#історія #події Початок цифрової ери: Офіційна презентація комп'ютера ENIAC (1946) 💻 15 лютого 1946 року в Пенсильванському університеті відбулася подія, яка фактично завершила епоху механічних обчислень. Світу продемонстрували ENIAC (Electronic Numerical Integrator and Computer) — перший у світі універсальний, повністю електронний цифровий комп'ютер. 🏛️ Ця машина була справжнім монстром інженерної думки того часу: Масштаби: ENIAC важив 27 тонн, займав площу близько 167 квадратних метрів і містив майже 18 000 вакуумних ламп. Коли його вмикали, вуличне освітлення у Філадельфії часом тьмяніло через величезне споживання енергії. ⚡ Швидкість: Він міг виконувати 5 000 операцій додавання на секунду, що було в тисячу разів швидше за будь-яку тогочасну електромеханічну машину. Те, що людина обчислювала протягом 20 годин, ENIAC робив за 30 секунд. 🚀 Жіночий інтелект: Цікавим фактом, який довго замовчувався, є те, що першими програмістками ENIAC були шість жінок (Кей Макналті, Бетті Дженнінґс та інші). Вони налаштовували машину вручну, з'єднуючи тисячі дротів та перемикачів. 👩‍🔬 Хоча ENIAC створювався для військових потреб (обчислення таблиць стрільби), він заклав фундамент для всього: від прогнозування погоди до польотів у космос і створення смартфонів. Це була точка неповернення, після якої світ став цифровим. 🌐 https://youtu.be/bGk9W65vXNA?si=E-RYM5TDALYfLbhc

#дати #свята Від лампових гігантів до смартфонів у кишені: Чому 14 лютого — день народження цифрової ери 💻 ​Поки одні купують квіти, інші згадують день, коли світ назавжди став «цифровим». 14 лютого 1946 року науковому співтовариству та пресі було офіційно представлено ENIAC — перший у світі універсальний електронний цифровий комп'ютер, здатний до перепрограмування. 🦾 ​Монстр вагою в 27 тонн 🦖 ​ENIAC (Electronic Numerical Integrator and Computer) не був схожий на ваш тонкий лептоп. Він займав площу близько 167 квадратних метрів, важив як три великих автобуси та споживав стільки електроенергії, що під час його роботи у частині Філадельфії тьмяніло вуличне світло. ⚡ ​Проте швидкість його обчислень на той час була фантастичною: він виконував 5000 операцій додавання на секунду, що було в тисячу разів швидше за тодішні електромеханічні машини. 📈 ​Хто стояв за кнопками? ⌨️ ​Хоча розробку очолювали Джон Екерт та Джон Моклі, справжніми «зірками» програмування були шість жінок-математиків: Кей Макналті, Бетті Дженнінгс, Мерілін Мелцер, Рут Ліхтерман, Елізабет Снайдер та Френсіс Білас. Тоді поняття «софт» ще не існувало — вони буквально з’єднували дроти та перемикали тумблери, щоб задати алгоритм. 👩‍💻 ​Чому це свято актуальне для нас? 🇺🇦 ​Україна має особливе право відзначати цей день з гордістю. Всього за кілька років після появи ENIAC, у 1951 році, під Києвом у Феофанії під керівництвом академіка Сергія Лебедєва було створено МЕОМ (Малу електронну лічильну машину) — перший комп'ютер у континентальній Європі. Наша школа кібернетики була однією з найпотужніших у світі, і сьогоднішні успіхи українських IT-фахівців — це пряме продовження тієї славної традиції. 🥂 ​Сьогодні — це свято не лише системних адміністраторів чи програмістів, а кожного, чиє життя неможливо уявити без інтернету, смартфонів та цифрових сервісів. Вітаємо всіх причетних до створення та підтримки нашого віртуального світу! 🥂✨

#історія #речі Театральна маска: Обличчя, яке дозволяє нарешті стати собою 🎭🏛️ У світі, де кожен із нас щодня приміряє десятки соціальних ролей, театральна маска виглядає як чесний першоджерело щирості. Цей артефакт — не про бажання щось приховати, а про магічну можливість вивільнити те, що зазвичай тримають під замком виховання та здорового глузду. Давньогрецькі актори не просто «грали» — вони одягали на себе цілу стихію, перетворюючись на богів чи героїв за допомогою шматка льону, корка та неабиякої частки уяви. 🏺✨ Маска в античності була шедевром функціонального дизайну. Величезний рот-отвір слугував природним рупором, що підсилював голос актора так, щоб навіть глядач на гальорці Епідавра чув кожен зітхання Медеї. Це була перша у світі акустична система, вмонтована прямо в обличчя. А оскільки міміку на відстані ста метрів розгледіти було неможливо, маска фіксувала одну гіперболізовану емоцію — від нестримного реготу до космічного відчаю — і тримала цей «кадр» до фінальних аплодисментів. 🗣️🌩️ Існує міф, ніби венеційські маски з довгими носами (знамениті Доктори Чуми) були вигадані для карнавальних веселощів. Насправді ж це був суворий «респіратор» епохи Ренесансу: у дзьоб закладали ароматичні трави, щоб лікар не збожеволів від смороду та, як тоді вірили, не вдихнув заразу. Лише згодом цей символ смерті перекочував на бали, довівши, що людство має специфічне почуття гумору і здатне перетворити будь-який жах на вишуканий аксесуар. 😷🕯️ В японському театрі Но маска взагалі поводиться як жива істота. Завдяки ювелірній роботі з формою та освітленням, актор може змінити вираз обличчя персонажа, просто ледь нахиливши голову. Один і той самий шматок дерева може плакати, посміхатися або палати гнівом залежно від того, як на нього впаде промінь світла. Це справжній аналоговий «deepfake», створений за сотні років до появи комп'ютерів. 🏮👺 Сьогодні театральна маска практично пішла зі сцени у велике кіно та попкультуру, ставши символом анонімності чи супергеройської альтер-его. Але вона й досі нагадує нам про головний парадокс мистецтва: іноді потрібно закрити справжнє обличчя, щоб нарешті сказати правду. Адже, як казав Оскар Вайльд, людина найменше схожа на себе, коли говорить від свого імені — дайте їй маску, і вона розповість усе. 🎭🗝️

#історія #речі 🃏 Гральні карти: Дзеркало суспільства у вашій долоні. Це один із найбільш суперечливих предметів в історії. Їх називали «біблією диявола», за них саджали у в'язниці, але водночас вони рятували від нудьги королів і ставали інструментом для розвитку математики. Це не просто папірці з малюнками, а зашифрована модель середньовічного світу. Точне походження карт досі викликає суперечки, проте більшість істориків сходяться на тому, що вони з’явилися в Китаї приблизно у IX столітті, а до Європи потрапили через ісламський світ у XIV столітті. 🏰 Символізм мастей: Хто є хто? Сучасні масті, до яких ми звикли (піки, чирви, бубни, трефи), утвердилися у Франції у XV столітті. Кожна з них символізувала певний стан суспільства: Піки (Spades): Шляхта та лицарство (вістря списів). Чирви (Hearts): Духовенство (символ любові та милосердя). Бубни (Diamonds): Купецтво та багаті містяни (форма плитки на підлозі або наконечники стріл). Трефи (Clubs): Селянство (трилисник конюшини). Фігури також мали своїх «прототипів». У французькій традиції вважалося, що Король Пік — це біблійний Давид, Король Чирв — Карл Великий, Король Бубен — Юлій Цезар, а Король Треф — Олександр Македонський. 🃏 Джокер та теорія ймовірностей Карти стали поштовхом для розвитку серйозної науки. Вивчаючи азартні ігри, такі вчені як Блез Паскаль та П’єр Ферма заклали основи теорії ймовірностей. Те, що починалося як спроба передбачити виграш у покері чи бриджі, сьогодні використовується в економіці, страховій справі та прогнозуванні погоди. 🧐 Критичний погляд: Чому ми досі граємо в них? В епоху відеоігор та віртуальної реальності звичайна колода карт залишається актуальною. Чому? Бо карти — це ідеальний генератор випадковостей. Кожна роздача — це нова стратегія, новий психологічний двобій (блеф) і перевірка вашої витримки. На відміну від комп'ютера, карти вимагають прямого зорового контакту з суперником. Сьогодні карти — це і магія фокусників, і професійний спорт, і спосіб ворожіння. Вони нагадують нам, що життя — це суміш розрахунку та удачі, де важливо не те, які карти тобі випали, а те, як ти ними зіграєш. 🂠 Порада від «Історії речей»: ніколи не намагайтеся відігратися в стані гніву. Карти люблять холодний розум і поважають тих, хто вміє вчасно вийти з гри.

#історія #речі 📏 Логарифмічна лінійка: Комп'ютер епохи до калькуляторів Сьогодні важко уявити, що за допомогою двох шматків дерева або пластику, що ковзають один об одного, людство змогло звести хмарочоси, розрахувати траєкторії польотів на Місяць і спроектувати ядерні реактори. Логарифмічна лінійка була головним інструментом інтелектуальної праці протягом майже 350 років. Винахід лінійки став можливим завдяки відкриттю логарифмів Джоном Непером на початку XVII століття. Це дозволило перетворити складні операції множення та ділення на просте додавання та віднімання відстаней на шкалі. 🚀 Інструмент великих досягнень До появи електронних калькуляторів у 1970-х роках логарифмічна лінійка була невід'ємним атрибутом будь-якого інженера чи вченого. Саме з її допомогою розраховували параметри польоту місії «Аполлон-11». Існує легенда, що коли в комп'ютерній системі корабля стався збій, астронавти звіряли дані саме за допомогою своїх компактних лінійок Picker. 🎓 Мистецтво точності На відміну від сучасного калькулятора, який видає готову відповідь, лінійка вимагала від користувача розуміння порядку чисел. Вона не показувала, де поставити кому — це інженер мав знати сам, виходячи з масштабу задачі. Це розвивало неймовірну інтуїцію та відчуття цифр. ⚙️ Критичний погляд: Чому вона пішла в історію? Кінець епохи настав миттєво. У 1972 році з'явився HP-35 — перший кишеньковий науковий калькулятор. Він був точнішим, швидшим і не вимагав складних маніпуляцій зі шкалами. За лічені роки предмет, який був символом прогресу, став музейним експонатом. Проте фахівці зазначають: калькулятор дає відповідь, але лінійка наочно демонструвала взаємозв'язок чисел. Сьогодні логарифмічна лінійка — це символ епохи, коли людський розум був сильнішим за мікросхеми, а великі відкриття робилися за допомогою простих, але геніальних інструментів. 📐 Порада від «Історії речей»: іноді корисно відкласти автоматичні розрахунки та спробувати зрозуміти логіку процесу. Розуміння «чому» завжди важливіше за швидке «скільки».

#дати Всесвітній день боротьби з раком легенів: Коли кожен подих має значення 🫁🛡️ 1 лютого медична спільнота та громадські організації об’єднуються, щоб нагадати: легені — це орган, який ми часто сприймаємо як належне, поки він не починає давати збій. Рак легенів залишається одним із найпідступніших і найпоширеніших онкологічних захворювань у світі, але сучасна медицина каже чітко: це не вирок, якщо діяти вчасно. Підступність без симптомів Головна проблема цього захворювання в тому, що на ранніх стадіях воно поводиться вкрай тихо. Легені не мають больових рецепторів, тому хвороба може розвиватися роками, не викликаючи болю. Коли з’являється задишка або кашель, процес часто вже перебуває в розпалі. Саме тому 1 лютого — це день не про страх, а про обізнаність. 🔍🩺 Головні факти та міфи Не лише курці: Хоча тютюнопаління є головним чинником ризику (близько 80% випадків), хвороба може вразити й тих, хто ніколи не тримав сигарету. Пасивне куріння, погана екологія та робота з токсичними речовинами — теж у списку ворогів. Рання діагностика — це ключ: Низькодозова комп'ютерна томографія (КТ) здатна виявити зміни на етапі, коли лікування є найбільш ефективним. Звичайна флюорографія, на жаль, не завжди бачить мікроскопічні пухлини. 🎞️🔬 Вплив росії: Війна додала нових факторів ризику. Пожежі на нафтобазах, руйнування промислових об'єктів та пил від вибухів у містах, які атакує росія, — усе це осідає в легенях мільйонів людей, створюючи міну уповільненої дії для здоров'я нації. 🏚️💨 Що ми можемо зробити сьогодні? Чекап: Якщо ви перебуваєте в групі ризику (вік 50+, стаж куріння або робота на шкідливому виробництві), заплануйте візит до лікаря. Чисте повітря: Відмова від куріння та використання очищувачів повітря вдома — це інвестиція в довголіття. Підтримка: Цей день також про солідарність із тими, хто вже бореться з хворобою, та про фінансування наукових досліджень, які шукають нові методи лікування. Легені — це наше дерево життя всередині грудної клітки. Бережіть їх, щоб мати сили дихати на повні груди в день нашої перемоги. 🕊️🇺🇦

#історія #речі 🧮 Абакус: Дерев'яний предок суперкомп'ютера. Коли ми сьогодні натискаємо кнопки на калькуляторі або смартфоні, ми фактично користуємося логікою, яку людство відшліфувало тисячі років тому за допомогою звичайних кісточок та дерев'яної рами. Абакус — це не просто стародавня рахівниця, це перший у світі інструмент, який виніс складні математичні обчислення за межі людського мозку. Перші прототипи з'явилися ще в Месопотамії близько 2700–2300 років до н.е. Це були дошки з піском, де пальцем малювали лінії, а камінці служили одиницями ліку. Саме від латинського слова calculus (маленький камінець) і походить сучасне слово «калькулятор». 🌏 Різні обличчя однієї логіки Кожна цивілізація адаптувала абакус під себе. У Стародавньому Римі це була металева пластина з жолобами. У Китаї з'явився суаньпань (з двома кісточками у верхній частині та п’ятьма у нижній), а в Японії — соробан, який і сьогодні є обов’язковим для вивчення в початковій школі. Японці вірять, що робота з соробаном розвиває не лише логіку, а й візуальну пам'ять: досвідчені рахівники можуть рахувати на «уявному абакусі» швидше, ніж сучасна людина вводить цифри в телефон. ⚖️ Критичний погляд на «застарілість» Існує упередження, що абакус — це музейний експонат, який програє будь-якій електроніці. Проте історія знає дивовижний випадок: у 1946 році в Токіо відбулося змагання між японським майстром соробана Кійоші Мацузакі та американським солдатом Томасом Наном, який використовував найсучаснішу на той момент електричну лічильну машину. У чотирьох раундах із п'яти (додавання, віднімання, ділення та багатоцифрове множення) переміг... соробан. Абакус не потребує батарейок, не глючить і працює так швидко, як рухаються ваші пальці. Сьогодні абакус залишається геніальним тренажером для мозку. Він нагадує нам, що цифри — це не абстрактні символи на екрані, а цілком реальні об'єкти, які можна пересувати, відчувати на дотик і впорядковувати. 🧮 Порада від «Історії речей»: іноді, щоб вирішити велику проблему, її треба розбити на маленькі «кісточки» і пересувати їх по одній. Стародавня математика поганого не порадить.

Реліз Linux Mint 22.3 "Zena" #linux #mint #OS #linux_mint #лінукс #мінт #ОС #комп'ютер #система #операційна

#історія #речі ♟️ Шахи: Коли дошка стає полем битви, а фігури — нервами ♚ ​Ви коли-небудь замислювалися, що спільного між стародавнім індійським полководцем, середньовічним королем і студентом-айтішником, який не спить третю ніч поспіль? Усі вони так чи інакше були захоплені Шахами — грою, яка старша за більшість монархій, мудріша за деяких філософів і набагато складніша за ваші стосунки з дедлайнами. Це не просто розвага, це інтелектуальний двобій, де кожна фігура має характер, а кожний хід — наслідок карми попередніх рішень. ​🇮🇳 Індійська "Чатуранга": Дитя війни Шахи народилися в Індії приблизно в VI столітті під назвою «чатуранга». Це була гра-симулятор битви, яка відтворювала чотири роди військ: піхоту (пішаки), кінноту (коні), бойові слони (слони) і колісниці (тури). Король, звісно, був королем, а королева ще не набрала такої смертоносної сили, як сьогодні, і була скромною радницею. За легендою, винахідник гри попросив у нагороду рисові зерна: одне за першу клітинку, два за другу, чотири за третю і так далі. Індійський раджа прорахувався, адже кількість зерен швидко перевищила весь світовий урожай рису. Такі вони, шахи: на вигляд прості, а всередині — нескінченність. ​🌍 Мандри шахів: Від Багдада до Європи З Індії шахи мандрували світом, як найкращий твіт за останні 24 години. Через Персію, де їх називали «шатрандж», вони потрапили до арабського світу, а звідти, разом з маврами, дісталися Іспанії. Європа зустріла гру з ентузіазмом. Однак не всі були задоволені: церква спочатку забороняла шахи, вважаючи їх надто азартними (бо ж «король» міг «впасти»!), але згодом поступилася, адже навіть священникам було нудно між проповідями. ​👑 Ферзь: Жіноча революція на дошці Найбільша трансформація відбулася в XV столітті, коли королева (ферзь) з тихої радниці перетворилася на наймогутнішу фігуру на дошці. Це співпало з посиленням ролі жінок у суспільстві, а також з появою таких сильних монархинь, як Ізабелла Кастильська та Єлизавета I. Ферзь отримала здатність рухатися на будь-яку кількість клітин у будь-якому напрямку (крім конячого стрибка), що перетворило гру на динамічний, стрімкий та іноді брутальний поєдинок. ​🤖 Шахи і ШІ: Коли машина стає гросмейстером У XX столітті шахи стали полем битви між людським розумом і штучним інтелектом. У 1997 році комп'ютер Deep Blue переміг чемпіона світу Гаррі Каспарова. Це був шок. Людство зрозуміло, що є сфери, де кремнієві мізки перевершують наші біологічні. Але навіть сьогодні, коли ШІ може обіграти будь-кого, краса шахів залишається в процесі мислення, у творчості та в тому унікальному відчутті, коли ви знаходите неочікуваний мат у три ходи. ​✨ Епілог: Битва триває Шахи — це не просто гра, це мікрокосмос життя. Тут є стратегія, тактика, жертви, злети й падіння. Іноді ви жертвуєте пішаком заради майбутнього ферзя, іноді — віддаєте ферзя, щоб врятувати короля. Це навчання прийняттю рішень, баченню наслідків і вмінню виходити з найскладніших ситуацій. Головне — пам'ятати, що після партії всі фігури повертаються в коробку, незалежно від того, були вони королями чи пішаками. ​🏆 Грайте в шахи, розвивайте розум і не забувайте, що життя — це теж одна велика шахівниця. 🏆

Рабство у совєцькому союзі: дозвіл селянину для поїздки в Київ, щоб купити хліба, 1951 рік. У цій довідці – все. Весь смак комуністично-совєцької окупаційної влади. ХХ століття. У такому ненависному західному світі вже існують комп'ютери, пральні машини-автомати, збудовано навіть ядерні реактори, а совєцькі селяни досі у рабстві і майже всі без паспорта.