#Наша_нематеріальна_спадщина

РАДИВИЛІВСЬКІ ГОЛУБЦІ

Радивилівські голубці з млинцями нещодавно стали частиною нематеріальної культурної спадщини України. І хоч голубці в кожному регіоні готують посвоєму і всі вони неповторні, можна спробувати й такі.

Рецепт належить жінці, яка у молоді роки була у наймах у заможних людей і принесла його у свою родину. У той час голубці із млинцями готувалися тільки на великі свята: Великдень, Різдво чи Храмове свято.

Для фаршу потрібні свинина або м'ясо курки, чи індика. Млинці готують як на молоці і яйцях, так і на воді. Також їх печуть із гречаного борошна, не солодкі, а присолені. Зараз у тісто дода-ють сік буряка і мелену зелень, що надає їм особливого забарвлення. Качан капусти вибирають із тонким листям без прожилок. Листя пропарюють і ділять навпіл. У фарш додають цибулю і моркву, сіль, перець тощо. Далі на листок кладуть млинець, на нього — фарш і щільно закручують рулетиком. На дно глиняного посуду чи чавунця шарами викладають картопляні кружальця, листя капусти, змащуючи їх свинячим жиром. Заливають підсоленою водою. Колись готували голубці в печі, тепер запікають у духовці чи тушкують.

Подавали страву до столу зі сметаною і зеленню або смаженими шкварками. Зараз кожна господиня робить голубці по-своєму, додаючи томатний, вершковий, грибний, пряний чи сирний соус. Однак томатно-сметанний соус є найпопулярнішим. Такі голубці смачні та соковиті.

З відривного календаря "Український народний календар" за 16 грудня.
-----------

https://youtu.be/ZuSctG32F9g?si=Q-LqlzrCtfWnAhBC

#Наша_нематеріальна_спадщина

РАДИВИЛІВСЬКІ ГОЛУБЦІ

Радивилівські голубці з млинцями нещодавно стали частиною нематеріальної культурної спадщини України. І хоч голубці в кожному регіоні готують посвоєму і всі вони неповторні, можна спробувати й такі.

Рецепт належить жінці, яка у молоді роки була у наймах у заможних людей і принесла його у свою родину. У той час голубці із млинцями готувалися тільки на великі свята: Великдень, Різдво чи Храмове свято.

Для фаршу потрібні свинина або м'ясо курки, чи індика. Млинці готують як на молоці і яйцях, так і на воді. Також їх печуть із гречаного борошна, не солодкі, а присолені. Зараз у тісто дода-ють сік буряка і мелену зелень, що надає їм особливого забарвлення. Качан капусти вибирають із тонким листям без прожилок. Листя пропарюють і ділять навпіл. У фарш додають цибулю і моркву, сіль, перець тощо. Далі на листок кладуть млинець, на нього — фарш і щільно закручують рулетиком. На дно глиняного посуду чи чавунця шарами викладають картопляні кружальця, листя капусти, змащуючи їх свинячим жиром. Заливають підсоленою водою. Колись готували голубці в печі, тепер запікають у духовці чи тушкують.

Подавали страву до столу зі сметаною і зеленню або смаженими шкварками. Зараз кожна господиня робить голубці по-своєму, додаючи томатний, вершковий, грибний, пряний чи сирний соус. Однак томатно-сметанний соус є найпопулярнішим. Такі голубці смачні та соковиті.

З відривного календаря "Український народний календар" за 16 грудня.
-----------

https://youtu.be/ZuSctG32F9g?si=Q-LqlzrCtfWnAhBC

День дурнуватих іграшок

День дурнуватих іграшок або День безглуздих іграшок (Stupid Toy Day), що відзначається 16 грудня — ностальгічне свято безглуздих скарбів дитинства та дитячих спогадів, це дивне свято, яке запрошує нас згадати химерні та, здавалося б, безглузді іграшки нашого дитинства. В кожного з нас є згадка про дивну або безглузду іграшку з дитинства. Від культового містера Картопляна голова до цифрового улюбленця Тамагочі — цей день є одою примхам нашої юності та іграшкам, які, озираючись назад, можуть здатися безглуздими, але колись займали особливе місце в дитячих серцях.

Суть Дня дурнуватих іграшок
Історія та походження
Вперше відзначений у 2017 році, День безглуздих іграшок є дотиком до ностальгії та гумору дорослих, особливо напередодні Різдва, коли купівля іграшок для дітей у розпалі. Це день, коли можна згадати іграшки, які визначали наше дитинство, незалежно від того, наскільки смішними вони можуть здаватися зараз.


Святкуємо дитячі спогади
Цей день — не лише про іграшки, а й про спогади та переживання, пов’язані з ними. Це час подумати про невинність і простоту дитинства, коли навіть найбезглуздіша іграшка могла приносити величезну радість і розваги, а часто на вигляд безглузда — була навчальною або терапевтичною.

Як святкувати День дурнуватих іграшок
Згадуємо іграшки дитинства

Відкопайте старі іграшки. Покопайтеся у своїй старій колекції іграшок і переживіть магію дитинства. Зламана фігурка чи настільна гра, в якій не вистачає частин, — ці іграшки є порталом у минуле.
Грайте з класичними іграшками — ці іграшки, які зараз здаються безглуздими, колись були центром нашого всесвіту.
Ділитися та дарувати

Пожертвуйте іграшки. Нехай це будуть не “дурні” іграшки, але подумайте про те, щоб пожертвувати нові іграшки в місцеві центри опіки або сиротинці. Кожна дитина заслуговує на радість від гри з іграшкою, якою б дивною чи безглуздою вона не була.
Даруйте безглузді іграшки. Підхопіть дух дня, подарувавши безглузді або ностальгічні іграшки родині та друзям, або навіть передайте свої найцінніші іграшки з дитинства.
Роздуми про минуле

Згадуйте та діліться історіями. Поділіться історіями про свої улюблені безглузді іграшки з друзями та родиною. Це чудовий спосіб налагодити зв’язок і посміятися над спільними теплими спогадами з дитинства.
День дурних іграшок як нагадування — цей день нагадує про те, що те, чим ми колись дорожили, в ретроспективі може здаватися безглуздим. Це навчає нас відпускати минуле і цінувати теперішнє.
Чому ми любимо День безглуздих іграшок
Подорож стежками пам’яті
День безглуздих іграшок дозволяє нам повернутися в дитинство і згадати прості радощі, які з ним пов’язані. Це день, сповнений ностальгії, сміху і трохи саморефлексії.
Святкування безглуздого боку життя
Цей день визнає, що це нормально — бути дурним і цінувати ці безглузді моменти. Це свято світлого боку життя і радості, яку можна знайти в найнесподіваніших місцях.
Профілактика категоричності
Наші дурнуваті іграшки нагадують нам, що не завжди прагматизм, раціональність і практичність єдині критерії “правильності”. Не все у світі логічне і має відповідати стандартам. Так ми навчилися гнучкості та адаптивності, вмінню чути свої почуття та приймати різномаїття у всьому.
Вчимося з минулого
Озираючись на свої “дурні” іграшки, ми вчимося цінувати зростання і зміни в нашому житті. Це день, коли ми можемо пробачити собі наші минулі “дурниці” і з нетерпінням чекати на світле майбутнє.
День дурнуватих іграшок — це унікальне свято, яке викликає посмішку на наших обличчях, коли ми згадуємо іграшки, які колись означали для нас цілий світ. Це день, щоб відсвяткувати радість, невинність і простоту дитинства і визнати, як цей досвід сформував нас. Тож 16 грудня знайдімо хвилинку, щоб оцінити наші безглузді іграшки та неоціненні спогади, які вони уособлюють.

День “Все у шоколаді”

День “Все у шоколаді” (Chocolate Covered Anything Day) відзначається 16 грудня, придумане у США — це свято шоколадної творчості та смаку. Це день, присвячений безмежним кулінарним можливостям шоколаду. Це оригінальне свято заохочує любителів шоколаду досліджувати й насолоджуватися універсальністю шоколаду, в який можна вкрити практично все, що тільки можна собі уявити.

Радість шоколадних витворів
День “Все у шоколаді” – це день для шоколадних експериментів.
У День “Все у шоколаді” звичайне стає незвичайним завдяки додаванню шоколаду. Від класичних варіантів, таких як фрукти та печиво, до більш авантюрних, таких як картопляні чипси, картопля фрі або навіть ковбаса, цей день присвячений експериментам з шоколадом у нові та захоплюючі способи.


Історичне значення
Історія шоколаду бере свій початок у Мезоамериці, де його вперше почали використовувати як ферментований напій близько 1900 року до нашої ери. Ацтеки вірили, що насіння какао було даром бога мудрості Кецалькоатля. Подорож шоколаду до Європи в шістнадцятому столітті призвела до додавання цукру, що зробило його популярним серед усіх соціальних класів.

Як відзначити День “Все у шоколаді”
Вечірка шоколадного фондю. Зберіть друзів і родину на вечірку шоколадного фондю. Використовуйте шоколадний фонтанчик або горщик для фондю і вмочуйте в нього все — від полуниці та бананів до більш незвичних предметів.
Десерти в шоколаді. Створіть або придбайте такі десерти, як шоколадний липкий пудинг з ірисок, шоколадний хлібно-масляний пудинг або навіть шоколадний торт зі спеціями чилі, щоб надати йому унікальної родзинки.
Скористайтеся можливістю відвідати місцеві шоколадні крамниці та оцінити мистецтво виготовлення шоколаду. Спробуйте щось нове та підтримайте місцевий бізнес.
Дізнайтеся про історію шоколаду та процес його виробництва. Поділіться цими знаннями з іншими, щоб поширювати любов до шоколаду.
Чому ми любимо все у шоколаді
Універсальність шоколаду дозволяє йому доповнювати різноманітні смаки, від солодкого до солоного і навіть гострого.
Темний шоколад, зокрема, відомий своїми корисними для здоров’я властивостями, включаючи високий вміст марганцю, міді та заліза.
Вживання шоколаду може викликати емоції, подібні до закоханості, що робить його улюбленими ласощами для всіх.
Креативні ідеї для шоколадних ласощів
Фрукти в шоколаді. Занурте в шоколад такі фрукти, як полуниця, банани та ківі, і ви отримаєте класичні ласощі.
Авантюрне занурення в шоколад. Експериментуйте з нетрадиційними продуктами, такими як мариновані огірки, бекон, сир для найсміливіших любителів шоколаду.
День “Все у шоколаді” – це свято творчості, насолоди смаком та всесвітньої любові до шоколаду. Це день, коли можна звільнитися від кулінарних норм і дослідити безмежні можливості, які може запропонувати шоколад.

#картопля #мясо #гриби #запіканка #рецепт

Ще відучора графіки знеструмлення змінювалися кожних 15-20 хвилин.
Від двох годин до чотирьох…
Й в половині випадків саме в той час, коли світла вже не було…

Сьогоднішній масовввваний обстрррріл неньки ситуацію по світлу не покращив…

Ще ночером найдовше знеструмлення планувалося на дві години?
Зранку пішшшшла спека в хату…
Дві з половиною?
Три?
Три з половиною?
Чотири!
Тепер й подивитися не можу, бо знов же ж, світла вже нема, відповідно й інтернет в мене відсутній? Й є там якісь зміни, нема, хезе?

То мерехтимо по хаті та обійстю з підвищеною швидкістю!
Добре, що діти на вихідних вдома!

Донечка й підлогу мела, й ганчіркою пиляку на горизонтальних поверхнях терла, й сміття по критичних місцях у хаті збирала, в смітник виносила, й до льоху по буряки з морквою ганяла, й картоплю чистила!

Синочок на вантажних завданнях!:)
Також пирнав до льоху! По відро картоплі й слоїки з огірками та компотом!
На Нову пошту ганяв по лантух їдла для котів!

Я?
А що я?:)
Я на керівній посаді!:)
Й розподіляла господарські навантаження!:)
Й в крамницю ганяла!
Й канапу свою совала, бо котики мої під неї зафутболяли з підвіконня павербанк з зарядним мотузком!
А якщо я вже канапу розворушила, то вже й постільну білизну здерла!:) Двічі пралку завантажила? А ще разів два ввімкну, коли світло зʼявиться!
Й посуд мила!

Найголовне - традиційне блюдо вихідного дня готувала! Картоплю смажила!
Картопля, огірочки, сало - ммммм!!!
Саме те, щоб вгамувати тонку душевну организацію!

Бо нерви вже нів…изду з цим «доброзичливим сусідом»… Сидимо з колежанкою, каву-чай сьорбаємо зранку, а ті ррррракети все продовжують десь в нашому напрямку сновигати…
Дай, Божечко, здоровʼя та наснаги нашим ЗСУ та ППО!!!

Маємо надію, що одне-єдине побажання всіх українців Святий Миколай виконає?:)

Ви там як?
Цілі?

Й пііііііішла спека в хату!!!:)

Побігла всіх годувати, напувати!
Яєць вполювала шість штук!
Стала на варту до плити!:)

Борщ готовий!
Гомілки готові!
Картопля доварюється!
Кекс з мізюном допекається!

А ви там що?
Показники попередавали?

🍳 Палюшки, пальчики, лінові вареники, котики — використовуйте це як назву однієї традиційної страви з картопляного тіста✨
вам знадобитися

• картопляне пюре - 500г
• відварені картоплини (в шкірці)-2 шт ( 150г)
• яйця -1 шт
• сіль -1 ч.л
• борошно -250-300г
• сало
• цибуля
• соняшникова олія

процес приготування

🍳Холодне картопляне пюре перемішуємо з натертою відвареною картоплею. Додаємо яйце, сіль до смаку. Потім намагаємося вводити порціями борошно, замішуємо м'яке тісто.

🍳 Розділити тісто на 3-4 частини та розкачати товщиною на 3 см, порізати тоненькими смужками та сформувати лінові вареники

🍳Кладемо картопляні вареники в підсолену киплячу воду і відварюємо , як тільки вони вспливли на поверхню, виймаємо з каструлі.

🍳 Потім готуємо засмажку. Очищаємо та нарізаємо цибулю дрібним кубиком, а також сало. Обсмажуємо ці два інгредієнти на сковороді до золотистого кольору.

🍳 Подавати зі смаженою цибулею і салом.
Смачного 💙 💛

🥟Для приготування палюшок необхідно відварити картоплю шматочками та злити воду, потовки товкачем.
🥟Підійде і картопля, яка була зварена вчора ( така була використана у відео)
🥟 Треба відварити картоплю в шкірці, почистити, натерти на молочній тертці.

8️⃣ ознак, що ви їсте занадто мало (швидка шпаргалка, збережіть!)

Ви думаєте: «Метаболізм сповільнився», «Я не можу схуднути»…
А насправді тіло в режимі виживання. Воно не спалює жир — воно його зберігає.

➡️Ось 8 сигналів, що ви недоїдаєте:

⚡️1. Постійна втома
Немає енергії — тіло економить. Ви спите 8 годин, а прокидаєтесь розбитим.

🥶2. Холодні руки, ноги, ніс
Кровообіг сповільнюється. Організм «вимикає периферію», щоб зігріти серце й мозок.

😠3. Роздратованість (і сльози від реклами собачого корму)
Мозок без глюкози = емоційна нестабільність. Все дратує. Особливо — щасливі люди з піцою.

🪞4. Випадіння волосся, ламкі нігті, тьмяна шкіра
Тіло: «Краса — не пріоритет. Виживаємо».

😴5. Безсоння або поверхневий сон
Кортизол зашкалює. Тіло в стресі: «А раптом завтра їжі не буде?»

🍽6. Постійне відчуття голоду (навіть після їжі)
Тіло кричить: «Це не їжа, це салатний листок!»

❄️7. Зниження лібідо
Гормони: «Розмноження? Зараз не до того».

🎢8. Плато у вазі (або навіть набір)
Парадокс: чим менше їсте — тим повільніше худнете. Тіло тримає жир «на чорний день».

✔️Що робити? 5 кроків до відновлення

🔠Збільште калорії поступово
+100–200 ккал щотижня. Не стрибайте з 1200 до 2500 одразу.

🔠Їжте 3–4 рази на день + 1–2 перекуси
Приклад:
- Сніданок: вівсянка з бананом + ложка арахісової пасти
- Перекус: грецький йогурт + жменя горіхів
- Обід: курка/риба + кіноа + овочі + оливкова олія
- Вечеря: омлет з овочами + шматок хліба з авокадо

🔠Додайте вуглеводи (так, навіть на схудненні!)
Картопля, рис, фрукти, хліб — це паливо, а не ворог.

🔠Спіть 7–9 годин
Недосип = +кортизол = набір жиру на животі.

🔠Тренуйтесь 2–3 рази на тиждень (сили, не кардіо до знемоги)
М’язи = пічка, яка спалює жир 24/7.

⭐️Головне: щоб схуднути — потрібно спочатку… НАГОДУВАТИ ТІЛО
Воно не відпустить жир, поки не повірить: «Їжі вистачає. Можна розслабитись».

Збережіть цей пост — і коли наступного разу захочете пропустити обід, нагадайте собі:
Голод = не схуднення. Голод = стрес.

❤️Їжте. Тренуйтесь. Спіть. І вага піде саме.

💬А яка ознака у вас була найяскравішою? Пишіть у коментарях!
#схуднення #правильнехарчування #метаболізм #їстищобхуднути

Натрапила на текст Ірини Говорухи.

Її допис.
Та мої міркування з цього приводу.

Вже який рік лякає наближення зими. Варто подумати про морози, темні коридори та фойє, вулиці з гучними генераторами, холодну електричну плиту, флісові бобки, одягнені одна поверх іншої, застуди, обстріли, як враз розбиває параліч. У животі з’являється гиря, чи, може, то змія вкладається у свій щільний клубок. Тому біжу до шухляд та лічу павербанки: «один, два, три», плету з мохеру …надцятий светр, виставляю в ряд ліхтарики та флакон з сиропом «Нурофен». На черговому колі згадую чиюсь слушну думку: «Коли настають холоди, я постійно думаю про тих, хто спить просто неба», – і соромлюсь своєї паніки та слабосилля. Затим постає перед очима покійна прабаба Устя з її: «Коли-не-коли поглядай не лише на тих, хто живе краще, а й на тих, кому в рази гірше, ніж тобі».

Сто років тому знімала житло в панельному, наскрізь промерзлому будинку та ще й на першому поверсі. У ньому підлога «гуляла» і здавалося, ще крок – і провалюся в підвал, де зимують щурі та миші. Замість чавунних батарей – крихітні радіатори. Стіни леденіли, з вікон намітало, чайник закипав і враз перетворювався на сталактит. Завше застуджений ніс на ладан дихав. Мені тоді здавалося, що зазнала найбільшого лиха, адже бідна-нещасна сплю в шапці й лягаю в ліжко мало не в повстяниках. Сьогодні усвідомлюю, що минулі драми в порівнянні з сьогоднішніми – сміхота.

Моя бабуся ходила за хмизом у ліс без нижньої білизни, бо такої розкоші під час Другої світової несила було й уявити. Йшла по морозу в самій спідниці й час від часу провалювалася по пояс у сніг. Моя мама-першокласниця колись пішла під лід і ледве не загинула. Дітлахам подобалося бігати щойно підмерзлим ставком, лід якого вгинався, і вигукувати: «Гиня-гиня». Під час чергової «гині», чкурнула під воду у ватяному пальто разом з підручниками, щоденником, зошитами в косу лінію.

Щозими в хаті мого батька +14. У Маріуполі в березні 2022 року було +3. Стільки ж було в Чернігові, Ягідному, Гостомелі, Бородянці, Андріївці, Бучі та Ірпені. В сотні сіл та селищ. Тож в голові й досі лунають голоси:

– Гріла руки у воді, в якій варилася картопля…

– Дитя так тремтіло, що коли її взувала, не могла натягнути чобіток, ніжка ходила ходуном. Інше постійно трималося за щоку й бідкалось: "Боюся, що поганий дядько стрілятиме прямо в рот".

– Як же холодно в харківському метро уночі. Мене так лихоманило, що дрібна, як пташка, бабуся, накрила мене своїм халатом.

– Перебуваючи в окупації, примудрилася помити голову. Зігріла на багатті трохи води, так-сяк спінила шампунь, висушила на вулиці при п’яти градусах…

Попереду четверта зима. Ми загартовані, обізнані, в термобілизні. У кожного другого – генератор, буржуйка, спальний мішок. У шафках – хлібці, сухарі, галети, консерви, солене сало, мед, сірники та свічки. Так, у мене в животі спить змія, але я вже адаптувалася до її яду. А ще до темряви, бубоніння генераторів, холодної та незатишної спальні. От тільки до війни пристосуватися не можу, бо як призвичаїтися до смерті, коли маємо найдорожче – життя?

© Ірина Говоруха

Ще в чотирнадцятому, коли втекли з Донбасу, а добрі люди з усього білого світу зібрали нам грошей на хату, шукала таке житло, щоб був водовід й колодязь, газове опалення та пічне, щоб на одному обійсті були хата та окремий гостьовий будиночок, й підвал щоб був, обовʼязково вхідний, не під хатою.

Щоб поруч були школа. Та поліклиника.
Щоб якийсь транспорт був в зоні доступу.

В кінці 2021 я вже підготувала ящиками сірники, свічки, пігулки сухого спирту, газовий таганок з балончиками, ємності для води, які одразу ж наповнила водою.

Трохи пізніше придбала турбопіч дровʼяну, дві машини дров, безліч якихось ліхтариків, павербанків, світильників з світильничками.

Аби була ціла хата…
То й перезимуємо.
Скількі потрібно буде зим перезимувати, стільки й зимуватимемо.

Невсеремось!