• "Міг будувати кар’єру в аграрній справі, але обрав шлях воїна": історія військового інструктора Костянтина Голійчука (Буді)

    Костянтин Голійчук добровільно приєднався до війська, брав участь в Операції об’єднаних сил, виконував складні бойові завдання на передовій під час повномасштабного російського вторгнення, був інструктором і навчав новобранців військовій справі, а тепер став командиром взводу.

    Його історію нашим журналістам розповіла пресслужба Нацгвардії.

    Костянтин Голійчук родом з Житомирщини. Закінчивши аграрний університет вирішив пройти військову службу і став до лав Національної гвардії України. Уклав контракт з 45-м полком НГУ у Львові. А у 2021 році вирушив в Донецьку область, де брав участь в Операції Об’єднаних сил. Там молодий нацгвардієць отримав позивний Буді.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    "Міг будувати кар’єру в аграрній справі, але обрав шлях воїна": історія військового інструктора Костянтина Голійчука (Буді) Костянтин Голійчук добровільно приєднався до війська, брав участь в Операції об’єднаних сил, виконував складні бойові завдання на передовій під час повномасштабного російського вторгнення, був інструктором і навчав новобранців військовій справі, а тепер став командиром взводу. Його історію нашим журналістам розповіла пресслужба Нацгвардії. Костянтин Голійчук родом з Житомирщини. Закінчивши аграрний університет вирішив пройти військову службу і став до лав Національної гвардії України. Уклав контракт з 45-м полком НГУ у Львові. А у 2021 році вирушив в Донецьку область, де брав участь в Операції Об’єднаних сил. Там молодий нацгвардієць отримав позивний Буді. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    19переглядів 1Відтворень
  • Захиснику Азовсталі Сергію Каліберді (позивний «Мангуст») присвоєно звання «Почесний громадянин Броварського району». Відповідне рішення ухвалила президія Броварської районної ради.

    Сергій Каліберда — майор Національної гвардії України, учасник оборони Маріуполя у 2022 році, командир розвідгрупи ОЗСП НГУ «4308», звільнений з російського полону у вересні 2022 року. Після реабілітації повернувся до служби, командував батальйоном, нині — офіцер спеціальної підготовки.

    Повний кавалер ордена «За мужність», має низку державних і відомчих нагород. Стане 34-м Почесним громадянином Броварського району.

    Честь і вдячність Герою 🇺🇦
    @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary #герої_війни
    Захиснику Азовсталі Сергію Каліберді (позивний «Мангуст») присвоєно звання «Почесний громадянин Броварського району». Відповідне рішення ухвалила президія Броварської районної ради. Сергій Каліберда — майор Національної гвардії України, учасник оборони Маріуполя у 2022 році, командир розвідгрупи ОЗСП НГУ «4308», звільнений з російського полону у вересні 2022 року. Після реабілітації повернувся до служби, командував батальйоном, нині — офіцер спеціальної підготовки. Повний кавалер ордена «За мужність», має низку державних і відомчих нагород. Стане 34-м Почесним громадянином Броварського району. Честь і вдячність Герою 🇺🇦 @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary #герої_війни
    41переглядів
  • Перевірки командного складу, офіцери в піхоті та гаряча лінія для родин військових: перші реформи 125-ї бригади!

    Реформи, необхідні в ЗСУ, вже втілює Третій армійський корпус. Усі наші підрозділи переходять на стандарти, які довели свою ефективність у Трійці.

    «Сьогодні командири несуть відповідальність за життя своїх людей і повинні знати ціну хибних рішень. Тому перевірка офіцерів і залучення їх до реальної бойової роботи — умова і професійності, і виживання підрозділу», — командир Третього армійського корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький.

    Про перші зміни у 125-й ОВМБр у відео розповідає новий командир бригади, майор Володимир Фокін.
    Перевірки командного складу, офіцери в піхоті та гаряча лінія для родин військових: перші реформи 125-ї бригади! Реформи, необхідні в ЗСУ, вже втілює Третій армійський корпус. Усі наші підрозділи переходять на стандарти, які довели свою ефективність у Трійці. «Сьогодні командири несуть відповідальність за життя своїх людей і повинні знати ціну хибних рішень. Тому перевірка офіцерів і залучення їх до реальної бойової роботи — умова і професійності, і виживання підрозділу», — командир Третього армійського корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький. Про перші зміни у 125-й ОВМБр у відео розповідає новий командир бригади, майор Володимир Фокін.
    44переглядів 2Відтворень
  • Цікаво! А кому це вигідно з наших політсил це згадувати й валити? Щось знайома многоходовочка!
    ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
    Пам’ятаєте виступ Валерія Залужного на 1+1, який ще 3 лютого з посмішкою пояснював, що хоч росіяни й накопичують війська, але це, мовляв, «лише залякування», і війни не буде? А ще заспокоював мешканців прикордонних областей: не хвилюйтесь, усе під контролем, не піддавайтесь паніці.
    Ну так, всього за кілька тижнів після цього «заспокоєння» ракети полетіли, танки пішли, прикордонні регіони отримали «війни не буде» у вигляді колон, що пруть через кордон. Виходить, «геніальний стратег» не такий уже й геніальний. Він бачив накопичення ворожих сил, але голосно говорив, що це просто шоу. А люди вірили головкому на слово, думали, що той захистить, що Чонгар на замку, що це лише шантаж і «переговорний тиск». А виявилось, що нам всім відверто брехали, і за цю брехню ми заплатили дуже велику ціну.
    Тому коли сьогодні нам малюють із Залужного ікону: мудрий стратег, безпомилковий командир, легенда – треба розуміти, що це вже пішли політичні ігрища, де людям знову намагаються вимити мізки й нав’язати чергового «рятівника», який прилетить з Лондона й магічно все вирішить. Хоча, якщо подивитись чесно, саме такі «рятівники» спочатку заспокоювали країну перед ударом, а тепер повертаються в політику в ролі месій, ніби це не їхні помилки ми досі відгрібаємо на фронті.
    ІНТЕГРАТОР Новин

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Цікаво! А кому це вигідно з наших політсил це згадувати й валити? Щось знайома многоходовочка! ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖ Пам’ятаєте виступ Валерія Залужного на 1+1, який ще 3 лютого з посмішкою пояснював, що хоч росіяни й накопичують війська, але це, мовляв, «лише залякування», і війни не буде? А ще заспокоював мешканців прикордонних областей: не хвилюйтесь, усе під контролем, не піддавайтесь паніці. Ну так, всього за кілька тижнів після цього «заспокоєння» ракети полетіли, танки пішли, прикордонні регіони отримали «війни не буде» у вигляді колон, що пруть через кордон. Виходить, «геніальний стратег» не такий уже й геніальний. Він бачив накопичення ворожих сил, але голосно говорив, що це просто шоу. А люди вірили головкому на слово, думали, що той захистить, що Чонгар на замку, що це лише шантаж і «переговорний тиск». А виявилось, що нам всім відверто брехали, і за цю брехню ми заплатили дуже велику ціну. Тому коли сьогодні нам малюють із Залужного ікону: мудрий стратег, безпомилковий командир, легенда – треба розуміти, що це вже пішли політичні ігрища, де людям знову намагаються вимити мізки й нав’язати чергового «рятівника», який прилетить з Лондона й магічно все вирішить. Хоча, якщо подивитись чесно, саме такі «рятівники» спочатку заспокоювали країну перед ударом, а тепер повертаються в політику в ролі месій, ніби це не їхні помилки ми досі відгрібаємо на фронті. ІНТЕГРАТОР Новин https://t.me/Ukraineaboveallelse
    98переглядів 5Відтворень
  • 🏹 Через саботаж деяких офіцерів 102 ОБр ТрО існує ризик втрати Гуляйполя — бійців підмовляють на самовільне залишення позицій, а активістам надсилають російські фейки.
    🤷🏻‍♂️ На світлині наші бійці з 102 ОБр ТрО, яких спочатку було прийнято за ворожих штурмовиків та наведено артилерію, але завдяки тому, що вчасно вдалося перевірити приналежність, то лише чудом було уникнено дружнього вогню.
    👤 Зараз ситуацію намагаються врятувати елітні 1 ОШП (Філатов), 225 ОШП (Ширяєв), 33 ОШП (група Борзого), а також БТГр 154 ОМБр та 25 прикз. Але це все не матиме сенсу, якщо не буде бригади, яка зможе тримати дану ділянку. Понесені в кінці листопада втрати у штурмових військах в рази перевищують ті, якби підрозділи узгоджували відхід.
    🔄 Як стало нам відомо, у 102 ОБр ТрО є група офіцерів, які заохочують СЗП. Паралельно з цим, у бригаді не знають обстановку у сусідніх батальйонах, думаючи що сусіди стоять, а вони вже за межами області. Ротні зі 102 ОБр ТрО на власному прикладі намагаються утримати людей. Відомо що є і поранені командири рот на позиціях.
    📹 В той же час, активістам підсовують і поширюють відео https://www.facebook.com/reel/2761136657568805 кацапських мувімейкерів, де буцімто бійці одного підрозділу б'ють бійців іншого на кривій українській мові та на всю кричать назву свого полку. Цирк, але воно створює велику тривогу у родин тих, хто зараз на передньому краю.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    🏹 Через саботаж деяких офіцерів 102 ОБр ТрО існує ризик втрати Гуляйполя — бійців підмовляють на самовільне залишення позицій, а активістам надсилають російські фейки. 🤷🏻‍♂️ На світлині наші бійці з 102 ОБр ТрО, яких спочатку було прийнято за ворожих штурмовиків та наведено артилерію, але завдяки тому, що вчасно вдалося перевірити приналежність, то лише чудом було уникнено дружнього вогню. 👤 Зараз ситуацію намагаються врятувати елітні 1 ОШП (Філатов), 225 ОШП (Ширяєв), 33 ОШП (група Борзого), а також БТГр 154 ОМБр та 25 прикз. Але це все не матиме сенсу, якщо не буде бригади, яка зможе тримати дану ділянку. Понесені в кінці листопада втрати у штурмових військах в рази перевищують ті, якби підрозділи узгоджували відхід. 🔄 Як стало нам відомо, у 102 ОБр ТрО є група офіцерів, які заохочують СЗП. Паралельно з цим, у бригаді не знають обстановку у сусідніх батальйонах, думаючи що сусіди стоять, а вони вже за межами області. Ротні зі 102 ОБр ТрО на власному прикладі намагаються утримати людей. Відомо що є і поранені командири рот на позиціях. 📹 В той же час, активістам підсовують і поширюють відео https://www.facebook.com/reel/2761136657568805 кацапських мувімейкерів, де буцімто бійці одного підрозділу б'ють бійців іншого на кривій українській мові та на всю кричать назву свого полку. Цирк, але воно створює велику тривогу у родин тих, хто зараз на передньому краю. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    69переглядів
  • ⚖️ Системні побори, погрози вбивством і спроба «прибрати» викривача.
    Судитимуть бійців 110-ї бригади на чолі із заступником командира — за масштабну корупційну схему у військовому підрозділі.

    💸 Два роки військовим пропонували «не служити» за половину зарплати, оформлювали фіктивні бойові виплати, а тих, хто відмовлявся платити, відправляли на найнебезпечніші ділянки фронту.

    🔴 Викривач передав ДБР 1,5 млн грн. У відповідь командування оголосило його в СЗЧ, заявило про «викрадення зброї» та готувало фізичну розправу. Схему зупинили. Один із підлеглих, змушений підробляти документи, наклав на себе руки, залишивши записку з іменем винного.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    ⚖️ Системні побори, погрози вбивством і спроба «прибрати» викривача. Судитимуть бійців 110-ї бригади на чолі із заступником командира — за масштабну корупційну схему у військовому підрозділі. 💸 Два роки військовим пропонували «не служити» за половину зарплати, оформлювали фіктивні бойові виплати, а тих, хто відмовлявся платити, відправляли на найнебезпечніші ділянки фронту. 🔴 Викривач передав ДБР 1,5 млн грн. У відповідь командування оголосило його в СЗЧ, заявило про «викрадення зброї» та готувало фізичну розправу. Схему зупинили. Один із підлеглих, змушений підробляти документи, наклав на себе руки, залишивши записку з іменем винного. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    42переглядів
  • 🐎 За матеріалами ДБР судитимуть бійців 110-ї бригади на чолі із заступником командира за систематичні побори з військових та погрозу вбивством.
    🔎 Працівники ДБР завершили масштабне розслідування щодо стійкого злочинного угруповання у 110-й окремій механізованій бригаді, яке очолив заступник командира. Посадовець протягом тривалого часу наживався на підлеглих та використовував погрози, щоб уникнути викриття. Загальна сума завданих державі збитків перевищила 5 млн грн. Один із військових, перебуваючи під тиском організатора, скоїв самогубство.
    🔫 27 грудня 2024 року працівники Бюро провели обшуки, виявили зброю, про яку нібито було заявлено як «вкрадену», та затримали посадовця.
    💬 Слідство встановило, що протягом двох років у бригаді діяв механізм «поборів»: військовим, які не бажали проходити службу, пропонували «не з’являтися» за половину зарплати. Деяким із них навіть оформлювали бойові виплати. Тих, хто не бажав платити, відправляли на найбільш небезпечні ділянки фронту.
    👥 До схеми входили командир групи матеріального забезпечення, троє водіїв і працівник ремонтної майстерні. Один із підлеглих, який під тиском організатора підробляв документи, скоїв самогубство, залишивши записку з прямим зазначенням винного.
    💐 Заступнику командира інкримінують: ч. 3 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 426-1, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 409, ч. 4 ст. 410, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 129 КК України.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    🐎 За матеріалами ДБР судитимуть бійців 110-ї бригади на чолі із заступником командира за систематичні побори з військових та погрозу вбивством. 🔎 Працівники ДБР завершили масштабне розслідування щодо стійкого злочинного угруповання у 110-й окремій механізованій бригаді, яке очолив заступник командира. Посадовець протягом тривалого часу наживався на підлеглих та використовував погрози, щоб уникнути викриття. Загальна сума завданих державі збитків перевищила 5 млн грн. Один із військових, перебуваючи під тиском організатора, скоїв самогубство. 🔫 27 грудня 2024 року працівники Бюро провели обшуки, виявили зброю, про яку нібито було заявлено як «вкрадену», та затримали посадовця. 💬 Слідство встановило, що протягом двох років у бригаді діяв механізм «поборів»: військовим, які не бажали проходити службу, пропонували «не з’являтися» за половину зарплати. Деяким із них навіть оформлювали бойові виплати. Тих, хто не бажав платити, відправляли на найбільш небезпечні ділянки фронту. 👥 До схеми входили командир групи матеріального забезпечення, троє водіїв і працівник ремонтної майстерні. Один із підлеглих, який під тиском організатора підробляв документи, скоїв самогубство, залишивши записку з прямим зазначенням винного. 💐 Заступнику командира інкримінують: ч. 3 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 426-1, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 409, ч. 4 ст. 410, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 129 КК України. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    48переглядів
  • Білецький закликав до негайних реформ: БЗВП, сержанти, «паперові генерали»

    У статті для The Economist (ексклюзивно публікує NV) командир третього армійського корпусу закликав до термінових реформ ЗСУ незалежно від того, триватиме війна чи настане перемирʼя.

    Переказуємо головне:

    • Навчання ОС: півроку на підготовку висококласних інструкторів із бойовим досвідом для щонайменше 40 тисяч добре навчених новобранців кожні півтора місяці.

    • Сержанти — без них навіть найкращі командири не рятують ситуацію: “старики” гинуть швидше, ніж встигають передати досвід, а недосвідчені поповнення не здатні тримати позиції під тиском.

    • «Паперові генерали»: повна переатестація офіцерського складу і зняття барʼєрів для росту здібної молоді.

    • Воювати на ентузіазмі добровольців більше не можна. Швидкі і популярні кроки у відповідь на системні проблеми призводять до хаосу і турбулентності.

    • Без стратегії зброя і технології не змінюють хід війни. Без людей техніка залишається металом, а «лінії дронів» і «кілл-зони» — мегапрожектами.

    «Так, «поліпшення якості людей» — звучить не для заголовків. Очевидно простіше закликати до виробництва «100 мільйонів дронів». Лише якісні зміни в армії визначають результат на полі бою, ставлення суспільства і готовність партнерів продовжувати підтримку. 2026-й має стати роком тверезості — бо іншого вибору в Україні більше немає».
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    Білецький закликав до негайних реформ: БЗВП, сержанти, «паперові генерали» У статті для The Economist (ексклюзивно публікує NV) командир третього армійського корпусу закликав до термінових реформ ЗСУ незалежно від того, триватиме війна чи настане перемирʼя. Переказуємо головне: • Навчання ОС: півроку на підготовку висококласних інструкторів із бойовим досвідом для щонайменше 40 тисяч добре навчених новобранців кожні півтора місяці. • Сержанти — без них навіть найкращі командири не рятують ситуацію: “старики” гинуть швидше, ніж встигають передати досвід, а недосвідчені поповнення не здатні тримати позиції під тиском. • «Паперові генерали»: повна переатестація офіцерського складу і зняття барʼєрів для росту здібної молоді. • Воювати на ентузіазмі добровольців більше не можна. Швидкі і популярні кроки у відповідь на системні проблеми призводять до хаосу і турбулентності. • Без стратегії зброя і технології не змінюють хід війни. Без людей техніка залишається металом, а «лінії дронів» і «кілл-зони» — мегапрожектами. «Так, «поліпшення якості людей» — звучить не для заголовків. Очевидно простіше закликати до виробництва «100 мільйонів дронів». Лише якісні зміни в армії визначають результат на полі бою, ставлення суспільства і готовність партнерів продовжувати підтримку. 2026-й має стати роком тверезості — бо іншого вибору в Україні більше немає». #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    221переглядів
  • ХРОНІКА СИСТЕМНОГО САМОГУБСТВА
    Автор: Владислав Смірнов

    Грудень 2025 року увійде в новітню історію України не як місяць стратегічних перемог чи дипломатичних проривів, а як час великої ганьби. Поки суспільство годують заспокійливим сиропом про «посилення» та «реструктуризацію», у кабінетах Генерального штабу та командування Сухопутних військ тихо, без зайвого шуму, провертають операцію з ліквідації одного з найефективніших феноменів цієї війни — Інтернаціонального легіону. Рішення розформувати злагоджені національні батальйони і розчинити іноземних добровольців у сірій масі загальновійськових бригад — це не помилка. Це свідомий демонтаж боєздатності, продиктований страхом, заздрістю та невиліковним радянським ідіотизмом. Не нагадує розброєння напередодні широмасштабного нападу на Київ?

    Зіткнення цивілізацій: Чому система ненавидить вільних

    Щоб зрозуміти глибину цієї прірви, треба усвідомити природу конфлікту. Інтернаціональний легіон із перших днів був чужорідним тілом у хворій системі української армійської бюрократії. Це був конфлікт менталітетів.

    З одного боку — закостеніла вертикаль, де ініціатива карається, а головним показником ефективності є правильно заповнений журнал обліку та фотозвіт для начальства. Це світ, де солдат — безправний ресурс, «олівець» на карті. З іншого боку — професіонали з країн НАТО, Латинської Америки, Азії. Люди, виховані на принципах mission command (управління через місію), де сержант — це бог тактики, а життя побратима — найвища цінність. Вони приїхали сюди не за зарплатою (у багатьох вдома вона була вищою), а за ідеєю. Вони мають почуття власної гідності, яке наші «паркетні» полковники сприймають як зухвальство.

    Система не змогла їх зламати, не змогла змусити фарбувати траву чи ходити строєм під артилерійським вогнем. Іноземці задавали занадто багато незручних питань: «Чому немає евакуації?», «Де обіцяні міномети?», «Чому цей наказ суперечить здоровому глузду?». Для радянського офіцера це — бунт. А бунт треба придушити. Розпорошення легіонерів по різних бригадах — це спосіб зламати їхню волю, перетворити еліту на покірних виконавців, позбавити їх голосу і колективної сили.

    Вавилонська вежа на лінії фронту

    Офіційна версія про створення «єдиного кулака» звучить красиво лише для тих, хто ніколи не був на "нулі". Реальність така: боєздатність підрозділу базується на мікрокліматі та комунікації. Національні батальйони Легіону — це роками відпрацьовані механізми. Поляки розуміють поляків, колумбійці прикривають колумбійців, американці працюють за протоколами армії США.

    Що робить наше командування? Воно бере цей злагоджений механізм і кувалдою розбиває його на дрібні деталі, які намагається вставити в старий «Жигулі» радянського зразка. Уявіть собі штурм посадки. Радіоефір. Командир роти, який володіє англійською на рівні "Ландон із зе кепітал", кричить наказ. Його не розуміє кулеметник з Бразилії. В результаті — затримка на 30 секунд. У сучасному бою це смерть. Це «дружній вогонь». Це втрата позицій.

    Ліквідація мовних і культурних кластерів — це злочинна недбалість. Ми свідомо створюємо хаос там, де був порядок. Ми міняємо професіоналізм на статистику. Замість ефективних штурмових груп ми отримаємо наляканих, дезорієнтованих одинаків, які не довіряють своїм новим командирам і не розуміють, що відбувається навколо.

    Мародерство ресурсів: Битва за «гуманітарку»

    Але де немає логіки, там завжди є гроші. Давайте будемо цинічними до кінця. Легіони завжди були упаковані краще за кадрові механізовані бригади. Чому? Бо західний світ допомагав «своїм». Американські фонди слали тепловізори американцям, британські волонтери гнали пікапи британцям. Це були прямі, прозорі канали, які оминали чорну діру складів Міноборони.

    Нашим генералам і тиловикам це муляло очі роками. Як це так: у якогось лейтенанта з Огайо є кращий дрон, ніж у комбрига? Це ж непорядок! Це ж ресурс, який проходить повз кишеню! Інтеграція легіонерів у загальні бригади має приховану мету — «націоналізувати» ці потоки. Командування розраховує, що разом з бійцями до них перейдуть і їхні спонсори, і їхнє спорядження.

    Це фатальна ілюзія жадібних дурнів. Західна допомога базується на персональній довірі. Донор із Техасу дає гроші конкретному Джону, якого він знає, а не вкрай корумпованій військовій частині №XXXX. Як тільки зникне суб’єктність Легіону — краник перекриється. Ми не «оптимізуємо» ресурс, ми його втрачаємо. Ми просто крадемо у самих себе можливість воювати сучасною технікою.

    Знищення свідків

    Є ще один аспект, про який говорять лише пошепки. Страх. Влада боїться Легіону. Іноземний доброволець — це найнебезпечніший тип солдата для корумпованої влади. Він юридично захищений паспортом своєї країни. Він не боїться СБУ чи військової прокуратури так, як цього боїться заляканий мобілізований з села. Він може подзвонити журналістам The New York Times. Він може написати правду у Twitter, яку прочитають сенатори.

    Легіонери були живими свідками нашої некомпетентності, крадіжок палива, тупих наказів і зневаги до життя. Розпорошити їх — це тактика "розділяй і володарюй". Поодинці вони безпечні. Поодинці їхній голос не чутно. Їх розчиняють у масі, щоб приховати злочини командування, щоб не було кому сказати: «Король голий, а генерал — ідіот».

    Висновки: Квиток в один кінець

    Те, що відбувається зараз, — це точка неповернення у стосунках із цивілізованим світом на рівні people-to-people. Ми власноруч руйнуємо міф про те, що Україна — це форпост свободи. Ми показуємо, що Україна — це такий самий маленький Радянський Союз, тільки з іншим прапором, де людину пережовують і випльовують заради звітності.

    Наслідки будуть миттєвими і болючими:

    Кадровий колапс - ми втратимо до половини іноземного контингенту ще до Нового року. Профі просто розірвуть контракти. Ніхто не підписувався бути "м'ясом" у чужій грі.

    Репутаційна катастрофа - кожен легіонер, який поїде додому ображеним, стане анти-амбасадором України. Він розкаже правду своїм друзям, своїм медіа, своїм політикам. І коли наступного разу ми будемо просити про допомогу, нам нагадають, як ми вчинили з тими, хто приїхав віддати за нас життя.

    Військове ослаблення. Замість елітних штурмовиків ми отримаємо демотивовану піхоту. Ми міняємо якість на уявну кількість.

    Це рішення Генштабу — не помилка. Це акт зради національних інтересів на догоду бюрократичному комфорту. Ми виганяємо найкращих друзів, щоб залишитися наодинці зі своїми ворогами — зовнішніми та внутрішніми. І коли фронт посиплеться там, де раніше стояли вмотивовані добровольці, нехай ніхто не питає «Хто винен?». Прізвища підписантів цього наказу відомі. Питання лише в тому, чи встигнемо ми їх судити до того, як стане надто пізно.

    Апдейт (для балансу позицій). Після підготовки цього матеріалу мені надійшли уточнення від співрозмовників, наближених до Генштабу: там наполягають, що рішення про розформування/переформатування іноземних підрозділів є реакцією на наслідки конкретного провалу на одному з відтинків Запорізького напрямку, де, за їхньою версією, іноземний підрозділ не втримав позиції, що дало ворогу просування; у цій логіці іноземців переводять не для “покарання всіх під одну гребінку”, а щоб вони воювали не окремими національними кластерами, а в складі змішаних бойових підрозділів разом з українцями — з єдиним командуванням, комунікацією та відповідальністю, а хто не приймає таких умов, той просто розриває контракт і їде додому. Водночас публічних документів, які дозволили б незалежно перевірити цю мотивацію, мені не надано — тому фіксую її як офіційно-неофіційне пояснення “з того боку”, яке не скасовує головного питання: чому такі рішення ухвалюються без прозорої комунікації, розслідування причин і чітких запобіжників, щоб не знищити те, що працює.
    ХРОНІКА СИСТЕМНОГО САМОГУБСТВА Автор: Владислав Смірнов Грудень 2025 року увійде в новітню історію України не як місяць стратегічних перемог чи дипломатичних проривів, а як час великої ганьби. Поки суспільство годують заспокійливим сиропом про «посилення» та «реструктуризацію», у кабінетах Генерального штабу та командування Сухопутних військ тихо, без зайвого шуму, провертають операцію з ліквідації одного з найефективніших феноменів цієї війни — Інтернаціонального легіону. Рішення розформувати злагоджені національні батальйони і розчинити іноземних добровольців у сірій масі загальновійськових бригад — це не помилка. Це свідомий демонтаж боєздатності, продиктований страхом, заздрістю та невиліковним радянським ідіотизмом. Не нагадує розброєння напередодні широмасштабного нападу на Київ? Зіткнення цивілізацій: Чому система ненавидить вільних Щоб зрозуміти глибину цієї прірви, треба усвідомити природу конфлікту. Інтернаціональний легіон із перших днів був чужорідним тілом у хворій системі української армійської бюрократії. Це був конфлікт менталітетів. З одного боку — закостеніла вертикаль, де ініціатива карається, а головним показником ефективності є правильно заповнений журнал обліку та фотозвіт для начальства. Це світ, де солдат — безправний ресурс, «олівець» на карті. З іншого боку — професіонали з країн НАТО, Латинської Америки, Азії. Люди, виховані на принципах mission command (управління через місію), де сержант — це бог тактики, а життя побратима — найвища цінність. Вони приїхали сюди не за зарплатою (у багатьох вдома вона була вищою), а за ідеєю. Вони мають почуття власної гідності, яке наші «паркетні» полковники сприймають як зухвальство. Система не змогла їх зламати, не змогла змусити фарбувати траву чи ходити строєм під артилерійським вогнем. Іноземці задавали занадто багато незручних питань: «Чому немає евакуації?», «Де обіцяні міномети?», «Чому цей наказ суперечить здоровому глузду?». Для радянського офіцера це — бунт. А бунт треба придушити. Розпорошення легіонерів по різних бригадах — це спосіб зламати їхню волю, перетворити еліту на покірних виконавців, позбавити їх голосу і колективної сили. Вавилонська вежа на лінії фронту Офіційна версія про створення «єдиного кулака» звучить красиво лише для тих, хто ніколи не був на "нулі". Реальність така: боєздатність підрозділу базується на мікрокліматі та комунікації. Національні батальйони Легіону — це роками відпрацьовані механізми. Поляки розуміють поляків, колумбійці прикривають колумбійців, американці працюють за протоколами армії США. Що робить наше командування? Воно бере цей злагоджений механізм і кувалдою розбиває його на дрібні деталі, які намагається вставити в старий «Жигулі» радянського зразка. Уявіть собі штурм посадки. Радіоефір. Командир роти, який володіє англійською на рівні "Ландон із зе кепітал", кричить наказ. Його не розуміє кулеметник з Бразилії. В результаті — затримка на 30 секунд. У сучасному бою це смерть. Це «дружній вогонь». Це втрата позицій. Ліквідація мовних і культурних кластерів — це злочинна недбалість. Ми свідомо створюємо хаос там, де був порядок. Ми міняємо професіоналізм на статистику. Замість ефективних штурмових груп ми отримаємо наляканих, дезорієнтованих одинаків, які не довіряють своїм новим командирам і не розуміють, що відбувається навколо. Мародерство ресурсів: Битва за «гуманітарку» Але де немає логіки, там завжди є гроші. Давайте будемо цинічними до кінця. Легіони завжди були упаковані краще за кадрові механізовані бригади. Чому? Бо західний світ допомагав «своїм». Американські фонди слали тепловізори американцям, британські волонтери гнали пікапи британцям. Це були прямі, прозорі канали, які оминали чорну діру складів Міноборони. Нашим генералам і тиловикам це муляло очі роками. Як це так: у якогось лейтенанта з Огайо є кращий дрон, ніж у комбрига? Це ж непорядок! Це ж ресурс, який проходить повз кишеню! Інтеграція легіонерів у загальні бригади має приховану мету — «націоналізувати» ці потоки. Командування розраховує, що разом з бійцями до них перейдуть і їхні спонсори, і їхнє спорядження. Це фатальна ілюзія жадібних дурнів. Західна допомога базується на персональній довірі. Донор із Техасу дає гроші конкретному Джону, якого він знає, а не вкрай корумпованій військовій частині №XXXX. Як тільки зникне суб’єктність Легіону — краник перекриється. Ми не «оптимізуємо» ресурс, ми його втрачаємо. Ми просто крадемо у самих себе можливість воювати сучасною технікою. Знищення свідків Є ще один аспект, про який говорять лише пошепки. Страх. Влада боїться Легіону. Іноземний доброволець — це найнебезпечніший тип солдата для корумпованої влади. Він юридично захищений паспортом своєї країни. Він не боїться СБУ чи військової прокуратури так, як цього боїться заляканий мобілізований з села. Він може подзвонити журналістам The New York Times. Він може написати правду у Twitter, яку прочитають сенатори. Легіонери були живими свідками нашої некомпетентності, крадіжок палива, тупих наказів і зневаги до життя. Розпорошити їх — це тактика "розділяй і володарюй". Поодинці вони безпечні. Поодинці їхній голос не чутно. Їх розчиняють у масі, щоб приховати злочини командування, щоб не було кому сказати: «Король голий, а генерал — ідіот». Висновки: Квиток в один кінець Те, що відбувається зараз, — це точка неповернення у стосунках із цивілізованим світом на рівні people-to-people. Ми власноруч руйнуємо міф про те, що Україна — це форпост свободи. Ми показуємо, що Україна — це такий самий маленький Радянський Союз, тільки з іншим прапором, де людину пережовують і випльовують заради звітності. Наслідки будуть миттєвими і болючими: Кадровий колапс - ми втратимо до половини іноземного контингенту ще до Нового року. Профі просто розірвуть контракти. Ніхто не підписувався бути "м'ясом" у чужій грі. Репутаційна катастрофа - кожен легіонер, який поїде додому ображеним, стане анти-амбасадором України. Він розкаже правду своїм друзям, своїм медіа, своїм політикам. І коли наступного разу ми будемо просити про допомогу, нам нагадають, як ми вчинили з тими, хто приїхав віддати за нас життя. Військове ослаблення. Замість елітних штурмовиків ми отримаємо демотивовану піхоту. Ми міняємо якість на уявну кількість. Це рішення Генштабу — не помилка. Це акт зради національних інтересів на догоду бюрократичному комфорту. Ми виганяємо найкращих друзів, щоб залишитися наодинці зі своїми ворогами — зовнішніми та внутрішніми. І коли фронт посиплеться там, де раніше стояли вмотивовані добровольці, нехай ніхто не питає «Хто винен?». Прізвища підписантів цього наказу відомі. Питання лише в тому, чи встигнемо ми їх судити до того, як стане надто пізно. Апдейт (для балансу позицій). Після підготовки цього матеріалу мені надійшли уточнення від співрозмовників, наближених до Генштабу: там наполягають, що рішення про розформування/переформатування іноземних підрозділів є реакцією на наслідки конкретного провалу на одному з відтинків Запорізького напрямку, де, за їхньою версією, іноземний підрозділ не втримав позиції, що дало ворогу просування; у цій логіці іноземців переводять не для “покарання всіх під одну гребінку”, а щоб вони воювали не окремими національними кластерами, а в складі змішаних бойових підрозділів разом з українцями — з єдиним командуванням, комунікацією та відповідальністю, а хто не приймає таких умов, той просто розриває контракт і їде додому. Водночас публічних документів, які дозволили б незалежно перевірити цю мотивацію, мені не надано — тому фіксую її як офіційно-неофіційне пояснення “з того боку”, яке не скасовує головного питання: чому такі рішення ухвалюються без прозорої комунікації, розслідування причин і чітких запобіжників, щоб не знищити те, що працює.
    441переглядів
  • Свіже з переказом, та віриться важко.
    ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
    ⚡️⚡️Генеральним штабом Збройних Сил України здійснюються системні кроки щодо спрощення механізмів переміщення військовослужбовців між військовими частинами та відходу від “паперової армії”.
    ❗️Так, нещодавно запроваджено спрощений механізм надсилання засобами електронного документообігу рекомендаційного листа на військовослужбовця від військової частини, у яку він бажає перевестися, до військової частини, де він проходить службу.
    ✅Запроваджений механізм гарантує, що рекомендаційний лист обов’язково буде розглянутий командиром військової частини у найкоротший термін.
    Завдяки цьому військовий не матиме необхідності звертатися з рекомендаційним листом до командирів нижчої ланки (відділення, взводу, роти, батальйону), що зменшує суб’єктивні чинники у прийнятті рішень та кількість погоджень керівниками структурних підрозділів.
    ✅Крім того, спрощено механізм призначення військовослужбовців, які повернулися після самовільного залишення частини (СЗЧ), на посади до нових військових частин.
    ✅Змінами виключено проміжні ланки в опрацюванні документів, зокрема армійський корпус, оперативне командування, вид тощо.
    ✅Документи на призначення подаються напряму від військової частини до Генерального штабу ЗС України.
    ⚡️Ці кроки покликані пришвидшити призначення військовослужбовців на посади, зробити процес їх переведення прозорішим та усунути маніпуляції окремих посадових осіб щодо перешкоджання таким переведенням.
    ⚡️❗️Запроваджені зміни не змінюють умови повернення до служби після СЗЧ.
    Водночас слід зазначити, що ці зміни роблять недоцільним скоєння СЗЧ військовослужбовцями з надією перевестися до обраної військової частини.
    Рекомендаційні листи, які тепер стають суто електронними, не мають бути способом перевестися з бойової бригади, яка виконує завдання на активній ділянці фронту, до військової частини з більш комфортними умовами служби.
    ⚡️✅🇺🇦Для переведення між частинами існують інші законні внормовані інструменти, а не СЗЧ.
    ❗️Військовослужбовці, які після СЗЧ повернулися до батальйонів резерву, направляються до всіх бойових бригад, що потребують поповнення особовим складом, в тому числі й до ДШВ та штурмових частин.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Свіже з переказом, та віриться важко. ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖ ⚡️⚡️Генеральним штабом Збройних Сил України здійснюються системні кроки щодо спрощення механізмів переміщення військовослужбовців між військовими частинами та відходу від “паперової армії”. ❗️Так, нещодавно запроваджено спрощений механізм надсилання засобами електронного документообігу рекомендаційного листа на військовослужбовця від військової частини, у яку він бажає перевестися, до військової частини, де він проходить службу. ✅Запроваджений механізм гарантує, що рекомендаційний лист обов’язково буде розглянутий командиром військової частини у найкоротший термін. Завдяки цьому військовий не матиме необхідності звертатися з рекомендаційним листом до командирів нижчої ланки (відділення, взводу, роти, батальйону), що зменшує суб’єктивні чинники у прийнятті рішень та кількість погоджень керівниками структурних підрозділів. ✅Крім того, спрощено механізм призначення військовослужбовців, які повернулися після самовільного залишення частини (СЗЧ), на посади до нових військових частин. ✅Змінами виключено проміжні ланки в опрацюванні документів, зокрема армійський корпус, оперативне командування, вид тощо. ✅Документи на призначення подаються напряму від військової частини до Генерального штабу ЗС України. ⚡️Ці кроки покликані пришвидшити призначення військовослужбовців на посади, зробити процес їх переведення прозорішим та усунути маніпуляції окремих посадових осіб щодо перешкоджання таким переведенням. ⚡️❗️Запроваджені зміни не змінюють умови повернення до служби після СЗЧ. Водночас слід зазначити, що ці зміни роблять недоцільним скоєння СЗЧ військовослужбовцями з надією перевестися до обраної військової частини. Рекомендаційні листи, які тепер стають суто електронними, не мають бути способом перевестися з бойової бригади, яка виконує завдання на активній ділянці фронту, до військової частини з більш комфортними умовами служби. ⚡️✅🇺🇦Для переведення між частинами існують інші законні внормовані інструменти, а не СЗЧ. ❗️Військовослужбовці, які після СЗЧ повернулися до батальйонів резерву, направляються до всіх бойових бригад, що потребують поповнення особовим складом, в тому числі й до ДШВ та штурмових частин. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    137переглядів
Більше результатів