В Індії айтівець на новій роботі місяць нічого не робив, а коли керівництво запросило демо проєкту, він у паніці накатав 4000 рядків коду за допомогою нейромережі Cursor всього за один ранок. Програма зарпацювала, бос у захваті, хлопця похвалили. При тому що він навіть не знав мову програмування, якою все було написано🌚

#тварини Синьоплямисті скати (Dasyatis kuhlii), відомі також як скати Кюля, — це захоплюючі морські створіння, що привертають увагу своїм унікальним виглядом і граціозними рухами. Ці скати належать до родини хвостоколів (Dasyatidae) і мешкають у тропічних і субтропічних водах Індійського та Тихого океанів, зокрема біля узбережжя Австралії, Індонезії та Філіппін. Зовнішній вигляд і особливості Синьоплямисті скати отримали свою назву завдяки яскравим синім плямам, що прикрашають їхній дископодібний тулуб. Ці плями, оточені темними кільцями, створюють ефектний візерунок, який допомагає скатам маскуватися на піщаному або кораловому дні. Їхній діаметр зазвичай не перевищує 50 см, а хвіст, оснащений отруйним шипом, слугує для захисту від хижаків. Ці скати — майстри камуфляжу. Вони часто зариваються в пісок, залишаючи на поверхні лише очі та дихальця, щоб спостерігати за навколишнім середовищем. Їхні рухи нагадують плавний танець, коли вони "летять" над океанським дном, використовуючи свої широкі грудні плавці. Спосіб життя Синьоплямисті скати — це переважно нічні мисливці. Вони полюють на дрібних риб, ракоподібних і молюсків, використовуючи електрорецептори для виявлення здобичі, захованої в піску. Завдяки плоскій формі тіла вони можуть легко маневрувати серед коралових рифів і морського дна. Ці істоти є живородними, тобто самка народжує повністю сформованих дитинчат. Зазвичай у посліді буває від одного до трьох малюків, які вже з народження здатні самостійно плавати й ховатися від небезпек. Значення для екосистеми Синьоплямисті скати відіграють важливу роль у підтриманні балансу морських екосистем. Полюючи на дрібних безхребетних, вони контролюють їхню чисельність, сприяючи здоров’ю коралових рифів. Водночас вони є частиною харчового ланцюга, стаючи здобиччю для більших хижаків, таких як акули. Загрози та охорона На жаль, синьоплямисті скати стикаються з низкою загроз, зокрема через руйнування їхнього природного середовища, забруднення океанів і надмірний вилов. У деяких регіонах їх ловлять заради м’яса або для акваріумної торгівлі. Охоронні заходи, спрямовані на збереження коралових рифів і регулювання рибальства, є ключовими для захисту цих дивовижних створінь. Синьоплямисті скати — це справжні перлини океану, які зачаровують своєю красою та загадковістю. Їхнє існування нагадує нам про важливість збереження морських екосистем для майбутніх поколінь.

#новий_розділ #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза Вітаю! Новий розділ Скарбів Мігеля Барбадоського вже на Аркуші. Шхуна, яка донедавна безрезультатно обстрілювала нас, почала стрімко наближатися, готуючись до абордажу. Але ми встигли добряче пошкодити її палубу точними залпами. Раптом ядро з флейта свиснуло просто над головами та з гуркотом врізалося у фальшборт. — До бою! — скомандував Фернандо в ту мить, коли шхуна готувалася зчепитися з нами. Він попрямував туди, де мала розгорнутися битва, і я рушив слідом за ним. Наша абордажна команда була повністю готова до «ввічливого візиту» супротивника. Діогу, що очолював її, наказав облити палубу водою, зробивши її слизькою, а також розсипати уламки скла й гострі металеві предмети. Супротивники, які перебралися на наш борт відразу втрачали рівновагу та падали з криками болю, порізані й покалічені. Тих, кому вдалося встояти на ногах, зустрічали мушкетні залпи, списи й боллоси індіанців. Зрозумівши, що все йде зовсім не так легко, як планувалося, нападники почали відступати, намагаючись повернутися на свій корабель. Але ми кидалися за ними слідом, не даючи змоги відчепити шхуну. У цей момент флейт, який досі підтримував своїх союзників вогнем, раптово розвернувся і рушив до виходу з бухти. — Це дуже схоже на Прониру, — буркнув Фернандо, відбиваючи атаку одного з піратів. — Кинути своїх на загибель і самому рятувати сраку. Але я певен, що він мене впізнав. У ту ж мить на мене кинувся здоровань із сокирою. Я ледве встиг ухилитися й відповісти ударом шаблі. Втеча Пронири остаточно деморалізувала команду шхуни, яка ще мить тому люто боролася. Більшість почала панічно відступати. Їхній капітан, погрожуючи важкою шаблею, намагався підбадьорити підлеглих, та його зусилля були марними. Тим часом Гільєрме, розмахуючи якірним ланцюгом, кидався на ворогів, змушуючи їх стрибати за борт. Діогу, сорочка якого вже була залита кров’ю, видерся на шканці, де вступив у двобій із кремезним мулатом — настільки гігантським, що навіть Діогу поруч із ним здавався худим коротуном. Раптом я почув постріл. Усе навколо ніби завмерло. Я чув свист кулі, здавалося ще мить і... Врятувала діжка, кинута кимось в хаосі бою за мить до цього. Вона врізалась в ноги, я не втримався й упав, відчуваючи, як час розтягується. Кожен звук ставав окремим вибухом у вухах. Я почув, як куля пролетіла над головою, пробивши дошку фальшборту. Тієї ж миті, коли я торкнувся палуби, з вигуком на мене кинувся супротивник. Його тінь нависла, а в руці блиснуло лезо тесака. Я встиг лише відкотитися, і з глухим стуком залізо встромилося в дошки, саме туди, де щойно була моя шия. Поки він шарпав зброю, намагаючись її витягти, я вже стояв на колінах, стиснув шаблю й усміхнувся. Час знову пішов, і наша розмова продовжилася. Читати далі за посиланням https://arkush.net/book/18589/26 Приємного читання!!! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля

#цікаве Індієць вигорів, але не здався — і штучний інтелект врятував його кар’єру Айтішник майже місяць нічого не робив, але коли бос попросив звіт — врубив Cursor. За один ранковий «сієста-кодинг» ШІ видав 4000 рядків коду. Усе працює, хоч сам хлопець і не знав мови. Його не тільки не звільнили — ще й похвалили. Легенда.

Під час аварії літака в Індії загинули понад 290 людей. Кадри падіння літака ((

В Індії на зйомках фільму луснуло "штучне море" - гігантський резервуар з водою🌊 Вода ринула на майданчик і змила дороге обладнання. Декілька людей отримали травми. Неприємність трапилася на зйомках картини «Будинок Індії».

#природа #світ Підводний водоспад Маврикія: природне диво. У самому серці Індійського океану, біля берегів острова Маврикій, ховається одна з найдивовижніших природних ілюзій світу — підводний водоспад. Ця унікальна пам’ятка приваблює мандрівників і дослідників своєю магічною красою, створюючи враження, ніби океанські води стрімко падають у бездонну прірву. Що таке підводний водоспад? Насправді підводний водоспад Маврикія — це не справжній водоспад, а оптична ілюзія, створена природними процесами. Вона виникає завдяки унікальній географії океанського дна біля південно-західного узбережжя острова, поблизу півострова Ле-Морн. Сильні океанські течії переносять пісок і мул з мілководного шельфу в глибші частини океану, створюючи візуальний ефект стрімкого потоку води, що «падає» вниз. Цей феномен найкраще видно з висоти пташиного польоту або на супутникових знімках, де контраст між бірюзовими мілководними водами та темно-синім глибоким океаном підсилює ілюзію водоспаду. Глибина в цій зоні може сягати кількох сотень метрів, що додає драматизму цьому природному видовищу. Чому це варто побачити? Підводний водоспад — це не лише природне диво, але й символ гармонії між сушею та океаном. Туристи, які відвідують Маврикій, часто обирають гелікоптерні тури, щоб помилуватися цією ілюзією згори. Крім того, регіон Ле-Морн є частиною об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, відомого своєю культурною та історичною цінністю, а також мальовничими пляжами й кораловими рифами. Цікаві факти Коралові рифи: Підводний водоспад розташований у зоні, оточеній кораловими рифами, які є домівкою для сотень видів морських мешканців. Фотогенічність: Ця природна ілюзія стала популярною завдяки Instagram, де знімки водоспаду вражають своєю сюрреалістичною красою. Екологічна цінність: Маврикій активно захищає свої природні ресурси, і ця територія є частиною зусиль зі збереження морського біорізноманіття. Як дістатися? Щоб побачити підводний водоспад, потрібно відвідати півострів Ле-Морн на Маврикії. Найкращий спосіб — замовити екскурсію на гелікоптері або катері. Місцеві туроператори пропонують різноманітні маршрути, які поєднують огляд водоспаду з іншими визначними місцями острова. Підводний водоспад Маврикія — це приклад того, як природа може створювати вражаючі ілюзії, що захоплюють уяву. Це місце, де краса океану поєднується з таємничістю, запрошуючи кожного відкрити для себе дива Маврикія.

#цікаве Природний хірург: кого використовували замість голки? У деяких племен Африки та Південної Америки для зшивання ран застосовували... мурах! Їхні потужні щелепи слугували природними затискачами: мураху прикладали до країв рани — вона стискала шкіру, а її тіло відривали, залишаючи голову з щелепами. Так створювався природний «шов». Процедуру повторювали вздовж усієї рани. Коли рана загоювалась, голови мурах або самі відпадали, або їх обережно видаляли вручну. Найчастіше обирали великі агресивні види , такі як Dorylus або Paraponera. Подібні методи відомі ще з часів цивілізацій Мая та Індії . Хоч це й нестерильний спосіб , у диких умовах він міг справді рятувати життя!

✈️ Наймасштабніша авіакатастрофа в історії Індії. І жінка, яка вижила… бо запізнилася на рейс на 10 хвилин. У четвер, 12 червня, пасажирський літак Air India 171 мав вилетіти з Ахмедабада до Лондона. На борту — 242 людини. Через 30 секунд після зльоту літак впав на житловий квартал. Загинули майже всі. 👩‍🦰 Бхумі Чаухан — 28-річна студентка з Великої Британії — мала летіти цим рейсом. Її місце: 36G. Але вона спізнилася на посадку… всього на 10 хвилин. Через затори в місті. «Я була розчарована. Зла. Плакала. Просила працівників впустити мене на рейс. Але мені відмовили…» Після того, як її не пустили на борт, вона засмучена сіла в кафе — випити чаю, подзвонити турагенту, поскаржитись. І саме там вона отримала звістку: той самий літак, на який вона запізнилася — розбився. 😳 Вона вижила… завдяки затору. Тепер вона каже: «Це диво. Мені просто не судилося бути в тому літаку.» І ось що хочеться сказати після цієї історії: Можливо, – коли ти спізнюєшся… – коли все йде не за планом та летить шкереберть… – коли до цілі рукою подати, але тебе не пускають в останню мить… Це не кара. Це — захист. Невидимий, але точний. Як годинник. 📌 Збережи цей пост. Бо наступного разу, коли щось зірветься, а ти сумуватимеш і злитимешся — згадай, можливо, ти саме там, де маєш бути. Можливо, усе на краще, хоч і виглядає не так як би ти того хотів.

#світ Гайана - країна, про яку всі забувають, а дарма: 1.Тут говорять англійською. Це єдина країна в Південній Америці, де англійська – офіційна мова. 2.Кайєтур – водоспад мрії. Один із найвищих одиночних водоспадів у світі. У 4 рази вище за Ніагару. 3.Культура – вибухова суміш. Індійці, африканці, китайці, корінні народи, англійське минуле. Все разом – і це працює. 4.Джунглі на 80% країни. Неймовірна природа, куди дістатися можна тільки човном або літаком. 5.Місцеві говорять на креолі. Це суміш англійської, африканських мов та магії. 6.Нафтовий бум. Нещодавно знайшли нафту і тепер країна різко багатіє. Хто знає, що буде далі? 7.Хто така Гайана взагалі? Вона не Гвінея. І не Гвіана. І не французька територія. Це окрема країна зі своєю душею.