КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ. Кінотеатр «Жовтень» на Подолі. 1946 рік. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

У КРИЇВЦІ ПРИ СВІТЛІ КАГАНЦЯ РІЗЦЕМ І ДОЛОТОМ БИВ ВОРОГА Народився Ніл Хасевич 12 (25) листопада 1905 р. Перші ази малярства здобув у майстерні іконописця. Згодом вступив до Рівненської української гімназії. У 1918 році, повертаючись із Рівного, на залізничному переїзді Ніл із матір'ю потрапили під потяг - мати загинула, Ніл втратив ліву ногу, але не втратив надії. Він сам собі змайстрував протез і міцно став на ноги. З 1931 по 1943 рік художник брав участь у 35 виставках, його твори експонувались у Празі й Варшаві, Берліні та Львові. Роботи Хасевича на міжнародних виставках у Чикаго й Лос-Анджелесі дістали високу оцінку критики. У 1937 р. він здобув третій грошовий приз на міжнародній виставці гравюр по дереву у Варшаві. Коли на теренах Західної України запанувала більшовицька влада, Ніл Хасевич, живучи в рідному селі, учителював у тамтешній школі й підробляв бухгалтером у споживчій кооперації. На початку другої світової війни митець одержав запрошення на виїзд за океан, але відмовився. Хасевич став вояком УПА під ім'ям Бей-Зот. Майже десять років перебував митець у підпіллі. У криївці при світлі каганця різцем і долотом бив ворога художник. Він очолив школу майстрів живопису, сам ілюстрував усі видання УПА-Північ, робив проєкти бойових відзнак, печаток. (Закінчення 13 листопада) З відривного календаря "Український народний календар" за 12 листопада. ------------- У КРИЇВЦІ ПРИ СВІТЛІ КАГАНЦЯ РІЗЦЕМ І ДОЛОТОМ БИВ ВОРОГА (Закінчення. Початок 12 листопада) Коли упівці міняли бункер, вони перевозили каліку на велосипеді. 1943 року німці кинули на вояків УПА танки, літаки, мотопіхоту. Повністю знищили 97 сіл із дітьми й жінками. У бою з ворогом загинув молодший брат Ніла Хасевича - Анатолій. Друга світова викосила всіх його близьких родичів. У 1947 р. загинула кохана жінка Марта (Женя), яка була зв'язковою з підпіллям міста Луцька. Коли Роман Шухевич підписав наказ про розпуск УПА, коли похідні групи почали відходити на Захід, Хасевич не кинув рідної землі, не склав зброї. Його роботи з'явилися у США, у делегатів ООН, у посольствах. 1952 р. в США вийшла книга Ніла Хасевича «Графіка в бункерах УПА». Ніл Хасевич тоді писав: «Я, каліка, б'юся у той час, коли багато сильних і здорових людей у світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива. Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці борються...» На художника оголосили справжні лови. Холодного ранку 4 березня 1952 року криївку-бункер, що у Білівських Хуторах поблизу Клевані на Рівенщині, оточили карателі. Чекісти привезли вбитих до Клевані. Там вони два дні пролежали під дубом. Де поховали художника, невідомо. Та ми не забули, що полковник Стекляр - вбивця Н. Хасевича - помер від старості у м. Рівному. З відривного календаря "Український народний календар" за 13 листопада. ------------- https://history.rayon.in.ua/topics/385968-shcho-i-iak-poviazalo-nila-hasevicha-z-lutskom https://www.facebook.com/share/p/1GgxteM9Zp/

У КРИЇВЦІ ПРИ СВІТЛІ КАГАНЦЯ РІЗЦЕМ І ДОЛОТОМ БИВ ВОРОГА Народився Ніл Хасевич 12 (25) листопада 1905 р. Перші ази малярства здобув у майстерні іконописця. Згодом вступив до Рівненської української гімназії. У 1918 році, повертаючись із Рівного, на залізничному переїзді Ніл із матір'ю потрапили під потяг - мати загинула, Ніл втратив ліву ногу, але не втратив надії. Він сам собі змайстрував протез і міцно став на ноги. З 1931 по 1943 рік художник брав участь у 35 виставках, його твори експонувались у Празі й Варшаві, Берліні та Львові. Роботи Хасевича на міжнародних виставках у Чикаго й Лос-Анджелесі дістали високу оцінку критики. У 1937 р. він здобув третій грошовий приз на міжнародній виставці гравюр по дереву у Варшаві. Коли на теренах Західної України запанувала більшовицька влада, Ніл Хасевич, живучи в рідному селі, учителював у тамтешній школі й підробляв бухгалтером у споживчій кооперації. На початку другої світової війни митець одержав запрошення на виїзд за океан, але відмовився. Хасевич став вояком УПА під ім'ям Бей-Зот. Майже десять років перебував митець у підпіллі. У криївці при світлі каганця різцем і долотом бив ворога художник. Він очолив школу майстрів живопису, сам ілюстрував усі видання УПА-Північ, робив проєкти бойових відзнак, печаток. (Закінчення 13 листопада) З відривного календаря "Український народний календар" за 12 листопада. ------------- У КРИЇВЦІ ПРИ СВІТЛІ КАГАНЦЯ РІЗЦЕМ І ДОЛОТОМ БИВ ВОРОГА (Закінчення. Початок 12 листопада) Коли упівці міняли бункер, вони перевозили каліку на велосипеді. 1943 року німці кинули на вояків УПА танки, літаки, мотопіхоту. Повністю знищили 97 сіл із дітьми й жінками. У бою з ворогом загинув молодший брат Ніла Хасевича - Анатолій. Друга світова викосила всіх його близьких родичів. У 1947 р. загинула кохана жінка Марта (Женя), яка була зв'язковою з підпіллям міста Луцька. Коли Роман Шухевич підписав наказ про розпуск УПА, коли похідні групи почали відходити на Захід, Хасевич не кинув рідної землі, не склав зброї. Його роботи з'явилися у США, у делегатів ООН, у посольствах. 1952 р. в США вийшла книга Ніла Хасевича «Графіка в бункерах УПА». Ніл Хасевич тоді писав: «Я, каліка, б'юся у той час, коли багато сильних і здорових людей у світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива. Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці борються...» На художника оголосили справжні лови. Холодного ранку 4 березня 1952 року криївку-бункер, що у Білівських Хуторах поблизу Клевані на Рівенщині, оточили карателі. Чекісти привезли вбитих до Клевані. Там вони два дні пролежали під дубом. Де поховали художника, невідомо. Та ми не забули, що полковник Стекляр - вбивця Н. Хасевича - помер від старості у м. Рівному. З відривного календаря "Український народний календар" за 13 листопада. ------------- https://history.rayon.in.ua/topics/385968-shcho-i-iak-poviazalo-nila-hasevicha-z-lutskom https://www.facebook.com/share/p/1GgxteM9Zp/

КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ. Хрещатик, бруківку замінюють на асфальт 1930-ті роки. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

Майдан Незалежності — це центральна площа Києва, яка розташована в Шевченківському районі столиці #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv https://brovaryregion.in.ua/?p=45982

На 60 років пізніше, ніж у Парижі, і на 35 раніше, ніж у Варшаві. Київське метро святкує день народження #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv #Brovary https://brovaryregion.in.ua/?p=45919

Запрошую приєднатися до спільнот 👇😉 ДИВОВИЖНИЙ СВІТ 🌐 https://www.fankolo.com/pages/Amazing_World КУЛЬТУРНИЙ КОД 🏛️ https://www.fankolo.com/pages/Cultural_Code РЯДКИ ДУШІ 📚 https://www.fankolo.com/pages/Soul_Lines ТЕХНО БЛОГ 🖥️ https://www.fankolo.com/pages/Techno_Blog ІСТОРІЯ В МОМЕНТІ 🖼️ https://www.fankolo.com/pages/History_in_a_moment ЗОНА СМІХУ 😀 https://www.fankolo.com/pages/Laughter_Zone AL MUSIC 🎧 https://www.fankolo.com/pages/AImusic ОПОВІДАННЯ ШІ 📝 https://www.fankolo.com/pages/AI.Stories ШІ КАЖЕ... 🖥️ https://www.fankolo.com/pages/AI.says ІСТОРИЧНИЙ КАЛЕНДАР ⏳ https://www.fankolo.com/pages/historical.calendar

🟥⬛️ Спільна боротьба: азербайджанців у лавах УПА 📅 31 жовтня 1943 року, село Точевики, Острозький район, Рівненщина. У цей день азербайджанський загін Української повстанської армії вступив у бій з нацистами. ❗️Напередодні ці воїни з 805-го батальйону Азербайджанського легіону, який воював у складі німецької армії, перейшли на бік УПА. Їх переконали українські повстанці під командуванням Бойка — “Чорноти”, а ініціатором втечі від німців став офіцер на прізвисько Чавлі. 🇺🇸 Цей факт навіть зафіксувала американська військова розвідка: у 1943 році понад 160 азербайджанських легіонерів приєдналися до українських національних партизанів. ☝️ У день бою дві чоти азербайджанців разом з українською чотою напали на сотню німецьких авіаторів, які прибули грабувати селян. У бою загинуло близько 50 нацистів, кільканадцять поранено, а двадцять утекли. 🙏🕯Втрати повстанців — п’ять героїв: четверо азербайджанців і один українець. Полеглих поховали у Точевиках, азербайджанців — за мусульманським обрядом, без трун. 📜 Підпільна газета «Вісті Української Інформаційної Служби» (1 квітня 1944 р.) писала: «Хоробрі азербайджанці, бачучи перед собою зненавидженого ворога, з великим завзяттям ішли до бою і своїм геройством додавали охоти нашим молодим бійцям… Населення радісно витало повстанські відділи, радіючи дружніми відносинами та спільною боротьбою азербайджанських та українських відділів проти німецького загарбника.» ☝️ Цей бій — доказ того, що свобода не має національності. Українці й азербайджанці пліч-о-пліч билися проти нацизму — за честь, гідність і незалежність своїх народів. 🙏 Пам’ятаємо героїв Точевиків. Вшановуємо їхню спільну боротьбу. #УПА #Азербайджан #Україна #Рівненщина #Історія #Память #31жовтня #UPA #Azerbaijan #History 🇺🇦🇦🇿

КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ Вулиця Велика Васильківська та будівля Київського театру оперети, близько 1958 року. Колоризоване фото зроблено з вікна 52-го будинку. Театр оперети був зведений на місці Троїцького народного дому на початку ХХ століття. Після Другої світової війни цей простір відновили, і вже у 1958-му театр став одним із найяскравіших культурних магнітів столиці, куди кияни приходили на вистави, концерти та зустрічі. Сьогодні цей історичний фасад - жива пам’ять міста. Атмосфера столичної вулиці з трамваями та кіосками назавжди залишилася в пам’яті старого Києва. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

🚃«Зниклий» сторічний трамвай повертають до Києва Історичний вагон типу 2М побудований в Києві у 1928 року, який майже 30 років стояв на постаменті біля Подільського депо, можуть повернути до столиці на реставрацію. У 2015-му мешканців столиці занепокоїло зникнення унікального експоната, але згодом він знайшовся в Історичному експозиційно-реставраційному центрі. Там планували зробити з нього екскурсійний ретро-вагон. Та вже за два роки з’явилися чутки, що вагон розібрали на металобрухт. За інформацією Київської Транспортної Спільноти (КТС) усі збережені елементи трамвая, які колись передали до Харкова найближчим часом повернуть до столиці. Якщо відновлення відбудеться, Київ може знову отримати справжній раритет — оригінальний трамвай, який возив пасажирів ще сто років тому. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv