• #історія #події
    ✍️ Царський Арешт: Як Михайло Грушевський потрапив у тюрму за "Австрофільство".
    28 листопада 1914 року (за новим стилем) — ця дата ознаменувала початок трьохрічного заслання для одного з найвидатніших українських істориків і майбутнього голови Центральної Ради — Михайла Грушевського. Повернувшись до Києва на початку Першої світової війни, він одразу потрапив під жорна російської імперської репресивної машини.

    Причини та Звинувачення

    Перша світова війна стала приводом для Російської імперії розпочати тотальну кампанію проти українського національного руху. Оскільки бойові дії йшли переважно проти Австро-Угорщини, Росія звинувачувала всіх активних українських діячів у співпраці з Віднем.
    Місце Події: Арешт відбувся у Києві, куди Грушевський прибув кружним шляхом через Румунію після початку війни, оскільки застав її в Карпатах (тоді Австро-Угорщина).
    Офіційні Звинувачення: Царська жандармерія звинуватила Грушевського у "мазепинстві" та "австрофільстві" (прихильності до Австрії) і, головне, у шпигунстві на користь ворога. Його підозрювали в причетності до створення Легіону Українських січових стрільців, який воював на боці Австро-Угорщини.
    Справжня Причина: Справжньою причиною арешту стала його багаторічна діяльність у Львові (на той час — столиця Галичини, під владою Австро-Угорщини), де він очолював Наукове товариство імені Тараса Шевченка (НТШ) і був лідером українського національного руху. Царська влада розглядала його як небезпечного ворога імперії.

    Тюрма та Заслання

    Після арешту Грушевського утримували в сумнозвісній Лук'янівській в'язниці в Києві, де він провів майже три місяці і витримав не менше 16 допитів. Помешкання родини обшукали, вилучивши цінні папери та книги. 😥
    Незважаючи на відсутність доказів шпигунства, Грушевського відправили на заслання власним коштом:
    Симбірськ (лютий 1915 року).
    Казань (завдяки клопотанню Петроградської Академії наук йому дозволили переїхати, але із забороною викладання).
    Москва (з вересня 1916 року, де він працював над своїм монументальним твором "Історія України-Руси").

    Повернення до Державотворення

    Заслання тривало до Лютневої революції 1917 року, яка повалила царизм. У березні 1917 року Михайло Грушевський нарешті зміг повернутися до Києва, де його зустріли як національного лідера. 26 березня він прибув до столиці, а вже за два дні, 28 березня 1917 року, очолив перше засідання Української Центральної Ради, ставши її Головою і фактично — першим Президентом нової української держави. 👏

    Таким чином, царські репресії, що мали на меті ізолювати лідера, лише відтермінували його прихід до влади, яка була реалізована менш ніж через два з половиною роки.
    #історія #події ✍️ Царський Арешт: Як Михайло Грушевський потрапив у тюрму за "Австрофільство". 28 листопада 1914 року (за новим стилем) — ця дата ознаменувала початок трьохрічного заслання для одного з найвидатніших українських істориків і майбутнього голови Центральної Ради — Михайла Грушевського. Повернувшись до Києва на початку Першої світової війни, він одразу потрапив під жорна російської імперської репресивної машини. Причини та Звинувачення Перша світова війна стала приводом для Російської імперії розпочати тотальну кампанію проти українського національного руху. Оскільки бойові дії йшли переважно проти Австро-Угорщини, Росія звинувачувала всіх активних українських діячів у співпраці з Віднем. Місце Події: Арешт відбувся у Києві, куди Грушевський прибув кружним шляхом через Румунію після початку війни, оскільки застав її в Карпатах (тоді Австро-Угорщина). Офіційні Звинувачення: Царська жандармерія звинуватила Грушевського у "мазепинстві" та "австрофільстві" (прихильності до Австрії) і, головне, у шпигунстві на користь ворога. Його підозрювали в причетності до створення Легіону Українських січових стрільців, який воював на боці Австро-Угорщини. Справжня Причина: Справжньою причиною арешту стала його багаторічна діяльність у Львові (на той час — столиця Галичини, під владою Австро-Угорщини), де він очолював Наукове товариство імені Тараса Шевченка (НТШ) і був лідером українського національного руху. Царська влада розглядала його як небезпечного ворога імперії. Тюрма та Заслання Після арешту Грушевського утримували в сумнозвісній Лук'янівській в'язниці в Києві, де він провів майже три місяці і витримав не менше 16 допитів. Помешкання родини обшукали, вилучивши цінні папери та книги. 😥 Незважаючи на відсутність доказів шпигунства, Грушевського відправили на заслання власним коштом: Симбірськ (лютий 1915 року). Казань (завдяки клопотанню Петроградської Академії наук йому дозволили переїхати, але із забороною викладання). Москва (з вересня 1916 року, де він працював над своїм монументальним твором "Історія України-Руси"). Повернення до Державотворення Заслання тривало до Лютневої революції 1917 року, яка повалила царизм. У березні 1917 року Михайло Грушевський нарешті зміг повернутися до Києва, де його зустріли як національного лідера. 26 березня він прибув до столиці, а вже за два дні, 28 березня 1917 року, очолив перше засідання Української Центральної Ради, ставши її Головою і фактично — першим Президентом нової української держави. 👏 Таким чином, царські репресії, що мали на меті ізолювати лідера, лише відтермінували його прихід до влади, яка була реалізована менш ніж через два з половиною роки.
    Like
    1
    281views
  • Цієї зими в українських вишах запустять «нульовий курс», — МОН

    ➡️ Програма триватиме 3–6 місяців і допомагатиме готуватися до НМТ.

    ➡️ Обов’язкові дисципліни: українська мова, математика та історія України, плюс один вибірковий предмет (іноземна, природничі науки або література).

    ➡️ На кожен предмет передбачено по 90 аудиторних годин.

    ➡️ Формати навчання: денний (аудиторний) або дистанційний.

    ➡️ Якщо продовжити навчання в тому ж університеті, можна отримати до 15 додаткових балів до конкурсного бала на 1-й курс.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    Цієї зими в українських вишах запустять «нульовий курс», — МОН ➡️ Програма триватиме 3–6 місяців і допомагатиме готуватися до НМТ. ➡️ Обов’язкові дисципліни: українська мова, математика та історія України, плюс один вибірковий предмет (іноземна, природничі науки або література). ➡️ На кожен предмет передбачено по 90 аудиторних годин. ➡️ Формати навчання: денний (аудиторний) або дистанційний. ➡️ Якщо продовжити навчання в тому ж університеті, можна отримати до 15 додаткових балів до конкурсного бала на 1-й курс. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    152views
  • #історія #події
    Свіча пам'яті, що освітлює правду: Відкриття Меморіалу Голодомору в Києві 🕯️🌾💔
    Історія України пронизана болем і трагедіями, однією з найглибших серед яких є Голодомор 1932-1933 років. Пам'ять про мільйони невинних жертв, знищених радянським тоталітарним режимом, є священною. І саме 24 листопада 2012 року у Києві відбулася подія, яка назавжди закарбувала цю пам'ять у камені – було завершено будівництво та урочисто відкрито другу чергу Національного музею "Меморіал пам'яті жертв Голодоморів в Україні" у його сучасному вигляді.

    📍 Місце скорботи та правди

    Розташований на Печерських пагорбах, звідки відкривається краєвид на Дніпро та лівобережну частину міста, Меморіал став не просто архітектурним ансамблем. Це – місце національної пам'яті, скорботи та утвердження правди про геноцид українського народу.
    Центральним елементом меморіалу є "Свіча пам'яті" — велична вежа у формі палаючої свічки, що пронизує небо. Вона символізує душі загиблих і незгасну пам'ять про них. Навколо "Свічі" розташовані скульптурні композиції, що розповідають моторошні історії жертв, серед яких особливо зворушлива — скульптура дівчинки з колосками.

    🕯️ Біль і єднання

    Відкриття другої черги відбулося під час заходів до 79-х роковин Голодомору. Ця подія зібрала найвищих представників держави, іноземних дипломатів, духовенство та сотні українців, які прийшли вклонитися пам'яті невинних. Меморіал став важливим кроком у національному усвідомленні трагедії, утвердженні її як акту геноциду, а також у зміцненні ідентичності українського народу.

    Сьогодні Музей Голодомору є не лише місцем вшанування, але й потужним просвітницьким центром, який розповідає правду про злочини тоталітарного режиму мільйонам відвідувачів, нагадуючи світу: "Голодомор – це не просто історія, це попередження".
    #історія #події Свіча пам'яті, що освітлює правду: Відкриття Меморіалу Голодомору в Києві 🕯️🌾💔 Історія України пронизана болем і трагедіями, однією з найглибших серед яких є Голодомор 1932-1933 років. Пам'ять про мільйони невинних жертв, знищених радянським тоталітарним режимом, є священною. І саме 24 листопада 2012 року у Києві відбулася подія, яка назавжди закарбувала цю пам'ять у камені – було завершено будівництво та урочисто відкрито другу чергу Національного музею "Меморіал пам'яті жертв Голодоморів в Україні" у його сучасному вигляді. 📍 Місце скорботи та правди Розташований на Печерських пагорбах, звідки відкривається краєвид на Дніпро та лівобережну частину міста, Меморіал став не просто архітектурним ансамблем. Це – місце національної пам'яті, скорботи та утвердження правди про геноцид українського народу. Центральним елементом меморіалу є "Свіча пам'яті" — велична вежа у формі палаючої свічки, що пронизує небо. Вона символізує душі загиблих і незгасну пам'ять про них. Навколо "Свічі" розташовані скульптурні композиції, що розповідають моторошні історії жертв, серед яких особливо зворушлива — скульптура дівчинки з колосками. 🕯️ Біль і єднання Відкриття другої черги відбулося під час заходів до 79-х роковин Голодомору. Ця подія зібрала найвищих представників держави, іноземних дипломатів, духовенство та сотні українців, які прийшли вклонитися пам'яті невинних. Меморіал став важливим кроком у національному усвідомленні трагедії, утвердженні її як акту геноциду, а також у зміцненні ідентичності українського народу. Сьогодні Музей Голодомору є не лише місцем вшанування, але й потужним просвітницьким центром, який розповідає правду про злочини тоталітарного режиму мільйонам відвідувачів, нагадуючи світу: "Голодомор – це не просто історія, це попередження".
    Like
    2
    511views
  • #особистості
    Трагедія Історика: Матвій Яворський — від Академіка до Репресованого 🕯️
    Сьогодні, 15 листопада 1885 року, народився Матвій Іванович Яворський — одна з найбільш значущих, але трагічно забутих постатей в українській історіографії та політиці ХХ століття. Він був визначним істориком, членом Академії наук (ВУАН).
    Яворський є автором оригінальної та впливової концепції історії України, яку він виклав у працях «Історія України в стислому нарисі» (1928) та «Основні напрямки розвитку української історичної думки» (1929).

    Матвій Яворський був одним із небагатьох українських істориків, які намагалися застосувати марксистську методологію до вивчення історії України, але робив це критично та з виразним національним акцентом. Він прагнув інтегрувати соціально-економічний аналіз із політичною історією, що зробило його роботи надзвичайно популярними у 1920-х роках.
    * Він став академіком Всеукраїнської академії наук (ВУАН) і вважався одним із лідерів так званої «червоної професури» в Харкові.
    * Як політичний діяч, він брав участь у роботі Української Центральної Ради.

    Трагічний кінець 💔

    Його незалежна думка та спроба поєднати марксизм із національними інтересами України швидко перетворили його на ворога радянської системи. Хоча він щиро вірив у соціалістичні ідеали, його погляди були визнані «націоналістичним ухилом» та «ідеологічною диверсією».
    У 1930 році Яворський був арештований у рамках сфабрикованої справи «Спілки визволення України» (СВУ). Його звинуватили у контрреволюційній діяльності. Після ув'язнення та заслання на Соловки, він був розстріляний у 1937 році в урочищі Сандармох, під час "Великого терору". 😔

    Життя Матвія Яворського є яскравим прикладом того, як сталінський режим знищував національно свідому інтелігенцію, незалежно від їхніх ідеологічних переконань. Він залишив по собі цінну спадщину, яку змогли належно оцінити лише після здобуття Україною незалежності.

    #особистості Трагедія Історика: Матвій Яворський — від Академіка до Репресованого 🕯️ Сьогодні, 15 листопада 1885 року, народився Матвій Іванович Яворський — одна з найбільш значущих, але трагічно забутих постатей в українській історіографії та політиці ХХ століття. Він був визначним істориком, членом Академії наук (ВУАН). Яворський є автором оригінальної та впливової концепції історії України, яку він виклав у працях «Історія України в стислому нарисі» (1928) та «Основні напрямки розвитку української історичної думки» (1929). Матвій Яворський був одним із небагатьох українських істориків, які намагалися застосувати марксистську методологію до вивчення історії України, але робив це критично та з виразним національним акцентом. Він прагнув інтегрувати соціально-економічний аналіз із політичною історією, що зробило його роботи надзвичайно популярними у 1920-х роках. * Він став академіком Всеукраїнської академії наук (ВУАН) і вважався одним із лідерів так званої «червоної професури» в Харкові. * Як політичний діяч, він брав участь у роботі Української Центральної Ради. Трагічний кінець 💔 Його незалежна думка та спроба поєднати марксизм із національними інтересами України швидко перетворили його на ворога радянської системи. Хоча він щиро вірив у соціалістичні ідеали, його погляди були визнані «націоналістичним ухилом» та «ідеологічною диверсією». У 1930 році Яворський був арештований у рамках сфабрикованої справи «Спілки визволення України» (СВУ). Його звинуватили у контрреволюційній діяльності. Після ув'язнення та заслання на Соловки, він був розстріляний у 1937 році в урочищі Сандармох, під час "Великого терору". 😔 Життя Матвія Яворського є яскравим прикладом того, як сталінський режим знищував національно свідому інтелігенцію, незалежно від їхніх ідеологічних переконань. Він залишив по собі цінну спадщину, яку змогли належно оцінити лише після здобуття Україною незалежності.
    Like
    1
    556views
  • #туточки це залишу #історія_України
    Таємні гуртки були майже в кожній гімназії на території України - Юрій Юзич
    https://youtube.com/shorts/fBIoe2jAtZs
    #туточки це залишу #історія_України Таємні гуртки були майже в кожній гімназії на території України - Юрій Юзич https://youtube.com/shorts/fBIoe2jAtZs
    374views
  • ❌✍️🇺🇦5 вересня 1933 року постановою народного комісара освіти усрр В.Затонського схвалено новий зросійщений правопис 1933 року на зміну правопису від 6 вересня 1928 р.

    Метою нового зросійщеного правопису було максимально наблизити українську мову до російської, щоб потім легко маніпулювати схожістю і говорити, що українська — це ледве не діалект.

    Новий проєкт підготував заступник народного комісара освіти усрр Андрій Хвиля.

    У передмові до правопису 1933 р. було вказано, що він 📜"очищений від націоналістичних перекручень, що ставили перешкоди оволодінню грамотністю широкими масами і спрямовували українську мову на відрив від російської… орієнтували українську мову на польську та чеську буржуазну культуру, ставили бар'єр між українською та російською мовами".

    Щодо значення правопису 1928 р.

    Фактично вперше на теренах України, в тому числі й поза межами усрр, з’явився перелік правил, що поєднав у собі різні традиції. Правопис впорядкував літературну мову, яка впродовж багатьох років заборон піддавалася впливу польської, російської та іншої мов; усунув розбіжності, що з’являлися під впливом різних діалектів і говорів; унормував написання іншомовних слів та власних імен. При цьому правопис був максимально наближений до живої народної мови.

    «Правопис лише тоді має значення, коли дає можливість кожному письменному виявити легко на письмі свої думки, не витрачаючи зайвих сил на вивчення штучних граматичних правил, а це значить, що правопис мови відповідає властивостям її», — писав Микола Скрипник, нарком освіти у 1928 р.

    На початку 90-х рр. лунали пропозиції відновити деякі норми «харківського правопису». Тоді вдалося повернути в ужиток тільки «репресовану» літеру «Ґ», яку в 1933 р.назвали «націоналістичною».

    Більше норм «харківського правопису« відновлено в останній редакції Українського правопису від 2019 р.

    На світлині приклади змін у правописі в порівнянні з дійсно українським правописом 1928 р.

    🌐 Історія України🔱
    ❌✍️🇺🇦5 вересня 1933 року постановою народного комісара освіти усрр В.Затонського схвалено новий зросійщений правопис 1933 року на зміну правопису від 6 вересня 1928 р. Метою нового зросійщеного правопису було максимально наблизити українську мову до російської, щоб потім легко маніпулювати схожістю і говорити, що українська — це ледве не діалект. Новий проєкт підготував заступник народного комісара освіти усрр Андрій Хвиля. У передмові до правопису 1933 р. було вказано, що він 📜"очищений від націоналістичних перекручень, що ставили перешкоди оволодінню грамотністю широкими масами і спрямовували українську мову на відрив від російської… орієнтували українську мову на польську та чеську буржуазну культуру, ставили бар'єр між українською та російською мовами". Щодо значення правопису 1928 р. Фактично вперше на теренах України, в тому числі й поза межами усрр, з’явився перелік правил, що поєднав у собі різні традиції. Правопис впорядкував літературну мову, яка впродовж багатьох років заборон піддавалася впливу польської, російської та іншої мов; усунув розбіжності, що з’являлися під впливом різних діалектів і говорів; унормував написання іншомовних слів та власних імен. При цьому правопис був максимально наближений до живої народної мови. «Правопис лише тоді має значення, коли дає можливість кожному письменному виявити легко на письмі свої думки, не витрачаючи зайвих сил на вивчення штучних граматичних правил, а це значить, що правопис мови відповідає властивостям її», — писав Микола Скрипник, нарком освіти у 1928 р. На початку 90-х рр. лунали пропозиції відновити деякі норми «харківського правопису». Тоді вдалося повернути в ужиток тільки «репресовану» літеру «Ґ», яку в 1933 р.назвали «націоналістичною». Більше норм «харківського правопису« відновлено в останній редакції Українського правопису від 2019 р. На світлині приклади змін у правописі в порівнянні з дійсно українським правописом 1928 р. 🌐 Історія України🔱
    530views
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Після голосування в Раді 28 червня 1996 року на руках носять одного з авторів Конституції депутата Михайла Сироту.

    З Днем Конституції України!🇺🇦
    #history_of_Ukraine #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна #Новини_України
    ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Після голосування в Раді 28 червня 1996 року на руках носять одного з авторів Конституції депутата Михайла Сироту. З Днем Конституції України!🇺🇦 #history_of_Ukraine #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна #Новини_України
    766views
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Суми, Базарна площа. Початок ХХ століття.
    #history_of_Ukraine #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна #Новини_України
    ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Суми, Базарна площа. Початок ХХ століття. #history_of_Ukraine #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна #Новини_України
    603views
  • 🇺🇦 #історія_України
    УПА проти гітлера і сталіна
    https://youtu.be/FG8XJ6kYFPY
    🇺🇦 #історія_України УПА проти гітлера і сталіна https://youtu.be/FG8XJ6kYFPY
    Like
    2
    506views
  • 🇺🇦 #історія_України
    Мирослав Маринович: вибороти Україну і вижити. Ворог СРСР про оптимізм після концтабору.
    Залишу це туточки:
    https://www.youtube.com/watch?v=k5_ZjQU72YI
    Мирослав Маринович - захищав права українців під час радянського режиму. Боровся з русифікацією та долучився до Гельсінської групи (це люди, які в СРСР вимагали, щоб держава дотримувалася прав людини. За це їх переслідували, садили в тюрми і табори.)
    У 1977 році Мариновича засудили до 7 років таборів і 5 років заслання. З 2000-х років - проректор Українського католицького університету у Львові.

    Часові позначки у відео:
    0:00 про історію на День Львова
    9:03 зросійщення Львова
    13:50 ціна української ідентичності
    17:01 процес мріяння важливий
    20:45 подолати страх
    23:05 чому?!
    26:40 матча на кокосовому: я тримаюся добре
    27:20 як обʼєднати Україну
    34:57 на розкрут
    🇺🇦 #історія_України Мирослав Маринович: вибороти Україну і вижити. Ворог СРСР про оптимізм після концтабору. Залишу це туточки: https://www.youtube.com/watch?v=k5_ZjQU72YI Мирослав Маринович - захищав права українців під час радянського режиму. Боровся з русифікацією та долучився до Гельсінської групи (це люди, які в СРСР вимагали, щоб держава дотримувалася прав людини. За це їх переслідували, садили в тюрми і табори.) У 1977 році Мариновича засудили до 7 років таборів і 5 років заслання. З 2000-х років - проректор Українського католицького університету у Львові. Часові позначки у відео: 0:00 про історію на День Львова 9:03 зросійщення Львова 13:50 ціна української ідентичності 17:01 процес мріяння важливий 20:45 подолати страх 23:05 чому?! 26:40 матча на кокосовому: я тримаюся добре 27:20 як обʼєднати Україну 34:57 на розкрут
    Like
    2
    585views
More Results