• Вихованці відділення боксу ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР під керівництвом тренерів ЗТУ Сергія Тюріна та Олександра Черепа провели оздоровчо-навчально-тренувальний збір, який проходив у с. Бояни (Чернівецька область) ТРГК "Сонячна Долина".
    #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #brovarysport
    #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    Вихованці відділення боксу ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР під керівництвом тренерів ЗТУ Сергія Тюріна та Олександра Черепа провели оздоровчо-навчально-тренувальний збір, який проходив у с. Бояни (Чернівецька область) ТРГК "Сонячна Долина".#Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #brovarysport #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    104переглядів
  • Новонароджені черепашки 🥹
    Новонароджені черепашки 🥹
    150переглядів 76Відтворень
  • «Вони носили чорну форму, не брали в полон комісарів і наводили жах на три армії одночасно. Історія "Чорних Запорожців" — найелітнішого та найлютішого полку в історії нашої незалежності, про який мовчали совєти». Справжні кіборги початку XX століття, які розносили вщент червону кінноту Будьонного та білогвардійців Денікіна. Легендарний отаман Петро Дяченко.


    Уявіть собі кінний полк, який з'являється з нічного туману наче привиди: всі вершники в абсолютно чорних кафтанах, на чорних конях, а на шапках — довгі чорні шлики. На їхньому чорному прапорі красувався череп і напис: «1-й кінний полк Чорних Запорожців». Більшовицькі комісари оголошували надзвичайний стан, коли дізнавалися, що «чорні» з'явилися в радіусі 50 кілометрів.


    На чолі цього козацького спецназу стояв залізна людина — Петро Дяченко. Військовий геній, який перетворив звичайну кінноту на машину, що працювала без збоїв.


    Чорні Запорожці були унікальним явищем: вони воювали в повному оточенні, без тилу, без постачання боєприпасів та ліків. Усе, що в них було — від коней до кулеметів — вони відбивали у важких боях у ворога.


    Їхня зухвалість не мала меж:


    ▪️ Психічна атака без жодного пострілу.


    У Синельниковому «чорні» вийшли проти чисельно більшого загону більшовиків. Замість того, щоб відкрити вогонь, Дяченко наказав полку вихопити шаблі та мовчки, на шаленій швидкості, піти в лобову атаку. Червоноармійці просто кинули зброю і розбіглися від самого дикого вигляду цієї чорної лавини.


    ▪️ Рейд тилами ворога.


    Під час Першого Зимового походу полк Дяченка пройшов тисячі кілометрів тилами більшовиків та денікінців, громив штаби, захоплював поїзди зі зброєю та звільняв українські міста, коли всі навколо вважали, що армія УНР уже знищена.


    ▪️ Ніяких компромісів.


    У Чорних Запорожців було залізне правило: вони ніколи не брали в полон більшовицьких комісарів та чекістів. Лютість полку була такою, що радянська пропаганда створила про них десятки міфів, називаючи їх «демонами».


    Петро Дяченко виховав підрозділ, де кожен боєць дав клятву: «Або вийдемо переможцями, або згинемо за волю України». Вони не програли жодної великої битви. Навіть коли решта армії була змушена відступити за кордон, Чорні Запорожці пішли з поля бою останніми — з піднятими прапорами та розгорнутими лавами.


    Сьогодні їхні традиції продовжує наша легендарна 72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців, яка так само випалює ворога на передовій. Наша лють до окупантів має дуже глибоке коріння.


    Покажіть цей пост усім, хто думає, що УНР — це були лише беззубі політики. У нас були титани, які вміли нищити ворога так, що земля горіла.


    Пам'ятаємо наших лицарів.


    Слава Україні! 🇺🇦


    💬 Чорні Запорожці — це абсолютний еталон українського військового драйву. Чи чули ви про рейди Петра Дяченка раніше? Напишіть у коментарях! Тисніть репост, нехай Фейсбук знає, як наші предки влаштовували пекло окупантам!


    #ІсторіяУкраїни #ЧорніЗапорожці #ПетроДяченко #АрміяУНР #УкраїнськеВійсько #Незламні #ВійськоваІсторія #БорціЗаВолю #КозацькаСлава #72ОМБр

    «Вони носили чорну форму, не брали в полон комісарів і наводили жах на три армії одночасно. Історія "Чорних Запорожців" — найелітнішого та найлютішого полку в історії нашої незалежності, про який мовчали совєти». Справжні кіборги початку XX століття, які розносили вщент червону кінноту Будьонного та білогвардійців Денікіна. Легендарний отаман Петро Дяченко.Уявіть собі кінний полк, який з'являється з нічного туману наче привиди: всі вершники в абсолютно чорних кафтанах, на чорних конях, а на шапках — довгі чорні шлики. На їхньому чорному прапорі красувався череп і напис: «1-й кінний полк Чорних Запорожців». Більшовицькі комісари оголошували надзвичайний стан, коли дізнавалися, що «чорні» з'явилися в радіусі 50 кілометрів.На чолі цього козацького спецназу стояв залізна людина — Петро Дяченко. Військовий геній, який перетворив звичайну кінноту на машину, що працювала без збоїв.Чорні Запорожці були унікальним явищем: вони воювали в повному оточенні, без тилу, без постачання боєприпасів та ліків. Усе, що в них було — від коней до кулеметів — вони відбивали у важких боях у ворога.Їхня зухвалість не мала меж:▪️ Психічна атака без жодного пострілу.У Синельниковому «чорні» вийшли проти чисельно більшого загону більшовиків. Замість того, щоб відкрити вогонь, Дяченко наказав полку вихопити шаблі та мовчки, на шаленій швидкості, піти в лобову атаку. Червоноармійці просто кинули зброю і розбіглися від самого дикого вигляду цієї чорної лавини.▪️ Рейд тилами ворога.Під час Першого Зимового походу полк Дяченка пройшов тисячі кілометрів тилами більшовиків та денікінців, громив штаби, захоплював поїзди зі зброєю та звільняв українські міста, коли всі навколо вважали, що армія УНР уже знищена.▪️ Ніяких компромісів.У Чорних Запорожців було залізне правило: вони ніколи не брали в полон більшовицьких комісарів та чекістів. Лютість полку була такою, що радянська пропаганда створила про них десятки міфів, називаючи їх «демонами».Петро Дяченко виховав підрозділ, де кожен боєць дав клятву: «Або вийдемо переможцями, або згинемо за волю України». Вони не програли жодної великої битви. Навіть коли решта армії була змушена відступити за кордон, Чорні Запорожці пішли з поля бою останніми — з піднятими прапорами та розгорнутими лавами.Сьогодні їхні традиції продовжує наша легендарна 72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців, яка так само випалює ворога на передовій. Наша лють до окупантів має дуже глибоке коріння.Покажіть цей пост усім, хто думає, що УНР — це були лише беззубі політики. У нас були титани, які вміли нищити ворога так, що земля горіла.Пам'ятаємо наших лицарів.Слава Україні! 🇺🇦 💬 Чорні Запорожці — це абсолютний еталон українського військового драйву. Чи чули ви про рейди Петра Дяченка раніше? Напишіть у коментарях! Тисніть репост, нехай Фейсбук знає, як наші предки влаштовували пекло окупантам!#ІсторіяУкраїни #ЧорніЗапорожці #ПетроДяченко #АрміяУНР #УкраїнськеВійсько #Незламні #ВійськоваІсторія #БорціЗаВолю #КозацькаСлава #72ОМБр
    1
    1Kпереглядів
  • У Київському обласному спортивному фаховому коледжі м. Бровари з 4 по 6 червня 2026 року відбувся чемпіонат Київської області з боксу серед юніорів та юніорок (2010–2011 р. н.).

    Вихованці тренерів відділення боксу ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР ЗТУ Сергія Тюріна та Олександра Черепа були серед призерів

    🥈 Кодрик Микола (60 кг) — срібна медаль

    🥈 Мороз Олександр (66 кг) — срібна медаль

    Вітаємо призерів з нагородами та бажаємо міцного здоров’я, наснаги й сил для підкорення найвищої сходинки п’єдесталу!

    #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #brovarysport

    #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦

    У Київському обласному спортивному фаховому коледжі м. Бровари з 4 по 6 червня 2026 року відбувся чемпіонат Київської області з боксу серед юніорів та юніорок (2010–2011 р. н.).Вихованці тренерів відділення боксу ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР ЗТУ Сергія Тюріна та Олександра Черепа були серед призерів🥈 Кодрик Микола (60 кг) — срібна медаль 🥈 Мороз Олександр (66 кг) — срібна медаль Вітаємо призерів з нагородами та бажаємо міцного здоров’я, наснаги й сил для підкорення найвищої сходинки п’єдесталу!#Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #brovarysport #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    370переглядів
  • З 25 по 31 травня в місті Києві відбувся Всеукраїнський турнір з боксу серед чоловіків та жінок «КУБОК КИЄВА» на призи легенд світового боксу — братів Віталія та Володимира Кличків.

    Тиждень запеклих поєдинків визначив фіналістів, до складу яких потрапив і вихованець тренерів відділення боксу ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР ЗТУ Сергія Тюріна та Олександра Черепа Микита КУРДЮКОВ, який у фінальному поєдинку здолав представника Дніпропетровщини та виборов звання чемпіона. Щиро вітаємо його з цією перемогою!

    Фінальні двобої відбулися в День Києва у приміщенні Stereo Plaza. Турнір загалом, як і фінальні поєдинки, був організований на найвищому рівні.

    #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #brovarysport

    #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦

    З 25 по 31 травня в місті Києві відбувся Всеукраїнський турнір з боксу серед чоловіків та жінок «КУБОК КИЄВА» на призи легенд світового боксу — братів Віталія та Володимира Кличків.Тиждень запеклих поєдинків визначив фіналістів, до складу яких потрапив і вихованець тренерів відділення боксу ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР ЗТУ Сергія Тюріна та Олександра Черепа Микита КУРДЮКОВ, який у фінальному поєдинку здолав представника Дніпропетровщини та виборов звання чемпіона. Щиро вітаємо його з цією перемогою!Фінальні двобої відбулися в День Києва у приміщенні Stereo Plaza. Турнір загалом, як і фінальні поєдинки, був організований на найвищому рівні.#Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #brovarysport #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    133переглядів
  • Київська Обласна Федерація БОКСУ

    31 травня, у День міста Києва, в столиці відбулася фінальна частина Кубка Києва з боксу на призи легендарних братів Віталія та Володимира Кличків.
    Турнір проходив з 25 по 31 травня. Серед учасників фінальної частини змагань гідно представив Київщину боксер із міста Бровари Микита Курдюков (тренери — Сергій Тюрін та Олександр Череп), який у видовищному поєдинку здобув перемогу над боксером із Дніпропетровської області та став переможцем турніру.
    Віталій Михайлов із міста Біла Церква, вихованець тренерів Олександра Кирильченка та Олександра Жибарєва, дійшов до півфіналу, де поступився своєму супернику. Попри це, обидва спортсмени продемонстрували справжній бійцівський характер, волю до перемоги та високий рівень підготовки.
    Особливої атмосфери турніру додала присутність багатьох титулованих боксерів з різних куточків України, які завітали до столиці, щоб підтримати юних спортсменів, поділитися досвідом та надихнути молоде покоління на нові перемоги.
    Попереду на хлопців чекає головний старт сезону — чемпіонат України, який уже цього місяця відбудеться в місті Рівне. Віримо, що цей турнір стане важливим кроком на шляху до нових спортивних звершень.
    Підтримати спортсменів на змаганнях прибули президент Київської обласної федерації боксу Юліан Москаленко, а також віцепрезиденти Сергій Дзінзірук, Postol Viktor та Володимир Матвійчук.
    Вітаємо спортсменів і тренерів з достойним результатом та бажаємо успішного виступу на чемпіонаті України! 🥊🇺🇦
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники
    Київська Обласна Федерація БОКСУ 31 травня, у День міста Києва, в столиці відбулася фінальна частина Кубка Києва з боксу на призи легендарних братів Віталія та Володимира Кличків. Турнір проходив з 25 по 31 травня. Серед учасників фінальної частини змагань гідно представив Київщину боксер із міста Бровари Микита Курдюков (тренери — Сергій Тюрін та Олександр Череп), який у видовищному поєдинку здобув перемогу над боксером із Дніпропетровської області та став переможцем турніру. Віталій Михайлов із міста Біла Церква, вихованець тренерів Олександра Кирильченка та Олександра Жибарєва, дійшов до півфіналу, де поступився своєму супернику. Попри це, обидва спортсмени продемонстрували справжній бійцівський характер, волю до перемоги та високий рівень підготовки. Особливої атмосфери турніру додала присутність багатьох титулованих боксерів з різних куточків України, які завітали до столиці, щоб підтримати юних спортсменів, поділитися досвідом та надихнути молоде покоління на нові перемоги. Попереду на хлопців чекає головний старт сезону — чемпіонат України, який уже цього місяця відбудеться в місті Рівне. Віримо, що цей турнір стане важливим кроком на шляху до нових спортивних звершень. Підтримати спортсменів на змаганнях прибули президент Київської обласної федерації боксу Юліан Москаленко, а також віцепрезиденти Сергій Дзінзірук, Postol Viktor та Володимир Матвійчук. Вітаємо спортсменів і тренерів з достойним результатом та бажаємо успішного виступу на чемпіонаті України! 🥊🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники
    226переглядів
  • Сірий ангел)

    Старий під’їзд пахнув так, ніби тут одночасно робили ремонт і намагалися розчинити людську гідність у відрі з розчинником.
    Фарба була не просто «пахуча», а така, що після десяти хвилин хотілося співати шансон.

    — Нормальна фарба, — сказав Сергій, відкриваючи банку викруткою. — Турецька.

    — А чого на ній череп намальований?

    — То дизайн.

    Я не став сперечатись.
    Ми працювали в старій п’ятиповерхівці, де стіни вже стільки разів перефарбовували, що вони стали товщі за несучі конструкції. Здавалось, якщо здерти всі шари, там знайдеться газета про політ Гагаріна.

    Замовниця, тітка Галя, з’явилась зранку в халаті й одразу почала командувати:
    — Хлопці, зробіть мені красу. Бо люди заходять у під’їзд і думають, що тут або ЖЕК, або морг.

    — Не переживайте, — сказав Сергій. — Буде як у Польщі.

    — А ви були в Польщі?

    — Ні. Але бачив в YouTube.

    Ми почали фарбувати.
    Я катав валиком по стіні, а Сергій сидів на підвіконні й розказував життєву мудрість.

    — Життя, Василю, як ремонт.

    — Чого це?

    — Спочатку ентузіазм. Потім сморід. А потім думаєш: «І так зійде».

    Фарба смерділа так, що вже через годину мені здавалося, ніби лампочка підморгує. Через дві — ніби стіна дихає. Через три — що я розумію сенс комунальних тарифів.

    — Сергію, — сказав я, — мені щось недобре.

    — То значить працює.

    — Що працює?

    — Фарба.

    Він сказав це з такою впевненістю, ніби був не маляром, а шаманом токсичних випарів.
    Я знову провів валиком по стіні — і завмер.
    На сірій поверхні проступив силует.
    Величезний. Крилатий.

    Сірий ангел.

    Я моргнув.
    Ангел не зник.
    Стоїть собі серед плям і патьоків, дивиться сумно, як касирка в АТБ о дев’ятій вечора.

    — Сергію… — тихо сказав я.

    — Ммм?

    — Тут ангел.

    — Де?

    — На стіні.

    Сергій глянув.
    Помовчав.
    Потім абсолютно спокійно дістав цигарку.

    — Ага.

    — «Ага»?!

    — Значить, фарба хороша. Минулого разу я після дешевої бачив, як унітаз мені підморгував.
    Я ледь не впав із драбини.

    Ангел раптом поворухнувся.
    Крила ніби зроблені з пилу й старої штукатурки.

    І тут він заговорив:

    — Відчиніть вікно, генії ремонту. Ви вже три години дихаєте цією хімією.

    Ми мовчали.

    — Сергію…

    — Що?

    — Ангел говорить.

    — А ти думав, від турецької фарби тільки голова болить?

    Ангел тяжко зітхнув.

    — Люди… Ви все життя фарбуєте тріщини замість того, щоб ремонтувати стіни.

    — Оооо… — сказав Сергій. — Філософський попався.

    — Найгірший сорт ангелів, — додав я.

    У цей момент у під’їзд зайшла тітка Галя.
    Подивилась на нас.
    Потім на стіну.
    Потім на банку фарби.
    — А я ж казала брати дорожчу.

    — Тут ангел, — пояснив я.

    — Де?

    — Он.

    Вона примружилась.
    — То не ангел. То фарба потекла.

    І справді.
    Силует повільно сповзав вниз разом із сірою емульсією.
    Сергій так зареготав, що сів просто у відро.

    — Василю! — кричав він крізь сміх.
    — Ти надихався так, що вже бачиш небесну інспекцію!

    Я теж засміявся.
    Бо що ще робити, коли стоїш у старому під’їзді, весь у сірій фарбі, голова гуде від хімії, а на стіні щойно розтанув ангел?
    І тільки запах лишився.
    Такий ядучий, що здавалося: ще пів години — і почне говорити вже батарея.

    Кінець.
    Сірий ангел) Старий під’їзд пахнув так, ніби тут одночасно робили ремонт і намагалися розчинити людську гідність у відрі з розчинником. Фарба була не просто «пахуча», а така, що після десяти хвилин хотілося співати шансон. — Нормальна фарба, — сказав Сергій, відкриваючи банку викруткою. — Турецька. — А чого на ній череп намальований? — То дизайн. Я не став сперечатись. Ми працювали в старій п’ятиповерхівці, де стіни вже стільки разів перефарбовували, що вони стали товщі за несучі конструкції. Здавалось, якщо здерти всі шари, там знайдеться газета про політ Гагаріна. Замовниця, тітка Галя, з’явилась зранку в халаті й одразу почала командувати: — Хлопці, зробіть мені красу. Бо люди заходять у під’їзд і думають, що тут або ЖЕК, або морг. — Не переживайте, — сказав Сергій. — Буде як у Польщі. — А ви були в Польщі? — Ні. Але бачив в YouTube. Ми почали фарбувати. Я катав валиком по стіні, а Сергій сидів на підвіконні й розказував життєву мудрість. — Життя, Василю, як ремонт. — Чого це? — Спочатку ентузіазм. Потім сморід. А потім думаєш: «І так зійде». Фарба смерділа так, що вже через годину мені здавалося, ніби лампочка підморгує. Через дві — ніби стіна дихає. Через три — що я розумію сенс комунальних тарифів. — Сергію, — сказав я, — мені щось недобре. — То значить працює. — Що працює? — Фарба. Він сказав це з такою впевненістю, ніби був не маляром, а шаманом токсичних випарів. Я знову провів валиком по стіні — і завмер. На сірій поверхні проступив силует. Величезний. Крилатий. Сірий ангел. Я моргнув. Ангел не зник. Стоїть собі серед плям і патьоків, дивиться сумно, як касирка в АТБ о дев’ятій вечора. — Сергію… — тихо сказав я. — Ммм? — Тут ангел. — Де? — На стіні. Сергій глянув. Помовчав. Потім абсолютно спокійно дістав цигарку. — Ага. — «Ага»?! — Значить, фарба хороша. Минулого разу я після дешевої бачив, як унітаз мені підморгував. Я ледь не впав із драбини. Ангел раптом поворухнувся. Крила ніби зроблені з пилу й старої штукатурки. І тут він заговорив: — Відчиніть вікно, генії ремонту. Ви вже три години дихаєте цією хімією. Ми мовчали. — Сергію… — Що? — Ангел говорить. — А ти думав, від турецької фарби тільки голова болить? Ангел тяжко зітхнув. — Люди… Ви все життя фарбуєте тріщини замість того, щоб ремонтувати стіни. — Оооо… — сказав Сергій. — Філософський попався. — Найгірший сорт ангелів, — додав я. У цей момент у під’їзд зайшла тітка Галя. Подивилась на нас. Потім на стіну. Потім на банку фарби. — А я ж казала брати дорожчу. — Тут ангел, — пояснив я. — Де? — Он. Вона примружилась. — То не ангел. То фарба потекла. І справді. Силует повільно сповзав вниз разом із сірою емульсією. Сергій так зареготав, що сів просто у відро. — Василю! — кричав він крізь сміх. — Ти надихався так, що вже бачиш небесну інспекцію! Я теж засміявся. Бо що ще робити, коли стоїш у старому під’їзді, весь у сірій фарбі, голова гуде від хімії, а на стіні щойно розтанув ангел? І тільки запах лишився. Такий ядучий, що здавалося: ще пів години — і почне говорити вже батарея. Кінець.
    1
    1Kпереглядів
  • 🟠🟠 Нетвереза 18-річна дівчина вдарила військового пляшкою по голові через зауваження

    Інцидент стався у Шевченківському районі столиці: 52-річний військовослужбовець попросив молоду компанію припинити гучно лаятися в тролейбусі.

    Натомість конфлікт перемістився на зупинку, де порушниця завдала чоловікові удару пляшкою, спричинивши йому закриту черепно-мозкову травму та забої.

    Поліція вже затримала нападницю та відкрила кримінальне провадження, а також склала адмінпротоколи за дрібне хуліганство.
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал
    🟠🟠 Нетвереза 18-річна дівчина вдарила військового пляшкою по голові через зауваження Інцидент стався у Шевченківському районі столиці: 52-річний військовослужбовець попросив молоду компанію припинити гучно лаятися в тролейбусі. Натомість конфлікт перемістився на зупинку, де порушниця завдала чоловікові удару пляшкою, спричинивши йому закриту черепно-мозкову травму та забої. Поліція вже затримала нападницю та відкрила кримінальне провадження, а також склала адмінпротоколи за дрібне хуліганство. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал
    172переглядів
  • Острів Маратонісі або Черепашачий острів!

    Це невеликий безлюдний острів, що розташований у бухті Лаганас на острові Закінф. До Другої світової війни острів був заселений, а сьогодні він безлюдний і входить до складу національного морського парку, який зберіг свій дикий первозданний вигляд. На острові є два чудові пляжі — один гальковий поруч із морською печерою, а інший піщаний, до якого можна дістатися вплав або на човні. Кришталево чисте море ідеально підходить для любителів підводного світу. На острові мешкають черепахи Каретта-Каретта або Логгерхед, які в довжину досягають більше метра, тому цей острів ще називають черепашачим островом. У червні на острові черепахи відкладають яйця, а решту часу їх можна зустріти в морі. Туристи припливають на острів, щоб подивитися на черепах, екскурсоводи на катерах точно знають, коли і де їх можна знайти, і заодно розкажуть безліч цікавих історій. На острові густа рослинність, оливкові дерева та сосни. Після заходу сонця перебування на острові заборонено.

    #Лаганас #Закінф #КареттаКаретта #Логгерхед #розваги #морськічерепахи #греція #пляж #море #відпочинок #попутники #островигреції #пляжігреції #подорожуємодогреції #цікавімісцягреції #попутникидогреції #відпочинокугреції
    Острів Маратонісі або Черепашачий острів! Це невеликий безлюдний острів, що розташований у бухті Лаганас на острові Закінф. До Другої світової війни острів був заселений, а сьогодні він безлюдний і входить до складу національного морського парку, який зберіг свій дикий первозданний вигляд. На острові є два чудові пляжі — один гальковий поруч із морською печерою, а інший піщаний, до якого можна дістатися вплав або на човні. Кришталево чисте море ідеально підходить для любителів підводного світу. На острові мешкають черепахи Каретта-Каретта або Логгерхед, які в довжину досягають більше метра, тому цей острів ще називають черепашачим островом. У червні на острові черепахи відкладають яйця, а решту часу їх можна зустріти в морі. Туристи припливають на острів, щоб подивитися на черепах, екскурсоводи на катерах точно знають, коли і де їх можна знайти, і заодно розкажуть безліч цікавих історій. На острові густа рослинність, оливкові дерева та сосни. Після заходу сонця перебування на острові заборонено. #Лаганас #Закінф #КареттаКаретта #Логгерхед #розваги #морськічерепахи #греція #пляж #море #відпочинок #попутники #островигреції #пляжігреції #подорожуємодогреції #цікавімісцягреції #попутникидогреції #відпочинокугреції
    3Kпереглядів
  • Епта Пігес

    Епта Пігес у перекладі з грецької означає «Сім джерел». Це справжній оазис із пишною рослинністю та бурхливою прісною водою. Тут вільно гуляють павичі та качки, а павичі нерідко заглядають до місцевого ресторанчика в надії отримати частування. Вода з природних джерел утворює струмок, який, проходячи через вузький тунель, впадає в озеро і далі перетворюється на мальовничий водоспад. У середині тунелю розташований вертикальний колодязь глибиною 13 метрів, він служить одночасно світловим люком і вентиляцією. Прогулянка темним тунелем, який називають «тунелем кохання», досвід незвичайний і незабутній, однак людям, які страждають на клаустрофобію, краще обрати альтернативний маршрут стежкою, що веде до озера. Тунель був побудований італійцями в 1920-х роках для полегшення перекачування води в штучне озеро. Метою італійців було будівництво дамби для подачі води в Колімбію, колишнє сільськогосподарське село. Озеро має глибину від 1 до 8 метрів і довжину близько 200 метрів. Це єдине місце на острові, де можна купатися у прісній воді, дорога до цього місця проходить через ущелину з зеленими платанами та соснами. В озері мешкають рідкісні риби гізані, краби, а також павичі, качки, гуси та черепахи. Тут приємно неспішно прогулятися доріжками та містками, насолоджуючись прохолодою кам'яних каналів, прислухаючись до співу птахів і звуків природи.

    #Родос #джерела #природа #водоспаднаРодосі #море #островиГреції #відпочинокуГреції #пляжіГреції #тунелькохання #павичі #сімджерел #подорожуючі #подорожуємоГрецією
    Епта Пігес Епта Пігес у перекладі з грецької означає «Сім джерел». Це справжній оазис із пишною рослинністю та бурхливою прісною водою. Тут вільно гуляють павичі та качки, а павичі нерідко заглядають до місцевого ресторанчика в надії отримати частування. Вода з природних джерел утворює струмок, який, проходячи через вузький тунель, впадає в озеро і далі перетворюється на мальовничий водоспад. У середині тунелю розташований вертикальний колодязь глибиною 13 метрів, він служить одночасно світловим люком і вентиляцією. Прогулянка темним тунелем, який називають «тунелем кохання», досвід незвичайний і незабутній, однак людям, які страждають на клаустрофобію, краще обрати альтернативний маршрут стежкою, що веде до озера. Тунель був побудований італійцями в 1920-х роках для полегшення перекачування води в штучне озеро. Метою італійців було будівництво дамби для подачі води в Колімбію, колишнє сільськогосподарське село. Озеро має глибину від 1 до 8 метрів і довжину близько 200 метрів. Це єдине місце на острові, де можна купатися у прісній воді, дорога до цього місця проходить через ущелину з зеленими платанами та соснами. В озері мешкають рідкісні риби гізані, краби, а також павичі, качки, гуси та черепахи. Тут приємно неспішно прогулятися доріжками та містками, насолоджуючись прохолодою кам'яних каналів, прислухаючись до співу птахів і звуків природи. #Родос #джерела #природа #водоспаднаРодосі #море #островиГреції #відпочинокуГреції #пляжіГреції #тунелькохання #павичі #сімджерел #подорожуючі #подорожуємоГрецією
    3Kпереглядів
Більше результатів