ВІД ДАВНИНИ ДО СУЧАСНОСТІ

Бабина каша - страва на яйцях і маслі, яку, за звичаєм, готувала баба-повитуха й приносила на хрестини в горщику. Усі присутні торгувалися за право розбити його. Найвищу ціну зазвичай давав хрещений батько дитини. Йому й діставався горщик із кашею, який він, піднявши високо над столом, розбивав об ріг так, щоб черепки й каша лишилися на столі. Іноді горщик розбивали качалкою для тіста, тоді каша лягала на стіл горбочком. Зрізавши верхню шкуринку й поставивши на неї чарку горілки або варенухи, кум подавав усе це породіллі з побажанням здоров'я їй та дитині. Кожен із гостей на хрестинах брав собі грудочку каші, а молоді жінки ще й черепок. Це мало забезпечити молодому подружжю продовження роду. Роздача каші супроводжувалася приказкою: «Роди, Боже, жито-пшеницю, а в запічку - дітей копицю». Цей звичай побутував у північних районах України: на Поліссі, Волині, півночі Слобожанщини. У сучасній родильній обрядовості цих районів він подекуди зберігся, проте в трансформованому вигляді.

З відривного календаря "Криниченька" за 5 вересня