#архів У 1920-х увійшов у моду ручний розпис колін фарбою. Нижче наведені рядки зі статті газети «The Des Moines Register», від 2 серпня 1925 року: 📌 «Що може бути більш привабливим для ока, ніж розписані вручну коліна? Відповідь, звичайно ж, два розписані вручну коліна. І відтепер світ може очікувати, що на ямочках колін Флаперії можна буде побачити намальоване серце, що кровоточить, або будь-який інший малюнок на власний вибір» … … «Це дивна і красива мода, - заявила пані Маурер, - представник комісії з Чигако. Малюнки на колінах, намальовані вручну, інтригують. Деякі малюнки прості, деякі складні. Деякі дівчата віддають перевагу квітці або групі квіток дивовижних кольорів. Іншим подобається портрет або невеликий пейзаж». 🤩 Ця мода зникла разом з Великою депресією, але повернулася в 1960-х роках. Згідно зі статтею 1966 року в газеті «Фредерік Ньюз Пос», одна жінка розмальовувала коліна так часто, що могла «нафарбувати їх швидше, ніж нанести макіяж». Чоловіки, опитані в тій же статті, говорили: «Мені подобається бачити чисту шкіру» або «Я вважаю, що це досить смішно». 🎨 Деякі жінки розмальовували коліна відповідно до свого вбрання чи пори року, наприклад, червоним і зеленим на Різдво або помаранчевим і чорним на Геловін. Дехто також розмальовував коліна гаслами чи повідомленнями, наприклад, "Голосуй за жінок" або "Я люблю тебе". ✨А деякі жінки використовували трафарети або шаблони для створення більш складних малюнків на колінах, таких як зірки, серця або тварини.

🎼У музеї “Код нації” поблизу Києва відбувся перший Фестиваль героїчної кави “Філіжанка”, присвячений памʼяті героя України Артема Тєлєбєнєва (позивний “Таліб”). Це подія, що об’єднує минуле, сьогодення та майбутнє: вшанування пам’яті загиблих, допомога пораненим героям та  створення нового смаку української ідентичності — через каву. Музичний хедлайнер події — Kalush Orchestra. Фестиваль організований за ініціативи Яни Беркут — волонтерки та вдови загиблого воїна Артема за підтримки третього Президента України Віктора Ющенка, Віталіни Ющенко, ГО «Київщина — це ми» та голови Гатненської ТГ Олександра Паламарчука. Головна мета — зібрати 2 000 000 грн на підтримку реабілітації українських поранених воїнів та ветеранів. Учасники фестивалю представили власні рецепти кави, натхненні історією боротьби, любові й незламності. Усі рецепти мають включати українські інгредієнти. Переможця оберуть за результатами відкритого голосування через донати, а три найкращі рецепти увійдуть до архіву музею української спадщини.

#новини ChatGPT більше не зливає чати в Google. Учора соцмережі вибухнули — виявилось, що діалоги, поділені через публічні лінки, індексувалися в пошуку. Достатньо було вбити site:chatgpt.com/share і ключове слово — і можна було читати чужі розмови. OpenAI швидко відреагували й закрили індексацію. Тепер можна знову спокійно питати в нейромережі будь-яку тему.

#поезія Надлишками ком після кожного слова – Обурені кола в спокійній воді. Увись випадковостей невипадкових Злітають на хмарі примарні сліди. Пояснення марні лягають на краплі, Зриваються з неба кислотним дощем. Живильним дощем, що пронизує раптом, Бо краплями ллє капсульований щем. Мішає свої оболонки з асфальтом, Пропитує щебінь занадто глевкий. Шепоче: «Впадати в каміння не варто, Або водоспадами – до літаків». Літак – він зі сталі, не з гравію точно, Та ще й у віконцях – картини з чудес, За певним маршрутом буває, де схоче, А потім спочатку, а потім – в кінець. Літає навколо землі чи то кулі, Земної, не в скроню. У рідкісних снах Надлишками слів, що у комах заснули, Три крапки тримає летючий жебрак. Оксана Мовчан 9.07.2025

#поезія "Якби молодість знала, якби старість могла..." (народна мудрість) * * * Не спиняє годинник свій хід, Дні піском утікають від нас. І не вдасться звернути в обхід: Кожен має відміряний час. Якби молодість знала: в житті Скарб безцінний, без сумніву, час -- Не губила б спочатку путі Так бездумно його повсякчас. Якби старість могла повернуть У далеке минуле назад, Щоб у молодість знов зазирнуть, В найпрекрасніший юності сад... Та не спинить годинник свій хід -- Дні піском утікають від нас. І не вдасться звернути в обхід: Кожен має відміряний час. Якби молодість знала... Якби старість могла... Ірина Глюз

#кіно #рекомендація «Сон. Фільм другий» (1995) реж. Олег Бійма Жанр: драма Хронометраж: 91 хв. 💭 Про що фільм: Розповідь про молодого геймера, який покинув школу та зіпсував стосунки з матір’ю заради комп’ютерних ігор. Косс тренується по 5–6 годин на день, що приносить йому досить плідні результати – хлопець їде на чемпіонат світу з кіберігор та здобуває там друге місце. Проте, після повернення додому він розуміє, що ігри почали втрачати для нього сенс. Герой опиняється наодинці зі своїми роздумами про життєві цінності та планами на майбутнє. Дивитися - тут: https://takflix.com/uk/films/loveisland

🔹 У київському парку «Перемога» травмувалися двоє дітей на канатній дорозі 1 серпня двоє малолітніх зіткнулися під час катання на атракціоні. 10-річну дівчинку з переломом руки та 12-річного хлопця з травмами грудної клітки та живота госпіталізували. Розпочато кримінальне провадження. Вилучено обладнання та документацію. Триває слідство. #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал

МОВЧАННЯ Змалку флюїди мовчать, навіть коли гуде грім, Злим язикам не влучать, де мовчазний гострокіл. Втомлено світ зазирне в очі що сховані в дим, Я не для всіх, я один — це мій потужний поділ. Кожне ім'я на вустах буде бентежить мене, Ніби ярлик на душі, ніби як пастка для мрій. Тиша не слабкість моя, а обладунок, що гне, Бути прозорим для всіх, це ризик вельми значний. Світ не питає, чиє, хоче набити мішок Лайками, брудом, лайном, щоби був файний сюжет. Та я мовчу, наче риф, бо не для мене цей шок, Знайдеш мене не в житті, мій дім тепер — Інтернет. Варто мовчати, коли сильним є слово твоє. Варто тікати, якщо хочеш як менше розмов. Знати усе — то не як зблизитись з кимось іще, Мовчки іти — це закон, голос тримати для мов. Мирослав Манюк 03.08.2025

#поезія Лягла на всьому вечірня втома. Палає місто, мов дивний храм. І розтинають ніч невагому Квадратні очі віконних рам. Ці чари ночі такі знайомі — Усі підвладні, покірні вам. О, скільки вікон у кожнім домі! А там, за ними, — ідилій, драм! Там заплітають життя тенета, Там люди б’ються з останніх сил, Там так знадливо звучать монети І рве легені отруйний пил. Там гинуть вчені, митці, поети Але… й виходять вони звідтіль. Василь Симоненко

🔥Чемпіонка світу з фехтування, киянка Влада Харькова в інтерв'ю Коротко про - У Тбілісі серед переможців-чоловіків був російський військовий Кирило Бородачов. Той факт, що люди з таким статусом мають право виступати у фехтуванні, говорить про лояльність до росіян у спорті загалом? - На жаль, так. І це не виняток, а тенденція. Коли люди у формі, що символізує армію, яка щодня вбиває українців, стоять на п'єдесталі, - це не про спорт. Це про втрату моралі в міжнародних структурах. - Невже більше у спорті немає консолідації проти росіян? - Світ втомлюється. Бо легше закрити очі, ніж мати незручну розмову або ж стійку позицію. Але я не згодна мовчати. Поки моя країна у вогні, я буду про це говорити. - Як ви вважаєте, чи може такий стан справ у фехтуванні стати негативним прикладом, і він торкнеться інших видів спорту? - Може. І це дуже тривожний сигнал. Якщо зараз не зупинити легалізацію зла, воно стане нормою. Тому відповідальність не лише на спортсменах. А й на федераціях, уболівальниках, медіа. #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport