НЕ ВІДБОЛІЛО ( Присвячено річниці звільнення Київщини від окупантів ) Не віриться… Та рік уже минув, Минув вже рік, як КИЇВЩИНА вільна, Як кожен з нас цю звісточку почув, Та рана залишилася суцільна. Ось друге квітня… радість у сльозах, Та рана і сьогодні кровоточить: У пам’яті те пекло, біль і страх… Тягнувся час, неначе поторочі. Звільнили нас. Низький за це уклін, І серце України уціліло… Жалобний дзво́нить і по нині дзвін… Вже рік минув, та нас не відболіло. Макарів, Бородянка та Ірпінь, Іванків і Мотижин вмиті кров’ю, І Ворзель, і Гостомель – чан терпінь… Четвертування…стежка в безголов’ї. І Сто́янка, і Буча, та й Міщун… Бої́ точились і людей вбивали, Обірвану гору́ життєвих струн, А інших ще й живцем десь закопали. Був стогін, плач і… тиша навіки́, Вже рік минув, та в пам’яті зостались, Кровавої зостався плин ріки́, У муках із життям вони прощались. Тортури, вбивства, низка катувань… А скільки ще не знайдено – не знаєм, Повисла віха над людьми знущань… Вже рік минув, та все ми пам’ятаєм. 02.04.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023

🌟Дорогі друзі! 🌟 П'ятниця прийшла і я вже чую, як ваші душі шепочуть: «Нарешті можна видихнути!» ☺️Уявіть: цілий тиждень ви трималися. Сніданки з білком, обіди без хліба, вечері легкі, вода п’ється літрами, вечірні звички під контролем, стрес намагаєтеся не заїдати… 😠І ось п’ятниця. Або субота. Або просто вечір, коли душа просить «чогось такого». ✨І тут приходить момент вибору: Варіант А ▶️З’їсти шматок торта / піцу / келих вина / пачку чіпсів → і потім цілий вечір (або весь наступний день) картати себе: «Я все зіпсувала», «Я слабка», «Тепер можна вже й не старатися», «Вага завтра +2 кг точно». 😒І часто після цього зривається не один шматок, а весь вікенд — бо «все одно вже погано». Варіант Б ▶️Дозволити собі щось легке, смачне, бажане — але свідомо і без драми. Наприклад: - Один шматок торта замість цілого - Два бокали вина, а не пляшка - Піца, але не сімейна на двох, а особиста порція - І головне — з’їсти це з задоволенням, без телефону, без телевізора, повільно, відчуваючи смак. 🥰А потім сказати собі: «Це був мій свідомий вибір. Я дозволила собі насолодитися. Завтра повертаюся до своєї бази — і все ок». ⬇️Різниця величезна. ✏️Варіант А — це вибір, який зводить нанівець не калорії, а вашу самоповагу і віру в себе. ✏️Варіант Б — це вибір дорослої жінки, яка розуміє: ідеальність неможлива, а баланс — реальний. 🤡Так, один «неідеальний» вечір не зруйнує результати тижня. Але постійне самобичування після нього — може зруйнувати мотивацію на місяці вперед. 🤞Тому сьогодні, коли рука тягнеться до чогось забороненого, запитайте себе тільки одне: «Я хочу це з’їсти тому, що дійсно цього бажаю — чи тому, що «все одно вже погано»? 🥇Якщо перше — беріть, насолоджуйтесь, дякуйте тілу за те, що воно з вами весь цей тиждень старалося. 🥈Якщо друге — краще візьміть чай, плед і подзвонити подрузі. ❤️Ви не на дієті. Ви будуєте стосунки з собою на все життя. І в здорових стосунках бувають маленькі свята без покарання ❤️ 👍Ви не машина. Ви жінка, яка вчиться любити себе в процесі. Тому сьогодні — обіймаю вас усіх віртуально і кажу: 🗣️Відпочивайте. Насолоджуйтеся. Ви це заслужили.🗣️ А в понеділок повернемося до роботи над собою — з новими силами та без самобичування 💪 ❓Які у вас плани на вечір п'ятниці? ✉️Розкажіть в коментах — може, надихнете одна одну на класний релакс ❤️ Гарних вихідних, мої хороші! 🍷 #пятниця #вихідні #релакс #любовдосебе #баланс

Її катували сорок п’ять хвилин, тримаючи під водою, поки вона майже не потонула. Вона не назвала жодного імені. А через роки її брат назве на її честь найвідоміший парфум у світі. Літо 1944 року. Париж. Катрін Діор привезли до будинку на Rue de la Pompe — елегантної адреси, яку французькі колаборанти, що працювали на гестапо, перетворили на місце допитів і тортур. Її питали знову й знову: Хто ще в Русі Опору? Хто твої зв’язкові? Де інші? Катрін мовчала. Її били. Роздягли. Зв’язали руки. Тягнули до ванни. Занурювали в крижану воду й утримували там, доки вона не втрачала свідомість. Потім різко підіймали голову — і знову ті самі запитання. Вона могла брехати, але не зрадила. Жодного імені. Сорок п’ять хвилин. Через два дні — знову. Нові тортури. Години в холодній воді. І знову — тиша. Це була Катрін Діор. Жінка, ім’ям якої названо легендарний аромат. Але за символом паризької елегантності стоїть не гламур — а доля учасниці французького Опору, яка пережила катування й концтабори та не зламалася. Катрін народилася 1917 року в Нормандії. Вона була молодшою сестрою Крістіана Діора. Їхня мати вирощувала розкішні сади з трояндами та жасмином — любов до квітів вони успадкували обоє, навіть не підозрюючи, як це визначить їхні долі. Після смерті матері та фінансового краху сім’ї життя змінилося. Крістіан поїхав до Парижа будувати кар’єру в моді. Катрін залишилася в Провансі, вирощувала овочі, щоб вижити, і мріяла про квіти. А потім прийшла війна. У 1941 році, купуючи радіо, щоб слухати звернення де Голля з Лондона, Катрін познайомилася з Ерве де Шарбонн’є — одним із лідерів Опору. Вони закохалися. І Катрін знайшла своє покликання. Під псевдонімом «Caro» вона працювала в розвідувальній мережі F2: збирала дані про пересування німецьких військ, передавала інформацію в Лондон. Ці відомості використовували під час підготовки висадки в Нормандії. У 1944 році гестапо було вже поруч. Катрін переховувалася в квартирі брата в Парижі. Крістіан ризикував життям, укриваючи її та приймаючи підпільні зустрічі. 6 липня 1944 року вона пішла на зустріч зі зв’язковим біля Трокадеро. Це була пастка. У той день заарештували 27 людей. Керівника мережі закатували до смерті. Катрін пережила допити, але 15 серпня її відправили до Німеччини. 22 серпня вона прибула в концтабір Равенсбрюк — табір для жінок. В’язень №57813. Там були десятки тисяч жінок у місці, розрахованому на кілька тисяч. Багато хто не вижив. Катрін примушували працювати на заводах, у шахтах, гнали в «маршах смерті». Катування залишили слід на все життя — вона більше не могла мати дітей. У квітні 1945 року її звільнили американські солдати. Вона повернулася до Парижа наприкінці травня. Крістіан зустрів її на вокзалі… і не впізнав. Його сестра була настільки виснажена, що він пройшов повз. Поступово Катрін відновлювала життя: повернулася до Ерве, відкрила квітковий бізнес і стала однією з перших жінок у Франції з ліцензією на продаж зрізаних квітів. А тим часом Крістіан готував революцію в моді. 12 лютого 1947 року він представив колекцію «New Look». І того ж дня — свій перший парфум. Коли Катрін зайшла до кімнати, хтось вигукнув: «О, це ж Miss Dior!» Так аромат отримав ім’я. На честь жінки, яка мовчала під тортурами й повернулася з пекла — зломлена тілом, але не духом. Катрін була нагороджена державними відзнаками, дала свідчення проти катів, вирощувала квіти для дому Dior в Грассі та допомогла створити музей брата після його смерті. Вона прожила серед квітів понад пів століття. І коли її запитали, як вона витримала все це, вона сказала: «Любіть життя. Просто любіть життя». Тож кожного разу, коли хтось відкриває флакон Miss Dior, він — навіть не знаючи цього — вшановує жінку, яка обрала мовчання замість зради, вижила після найтемніших сторінок ХХ століття і присвятила життя створенню краси. Цей аромат ніколи не був лише про розкіш. Він — про виживання. Про любов. Про вперте бажання вирощувати красу навіть тоді, коли світ зруйнований. Як і сама Катрін Діор. 🌹 #art #fblifestyle #fblifestylechallenge

#дати День пам’яті священномученика Климента: віра, що витримала тортури Анкіри ⛪🛡️ ​23 січня за новоюліанським календарем церква вшановує пам’ять священномученика Климента, єпископа Анкірського. Його історія — це один із найвражаючих прикладів релігійної витривалості в часи пізньої Римської імперії (кінець III — початок IV ст.), коли бути християнином означало бути готовим до всього. ​Життєвий шлях, сповнений випробувань: ​Юний аскет та опікун: Климент рано залишився сиротою, але завдяки вихованню благочестивої жінки Софії присвятив життя служінню. Вже у 20 років він став єпископом рідного міста Анкіра (сучасна Анкара, Туреччина). Під час голоду він допомагав дітям-сиротам, виховуючи їх у вірі, що не дуже подобалося язичницькій владі. 🍞🏺 ​28 років мучеництва: Це не друкарська помилка. За переказами, Климента катували з перервами майже три десятиліття. Його передавали від одного намісника до іншого, везли з міста в місто (від Анкіри до Риму і назад), вигадуючи дедалі витонченіші тортури. Іронічно, але щоразу, коли кати думали, що з ним покінчено, він виходив до народу зціленим, що лише примножувало кількість християн. ⛓️✨ ​Фінальний акт: Свою смерть Климент прийняв не від звірів на арені чи тортур, а під час богослужіння. Воїни увірвалися до храму і відсікли єпископу голову прямо біля вівтаря. Разом із ним загинули і його учні. 🗡️🩸 ​Чому цей день важливий у народній традиції? ​В українській традиції (і взагалі у східних слов'ян) цей день часто пов'язували з господарчими справами. Вважалося, що саме зараз варто перевіряти запаси зерна та кормів для худоби на другу половину зими. У народі казали: «Климентій — м'яса не жалій», натякаючи, що зима ще лютує, і організму потрібні сили. ❄️🥩 ​Постать Климента — це символ ідейної незламності. Навіть якщо Ви далекі від релігії, важко не захопитися людиною, яка протягом 28 років не зрадила власним принципам під тиском цілої імперії. 🏛️⚓

Кексо-торт, якого ви ще не куштували 🍒 🧾 ІНГРЕДІЄНТИ Вишнева начинка • Вишня заморожена — 260 г 🍒 • Цукор — 40 г 🍬 • Кукурудзяний крохмаль — 15 г 🌽 Кексове тісто • Яйця — 4 шт СО🥚 • Цукор — 130 г 🍬 • Борошно — 250 г 🌾 • Розпушувач — 7 г 🥄 • Вершкове масло — 160 г 🧈 Чизкейк-шар • Творог (перебитий блендером або в брикеті) — 250 г 🧀 • Цукор — 50 г 🍬 • Кукурудзяний крохмаль — 10 г 🌽 • Вершки 33–35% — 30 г 🥛 • Яйце (С0) — 1 шт 🥚 👩‍🍳 СПОСІБ ПРИГОТУВАННЯ 1️⃣ Вишневий компот 1. У містечку змішати цукор + крохмаль. 2. У сотейнику з товстим дном нагріти заморожену вишню до появи перших пар 3. Всипати суміш цукру з крохмалем дощиком, постійно змішуючи лопаткою. 4. Варити на середньому вогні, безперервно помішуючи, до загустіння. 5. Перелити в іншу ємність і накрити плівкою в контакті. Залишити охолоджуватися, поки готуються інші шари. 2️⃣ Кексове тісто 1. Яйце кімнатної температури збити з цукром приблизно 5 хвилин, поки маса збільшиться вдвічі. 2. Додати просіяне борошно з розпушувачем, перемішати. 3. Влити розтоплене вершкове масло, перемішати до однорідності. 3️⃣ Чизкейк-шар 1. До творогу додати цукор, яйце, вершки та крохмаль. 2. Добре об'єднати масу до гладкої консистенції. 4️⃣ Збірка 1. Вилити 1/3 кексового тіста у форму. 2. Зверху викласти ½ чизкейк-маси, залишаючи по краях вільний край ~1 см. 3. Додайте 1/3 вишневої начинки, також не доходячи до краю. 4. Вилити ½ частини тіста, щоб повністю покрити спосіб. 5. Зверху викласти решту чизкейку та вишня. 6. Залити залишками тіста. 5️⃣ Випікання • Духовка: 170°C • Рівень: середній • Режим: верх-низ • Час: приблизно 60 хвилин • До сухої зубочистки. 6️⃣ Охолодження • Дати постояти у формі 5 хвилин • Потім поставити і перекласти на решітку до повного охолодження. Можна покрити кремом , як у мене, або залишити як є, дуже смачний і так

Іван Ґонта: він міг урятувати життя — але не зрадив присягу У камері було темно й тісно. Умань, літо 1768 року. Повстання придушене. Козацького полковника Івана Ґонту тримали не як звичайного в’язня, а як застереження для всіх інших. Він був не випадковою людиною. Колишній сотник надвірного козацтва, людина, якій довіряли. Саме тому його не хотіли просто вбити — його хотіли зламати. Польська влада добре розуміла, ким він був. Ґонта став символом спротиву. Йому запропонували угоду. Йому обіцяли життя. Йому обіцяли маєтності. Йому обіцяли прощення. Ціна була одна — зректися повстання, відмовитися від Максима Залізняка, зрадити присягу і тих, хто повірив у нього. Іван Ґонта вислухав усе мовчки. Він не торгувався. Не виправдовувався. Не шукав виходу, який зберіг би тіло ціною честі. Він відмовився. Бо знав: якщо зламатися самому, буде зламано значно більше. Вирок був показовим і нелюдським. Його не стратили швидко. Його катували кілька днів, намагаючись знищити не лише людину, а й ідею спротиву. Але цього не сталося. Кажуть, під час тортур він не кричав. Кажуть, дивився катам прямо в очі. Кажуть, що саме цей погляд ламав їх сильніше, ніж вони ламали його тіло. Його смерть не зупинила боротьбу. Вона перетворила людину на легенду. Ті, хто хотів залякати, породили приклад. Ті, хто прагнув покори, отримали спротив. Бо є люди, яких можна знищити фізично, але неможливо поставити навколішки. Іван Ґонта не дожив до часу, коли Україна знову піднялася за свою свободу. Але його вибір став частиною тієї лінії непокори, яка проходить крізь століття. І допоки українці пам’ятають таких людей, Україна стоятиме — не лише, як територія, а як нація, що ніколи не прийме рабства і не віддасть свою свободу. Козацькі посиденьки ( українці зі всього світу, єднаймося)🇺🇦💙💛🇺🇦

СВЯТА МУЧЕНИЦЯ ТЕТЯНА Народилася в знатній римській сім'ї її виховав батько, таємний християнин. Вона віддала себе служінню Богові. Тетяна стала дияконісою, допомагаючи нужденним доглядаючи за хворими. Коли в Римі почав правити гонитель християн Ульпіан, Тетяна була заарештована. Коли її привели до храму Аполлона, щоб змусити принести жертву, Тетяна помолилася, і стався землетрус, що зруйнував ідола і частину храму. Мучителі викололи їй очі, але вона терпіла і молилася за них. Вони побачили чотирьох Ангелів, які оточили святу відводили удари, і кілька мучителів увірували в Христа, прийнявши мученицьку смерть. Після нових тортур, коли з її ран лилося молоко, а пахощів наповнили повітря, дев'ятеро мучителів померли. Тетяна молилася всю ніч, наступного дня її знову катували. Коли її привели до капища, Тетяна молилася, і блискавка знищила ідола, жерців і жертви. Після цього її знову катували, але вона залишалася живою й здоровою. Зрештою, Тетяна була страчена мечем разом із батьком. З відривного календаря "З вірою в душі" за 12 січня. -----------

СВЯТА МУЧЕНИЦЯ ТЕТЯНА Народилася в знатній римській сім'ї її виховав батько, таємний християнин. Вона віддала себе служінню Богові. Тетяна стала дияконісою, допомагаючи нужденним доглядаючи за хворими. Коли в Римі почав правити гонитель християн Ульпіан, Тетяна була заарештована. Коли її привели до храму Аполлона, щоб змусити принести жертву, Тетяна помолилася, і стався землетрус, що зруйнував ідола і частину храму. Мучителі викололи їй очі, але вона терпіла і молилася за них. Вони побачили чотирьох Ангелів, які оточили святу відводили удари, і кілька мучителів увірували в Христа, прийнявши мученицьку смерть. Після нових тортур, коли з її ран лилося молоко, а пахощів наповнили повітря, дев'ятеро мучителів померли. Тетяна молилася всю ніч, наступного дня її знову катували. Коли її привели до капища, Тетяна молилася, і блискавка знищила ідола, жерців і жертви. Після цього її знову катували, але вона залишалася живою й здоровою. Зрештою, Тетяна була страчена мечем разом із батьком. З відривного календаря "З вірою в душі" за 12 січня. -----------

Весь світ - цей торт 👍😅😅 https://t.me/Ukraineaboveallelse

А КВІТИ ПІД СНІГОМ БУЛИ НА ПЕРОНІ А квіти під снігом були́ на пероні, А інші зоста́лись під снігом в саду́, Та наші герої в ворожім полоні Тортурів зазнали і бачать біду. А квіти під снігом були́ на пероні, Голівки схилили вони до землі́, До неба тягнули пелю́стки-долоні, Щоб їх не вбивала орда-москалі. А квіти під снігом були́ на пероні, Вони оніміли, скував їх мороз, Ще й ворог-ординець стояв на кордоні, То ж маємо втрати і страх від загроз. А квіти під снігом були́ на пероні, Зігрітись хотіли, та бракло тепла́, А кулі ворожі торкались до скроні, І кров, як водиця, із рани текла. А квіти під снігом були́ на пероні І мовчки благали, щоб їх врятувать, Та й зе́млі Вкраїни від крові червоні, Бо клятий ординець нас взявся вбить. А квіти під снігом були́ на пероні, Хоч мріяли квітнуть у наших садах… Це го́лови склали синочки і доні, Та житимуть вічно у наших серцях. 12.02.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 ID: 977235