Новий день.
Морррррозний, авжеж.
Й сонце.
Й краса на дворі.

Й радіти б тій красі?…
Якби…
Якби не…

Вже який день на мій виноград прилітає чикотень.
Два.
Два чикотня прилітають!
В годівничку з соняшниками вони не летять?
Й ковалок сала ігнорують?:)
Якби ж я знала, що для них смакує окрім винограду?:)

Зазнімкувати добре не можу. Бо полохливі дуже!
То з мережі витягла світлину, щоб зрозуміло було, кого саме я маю на увазі.

Назнімкувала лічильники…
Тримайте мене семеро, бо троє не втримають…

Пальці віялом в калькулятор телефонний тобурищу, а ці пальці аж трясьця бере?:)

Та невсеремось!
Дякую й за те, що хата ціла та дах над нею є!
Що є газ та працює опалення!
Що є вода!
Що нехай малувато, та таки ж є світло!

Тримаймося!
Донатимо!
Посміхаймося!
Живемо далі!

#історія #речі
📎 Скріпка: Гнучкий шедевр офісного мінімалізму.
​Якщо ви шукаєте ідеальний пристрій, який неможливо вдосконалити, подивіться на свою скріпку. Це один із небагатьох предметів, чия форма настільки досконало відповідає функції, що за останні 130 років вона практично не змінилася. Скріпка — це символ того, як велика проблема вирішується одним витонченим рухом дроту.
​До кінця XIX століття папери скріплювали шпильками (що кололи пальці), стрічками (що вимагали прорізів) або громіздкими затискачами. Офіси того часу нагадували майстерні кравців, де панував хаос із гострих металевих предметів. Світ потребував чогось безболісного та багаторазового.

​🏗️ Народження "Gem"

Хоча патентів на гнуті дротики було десятки, світовим стандартом став дизайн "Gem" (з англ. — "коштовний камінь"), який з’явився в Британії близько 1892 року. Його геніальність — у подвійній петлі. Цей дизайн використовує силу пружності металу: ви розсуваєте витки, вставляєте папір, і дріт прагне повернутися в початковий стан, міцно затискаючи аркуші. Жодного проколу, жодної зіпсованої сторінки.

​🇳🇴 Норвезький міф та символ опору

Багато хто вважає винахідником скріпки норвежця Юхана Волера (патент 1899 року). Хоча його конструкція була менш зручною, ніж "Gem", саме в Норвегії скріпка стала культовим об'єктом. Під час Другої світової війни, коли нацисти заборонили носити ґудзики та значки з ініціалами короля, норвежці почали чіпляти на лацкани скріпки. Це був мовчазний символ єдності: "ми скріплені разом проти ворога".

​🖇️ Критичний погляд: Найкраща іграшка нудьгуючого офісу

За статистикою, лише невелика частина скріпок використовується за прямим призначенням. Решта перетворюється на:
​зубочистки та інструменти для чищення клавіатури;
​замінники кнопок "Reset" на техніці;
​міні-скульптури, створені від нудьги під час довгих телефонних розмов;
​аварійні гачки для одягу.
​Скріпка — це нагадування: іноді, щоб тримати речі разом, не потрібно їх ламати чи проколювати. Достатньо лише трохи гнучкості.

​📎 Порада від «Історії речей»: будьте як скріпка — міцно тримайтеся за важливе, але залишайтеся достатньо гнучкими, щоб не зламатися під тиском обставин.

😳 Відкритим вогнищем на балконі зігріваються мешканці елітного будинку на Оболоні.

Саме так хтось вирішив зігрітися на вулиці Левка Лукʼяненка, 29.

Спочатку очевидці думали, що там пожежа і вже хотіли викликати ДСНС, а тепер думають, чи варто телефонувати в поліцію, адже навряд чи сусіди давали згоду на такий обігрів

#історія #речі
🧮 Абакус: Дерев'яний предок суперкомп'ютера.
Коли ми сьогодні натискаємо кнопки на калькуляторі або смартфоні, ми фактично користуємося логікою, яку людство відшліфувало тисячі років тому за допомогою звичайних кісточок та дерев'яної рами. Абакус — це не просто стародавня рахівниця, це перший у світі інструмент, який виніс складні математичні обчислення за межі людського мозку.
Перші прототипи з'явилися ще в Месопотамії близько 2700–2300 років до н.е. Це були дошки з піском, де пальцем малювали лінії, а камінці служили одиницями ліку. Саме від латинського слова calculus (маленький камінець) і походить сучасне слово «калькулятор».

🌏 Різні обличчя однієї логіки

Кожна цивілізація адаптувала абакус під себе. У Стародавньому Римі це була металева пластина з жолобами. У Китаї з'явився суаньпань (з двома кісточками у верхній частині та п’ятьма у нижній), а в Японії — соробан, який і сьогодні є обов’язковим для вивчення в початковій школі. Японці вірять, що робота з соробаном розвиває не лише логіку, а й візуальну пам'ять: досвідчені рахівники можуть рахувати на «уявному абакусі» швидше, ніж сучасна людина вводить цифри в телефон.

⚖️ Критичний погляд на «застарілість»

Існує упередження, що абакус — це музейний експонат, який програє будь-якій електроніці. Проте історія знає дивовижний випадок: у 1946 році в Токіо відбулося змагання між японським майстром соробана Кійоші Мацузакі та американським солдатом Томасом Наном, який використовував найсучаснішу на той момент електричну лічильну машину. У чотирьох раундах із п'яти (додавання, віднімання, ділення та багатоцифрове множення) переміг... соробан. Абакус не потребує батарейок, не глючить і працює так швидко, як рухаються ваші пальці.

Сьогодні абакус залишається геніальним тренажером для мозку. Він нагадує нам, що цифри — це не абстрактні символи на екрані, а цілком реальні об'єкти, які можна пересувати, відчувати на дотик і впорядковувати.

🧮 Порада від «Історії речей»: іноді, щоб вирішити велику проблему, її треба розбити на маленькі «кісточки» і пересувати їх по одній. Стародавня математика поганого не порадить.

🤑 За відмивання 11,5 млн грн підозру отримав депутат Ужгородської міськради, обраний від забороненої ОПЗЖ

Фігурант був обраним до Ужгородської міської ради від забороненої в Україні партії ОПЗЖ. Після повної перевірки декларацій за 2022 рік, слідство встановило що у документах не вказана низка активів та фінансових зобов’язань.

Задля легалізації незаконних 315 тис. доларів США (11,5 млн грн), підозрюваний вдався до схеми, за якою під виглядом позики передав кошти третій особі.

Також у документах не було інформації про:
🛑Нерухомість родичів депутата у Києві та приватний будинок в Ужгороді на 360 кв. м.;
🛑Понад 1,3 млн. грн на приватних банківських рахунках;
🛑Майже 800 тис. грн боргів;
🛑Близько 70 тис. грн зарплатні.

Під час обшуків у підозрюваного вилучили два коштовних годинники, дев’ять картин відомих художників, автомобілі "Mercedes-Benz S-class" та "Mercedes-benz GLE" 2021 року, телефони, документи про оренду та готівку.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал #корупція

😡СБУ викрила неповнолітнього агента фсб, який готував піdрив на станції Укрзалізниці в Хмельницькій області.

🛑Затриманий - 16-річний місцевий мешканець, завербований рф через Телеграм після відрахування з ліцею.

📹За інструкцією куратора фсб юнак встановив відеокамеру для стеження за рухом поїздів та придбав комплектуючі для саморобного виbухового пристрою.

😠Під час обшуку вилучено складові до СВП та мобільний телефон із доказами роботи на фсб.

⚖️Агенту повідомлено про підозру державна зрада в умовах воєнного стану. Перебуває під вартою, йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Невідомий відомий Валерій Маренич
80-річний ювілей легенди національної пісні, мистецького бренду України!

У 1950-1980-ті багато українських виконавців виїжджали працювати в москву. Серед них були музиканти, вокалісти, композитори, представники розмовного жанру. Валерій Маренич з Антоніною Сухоруковою 1970 року приїхали з москви в Україну! 1973-го до них долучилася Світлана, якій сповнилося 18. Вони перебували на піку популярності, їх повсюдно запрошували і всі хотіли їх бачити. Система ж робила свою чорну справу, “винних” і “неугодних” з лінією “рідної комуністичної партії” мусили покарати. Мареничів старалися очорнити і зробити зрадниками.

Кіровоград
Валерій не був першим хлопцем Антоніни. Зустрілися тоді, коли зароджувалася нова хвиля на естраді. Уперше зустрілися за кулісами, де він, одиноко стояв. Придивилася до нього. Він мав сценічну фактуру, вів себе скромно. Йому чогось бракувало, на сцені виглядав якось незграбно, до його зросту чогось бракувало.
Валерій у москві співав у дуеті з Антоніною. Через дуже короткий час його потягнуло в Україну, додому. На початку літа 1970 року купили найдешевші квитки і в плацкартному вагоні поїхали в Кривий Ріг, до батьків Валерія. Ось там Маренич увімкнув магнітофон і дав послухати Тоні п’ять чи шість своїх пісень. Дані вокальні в нього прекрасні, тембр приємний, оксамитовий, але спів був кострубатий, якийсь необтесаний. А коли узяв у руки гітару, все вписалося і стало органічним. Разом готували концертні номери. Найближче був Кіровоград. Поїхали на прослуховування. Ось так першим місцем роботи майбутніх учасників тріо Мареничів стала Кіровоградська обласна філармонія.
Новачки мали свої концертні дуетні номери, входили до складу збірного філармонійного ансамблю “До-ре-мі”. Співали народні пісні у власній обробці, повсюдно “на біс” звучала “Червона рута” Володі Івасюка, яка стала піснею з пісень!
У Кіровограді Тоня на початках була на своєму дівочому прізвищі Сухорукова, а вже на початку 1971-го, після одруження, отримала паспорт, стала Маренич. Весілля не було, лише розписалися у ЗАГСі.
23 лютого 1971 року згідно з наказом директора Кіровоградської обласної філармонії вокалістів Мареничів звільнили з роботи за згодою сторін.
Віталій з Антоніною влаштувалися в Гур’євську філармонію у Казахстані, мали назву “Ритми ХХ століття”. Об’їздили республіку вздовж і впоперек. Співали українських пісень, їх з нетерпінням чекали на кожному концерті. Не було дійства без аншлагу.
На гастролях у Новосибірську, в готелі, Валерій з Антоніною слухали музичну радіопередачу. З ефіру почули дует хлопців, і Тоня, сама того не сподіваючись, напророчила подальшу долю: “Треба робити тріо, дуетів “розвелося” занадто!”
У Сімферопіль для отримання гастрольного посвідчення і здачі концертної програми разом з “Ритмами ХХ століття” з міністерства культури урср приїхала Ірина Кошиць. Мареничі їй дуже сподобались, а вона їм. Приваблива жінка, набагато старша від Валерія і Антоніни, стала їхньою покровителькою. За її рекомендацією дует запросили у Ворошиловград. Вони ж у неї ніколи нічого не просили.
Ірина Анатоліївна походила з роду відомого хорового диригента Олександра Кошиця, аранжувальника відомого на весь світ “Щедрика”. Завдяки їй доля Мареничів вирішилася на користь України та української пісні. Сталося це диво в українському Криму.

Ворошиловград. Рівне.
Радянська влада двічі перейменовувала Луганськ і Ворошиловград. На жаль, жодної згадки про працю Мареничів під її прапором місцева філармонія не залишила ніде і ніколи. Кінець лютого-початок березня 1973 року – Валерія з Антоніною прийняли тут на роботу.
Пробули там недовго. На зборах колективу обох почали поганити, Мареничі з українськими піснями не вписувалися в ті рамки, які там хотіли бачити. На тому непорозумінні була присутня Ірина Кошиць. Досвідчена киянка підійшла і заспокоїла: “Не заїдайтеся з ними. Бачите, що тут нема з ким розмовляти”. Кошиць зробила все, щоб її улюбленці поїхали в Рівне.
19 липня 1973 року Валерія і Антоніну зарахували у штат Рівненської філармонії на посаду вокалістів-солістів естради. Поліщуки полюбили Валерія і Антоніну, концертні зали аплодували їм повсюдно. …А 15 вересня того ж 1973-го дует звільнився.
І було це так. Після репетиційного періоду виїхали на гастролі по Україні. В Криму, в готельному номері пролунав телефонний дзвінок. У слухавці почувся голос директора Волинської філармонії Геннадія Місана: “Нам терміново потрібні солісти у ВІА “Світязь”! Зриваються гастролі!” Пообіцяв підвищити оклади, пошити костюми, а найголовніше – забезпечити квартирою! Мареничі виставили свою умову – створення тріо. “Так, я згодний!” – вигукнув голос у трубці.
Відчувалася рука Ірини Кошиць – підказала Місанові, де вони гастролюють і що має з ними робити.

#думки
Спробуй сьогодні бути для себе тією, яку ти так довго чекала...
Запроси себе на каву!
Купи собі квіти!
Обери аромат, який хочеться носити саме зараз!
Пройдися вулицею повільно, без телефону, насолоджуючись кожним кроком і співом пташок!
Ти заслуговуєш на цю мить!

Українські ветерани перетворили фудтрак на пункт незламності на Оболоні, у Києві. «Тут можна зігрітися, роздаємо батони, є можливість підзарядити телефон. Генератор працює», — каже Сергій. 📹: @dobronosov | @telegraf.ua

ПП "СТОМАТОЛОГІЯ 8" у місті Львів по вулиці Антоненка Давидовича 8-А ( Сихів ) запрошує до співпраці Лікарів Стоматологів.
Звертатися за телефоном 0935151470 ( до 19:00 ) - Оксана Володимирівна