На Запорізькому напрямку Сили оборони покращили своє становище та значно зміцнили позиції, - 128-ма бригада "Дике Поле"

На Запорізькому напрямку Силам оборони вдалося зупинити ворога та покращити своє становище завдяки ефективній і злагодженій роботі кількох суміжних підрозділів, - начальник управління комунікацій 128-ої окремої важкої механізованої бригади "Дике Поле" Олександр Курбатов у проєкті "Український фокус. Ранок" на Slawa.TV та Еспресо.

Ранок…
Новини…
Ййййййййбнсссцкблдгсня…

ЖИВИЙ

Блисне світло й знову повна пустка,
В полі димно, люта м'ята в'яне…
Тихий грім свідомість не пропустить
Повз смертельну рану...

Темний ранок вже несе багрянець,
Пахне смертю і поріг і стеля…
Сіль і хліб на смак доволі пряні,
Ніби пил в пустелі...

Чую спів і скрегіт по металу,
Бачу синь і густоту прозору.
Дотик був, якого бракувало –
Це торкались зорі…

Я за мить відчув усе корисне.
Ще живий... допоки світло блисне...

Мирослав Манюк
15.03.2026
#кульгавий_сонет

Вчора вже сама себе хараХтеризувала?:)
Що я - хазяйка свого слова?:)
Схотіла - дала?
Не схотіла - назад забрала?:)

Вчора чого тільки не понаааааапланувала собі на сьогодні?
То й що?:)
То ж було вчора?:)

Зранку прокинулася, з першими цигаркою та горнятком кави випхалася у двір на ослінчик.
Помилувалася сонечком, ззззмерзла від холодного вітру й усі свої плани посунула кудись подалі?:)
Не хочу й не буду.
Потім.
Колись.

Ну та обовʼязкові справи, які посунути ніяк не можна, виконала?
Усю придворну зграю годувала, напувала.
Собачі «недопалки» по обійстю збирала.

Влаштувала молочний день!

Коли ми тільки влаштовувалися в новому для нас будинку на Полтавщині, купували по два трилитрових слоїка молока на тиждень.
Коли в 2015 вдалося перевезти до нас з Донбасу мою матусю, молока вже брали три слоїки на тиждень!

Дуже вона в мене манку неннннавиділа!:)
Один ранок виносила мені мозок оголошеннями, що кожен ранок повинен починатися саме з манки, а картоплю, яку я їй принесла, вона неннннавидить?:)
Наступного ранку вона вже неннннавиділа манку й вимагала товченої картоплі, з якої тре було починати день!:)

Матусі давно нема…
Діти молоко перестали вживати в промислових масштабах.
Потім розʼїхалися по навчаннях.
Взагалі їх вдома не було, коли трапилося «рятування» нас «доброзичливим братерським нароТом»…

Й молоко я купувала вже виключно для котів.
Ірина Олександрова досі згадує, як я не лила, а витрушувала в котячу миску густенькі вершки зі слоїку!:)
А в неї серце зупинялося з цього приводу!:)

Зараз купуємо молоко двічи на тиждень.
Схотілося мені сьогодні какао?:)
Варю!
Й з донечкою згадуємо часи, коли онучик мій Савко скандував як не щоранку:
- Баба-баба!!! Каша-каша!!!
Бєлая-бєлая!!!

Так назгадувалися, що доня запросила в мене тієї бєлої каші?:)
То я ще й манки наварила!!!:)

А ще на плиті киплять добрезна така свиняча голяшка зі шматом підчеревини!
Зельц буде!
А поки що шум з того варева збираю!

А ще у дворі багатенько бджіл зʼявилося!
Аааааа в хаті вже перша муха звідкілясь взялася!

Ще ж новина.
З 26 жовтня 2025 перший раз знеструмлень на сьогодні взагалі не заплановано!!!

То будьмо та невсеремося ж?

Що ніч, що ранок задалися…
Й що робити, коли впало забрало?…
Коли псссссешиш та нервуєшся так, що сама себе лякаєшся?

Кудись нескінченну агресію та неннннавість подіти тре???

Йти б у двір щось звершувати? Але там дме такий крижаний вітер, що з хати й дзьоб висувати ніякого бажання нема?

Без будь-яких бажань собачих «недопалків» ще пів цебра визбирала.
Біллллльо з пралки понавішала!
Вітром його вже й витіліпало, висушило!

То хуткенько тре знайти собі якесь заняття в хаті!!!
На кшталт, відпі-піііі-пі-драїти кухонні шафки, кахлі, пічку та мийку!:)
Й відмити якусь кількість слоїків, що з купою недоїдків мій гуртожиток назбирав у тамбурі!!!

Столи та холодильник донечка вже митиме!
Бо я вже все.
Здулася!
Вляглася на канапу та бульби дую!:)

Аааааа ще ж тре піднятися, та піти бузок посадити?
Білий!
Кудластий!
Від Бродецька Ольга!

Й от тільки не кажіть мені, що я щороку обіцяю нііііііяких рослин вже більше не садити?:)
Ну так!
Обіцяю!
Ййййй що?:)

Я взагалі хто?
Я - хазяйка свого слова!!!:)
Сссссхотіла, дала!:)
Не схотіла, назад забрала!:)))

Та й я ж всього один-одненький бузочок придбала!!!
Останній!:)
Обіцяю!:)

Не вгадала я!
Про одненький бузочок!
Оля ще й ггггайстру, як-то формулюють на Полтавщині, в посилочку припхала!:)

Дякую, ріднесенька!!!

Розгубилася.
Чи бігти з лопатою у квітник, все садити?
А заморозками погрожують? Це по-друге!
По-перше, там, де я планую той бузок відрощувати, в мене взагалі брила криги ще у квітнику!
Чи потримати поки в хаті на підвіконні???

Вакансія для ветеранів та ветеранок.
Оператор з обробки металу (лазерний / згинальний верстат)
Група компаній ALUTATGROUP — один із лідерів на ринку виробництва профілів для натяжних стель та гіпсокартонних конструкцій, запрошує на роботу оператора з обробки металу.
Заробітна плата: від 40 000 грн.
Місце роботи:
м. Київ, вул. Івана Виговського, 13 (зупинка «Київська Правда», район Нивки).
Умови роботи:
• виплата заробітної плати двічі на місяць;
• графік роботи 5/2 (понеділок–п’ятниця з 9:00 до 18:00);
• дві робочі суботи на місяць з 9:00 до 14:00.
Обов’язки:
• виготовлення деталей на згинальному верстаті (алюмінієвий профіль).
Контакт для зв’язку:
067-454-61-91 — Світлана.
#КМХ_вакансії
Київ Мілітарі Хаб| Facebook
Київ Мілітарі Хаб| Instagram

https://t.me/Ukraineaboveallelse

Добрий ранок

Різкий стрибок в обмінниках - долар подорожчав одразу на 26 копійок, досягнувши позначки 44,35 грн
Станом на сьогоднішній ранок середній курс долара в обмінниках при купівлі становить 44,35 гривні. Це на 26 копійок вище, ніж вчора вранці. Здати ж валюту сьогодні можна за курсом у 44,15 (+23 коп.) гривні.

Євро в обмінниках можна купити за середнім курсом у 51,70 (+20 коп.) гривні, а здати по 51,42 (+12 коп.) гривні.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

#історія #події
1702: "The Daily Courant" — Народження щоденної звички знати все
Завершуємо наш історичний марафон подією, без якої важко уявити сучасний ранок. 11 березня 1702 року в Лондоні почала виходити "The Daily Courant" — перша у світі успішна щоденна газета. До цього новини з’являлися хаотично, раз на тиждень або у вигляді чуток, але Елізабет Маллет (так, першим видавцем щоденки була жінка!) вирішила, що світ змінюється занадто швидко, аби чекати сім днів.

Лише факти, жодних пліток (майже)

У першому номері, який складався лише з однієї сторінки, надрукованої з одного боку, редакція висунула революційний маніфест: вони обіцяли давати лише перевірені закордонні новини, не додаючи від себе жодних коментарів. Мовляв, «нехай читач сам робить висновки». Це був прототип об'єктивної журналістики, про яку ми так мріємо сьогодні.

Кавова культура та інформаційний вибух

Поява щоденної газети збіглася з розквітом лондонських кав'ярень. Чоловіки (жінок туди зазвичай не пускали) збиралися за горнятком кави, щоб обговорити свіжі новини з "The Daily Courant". Саме там народжувалася громадська думка, політичні партії та фінансові ринки. Газета стала дзеркалом, у яке суспільство почало заглядатися щоранку.

Чому це важливо?

"The Daily Courant" проіснувала 33 роки, але вона заклала фундамент усього нашого інформаційного простору. Від тієї першої сторінки 1702 року веде пряма лінія до сучасних стрічок новин у Вашому смартфоні. Ми стали залежними від інформації, і саме 11 березня ця залежність офіційно отримала свій щоденний формат.
Пошук зображень за темою: The Daily Courant 1702 first daily newspaper

#дати
10 березня 1861 року в Петербурзі, у віці 47 років, тихо відійшов у вічність Тарас Григорович Шевченко. Це не просто дата — це точка, де зійшлися всі страждання, заслання, цензура й непереможний дух людини, яка стала символом нації ще за життя.

Смерть прийшла після десятиліть поневірянь: 10 років солдатчини, заборона писати й малювати, постійний нагляд. Останні роки в Академії мистецтв — вже з надірваним здоров’ям. Сучасники згадували: майже всю ніч перед смертю він сидів, спираючись на руки, бо біль у грудях не давав лягти. Ранок 10 березня став останнім. Тіло спочатку поховали на Смоленському кладовищі, але за заповітом («Поховайте та вставайте, кайдани порвіте…») прах перевезли в Україну — і в травні 1861-го перепоховали на Чернечій горі в Каневі. З того часу гора стала місцем паломництва, а дата — днем національної жалоби.

Чому саме 10 березня залишається пам’ятним? Бо це не радянський винахід, а безпосередня роковина смерті. З 1862 року почалися перші меморіальні заходи, згодом традиція закріпилася як Шевченківські дні — 9 березня (народження за новим стилем) та 10 березня (смерть). У радянські часи намагалися маніпулювати датами, але народ зберіг справжню пам’ять. Сьогодні це неформальне, але глибоко шановане вшанування: панахиди, покладання квітів, читання віршів, роздуми про те, наскільки актуальними лишаються його слова про волю, правду й кайдани.

Шевченко не просто помер — він залишив заповіт, який Україна виконує щодня. Його смерть стала початком безсмертя. Тож 10 березня — це не сум, а нагадування: «Борітеся — поборете».