У Бородянці на Київщині запустили пілот 5G

Другим містом після Львова, у якому запустили 5G, стала Бородянка. Далі - Харків, Одеса та Київ. 

Пілот 5G у Бородянці допоможе протестувати технологію в місті з відновленою інфраструктурою після російських обстрілів.
#Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news

#історія #речі
🎶 Вінілова платівка: Чорне золото з душею в канавках.
Якщо ви думали, що вініл — це просто забавка для хіпстерів, які люблять запах пилу та звук старого горища, то ви недооцінюєте найживучіший формат в історії музики. Вінілова платівка — це справжня «чорна магія» фізики, де звук можна буквально помацати пальцями. Поки цифрові файли розсипаються на нулі та одиниці, платівка зберігає музику у вигляді нескінченної спіральної траншеї, по якій голка програвача подорожує, як самотній мандрівник.

До появи вінілу у 1948 році світ мучився з крихким шелаком. Платівки на 78 обертів були важкими, билися від одного суворого погляду і вміщували заледве 5 хвилин музики на кожній стороні. Компанія Columbia Records змінила правила гри, випустивши Long Play (LP). Раптом виявилося, що оперу можна слухати, не бігаючи до програвача кожні кілька хвилин, як на спринті.

💎 Голка в копиці звуків

Принцип роботи платівки — це чистий вікторіанський стімпанк, що вижив у епоху ШІ. Голка йде по канавці, стінки якої мають мікроскопічні нерівності. Ці нерівності змушують голку вібрувати, а картридж перетворює цей механічний танець на електричний сигнал. Це настільки чесний процес, що іноді здається, ніби в кімнаті з'являється привид Френка Сінатри.

🔊 Критичний погляд на «теплий звук»

Аудіофіли готові битися на дуелях, доводячи, що вініл звучить «тепліше». Давайте внесемо дрібку іронії: це «тепло» часто є нічим іншим, як приємними для вуха гармонійними спотвореннями та легким тріском статичної електрики. Цифра — це стерильна операційна, а вініл — це затишна вітальня з каміном, де іноді стріляє поліно. Міф про абсолютну перевагу звуку вінілу розбивається об перший же глибокий подряпин, що перетворює вашу улюблену баладу на нескінченну істерику заїждженого такту.

Сьогодні вініл переживає ренесанс не через якість звуку, а через ритуал. Це протест проти епохи споживання, де пісню можна перемкнути за секунду. Платівка змушує вас сісти, дістати конверт із великим артом і слухати альбом так, як його задумав автор — від першої до останньої секунди.

📀 Порада від «Історії речей»: якщо життя здається надто хаотичним, поставте платівку. Вона навчить вас, що навіть якщо ви йдете по колу, це може бути чудова мелодія.

#історія #події
Паризький фінал в’єтнамської пастки: Мир, що не приніс спокою.
27 січня 1973 року в готелі «Мажестік» у Парижі було поставлено крапку в офіційній участі США у В'єтнамській війні. Після років виснажливих джунглів, напалмових атак та мільйонних протестів у Вашингтоні, сторони нарешті підписали «Угоду про припинення війни та відновлення миру у В'єтнамі». ✍️🇺🇸🇻🇳

Для США це був «вихід зі збереженням обличчя». Головний архітектор угоди Генрі Кіссінджер навіть отримав за неї Нобелівську премію миру (що досі викликає палкі суперечки). Умови були чіткими: американці виводять війська та звільняють полонених, а Північний та Південний В'єтнам мають вирішити свої суперечки шляхом виборів.
Проте іронія історії полягає в тому, що «мир» існував лише на папері. москва та Пекін продовжували накачувати Північ зброєю, тоді як Південний В'єтнам, втративши пряму підтримку США, почав стрімко втрачати позиції. Вже за два роки комуністичні танки увірвуться в Сайгон, ігноруючи всі паризькі папірці. 🛡️🚫

Паризька угода 1973 року стала класичним прикладом «realpolitik»: коли великі гравці домовляються про вихід з гри, залишаючи своїх союзників наодинці з долею. Для світу це був урок — договір з агресором вартий лише того паперу, на якому він написаний, якщо за ним не стоїть реальна сила примусу. 🛑

МЗС Словаччини засудило російські удари по енергетиці України

Міністр закордонних та європейських справ Словаччини Юрай Бланар висловив підтримку українському цивільному населенню, яке потерпає від російських атак на енергетичні об'єкти. Словаччина планує направити ноту протесту до посольства Росії в країні.

Бланар підкреслив, що цивільні особи не повинні страждати в жодному конфлікті. Словаччина вже надала Україні вдвічі більше аварійної електроенергії, ніж за весь минулий рік.

"Я засуджую ці атаки, наслідки яких є фатальними, особливо в зимовий період", — зазначив Бланар.
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

​📑 Програма організації "Щит Землі" (Earth Shield)
​1. Цифрова варта (Інформаційна безпека)
​Блокування пропаганди війни: Створення мережі волонтерів, які маркують та спростовують заклики до агресії та ядерного шантажу.
​Розвідка відкритих даних (OSINT): Використання супутників та нейромереж для фіксації підготовки до конфліктів. Ми виводимо "таємні плани" на світло денне до того, як пролунає перший постріл.
​2. Екологічний захист атмосфери
​Моніторинг "Ядерного сліду": Створення глобальної карти датчиків радіації та чистоти повітря, доступної кожному в реальному часі.
​Анти-воєнний еко-аудит: Публічне висвітлення того, скільки мільярдів тонн CO2 та токсинів викидає військова промисловість. Наша мета — визнати війну злочином проти клімату.
​3. Економіка Миру (Токен TERRA)
​Фінансування порятунку: Всі кошти від криптовалюти TERRA спрямовуються на відновлення екосистем, зруйнованих війною, та на розвиток чистих технологій енергії.
​Мирний кешбек: Нарахування токенів користувачам за участь у мирних протестах, екологічних акціях та поширення правдивої інформації.
​4. Глобальна освіта "Землянина"
​Школа дипломатії: Безкоштовні онлайн-курси з медіаграмотності та конфліктології.
​Проєкт "Без кордонів": Створення платформ для прямого спілкування між молоддю країн, що перебувають у конфлікті, щоб стерти образ "ворога".
​Наше гасло в дії: > "Ми не чекаємо на дозволи урядів. Ми об'єднуємося поверх кордонів, бо атмосфера — одна на всіх."

🫶🫶24 січня 1975 року народився Решат Аметов— український громадянин кримськотатарського походження, уродженець Сімферополя, що був закатований невстановленою групою російських окупантів і їх колабораціоністів поблизу Білогірська в Криму, під час анексії українського півострова росіянами в березні 2014 року.

Перший громадянин України, убитий внаслідок російської агресії проти України. Герой України (посмертно). Мешкав із сім'єю в Сімферополі.

Не був політично активний, проте, за словами родини, останнім часом він захоплювався ідеями Махатми Ганді про мирні протести і відмову від насилля.

28 лютого 2014 написав на своїй сторінці Facebook: «Орієнтовно в понеділок вийду до Ради міністрів. Стоячий протест. А вам слабо?»
3 березня 2014 о 7:30 Решат Аметов вийшов з дому. Рідні не знали його намірів, знали що він взяв з собою паспорт, картку на отримання грошей за народження дитини і припускали, серед іншого, що він міг піти у військкомат. Після того, як чоловік довго не виходив на зв'язок, дружина зателефонувала йому о 12 годині сама, однак мобільний телефон був вимкнений. Пізніше з'ясувалося, що він брав участь у мирному протесті проти окупації українського Криму російськими військами на Площі Лєніна в Сімферополі. Він півтори години стояв з українським стягом на одному місці навпроти будівлі Ради міністрів Криму, захопленої російськими спецпризначенцями кількома днями раніше. Відповідав на запитання журналістів, які до нього підходили, але загалом його протест був мовчазним.
Викрадення Решата Аметова зафіксували відео-камери: троє людей з промосковських колабораціоністських угрупувань, так званих «загонів самооборони Криму», підійшли до нього, вивели з площі, скрутили, посадили в автомобіль і повезли його у невідомому напрямку. Двоє чоловіків у військовій формі, які заштовхували Аметова в автомобіль, швидше за все належали до промосковського колабораціоністського угрупування «Самооборона Криму», бо не мали зброї, не носили маски і їхня форма була схожа на ту, що використовувало це злочинне антиукраїнське угрупування. На відео було видно, що викрадення Аметова відбувалося в кількох метрах від людини з червоною пов'язкою на руці — такі пов'язки носили члени промосковських колабораціоністських угрупувань, т.зв «загонів самооборони», які діяли узгоджено з російськими військами вторгнення в Крим. Четвертий чоловік стояв поряд із автомобілем, потім обійшов його і сів на переднє пасажирське місце перш ніж машина рушила. Після цього на зв'язок Решат більше не виходив.

15 березня 2014 Аметова було знайдено мертвим у селищі Земляничне Білогірського району, за 60 км від Сімферополя. На тілі чоловіка були численні ознаки катування, голову було обв'язано скотчем, очі були виколоті, а поряд з ним лежали наручники. Причиною смерті було назване ножове поранення в область ока.

🕯18 березня Решата Аметова поховали на міському кладовищі Сімферополя Абдал. Через його смерть сиротами лишилися троє дітей.

18 листопада 2015, Решата Аметова посмертно удостоєно недержавною нагородою Орден «Народний Герой України».

🎖18 травня 2017, посмертно присвоєно державне Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка», а 2 березня 2018 Президент України вручив нагородні атрибути звання Герой України брату загиблого Рефату Аметову.

Вчинок Решата Аметова згадується у виступі Президента України 18 вересня 2014 на засіданні Конгресу США.

Під час Олімпійських ігор у Сочі-2014 українка відмовилась стартувати на знак протесту через події на Майдані
#world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт
https://brovarysport.net.ua/?p=35876

#історія #речі
Джинси: Як штани для золотошукачів завоювали планету 👖
​Історія джинсів — це шлях від грубого робочого спецодягу до найпопулярнішої речі у світі. Це історія про те, як тканина з французького міста Нім та металеві заклепки створили культурний код цілих поколінь.

​🏜️ Золота лихоманка та Леві Штраусс

У середині XIX століття молодий єврейський емігрант Леві Штраусс приїхав до Сан-Франциско з рулонами цупкої парусини, сподіваючись продати її для наметів і чохлів на вози. Але золотошукачі мали іншу проблему: їхні штани не витримували каторжної роботи в шахтах і розповзалися по швах. Леві вирішив шити штани з цієї тканини. Вони були міцними, але мали одне слабке місце — кишені, які відривалися під вагою самородків та інструментів.

​🔩 Геній заклепки

Вирішення прийшло від кравця Джейкоба Девіса. Він придумав зміцнювати кути кишень мідними заклепками для кінської збруї. У Девіса не було грошей на патент, тому він звернувся до Штраусса. 20 травня 1873 року вони отримали патент №139,121 — цей день вважається офіційним днем народження блакитних джинсів.

​🎨 Чому "Denim" і чому синій?

Слово "denim" походить від французького serge de Nîmes (тканина з Німа). А назва "jeans" — від італійського міста Генуя (Gênes), де моряки носили схожі штани.
Синій колір став класикою завдяки барвнику індиго. Особливість індиго в тому, що він не проникає глибоко в волокна, а залишається на поверхні. Саме тому джинси так красиво "витираються", набуваючи унікального вигляду залежно від того, як їх носить власник.

​🎬 Від ковбоїв до рок-зірок

Довгий час джинси залишалися виключно робочим одягом. Все змінилося після Другої світової війни завдяки Голлівуду. Джеймс Дін у фільмі «Бунтар без причини» зробив джинси символом молодіжного протесту проти консервативного суспільства. У 1950-х роках у деяких школах США джинси навіть забороняли як символ "поганого впливу".

​🔨 Джинси за залізною завісою

Для жителів СРСР та країн соцтабору джинси були не просто одягом, а валютою, об'єктом культу та ковтком свободи. За пару оригінальних "Levi's" можна було віддати дві місячні зарплати. Джинси "варили", відбілювали хлоркою, щоб наблизити їх до фірмового вигляду, і вони залишалися головним дефіцитом десятиліть.

#історія #події
Утрехтська унія: як сім провінцій навчили іспанського короля культури спілкування 📜🤝
23 січня 1579 року в затишному місті Утрехт сталася подія, яка наочно продемонструвала: якщо довго й наполегливо доводити європейців до сказу податками та інквізицією, вони зрештою створять власну державу. Саме цього дня була підписана Утрехтська унія — документ, що заклав фундамент для появи Республіки Семи Об’єднаних Провінцій, відомих нам як Нідерланди. 🇳🇱

Контекст того часу нагадував складний і вельми кривавий пазл. Іспанський король Філіп II, людина надзвичайної релігійної запеклості, щиро вважав, що голландці існують лише для того, щоб наповнювати його скарбницю та беззаперечно слухати католицьких прелатів. Проте північні провінції, де дедалі гучніше звучали ідеї протестантизму та здорового глузду, мали іншу думку щодо свого майбутнього. 🏰⚔️

Коли південні провінції (сучасна Бельгія) вирішили примиритися з мадридським двором, підписавши Арраську унію, північани зрозуміли: настав час для «геополітичного розлучення». Утрехтська унія не була декларацією незалежності в чистому вигляді — формально вони ще визнавали короля, але фактично це був військово-політичний союз проти іспанської деспотії. 🇪🇸🚫

Чому це важливо і дещо іронічно?
Релігійна толерантність (майже): Стаття 13 Унії гарантувала свободу совісті. Це був безпрецедентний крок для XVI століття, хоча на практиці державним став кальвінізм, а католикам довелося трохи «посунутися». ⛪🙏

Спільний гаманець: Провінції домовилися про єдину податкову систему для фінансування армії. Як бачимо, ніщо так не об’єднує людей, як спільні витрати на боротьбу зі спільним ворогом. 💰🤺

Фундамент республіки: Унія стала прообразом першої успішної буржуазної республіки в Європі. Поки сусіди-монархи гралися в абсолютизм, голландці почали будувати державу, де слово «свобода» мало цілком конкретний економічний еквівалент. 🏭🚢

Звісно, Філіп II був не в захваті й оголосив Вільгельма Оранського, натхненника цього руху, поза законом. Але колесо історії вже закрутилося: Нідерланди стали на шлях перетворення на морську наддержаву, а іспанська «непереможність» почала стрімко набувати лапок. 🌊🧀

Утрехтська унія доводить: коли ви з сусідами не можете терпіти спільне начальство, найкращий вихід — підписати грамотний контракт і почати заробляти на тюльпанах та колоніях. 🌷💎

#істопія #події
Для багатьох українців 22 січня традиційно асоціювалося з урочистими промовами про єдність та «живими ланцюгами». Проте у 2014 році цей день отримав новий, трагічний і водночас героїчний сенс. На вулиці Грушевського в Києві, під акомпанемент вибухів світлошумових гранат та гуркіт водометів, режим януковича перейшов межу, за якою вороття до «мирного врегулювання» вже не було. Смерть Сергія Нігояна та Михайла Жизневського стала точкою неповернення для всієї країни. 🕯️🇺🇦

Герої не з підручників, а з передової

Першою жертвою став 20-річний вірменин із Дніпропетровщини Сергій Нігоян. Його образ — із проникливим читанням Шевченкового «Кавказу» на тлі барикад — став одним із символів Майдану. Отримавши смертельні поранення картеччю в голову та груди близько шостої ранку, він довів, що за українську свободу готові помирати ті, для кого вона стала особистим вибором, а не просто рядком у паспорті. 🛡️🕊️

За кілька годин по тому, біля стадіону «Динамо», куля в серце обірвала життя 25-річного білоруса Михайла Жизневського. Іронія долі: людина, яка втекла з білорусі від політичного тиску, знайшла свою смерть, захищаючи право українців на гідне майбутнє. Те, що першими загиблими були етнічний вірменин та білорус, назавжди зняло питання про «вузький націоналізм» протесту — це була боротьба цінностей, а не етносів. ✊🇧🇾

Кривавий іспит для суспільства
Ці вбивства стали логічним наслідком «диктаторських законів» від 16 січня, якими москва намагалася руками своїх маріонеток перетворити Україну на чергову зону мовчання. Режим розраховував, що кров залякає протестувальників, але ефект виявився діаметрально протилежним. Замість того, щоб розійтися по домівках, тисячі людей зрозуміли: або вони повалять цю систему, або система почергово перестріляє їх усіх. ⚖️🔥

Об’єктивність через призму років

Якщо дивитися на ці події критично, варто визнати: тогочасна опозиція виявилася абсолютно не готовою до такого сценарію. Поки політики в теплих кабінетах намагалися домовитися про «компроміси», вулиця вже вела справжню війну. Відсутність чіткої стратегії у лідерів Майдану призвела до того, що ініціативу перехопили рядові активісти, а ціна перемоги зросла в геометричній прогресії. До того ж, навіть через роки після Революції Гідності, юридична крапка у справах вбивць з «беркуту» так і не поставлена належним чином, що залишає гіркий присмак несправедливості. 📉🥀

Смерть Нігояна та Жизневського 22 січня назавжди змінила архітектуру українського спротиву. Саме тоді стало зрозуміло, що Соборність — це не лише про територію, а насамперед про спільну жертовність заради свободи. 🕯️📜