• ⚡️ Зимова погода прийшла до Києва: вулиці столиці вкрилися снігом

    Синоптики прогнозують майже весь день опади у вигляді мокрого снігу та дощу.
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    ⚡️ Зимова погода прийшла до Києва: вулиці столиці вкрилися снігом Синоптики прогнозують майже весь день опади у вигляді мокрого снігу та дощу. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    6views
  • У листопаді 1845 року Шевченко працював у складі Археографічної комісії. Їздив по селах і містах і змальовував старовинні церкви, монастирі, незвичайні будівлі тощо. Погода видалася мокрою, вітряною і холодною.

    Дорогою із села В'юнище до Андрушіва поет змок до нитки. Весь день його морозило, і надвечір він повернувся до В'юнища зовсім хворим. Довелося злягти в чужій хаті.

    Хворіючи, поет написав своє посланіє «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «Минають дні, минають ночі» і ще кілька ліричних творів.

    Про хворобу Тараса Шевченка дізнався його щирий приятель, переяславський лікар Андрій Козачковський і негайно перевіз друга з В'юнища до себе у Переяслав. У хворого почалося двостороннє запалення легенів. У той час мало хто видужував від цієї хвороби. Це знав і лікар, знав і поет. Після 20 грудня Тарасу Григоровичу погіршало, становище його було майже безнадійним.

    Вірш «Як умру, то поховайте…» написано на Різдво — 25 грудня 1845 року. То був його заповіт.
    На щастя, міцний організм переміг хворобу, і через два тижні поет уже вирушив на Чернігівщину з тим же таки завданням Археографічної комісії.

    «Заповіт» — квінтесенція творчості Шевченка періоду «Трьох літ». У ньому сфокусовано провідні ідеї, мотиви й образи гнівної музи поета-борця. Увесь твір звучить як пристрасна промова до народу.

    Силу Шевченкового «Заповіту» одразу відчули охоронці самодержавства. Шеф жандармів і начальник третього відділу Олексій Орлов, переглядаючи рукописну збірку «Три літа», яка стала головною підставою звинувачення поета й заслання — аж на десять років, з люттю перекреслив текст «Заповіту», кваліфікувавши цей твір (та деякі інші) як рос. «в высшей степени дерзкого и возмутительного содержания».

    Останні дні поет провів в Петербурзі, де помер від хвороби серця та легенів. Тіло Шевченка довго везли з Петербурга до України. Провезли повінню Дніпром до Чернечої гори, де за рядками з його ж «Заповіту», друзі і поховали поета.
    Свинцеву труну котили тендітні дівочі руки, а над могилою поставили дубовий хрест.

    Письменник і публіцист Петро Ребро зробив припущення, що у своєму «Заповіті» Тарас Шевченко змальовує пейзаж неподалік від острова Хортиця й саме тут просить поховати його згодом. Окрім згадки про Дніпро, кручі (якими можна назвати скелі острова над річкою) наводиться, що у першій публікації твору в «Кобзарі» в рядках «Було видно, було чути, / Як реве ревучий» Ревучий зазначається з великої літери. Одну з таких назв мав Ненаситець — нині затоплений поріг на Дніпрі, що за переказами був чутний за 15-20 кілометрів.

    Теорію Петра Ребра підтримала письменниця Оксана Забужко. Про це вона розповіла в одному з випусків літературної програми «ЛітПроСвіт».

    #shorts #ТарасШевченко #якумрутопоховайте #Січеград #shorts #ТворчаСтудіяСічеград #АнтонЖадько #заповіт #боротьба #цитатиукраїнською #незламні


    https://youtube.com/shorts/D1vdNdTjLNY
    У листопаді 1845 року Шевченко працював у складі Археографічної комісії. Їздив по селах і містах і змальовував старовинні церкви, монастирі, незвичайні будівлі тощо. Погода видалася мокрою, вітряною і холодною. Дорогою із села В'юнище до Андрушіва поет змок до нитки. Весь день його морозило, і надвечір він повернувся до В'юнища зовсім хворим. Довелося злягти в чужій хаті. Хворіючи, поет написав своє посланіє «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «Минають дні, минають ночі» і ще кілька ліричних творів. Про хворобу Тараса Шевченка дізнався його щирий приятель, переяславський лікар Андрій Козачковський і негайно перевіз друга з В'юнища до себе у Переяслав. У хворого почалося двостороннє запалення легенів. У той час мало хто видужував від цієї хвороби. Це знав і лікар, знав і поет. Після 20 грудня Тарасу Григоровичу погіршало, становище його було майже безнадійним. Вірш «Як умру, то поховайте…» написано на Різдво — 25 грудня 1845 року. То був його заповіт. На щастя, міцний організм переміг хворобу, і через два тижні поет уже вирушив на Чернігівщину з тим же таки завданням Археографічної комісії. «Заповіт» — квінтесенція творчості Шевченка періоду «Трьох літ». У ньому сфокусовано провідні ідеї, мотиви й образи гнівної музи поета-борця. Увесь твір звучить як пристрасна промова до народу. Силу Шевченкового «Заповіту» одразу відчули охоронці самодержавства. Шеф жандармів і начальник третього відділу Олексій Орлов, переглядаючи рукописну збірку «Три літа», яка стала головною підставою звинувачення поета й заслання — аж на десять років, з люттю перекреслив текст «Заповіту», кваліфікувавши цей твір (та деякі інші) як рос. «в высшей степени дерзкого и возмутительного содержания». Останні дні поет провів в Петербурзі, де помер від хвороби серця та легенів. Тіло Шевченка довго везли з Петербурга до України. Провезли повінню Дніпром до Чернечої гори, де за рядками з його ж «Заповіту», друзі і поховали поета. Свинцеву труну котили тендітні дівочі руки, а над могилою поставили дубовий хрест. Письменник і публіцист Петро Ребро зробив припущення, що у своєму «Заповіті» Тарас Шевченко змальовує пейзаж неподалік від острова Хортиця й саме тут просить поховати його згодом. Окрім згадки про Дніпро, кручі (якими можна назвати скелі острова над річкою) наводиться, що у першій публікації твору в «Кобзарі» в рядках «Було видно, було чути, / Як реве ревучий» Ревучий зазначається з великої літери. Одну з таких назв мав Ненаситець — нині затоплений поріг на Дніпрі, що за переказами був чутний за 15-20 кілометрів. Теорію Петра Ребра підтримала письменниця Оксана Забужко. Про це вона розповіла в одному з випусків літературної програми «ЛітПроСвіт». #shorts #ТарасШевченко #якумрутопоховайте #Січеград #shorts #ТворчаСтудіяСічеград #АнтонЖадько #заповіт #боротьба #цитатиукраїнською #незламні https://youtube.com/shorts/D1vdNdTjLNY
    Like
    1
    407views
  • Про сніг навіть спогадів не залишилося?:)
    Виникає закономірне питання - а нащо я його взагалі чистила?:)

    Ааааааа щоб було!:)
    Щоб лопату вигуляти!:)
    Щоб в нотатнику напроти пункту «встигнути пошкребти сніг» поставити вггггодований такий плюсик!:)

    Збиралася на обидві пошти…
    Довго розмірковувала, яке саме взуття одягти?:)
    Дійшла висновку, саме те по таким погодам - калоші!:)
    В них і пішла!:)
    А що?
    Чи я не сільська стара?:)
    Хочу й буду!
    Й ніхто з мене тих калошів не зняв!:)

    Та ще й відсотків вісімдесят односельців, яких зустріла, мали такий же ж вигляд, як й я?:)
    Калоші рулють!:)

    Поки човгала селом, зненацька згадала, що Різдво ж насувається?
    Колядників слід очікувати?:)
    А до нашого обійстя з цією метою завертає кожен перший!!!

    То ще в крамниці придбала два ящики солодощів!
    Нехай стоять!
    Підозрюю, на всі свята не вистачить?
    Ну то ще докупимо!:)

    Ви там як?
    Про сніг навіть спогадів не залишилося?:) Виникає закономірне питання - а нащо я його взагалі чистила?:) Ааааааа щоб було!:) Щоб лопату вигуляти!:) Щоб в нотатнику напроти пункту «встигнути пошкребти сніг» поставити вггггодований такий плюсик!:) Збиралася на обидві пошти… Довго розмірковувала, яке саме взуття одягти?:) Дійшла висновку, саме те по таким погодам - калоші!:) В них і пішла!:) А що? Чи я не сільська стара?:) Хочу й буду! Й ніхто з мене тих калошів не зняв!:) Та ще й відсотків вісімдесят односельців, яких зустріла, мали такий же ж вигляд, як й я?:) Калоші рулють!:) Поки човгала селом, зненацька згадала, що Різдво ж насувається? Колядників слід очікувати?:) А до нашого обійстя з цією метою завертає кожен перший!!! То ще в крамниці придбала два ящики солодощів! Нехай стоять! Підозрюю, на всі свята не вистачить? Ну то ще докупимо!:) Ви там як?
    Love
    1
    98views 1 Shares
  • Частина 4
    ❄️ Повний Jingle Bells! Снігом уже засипало Запоріжжя, Полтаву та Харків, – місцеві ЗМІ.
    Вчора у багатьох регіонах йшов мокрий сніг. Друзі, а яка погода зараз у вашому місті? 👇

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Частина 4 ❄️ Повний Jingle Bells! Снігом уже засипало Запоріжжя, Полтаву та Харків, – місцеві ЗМІ. Вчора у багатьох регіонах йшов мокрий сніг. Друзі, а яка погода зараз у вашому місті? 👇 https://t.me/Ukraineaboveallelse
    2comments 71views
  • Частина 3
    ❄️ Повний Jingle Bells! Снігом уже засипало Запоріжжя, Полтаву та Харків, – місцеві ЗМІ.
    Вчора у багатьох регіонах йшов мокрий сніг. Друзі, а яка погода зараз у вашому місті? 👇

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Частина 3 ❄️ Повний Jingle Bells! Снігом уже засипало Запоріжжя, Полтаву та Харків, – місцеві ЗМІ. Вчора у багатьох регіонах йшов мокрий сніг. Друзі, а яка погода зараз у вашому місті? 👇 https://t.me/Ukraineaboveallelse
    65views
  • Частина 2
    ❄️ Повний Jingle Bells! Снігом уже засипало Запоріжжя, Полтаву та Харків, – місцеві ЗМІ.
    Вчора у багатьох регіонах йшов мокрий сніг. Друзі, а яка погода зараз у вашому місті? 👇

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Частина 2 ❄️ Повний Jingle Bells! Снігом уже засипало Запоріжжя, Полтаву та Харків, – місцеві ЗМІ. Вчора у багатьох регіонах йшов мокрий сніг. Друзі, а яка погода зараз у вашому місті? 👇 https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Like
    1
    62views
  • Частина 1
    ❄️ Повний Jingle Bells! Снігом уже засипало Запоріжжя, Полтаву та Харків, – місцеві ЗМІ.
    Вчора у багатьох регіонах йшов мокрий сніг. Друзі, а яка погода зараз у вашому місті? 👇

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Частина 1 ❄️ Повний Jingle Bells! Снігом уже засипало Запоріжжя, Полтаву та Харків, – місцеві ЗМІ. Вчора у багатьох регіонах йшов мокрий сніг. Друзі, а яка погода зараз у вашому місті? 👇 https://t.me/Ukraineaboveallelse
    57views
  • 🤦‍♂ Трамп заявив, що Крим "оточений океаном з чотирьох боків"

    "Крим величезний, але він з'єднаний із тією частиною України, про яку ми зараз говоримо, так? Через маленький вузький перешийок. Це чотири боки океану в найтеплішій частині. Там найкраща погода, найкраще все.
    Але Обама його віддав",
    — сказав президент США.

    ©NV
    🤦‍♂ Трамп заявив, що Крим "оточений океаном з чотирьох боків" "Крим величезний, але він з'єднаний із тією частиною України, про яку ми зараз говоримо, так? Через маленький вузький перешийок. Це чотири боки океану в найтеплішій частині. Там найкраща погода, найкраще все. Але Обама його віддав", — сказав президент США. ©NV
    83views
  • День Святителя Миколая Чудотворця
    Щороку 6 грудня християни вшановують пам’ять Святителя Миколая Чудотворця (День Святого Миколая) — одного з найулюбленіших святих. Навряд чи знайдеться людина, яка не чула про Святого Миколая, а ікони з його зображенням є майже в кожній оселі. Миколай був відданим проповідником християнства. Силою молитви він здійснював численні дива. Ображені та несправедливо засуджені, мандрівники й бідняки вважають Святого Миколая своїм захисником. Відома також прихильність святого до дітей. До речі, день Святого Миколая святкують двічі на рік — взимку та навесні. День Святителя Миколая Чудотворця розпочинає низку різдвяних свят та подій, що пронизані атмосферою милосердя, щедрості та доброти. Саме в цей день зранку дітлахи зазирають під подушку, бо вночі приходив Святий Миколай: чемним діткам він приносить ласощі та подарунки, а неслухняним – різочку.

    Санта Клаус і Святий Миколай мають спільне коріння, оскільки образ Санти частково базується на легендах про Святого Миколая, що прославився своєю добротою, щедрістю та чудесами, зокрема тим, що допомагав бідним і дітям.

    У 2023 році Україна вперше відзначала День Святого Миколая 6 грудня після реформи церковного календаря ПЦУ.

    Як святкувати День Святителя Миколая Чудотворця?
    День Святого Миколая Чудотворця український народ святкує з давніх-давен.

    За численними легендами, Миколай приносив їжу, теплий одяг та іграшки у будинки, де жили бідні родини з дітьми. Робив він це так, щоб залишитися непоміченим, зазвичай вночі. Тож добра традиція дарувати в цей день подарунки дітям, залишаючи їх під подушкою, зберігається й дотепер.

    Жінки готували до свята особливе печиво, яке називалося «миколайчики».

    Дорослі українці здавна відзначали це свято застіллями та ходили в гості. Цього дня прийнято було робити благочинні справи — допомогти нужденним чи сиротам вважалося добрим знаком. Якщо ж на Миколая дбати лише про себе, то найближчі сім років варто чекати невдач та фінансових збитків.

    Існував також звичай миритися з недругами, а укладати угоди цього дня було безпечніше, бо було заборонено брехати.

    Також заборонялося стригти волосся та й взагалі будь-що різати ножицями.

    В давнину саме після цього дня починався період сватань, а після Різдва вже справляли весілля.

    Погода в день Святого Миколая визначала, якою буде прийдешня зима. Тепло цього дня віщувало ясну й нехолодну зиму, а якщо сніжило — зима обіцяла бути морозною.

    Але головною подією, звісно ж, були відвідини церкви. Люди молилися Святому Миколаю і просили здоров’я для себе та своїх рідних, а особливо для дітей.

    Сучасні українці зберегли майже всі традиції цього свята. День Святого Миколая в Україні люблять та з нетерпінням чекають і дорослі, й діти.

    Чому ми любимо День Святого Миколая?
    Ми любимо й шануємо Святого Миколая за його любов до Бога та до людей. Він є прикладом щедрості, безкорисливості та доброти. Недарма у православних християн Миколай вважається найпоблажливішим та найближчим до простого люду святим.

    Завдяки Святому Миколаю є нагода задуматися над тим, чи достатньо добрих справ ми зробили за рік, чи заслуговуємо на його прихильність, і, можливо, переглянути своє ставлення до доброчинності.

    У день Святого Миколая ми всі відчуваємо себе трішки дітьми, які вірять у казку та в дива. Хочеться вірити, що це справді особливий, магічний день, у який збуваються наші мрії й бажання.

    Тому так приємно побувати в ролі доброго чарівника, готувати подарунки для кожного у своїй родині, адже не тільки діти, а й дорослі мріють про приємні сюрпризи.

    Тож цього холодного зимового дня ми забуваємо про прикрощі й невдачі та маємо чудовий привід зібратися разом з родичами чи друзями за святковим столом, щоб відчути теплу, казкову та світлу атмосферу цього свята.
    День Святителя Миколая Чудотворця Щороку 6 грудня християни вшановують пам’ять Святителя Миколая Чудотворця (День Святого Миколая) — одного з найулюбленіших святих. Навряд чи знайдеться людина, яка не чула про Святого Миколая, а ікони з його зображенням є майже в кожній оселі. Миколай був відданим проповідником християнства. Силою молитви він здійснював численні дива. Ображені та несправедливо засуджені, мандрівники й бідняки вважають Святого Миколая своїм захисником. Відома також прихильність святого до дітей. До речі, день Святого Миколая святкують двічі на рік — взимку та навесні. День Святителя Миколая Чудотворця розпочинає низку різдвяних свят та подій, що пронизані атмосферою милосердя, щедрості та доброти. Саме в цей день зранку дітлахи зазирають під подушку, бо вночі приходив Святий Миколай: чемним діткам він приносить ласощі та подарунки, а неслухняним – різочку. Санта Клаус і Святий Миколай мають спільне коріння, оскільки образ Санти частково базується на легендах про Святого Миколая, що прославився своєю добротою, щедрістю та чудесами, зокрема тим, що допомагав бідним і дітям. У 2023 році Україна вперше відзначала День Святого Миколая 6 грудня після реформи церковного календаря ПЦУ. Як святкувати День Святителя Миколая Чудотворця? День Святого Миколая Чудотворця український народ святкує з давніх-давен. За численними легендами, Миколай приносив їжу, теплий одяг та іграшки у будинки, де жили бідні родини з дітьми. Робив він це так, щоб залишитися непоміченим, зазвичай вночі. Тож добра традиція дарувати в цей день подарунки дітям, залишаючи їх під подушкою, зберігається й дотепер. Жінки готували до свята особливе печиво, яке називалося «миколайчики». Дорослі українці здавна відзначали це свято застіллями та ходили в гості. Цього дня прийнято було робити благочинні справи — допомогти нужденним чи сиротам вважалося добрим знаком. Якщо ж на Миколая дбати лише про себе, то найближчі сім років варто чекати невдач та фінансових збитків. Існував також звичай миритися з недругами, а укладати угоди цього дня було безпечніше, бо було заборонено брехати. Також заборонялося стригти волосся та й взагалі будь-що різати ножицями. В давнину саме після цього дня починався період сватань, а після Різдва вже справляли весілля. Погода в день Святого Миколая визначала, якою буде прийдешня зима. Тепло цього дня віщувало ясну й нехолодну зиму, а якщо сніжило — зима обіцяла бути морозною. Але головною подією, звісно ж, були відвідини церкви. Люди молилися Святому Миколаю і просили здоров’я для себе та своїх рідних, а особливо для дітей. Сучасні українці зберегли майже всі традиції цього свята. День Святого Миколая в Україні люблять та з нетерпінням чекають і дорослі, й діти. Чому ми любимо День Святого Миколая? Ми любимо й шануємо Святого Миколая за його любов до Бога та до людей. Він є прикладом щедрості, безкорисливості та доброти. Недарма у православних християн Миколай вважається найпоблажливішим та найближчим до простого люду святим. Завдяки Святому Миколаю є нагода задуматися над тим, чи достатньо добрих справ ми зробили за рік, чи заслуговуємо на його прихильність, і, можливо, переглянути своє ставлення до доброчинності. У день Святого Миколая ми всі відчуваємо себе трішки дітьми, які вірять у казку та в дива. Хочеться вірити, що це справді особливий, магічний день, у який збуваються наші мрії й бажання. Тому так приємно побувати в ролі доброго чарівника, готувати подарунки для кожного у своїй родині, адже не тільки діти, а й дорослі мріють про приємні сюрпризи. Тож цього холодного зимового дня ми забуваємо про прикрощі й невдачі та маємо чудовий привід зібратися разом з родичами чи друзями за святковим столом, щоб відчути теплу, казкову та світлу атмосферу цього свята.
    Like
    1
    250views
  • 4 грудня свято Варвари.
    Святкують тільки жінки. У день Великомучениці Варвари гріх прати, білити і глину місити. Можна тільки вишивати та нитки сукати. Беручись до вишивання, колись дівчата хрестились і шептали: "Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила".
    У цей день дівчата готували вареники з маком чи сиром, серед яких обов'язково мали бути й "пірхуни" - заправлені борошном. Частуючи хлопців, стежили, кому втрапить такий виріб. Відтак невдаху довгий час дражнили "пірхуном". Дівчата в цей день заготовляли галузки з вишень і ставили у воду; якщо гілочки зацвітали на Різдво, то це віщувало про швидкий шлюб.
    "Варвари" - день повороту на весну. Приповідка каже, що "Варвара ночі урвала, а дня приточила".
    На другий день - преподобного Сави, а на третій - Миколая. В Україні в цей час зазвичай випадають великі сніги, починаються люті морози, замерзають ріки. З цього приводу в народних приповідках говориться: "Варвара снігом постелить, Сава загладить хуртовиною, а Микола морозом придавить!", "Варвара мосте, Сава гостре, а Миколай гвозде!", "Варвара заварить, а Микола поставить кола!"
    Всі ці три дні наші селяни колись варили кутю та узвар - "щоб хліб родив та садовина рясніла!"
    4 грудня потрібно прокинутися якомога раніше. За давньою прикметою хто проспить на Варвару - буде сонливим весь рік.
    Святій Варварі моляться про дітей, зцілення від недуг, а також про вирішення конфліктів з батьками та іншими родичами, про позбавлення від зневіри, смутку й печалі.
    Яка погода на Варвари, така й на Різдво.
    Якщо горобці збираються купками на деревах і цвірінькають, то буде тепла зима.
    Дерева в інеї - урожай на фрукти.
    Якщо до цього дня сніг не випав - зима буде теплою, а як з'явиться - довгою і холодною.
    4 грудня свято Варвари. Святкують тільки жінки. У день Великомучениці Варвари гріх прати, білити і глину місити. Можна тільки вишивати та нитки сукати. Беручись до вишивання, колись дівчата хрестились і шептали: "Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила". У цей день дівчата готували вареники з маком чи сиром, серед яких обов'язково мали бути й "пірхуни" - заправлені борошном. Частуючи хлопців, стежили, кому втрапить такий виріб. Відтак невдаху довгий час дражнили "пірхуном". Дівчата в цей день заготовляли галузки з вишень і ставили у воду; якщо гілочки зацвітали на Різдво, то це віщувало про швидкий шлюб. "Варвари" - день повороту на весну. Приповідка каже, що "Варвара ночі урвала, а дня приточила". На другий день - преподобного Сави, а на третій - Миколая. В Україні в цей час зазвичай випадають великі сніги, починаються люті морози, замерзають ріки. З цього приводу в народних приповідках говориться: "Варвара снігом постелить, Сава загладить хуртовиною, а Микола морозом придавить!", "Варвара мосте, Сава гостре, а Миколай гвозде!", "Варвара заварить, а Микола поставить кола!" Всі ці три дні наші селяни колись варили кутю та узвар - "щоб хліб родив та садовина рясніла!" 4 грудня потрібно прокинутися якомога раніше. За давньою прикметою хто проспить на Варвару - буде сонливим весь рік. Святій Варварі моляться про дітей, зцілення від недуг, а також про вирішення конфліктів з батьками та іншими родичами, про позбавлення від зневіри, смутку й печалі. Яка погода на Варвари, така й на Різдво. Якщо горобці збираються купками на деревах і цвірінькають, то буде тепла зима. Дерева в інеї - урожай на фрукти. Якщо до цього дня сніг не випав - зима буде теплою, а як з'явиться - довгою і холодною.
    250views 1 Shares
More Results