#історія #постаті Леонід Осика: Той, хто зафіксував душу українського каменю 🎬 ​8 березня 1940 року народився Леонід Осика — людина, чиє ім'я вписане золотими літерами в історію «українського поетичного кіно». Якщо Параджанов — це колір і магія, то Осика — це графічна лаконічність, сувора правда та глибинний психологізм. Його фільми не просто дивляться, їх відчувають на дотик, як шорстку поверхню скелі. 🪨🎥 ​Найвищим досягненням майстра став фільм «Камінний хрест» (1968), знятий за новелами Василя Стефаника. Уявіть собі: чорно-біле полотно, де кожен кадр вибудуваний як довершена гравюра. Історія про селянина, який покидає рідну землю, щоб емігрувати за океан, перетворилася під рукою Осики на біблійну трагедію прощання з власним корінням. 🌾🛶 ​Осика мав рідкісний хист — він умів мовчати в кадрі так, що це мовчання кричало сильніше за будь-які монологи. Його герої — це люди сильних характерів і трагічних доль. Навіть у часи жорсткої радянської цензури він примудрявся проносити на екран справжню Україну — не ту, «шароварну» з листівок, а справжню, болючу, сповнену гідності та внутрішньої сили. 🏛️🇺🇦 ​Окрім «Камінного хреста», режисер подарував нам такі стрічки, як «Захар Беркут», «Тривожний місяць вересень» та «Подарунок на іменини». Кожна його робота — це спроба розібратися в генетичному коді нашого народу: чому ми такі, звідки в нас ця незламність і водночас цей нескінченний сум? 🤔🎞️ ​Леонід Осика пішов від нас у 2001 році, але його кіномова залишилася сучасною. Він навчив нас, що справжнє мистецтво не потребує зайвих спецефектів — достатньо лише правдивого погляду актора та каменя, який пам'ятає все. 🕯️📜

#дати #свята ​Жіноча незламність у Карфагені: Хто такі Перпетуя та Феліцитата? 📜 ​Історія християнства перших століть часто оповита легендами, але випадок Перпетуї та Феліцитати виділяється завдяки унікальному документу — «Страстям святих Перпетуї та Феліцитати». Це один із найдавніших текстів, значна частина якого, як вважають дослідники, була написана власноруч самою мученицею перед стратою у 203 році. 🖋️ ​Хроніка подій 🏛️ ​Події розгорталися в Карфагені (сучасний Туніс). Римська влада за часів імператора Септимія Севера посилила гоніння на тих, хто відмовлявся приносити жертви язичницьким богам. Серед заарештованих опинилися: ​Вібія Перпетуя — молода аристократка 22 років з немовлям на руках. 🤱 ​Феліцитата — її рабиня, яка перебувала на восьмому місяці вагітності. 🤰 ​Римська система правосуддя давала їм шанс: достатньо було формально вклонитися статуї імператора. Батько Перпетуї благав її зректися віри заради дитини, але вона відповіла метафорою про глечик: «Чи може він називатися чимось іншим, ніж він є? Так і я не можу назвати себе ніким іншим, окрім як християнкою». 🏺 ​За межами арени ⚔️ ​За римським законом, вагітних жінок не могли страчувати. Феліцитата молилася, щоб народити раніше, аби не розлучатися з друзями в останній день. За три дні до ігор вона народила доньку, яку вдочерила інша християнка. ​7 березня 203 року на арені амфітеатру Карфагена відбулося те, що римляни вважали розвагою, а історики — актом відчайдушної гідності. Жінок вивели проти дикої корови. Попри рани та приниження, Перпетуя навіть на арені поправляла зачіску та одяг, демонструючи, що вона не жертва, а переможниця. Коли ж гладіатор-початківець не зміг вбити її з першого разу (його рука здригнулася), вона сама спрямувала його меч до свого горла. 🗡️✨ ​Чому це важливо для нас? 🧐 ​Ця подія — не просто релігійний сюжет. Це приклад неймовірної солідарності між представницями різних соціальних верств (аристократки та рабині) та відмови підкорятися державній машині, яка намагається зламати особисті переконання. У світі, де панував патріархат та жорстка ієрархія, ці жінки самі обрали свою долю. ✊🏛️

#історія #постаті Символ незламності: Юрій Шухевич — 31 рік за право бути собою ⛓️🔥 Історія знає багато прикладів спадкоємності, але доля цієї людини вражає навіть найбільш загартованих дослідників. 6 березня 1933 року народився Юрій Шухевич — політичний діяч, багаторічний політв'язень радянських таборів і син головнокомандувача УПА Романа Шухевича. 📜👤 Чому його постать є ключовою для розуміння української історії? Заручник прізвища. У 1948 році, коли Юрію було лише 15 років, його заарештували. Єдиною "провиною" підлітка було те, що він не зрікся свого батька. Це стало початком марафону випробувань, який тривав понад три десятиліття. ⛓️🚫 31 рік у неволі. Юрій Шухевич провів у тюрмах, таборах та на засланні загалом 31 рік. москва намагалася зламати його дух, вимагаючи публічного засудження боротьби УПА, але він обрав шлях гідності, попри тортури та повну втрату зору в ув'язненні. 🌫️🦾 Очі нації. Повернувшись до активного життя вже у зрілому віці, повністю незрячим, Юрій Романович не став "пенсіонером історії". Він очолив УНА-УНСО, став народним депутатом України та до останнього подиху залишався гострим критиком будь-яких проявів імперського впливу росії. 🗣️🇺🇦 Герой України. У 2006 році він отримав найвищу державну нагороду. Його життя — це унікальний міст між поколінням повстанців 1940-х років та сучасними борцями за незалежність. Він бачив (навіть не маючи фізичного зору), як виборюється та за що стоїть сучасна Україна. 🎖️🇺🇦 Юрій Шухевич пішов із життя у 2022 році, але він встиг побачити, як ідеї його батька та його власна незламність стали фундаментом сучасної української ідентичності. Його біографія — це нагадування: ворог може відібрати свободу пересування чи зір, але він безсилий проти волі. 🕊️🏛️

❤️‍🩹 Обличчя українських захисників — втомлені, але незламні... Фото: 58-ма окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

28 лютого у столичному ТРЦ Respublika Park відбувся благодійний ветеранський турнір з боксу «Кубок Республіки» за підтримки Міністерство у справах ветеранів України. Подію організували спільно протезно-реабілітаційний центр TYTANOVI та ТРЦ Respublika Park, об’єднавши сотні глядачів навколо головної мети — підтримки ветеранів війни з ампутаціями та розвитку адаптивного спорту як інструменту фізичної й психологічної реабілітації. Спеціальним гостем турніру став абсолютний чемпіон світу з боксу Олександр Усик, який підтримав ветеранів особистою присутністю та словами мотивації. У ринзі відбулося 12 поєдинків — 24 ветерани продемонстрували силу, витримку та незламність. Кожен бій став історією про повернення до життя через спорт. Програму доповнив виступ Козака Сіромахи, а трансляція турніру проходила на платформі XSPORT, що дало можливість тисячам глядачів долучитися до події онлайн. Під час заходу відбувся розіграш автомобіля Volvo XC90 серед учасників турніру — ще один яскравий і символічний момент вечора. Завдяки меценатам та партнерам вдалося зібрати кошти на титанові імпланти для проведення остеоінтеграції захисникам України зі складними ампутаціями. Усі зібрані кошти будуть спрямовані на подальшу реабілітацію ветеранів. До організації та підтримки заходу долучилися: Суспільна телерадіокомпанія України, Федерація боксу України, Міністерство молоді та спорту України, Міністерство соціальної політики України, Scania, ГО «Маґура» та інші партнери. «Кубок Республіки» вкотре довів: адаптивний спорт — це не лише змагання. Це шлях до відновлення, простір підтримки та доказ того, що сила духу українських ветеранів незламна. Дякуємо кожному, хто став частиною цієї великої справи. Разом — сильніші. https://www.instagram.com/tytanovi_rehab/ #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

ПІСНЯ Україна – то є пісня, Пісню куля не бере́, Її стогін вже рознісся, Та вона – не кабаре. Ворог хоче її вбити, Та вона усе звучить, Все жила́ і буде жити, Перестане крівцю лить. Пісня, створена віками, Люд її наш береже, Ми – із нею, вона – з нами, В світі її знають вже. Підхопить її звучання Ще ніко́му не вдало́сь, Бо народу в ній єднання, Й захищати довело́сь. Пісня ця – дзвінка й могутня, Віра й воля в ній сплели́сь, І незламність в ній присутня, Свої ноти збереглись. Буде линути-злітати Пісня ця усі віки, Будуть її поважати Й простеляти рушники. Україна – славна пісня, Найпотужніша з пісень, Звук її в світи віднісся, Переможний при́йде день. 28.08.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1046619

Початок повномасштабного вторгнення росії в Україну – 24 лютого. 24 лютого, ще до сходу сонця, коли діти спали у своїх ліжечках, коли ніч ще огортала землю своїм холодним зимовим покровом, розпочалася трагедія, що назавжди викарбувалася в наших серцях, що змінила нас та весь світ. Відлуння перших вибухів розірвало тишу, ангел миру зажурено схилив голову, відвертаючись від жахіть, що насувалися. Війна, яку принесла росія на українську землю, стала втіленням зла, що не знає меж, злом, що викликало біль у душі кожного українця, злом, що становить загрозу безпеці у світі. Це було не просто вторгнення та захоплення територій, а спроба зламати дух нації, знищити її ідентичність, викорінити майбутнє. Але в цьому болю і стражданні, серед руїн своїх домівок, українці знайшли незламну силу духу, силу нації та єдності. Сплетіння горя і відчаю, що огорнули серця, не змогли пригасити вогонь волі до життя, до боротьби за свободу. Український народ, об’єднаний спільним горем, піднявся, щоб протистояти агресору, показуючи світу приклад непохитної стійкості та відваги. Українці стали одним цілим. Наші воїни, волонтери, лікарі, рятувальники – герої, що обʼєднали націю та дали віру у спроможність захистити й боротись за свою землю, свою честь, своє майбутнє. Ця нерівна боротьба виявила не лише глибину трагедії, але й незламність духу українського народу. Війна триває. Триває вже 12 років… Ми всі мали психологічну потребу підрахунку днів війни від початку повномасштабного російського вторгнення. У першу річницю повномасштабного вторгнення наш сайт припинив цей відлік на знак пошани до тих, хто боронить нашу країну з 2014 року, пам’ятаючи про втрати України та українців протягом війни, що триває тепер вже 12 років. Єднаймося! Наближаймо перемогу щодня!

24 лютого 2022 року о 4:40 ранку життя в Україні змінилося назавжди...💔 Того ранку пролунали перші вибухи, перші ракети, перші тривоги по всій країні. З того часу мільйони людей стали вимушеними переселенцями, тисячі — втратили рідних, домівки й звичне життя. Але водночас українці показали світові неймовірну єдність, силу та незламність. Ми пам’ятаємо. Ми боремося. Ми віримо в перемогу. 🇺🇦 Тримаймося! Вічна пам'ять та Царство небесне усім невинно загиблим!Щирі співчуття рідним та близьким 🔥

Кубок України з ампфутболу 2026! 🏆 Новий змагальний сезон відкриваємо стартом Кубка України з ампфутболу. У березні 16 команд вийдуть на поле, щоб поборотися за перший у сезоні трофей: 🔹 Бартка (Івано-Франківськ) 🔹 Вікінги (Тернопіль) 🔹 Верес Мрія (Рівне) 🔹 Вінниця Амп (Вінниця) 🔹 Дніпро Честь (Дніпро) 🔹 Колос-Буревій (Київщина) 🔹 Кривбас Амп (Кривий Ріг) 🔹 Металіст 1925 Незламні (Харків) 🔹 Подільські Вовки (Хмельницький) 🔹 Покрова Амп (Львів) 🔹 Покрова Амп 2 (Львів) 🔹 Січ (Запоріжжя) 🔹 Сталь Буковина (Чернівці) 🔹 Титани (Житомир) 🔹 Хрестоносці (Луцьк) 🔹 Шахтар Сталеві (Донецьк) Турнір проходитиме у чотири етапи за кубковою системою — кожен матч на виліт: 1/8 фіналу 1/4 фіналу Півфінали та фінал чотирьох — вирішальні матчі за трофей відбудуться в Києві. Хто впише своє ім’я в історію та стане володарем Кубка України з ампфутболу? Дізнаємося вже цього березня! 🦾⚽️ #ампфутбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football

Офіційним днем початку збройної агресії РФ проти України вважається  20 лютого 2014 року — дата початку окупації Криму. Цей день є символом боротьби за незалежність. Війна триває з 2014-го, а не з 2022-го, пам'ятаємо стійкість, про Крим та незламність українців. https://t.me/Ukraineaboveallelse