• Якось я з нашою божевільною дійсністю зовсім загубилася в часі та просторі?

    Ще нещодавно хоча б намагалася обійняти неосяжне?
    Щоразу мені це вдається все гірше та гірше…

    Я вже мовчу про ті грицики з осотами, яких в моїх квітниках як не більше, ніж квітів!:)

    Навіть одночасно й квітами вихвалятися та про свою придворну зграю пліткувати не можу вибрати час!:)

    А розповісти ж є про що!:)))

    Та ж новенька (відносно новенька!) кішка Онука Наша Снігуронька тримає всю родину разом з усією придворною зграєю в тонусі!:)

    За бортом не мінус.
    Але ж холод!:)
    За графіком майже літо?:)
    Авжеж!:)
    Відповідно, всі двері в хату увесь день розхристані!:)
    Вііііііідповідно, в хаті не набагато тепліше, ніж у дворі.

    Ввімкнути опалення?:)
    Та зараз же ж!:)
    Яке може бути опалення в травні?:)
    Опалення в травні для слабаків!:)
    То досі влаштовуюся спати під зимовою ковдрою!

    Схоже, штатні грілки мої: собака Цуцилія, собака Лєдя, донбасовський котик Шустер, місцева кішка Пані Вишенька, нагріли мене минулого ночера так, що я з під ковдри висолопила обидві ноги!:)

    Прокидаюся від того, що хтось жере мою пʼяту?:)
    От прям зубʼями!:)
    Намагаюся другою ногою того страшного звіра посунути?:)

    Страшний звір обіймає усіма кінцівками усю ногу!:) Чіпляється в неї всіма пазурами ййййй???
    Ййййй вгризається вже в пʼяту другої ноги!:)))

    Нууууу…
    Тут в матусі забрало таки впало!:)
    Й я почала лягатися з таким ентузіазізьмом, що будь-яка кобила нервово б скиглила в кутку від заздрощів, якби побачила цю картинку!:)
    А яке вишукане матюччя я перла!:)

    Це я все про кого?:)
    Прааааавильно!:)
    Про Онуку Нашу Снігуроньку!:)

    Півдня пробула у дворі!:)
    З колежанками спілкувалася!
    Квіти з ними садила!
    Їм квіти довбала!:)
    Чайники гріла!

    Вже ввечері в хату закульгала!:)
    Й от за якихось декілька годин Снігурка ця чого тільки не встигла?:)

    Побитися з собакою Лєдєю!
    Ініціатор бийки - не Лєдя!:)

    Зжужмати ВСІ килимки в тамбурі, кухні, санвузлі, прохідній та моїй кімнаті!:) Десять разів!

    Стягти плед з канапи в прохідній кімнаті та намагатися в нього самосповитися!:)

    Навішати ляпасів кішці Пані Вишні!:)

    Загнати під стелю на шкафанЕри кішку Квазіморду!:)
    Побитися й з Квазею також!:)

    Перекинути кххххям котячий горщик з усім його вмістом!:)

    Гатити всією кішкою в зачинені двері санвузла!:)
    Гойдаючися в цей момент на халаті!:)

    Десять разів сумлінно супроводжувати мене на перекур та ретельно контролювати мої повернення!:)

    Віджати в мене шмат сиру!:)
    Лллляпати «рукою» мене по плечу та розповідати, що з найближчими обовʼязково потрібно ділитися!:)

    То не кішка!:)
    То навіть не дзига!:)
    То якийсь вічний двигун!:)

    Ви там як?
    Якось я з нашою божевільною дійсністю зовсім загубилася в часі та просторі? Ще нещодавно хоча б намагалася обійняти неосяжне? Щоразу мені це вдається все гірше та гірше… Я вже мовчу про ті грицики з осотами, яких в моїх квітниках як не більше, ніж квітів!:) Навіть одночасно й квітами вихвалятися та про свою придворну зграю пліткувати не можу вибрати час!:) А розповісти ж є про що!:))) Та ж новенька (відносно новенька!) кішка Онука Наша Снігуронька тримає всю родину разом з усією придворною зграєю в тонусі!:) За бортом не мінус. Але ж холод!:) За графіком майже літо?:) Авжеж!:) Відповідно, всі двері в хату увесь день розхристані!:) Вііііііідповідно, в хаті не набагато тепліше, ніж у дворі. Ввімкнути опалення?:) Та зараз же ж!:) Яке може бути опалення в травні?:) Опалення в травні для слабаків!:) То досі влаштовуюся спати під зимовою ковдрою! Схоже, штатні грілки мої: собака Цуцилія, собака Лєдя, донбасовський котик Шустер, місцева кішка Пані Вишенька, нагріли мене минулого ночера так, що я з під ковдри висолопила обидві ноги!:) Прокидаюся від того, що хтось жере мою пʼяту?:) От прям зубʼями!:) Намагаюся другою ногою того страшного звіра посунути?:) Страшний звір обіймає усіма кінцівками усю ногу!:) Чіпляється в неї всіма пазурами ййййй??? Ййййй вгризається вже в пʼяту другої ноги!:))) Нууууу… Тут в матусі забрало таки впало!:) Й я почала лягатися з таким ентузіазізьмом, що будь-яка кобила нервово б скиглила в кутку від заздрощів, якби побачила цю картинку!:) А яке вишукане матюччя я перла!:) Це я все про кого?:) Прааааавильно!:) Про Онуку Нашу Снігуроньку!:) Півдня пробула у дворі!:) З колежанками спілкувалася! Квіти з ними садила! Їм квіти довбала!:) Чайники гріла! Вже ввечері в хату закульгала!:) Й от за якихось декілька годин Снігурка ця чого тільки не встигла?:) Побитися з собакою Лєдєю! Ініціатор бийки - не Лєдя!:) Зжужмати ВСІ килимки в тамбурі, кухні, санвузлі, прохідній та моїй кімнаті!:) Десять разів! Стягти плед з канапи в прохідній кімнаті та намагатися в нього самосповитися!:) Навішати ляпасів кішці Пані Вишні!:) Загнати під стелю на шкафанЕри кішку Квазіморду!:) Побитися й з Квазею також!:) Перекинути кххххям котячий горщик з усім його вмістом!:) Гатити всією кішкою в зачинені двері санвузла!:) Гойдаючися в цей момент на халаті!:) Десять разів сумлінно супроводжувати мене на перекур та ретельно контролювати мої повернення!:) Віджати в мене шмат сиру!:) Лллляпати «рукою» мене по плечу та розповідати, що з найближчими обовʼязково потрібно ділитися!:) То не кішка!:) То навіть не дзига!:) То якийсь вічний двигун!:) Ви там як?
    591переглядів
  • Наші класики...💙💛Іван Сошенко. «Продаж сіна на Дніпрі». Національний художній музей України.

    Іван Максимович СОШЕНКО (2 червня 1807, Богуслав — 19 липня 1876, Корсунь) — український маляр і педагог. Один із найближчих друзів Тараса Шевченка, взяв активну участь у його визволенні з кріпацтва.🎨💙💛
    Тринадцятирічним Іван потрапив у Вільшану до відомого ікономаляра Степана Превлоцького, що погодився взяти Сошенка на безплатне утримання. У 1823 році Сошенко починає працювати самостійно й мав перше вдале замовлення від мліївської церкви, яке допомогло набути репутацію вмілого іконописця в цілій окрузі. Також він малював картини для матусівського й лебединського монастирів. В 1832–1838 роках навчався у Петербурзькій академії мистецтв. Під час навчання Сошенко створює ряд жанрових та історичних полотен, портретів, пейзажів, займається стінописом, копіюванням класичного малярства. Після закінчення академії отримав атестат, що засвідчив звання вільного некласного художника. Від 1839 — викладач малювання у Ніжинській, Немирівській (з 1846), а від 1856 - і укиївських гімназіях.
    Наші класики...💙💛Іван Сошенко. «Продаж сіна на Дніпрі». Національний художній музей України. Іван Максимович СОШЕНКО (2 червня 1807, Богуслав — 19 липня 1876, Корсунь) — український маляр і педагог. Один із найближчих друзів Тараса Шевченка, взяв активну участь у його визволенні з кріпацтва.🎨💙💛 Тринадцятирічним Іван потрапив у Вільшану до відомого ікономаляра Степана Превлоцького, що погодився взяти Сошенка на безплатне утримання. У 1823 році Сошенко починає працювати самостійно й мав перше вдале замовлення від мліївської церкви, яке допомогло набути репутацію вмілого іконописця в цілій окрузі. Також він малював картини для матусівського й лебединського монастирів. В 1832–1838 роках навчався у Петербурзькій академії мистецтв. Під час навчання Сошенко створює ряд жанрових та історичних полотен, портретів, пейзажів, займається стінописом, копіюванням класичного малярства. Після закінчення академії отримав атестат, що засвідчив звання вільного некласного художника. Від 1839 — викладач малювання у Ніжинській, Немирівській (з 1846), а від 1856 - і укиївських гімназіях.
    197переглядів
  • #поезія
    Дочекатися б яблук. Дочекатися б миру.
    Заглядає весна у порожню квартиру -
    Ні душі, ні слідів, лише пил на підлозі.
    Лише босі вітри на далекій дорозі.
    Розігнала війна і людей, і тварин.
    Виглядає життя із подертих картин.
    На стіні чийсь портрет, поруч квіти у рамці.
    І не пахне тут чай, і не ходять тут вранці.
    Все життя на замку. Тут шухляди й серванти.
    В шафі плаття нові, а на тумбочці банти.
    І дитячі книжки, мелодрами в касеті.
    І останнє "пробач" у сухому букеті.
    Дочекатися б жнив. І щоб мирні простори
    Вмить забули про все - і про сльози, й про горе.
    Щоб вернувся сусід в свою рідну квартиру.
    І куди не піди, було повно скрізь миру -
    Тиші, спокою, сліз - лиш від радості в серці.
    Щоб і Саша, й Назар зняв із ніг своїх берці.
    Щоб Петро під вінець, щоб Марко до матусі.
    Щоб спокійно дожить свої роки бабусі.
    А вже вишні в траві. А вже яблука спіють.
    Та чого ж ці сади шелестять, не радіють.
    І вже літо біжить, зупиняти даремно.
    І на серці журба. І в душі темно-темно...

    Галина Потопляк
    #поезія Дочекатися б яблук. Дочекатися б миру. Заглядає весна у порожню квартиру - Ні душі, ні слідів, лише пил на підлозі. Лише босі вітри на далекій дорозі. Розігнала війна і людей, і тварин. Виглядає життя із подертих картин. На стіні чийсь портрет, поруч квіти у рамці. І не пахне тут чай, і не ходять тут вранці. Все життя на замку. Тут шухляди й серванти. В шафі плаття нові, а на тумбочці банти. І дитячі книжки, мелодрами в касеті. І останнє "пробач" у сухому букеті. Дочекатися б жнив. І щоб мирні простори Вмить забули про все - і про сльози, й про горе. Щоб вернувся сусід в свою рідну квартиру. І куди не піди, було повно скрізь миру - Тиші, спокою, сліз - лиш від радості в серці. Щоб і Саша, й Назар зняв із ніг своїх берці. Щоб Петро під вінець, щоб Марко до матусі. Щоб спокійно дожить свої роки бабусі. А вже вишні в траві. А вже яблука спіють. Та чого ж ці сади шелестять, не радіють. І вже літо біжить, зупиняти даремно. І на серці журба. І в душі темно-темно... Галина Потопляк
    Like
    1
    197переглядів
  • Ото тільки зараз більш-менш опанувала себе…

    Пробіглася селом, зʼясувала де летіло, де впало…

    Перелякалася ще дужче…
    В мене ж там ну дуже близька мені колежанка живе!
    Бігма зʼясовувати, як вона?

    В крамниці спілкуюся!:)
    Одна з найчудовіших тітоньок коментує:
    - Йййййййак вʼї…ало, я піднялася з ліжечка, платтячко одягла та куртку!…
    - А труселя?:) Труселя одягла?:)
    - От труселя - ні!:)
    - Нуууууу, якщо ні, то нічого страшного в нас ще й не відбувалося!:))) Невсеремось!!!

    Зазвичай моя придворна зграя на ті бляшанки бреше дуже голосно, на браму жбурляється!
    Щоб увесь той непотріб вщент знищити!

    Ночером сьогодні, коли все довкілля від вибуху здригнулося, собака Цуцилія миттєво всвердлилася під мою ковдру. Десь в напрямку моєї дупи…
    А що…
    Дупа такого розміру, що саме там моя найстарша та найдрібніша собака почуває себе в безпеці!:)

    Кіцька Ґадзя на мені спала.
    Ййййййак вʼїїїб…ло, вскочила на моїй ляшшшці й витріщається мені в очі…
    Боятися?
    Чи обійдеться?

    Синочок Віктор - людина з чистою совістю!:)
    Геть усе проспав!:)))

    На відміну від сполоханих матусі та Ірина Олександрова…
    Які й лякалися.
    Й матюччя перли. Вишукане, авжеж!:)
    Ще й жерти пішли!:)
    Ну а як ще можливо найшвидше заспокоїтися?:)

    Поки я посуд та три брудних від риби пальці на правиці відмивала, котик Філько, потвора чорнодупа, покрав з миски передостанній шматок смаженого хека!:)
    Також врівноважував свою тоненьку душевну организацію?:)

    А завтра вже березень…
    Ото тільки зараз більш-менш опанувала себе… Пробіглася селом, зʼясувала де летіло, де впало… Перелякалася ще дужче… В мене ж там ну дуже близька мені колежанка живе! Бігма зʼясовувати, як вона? В крамниці спілкуюся!:) Одна з найчудовіших тітоньок коментує: - Йййййййак вʼї…ало, я піднялася з ліжечка, платтячко одягла та куртку!… - А труселя?:) Труселя одягла?:) - От труселя - ні!:) - Нуууууу, якщо ні, то нічого страшного в нас ще й не відбувалося!:))) Невсеремось!!! Зазвичай моя придворна зграя на ті бляшанки бреше дуже голосно, на браму жбурляється! Щоб увесь той непотріб вщент знищити! Ночером сьогодні, коли все довкілля від вибуху здригнулося, собака Цуцилія миттєво всвердлилася під мою ковдру. Десь в напрямку моєї дупи… А що… Дупа такого розміру, що саме там моя найстарша та найдрібніша собака почуває себе в безпеці!:) Кіцька Ґадзя на мені спала. Ййййййак вʼїїїб…ло, вскочила на моїй ляшшшці й витріщається мені в очі… Боятися? Чи обійдеться? Синочок Віктор - людина з чистою совістю!:) Геть усе проспав!:))) На відміну від сполоханих матусі та Ірина Олександрова… Які й лякалися. Й матюччя перли. Вишукане, авжеж!:) Ще й жерти пішли!:) Ну а як ще можливо найшвидше заспокоїтися?:) Поки я посуд та три брудних від риби пальці на правиці відмивала, котик Філько, потвора чорнодупа, покрав з миски передостанній шматок смаженого хека!:) Також врівноважував свою тоненьку душевну организацію?:) А завтра вже березень…
    Like
    Love
    2
    399переглядів
  • Синочок придбав ооооттакезну «трубу» морозива.

    У френдеси матуся померла…

    Я увесь день свою згадую…
    Вже пʼять років, як вона пішла в засвіти…
    А й досі не можу усвідомити той факт, що найстарша в родині тепер я…

    Дуже вона в мене морозиво любила.
    Я купувала їй такі ж «труби» з морозива, нарізала порційними шматками та складала їх в морозильнику…

    Все моє життя матуся повчала мене, що кожного обіду в раціоні повинно бути пєєєєєрвоє!:)

    Й до матусіного відходу пєєєєрвоє входило до обовʼязкової програми!:)

    Ще картоплю любила.
    Холодець.
    Й манку!:)

    - Кожен ранок повинен починатися з картоплі!!!
    Й я старанно на сніданок їй якусь картоплю перачу!!!:)
    - Терпіти ненавиджу картоплю! На сніданок повинна бути манка!:)

    Хто я така, щоб з матусею сперечатися?:)
    Наступного ранку я вже біля неї з манкою!:)))

    - Терпіти ненавиджу манку! На сніданок повинна бути картопля!:)

    Й так кожен ранок!:)
    Чи дратувало мене це?
    Ні!
    Розчуляло і бавило, так!

    Коли вже зовсім поганенька була, кардинально відкоректувала перелік бажаних страв…

    Холодець та морозиво з якимось вареннячком…
    Все.

    А я ж переймаюся?
    А я ж зі шкіри деруся, аби матуся отримувала повноцінне та різноманітне харчування?

    Аж поки шановна Елена Еленская мене не вгомонила?
    Й категорично оголосила мені, щоб я не мордувала матусю.
    Не дратувала її своїми кулінарними вишукуваннями!
    А годувала тільки тим, що вона хоче…
    Поки вона ще щось хоче…

    До останнього свого дня матуся ті морозиво та холодець їла…

    Морозиво я їй вже трохи гріла в мікрохвильовці.
    А мʼясо колотила блендером, потім ретельно змішувала з бульоном й тільки потім давала можливість застигнути…

    Сьогоднішнє морозиво нагадало усе це…

    А я в черговий раз озвучую крамольну думку…
    - Як добре, що матуся встигла піти в засвіти до…

    Перший раз мені ці слова спали на думку в 2014…
    Відносно моєї баби Наді…
    Яка пішла восени 2013…

    З 2022 я тепер про мою матусю Лідію Кирилівну кажу ті ж слова…

    Світла вам памʼять, дівки мої…
    Синочок придбав ооооттакезну «трубу» морозива. У френдеси матуся померла… Я увесь день свою згадую… Вже пʼять років, як вона пішла в засвіти… А й досі не можу усвідомити той факт, що найстарша в родині тепер я… Дуже вона в мене морозиво любила. Я купувала їй такі ж «труби» з морозива, нарізала порційними шматками та складала їх в морозильнику… Все моє життя матуся повчала мене, що кожного обіду в раціоні повинно бути пєєєєєрвоє!:) Й до матусіного відходу пєєєєрвоє входило до обовʼязкової програми!:) Ще картоплю любила. Холодець. Й манку!:) - Кожен ранок повинен починатися з картоплі!!! Й я старанно на сніданок їй якусь картоплю перачу!!!:) - Терпіти ненавиджу картоплю! На сніданок повинна бути манка!:) Хто я така, щоб з матусею сперечатися?:) Наступного ранку я вже біля неї з манкою!:))) - Терпіти ненавиджу манку! На сніданок повинна бути картопля!:) Й так кожен ранок!:) Чи дратувало мене це? Ні! Розчуляло і бавило, так! Коли вже зовсім поганенька була, кардинально відкоректувала перелік бажаних страв… Холодець та морозиво з якимось вареннячком… Все. А я ж переймаюся? А я ж зі шкіри деруся, аби матуся отримувала повноцінне та різноманітне харчування? Аж поки шановна Елена Еленская мене не вгомонила? Й категорично оголосила мені, щоб я не мордувала матусю. Не дратувала її своїми кулінарними вишукуваннями! А годувала тільки тим, що вона хоче… Поки вона ще щось хоче… До останнього свого дня матуся ті морозиво та холодець їла… Морозиво я їй вже трохи гріла в мікрохвильовці. А мʼясо колотила блендером, потім ретельно змішувала з бульоном й тільки потім давала можливість застигнути… Сьогоднішнє морозиво нагадало усе це… А я в черговий раз озвучую крамольну думку… - Як добре, що матуся встигла піти в засвіти до… Перший раз мені ці слова спали на думку в 2014… Відносно моєї баби Наді… Яка пішла восени 2013… З 2022 я тепер про мою матусю Лідію Кирилівну кажу ті ж слова… Світла вам памʼять, дівки мої…
    Like
    1
    587переглядів
  • 💟 🗣️ П'ЯТЬ ВЕСЕЛИХ ІГОР ДЛЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДОШКІЛЬНЯТ💬

    💁🏼‍♀️Ці ігри допоможуть розвинути мовлення, збагатити словниковий запас та навчать дітей чітко й красиво висловлювати свої думки.

    🌟"Живі картинки" 🖼️
    Правила: Покажіть дітям сюжетну картинку і запропонуйте її "озвучити".

    Варіант 1: Описати, що відбувається на картинці, хто зображений, що роблять герої.

    Варіант 2: Придумати історію за картинкою, дати імена героям, пофантазувати, що було до і що станеться після зображеного моменту.

    Варіант 3: "Оживити" картинку - розіграти сценку за її сюжетом.

    ✔️На що спрямована гра: розвиток зв’язного мовлення, уяви, уміння описувати й розповідати, збагачення словникового запасу.

    #розвитокмовлення #логопед #ігри #корисніігри #длядітей #дляматусь #матусіукраїни #дітиукраїни
    💟 🗣️ П'ЯТЬ ВЕСЕЛИХ ІГОР ДЛЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДОШКІЛЬНЯТ💬 💁🏼‍♀️Ці ігри допоможуть розвинути мовлення, збагатити словниковий запас та навчать дітей чітко й красиво висловлювати свої думки. 🌟"Живі картинки" 🖼️ Правила: Покажіть дітям сюжетну картинку і запропонуйте її "озвучити". Варіант 1: Описати, що відбувається на картинці, хто зображений, що роблять герої. Варіант 2: Придумати історію за картинкою, дати імена героям, пофантазувати, що було до і що станеться після зображеного моменту. Варіант 3: "Оживити" картинку - розіграти сценку за її сюжетом. ✔️На що спрямована гра: розвиток зв’язного мовлення, уяви, уміння описувати й розповідати, збагачення словникового запасу. #розвитокмовлення #логопед #ігри #корисніігри #длядітей #дляматусь #матусіукраїни #дітиукраїни
    Like
    1
    1Kпереглядів
  • День такий…
    Насичений подіями.

    Найголовне, ще 307 наших повернулися додому!

    Я?
    А що я?:)

    Й ділянку під помідори зранку сапала!
    Й колежанок чаями-кавами напувала, теревені з ними теревенила!:)

    По квітникам своїм човгала!:)

    Зненацька на цвинтар до матусі потрапила!

    В сусідки розсаду перців та помідорів купувала!

    Потім садила!

    Мммммммертва!!!
    Так то ж мені ще синочок Витько допомагав!

    Помідори всі посадили!
    Перці якийсь час постоять в майстерні!
    Нехай почекають, поки в мене знайдуться місце під них, хист та натхнення!:)
    День такий… Насичений подіями. Найголовне, ще 307 наших повернулися додому! Я? А що я?:) Й ділянку під помідори зранку сапала! Й колежанок чаями-кавами напувала, теревені з ними теревенила!:) По квітникам своїм човгала!:) Зненацька на цвинтар до матусі потрапила! В сусідки розсаду перців та помідорів купувала! Потім садила! Мммммммертва!!! Так то ж мені ще синочок Витько допомагав! Помідори всі посадили! Перці якийсь час постоять в майстерні! Нехай почекають, поки в мене знайдуться місце під них, хист та натхнення!:)
    333переглядів
  • Як пахне війна?
    Однозначно, по-різному...
    Для когось землею святою і рідною,
    Ще димом і пилом і кров'ю ще брата,
    Хоча і не спільні в них батько і матір...
    Немитим ще тілом і запахом поту,
    І мокрим взуттям і холодним наметом,
    Й гарячим металом , і порохом й лихом,
    І чаєм без цукру, коли всюди тихо,
    І спогадом теплим про рідний свій дім,
    Й загубленим спокоєм й миром у нім...
    Для тих, хто в окопах так пахне війна,
    І надто висока...висока ціна
    Парфумів у мирних домівках й кав'ярнях,
    І сну на м'яких , ще нових простирадлах,
    Тому пам'ятаймо щомиті, щораз,
    Коли є спокуса забути на час,
    Про тих, хто спиняє ворожі заграви,
    Щоб ми прокидались від запаху кави....

    Яка є на смак ця безглузда війна???
    І тут є різниця велика, ясна...
    Для когось солоні це сльози безсилля,
    Коли вже душа попрощалася з тілом,
    Легкою хмаринкою в небо взлетіла,
    Ще смак поцілунку пізнати не сміла.
    Гіркий присмак болю від втрати, від горя,
    З осадком іржавим....за що така доля?
    Пекучий від крові із ран на губах,
    Коли ти самотній, як в небі цей птах,
    Та він є на волі, а ти ще не знаєш,
    Що завтра на тебе в полоні чекає...
    Ця їжа шакалів, нудотний цей смак,
    Й готовий уже для знущання кулак...
    Смак крові, смак сліз і смак болю,
    Смаки ці війни за життя і за волю.

    Oбличчя в війни... щось страшне і жорстоке,
    Дитя це в застиглих обіймах матусі лелеки,
    Згвалтоване тіло, збещещена врода,
    І біль у старечих очах, бо кінець це їх роду ...
    Наруга над дітьми, над світом, над житом,
    Сплюндрована весна, і осінь і літо,
    Загублені юні, невинні життя,
    Скалічена доля пішла в небуття,
    Руїни і холод, і темрява й страх,
    Й молитва щоденна у всіх на вустах.
    Обличчя війни - це обличчя є ката,
    І краще б нікому його не пізнати.
    Тому ми цінуймо тих мужніх героїв,
    Що жах цей від нас закривають собою...

    🖍️Таня Пшенюк
    Як пахне війна? Однозначно, по-різному... Для когось землею святою і рідною, Ще димом і пилом і кров'ю ще брата, Хоча і не спільні в них батько і матір... Немитим ще тілом і запахом поту, І мокрим взуттям і холодним наметом, Й гарячим металом , і порохом й лихом, І чаєм без цукру, коли всюди тихо, І спогадом теплим про рідний свій дім, Й загубленим спокоєм й миром у нім... Для тих, хто в окопах так пахне війна, І надто висока...висока ціна Парфумів у мирних домівках й кав'ярнях, І сну на м'яких , ще нових простирадлах, Тому пам'ятаймо щомиті, щораз, Коли є спокуса забути на час, Про тих, хто спиняє ворожі заграви, Щоб ми прокидались від запаху кави.... Яка є на смак ця безглузда війна??? І тут є різниця велика, ясна... Для когось солоні це сльози безсилля, Коли вже душа попрощалася з тілом, Легкою хмаринкою в небо взлетіла, Ще смак поцілунку пізнати не сміла. Гіркий присмак болю від втрати, від горя, З осадком іржавим....за що така доля? Пекучий від крові із ран на губах, Коли ти самотній, як в небі цей птах, Та він є на волі, а ти ще не знаєш, Що завтра на тебе в полоні чекає... Ця їжа шакалів, нудотний цей смак, Й готовий уже для знущання кулак... Смак крові, смак сліз і смак болю, Смаки ці війни за життя і за волю. Oбличчя в війни... щось страшне і жорстоке, Дитя це в застиглих обіймах матусі лелеки, Згвалтоване тіло, збещещена врода, І біль у старечих очах, бо кінець це їх роду ... Наруга над дітьми, над світом, над житом, Сплюндрована весна, і осінь і літо, Загублені юні, невинні життя, Скалічена доля пішла в небуття, Руїни і холод, і темрява й страх, Й молитва щоденна у всіх на вустах. Обличчя війни - це обличчя є ката, І краще б нікому його не пізнати. Тому ми цінуймо тих мужніх героїв, Що жах цей від нас закривають собою... 🖍️Таня Пшенюк
    659переглядів
  • 🏡 Мама зайнята, а дитина (5 років) вимагає уваги: як реагувати?

    Знайома ситуація? Ви працюєте вдома, розбираєте важливі документи чи проводите онлайн-зустріч, а дитина без кінця кличе: «Мамо! Мамо!» Нарешті ви звертаєте увагу, а у відповідь – лише легкий підстриб або мовчазний погляд. 🤷‍♀️

    Чому так відбувається?
    У 5 років дитина ще не вміє самостійно регулювати свої емоції. Вона може не мати конкретної потреби – їй просто важливо знати, що мама поруч і готова відреагувати.

    📌 Як діяти в такій ситуації?

    ✅ Попереджайте заздалегідь. «Я зараз працюю з документами 20 хвилин, а потім ми разом пограємо». Це дає дитині чітке розуміння, коли вона отримає увагу.
    ✅ Запропонуйте альтернативу. «Хочеш скласти пазл або намалювати картинку, поки я працюю?» Так дитина відчує себе зайнятою.
    ✅ Використовуйте «таймер мами». Встановіть таймер, після сигналу зробіть 5-хвилинну перерву для обіймів чи спільної гри.
    ✅ Фізичний контакт. Навіть коротке погладжування по голові чи поцілунок можуть заспокоїти малюка.

    Дитині важливо відчувати вашу увагу, навіть коли ви зайняті. Маленькі жести допоможуть зберегти баланс між роботою та сім’єю!🫶

    #розвиток #виховання #материнство #увага #діти #матусі #татусі
    🏡 Мама зайнята, а дитина (5 років) вимагає уваги: як реагувати? Знайома ситуація? Ви працюєте вдома, розбираєте важливі документи чи проводите онлайн-зустріч, а дитина без кінця кличе: «Мамо! Мамо!» Нарешті ви звертаєте увагу, а у відповідь – лише легкий підстриб або мовчазний погляд. 🤷‍♀️ Чому так відбувається? У 5 років дитина ще не вміє самостійно регулювати свої емоції. Вона може не мати конкретної потреби – їй просто важливо знати, що мама поруч і готова відреагувати. 📌 Як діяти в такій ситуації? ✅ Попереджайте заздалегідь. «Я зараз працюю з документами 20 хвилин, а потім ми разом пограємо». Це дає дитині чітке розуміння, коли вона отримає увагу. ✅ Запропонуйте альтернативу. «Хочеш скласти пазл або намалювати картинку, поки я працюю?» Так дитина відчує себе зайнятою. ✅ Використовуйте «таймер мами». Встановіть таймер, після сигналу зробіть 5-хвилинну перерву для обіймів чи спільної гри. ✅ Фізичний контакт. Навіть коротке погладжування по голові чи поцілунок можуть заспокоїти малюка. Дитині важливо відчувати вашу увагу, навіть коли ви зайняті. Маленькі жести допоможуть зберегти баланс між роботою та сім’єю!🫶 #розвиток #виховання #материнство #увага #діти #матусі #татусі
    Love
    1
    1Kпереглядів
  • Матусі, як заробляєте в декреті? Які ж варіанти без вкладень?
    Матусі, як заробляєте в декреті? Які ж варіанти без вкладень?
    Like
    1
    488переглядів
Більше результатів