Людина має проблеми з причинно-наслідковими звʼязками, якщо у неї не корелюється прильот ракети з російською мовою, – міністр освіти Лісовий

Я?
Складна людина?
Та про що ви?:)
Я ж тиха, мила, ніжна, як червнева ніч!:)

Може й не без деяких відмінностей від оточуючих!?:)
Нарешті, маю право!:)

Баба Надя моя як казала?
- В кожної каструльки своя кришачка!:)
Й бабі я вірю!
Баба для мне залишиться назавжди непокобелимим авторитетом!:)

Ще один з її афоризмів, з найулюбленіших:
- Роби добре або не роби взагалі!

Не впевнена, що мої особисті таргани - така вже проблема для оточуючих!?:)
От для мене, так, проблема!:)

Я просто визвіряюся, коли бачу, щось розташоване не за типом, розміром, кольором!:)

Книжки в шафі повинні стояти за темами та розміром!:) Й щоб їхні назви та автори читалися зліва направо, знизу вгору!:)

Посуд в кухонній сушарні - також!:) За розміром, глибиною, місткістю!
Й хай Бог милує, щоб хтось запхав якусь тарілку сікось-накось-наперекось!:)
Всі тарілки та мисочки мають шикуватися чччччьотенько паралельно!:)

Горнятка й склянки на поличках - перпендикулярно!:)

Виделки в ємностях праворуч!:)
Чайні ложки - ліворуч!:)
Столові - всередині!:)
Й не дай, Боже, хтось перекладе в інший ящик відкривалку для кришок!:)

Крихти, цукор, якась вода на столі - повввввбивав би б!!!:)

З ще більшою пристрастю повввввбивання я реагую на трифіліси, які залишаються на столах чи поличках холодильнику від потьоків з банок молока чи компоту!!!:)

Труселя зберігаються в спеціальній коробочці!:)
Згорнуті рулончиком!:)

Шкарпетки - запхані одна в одну!:)

Одяг після прання розвішується виключно за бокові шви!:) Або на тремпеля!:)
Труселя - за серединку!:)

Санвузол - головний біль!:)
Сіточка в ванні обовʼязково повинна бути чистою!!!
Душові лійка з шлангом розвішені тільки так!:)
Вмивальня - без натяку на залишки зубної пасти!
Зубні щітки - строєм!!! Моя - праворуч!:)

Рушники в санвузлі та кухні - квіточкою чи визерунком донизу!:)

Як це може бути не зрозуміло комусь, хезе?:)))

Якщо в моїй хаті навіть кожна порошина має бути на своєму місці, я - перфекціоніст?:)

Але ж в житті існує закон рівноваги?:)
Й він таки працює!:)

Схоже, щоб врівноважити цей перфекціонізЬм, в мене мешкає придворна зграя!?:)

Яка жамкає килимки по всій хаті!
Лазить по всіх столах!
Спить не просто на моєму ліжечку, а ще й під ковдрою!:)
Трясе всюди своєю вовнякою!:)

Й жоден з цих моментів мене аж ніяк не дратує!:)))

Ви там як?

Маленька людина дивиться на вас — і вчиться, як любити, як жити, як відчувати.

ℹ️ Кенгір: Чому москва злякалася беззбройних в'язнів?

В історії ГУЛАГу 1954 рік став точкою неповернення. Події в Кенгірі (казахський степ) це не просто стихійний бунт, а найбільш організований акт непокори в історії радянських концтаборів. Це були сорок два дні, коли в’язні самі вирішували, як їм жити, знаючи, що за це доведеться заплатити кров’ю.

☑️ Точка вибуху: Травень 1954-го.

Степлаг був особливим місцем. Там зібрали тисячі "політичних", майже половина з яких були українцями - бійцями УПА, підпільниками ОУН та "лісовими братами". Після смерті сталіна напруга зростала щодня: люди чекали волі, а отримували лише нові знущання.

Вибух стався, коли охорона відкрила вогонь по в’язнях. Лють виявилася сильнішою за страх смерті. В’язні знесли стіни між чоловічою та жіночою зонами, вигнали адміністрацію і взяли табір під свій повний контроль.

☑️ Самоорганізація замість хаосу.

Те, що відбувалося всередині табору наступні шість тижнів, шокувало Москву. Замість безладних пограбувань, в’язні створили Комісію ув’язнених, яка налагодила життя за власними правилами:

✅️ Радіо та пропаганда: Техніки зібрали власну радіостанцію, яка транслювала звернення до жителів селища Кенгір та військових.
✅️ Внутрішній порядок: Працювали їдальні, майстерні та навіть імпровізовані релігійні служби.
✅️ Психологія опору: Люди вперше за роки побачили одне одного не через дріт. Це був час дивних шлюбів, вінчань і віри в те, що голос тисяч нарешті почують.

☑️ "Чорний червень": Операція "Мєтєль".

26 червня 1954 року москва відповіла. На світанку в табір увійшли не просто солдати, а п’ять танків Т-34. Це було безпрецедентно застосовувати важку бронетехніку проти беззбройних в’язнів.

Це була справжня м’ясорубка. Танки вдиралися в бараки, чавили намети та людей. Найстрашніший епізод стався біля жіночої зони: дівчата (переважно українки) у вишиванках вийшли назустріч танкам, взявшись за руки. Вони вірили, що радянські танкісти не наїдуть на живих людей. Вони помилилися. Танки не зупинилися, залишаючи по собі лише пошматоване тіло та червоні плями на сухому степовому пилу.

За різними даними, того дня загинуло від кількох сотень до тисячі людей. Кров була всюди, на стінах, на землі, на залишках одягу.

☑️ Чому це важливо для "Таємничого Архіву"?

Кенгір не був перемогою в класичному розумінні, але він став початком кінця ГУЛАГу. Влада зрозуміла, що "бандерівський" дух таборів неможливо приборкати лише розстрілами.

Кенгір не став тріумфом у звичному розумінні, але він назавжди розбив ілюзію про "всесилля" системи. Це був кривавий краш-тест, який довів, що ГУЛАГ неможливо реформувати - його можна лише демонтувати.

Ці 42 дні довели: коли людина перестає боятися танка, система стає безсилою.

25 квітня 1942 року. Шістнадцятирічна принцеса Єлизавета заходить до реєстраційного офісу у формі герл-гайда. Британія вже три роки у вирі Другої світової. Лондон пережив бомбардування, тисячі родин втратили близьких, підлітки масово ставали до праці заради фронту.

Вона могла цього не робити.
Могла залишитися в безпеці Віндзорського замку. Ніхто б не дорікнув принцесі за «виняток».

Але вона прийшла — і зареєструвалася на службу нарівні з іншими.

Король Георг VI хотів уберегти доньку. Вона ж наполягала: привілей — це не звільнення від обов’язку, а більша відповідальність.

У 1945 році, у 18 років, Єлизавета вступила до Допоміжної територіальної служби (ATS) — жіночого підрозділу британської армії. Не для символічних фото. Не для формальностей. Вона стала курсанткою під номером 230873.

Її навчали як механіка та водійку військових вантажівок.

Принцеса — у комбінезоні, з мастилом на руках, під капотом армійської машини. Вона змінювала свічки запалювання, розбирала двигуни, кермувала авто в умовах затемнення, перевозила спорядження та поранених. Працювала поруч із дівчатами зі звичайних родин — без титулів і привілеїв.

Вона стала першою жінкою з королівської родини, яка служила у війську повноцінно.

Ці кілька місяців служби тривали недовго — війна завершилася. Але вони визначили її характер. Коли у 1952 році вона стала королевою, це була людина, яка знала, що таке обов’язок не з чуток.

Протягом 70 років правління Єлизавета ІІ демонструвала ту саму формулу, яку засвоїла підлітком:
служіння — перед комфортом,
обов’язок — перед привілеєм,
відповідальність — перед винятками.

Вона правила довше за всіх британських монархів. Через війни, кризи, зміни епох. Не відступала. Не зрікалася. Не ховалася.

І все почалося з рішення 16-річної дівчини не стояти осторонь.

Лідерство — це не корона.
Це готовність забруднити руки разом зі своїм народом.

І саме за це її пам’ятатимуть.

#історія #факт
Флоренс Фостер Дженкінс: Тріумф глухоти над здоровим глуздом.
​Якщо історія музики — це храм, то Флоренс Фостер Дженкінс — це людина, яка забігла туди з вогнегасником і випадково влаштувала справжній перформанс. Вона стала найвідомішою сопрано світу не завдяки своєму голосу, а всупереч будь-яким законам акустики, логіки та фізіології. 🎻

​Флоренс народилася у 1868 році в заможній родині в Пенсільванії. Батько відмовився фінансувати її музичну освіту, ймовірно, маючи кращий слух, ніж батьківське терпіння. Проте після його смерті у 1909 році Флоренс отримала спадок, який дозволив їй нарешті випустити на волю свого внутрішнього солов’я — птаха з явними ознаками ларингіту та повною відсутністю координації.
​Вона заснувала «Клуб Верді» в Нью-Йорку та почала давати приватні концерти. Її техніка була революційною: вона ігнорувала ноти, ритм та темп, вважаючи їх лише прикрими перешкодами на шляху до самовираження. Слухачі на її виступах часто прикривали обличчя хустинками, щоб не видати істеричний сміх, який Флоренс сприймала як «екстатичне розчулення». У той час як у москві того періоду оперні диви боролися за прихильність імператорських театрів за допомогою академічної вивіреності, Дженкінс просто купувала собі крила з пір’я та виходила на сцену в образі «Ангела натхнення». 🎻

​Кульмінація її «кар'єри» настала 25 жовтня 1944 року. У віці 76 років вона орендувала легендарний Карнегі-хол. Квитки були розпродані за лічені години, а тисячі людей залишилися на вулиці, благаючи про вхід. Це був технологічний парадокс: у добу, коли звукозапис уже міг зафіксувати найменшу фальш, публіка прагнула почути саме її. Коли вона почала виконувати арію Цариці ночі Моцарта, зал вибухнув сміхом, який Флоренс сприйняла за розчулення.
Це не був спів — це була імітація звуку скла, яке дряпає метал під час шторму.
​Флоренс померла через місяць після цього виступу, у листопаді 1944 року, ймовірно, на піку абсолютної впевненості у власному генії. Вона довела, що щира віра у свій талант здатна замінити будь-які вокальні дані. Її записи, що збереглися донині, є найкращим інструментом для дослідження людської психології: ми любимо її не за те, як вона співала, а за зухвалість бути жахливою у світі, що вимагає досконалості. 🎻

​Дженкінс назавжди залишилася в історії як нагадування: якщо ви достатньо гучно вірите у власну велич, історія зрештою здасться і впише ваше ім'я у свої аннали — навіть якщо це буде зроблено з іронічною посмішкою. 🎻

#історія #події
Початок цифрової ери: Офіційна презентація комп'ютера ENIAC (1946) 💻
15 лютого 1946 року в Пенсильванському університеті відбулася подія, яка фактично завершила епоху механічних обчислень. Світу продемонстрували ENIAC (Electronic Numerical Integrator and Computer) — перший у світі універсальний, повністю електронний цифровий комп'ютер. 🏛️

Ця машина була справжнім монстром інженерної думки того часу:
Масштаби: ENIAC важив 27 тонн, займав площу близько 167 квадратних метрів і містив майже 18 000 вакуумних ламп. Коли його вмикали, вуличне освітлення у Філадельфії часом тьмяніло через величезне споживання енергії. ⚡
Швидкість: Він міг виконувати 5 000 операцій додавання на секунду, що було в тисячу разів швидше за будь-яку тогочасну електромеханічну машину. Те, що людина обчислювала протягом 20 годин, ENIAC робив за 30 секунд. 🚀
Жіночий інтелект: Цікавим фактом, який довго замовчувався, є те, що першими програмістками ENIAC були шість жінок (Кей Макналті, Бетті Дженнінґс та інші). Вони налаштовували машину вручну, з'єднуючи тисячі дротів та перемикачів. 👩‍🔬

Хоча ENIAC створювався для військових потреб (обчислення таблиць стрільби), він заклав фундамент для всього: від прогнозування погоди до польотів у космос і створення смартфонів. Це була точка неповернення, після якої світ став цифровим. 🌐

https://youtu.be/bGk9W65vXNA?si=E-RYM5TDALYfLbhc

#історія #постаті
Архітекторка рівності: Сьюзен Ентоні (1820–1906) ⚖️
​15 лютого 1820 року народилася Сьюзен Б. Ентоні — американська реформаторка, яка зробила боротьбу за виборче право для жінок справою всього свого життя. У часи, коли жінці відводилася роль лише «прикраси дому» або безправної робочої сили, Ентоні заявила: «Не може бути повної свободи для чоловіка, доки немає свободи для жінки». 🗳️

​Чому її внесок є фундаментальним?
​Кримінальний прецедент: У 1872 році вона була заарештована за те, що... просто проголосувала на президентських виборах. На суді вона відмовилася платити штраф, перетворивши процес на потужну трибуну для просування ідей рівноправ’я. 🏛️
​Системна робота: Сьюзен була не просто ораторкою, а геніальною організаторкою. Вона заснувала Національну асоціацію суфражисток і десятиліттями видавала газету «Революція», де деконструювала міфи про жіночу меншовартість. 🖋️
​19-та поправка: Хоча вона не дожила до моменту, коли жінки США отримали право голосу (1920 рік), цю зміну до Конституції неофіційно називають «Поправкою Сьюзен Ентоні». 📜

​Її життя — це історія про те, як одна людина може розхитати вікові упередження. Вона не боялася бути висміяною чи осудженою, бо знала: прогрес неможливий без порушення «тиші», яку насаджує консервативне суспільство. 🧠

#поезія
#мистецтво
,,Крила"

А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір’я,
А з правди, чесноти і довір’я.
У кого – з вірності у коханні.
У кого – з вічного поривання.
У кого – з щирості до роботи.
У кого – з щедрості на турботи.
У кого – з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!

✍️Ліна Костенко
🖌️Художник Петро Козловський м. Дніпро
Пам'ять не являється порушенням.
Лейвандпанель, акрил, олія.
2026 р.

Якщо ви бачите, що людина тікає від ТЦК, потрібно їй поставити підніжку, а ТЦК — подякувати за роботу, — волонтерка Мінаєва.

Вона також думає створити петицію щодо озброєння ТЦК.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини