• ТГ Бахмутський Демон
    https://t.me/bahshiddemon

    Розповіли мені про ситуацію на ЗАЕС.
    Вона залишається критичною.
    Станція фактично тримається на двох лініях
    електроживлення замість десяти, які були до повномасштабного вторгнення.
    При цьому одна з ключових ліній 330 кВ відключена з лютого 2025 року через пошкодження. Це прямий ризик для систем охолодження шести реакторів і відпрацьованого ядерного палива.
    Рівень води у ставку-охолоджувачі - 13,15 м при мінімально необхідних понад 15 м. Для компенсації дефіциту води окупаційна адміністрація змушена використовувати скидний канал Запорізької ТЕС і бурити глибинні свердловини. Із 57 свердловин лише 11 обладнані потужними насосами, чого достатньо для охолодження лише одного енергоблоку. Це показник системної деградації безпеки.
    Всі шість енергоблоків перебувають у стані «холодний зупинки», але паралельно росія проводить незаконне ліцензування. 23 грудня 2025 року та 18 лютого 2026 року «Ростехнадзор» видав 10-річні ліцензії на експлуатацію енергоблоків №1 та №2. План - ліцензувати всі шість блоків у 2026–2027 роках. Це спроба юридично закріпити контроль над українським ядерним об’єктом.
    Кадрова ситуація також критична: із довоєнних 11 тисяч працівників залишилось близько 4 тисяч, з яких лише 1,1 тисячі підписали контракти з «Росатомом». Підготовка російського персоналу скорочена до одного місяця замість стандартних шести.
    Це пряме зниження стандартів ядерної безпеки.
    Паралельно рф продовжує мілітаризацію станції: техніка, ППО, боєприпаси розміщені в машинних залах та під естакадами енергоблоків. Перед приїздом МАГАТЕ техніку ховають, маршрути перевірок узгоджуються заздалегідь.
    З березня 2025 року ротації експертів відбуваються через територію рф та окуповані регіони без погодження з Україною.
    москва не готує запуск ЗАЕС у безпечному режимі. Вона готує політичну інтеграцію станції в систему «Росатому» та використання її як елементу шантажу - енергетичного, військового і дипломатичного.
    ЗАЕС залишається одним із найнебезпечніших інструментів тиску кремля на Європу. І поки росія контролює об’єкт, ризик ядерного інциденту не є гіпотетичним.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ТГ Бахмутський Демон https://t.me/bahshiddemon Розповіли мені про ситуацію на ЗАЕС. Вона залишається критичною. Станція фактично тримається на двох лініях електроживлення замість десяти, які були до повномасштабного вторгнення. При цьому одна з ключових ліній 330 кВ відключена з лютого 2025 року через пошкодження. Це прямий ризик для систем охолодження шести реакторів і відпрацьованого ядерного палива. Рівень води у ставку-охолоджувачі - 13,15 м при мінімально необхідних понад 15 м. Для компенсації дефіциту води окупаційна адміністрація змушена використовувати скидний канал Запорізької ТЕС і бурити глибинні свердловини. Із 57 свердловин лише 11 обладнані потужними насосами, чого достатньо для охолодження лише одного енергоблоку. Це показник системної деградації безпеки. Всі шість енергоблоків перебувають у стані «холодний зупинки», але паралельно росія проводить незаконне ліцензування. 23 грудня 2025 року та 18 лютого 2026 року «Ростехнадзор» видав 10-річні ліцензії на експлуатацію енергоблоків №1 та №2. План - ліцензувати всі шість блоків у 2026–2027 роках. Це спроба юридично закріпити контроль над українським ядерним об’єктом. Кадрова ситуація також критична: із довоєнних 11 тисяч працівників залишилось близько 4 тисяч, з яких лише 1,1 тисячі підписали контракти з «Росатомом». Підготовка російського персоналу скорочена до одного місяця замість стандартних шести. Це пряме зниження стандартів ядерної безпеки. Паралельно рф продовжує мілітаризацію станції: техніка, ППО, боєприпаси розміщені в машинних залах та під естакадами енергоблоків. Перед приїздом МАГАТЕ техніку ховають, маршрути перевірок узгоджуються заздалегідь. З березня 2025 року ротації експертів відбуваються через територію рф та окуповані регіони без погодження з Україною. москва не готує запуск ЗАЕС у безпечному режимі. Вона готує політичну інтеграцію станції в систему «Росатому» та використання її як елементу шантажу - енергетичного, військового і дипломатичного. ЗАЕС залишається одним із найнебезпечніших інструментів тиску кремля на Європу. І поки росія контролює об’єкт, ризик ядерного інциденту не є гіпотетичним. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    138переглядів
  • Tecno презентувала на MWC 2026 концепт смартфона з базовим блоком товщиною 4,9 мм та магнітним кріпленням модулів. Для з’єднання використовується гібридна система з магнітів для фіксації та контактних роз’ємів для передачі живлення. На виставці показали 10 змінних блоків, серед яких додатковий акумулятор, об’єктиви камер та ігровий контролер. https://channeltech.space/smartphones/tecno-modular-smartphone-concep...
    Tecno презентувала на MWC 2026 концепт смартфона з базовим блоком товщиною 4,9 мм та магнітним кріпленням модулів. Для з’єднання використовується гібридна система з магнітів для фіксації та контактних роз’ємів для передачі живлення. На виставці показали 10 змінних блоків, серед яких додатковий акумулятор, об’єктиви камер та ігровий контролер. https://channeltech.space/smartphones/tecno-modular-smartphone-concept-mwc-2026/
    CHANNELTECH.SPACE
    Tecno представила на MWC 2026 концепт модульного смартфона товщиною 4,9 мм – Channel Tech
    Tecno представила концепт модульного смартфона товщиною 4,9 мм на MWC 2026. Система підтримує 10 магнітних блоків, включаючи камеру та контролер.
    1
    168переглядів 1 Поширень
  • #історія #речі
    Кришталева люстра: Симфонія світла, народжена з металу та скла
    До XVII століття освітлення великих залів було справжньою проблемою. Навіть найдорожчі воскові свічки в залізних обручах давали тьмяне світло, а кіптява швидко псувала фрески на стелях. Але все змінилося, коли людина навчилася не просто тримати вогонь, а приборкувати його за допомогою заломлення.

    Справжня історія кришталевої люстри почалася в 1674 році, коли англійський скловар Джордж Рейвенскрофт запатентував новий вид скла — свинцевий кришталь. Додавши оксид свинцю до скляної маси, він отримав матеріал неймовірної прозорості та високого показника заломлення. Тепер кожна підвіска на люстрі працювала як маленька призма, розкладаючи світло свічки на всі кольори веселки та примножуючи його яскравість у десятки разів.

    У XVIII столітті володіння кришталевою люстрою було вищим проявом статусу. Найвідомішими стали люстри з острова Мурано (Венеція) та Богемії (сучасна Чехія). Муранські майстри створювали складні конструкції зі скляними квітами та листям, а богемські шліфувальники довели мистецтво огранювання кришталю до досконалості. Вага таких конструкцій могла сягати сотень кілограмів, що вимагало спеціальних інженерних рішень для кріплення до стелі.

    Цікавий факт: до винайдення електрики догляд за люстрою був окремим складним ритуалом. Щоб запалити сотні свічок під високою стелею, використовували спеціальні системи блоків, які опускали люстру вниз. А щоб почистити тисячі кришталевих елементів від нагару, слуги витрачали цілі дні, протираючи кожну деталь тканиною, змоченою у спирті або оцті.

    З появою гасового освітлення, а згодом і електрики, люстри еволюціонували. У XIX столітті з'явилися «газові люстри», які мали порожнисті трубки для подачі газу до пальників. З винайденням лампочки Едісона кришталь отримав нове життя: відсутність відкритого вогню означала відсутність кіптяви, і люстри могли роками залишатися ідеально чистими, виблискуючи під стелями перших театрів та готелів.

    Найбільша кришталева люстра у світі — це подарунок королеви Вікторії, вона знаходиться в палаці Долмабахче у Стамбулі. Вона важить 4,5 тонни та має 750 ламп. Це монументальний доказ того, що люстра — це не просто освітлювальний прилад, а справжній інструмент управління простором та настроєм.

    Сьогодні кришталева люстра залишається класикою, яка не виходить з моди. Вона — нагадування про часи, коли світло було рідкісним і дорогим ресурсом, який намагалися зберегти та примножити кожною гранічкою коштовного скла.
    #історія #речі Кришталева люстра: Симфонія світла, народжена з металу та скла 💎🏛️ До XVII століття освітлення великих залів було справжньою проблемою. Навіть найдорожчі воскові свічки в залізних обручах давали тьмяне світло, а кіптява швидко псувала фрески на стелях. Але все змінилося, коли людина навчилася не просто тримати вогонь, а приборкувати його за допомогою заломлення. Справжня історія кришталевої люстри почалася в 1674 році, коли англійський скловар Джордж Рейвенскрофт запатентував новий вид скла — свинцевий кришталь. Додавши оксид свинцю до скляної маси, він отримав матеріал неймовірної прозорості та високого показника заломлення. Тепер кожна підвіска на люстрі працювала як маленька призма, розкладаючи світло свічки на всі кольори веселки та примножуючи його яскравість у десятки разів. ✨🌈 У XVIII столітті володіння кришталевою люстрою було вищим проявом статусу. Найвідомішими стали люстри з острова Мурано (Венеція) та Богемії (сучасна Чехія). Муранські майстри створювали складні конструкції зі скляними квітами та листям, а богемські шліфувальники довели мистецтво огранювання кришталю до досконалості. Вага таких конструкцій могла сягати сотень кілограмів, що вимагало спеціальних інженерних рішень для кріплення до стелі. 🇮🇹🇨🇿 Цікавий факт: до винайдення електрики догляд за люстрою був окремим складним ритуалом. Щоб запалити сотні свічок під високою стелею, використовували спеціальні системи блоків, які опускали люстру вниз. А щоб почистити тисячі кришталевих елементів від нагару, слуги витрачали цілі дні, протираючи кожну деталь тканиною, змоченою у спирті або оцті. 🪣🧼 З появою гасового освітлення, а згодом і електрики, люстри еволюціонували. У XIX столітті з'явилися «газові люстри», які мали порожнисті трубки для подачі газу до пальників. З винайденням лампочки Едісона кришталь отримав нове життя: відсутність відкритого вогню означала відсутність кіптяви, і люстри могли роками залишатися ідеально чистими, виблискуючи під стелями перших театрів та готелів. 💡🎭 Найбільша кришталева люстра у світі — це подарунок королеви Вікторії, вона знаходиться в палаці Долмабахче у Стамбулі. Вона важить 4,5 тонни та має 750 ламп. Це монументальний доказ того, що люстра — це не просто освітлювальний прилад, а справжній інструмент управління простором та настроєм. 🇹🇷👑 Сьогодні кришталева люстра залишається класикою, яка не виходить з моди. Вона — нагадування про часи, коли світло було рідкісним і дорогим ресурсом, який намагалися зберегти та примножити кожною гранічкою коштовного скла.
    1
    460переглядів
  • Зазимська громада у скорботі. У російсько-Українській війні загинув Захисник України Ярослав Білокінь. Загинув у бою під час використання бойового завдання на Донеччині.
    Прощання з Захисником та поховання відбудеться завтра, 16 лютого 2026 року. Маршрут траурного кортежу:
    О 08:40 — зустріч біля моргу, м. Вишгород. 09:00 — виїзд від моргу. 10:45 — центр села Погреби. 11:00 — центр села Зазим'я. 11:10 — прощання біля будинку (с. Зазим’я, вул. Нова, буд. 11). 12:00 — відспівування у Святовоскресенському храмі с. Зазим’я. 13:00 — піша хода до Алеї Слави Зазимського кладовища. 14:00 - поховання на сільському кладовищі.
    Вічна пам'ять Герою України!
    @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary #герої_війни
    Зазимська громада у скорботі. У російсько-Українській війні загинув Захисник України Ярослав Білокінь. Загинув у бою під час використання бойового завдання на Донеччині. Прощання з Захисником та поховання відбудеться завтра, 16 лютого 2026 року. Маршрут траурного кортежу: О 08:40 — зустріч біля моргу, м. Вишгород. 09:00 — виїзд від моргу. 10:45 — центр села Погреби. 11:00 — центр села Зазим'я. 11:10 — прощання біля будинку (с. Зазим’я, вул. Нова, буд. 11). 12:00 — відспівування у Святовоскресенському храмі с. Зазим’я. 13:00 — піша хода до Алеї Слави Зазимського кладовища. 14:00 - поховання на сільському кладовищі. Вічна пам'ять Герою України! @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary #герої_війни
    145переглядів
  • Ядерна безпека під серйозною загрозою: усі АЕС в Україні зупинили генерацію електроенергії після ударів рф, — гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.
    ❗️ Світла стане менше: сьогодні станції АЕС скоротили генерацію, а один із блоків АЕС автоматично відключився, – Зеленський.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Ядерна безпека під серйозною загрозою: усі АЕС в Україні зупинили генерацію електроенергії після ударів рф, — гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. ❗️ Світла стане менше: сьогодні станції АЕС скоротили генерацію, а один із блоків АЕС автоматично відключився, – Зеленський. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    T.ME
    Вільний Бердянськ
    Всі найважливіші новини та події в Україні та світі,історичні події та фото,патріотична музика,гумор,факти,вислови української мови й тощо. Справжній український канал.
    119переглядів
  • Ядерна безпека під серйозною загрозою: усі АЕС в Україні зупинили генерацію електроенергії після ударів рф, — гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.
    ❗️ Світла стане менше: сьогодні станції АЕС скоротили генерацію, а один із блоків АЕС автоматично відключився, – Зеленський.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ☢️ Ядерна безпека під серйозною загрозою: усі АЕС в Україні зупинили генерацію електроенергії після ударів рф, — гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. ❗️ Світла стане менше: сьогодні станції АЕС скоротили генерацію, а один із блоків АЕС автоматично відключився, – Зеленський. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    102переглядів
  • Сунуся сьогодні до крамниці.
    Ййййй?
    Й щоки мої не мерзнуть!
    Та навіть шмарклів з носу від холоду не тече!:)
    Бо градусник придворний зранку всього -9 показував!
    А ще й сонечко сьогодні було!

    З графіком знеструмлень сьогодні щось пішло не так?

    Якби ж я піднялася до девʼятої години, зі світлом, може б, й зустрілася?:)
    Та коли я просиналася взимку в таку рань?:)

    О тринадцятій тридцять, за графіком, ту Свєєєєту так і недочекалася?
    А о пʼятнадцятій її вже за графіком не повинно було бути?

    Чекатиму тепер девʼятнадцятої?

    За кого сьогодні зранку Тррррамп, зʼясувати не було можливості.
    Про фронт нічого не знаю.
    Що там, вгорі, гадки не маю.
    Тривог не чути. Сподіваюся, їх взагалі не було?
    Як справи в моїх друзів почитати нема де.

    А поки в черговий раз просто пишшшшаюся своєю …предусмотрительностью!!!
    Яка ж я була в 2014 році розумниця?:)
    Коли придбала газовий котел, який працює без підвʼязки під наявність електроенергії!!!

    До речі, перший раз за сезон взагалі не вимикала на ніч те опалення. На мінімалках жеврів котел усю ніч!
    Зранку в кухні був Ташкент!!!:)
    Аж +16!:)

    Придворний градусник демонстрував -9.
    Градусник у тамбурі +6!

    От цікавий факт?
    Тамбур не опалюється взагалі?
    Нескінченну кількість разів за добу ми всі ляскаємо вхідними дверима?

    То курей годувати хтось біжить?
    То синичок?
    То яйця час збирати?
    То в крамницю тре?
    То хтось прийшов?
    Аааааа потім пішов?:)
    Кожній же ж з придворних тварин тре індивідуально двері відчинити-зачинити?
    Це, одну хвилиночку, шість котів та три собаки?

    А ще ж я в тамбурі палю?
    В …привідчинені двері!
    Дехто за одну мою цигарку може тричі вийти та зайти?:) На кшталт кішки Лічіни №1!:)

    А менше за +6 там температура не буває!
    Тамбур з піноблоків.

    Які висновки з попереднього набору слів?
    Нехай без світла!
    Аби без вас!!!

    Ви як там?
    Цілі?

    О!
    О девʼятнадцятій двадцять ввімкнулося!
    Якщо за графіком, години на півтори?
    Сунуся сьогодні до крамниці. Ййййй? Й щоки мої не мерзнуть! Та навіть шмарклів з носу від холоду не тече!:) Бо градусник придворний зранку всього -9 показував! А ще й сонечко сьогодні було! З графіком знеструмлень сьогодні щось пішло не так? Якби ж я піднялася до девʼятої години, зі світлом, може б, й зустрілася?:) Та коли я просиналася взимку в таку рань?:) О тринадцятій тридцять, за графіком, ту Свєєєєту так і недочекалася? А о пʼятнадцятій її вже за графіком не повинно було бути? Чекатиму тепер девʼятнадцятої? За кого сьогодні зранку Тррррамп, зʼясувати не було можливості. Про фронт нічого не знаю. Що там, вгорі, гадки не маю. Тривог не чути. Сподіваюся, їх взагалі не було? Як справи в моїх друзів почитати нема де. А поки в черговий раз просто пишшшшаюся своєю …предусмотрительностью!!! Яка ж я була в 2014 році розумниця?:) Коли придбала газовий котел, який працює без підвʼязки під наявність електроенергії!!! До речі, перший раз за сезон взагалі не вимикала на ніч те опалення. На мінімалках жеврів котел усю ніч! Зранку в кухні був Ташкент!!!:) Аж +16!:) Придворний градусник демонстрував -9. Градусник у тамбурі +6! От цікавий факт? Тамбур не опалюється взагалі? Нескінченну кількість разів за добу ми всі ляскаємо вхідними дверима? То курей годувати хтось біжить? То синичок? То яйця час збирати? То в крамницю тре? То хтось прийшов? Аааааа потім пішов?:) Кожній же ж з придворних тварин тре індивідуально двері відчинити-зачинити? Це, одну хвилиночку, шість котів та три собаки? А ще ж я в тамбурі палю? В …привідчинені двері! Дехто за одну мою цигарку може тричі вийти та зайти?:) На кшталт кішки Лічіни №1!:) А менше за +6 там температура не буває! Тамбур з піноблоків. Які висновки з попереднього набору слів? Нехай без світла! Аби без вас!!! Ви як там? Цілі? О! О девʼятнадцятій двадцять ввімкнулося! Якщо за графіком, години на півтори?
    408переглядів
  • #історія #речі
    Стілець — це, мабуть, найперший доказ того, що людство остаточно вирішило: вистачить з нас біганини за мамонтами, настав час елегантно посидіти . До появи цього чотириногого друга наші предки задовольнялися холодним камінням або сирою землею, що навряд чи сприяло глибоким філософським роздумам. Стілець став тим самим п’єдесталом, який підняв людину над пилом буття, додавши її хребту гідності, а п’ятій точці — комфорту.

    В Стародавньому Єгипті стілець був не просто меблевим виробом, а справжнім соціальним маркером. Якщо у вас був стілець зі спинкою та підлокітниками, ви — фараон або принаймні дуже поважний вельможа. Всі інші сором’язливо тулилися на низьких табуретках або просто на власних п'ятах. Фактично, історія стільця — це історія боротьби за право не стояти. Тільки уявіть: тисячоліттями люди вигадували дедалі витонченіші способи прилаштувати свій таз, перетворюючи звичайну дошку на витвори мистецтва з лев’ячими лапами замість ніжок.

    Справжній «меблевий переворот» стався у XIX столітті завдяки Міхаелю Тонету. Цей геній винайшов спосіб гнути деревину під парою, подарувавши світові легендарний «віденський стілець» №14. Це був такий собі автомат Калашникова у світі меблів: легкий, міцний і неймовірно дешевий. Його можна було розібрати на шість частин, запакувати в ящик і відправити в будь-яку точку планети. Кажуть, що під час одного з випробувань Тонет скинув стілець з Ейфелевої вежі — і той вижив. Можливо, це лише маркетологічна байка, але вона ідеально підкреслює живучість цього дизайну, який і досі прикрашає кожну другу кав’ярню. ☕️

    Сьогодні стілець — це поле для експериментів: від мінімалістичного пластику до ергономічних геймерських крісел, які виглядають як кабіна пілота винищувача. Ми сидимо на них, коли працюємо, коли їмо і коли просто не знаємо, куди себе подіти. Стілець — це мовчазний свідок великих відкриттів і тихих сімейних драм. І хоча лікарі лякають нас, що «сидіння — це нове куріння», ми все одно не готові проміняти свій улюблений трон на стояче робоче місце. Бо, зрештою, кожна людина заслуговує на свій маленький острівець стабільності на чотирьох ніжках.
    #історія #речі Стілець — це, мабуть, найперший доказ того, що людство остаточно вирішило: вистачить з нас біганини за мамонтами, настав час елегантно посидіти 🙂. До появи цього чотириногого друга наші предки задовольнялися холодним камінням або сирою землею, що навряд чи сприяло глибоким філософським роздумам. Стілець став тим самим п’єдесталом, який підняв людину над пилом буття, додавши її хребту гідності, а п’ятій точці — комфорту. 🪑 В Стародавньому Єгипті стілець був не просто меблевим виробом, а справжнім соціальним маркером. Якщо у вас був стілець зі спинкою та підлокітниками, ви — фараон або принаймні дуже поважний вельможа. Всі інші сором’язливо тулилися на низьких табуретках або просто на власних п'ятах. Фактично, історія стільця — це історія боротьби за право не стояти. Тільки уявіть: тисячоліттями люди вигадували дедалі витонченіші способи прилаштувати свій таз, перетворюючи звичайну дошку на витвори мистецтва з лев’ячими лапами замість ніжок. 🦁✨ Справжній «меблевий переворот» стався у XIX столітті завдяки Міхаелю Тонету. Цей геній винайшов спосіб гнути деревину під парою, подарувавши світові легендарний «віденський стілець» №14. Це був такий собі автомат Калашникова у світі меблів: легкий, міцний і неймовірно дешевий. Його можна було розібрати на шість частин, запакувати в ящик і відправити в будь-яку точку планети. Кажуть, що під час одного з випробувань Тонет скинув стілець з Ейфелевої вежі — і той вижив. Можливо, це лише маркетологічна байка, але вона ідеально підкреслює живучість цього дизайну, який і досі прикрашає кожну другу кав’ярню. ☕️🇫🇷 Сьогодні стілець — це поле для експериментів: від мінімалістичного пластику до ергономічних геймерських крісел, які виглядають як кабіна пілота винищувача. Ми сидимо на них, коли працюємо, коли їмо і коли просто не знаємо, куди себе подіти. Стілець — це мовчазний свідок великих відкриттів і тихих сімейних драм. І хоча лікарі лякають нас, що «сидіння — це нове куріння», ми все одно не готові проміняти свій улюблений трон на стояче робоче місце. Бо, зрештою, кожна людина заслуговує на свій маленький острівець стабільності на чотирьох ніжках. 🛋️👑
    2
    640переглядів
  • Коли цифри в ООН «брешуть»: чому ставлення України до Ізраїлю не можна вимірювати лише «голосуваннями»

    Кожне голосування десь в ООН, у якому фігурує Ізраїль, у найбільш «російськомовному Ізраїлі» (і, скажімо чесно, переважно в середовищі Z-«ботів» та «фізичних осіб», підозріло схожих на Z-«ботів») миттєво перетворюється на суперечку з калькулятором. У стрічці з’являються відсотки, графіки, «ось вам доказ» — і далі це вже не розмова, а бійка цифрами. Тему цього поста підняли у Facebook #Natalia Goutkin — і ось наша позиція.

    Україна в цих таблицях майже завжди виглядає «незручно»: частіше або утримується, або голосує проти ізраїльської позиції, і дуже рідко — «за». Для багатьох це стає швидким «вироком»: значить, ставлення до Ізраїлю погане.

    Проблема в тому, що ООН — це не суд моралі й не тест на дружбу.

    Це політична біржа, де голоси часто працюють як валюта, а не як переконання. І якщо вимірювати ставлення України до Ізраїлю лише статистикою ООН, це буде не аналіз, а методологічна помилка.

    Важливий контекст: подібні «погані» відсотки щодо Ізраїлю легко знайти у десятків країн, які з Ізраїлем торгують, співпрацюють у сфері технологій, приймають туристів, купують системи безпеки, обмінюються делегаціями — і при цьому в Нью-Йорку голосують майже так само, як Україна.

    Тобто сама цифра не відповідає на головне питання: чому так відбувається і що це насправді означає.

    Чому голосування ООН не дорівнюють симпатії чи антипатії

    ООН давно живе за логікою блоків.

    Європейський Союз — окрема матриця. Велика група країн Глобального Півдня — своя. Пострадянський простір тягне радянську інерцію «як заведено». Ісламський блок має стабільний інтерес. У результаті голосування щодо Ізраїлю часто стають ритуалом: позиції закріплені заздалегідь, а конкретні формулювання лише дають привід «відмітитися».

    Звідси перший чесний висновок: коли Україна голосує разом з європейською лінією — це не завжди про Ізраїль. Це часто про те, де Україна тримається дипломатично і від кого залежить її виживання у війні.

    І це звучить грубо, але саме так працює політика у воєнний час.

    Україна не може голосувати «у вакуумі»

    Київ критично спирається на підтримку США та Європи — зброєю, фінансами, санкційним тиском, дипломатією. А ЄС в оонівських голосуваннях щодо Ізраїлю нерідко займає позицію, яка в Ізраїлі сприймається як холодна або однобока.

    Україна, залишаючись у цій коаліції, майже неминуче отримує той самий «малюнок голосувань». Не тому, що Київ раптово вирішив «бути проти Ізраїлю», а тому, що в нього є жорсткий коридор зовнішньої політики.

    У такій системі «голос проти» іноді означає: «ми не можемо дозволити собі конфлікт із тими, хто тримає нас на плаву». Це неприємно. Але це реальність.

    Чому в багатьох країн цифри щодо Ізраїлю “погані” — і це не завжди про Ізраїль

    ООН у ізраїльській темі виглядає як перевантажений механізм, який роками розкручує один і той самий сюжет.

    Там легко зібрати більшість проти Ізраїлю: майже не потрібно платити ціну, майже не потрібно пояснювати виборцям деталі, можна прикритися загальними словами про «мир» і «процес». А далі запускається звична машина резолюцій і символічних голосувань, які самі по собі мало що змінюють на землі, але створюють політичний шум.

    І в цьому шумі Україна звучить як частина загального хору. Не як диригент.

    Незручний момент: Ізраїль теж часто голосує не «так, як очікують» у Києві

    Ізраїль — не єдиний, хто живе власними інтересами.

    Коли в ООН голосують за резолюції, де засуджується російська агресія проти України, Єрусалим час від часу обирав обережність: не брати участі, пом’якшувати формулювання, уникати прямого конфлікту. В Ізраїлі це пояснювали регіональною безпекою та «необхідністю маневру» — насамперед через присутність Росії в Сирії. Є й інші причини — багато хто про них знає і не всі хочуть їх озвучувати публічно.

    В Україні це часто читали інакше — як моральну невизначеність.

    І це ще один аргумент, чому таблиця ООН не показує «ставлення» — вона показує, у кого які ризики й які залежності.

    Тоді як правильно вимірювати ставлення України до Ізраїлю

    Не цифрами в Нью-Йорку.

    Дивитися варто на «важчі» речі, де є ціна: рівень реальних контактів між державами, позиції щодо терору і безпеки, публічні заяви в моменти криз, роботу з діаспорою, гуманітарні та медичні проєкти, співпрацю в технологіях, те, як країни реагують на загибель цивільних — у Києві та в Єрусалимі.

    Там, де є реальна відповідальність, дипломатія зазвичай чесніша, ніж у залах ООН.

    Для ізраїльтян українського походження і для тих, хто живе в Ізраїлі та дивиться на Україну не як на абстракцію, важливіше інше: обидві країни воюють за право на безпеку, обидві стикаються з ідеологіями, які виправдовують знищення «чужих», і обидві регулярно бачать, як міжнародні інститути відстають від реальності.

    Тому питання варто ставити по-дорослому: що Україна та Ізраїль роблять одне для одного в реальному світі — і які політичні рамки заважають цьому звучати голосніше, ніж черговий рядок в оонівській статистиці. Саме в цьому сенсовому коридорі працює НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.

    #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine

    НАновини:
    Важливо Поділіться ❗️
    і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали
    Коли цифри в ООН «брешуть»: чому ставлення України до Ізраїлю не можна вимірювати лише «голосуваннями» Кожне голосування десь в ООН, у якому фігурує Ізраїль, у найбільш «російськомовному Ізраїлі» (і, скажімо чесно, переважно в середовищі Z-«ботів» та «фізичних осіб», підозріло схожих на Z-«ботів») миттєво перетворюється на суперечку з калькулятором. У стрічці з’являються відсотки, графіки, «ось вам доказ» — і далі це вже не розмова, а бійка цифрами. Тему цього поста підняли у Facebook #Natalia Goutkin — і ось наша позиція. Україна в цих таблицях майже завжди виглядає «незручно»: частіше або утримується, або голосує проти ізраїльської позиції, і дуже рідко — «за». Для багатьох це стає швидким «вироком»: значить, ставлення до Ізраїлю погане. Проблема в тому, що ООН — це не суд моралі й не тест на дружбу. Це політична біржа, де голоси часто працюють як валюта, а не як переконання. І якщо вимірювати ставлення України до Ізраїлю лише статистикою ООН, це буде не аналіз, а методологічна помилка. Важливий контекст: подібні «погані» відсотки щодо Ізраїлю легко знайти у десятків країн, які з Ізраїлем торгують, співпрацюють у сфері технологій, приймають туристів, купують системи безпеки, обмінюються делегаціями — і при цьому в Нью-Йорку голосують майже так само, як Україна. Тобто сама цифра не відповідає на головне питання: чому так відбувається і що це насправді означає. Чому голосування ООН не дорівнюють симпатії чи антипатії ООН давно живе за логікою блоків. Європейський Союз — окрема матриця. Велика група країн Глобального Півдня — своя. Пострадянський простір тягне радянську інерцію «як заведено». Ісламський блок має стабільний інтерес. У результаті голосування щодо Ізраїлю часто стають ритуалом: позиції закріплені заздалегідь, а конкретні формулювання лише дають привід «відмітитися». Звідси перший чесний висновок: коли Україна голосує разом з європейською лінією — це не завжди про Ізраїль. Це часто про те, де Україна тримається дипломатично і від кого залежить її виживання у війні. І це звучить грубо, але саме так працює політика у воєнний час. Україна не може голосувати «у вакуумі» Київ критично спирається на підтримку США та Європи — зброєю, фінансами, санкційним тиском, дипломатією. А ЄС в оонівських голосуваннях щодо Ізраїлю нерідко займає позицію, яка в Ізраїлі сприймається як холодна або однобока. Україна, залишаючись у цій коаліції, майже неминуче отримує той самий «малюнок голосувань». Не тому, що Київ раптово вирішив «бути проти Ізраїлю», а тому, що в нього є жорсткий коридор зовнішньої політики. У такій системі «голос проти» іноді означає: «ми не можемо дозволити собі конфлікт із тими, хто тримає нас на плаву». Це неприємно. Але це реальність. Чому в багатьох країн цифри щодо Ізраїлю “погані” — і це не завжди про Ізраїль ООН у ізраїльській темі виглядає як перевантажений механізм, який роками розкручує один і той самий сюжет. Там легко зібрати більшість проти Ізраїлю: майже не потрібно платити ціну, майже не потрібно пояснювати виборцям деталі, можна прикритися загальними словами про «мир» і «процес». А далі запускається звична машина резолюцій і символічних голосувань, які самі по собі мало що змінюють на землі, але створюють політичний шум. І в цьому шумі Україна звучить як частина загального хору. Не як диригент. Незручний момент: Ізраїль теж часто голосує не «так, як очікують» у Києві Ізраїль — не єдиний, хто живе власними інтересами. Коли в ООН голосують за резолюції, де засуджується російська агресія проти України, Єрусалим час від часу обирав обережність: не брати участі, пом’якшувати формулювання, уникати прямого конфлікту. В Ізраїлі це пояснювали регіональною безпекою та «необхідністю маневру» — насамперед через присутність Росії в Сирії. Є й інші причини — багато хто про них знає і не всі хочуть їх озвучувати публічно. В Україні це часто читали інакше — як моральну невизначеність. І це ще один аргумент, чому таблиця ООН не показує «ставлення» — вона показує, у кого які ризики й які залежності. Тоді як правильно вимірювати ставлення України до Ізраїлю Не цифрами в Нью-Йорку. Дивитися варто на «важчі» речі, де є ціна: рівень реальних контактів між державами, позиції щодо терору і безпеки, публічні заяви в моменти криз, роботу з діаспорою, гуманітарні та медичні проєкти, співпрацю в технологіях, те, як країни реагують на загибель цивільних — у Києві та в Єрусалимі. Там, де є реальна відповідальність, дипломатія зазвичай чесніша, ніж у залах ООН. Для ізраїльтян українського походження і для тих, хто живе в Ізраїлі та дивиться на Україну не як на абстракцію, важливіше інше: обидві країни воюють за право на безпеку, обидві стикаються з ідеологіями, які виправдовують знищення «чужих», і обидві регулярно бачать, як міжнародні інститути відстають від реальності. Тому питання варто ставити по-дорослому: що Україна та Ізраїль роблять одне для одного в реальному світі — і які політичні рамки заважають цьому звучати голосніше, ніж черговий рядок в оонівській статистиці. Саме в цьому сенсовому коридорі працює НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency. #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine НАновини‼️: 🇺🇦🇮🇱 Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали
    1Kпереглядів
  • Сержант Локі. Відчуває небезпеку нюхом, а у вільний час полюбляє гризти соснові гілочки. 43 ОАБр імені гетьмана Тараса Трясила
    🐶 Сержант Локі. Відчуває небезпеку нюхом, а у вільний час полюбляє гризти соснові гілочки. 📹 43 ОАБр імені гетьмана Тараса Трясила
    172переглядів 5Відтворень
Більше результатів