На теренах України...💙💛 Казимир Сіхульський. «Гуцул з вівцями», 1906.🎨 Про художника: Казими́р (Казімеж) СІХУЛЬСЬКИЙ (17 січня 1879, Львів — 6 листопада 1942, там само) — визначний польський маляр і графік, який працював у Львові. Закінчивши гімназію, Сіхульський навчався у Львівському університеті, пізніше — у Краківській академії образотворчих мистецтв. У 1904 році Казимир Сіхульський разом з Михайлом Бойчуком були відзначені серед найкращих випускників Краківської академії срібними медалями. Продовжив навчання у Віденській академії мистецтв та в академії Колароссі у Парижі. Незабаром Сіхульський відкрив для себе мальовничу Гуцульщину. Цей гірський край відтоді займе важливу нішу у мистецтві художника.У 1910-1930-х роках полотна Сіхульського гуцульської тематики експонуються на виставках у Німеччині, Австрії, Італії, Голландії, Бельгії, Фінляндії, США. У 1920-1930-х роках Сіхульський викладав малюнок у Львівській промисловій школі. В той час тут навчались Юзефа Кратохвиля-Відимська, Роман Сельський та інші.

💔Помер Степан Гіга, - повідомив хор "Гомін". "Дякуємо Вам, Маєстро, за музику, яка об'єднує покоління та жанри. Дякуємо, що дали нам можливість торкнутися Вашої творчості і через неї знайти шлях до сердець багатьох українців. Ваші пісні будуть жити, доки ми співаємо", - написав "Гомін". 😥Раніше українські медіа писали, що співак перебуває у лікарні у важкому стані ще з 19 листопада. У 1998 році він став Заслуженим артистом у 1998-му, у 2002 році - Народним.

😭 Помер український народний співак Степан Гіга у віці 66 років, — ЗМІ Артист кілька тижнів провів у лікарні з ускладненням хвороби. У важкому стані він перебував з 19 листопада. Після ускладнень операції на коліні підвищився цукор і порушився кровообіг, тож ногу довелося ампутувати. Сьогодні співак помер у реанімації Львова. Серед його пісень — «Цей сон», «Золото Карпат», «Яворина». #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

🇺🇸🇷🇺Брайан Ланза, який був старшим радником у кампанії Трампа на виборах 2024 року, став консультантом "Лукойл", яка шукає покупців своїх активів – Politico. У виданні стверджують, що він був одними з тих, хто допоміг отримати відстрочку для продажу міжнародних активів "Лукойл" від Міністерства фінансів США. Кінцевий термін для продажу встановлений на 17 січня 2026 року. 🤷‍♂️У листопаді 2024 року Ланза заявив: "Коли Зеленський каже, що ми припинимо ці бойові дії, що мир настане лише тоді, коли Крим буде повернуто, у нас є новина для президента Зеленського: Криму більше немає… І якщо це ваш пріоритет – повернути Крим і змусити американських солдатів воювати, щоб повернути Крим, то ви самі по собі" https://t.me/Ukraineaboveallelse

🇺🇦🏒Національна чоловіча збірна України з хокею перемогла Румунію у першому матчі другого розіграшу Європейського кубка націй Румунія 🇷🇴 — 🇺🇦Україна 2:3 (0:0, 0:2, 2:1). 🥅Шайби: 0:1 — Жеребко (Захаров, Бородай), 31:55. 0:2 — Крівошапкін (меншість), 38:06. 0:3 — Пересунько (Мазур, Ворона), 45:07. 1:3 — Рот (Антал, Геше О.), 49:20. 2:3 — Петер (Ладай), 51:07. 🏆Найкращим гравцем матчу у складі збірної України став 17-річний дебютант нашої команди Денис Жеребко. У грудневому турі новоствореного турніру IIHF Україна проводить три зустрічі з Румунією з 11 по 13 грудня у Бухаресті, на арені Berceni Arena Sport Center (попередньо заплановані матчі з Литвою та Іспанією відмінили). Нагадаємо, у дебютному, листопадовому розіграші Європейського кубка націй, який приймала Литва, команда Дмитра Христича впевнено перемогла команду Румунії — 4:1 та поступилася Литві з рахунком 1:2. #Хокей #Хокей_України #Хокей #Hockey #world_hockey #worldhockey #brovarysport @brovarysport #український_хокей ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

У листопаді 1845 року Шевченко працював у складі Археографічної комісії. Їздив по селах і містах і змальовував старовинні церкви, монастирі, незвичайні будівлі тощо. Погода видалася мокрою, вітряною і холодною. Дорогою із села В'юнище до Андрушіва поет змок до нитки. Весь день його морозило, і надвечір він повернувся до В'юнища зовсім хворим. Довелося злягти в чужій хаті. Хворіючи, поет написав своє посланіє «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «Минають дні, минають ночі» і ще кілька ліричних творів. Про хворобу Тараса Шевченка дізнався його щирий приятель, переяславський лікар Андрій Козачковський і негайно перевіз друга з В'юнища до себе у Переяслав. У хворого почалося двостороннє запалення легенів. У той час мало хто видужував від цієї хвороби. Це знав і лікар, знав і поет. Після 20 грудня Тарасу Григоровичу погіршало, становище його було майже безнадійним. Вірш «Як умру, то поховайте…» написано на Різдво — 25 грудня 1845 року. То був його заповіт. На щастя, міцний організм переміг хворобу, і через два тижні поет уже вирушив на Чернігівщину з тим же таки завданням Археографічної комісії. «Заповіт» — квінтесенція творчості Шевченка періоду «Трьох літ». У ньому сфокусовано провідні ідеї, мотиви й образи гнівної музи поета-борця. Увесь твір звучить як пристрасна промова до народу. Силу Шевченкового «Заповіту» одразу відчули охоронці самодержавства. Шеф жандармів і начальник третього відділу Олексій Орлов, переглядаючи рукописну збірку «Три літа», яка стала головною підставою звинувачення поета й заслання — аж на десять років, з люттю перекреслив текст «Заповіту», кваліфікувавши цей твір (та деякі інші) як рос. «в высшей степени дерзкого и возмутительного содержания». Останні дні поет провів в Петербурзі, де помер від хвороби серця та легенів. Тіло Шевченка довго везли з Петербурга до України. Провезли повінню Дніпром до Чернечої гори, де за рядками з його ж «Заповіту», друзі і поховали поета. Свинцеву труну котили тендітні дівочі руки, а над могилою поставили дубовий хрест. Письменник і публіцист Петро Ребро зробив припущення, що у своєму «Заповіті» Тарас Шевченко змальовує пейзаж неподалік від острова Хортиця й саме тут просить поховати його згодом. Окрім згадки про Дніпро, кручі (якими можна назвати скелі острова над річкою) наводиться, що у першій публікації твору в «Кобзарі» в рядках «Було видно, було чути, / Як реве ревучий» Ревучий зазначається з великої літери. Одну з таких назв мав Ненаситець — нині затоплений поріг на Дніпрі, що за переказами був чутний за 15-20 кілометрів. Теорію Петра Ребра підтримала письменниця Оксана Забужко. Про це вона розповіла в одному з випусків літературної програми «ЛітПроСвіт». #shorts #ТарасШевченко #якумрутопоховайте #Січеград #shorts #ТворчаСтудіяСічеград #АнтонЖадько #заповіт #боротьба #цитатиукраїнською #незламні https://youtube.com/shorts/D1vdNdTjLNY

Основним інтересом Сполучених Штатів є проведення переговорів про швидке припинення військових дій в Україні з метою стабілізації європейських економік, запобігання ненавмисній ескалації або розширенню війни, відновлення стратегічної стабільності з росією, а також забезпечення відновлення України після військових дій, щоб вона могла вижити як життєздатна держава, - цитата зі Стратегії національної безпеки США, яку Трамп підписав в листопаді 2025 року. 🤓 Оцінка ризиків для України від Стратегії Трампа-2025 (у порівнянні з Байденом-2022) Стратегія та публічні меседжі Трампа вже орієнтовані на якнайшвидше припинення війни, навіть ціною «болючих рішень» для України в його Стратегії наголос – на «стратегічній стабільності з росією», а не на її невідворотній поразці. Це створює ризик організованого тиску Вашингтона на Київ (і через Європу), щоб погодитися на угоду, яка законсервує частину окупації. Фактичний прецедент такого тиску ми вже бачимо в реальній політиці. Зниження фокусу США на довгостроковому стримуванні росії в Європі. Якщо Байденська Стратегія визначала рф як загрозу, яку треба системно стримувати, укріплюючи НАТО, то Трампівська Стратегія більше вказує про «повернення до стабільності з росією» й делегуванні більшої відповідальності Європі. Трампівська Стратегія визначає менше політичної волі у США до тривалого нарощування сил НАТО у Європі й до великих довгострокових пакетів допомоги Україні, прямо або опосередковано підштовхує Європу до самостійного забезпечення власної безпеки, зокрема через вимогу значно більшого оборонного бюджету й риторику щодо критики європейської політики. Для України це двояко: Плюс – Європа змушена нарешті серйозно озброюватися, що може означати більше зброї та виробництва для нас. Мінус – без жорсткого американського «хребта» в НАТО зростає ризик «втоми від України» й поглиблення поділів усередині ЄС щодо того, як саме закінчувати війну. https://t.me/Ukraineaboveallelse

🏆 В середу, 10 грудня, Броварський міський голова Ігор Сапожко зустрівся з вихованцями тренера ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР, ЗТУ Олександра Кононова Вони нещодавно, у складі національної збірної України, взяла участь у Чемпіонаті світу з комбат дзю-дзюцу. Змагання 27-30 листопада приймала столиця Іспанії, Мадрид. У першості планети взяли участь спортсмени з 21 країни. За підсумками турніру збірна України виборола перше загальнокомандне місце та стала Чемпіонкою світу з Combat Ju-Jutsu. Вихованці «Voin Fight Club Brovary» вибороли сім (!!!) призових медалей: 🥇🥈🥈 Ангеліна Журба (категорія 14-15 р.): золото – full, срібло – ground, срібло – close 🥇 Мілана Ільясова (категорія 16-17 р.): золото – full, виконала норматив Майстра спорту України. 🥉🥉🥉 Іван Ліфер (категорія 10-11 р.): бронза – full, бронза – ground, бронза – close 🔸Вітаємо, пишаємося! 🔹Нових здобутків та перемог! #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #Brovarysport #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦

#історія #події ⚔️ Вогонь Повстання: Як Козаки Здобули Київський Замок і Розпалили Визвольну Війну. Ніч з 10 на 11 грудня 1648 року стала одним із визначальних моментів у ході Національно-визвольної війни, що охопила Україну під проводом Богдана Хмельницького. Саме в цей час повстанські загони здійснили успішний та символічний акт — захоплення Київського замку. Зимовий Злам До кінця осені 1648 року козацькі війська здобули низку блискучих перемог (Жовті Води, Корсунь, Пилявці) і взяли в облогу Львів та Замостя. Однак після укладення Замостського перемир'я (листопад 1648 р.) між Хмельницьким та польським командуванням, Богдан з основними силами відійшов, щоб не перенапружувати сили. Але це перемир’я не зупинило народного повстання. Українське селянство, міщани та нереєстрові козаки, натхненні першими перемогами, вже не бажали повертатися під владу Речі Посполитої і продовжили боротьбу, особливо у центральних воєводствах. Штурм Київського Замку Київський замок був важливим адміністративним і військовим центром на території Київського воєводства. Його захоплення мало не стільки військове, скільки символічне та політичне значення. Організатори: Повстання в самій столиці організували місцеві козаки та міщани. Дата та Час: У ніч на 11 грудня (за іншими даними – 12 грудня), повстанці здійснили несподіваний штурм. Перемога: Замок був швидко захоплений, а польський гарнізон, який, ймовірно, був невеликим і деморалізованим, не зміг чинити ефективний опір. Ця подія фактично ознаменувала перехід контролю над містом від польської адміністрації до повстанських сил. Наслідки для Визвольної Війни Захоплення замку стало каталізатором для подальшого розгортання повстання на Київщині та підкреслило глибину народної підтримки Хмельницького, навіть коли його основні сили відпочивали. Посилення Повстання: Успіх у Києві надав рішучості іншим повстанським загонам у регіоні, які почали масово витісняти польську шляхту та адміністрацію. Тріумфальний В’їзд Хмельницького: Цей успіх підготував ґрунт для історичного тріумфального в’їзду Богдана Хмельницького до Києва на Різдво 23 грудня 1648 року. Гетьман прибув до міста як визволитель, його зустрічало духовенство, міщани та величезні натовпи, що укріпило його авторитет як національного лідера. Формування Території: Захоплення Києва стало важливим кроком у формуванні фактичної території козацької держави, що пізніше оформилася як Гетьманщина. Захоплення Київського замку 11 грудня 1648 року чітко засвідчило, що повстання перетворилося на справжню Національно-визвольну війну, яка охопила всі верстви суспільства і не могла бути зупинена простим перемир'ям.

#історія #події ✍️ Царський Арешт: Як Михайло Грушевський потрапив у тюрму за "Австрофільство". 28 листопада 1914 року (за новим стилем) — ця дата ознаменувала початок трьохрічного заслання для одного з найвидатніших українських істориків і майбутнього голови Центральної Ради — Михайла Грушевського. Повернувшись до Києва на початку Першої світової війни, він одразу потрапив під жорна російської імперської репресивної машини. Причини та Звинувачення Перша світова війна стала приводом для Російської імперії розпочати тотальну кампанію проти українського національного руху. Оскільки бойові дії йшли переважно проти Австро-Угорщини, Росія звинувачувала всіх активних українських діячів у співпраці з Віднем. Місце Події: Арешт відбувся у Києві, куди Грушевський прибув кружним шляхом через Румунію після початку війни, оскільки застав її в Карпатах (тоді Австро-Угорщина). Офіційні Звинувачення: Царська жандармерія звинуватила Грушевського у "мазепинстві" та "австрофільстві" (прихильності до Австрії) і, головне, у шпигунстві на користь ворога. Його підозрювали в причетності до створення Легіону Українських січових стрільців, який воював на боці Австро-Угорщини. Справжня Причина: Справжньою причиною арешту стала його багаторічна діяльність у Львові (на той час — столиця Галичини, під владою Австро-Угорщини), де він очолював Наукове товариство імені Тараса Шевченка (НТШ) і був лідером українського національного руху. Царська влада розглядала його як небезпечного ворога імперії. Тюрма та Заслання Після арешту Грушевського утримували в сумнозвісній Лук'янівській в'язниці в Києві, де він провів майже три місяці і витримав не менше 16 допитів. Помешкання родини обшукали, вилучивши цінні папери та книги. 😥 Незважаючи на відсутність доказів шпигунства, Грушевського відправили на заслання власним коштом: Симбірськ (лютий 1915 року). Казань (завдяки клопотанню Петроградської Академії наук йому дозволили переїхати, але із забороною викладання). Москва (з вересня 1916 року, де він працював над своїм монументальним твором "Історія України-Руси"). Повернення до Державотворення Заслання тривало до Лютневої революції 1917 року, яка повалила царизм. У березні 1917 року Михайло Грушевський нарешті зміг повернутися до Києва, де його зустріли як національного лідера. 26 березня він прибув до столиці, а вже за два дні, 28 березня 1917 року, очолив перше засідання Української Центральної Ради, ставши її Головою і фактично — першим Президентом нової української держави. 👏 Таким чином, царські репресії, що мали на меті ізолювати лідера, лише відтермінували його прихід до влади, яка була реалізована менш ніж через два з половиною роки.