• Динамо відпустило гравця в оренду в клуб УПЛ

    🇺🇦 21-річний вінгер київського «Динамо» Андрій Маткевич стане гравцем «Оболоні» на сезон 2026/27.

    🔥 Футболіст проведе наступну кампанію в складі «пивоварів» на правах річної оренди. За «Оболонь» Маткевич гратиме під 7-м номером.

    ⚽️ Андрій вже приєднався до табору «Оболоні» та навіть взяв участь у товариській грі проти «Чернігова» (3:2), де він оформив гол та асист.

    🤷 Маткевич влітку повернувся до розпорядження «Динамо», але головний тренер Ігор Костюк не вписав Андрія у свої плани.
    #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football @читачі @всіх @топові прихильники
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    Динамо відпустило гравця в оренду в клуб УПЛ 🇺🇦 21-річний вінгер київського «Динамо» Андрій Маткевич стане гравцем «Оболоні» на сезон 2026/27. 🔥 Футболіст проведе наступну кампанію в складі «пивоварів» на правах річної оренди. За «Оболонь» Маткевич гратиме під 7-м номером. ⚽️ Андрій вже приєднався до табору «Оболоні» та навіть взяв участь у товариській грі проти «Чернігова» (3:2), де він оформив гол та асист. 🤷 Маткевич влітку повернувся до розпорядження «Динамо», але головний тренер Ігор Костюк не вписав Андрія у свої плани. #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football @читачі @всіх @топові прихильники ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    61переглядів
  • 🐄 Українські капелани-добровольці евакуювали з-під обстрілів жінку разом з її коровою.

    Тетяна жила в Костянтинівці, але її рідний дім вщент знищили російські снаряди. Тоді вона пішки втекла разом із коровою до сусідньої Дружківки, але і там ворожі обстріли не припинялися — і вона звернулася до волонтерів.

    Ті пропонували жінці продати корову місцевим або ж здати на м’ясо. Але коли за коровою приїхали потенційні покупці, тварина ніби відчула небезпеку і почала сильно плакати 💔

    Тетяна не змогла відправити корову на забій, а волонтери зрозуміли, що рогата — все, що залишилося у жінки від дому. Тож попри усі складнощі, їх обох успішно евакуювали до Кіровоградської області, де вони зараз перебувають у безпеці.
    🐄 Українські капелани-добровольці евакуювали з-під обстрілів жінку разом з її коровою. Тетяна жила в Костянтинівці, але її рідний дім вщент знищили російські снаряди. Тоді вона пішки втекла разом із коровою до сусідньої Дружківки, але і там ворожі обстріли не припинялися — і вона звернулася до волонтерів. Ті пропонували жінці продати корову місцевим або ж здати на м’ясо. Але коли за коровою приїхали потенційні покупці, тварина ніби відчула небезпеку і почала сильно плакати 💔 Тетяна не змогла відправити корову на забій, а волонтери зрозуміли, що рогата — все, що залишилося у жінки від дому. Тож попри усі складнощі, їх обох успішно евакуювали до Кіровоградської області, де вони зараз перебувають у безпеці.
    87переглядів 1Відтворень
  • 🗣«Через картонковий майдан люди сподіваються, що зараз приймуть реформи і не потрібно буде йти в армію. Вони чекають, що нікого не будуть чіпати і якось це омине – таке може бути,тільки якщо ми готові капітулювати та програти війну», — секретар Комітету ВР з Нацбезпеки Костенко
    🗣«Через картонковий майдан люди сподіваються, що зараз приймуть реформи і не потрібно буде йти в армію. Вони чекають, що нікого не будуть чіпати і якось це омине – таке може бути,тільки якщо ми готові капітулювати та програти війну», — секретар Комітету ВР з Нацбезпеки Костенко
    75переглядів 3Відтворень
  • ЗЛАМ НЕБЕС

    Безодня розкрила глибоку завісу,
    Багрові заграви пробили тумани,
    Прорвали заслони високого міста.

    Горять у безмежжі запеклі світанки,
    Всередині хмари з'являється вихор,
    Очима багровими сяють кургани.

    Повітря вирує крізь створений вихід,
    Червоне проміння палає завзято,
    Зруйновано спалахом небо по крихті.

    Вогняне створіння виходить з прокляття,
    Жахлива потвора пробила полуду,
    Шукаючи здобич, лютує затято.

    Істота тривожить космічність як пудру,
    Тікають смугасті примари додолу,
    Здолавши назавжди прадавню облуду.

    Земля розступається ніби на долі,
    Ховається жах під валун кам'янистий,
    Зникає надія на хибність розколу.

    Прорізано морок, що спалює кисень,
    Пробуджено силу міцного дракона,
    Який спопеляє вогнем променистим.

    Назавжди пропали природні закони.

    Мирослав Манюк
    24.07.2026
    ЗЛАМ НЕБЕСБезодня розкрила глибоку завісу,Багрові заграви пробили тумани,Прорвали заслони високого міста.Горять у безмежжі запеклі світанки,Всередині хмари з'являється вихор,Очима багровими сяють кургани.Повітря вирує крізь створений вихід,Червоне проміння палає завзято,Зруйновано спалахом небо по крихті.Вогняне створіння виходить з прокляття,Жахлива потвора пробила полуду,Шукаючи здобич, лютує затято.Істота тривожить космічність як пудру,Тікають смугасті примари додолу,Здолавши назавжди прадавню облуду.Земля розступається ніби на долі,Ховається жах під валун кам'янистий,Зникає надія на хибність розколу.Прорізано морок, що спалює кисень,Пробуджено силу міцного дракона,Який спопеляє вогнем променистим.Назавжди пропали природні закони.Мирослав Манюк24.07.2026
    2
    82переглядів
  • 💔 Два роки болісного очікування: «на щиті» повертається Захисник з Київщини Олександр Карпушін.

    Олександр став на захист України ще у березні 2022 року. Служив старшим механіком-водієм 2 танкової роти танкового батальйону.

    «У найважчі хвилини він ніколи не ховався за спинами інших, сміливо приймав виклики долі та залишався вірним своїм принципам до останнього подиху. Життя Олександра Миколайовича стало прикладом мужності, честі та самовідданості», — згадують (https://vechirniy.kyiv.ua/news/130159/) про земляка у Рокитнянській громаді Білоцерковського району.

    Олександр загинув під час бойового завдання в районі Костянтинівки у травні 2024-го. Йому було 49 років.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    💔 Два роки болісного очікування: «на щиті» повертається Захисник з Київщини Олександр Карпушін.Олександр став на захист України ще у березні 2022 року. Служив старшим механіком-водієм 2 танкової роти танкового батальйону.«У найважчі хвилини він ніколи не ховався за спинами інших, сміливо приймав виклики долі та залишався вірним своїм принципам до останнього подиху. Життя Олександра Миколайовича стало прикладом мужності, честі та самовідданості», — згадують (https://vechirniy.kyiv.ua/news/130159/) про земляка у Рокитнянській громаді Білоцерковського району.Олександр загинув під час бойового завдання в районі Костянтинівки у травні 2024-го. Йому було 49 років.#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    86переглядів
  • ЧЕКІСТ ВІВ ОЛЕНУ ПЧІЛКУ НА ДОПИТ, ПРИВ’ЯЗАВШИ МОТУЗКОЮ ДО КОНЯ...
    Єдиний в Україні й світі пам’ятник Олені Пчілці встановлено в Луцьку у 2011 році біля Волинської обласної наукової бібліотеки, що носить її ім’я. І то з ініціативи громадськості та небайдужих українців. Сьогодні на честь неї в Україні названо лише кілька бібліотек, вулиці у деяких містах та гімназію в рідному Гадячі. Чим же так «завинила» мати Лесі Українки перед державою?
    У Полтаві шанують Петра I, а не Пчілку
    Чому цю красиву жінку, яка була талановитою письменницею і публіцисткою, громадською діячкою та перекладачкою (знала п’ять мов), відомою фольклористкою, зрештою, мамою геніальної Лесі Українки та ще п’яти не менш талановитих дітей, так не шанували ні в часи російсько-радянського панування, ні в часи вже незалежної України? При тому, що вона була ще й першою жінкою членом-кореспондентом Академії наук України! Навіть на рідній Полтавщині Пчілка не заслужила пам’ятника у своїх земляків. Як і багато інших видатних українців, народжених цією землею. Зате російський імператор Петро І у повен зріст оселився у зросійщеній Полтаві.
    Що нам було відомо про Ольгу Драгоманову (справжнє ім’я Олени Пчілки) донедавна? Геть небагато. Трохи знали її як дитячу письменницю і, звичайно, маму Лесі Українки та сестру Михайла Драгоманова. На її творчу спадщину наклали негласне табу, що діяло навіть після смерті діячки. Бо Пчілку звинувачували в «українському буржуазному націоналізмі» та шовінізмі. І це тавро тяжіє над нею й досі.
    Звідки ж у дівчинки з Гадяча, яка народилася в дворянській родині Драгоманових у 1849 році, взялося стільки України, що її називали навіть матір’ю українського націоналізму? Початкову освіту вона здобувала вдома. «Тоді вже рішуче й безповоротно переходилося на мову московську, бо й не було книжки української для вчіння», – згадувала своє дитинство Ольга Петрівна. Але, попри тотальну русифікацію, в родині Драгоманових розмовляли українською. Діти слухали наші пісні, казки, знали всі народні звичаї. І цей дух тримала берегиня роду – мама Єлизавета, у якій дворянська кров не затьмарила українського начала.
    З нею навіть київські поліцейські розмовляли українською
    Подальшу освіту Ольга здобула у найпрестижнішому пансіоні шляхетних дівиць у Києві, де брат Михайло познайомив її з багатьма яскравими представниками української інтелігенції. Тут вона зустріла й свою долю – Петра Косача. Він був студентом права Київського університету. Молодята обвінчалися 22 липня 1868 року у Хресто-Воздвиженській церкві в Пироговому, що біля Києва. А далі своє життя високоосвічена молода жінка присвятила родині: поїхала за чоловіком у Новоград-Волинський, згодом – на Волинь, народила шестеро дітей і при цьому встигала писати, збирати фольклор, видавати книги та часописи і послідовно, де тільки можна, відстоювати Україну. Як матір і талановитий педагог вона зуміла виховати своїх дітей справжніми українцями.
    Олена Пчілка добре розуміла, звідки починається патріот своєї вітчизни: «Майбутнє батьківщини залежатиме від того, дитина виросте приятелем чи ворогом України, од того, що їй буде защеплене в сім’ї», – писала вона, ніби зазираючи в наше майбутнє. Як же актуально звучать ці її слова дотепер! Зрозуміло, чому так люто п’ята московська колона й досі бореться проти того, щоб українська мова в Україні утвердилася як державна.
    Це вона у 1920 році на святі Кобзаря у рідному Гадячі обгорнула його погруддя жовто-блакитним прапором. Це вона виступила проти святкування в українських «Просвітах» ювілею Льва Толстого, резонно запитуючи: «А чому не Шевченка?» Вона, до речі, за власні кошти видавала єдиний український дитячий журнал на території Російської імперії «Молода Україна». І однією з перших серед письменників стала писати для наших дітей, аби вони мали змогу читати рідною мовою.
    За цю непримиренність і послідовність у відстоюванні українських інтере¬сів, а ще за те, що посміла у своєму часописі «Рідний край» порушити проблемні питання українсько-єврейських відносин в Україні, її називали націоналісткою, шовіністкою, антисеміткою. Її цькували, ганьбили й ненавиділи всі, хто молився на Росію. Але ця мужня жінка, втративши за десять років (з 1903-й по 1913-й) сина Михайла, чоловіка і доньку Ларису (Лесю Українку), не зігнулася під ударами долі. І не втратила ні своєї гідності, ні гонору й совісті.
    Не пробачила Олені Пчілці українського духу й радянська влада. За виступ на селянській конференції у Гадячі в 1920 році її заарештували, і чекіст вів уже немолоду жінку на допит, прив’язавши мотузкою до коня. Але тоді письменницю дивом вдалося вирвати з чекістської тюрми. Та ЧК її в спокої вже не залишила. У серпні 1929 року у київський дім, де мешкала вона з дочками Ольгою та Ізидорою, прийшли з обшуком. Від арешту письменницю врятував лише її вік – Ользі Драгомановій-Косач було вже за вісімдесят, до того ж, була прикута до ліжка. У жовтні 1930-го мати Лесі Українки відійшла у вічність. А її донькам і синові Миколі ще довелося настраждатися. Після тюрем і залякувань лише у 1943 році Ользі та Ізи¬дорі вдалося виїхати на Захід. Микола помер у 1937-му у рідному Колодяжному, доживаючи в бідності та забутті. Ольга – у 1945-му в Німеччині. Оксана дожила до 93 років і померла у 1975-му в Празі. Найменшій з Косачів, Ізидорі, Бог теж вділив довгого віку: вона пішла на той світ у США в 92 роки у 1980-му.

    Ніна РОМАНЮК

    P.S. Дипис трьох річної давності тому деякі неточності, 25 лютого 2025 на третій рік повномасштабної війни нарешті демонтували пам’ятник петру 1 в Полтаві... Нарешті !
    ЧЕКІСТ ВІВ ОЛЕНУ ПЧІЛКУ НА ДОПИТ, ПРИВ’ЯЗАВШИ МОТУЗКОЮ ДО КОНЯ...Єдиний в Україні й світі пам’ятник Олені Пчілці встановлено в Луцьку у 2011 році біля Волинської обласної наукової бібліотеки, що носить її ім’я. І то з ініціативи громадськості та небайдужих українців. Сьогодні на честь неї в Україні названо лише кілька бібліотек, вулиці у деяких містах та гімназію в рідному Гадячі. Чим же так «завинила» мати Лесі Українки перед державою?У Полтаві шанують Петра I, а не ПчілкуЧому цю красиву жінку, яка була талановитою письменницею і публіцисткою, громадською діячкою та перекладачкою (знала п’ять мов), відомою фольклористкою, зрештою, мамою геніальної Лесі Українки та ще п’яти не менш талановитих дітей, так не шанували ні в часи російсько-радянського панування, ні в часи вже незалежної України? При тому, що вона була ще й першою жінкою членом-кореспондентом Академії наук України! Навіть на рідній Полтавщині Пчілка не заслужила пам’ятника у своїх земляків. Як і багато інших видатних українців, народжених цією землею. Зате російський імператор Петро І у повен зріст оселився у зросійщеній Полтаві.Що нам було відомо про Ольгу Драгоманову (справжнє ім’я Олени Пчілки) донедавна? Геть небагато. Трохи знали її як дитячу письменницю і, звичайно, маму Лесі Українки та сестру Михайла Драгоманова. На її творчу спадщину наклали негласне табу, що діяло навіть після смерті діячки. Бо Пчілку звинувачували в «українському буржуазному націоналізмі» та шовінізмі. І це тавро тяжіє над нею й досі.Звідки ж у дівчинки з Гадяча, яка народилася в дворянській родині Драгоманових у 1849 році, взялося стільки України, що її називали навіть матір’ю українського націоналізму? Початкову освіту вона здобувала вдома. «Тоді вже рішуче й безповоротно переходилося на мову московську, бо й не було книжки української для вчіння», – згадувала своє дитинство Ольга Петрівна. Але, попри тотальну русифікацію, в родині Драгоманових розмовляли українською. Діти слухали наші пісні, казки, знали всі народні звичаї. І цей дух тримала берегиня роду – мама Єлизавета, у якій дворянська кров не затьмарила українського начала.З нею навіть київські поліцейські розмовляли українськоюПодальшу освіту Ольга здобула у найпрестижнішому пансіоні шляхетних дівиць у Києві, де брат Михайло познайомив її з багатьма яскравими представниками української інтелігенції. Тут вона зустріла й свою долю – Петра Косача. Він був студентом права Київського університету. Молодята обвінчалися 22 липня 1868 року у Хресто-Воздвиженській церкві в Пироговому, що біля Києва. А далі своє життя високоосвічена молода жінка присвятила родині: поїхала за чоловіком у Новоград-Волинський, згодом – на Волинь, народила шестеро дітей і при цьому встигала писати, збирати фольклор, видавати книги та часописи і послідовно, де тільки можна, відстоювати Україну. Як матір і талановитий педагог вона зуміла виховати своїх дітей справжніми українцями.Олена Пчілка добре розуміла, звідки починається патріот своєї вітчизни: «Майбутнє батьківщини залежатиме від того, дитина виросте приятелем чи ворогом України, од того, що їй буде защеплене в сім’ї», – писала вона, ніби зазираючи в наше майбутнє. Як же актуально звучать ці її слова дотепер! Зрозуміло, чому так люто п’ята московська колона й досі бореться проти того, щоб українська мова в Україні утвердилася як державна.Це вона у 1920 році на святі Кобзаря у рідному Гадячі обгорнула його погруддя жовто-блакитним прапором. Це вона виступила проти святкування в українських «Просвітах» ювілею Льва Толстого, резонно запитуючи: «А чому не Шевченка?» Вона, до речі, за власні кошти видавала єдиний український дитячий журнал на території Російської імперії «Молода Україна». І однією з перших серед письменників стала писати для наших дітей, аби вони мали змогу читати рідною мовою.За цю непримиренність і послідовність у відстоюванні українських інтере¬сів, а ще за те, що посміла у своєму часописі «Рідний край» порушити проблемні питання українсько-єврейських відносин в Україні, її називали націоналісткою, шовіністкою, антисеміткою. Її цькували, ганьбили й ненавиділи всі, хто молився на Росію. Але ця мужня жінка, втративши за десять років (з 1903-й по 1913-й) сина Михайла, чоловіка і доньку Ларису (Лесю Українку), не зігнулася під ударами долі. І не втратила ні своєї гідності, ні гонору й совісті.Не пробачила Олені Пчілці українського духу й радянська влада. За виступ на селянській конференції у Гадячі в 1920 році її заарештували, і чекіст вів уже немолоду жінку на допит, прив’язавши мотузкою до коня. Але тоді письменницю дивом вдалося вирвати з чекістської тюрми. Та ЧК її в спокої вже не залишила. У серпні 1929 року у київський дім, де мешкала вона з дочками Ольгою та Ізидорою, прийшли з обшуком. Від арешту письменницю врятував лише її вік – Ользі Драгомановій-Косач було вже за вісімдесят, до того ж, була прикута до ліжка. У жовтні 1930-го мати Лесі Українки відійшла у вічність. А її донькам і синові Миколі ще довелося настраждатися. Після тюрем і залякувань лише у 1943 році Ользі та Ізи¬дорі вдалося виїхати на Захід. Микола помер у 1937-му у рідному Колодяжному, доживаючи в бідності та забутті. Ольга – у 1945-му в Німеччині. Оксана дожила до 93 років і померла у 1975-му в Празі. Найменшій з Косачів, Ізидорі, Бог теж вділив довгого віку: вона пішла на той світ у США в 92 роки у 1980-му.Ніна РОМАНЮКP.S. Дипис трьох річної давності тому деякі неточності, 25 лютого 2025 на третій рік повномасштабної війни нарешті демонтували пам’ятник петру 1 в Полтаві... Нарешті !
    225переглядів
  • ⚽️ Увечері 22 липня відбулися перші поєдинки кваліфікації Q2 Ліги конференцій.

    🏆 Ліга конференцій 2026/27
    Кваліфікація Q2. Перші матчі
    19:00. 🇦🇿 Нефтчі Баку (Азербайджан) – 🏳️ динамо мінськ (білорусь) – 2:4
    Голи: Емін Махмудов, 2, Олександр Селява, 8 (автогол) – Карен Варданян, 36, 57, Євген Малашевич, 47, Гульжигіт Аликулов, 76
    20:00. 🇮🇪 Богеміан (Ірландія) – 🇽🇰 Балкані (Косово) – 2:1
    Голи: Даглас Джеймс-Тейлор, 76, Росс Тірні, 89 – Тоні Домджоні, 29 (пен)
    20:45. 🇹🇷 Істанбул Башакшехір (Туреччина) – 🇫🇮 Інтер Турку (Фінляндія) – 1:1
    Голи: Емін Байрам, 54 – Клінтон Джефта, 16
    21:00. 🇲🇰 Вардар (П. Македонія) – 🇱🇻 Рига (Латвія) – 2:3
    Голи: Дієго Кастаньєда, 28, Жерсон Родрігеш, 66 – Орландо Гало, 35, Яго Сікейра, 39, Режіналдо Рамірес, 81
    21:30. 🇸🇰 Спартак Трнава (Словаччина) – 🇧🇬 ЦСКА 1948 Софія (Болгарія) – 0:0
    #World_Football #football #European_football @European_football
    #футбол_football #Brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    ⚽️ Увечері 22 липня відбулися перші поєдинки кваліфікації Q2 Ліги конференцій.🏆 Ліга конференцій 2026/27Кваліфікація Q2. Перші матчі19:00. 🇦🇿 Нефтчі Баку (Азербайджан) – 🏳️ динамо мінськ (білорусь) – 2:4Голи: Емін Махмудов, 2, Олександр Селява, 8 (автогол) – Карен Варданян, 36, 57, Євген Малашевич, 47, Гульжигіт Аликулов, 7620:00. 🇮🇪 Богеміан (Ірландія) – 🇽🇰 Балкані (Косово) – 2:1Голи: Даглас Джеймс-Тейлор, 76, Росс Тірні, 89 – Тоні Домджоні, 29 (пен)20:45. 🇹🇷 Істанбул Башакшехір (Туреччина) – 🇫🇮 Інтер Турку (Фінляндія) – 1:1Голи: Емін Байрам, 54 – Клінтон Джефта, 1621:00. 🇲🇰 Вардар (П. Македонія) – 🇱🇻 Рига (Латвія) – 2:3Голи: Дієго Кастаньєда, 28, Жерсон Родрігеш, 66 – Орландо Гало, 35, Яго Сікейра, 39, Режіналдо Рамірес, 8121:30. 🇸🇰 Спартак Трнава (Словаччина) – 🇧🇬 ЦСКА 1948 Софія (Болгарія) – 0:0#World_Football #football #European_football @European_football#футбол_football #Brovarysport @brovarysportВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    102переглядів
  • На кордоні Вінниччини та Молдови вже збудували 96 із 276 метрів мосту через Дністер

    Міст з’єднає Україну з майбутнім міжнародним пунктом пропуску «Ямпіль – Косеуць». Завершити будівництво планують до кінця 2026 року.

    Будівництво стартувало ще у 2021 році, однак після початку повномасштабної війни роботи були тимчасово призупинені.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    На кордоні Вінниччини та Молдови вже збудували 96 із 276 метрів мосту через ДністерМіст з’єднає Україну з майбутнім міжнародним пунктом пропуску «Ямпіль – Косеуць». Завершити будівництво планують до кінця 2026 року.Будівництво стартувало ще у 2021 році, однак після початку повномасштабної війни роботи були тимчасово призупинені.#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    1
    79переглядів
  • З 16 по 18 липня у Броварах відбувся літній чемпіонат України серед юнаків та юніорів з плавання, який об’єднав понад 400 спортсменів з усіх куточків України. На ньому вихованець відділення плавання ДЮСШ управління освіти і науки Тимофій Повх виконав норматив МС України на дистанції 400м комплексним плавання (тренери Ірина Усатюк). Нині Тимофій продовжує навчання в КОСФК.
    #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport
    З 16 по 18 липня у Броварах відбувся літній чемпіонат України серед юнаків та юніорів з плавання, який об’єднав понад 400 спортсменів з усіх куточків України. На ньому вихованець відділення плавання ДЮСШ управління освіти і науки Тимофій Повх виконав норматив МС України на дистанції 400м комплексним плавання (тренери Ірина Усатюк). Нині Тимофій продовжує навчання в КОСФК.#Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport
    128переглядів
  • 💪🏼 Бійці 225 окремого штурмового полку поповнили обмінний фонд 64-ма росіянами.

    Окупанти мали непомітно просочитися в тил українських позицій та не вступати у бій. Завданням ворога був пошук екіпажів БпЛА, збір розвідданих та встановлення триколорів для чергових пропагандистських роликів про «захоплені» села.

    🇺🇦 Бійці 225-го окремого штурмового полку провели зачистку від інфільтрованих груп противника в районах Тернуватого, Косівцевого, Різдвянки, Верхньої Терси та Воздвижівки.

    Результат операції — 64 російські військовополонені.
    💪🏼 Бійці 225 окремого штурмового полку поповнили обмінний фонд 64-ма росіянами. Окупанти мали непомітно просочитися в тил українських позицій та не вступати у бій. Завданням ворога був пошук екіпажів БпЛА, збір розвідданих та встановлення триколорів для чергових пропагандистських роликів про «захоплені» села.🇺🇦 Бійці 225-го окремого штурмового полку провели зачистку від інфільтрованих груп противника в районах Тернуватого, Косівцевого, Різдвянки, Верхньої Терси та Воздвижівки.Результат операції — 64 російські військовополонені.
    69переглядів
Більше результатів