• 🍾 А осьо сьодні день народження шампанського!

    Неофіційне, але дуже святкове свято для тих, хто любить бульбашки в бокалі. Вважається, що 4 серпня 1693 року монах Дом Періньйон відкрив секрет ігристого вина. Він так зрадів, що нібито вигукнув: «Я п’ю зірки!» ✨

    Хоча французи вважають його "батьком шампанського", британці не погоджуються: дослідження показали, що в Англії навчилися робити ігристе ще раніше. Ну а нам що — головне, щоб воно було смачне 😉

    📌 А ВИ ЗНАЛИ, ЩО:

    🍇 За законом, лише вина, зроблені в межах 100 миль від Шампані, можуть називатися "шампанським". Усе інше — просто ігристе вино.

    💥 У пляшці шампанського — близько 49 мільйонів бульбашок.

    👑 У XVIII столітті шампанське стало улюбленим напоєм королівських дворів і символом розкоші.
    🍾 А осьо сьодні день народження шампанського! Неофіційне, але дуже святкове свято для тих, хто любить бульбашки в бокалі. Вважається, що 4 серпня 1693 року монах Дом Періньйон відкрив секрет ігристого вина. Він так зрадів, що нібито вигукнув: «Я п’ю зірки!» ✨ Хоча французи вважають його "батьком шампанського", британці не погоджуються: дослідження показали, що в Англії навчилися робити ігристе ще раніше. Ну а нам що — головне, щоб воно було смачне 😉 📌 А ВИ ЗНАЛИ, ЩО: 🍇 За законом, лише вина, зроблені в межах 100 миль від Шампані, можуть називатися "шампанським". Усе інше — просто ігристе вино. 💥 У пляшці шампанського — близько 49 мільйонів бульбашок. 👑 У XVIII столітті шампанське стало улюбленим напоєм королівських дворів і символом розкоші.
    Like
    1
    132views
  • #поезія
    Залиш мені на згадку, тепле літо,
    нестримну пісню вітру і води.
    Дощем живильним вмий несамовито,
    з обіймів чар до осені веди,

    де ще пролине згадок павутиння
    і усміхнеться сонечко ясне...
    І тільки час, мов листу шумовиння,
    перепалає й швидко промайне.

    Пірнаю я, вітаючи свободу,
    у пінні хвилі бурної ріки.
    Хай течія, каміння — це ж природа! —
    і суть її міняти не з руки.

    Стежина в ліс. Пісень яса стокрила.
    Дубів мовчання. Сосен хоровод.
    І здасться вмить, що маю безліч сили
    для почуттів, для звершень і пригод.

    Безкрає поле. Очі волошкові
    так щиро а душу дивляться мені.
    Жаль, відшумлять колись жита шовкові
    й ходити доведеться по стерні.

    Хліба достиглі вітер зачіпає.
    Та кожен колосочок — мов струна.
    Яка прекрасна музика врожаю!
    І жайворонка пісня неземна!

    Залиш на згадку, літо, синь озерця,
    веселки міст і крапельки роси.
    Зірки надій в пульсуючому серці
    ніколи, я прошу, не загаси!
    #поезія Залиш мені на згадку, тепле літо, нестримну пісню вітру і води. Дощем живильним вмий несамовито, з обіймів чар до осені веди, де ще пролине згадок павутиння і усміхнеться сонечко ясне... І тільки час, мов листу шумовиння, перепалає й швидко промайне. Пірнаю я, вітаючи свободу, у пінні хвилі бурної ріки. Хай течія, каміння — це ж природа! — і суть її міняти не з руки. Стежина в ліс. Пісень яса стокрила. Дубів мовчання. Сосен хоровод. І здасться вмить, що маю безліч сили для почуттів, для звершень і пригод. Безкрає поле. Очі волошкові так щиро а душу дивляться мені. Жаль, відшумлять колись жита шовкові й ходити доведеться по стерні. Хліба достиглі вітер зачіпає. Та кожен колосочок — мов струна. Яка прекрасна музика врожаю! І жайворонка пісня неземна! Залиш на згадку, літо, синь озерця, веселки міст і крапельки роси. Зірки надій в пульсуючому серці ніколи, я прошу, не загаси!
    Love
    Like
    3
    201views
  • #поезія
    Чи знають зірки, як вони прекрасні,
    Про безкінечність поглядів німих?
    І як на ранок я в долонях власних
    Тримаю з ніжністю одну із них.

    Чи я прокинулась, чи це все досі сон?
    Яскраве золото світанку на моїй стіні,
    Не мій на тумбочці лежить кулон —
    Я ніби досі плаваю в солодкому вині.

    Гарячим водоспадом ллється ейфорія,
    Хвилини в вічність хочу розтягнути.
    Невже сьогодні це не просто мрія?
    Невже тебе нарешті можу я...

    ...відчути...

    Твій подих теплий, тихий на моїй щоці,
    Волосся срібло поміж моїх пальців,
    Зефірні губи на моєму сонному лиці,
    Як щоки наші наливаються рум'янцем...

    «Як це можливо?» — я запитуюся в бога.
    «Чим смертна заслужила такий дар?»
    Як крила не перетворилися на спогад,
    Коли я доторкнулась сонця, як Ікар?

    Я хочу, щоб ця мить тягнулась вічно,
    Цю посмішку магічну бачити щодня,
    Твій голос чути ніжний, кристалічний,
    Який шепоче в вушко тихо — «Ти моя».


    Квірш
    #поезія Чи знають зірки, як вони прекрасні, Про безкінечність поглядів німих? І як на ранок я в долонях власних Тримаю з ніжністю одну із них. Чи я прокинулась, чи це все досі сон? Яскраве золото світанку на моїй стіні, Не мій на тумбочці лежить кулон — Я ніби досі плаваю в солодкому вині. Гарячим водоспадом ллється ейфорія, Хвилини в вічність хочу розтягнути. Невже сьогодні це не просто мрія? Невже тебе нарешті можу я... ...відчути... Твій подих теплий, тихий на моїй щоці, Волосся срібло поміж моїх пальців, Зефірні губи на моєму сонному лиці, Як щоки наші наливаються рум'янцем... «Як це можливо?» — я запитуюся в бога. «Чим смертна заслужила такий дар?» Як крила не перетворилися на спогад, Коли я доторкнулась сонця, як Ікар? Я хочу, щоб ця мить тягнулась вічно, Цю посмішку магічну бачити щодня, Твій голос чути ніжний, кристалічний, Який шепоче в вушко тихо — «Ти моя». Квірш
    Love
    1
    181views
  • #особистості #театри
    СЬОГОДНІ МИНАЄ 171 РІК ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МАРІЇ КОСТЯНТИНІВНИ ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ , провідної зірки українського театру кінця XIX — початку ХХ століття. Свій шлях на сцені вона розпочала у 1882 році й присвятила їй усе своє життя. За роки творчості Заньковецька зіграла понад 30 ролей, вражаючи глядачів глибиною переживань і майстерністю перевтілення.

    Вона творила разом із титанами української сцени Марком Кропивницьким, Михайлом Старицьким, Миколою Садовським, Панасом Саксаганським та Іваном Карпенком-Карим. Її ім'я стало символом національного театру, сили духу й мистецької відданості.

    "Могутній талант, який зробив би честь найкращій європейській сцені..." так писав про Заньковецьку Симон Петлюра.
    #особистості #театри СЬОГОДНІ МИНАЄ 171 РІК ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МАРІЇ КОСТЯНТИНІВНИ ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ , провідної зірки українського театру кінця XIX — початку ХХ століття. Свій шлях на сцені вона розпочала у 1882 році й присвятила їй усе своє життя. За роки творчості Заньковецька зіграла понад 30 ролей, вражаючи глядачів глибиною переживань і майстерністю перевтілення. Вона творила разом із титанами української сцени Марком Кропивницьким, Михайлом Старицьким, Миколою Садовським, Панасом Саксаганським та Іваном Карпенком-Карим. Її ім'я стало символом національного театру, сили духу й мистецької відданості. "Могутній талант, який зробив би честь найкращій європейській сцені..." так писав про Заньковецьку Симон Петлюра.
    Like
    1
    103views
  • #цікаве
    🍾 А ось сьогодні день народження шампанського!
    Неофіційне, але дуже святкове свято для тих, хто любить бульбашки в бокалі. Вважається, що 4 серпня 1693 року монах Дом Періньйон відкрив секрет ігристого вина. Він так зрадів, що нібито вигукнув: «Я п’ю зірки!» ✨

    Хоча французи вважають його "батьком шампанського", британці не погоджуються: дослідження показали, що в Англії навчилися робити ігристе ще раніше. Ну а нам що — головне, щоб воно було смачне 😉

    🍇 За законом, лише вина, зроблені в межах 100 миль від Шампані, можуть називатися "шампанським". Усе інше — просто ігристе вино.

    💥 У пляшці шампанського — близько 49 мільйонів бульбашок.

    👑 У XVIII столітті шампанське стало улюбленим напоєм королівських дворів і символом розкоші.

    #цікаве 🍾 А ось сьогодні день народження шампанського! Неофіційне, але дуже святкове свято для тих, хто любить бульбашки в бокалі. Вважається, що 4 серпня 1693 року монах Дом Періньйон відкрив секрет ігристого вина. Він так зрадів, що нібито вигукнув: «Я п’ю зірки!» ✨ Хоча французи вважають його "батьком шампанського", британці не погоджуються: дослідження показали, що в Англії навчилися робити ігристе ще раніше. Ну а нам що — головне, щоб воно було смачне 😉 🍇 За законом, лише вина, зроблені в межах 100 миль від Шампані, можуть називатися "шампанським". Усе інше — просто ігристе вино. 💥 У пляшці шампанського — близько 49 мільйонів бульбашок. 👑 У XVIII столітті шампанське стало улюбленим напоєм королівських дворів і символом розкоші.
    Like
    Love
    3
    238views
  • Зірки світових 100 м проведуть перший реванш після драматичного фотофінішу на Олімпіаді-2024

    Ноа Лайлз та Кішейн Томпсон вперше з Парижа зустрінуться на етапі Діамантової ліги у польській Сілезії. 

    На Олімпійських Іграх-2024 два бігуни драматично розіграли між собою золоту медаль змагань. У надшвидкому забігу Лайлз та Томпсон показали однаковий час — 9.79 секунд — і переможець визначався за допомогою фотофінішу.

    За результатами фотофіксації дебютну перемогу на Олімпіаді в кар'єрі здобув Лайлз, випередивши суперника на 0.005 секунди. Натомість Томпсон здобув першу в кар'єрі медаль Ігор — «срібло».

    Лайлз і Томпсон втретє в кар'єрі змагатимуться між собою на змаганнях: крім Олімпіади-2024, вони бігли 100 м у фіналі Діамантової ліги-2023 у Юджині, де чемпіон світу посів друге місце, а ямаєць — четверте.

    12-й етап Діамантової ліги сезону-2025 в польській Сілезії відбудеться у суботу, 16 серпня.
    #спорт #спорт_sports #brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    Зірки світових 100 м проведуть перший реванш після драматичного фотофінішу на Олімпіаді-2024 Ноа Лайлз та Кішейн Томпсон вперше з Парижа зустрінуться на етапі Діамантової ліги у польській Сілезії.  На Олімпійських Іграх-2024 два бігуни драматично розіграли між собою золоту медаль змагань. У надшвидкому забігу Лайлз та Томпсон показали однаковий час — 9.79 секунд — і переможець визначався за допомогою фотофінішу. За результатами фотофіксації дебютну перемогу на Олімпіаді в кар'єрі здобув Лайлз, випередивши суперника на 0.005 секунди. Натомість Томпсон здобув першу в кар'єрі медаль Ігор — «срібло». Лайлз і Томпсон втретє в кар'єрі змагатимуться між собою на змаганнях: крім Олімпіади-2024, вони бігли 100 м у фіналі Діамантової ліги-2023 у Юджині, де чемпіон світу посів друге місце, а ямаєць — четверте. 12-й етап Діамантової ліги сезону-2025 в польській Сілезії відбудеться у суботу, 16 серпня. #спорт #спорт_sports #brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    109views
  • #архів
    У 1920-х увійшов у моду ручний розпис колін фарбою. Нижче наведені рядки зі статті газети «The Des Moines Register», від 2 серпня 1925 року:

    📌
    «Що може бути більш привабливим для ока, ніж розписані вручну коліна? Відповідь, звичайно ж, два розписані вручну коліна. І відтепер світ може очікувати, що на ямочках колін Флаперії можна буде побачити намальоване серце, що кровоточить, або будь-який інший малюнок на власний вибір» …

    … «Це дивна і красива мода, - заявила пані Маурер, - представник комісії з Чигако. Малюнки на колінах, намальовані вручну, інтригують. Деякі малюнки прості, деякі складні. Деякі дівчата віддають перевагу квітці або групі квіток дивовижних кольорів. Іншим подобається портрет або невеликий пейзаж».

    🤩 Ця мода зникла разом з Великою депресією, але повернулася в 1960-х роках. Згідно зі статтею 1966 року в газеті «Фредерік Ньюз Пос», одна жінка розмальовувала коліна так часто, що могла
    «нафарбувати їх швидше, ніж нанести макіяж».

    Чоловіки, опитані в тій же статті, говорили: «Мені подобається бачити чисту шкіру» або «Я вважаю, що це досить смішно».

    🎨 Деякі жінки розмальовували коліна відповідно до свого вбрання чи пори року, наприклад, червоним і зеленим на Різдво або помаранчевим і чорним на Геловін.

    Дехто також розмальовував коліна гаслами чи повідомленнями, наприклад, "Голосуй за жінок" або "Я люблю тебе".

    ✨А деякі жінки використовували трафарети або шаблони для створення більш складних малюнків на колінах, таких як зірки, серця або тварини.

    #архів У 1920-х увійшов у моду ручний розпис колін фарбою. Нижче наведені рядки зі статті газети «The Des Moines Register», від 2 серпня 1925 року: 📌 «Що може бути більш привабливим для ока, ніж розписані вручну коліна? Відповідь, звичайно ж, два розписані вручну коліна. І відтепер світ може очікувати, що на ямочках колін Флаперії можна буде побачити намальоване серце, що кровоточить, або будь-який інший малюнок на власний вибір» … … «Це дивна і красива мода, - заявила пані Маурер, - представник комісії з Чигако. Малюнки на колінах, намальовані вручну, інтригують. Деякі малюнки прості, деякі складні. Деякі дівчата віддають перевагу квітці або групі квіток дивовижних кольорів. Іншим подобається портрет або невеликий пейзаж». 🤩 Ця мода зникла разом з Великою депресією, але повернулася в 1960-х роках. Згідно зі статтею 1966 року в газеті «Фредерік Ньюз Пос», одна жінка розмальовувала коліна так часто, що могла «нафарбувати їх швидше, ніж нанести макіяж». Чоловіки, опитані в тій же статті, говорили: «Мені подобається бачити чисту шкіру» або «Я вважаю, що це досить смішно». 🎨 Деякі жінки розмальовували коліна відповідно до свого вбрання чи пори року, наприклад, червоним і зеленим на Різдво або помаранчевим і чорним на Геловін. Дехто також розмальовував коліна гаслами чи повідомленнями, наприклад, "Голосуй за жінок" або "Я люблю тебе". ✨А деякі жінки використовували трафарети або шаблони для створення більш складних малюнків на колінах, таких як зірки, серця або тварини.
    Love
    1
    306views
  • У ГРІ ЮНИЙ СИН ЗІРКИ СВІТОВОГО ФУТБОЛУ, АРГЕНТИНЦЯ ЛІОНЕЛЯ МЕССІ - ЧІРО
    #World_Football #football #European_football @European_football
    #футбол_football #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    У ГРІ ЮНИЙ СИН ЗІРКИ СВІТОВОГО ФУТБОЛУ, АРГЕНТИНЦЯ ЛІОНЕЛЯ МЕССІ - ЧІРО #World_Football #football #European_football @European_football #футбол_football #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    Love
    1
    186views 9Plays
  • #поезія
    вдягати на себе твій запах, футболку і спокій,
    не відкладати любов і щастя взаємне на потім,
    зливатись, тремтіти, тепло відчувати у грудях
    до крихт, до молекул вбирати усе, що даровано лютим.

    ловити сніжинки, зірки і погляди сіро-зелених,
    пити вино, до біса послати буденні проблеми,
    читати дотиком рук тебе, мов азбуку брайля
    і в світле майбутнє ввійти без краплі лихого вагання.

    тримати й триматись за слово, за вчинок, за мрію,
    плекати спільне разом, бо порізно вже не зумію…
    все це і ще сотню всього, що завгодно
    хочу щоденно робити з тобою
    безперешкодно.


    Поліна Шишлевська
    #поезія вдягати на себе твій запах, футболку і спокій, не відкладати любов і щастя взаємне на потім, зливатись, тремтіти, тепло відчувати у грудях до крихт, до молекул вбирати усе, що даровано лютим. ловити сніжинки, зірки і погляди сіро-зелених, пити вино, до біса послати буденні проблеми, читати дотиком рук тебе, мов азбуку брайля і в світле майбутнє ввійти без краплі лихого вагання. тримати й триматись за слово, за вчинок, за мрію, плекати спільне разом, бо порізно вже не зумію… все це і ще сотню всього, що завгодно хочу щоденно робити з тобою безперешкодно. Поліна Шишлевська
    Love
    2
    343views
  • #архів
    Під час Другої світової війни в окупованих німцями країнах загинули тисячі і мільйони євреїв. Єдиною країною, мешканці якої змогли успішно протистояти Голокосту, виявилася Данія.

    Коли німці зобов’язали данських євреїв носити на одязі пришиту жовту зірку Давида, вже наступного дня майже всі данці вийшли на вулиці з такими ж зірками.
    Через кілька днів загарбники домоглися того, щоб данці більше не носили зірок. Але... зірки з вулиць зникли повністю. За три дні всіх євреїв Данії переправили до нейтральної Швеції.

    За весь час війни загинуло лише 120 данських євреїв. У сотні, а то й тисячі разів менше, ніж в інших країнах.

    #архів Під час Другої світової війни в окупованих німцями країнах загинули тисячі і мільйони євреїв. Єдиною країною, мешканці якої змогли успішно протистояти Голокосту, виявилася Данія. Коли німці зобов’язали данських євреїв носити на одязі пришиту жовту зірку Давида, вже наступного дня майже всі данці вийшли на вулиці з такими ж зірками. Через кілька днів загарбники домоглися того, щоб данці більше не носили зірок. Але... зірки з вулиць зникли повністю. За три дні всіх євреїв Данії переправили до нейтральної Швеції. За весь час війни загинуло лише 120 данських євреїв. У сотні, а то й тисячі разів менше, ніж в інших країнах.
    Like
    1
    123views
More Results