🤺🥉💥🇺🇦ЧЄ U-23 2025 Таллінн: Українські рапіристки третій рік поспіль на командному п’єдесталі молодіжного Євро!

Сьогодні, 26 квітня, рапіристки розіграли командні нагороди молодіжного чемпіонату Європи в столиці Естонії🇪🇪 Бронзовими призерками за підсумками змагань стали українки Ольга Сопіт,  Аліна Полозюк, Катерина Буденко та Крістіна Петрова, таким чином піднявши синьо-жовтий прапор💙💛 над п’єдесталом пошани в жіночій рапірі третій рік поспіль і принісши Україні четверту медаль в Таллінні. 

Стартувавши з переконливої перемоги у чвертьфіналі над  Угорщиною🇭🇺 (45:34), підопічні Ольги Лелейко далі  зустрілися з представницями Франції🇫🇷. Програючи після п'ятого бою десять уколів, вони не здавалися до останнього. Ольга Сопіт у заключному поєдинку вийшовши на "-6", скоротила розрив до "-2". Але більшого суперниці не дозволили (42:45).

За весь бронзовий поєдинок проти Польщі🇵🇱програвши  лише один з дев’яти боїв в середині зустрічі, коли наша перевага вже сягала двозначної цифри, українки впевнено оформили перемогу (45:23), а разом з нею і третю поспіль командну медаль для нашої жіночої рапіри на ЧЄ U-23 після срібла в Будапешті-2023🥈 та Анталії-2024🥈  

Рапіра, жінки (командні)
🥇Італія🇮🇹
🥈Франція🇫🇷
🥉Україна🇺🇦 (Катерина Буденко, Крістіна Петрова, Аліна Полозюк, Ольга Сопіт)
#world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#тварина
Шимпанзе винайшли фемінізм: бонобо створюють жіночі банди, щоб отримати владу над самцями.
Вчені узагальнили результати 30-річного дослідження - самки бонобо (Pan paniscus) створюють коаліції проти самців, щоб захистити свій соціальний статус і зменшити статеві відмінності у владі.

З 1786 спостережуваних конфліктів самки виграли 1099, незважаючи на те, що самці бонобо, як правило, більші за самок. У 85% випадків для нападу на самців утворюються коаліції самок.

🤼‍♀️ Україна вийшла у два «золоті» фінали у перший день Євро-2025 у жіночій вільній боротьбі.

👉🏻🥇 Дві українські борчині вийшли у «золоті» фінали на чемпіонаті Європи-2025, що триває у Братиславі. До цієї стадії пройшли Оксана Лівач (вага 50 кг) та Анастасія Алпєєва (76 кг).

🔹 Для Алпєєвої це перший дорослий фінал у кар’єрі на рівні Євро. У сутичці за «золото» вона зустрінеться проти туркені Ясемін Адар, бронзової призерки Олімпіади-2020.

🔸 Для Лівач це четвертий «золотий» фінал Євро у кар’єрі. Лише одного разу — у 2019 році — вона ставала чемпіонкою змагань, ще двічі закінчувала змагання зі «сріблом».

👀 Обидві фінальні сутички за участі українок відбудуться у четвер, 10 квітня, у вечірню сесію змагань, початок якої о 19:00.
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
#world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт

🥇🥇🥇ЗОЛОТО🥇🥇🥇

🤺🇺🇦⚡️Переможну крапку поставили українські шпажистки на кадетсько-юніорському чемпіонаті світу з фехтування!

🤩В заключний змагальний день в китайському Усі медальна скарбничка збірної України поповнилася третьою нагородою і першим золотом на світовій першості серед кадетів та юніорів!

😊На першу сходинку п'єдесталу пошани піднялася команда шпажисток у складі Емілі Конрад, Аліни Дмитрук, Анни Максименко та Валерії Білоус-Гріджак. У фіналі українки здолали господарок турніру, збірну Китаю (45:34).

🔝Для Анни Максименко це вже четверта медаль у кар’єрі на кадетсько-юніорських чемпіонатах світу. Для Емілі Конрад та Аліни Дмитрук — друга нагорода, а для Валерії Білоус-Гріджак — дебютна!

🔥Зазначимо, що це перша командна медаль для України на юніорському чемпіонаті світу починаючи з 2021 року, коли історичну бронзу в рапірі вибороли Катерина Буденко, Крістіна Петрова, Ольга Сопіт і Аліна Полозюк. Також це лише третя в історії нагорода у жіночій шпазі — після двох срібних командних медалей у 2005 та 2006 роках, коли у складі цієї команди фехтувала майбутня олімпійська чемпіонка Яна Шемякіна.

З трьома нагородами в активі (🥇🥈🥉) українська збірна посла п'яте загальнокомандне місце на світовій першості серед юніорів та кадет.
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
#world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #україна_краща #спорт_sports #brovarysport #нація_переможців #паралімпійськийспорт

25 лютого 1871 року народилася Леся Українка — славетна поетка, драматургиня, перекладачка і громадська діячка, при народженні Лариса Косач, що увійшла в історію української і європейської літератури під іменем цілого народу.

Народилася у Новограді-Волинському (нині Звягель) в родині дійсного статського радника, мецената, члена «Старої громади» Петра Косача та Ольги Драгоманової-Косач (письменниці Олени Пчілки).

Лариса була другою із шести дітей Косачів. Батько і мати Лесі походили зі шляхти: Петро Косач – із заможного українсько-козацького шляхетства, яке мало власний герб і після ліквідації Гетьманщини отримало права російського дворянства, а Олена Пчілка – із роду Драгоманових, що належав до козацької старшини.

Навчання отримала переважно домашнє. Спочатку навчалася за програмою матері (Олена Пчілка взагалі принципово до 5-го класу вчила своїх дітей вдома, українською мовою, остерігаючись, щоб російська школа їх не зіпсувала), пізніше окремі вчителі приходили до неї додому, бо через туберкульоз кісток, який діагностували в десятилітньому віці, Леся тривалий час була прикутою до ліжка.

Попри це, Леся Українка досконало вивчила з десяток мов, серед яких були французька (французькою володіла краще, ніж російською), німецька, англійська, італійська, польська, болгарська, а також латина і грецька. В Єгипті почала вчити іспанську. Перекладала Байрона, Шекспіра, Гоголя, Міцкевича, Гейне, Гюго, Гомера. У 19 років написала для сестер підручник «Стародавня історія східних народів».

Через хворобу Леся Українка об’їздила всю Європу, довгий час жила в Італії та Єгипті, три роки прожила в Криму, в Ялті. Любила бувати в театрі та опері (відвідала майже всі найкращі європейські театри), прекрасно розбиралася в європейському мистецтві, скрізь записувалася до найкращих бібліотек, цікавилась новинками літератури та науковими працями. Критикувала «народництво» і всіляко просувала європейські тенденції в українську культуру, стала однією з провісників модернізму в українській літературі.

Леся Українка разом з Оленою Пчілкою, Наталею Кобринською, Ольгою Кобилянською та іншими письменницями мала величезний вплив на розвиток феміністичної течії в українській літературі. Її жіночі образи – вільні у своєму виборі, самодостатні, горді і незалежні, що для того часу було абсолютним викликом, особливо на теренах російської імперії. Друкувалася на сторінках започаткованого в 1887 році жіночого альманаху «Перший вінок», біля витоків якого стояли Наталя Кобринська та Олена Пчілка. Підтримувала емансипацію та жіночі рухи, які виступали за більші можливості для жіночої самореалізації.

У 1888 році разом з братом Михайлом стала співорганізатором літературного гуртка української молоді «Плеяда». Серед членів гуртка були Людмила Старицька, Володимир Самійленко, Іван Стешенко, Агатангел Кримський, Максим Славінський, Олександр Черняхівський та інші.

Леся не лише писала власні твори, але й активно займалася перекладами, адаптуючи європейську класику до українського читача. На той час українська література, яка була переважно сконцентрована на зображенні села, зіткнулася з проблемою нестачі слів для збільшення образності. Тому українська інтелігенція взялася за модернізацію української мови. Зокрема, Лесі Українці ми завдячуємо слів «промінь», «напровесні», Олена Пчілка ввела в лексикон українців слова «палкий», «мистецтво», «переможець», «нестяма», а Михайло Старицький подарував нам такі слова, як «мрія», «майбутнє», «байдужість», «завзяття», «темрява», «страдниця» та ін.

Все її життя було боротьбою: з хворобою, із суспільними догмами, за право бути українкою, мати власну думку, жити своїм розумом, не бути ні від кого залежною. Іван Франко назвав Лесю Українку «єдиним мужчиною в нашому письменстві».

Останні роки прожила в Єгипті та різних містах Грузії, куди переводили по службі її чоловіка, Климента Квітку. Померла 1 серпня 1913 року в грузинському селищі Сурамі – виснажені хворобою, у неї відмовили нирки. Похована у Києві на Байковому кладовищі біля батька та брата Михайла. До кладовища труну з тілом Лесі Українки несли шестеро жінок.

Дорогі українки!

Замість чужих, нав’язаних свят, сьогодні хочемо привітати вас з днем народження людини, яка знала справжню ціну жіночій красі, ніжності та силі. Тарас Григорович Шевченко не просто писав про жінок – він їх оспівував, як символ чистоти, любові та незламності.

Ви – натхнення, світло і сила. Ви – ті, ким захоплюються, кого кохають і заради кого борються. Тож сьогодні хочемо побажати вам того, що і сам Шевченко бачив у справжній жінці: свободи, внутрішньої краси та любові, яка робить світ кращим. В одній з незавершених поем Шевченко писав:

"Якби зустрів тебе, Мар'яно,
У темнім гаї за Десною,
Я взяв би зорі із небес,
Заквітчав би твою косою.

Я взяв би місяць, мов серпанок,
Щоб він твоє лице повив,
Щоб він тобі світив крізь ранок
І тихо-тихо говорив."

Нехай у вашому житті завжди буде пісня, весна і справжня радість. Зі святом, неймовірні!

#fan_art

🤼‍♀️ Дві нагороди у перший день фіналів здобули українські борчині на на чемпіонаті Європи U-23

🥈 Манола Скобельська вийшла до фіналу у категорії до 68 кг. У головному поєдинку українка поступилася представниці Туреччині та стала срібною призеркою.

✅ За бронзу змагалися дві борчині.

🥉 Марія Орлевич у своєму поєдинку у вазі до 76 кг перемогла угорку та піднялася на третю позицію п'єдесталу.

5️⃣ Юлія Пахнюк (до 59 кг) не змогла здобути нагороду та завершила ЧЄ на 5-й позиції.

💥 Україна гарантувала собі ще як мінімум дві медалі у жіночій боротьбі - Аліна Філіпович (до 57 кг) та Ірина Бондар (до 62 кг) виступлять у фіналах, Наталія Клівчуцька (до 53 кг) змагатиметься за бронзу.
#спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

"Колготки TM Smart Life – стиль, комфорт і корекція фігури

💎 Ексклюзивні колготки від TM Smart Life – ідеальне поєднання елегантності та зручності!

🔹 Корекція фігури – правильно розподілений тиск підкреслює твої форми.

🔹 Плаский шов – забезпечує непомітність під будь-яким одягом.

🔹 Бавовняна ластовиця – дарує комфорт та гігієнічність.

🔹 Оптимальна щільність – 40 DEN – для витонченого вигляду та довговічності.

🔹 Переплетення:

В ніжці – кулірна гладь

Шортики – рубчик

Виготовлені з нитки одинарного оплету

🎨 Два стильні кольори:

🖤 Чорний – класичний вибір для будь-якого образу.

🤎 Карамель – натуральний відтінок для гармонійного поєднання зі шкірою.

✨ Що може бути привабливішим, ніж гарні жіночі ніжки? Обирай Smart Life – відчувай впевненість у кожному русі!"

Інструкція із застосування
🔍 Як правильно підібрати розмір?
1️⃣ Виміряй зріст та обхват стегон.
2️⃣ Порівняй отримані дані з розмірною сіткою на сторінці товару.
3️⃣ Обери свій ідеальний розмір і насолоджуйся бездоганною посадкою!

Склад

✔️81% поліамід

✔️18% еластан

✔️1% бавовна

Колготки моделюючі Smart life, 40 Den, карамель, розмір 3
₴ 249.00
₴186.75 (за умови реєстрації за посиланням на сайт https://fl.in.ua/vira_pidhrushna/catalog2

Код продукту SL60023

🛍️ Подаруй своїм близьким в подарунок емоції з нашими парфумами Martin Lion🛍️

◾️Жіночі
◾️Чоловічі
◾️Унісекс

Вибираючи парфуми, ти демонструєш турботу, показуєш, що людина тобі не байдужа – адже аромат буде відчуватися весь день, і значить, весь день людина думатиме про тебе♥️

Обирай улюблений аромат, адже це парфуми якісні аналоги відомих брендів 🔥🔥🔥

Пишіть в особисті аби переглянути весь список доступних ароматів 🥰

#поезія
Натуга на руках,
від втоми чорних,
здувала жили,
ніби мотузки.
Каміння клацало зубами
в жорнах,
жувало жовті зерна на друзки.
І сіялось не борошно,
а мука…
При тьмяному мигтінні каганця
жіночі ніжні
материнські руки
тягли за ручку
камінь без кінця.
Журливо мліли очі сумивиті,
і борошно,
мов біла кров, лилось…
Це все було
в двадцятому столітті,
що грозами над нами пронеслось.
Ми часто чуєм
радісну зловтіху
у голосі ворожому,
чужім,
що заглядали кривда
й люте лихо
у наш —
для щастя виведений — дім.
Хай сатаніють
виродки од крику —
нас не знобить
од їхньої хули:
нам жорна ті
із кам’яного віку
на танках варвари
з Європи привезли.
І то для них
таки й була наука,
коли —
у всього світу на виду, —
немов у жорнах,
дужі наші руки
перемололи варварську орду.
Народе мій!
Титане непоборний,
що небо підпирає голубе!
Твій гордий подвиг
не принизять жорна —
вони лиш возвеличують тебе.
Дарма біситься
злість ворожа, чорна —
нічим не очорнить
твоєї боротьби!..
Цілую руки,
що крутили жорна
у переддень космічної доби.

Василь Симоненко