😨 У Києві чоловік ударив в голову водія евакуатора, який забрав його авто за порушення правил паркування. Той упав на дорогу, вдарився головою та знепритомнів. Нападник відтягнув чоловіка на узбіччя дороги й покинув. Медиків для водія евакуатора викликали перехожі. Нині він перебуває у важкому стані в лікарні. У чоловіка діагностували забій головного мозку й перелом потиличної кістки. Причетного до побиття затримали, йому загрожує до 8 років позбавлення волі

Нічого незвичайного, просто пішохідний перехід для лижників у Швейцарії ⛷️ Йду через дорогу я в лижах взутий — і лижі їдуть, і я нормальний)

РІК ПРИЙДЕ - СВЯТ НАВЕДЕ Стрітення (2 лютого). Із цим святом пов'язували надії на весну. Вважалося, що в цей день зустрічається зима з літом. Із цього приводу казали: «Прийшла громниця - зими половиця», оскільки «в цей день лютий до березня приїхав». На честь Стрітення в церквах робили відправи, святили воду й свічки. Традиційно побутувало повір'я, що «громниці» вельми помічні від грому. Їх спеціально тримали в господарстві, і коли наближалася гроза, то запалювали, щоб «грім хати не підпалив». У цей день посвяченою водою лікували хворі місця й пристріт. Навіть чумаків, які вирушали в далеку дорогу, господар, давши хліб та сіль, скроплював кожного стрітенською водою, приказуючи: «Боже тобі поможи!» Кожен господар на Стрітення уважно спостерігав за погодою, оскільки зустрічається зима з літом. При зустрічі літо казало: «Помагай тобі Бог, зимо!» «Дай Боже здоров'я, відказувала вона. «Бач, зимо, говорило літо, що я наробило й напрацювало, ти все поїла й попила!» Відтак повадки природи народжували численні прислів'я й прикмети. З відривного календаря "Криниченька" за 2 лютого. ----------

РІК ПРИЙДЕ - СВЯТ НАВЕДЕ Стрітення (2 лютого). Із цим святом пов'язували надії на весну. Вважалося, що в цей день зустрічається зима з літом. Із цього приводу казали: «Прийшла громниця - зими половиця», оскільки «в цей день лютий до березня приїхав». На честь Стрітення в церквах робили відправи, святили воду й свічки. Традиційно побутувало повір'я, що «громниці» вельми помічні від грому. Їх спеціально тримали в господарстві, і коли наближалася гроза, то запалювали, щоб «грім хати не підпалив». У цей день посвяченою водою лікували хворі місця й пристріт. Навіть чумаків, які вирушали в далеку дорогу, господар, давши хліб та сіль, скроплював кожного стрітенською водою, приказуючи: «Боже тобі поможи!» Кожен господар на Стрітення уважно спостерігав за погодою, оскільки зустрічається зима з літом. При зустрічі літо казало: «Помагай тобі Бог, зимо!» «Дай Боже здоров'я, відказувала вона. «Бач, зимо, говорило літо, що я наробило й напрацювало, ти все поїла й попила!» Відтак повадки природи народжували численні прислів'я й прикмети. З відривного календаря "Криниченька" за 2 лютого. ----------

#історія #речі 🕯️ Канделябр: Маніфест світла у темні часи. До того, як Едісон подарував світу лампочку, людина вела щоденну боротьбу з темрявою. Канделябр — це не просто підставка для свічок, це архітектурна спроба приборкати вогонь і змусити його світити яскравіше. Сама назва походить від латинського candela (свічка). Якщо звичайний свічник тримав одну свічку, то канделябр — це «багатозарядний» пристрій, справжня світлова установка минулих епох. 🏛️ Від античності до бароко Перші складні канделябри з’явилися в етрусків та давніх римлян. Це були високі металеві триноги, на які кріпилися лампади або свічки. Але справжній розквіт предмета настав у XVI–XVIII століттях. У палацах епохи бароко та рококо канделябри перетворилися на гігантські скульптури з бронзи, срібла та кришталю. Кількість свічок у канделябрі була прямим маркером багатства. Уявіть: одна якісна воскова свічка у XVIII столітті коштувала стільки, що звичайний робітник не міг дозволити собі палити її весь вечір. Запалити канделябр на 12 або 24 свічки означало буквально «спалювати гроші» заради престижу та краси. 🎭 Атмосфера та театральність Канделябр створював особливий тип освітлення — «живе світло». Воно постійно тремтіло, створюючи глибокі тіні та змушуючи коштовності на сукнях дам сяяти. Саме завдяки канделябрам з'явилася культура вечірніх балів та таємничих розмов. Важкий срібний канделябр також був улюбленим «інструментом» у готичних романах — ним можна було і дорогу підсвітити у темному коридорі, і захиститися від непроханого гостя. 💡 Критичний погляд: Чому він не зник? З появою електрики канделябр мав би стати непотрібним, як і логарифмічна лінійка. Але він вижив, змінивши статус із «джерела світла» на «джерело атмосфери». Ми досі ставимо канделябри на стіл під час романтичної вечері, бо електричне світло занадто раціональне, а вогонь канделябра — емоційний. Він повертає нас у часи, коли вечір був часом для спокою, а не для продовження робочого дня за монітором. Канделябр — це нагадування про те, що навіть у найтемнішу ніч можна створити простір тепла, якщо об'єднати кілька маленьких вогників в одну систему. 🔥 Порада від «Історії речей»: наступного разу, коли вимкнуть світло, не поспішайте вмикати ліхтарик на телефоні. Запаліть свічки у канделябрі — і ви побачите, як звичайна кімната перетворюється на декорацію до історичного фільму.

НЕ ПОДАРУЄ МАМІ МАТІОЛИ (Світлій пам’яті захисника України Олега Антипова) Герой загинув, голову поклав, Віддав життя за нас та Україну, Як зброю взяв – не думав, не гадав… Та в засвіти через війну полинув. Війна забрала в юного життя, А намір був – здобути ПЕРЕМОГУ, Із засвітів не буде вороття, Хоч не туди він прокладав дорогу. Поліг герой, дода́лось горя й сліз, Рида село, ридають рідні й друзі, Ридає над рікою й верболіз. За ним громада й Україна в тузі. Життя забрала клята ця війна, Життєву свічку нагла загасила, Безжально діяв вбивця-сатана, І напослідок кров Олега вмила. Він найцінніше на війні віддав, З любов’ю до Вкраїни ліг в могилу, Він вірно рідну землю захищав, Й за обрій птахом назавжди́ полинув. Із фронту в домовині повернув І не розплющить очі вже ніко́ли, Герой Олег вже вічним сном заснув Й не подарує мамі матіоли. 30.06.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 ID: 987537

😱 На Волині чоловік вивіз 11-річну дівчинку у ліс та зґвалтував злочин стався увечері 26 січня 2026 року, коли дитина поверталася додому з гуртка. До дівчинки під'їхав автомобіль, водій якого спочатку розпитував дорогу, а потім силоміць посадив дівчинку.. Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал

Баришівська громада у скорботі 29 січня о 12:00 у селі Коржі, біля місцевої церкви, відбудеться прощання з нашим земляком — Захисником України Костенком Євгенієм Васильовичем, солдатом в/ч А0641. 13 січня 2026 року Євгеній Васильович загинув, захищаючи Батьківщину, під час виконання бойового завдання в Донецькій області. 🙏 Запрошуємо жителів громади вшанувати пам’ять Героя, підтримати родину та провести Захисника в останню дорогу. ⚫️ 29 січня оголошено Днем жалоби у Баришівській громаді. Вічна пам’ять і слава Захиснику України. @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary #герої_війни

Двох чоловіків, які побили та пограбували військового у Києві — судитимуть: попередньо, захисник приїхав у відпустку та попросив підказати дорогу до метро, — поліція. Нападники викрали телефон, документи, банківські картки й близько 8000 грн. Зловмисникам загрожує до 15 років ув’язнення. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал

ЗГАСАЄ ДЕНЬ Згасає день, згасає він щомиті, У море вийшли вражі кораблі, А ми любов’ю з’єднані й сповиті До України, рідної землі. Згасає день і вже не поверне́ться, Йому не буде більше вороття, А доля нам, вкраїнцям, усміхнеться І квітами устелиться життя. Пелю́стками троянд воно розквітне І ворог нас не буде убивать. А майбуття усім нам буде світле, Вкраїна-ненька буде процвітать. Розквітне наша ненька, забуяє, Це молимо у Бога ми усі, А поки що нас ворог убиває І постріли лунають звідусіль. В нас буде МИР і буде ПЕРЕМОГА, Дорогу нам торує сам Госпо́дь, Тяжкая доля, сльо́зи і тривога… За воїнів до Бога ру́ки зводь. Згасає день й цього́ не зупинити, Та зупинити б кляту цю війну, Щоб далі нам у МИРІ знову жити, Здолати цьо́го вбивцю-сатану. 05.04.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 ID: 979666