• ⚛️ МАГАТЕ пропонує відновити живлення ЗАЕС у два етапи, - AP

    Джерела агентства розповіли, що в межах першого етапу МАГАТЕ хоче створити зону припинення вогню радіусом 1,5 км. Це необхідно для проведення ремонту лінії "Дніпровська" напругою 750 КВт, яку було пошкоджено на підконтрольній рф території.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    ⚛️ МАГАТЕ пропонує відновити живлення ЗАЕС у два етапи, - AP Джерела агентства розповіли, що в межах першого етапу МАГАТЕ хоче створити зону припинення вогню радіусом 1,5 км. Це необхідно для проведення ремонту лінії "Дніпровська" напругою 750 КВт, яку було пошкоджено на підконтрольній рф території. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    29переглядів
  • 14 жовтня не випадково обране Днем Української повстанської армії. Цього дня у 1942 році, 83 роки тому відбулася важлива історична подія: "повстали перші збройні відділи, що дали початок Українській повстанській армії". Національному підпіллю в умовах окупації вдалося організуватися у повноцінне військо, яке мало лише надію на власну державу.

    Тривалий час День створення УПА відзначали разом з Покровою та днем козацтва. Про це також йдеться у постанові Української Головної Визвольної ради, яка і затвердила день вшанування повстанської армії.

    Такий збіг дат бул додатковим акцентом на продовженні козацьких традицій. Після церковної календарної реформи Покрова і пов’язані з нею свята (День захисників та День козацтва) перенесли на 1 жовтня. День УПА залишився 14-го, бо приурочений більше до історичної дати, а не релігійної.

    У радянські часи влада всіляко намагалася стерти пам’ять про упівців. Їх ототожнювали з бандитами, приписували вбивства цивільних українців, репресували, їм створювали складнощі з влаштуванням на роботу, не дозволяли жити там, де вони хотіли. Навіть вже за незалежної України її найпершу державну армію визнали не одразу.

    Зокрема, останній головнокомандувач УПА Василь Кук відмовився прийняти звання Героя України від Президента Кучми — бо армію, якою він командував, на державному рівні не визнано визвольною.

    Минули десятиліття, перш ніж багато колишніх повстанців почали відкрито згадувати про свою участь у підпіллі — таким сильним був страх перед радянськими репресіями. Хтось так ніколи і не відкрився, і тепер про життя цих мужніх людей ми дізнаємося з архівів.

    Саме архіви і розповіді учасників подій є неоціненними джерелами для пам’ятування національних героїв, людей, які боролися за Україну за багато років до її незалежності.

    Ми підготували для вас кілька цікавих фактів, які ви могли не знати про діяльність Української повстанської армії та радимо книги, де ви можете прочитати більше про це.

    Консультувала щодо фактів та книг історикиня, дослідниця національно-визвольної боротьби Леся Бондарук.

    Детальніше — у матеріалі нижче 👇

    📖 https://life.pravda.com.ua/society/dobirka-knig-ta-cikavih-faktiv-pro...
    14 жовтня не випадково обране Днем Української повстанської армії. Цього дня у 1942 році, 83 роки тому відбулася важлива історична подія: "повстали перші збройні відділи, що дали початок Українській повстанській армії". Національному підпіллю в умовах окупації вдалося організуватися у повноцінне військо, яке мало лише надію на власну державу. Тривалий час День створення УПА відзначали разом з Покровою та днем козацтва. Про це також йдеться у постанові Української Головної Визвольної ради, яка і затвердила день вшанування повстанської армії. Такий збіг дат бул додатковим акцентом на продовженні козацьких традицій. Після церковної календарної реформи Покрова і пов’язані з нею свята (День захисників та День козацтва) перенесли на 1 жовтня. День УПА залишився 14-го, бо приурочений більше до історичної дати, а не релігійної. У радянські часи влада всіляко намагалася стерти пам’ять про упівців. Їх ототожнювали з бандитами, приписували вбивства цивільних українців, репресували, їм створювали складнощі з влаштуванням на роботу, не дозволяли жити там, де вони хотіли. Навіть вже за незалежної України її найпершу державну армію визнали не одразу. Зокрема, останній головнокомандувач УПА Василь Кук відмовився прийняти звання Героя України від Президента Кучми — бо армію, якою він командував, на державному рівні не визнано визвольною. Минули десятиліття, перш ніж багато колишніх повстанців почали відкрито згадувати про свою участь у підпіллі — таким сильним був страх перед радянськими репресіями. Хтось так ніколи і не відкрився, і тепер про життя цих мужніх людей ми дізнаємося з архівів. Саме архіви і розповіді учасників подій є неоціненними джерелами для пам’ятування національних героїв, людей, які боролися за Україну за багато років до її незалежності. Ми підготували для вас кілька цікавих фактів, які ви могли не знати про діяльність Української повстанської армії та радимо книги, де ви можете прочитати більше про це. Консультувала щодо фактів та книг історикиня, дослідниця національно-визвольної боротьби Леся Бондарук. Детальніше — у матеріалі нижче 👇 📖 https://life.pravda.com.ua/society/dobirka-knig-ta-cikavih-faktiv-pro-upa-310833/
    LIFE.PRAVDA.COM.UA
    6 фактів про УПА, які ви могли не знати: як жили і боролися повстанці
    Розповідаємо, коли була створена УПА, про головнокомандувачів повстанців, як одягалися та чим воювали воїни української повстанської армії.
    125переглядів
  • Росіяни катували та вбили підлітків із Мелітополя, звинувативши їх у «диверсії»

    Імена хлопців, яких російські окупанти викрали та звинуватили у «диверсійній діяльності», стали відомими завдяки проєкту Радіо Свобода «Ты как?», що збирає інформацію про зниклих і полонених дітей на тимчасово окупованих територіях. Це — Віктор Азаровський, Олег Шокол і Денис Василик.
    4 вересня, під час дебатів напередодні Генеральної асамблеї ООН, заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца у своєму виступі згадала імена українських неповнолітніх, які перебувають у тюрмах на території рф. Вона також повідомила, що Павло Гримак і Даніїл Дахов були вбиті під час утримання, зазнавши катувань.

    Журналістам Радіо Свобода вдалося ознайомитися з копією постанови російського суду, отриманою з власних джерел. Згідно з документом, Віктора Азаровського затримали 31 жовтня 2023 року, а Олега Шокола та Дениса Василика — за день-два до цього. Усі троє — з Мелітополя.
    На момент затримання Віктору й Денису було по 16 років, а Олегу — 17. Російські силовики звинуватили підлітків в «організації терористичної групи», «підготовці диверсії» та «виготовленні вибухівки».

    За версією окупантів, хлопці нібито співпрацювали із Службою безпеки України й передавали координати об’єктів, що начебто дозволило, в тому числі, здійснити удар по комплексу «Привал охотника», де перебували військові рф.
    На поширених російською пропагандою відео підлітків змусили пройти у кайданках уздовж залізничних колій і зачитувати заздалегідь підготовлений текст про «закладення вибухівки» та «зв’язок із українською стороною».
    Російські слідчі стверджували, що з лютого 2022 до березня 2023 року хлопці начебто створили «терористичне угруповання» й висунули їм звинувачення за кількома тяжкими статтями Кримінального кодексу рф.

    За даними правозахисників, усіх трьох підлітків вивезли до росії й помістили у слідчий ізолятор №2 у Таганрозі, де їх утримували разом із дорослими в’язнями. Це місце відоме як одне з найжорстокіших у системі ФСБ — колишні в’язні свідчать про систематичні побиття, катування, утримання в темряві та відмову в медичній допомозі.

    💬Віктору виповнилося 18 років просто у СІЗО. Його били, не давали спати, відмовляли в ліках. Він перестав їсти й говорити. Слідчі намагалися вибити з нього “зв’язки з СБУ”, — розповіла юристка Катерина Бобровська, яка супроводжує цю справу.
    За її словами, у хлопця почалися серйозні проблеми зі здоров’ям: він майже не спав, не міг їсти, шкіра на руках була вкрита товстими кірками. Жодне звернення до медиків результату не дало.

    Джерела «РІА Південь» повідомляють, що двоє інших підлітків — Павло Гримак і Даніїл Дахов — загинули ще до етапування в росію.
    Окупанти повідомили батькам хлопців про їхню смерть, надавши результати «ДНК-експертизи». Однак тіла досі не передали родинам, що підтверджує: смерть підлітків не була випадковістю — їх замучили до смерті російські силовики.
    За матеріалами РІА-Південь
    https://ria-m.tv/ua/news/389838/torturi-ziznannya-i-smert-za-ukrainsk...
    Росіяни катували та вбили підлітків із Мелітополя, звинувативши їх у «диверсії» Імена хлопців, яких російські окупанти викрали та звинуватили у «диверсійній діяльності», стали відомими завдяки проєкту Радіо Свобода «Ты как?», що збирає інформацію про зниклих і полонених дітей на тимчасово окупованих територіях. Це — Віктор Азаровський, Олег Шокол і Денис Василик. 4 вересня, під час дебатів напередодні Генеральної асамблеї ООН, заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца у своєму виступі згадала імена українських неповнолітніх, які перебувають у тюрмах на території рф. Вона також повідомила, що Павло Гримак і Даніїл Дахов були вбиті під час утримання, зазнавши катувань. Журналістам Радіо Свобода вдалося ознайомитися з копією постанови російського суду, отриманою з власних джерел. Згідно з документом, Віктора Азаровського затримали 31 жовтня 2023 року, а Олега Шокола та Дениса Василика — за день-два до цього. Усі троє — з Мелітополя. На момент затримання Віктору й Денису було по 16 років, а Олегу — 17. Російські силовики звинуватили підлітків в «організації терористичної групи», «підготовці диверсії» та «виготовленні вибухівки». За версією окупантів, хлопці нібито співпрацювали із Службою безпеки України й передавали координати об’єктів, що начебто дозволило, в тому числі, здійснити удар по комплексу «Привал охотника», де перебували військові рф. На поширених російською пропагандою відео підлітків змусили пройти у кайданках уздовж залізничних колій і зачитувати заздалегідь підготовлений текст про «закладення вибухівки» та «зв’язок із українською стороною». Російські слідчі стверджували, що з лютого 2022 до березня 2023 року хлопці начебто створили «терористичне угруповання» й висунули їм звинувачення за кількома тяжкими статтями Кримінального кодексу рф. За даними правозахисників, усіх трьох підлітків вивезли до росії й помістили у слідчий ізолятор №2 у Таганрозі, де їх утримували разом із дорослими в’язнями. Це місце відоме як одне з найжорстокіших у системі ФСБ — колишні в’язні свідчать про систематичні побиття, катування, утримання в темряві та відмову в медичній допомозі. 💬Віктору виповнилося 18 років просто у СІЗО. Його били, не давали спати, відмовляли в ліках. Він перестав їсти й говорити. Слідчі намагалися вибити з нього “зв’язки з СБУ”, — розповіла юристка Катерина Бобровська, яка супроводжує цю справу. За її словами, у хлопця почалися серйозні проблеми зі здоров’ям: він майже не спав, не міг їсти, шкіра на руках була вкрита товстими кірками. Жодне звернення до медиків результату не дало. Джерела «РІА Південь» повідомляють, що двоє інших підлітків — Павло Гримак і Даніїл Дахов — загинули ще до етапування в росію. Окупанти повідомили батькам хлопців про їхню смерть, надавши результати «ДНК-експертизи». Однак тіла досі не передали родинам, що підтверджує: смерть підлітків не була випадковістю — їх замучили до смерті російські силовики. За матеріалами РІА-Південь https://ria-m.tv/ua/news/389838/torturi-ziznannya-i-smert-za-ukrainsku-pozitsiyu-scho-stalosya-z-pidlitkami-z-melitopolya-yakih-okupanti-priznali-diversantami-(foto-video).html
    169переглядів
  • 300 спартанців у битві при Фермопілах

    Фермопіли — невелике грецьке село, відоме своїми термальними джерелами та історичною битвою, що відбулася тут у 480 році до н. е. У цьому місці відбулася легендарна битва, де об'єднані війська грецьких полісів під командуванням спартанського царя Леоніда стримували величезну армію перського царя Ксеркса I. Близько 5200-7700 греків, включаючи 300 спартанців, обороняли прохід протягом трьох днів, успішно відбиваючи натиск персів, чисельність яких сучасні історики оцінюють в 200-250 тисяч чоловік. Греки утримували свої позиції доти, доки зрадник на ім'я Ефіальт не показав персам стежку в обхід Фермопільської ущелини.

    Джерело https://psahno.com/uk/places/fermopily

    #фермопіли #греція #300спартанців #історіянафпліо #спарта #історичнімісця #цікавімісця #острів #море #пляж #відпочинок #туризм #подорож #термальніджерела #битваприфермопілах #битвабіляфермопіл #давнягреція
    300 спартанців у битві при Фермопілах Фермопіли — невелике грецьке село, відоме своїми термальними джерелами та історичною битвою, що відбулася тут у 480 році до н. е. У цьому місці відбулася легендарна битва, де об'єднані війська грецьких полісів під командуванням спартанського царя Леоніда стримували величезну армію перського царя Ксеркса I. Близько 5200-7700 греків, включаючи 300 спартанців, обороняли прохід протягом трьох днів, успішно відбиваючи натиск персів, чисельність яких сучасні історики оцінюють в 200-250 тисяч чоловік. Греки утримували свої позиції доти, доки зрадник на ім'я Ефіальт не показав персам стежку в обхід Фермопільської ущелини. Джерело https://psahno.com/uk/places/fermopily #фермопіли #греція #300спартанців #історіянафпліо #спарта #історичнімісця #цікавімісця #острів #море #пляж #відпочинок #туризм #подорож #термальніджерела #битваприфермопілах #битвабіляфермопіл #давнягреція
    229переглядів
  • Мера Одеси Геннадія Труханова позбавлять громадянства України, - Думська.
    До такого рішення дійшла комісія при президентові, повідомляють джерела «Думської». Зеленський повинен підписати відповідний указ.
    Повноваження мера припиняться автоматично після підпису президента — без додаткових рішень суду або міської ради. Це передбачено статтею 79 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні».
    Виконувати обов'язки мера стане секретар міськради «слуга» Ігор Коваль. Він ситуацію поки не коментує.
    UPD ❗️Мер Одеси залишається громадянином України: рішення комісії при Президентові про позбавлення громадянства поки що немає, — джерела DT.UA спростовують інформацію "Думської".
    Мера Одеси Геннадія Труханова позбавлять громадянства України, - Думська. До такого рішення дійшла комісія при президентові, повідомляють джерела «Думської». Зеленський повинен підписати відповідний указ. Повноваження мера припиняться автоматично після підпису президента — без додаткових рішень суду або міської ради. Це передбачено статтею 79 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Виконувати обов'язки мера стане секретар міськради «слуга» Ігор Коваль. Він ситуацію поки не коментує. UPD ❗️Мер Одеси залишається громадянином України: рішення комісії при Президентові про позбавлення громадянства поки що немає, — джерела DT.UA спростовують інформацію "Думської".
    34переглядів
  • Мера Одеси Геннадія Труханова позбавляють українського громадянства, — джерела «Думської».

    Відповідно, згідно ст. 79 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження мера для нього припиняються автоматично — без додаткових рішень суду або міської ради.

    Тепер президент Зеленський має прийняти рішення і підписати указ.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    Мера Одеси Геннадія Труханова позбавляють українського громадянства, — джерела «Думської». Відповідно, згідно ст. 79 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження мера для нього припиняються автоматично — без додаткових рішень суду або міської ради. Тепер президент Зеленський має прийняти рішення і підписати указ. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    50переглядів
  • Деталі нічної бавовни в Криму👇

    💪Безпілотники СБУ та ССО уразили нафтовий термінал та низку електропідстанцій, – джерела 5 каналу в СБУ.

    Уражено:

    💥 Феодосійський морський нафтовий термінал. Безпілотники влучили щонайменше у п’ять резервуарів. На території нафтобази фіксується масштабна пожежа.

    💥 Підстанція 220 кВ “Кафа” у Феодосії. Пошкоджені силові трансформатори, закрита розподільна установка, диспетчерська, а також приміщення із захисною автоматикою. Розпочалися перепади напруги.

    💥 Підстанція 330 кВ “Сімферополь”. Там пролунала серія вибухів.
    Деталі нічної бавовни в Криму👇 💪Безпілотники СБУ та ССО уразили нафтовий термінал та низку електропідстанцій, – джерела 5 каналу в СБУ. Уражено: 💥 Феодосійський морський нафтовий термінал. Безпілотники влучили щонайменше у п’ять резервуарів. На території нафтобази фіксується масштабна пожежа. 💥 Підстанція 220 кВ “Кафа” у Феодосії. Пошкоджені силові трансформатори, закрита розподільна установка, диспетчерська, а також приміщення із захисною автоматикою. Розпочалися перепади напруги. 💥 Підстанція 330 кВ “Сімферополь”. Там пролунала серія вибухів.
    83переглядів
  • #технології
    DeepFake-o-meter перевіряє будь-який контент — від картинок і відео до новин та сторінок — і за секунду видає ймовірність фейку, дає джерела й методологію.

    База та алгоритми постійно оновлюються, перевірок нема обмежень і все безкоштовно.
    https://zinc.cse.buffalo.edu/ubmdfl/deep-o-meter/landing_page
    #технології DeepFake-o-meter перевіряє будь-який контент — від картинок і відео до новин та сторінок — і за секунду видає ймовірність фейку, дає джерела й методологію. База та алгоритми постійно оновлюються, перевірок нема обмежень і все безкоштовно. https://zinc.cse.buffalo.edu/ubmdfl/deep-o-meter/landing_page
    Like
    1
    117переглядів
  • #міфологія #фольклор #фентезі
    Останній Чугайстерів танець

    Рік 2154. Світ став ідеально чистим, раціональним і нестерпно неорганічним. Природа існувала лише у цифрових архівах та заповідниках, керованих дронами. Але існувала одна аномалія, одна ділянка, куди досі боялася ступити нога людини-будівельника — Чорний Ліс. Цей реліктовий праліс, що виріс на місці колишніх Карпат, був останнім непідкореним царством. У центрі цього царства, серед вікових дубів, жила Марічка (20 років). Вона була не просто знахаркою чи травницею; вона була живим вузлом між світом людей та світом духів. Її одяг був витканий із ліан та моху, а очі знали мову, якої не знав жоден комп'ютер — мову шелесту листя. Вранці, коли проміння сонця, відбиваючись від сірих хмар, ледве проникало крізь густе склепіння, Марічка знайшла попереджувальний знак. Це був великий, просочений смолою уламок дубової кори, на якому був випалений один-єдиний символ — трикутник, що падає. Це був знак від найдавніших духів: "Вони прийшли". «Вони» — це була Корпорація "Аріадна", архітектори неорганічного майбутнього. Вони планували останній, фінальний акт "очищення": зрівняти Чорний Ліс із землею і побудувати на його місці "Місто Ідеальної Логістики". Їхніми головними інструментами були дрони-випалювачі та потужні звукові установки, що "висушували" магію, генеруючи ультразвуковий "Білий шум". Того ж вечора Марічка вирушила до Центральної Галявини — місця, де межа між світами була найтоншою. Вона знала, що там знайде його. Чугайстер, на ім'я Зеліян, чекав. Він був не просто високий, він був високий, як столітня сосна, і худий, як тінь на світанку. Його тіло було сумішшю моху, кори та переплетених гілок, а замість одягу — суцільний вихор опалого листя. Його очі світилися фосфоресцентним світлом гнилих пнів, сповненим вічної туги та люті. Зеліян не говорив словами. Він спілкувався мовою тріску гілок, що було гнівом, і шелесту листя, що було скорботою. «Тріск! Ши-і-і-іп!» — передавав він. — «Шум їхній розриває сітку. Я танцюю, танцюю вічно, щоб залатати дири, але вони все ширші. Моєї сили мало». Чугайстер, за міфами, невпинно танцював, щоб зловити Мавок і вберегти людей. Тепер він танцював, щоб уберегти Ліс від людей. Марічка притулилася до його коліна, відчуваючи холод кори. «Зеліяне, що робити? Вони тут, вони заходять глибше. Їхній "Білий шум" змушує духів ховатися. Навіть Мавки слабшають». «Гх-хрр! (Голос був схожий на скрип вікового дерева). Ти повинна. Знайти. Пісню». Зеліян вказав на захід. "Джерело Забутих Пісень". Це був старий мегаліт (дольмен) глибоко в надрах Лісу, де, за легендами, зберігалася первісна, долюдська енергія. Якщо Марічка відновить Пісню, Ліс прокинеться і зможе відбити атаку. Це була її місія. Наступного дня вторгнення розпочалося. Дрони-випалювачі, що виглядали як чорні, хижі комахи з палаючими маніпуляторами, проникали углиб Лісу. З неба спускалися звукові установки "Аріадни", які генерували пульсуючий, низькочастотний ультразвуковий "Білий шум", що діяв на духів, як отрута. Марічка рушила до мегаліту. Її шлях став випробуванням. На березі висохлого струмка вона зустріла Мавку-Королеву. Мавка, ослаблена шумом, перетворилася на агресивного, сірого духа-паразита. Її краса зникла, обличчя було викривлене від болю. Вона спробувала заманити Марічку у висохлу пастку. Марічка знала: Мавку можна врятувати лише абсолютною чистотою. Вона дістала старовинне зілля з ранкової роси та почала співати.

    Пісня була простою, як дзюрчання струмка. Мавка здригнулася, сірий наліт зник, і вона, втомлено посміхнувшись, вказала Марічці дорогу. Далі її шлях пролягав через болота, де вона зустріла Водяника. Він був не величний, а жалюгідний: його тіло, сплетене з водоростей та корчів, було покрите патьоками іржі, а його очі були тьмяними, як мутна вода. «Вода скінчилася. Я — іржа», — прошепотів він голосом, схожим на булькання. Марічка віддала йому свою останню чисту воду. Водяник відповів взаємністю: «Візьми. Це те, що залишилося від кришталевої течії. Це — кришталева сльоза.» Це був прозорий, гладкий камінь — ключ до мегаліту. Тим часом Зеліян вів свою безперервну битву.

    Він постійно відволікав дрони: створював вихори листя, візуальні ілюзії, змушуючи машини на повному ходу натикатися на вікові дуби. Це був танець на виснаження, його тіло з кори почало тріскатися. Марічка, знесилена, нарешті досягла мегаліту. Це був дольмен — величезний, позеленілий від моху камінь, що височів посеред галявини. Він мав форму вуха, що мовчазно слухало віки. Вона вставила "кришталеву сльозу" Водяника у поглиблення. Камінь почав вібрувати, випромінюючи низький, як гудіння землі, звук. У цей момент Зеліян, зібравши свої останні сили, підійшов до головного джерела шуму — потужної звукової вежі "Аріадни". Він почав свій останній, найвеличніший танець. Він крутився у шаленому вихорі, його тіло сяяло гнилим світлом, створюючи акустичний вихор, що мав протистояти ворожому шуму. Марічка, керуючись енергією мегаліту, заспівала стародавню пісню Лісу. Це була не мелодія, а вібрація — чиста, низькочастотна, могутня. Цей звук, що йшов із самої землі, був антиподом "Білого шуму". Пісня прокотилася Лісом. Вона резонувала з квазікристалами в електроніці дронів (тим несподіваним науково-фантастичним елементом, який завжди присутній на межі світів). Дрони, які раніше були невразливі, почали виходити з ладу. Звукова вежа "Аріадни" тріснула і рухнула, а сам Чорний Ліс прокинувся: мох ожив, дерева гнулися, ліани, наче зелені змії, захоплювали машини. Ліс переміг. Корпорація, отримавши величезні втрати, відступила, класифікувавши територію як "аномальну та економічно невигідну". Але перемога мала свою ціну. Чугайстер Зеліян, виснажений після свого "танцю смерті", не зник. Він зупинився на самому краю Лісу і почав повільно перетворюватися. Його тіло з кори та гілок стало товстішим, потужнішим, і він перетворився на гігантське, вічне, мовчазне дерево. Він став не просто духом, а фізичною межею, непрохідним щитом. Марічка залишилася Хранителькою. Її битва не закінчена, бо людська дурість вічна, але тепер у неї був фізичний щит та відновлена магія. Люди будуть приходити до Лісу, але вони більше не зможуть його перемогти. Вона підійшла до дерева-Зеліяна і торкнулася його грубої, вічної кори. Ліс тихо дихав, відновлюючи свої сили. Марічка знала, що відтепер її обов'язок — співати. І доки вона співатиме свою просту, чисту пісню, останній дикий ліс у світі буде жити. Вона підняла очі на обрій, де панували сірі, ідеальні міста, і в її погляді читалася спокійна, але рішуча обіцянка: Світ духів знову сильний.
    #міфологія #фольклор #фентезі Останній Чугайстерів танець Рік 2154. Світ став ідеально чистим, раціональним і нестерпно неорганічним. Природа існувала лише у цифрових архівах та заповідниках, керованих дронами. Але існувала одна аномалія, одна ділянка, куди досі боялася ступити нога людини-будівельника — Чорний Ліс. Цей реліктовий праліс, що виріс на місці колишніх Карпат, був останнім непідкореним царством. У центрі цього царства, серед вікових дубів, жила Марічка (20 років). Вона була не просто знахаркою чи травницею; вона була живим вузлом між світом людей та світом духів. Її одяг був витканий із ліан та моху, а очі знали мову, якої не знав жоден комп'ютер — мову шелесту листя. Вранці, коли проміння сонця, відбиваючись від сірих хмар, ледве проникало крізь густе склепіння, Марічка знайшла попереджувальний знак. Це був великий, просочений смолою уламок дубової кори, на якому був випалений один-єдиний символ — трикутник, що падає. Це був знак від найдавніших духів: "Вони прийшли". «Вони» — це була Корпорація "Аріадна", архітектори неорганічного майбутнього. Вони планували останній, фінальний акт "очищення": зрівняти Чорний Ліс із землею і побудувати на його місці "Місто Ідеальної Логістики". Їхніми головними інструментами були дрони-випалювачі та потужні звукові установки, що "висушували" магію, генеруючи ультразвуковий "Білий шум". Того ж вечора Марічка вирушила до Центральної Галявини — місця, де межа між світами була найтоншою. Вона знала, що там знайде його. Чугайстер, на ім'я Зеліян, чекав. Він був не просто високий, він був високий, як столітня сосна, і худий, як тінь на світанку. Його тіло було сумішшю моху, кори та переплетених гілок, а замість одягу — суцільний вихор опалого листя. Його очі світилися фосфоресцентним світлом гнилих пнів, сповненим вічної туги та люті. Зеліян не говорив словами. Він спілкувався мовою тріску гілок, що було гнівом, і шелесту листя, що було скорботою. «Тріск! Ши-і-і-іп!» — передавав він. — «Шум їхній розриває сітку. Я танцюю, танцюю вічно, щоб залатати дири, але вони все ширші. Моєї сили мало». Чугайстер, за міфами, невпинно танцював, щоб зловити Мавок і вберегти людей. Тепер він танцював, щоб уберегти Ліс від людей. Марічка притулилася до його коліна, відчуваючи холод кори. «Зеліяне, що робити? Вони тут, вони заходять глибше. Їхній "Білий шум" змушує духів ховатися. Навіть Мавки слабшають». «Гх-хрр! (Голос був схожий на скрип вікового дерева). Ти повинна. Знайти. Пісню». Зеліян вказав на захід. "Джерело Забутих Пісень". Це був старий мегаліт (дольмен) глибоко в надрах Лісу, де, за легендами, зберігалася первісна, долюдська енергія. Якщо Марічка відновить Пісню, Ліс прокинеться і зможе відбити атаку. Це була її місія. Наступного дня вторгнення розпочалося. Дрони-випалювачі, що виглядали як чорні, хижі комахи з палаючими маніпуляторами, проникали углиб Лісу. З неба спускалися звукові установки "Аріадни", які генерували пульсуючий, низькочастотний ультразвуковий "Білий шум", що діяв на духів, як отрута. Марічка рушила до мегаліту. Її шлях став випробуванням. На березі висохлого струмка вона зустріла Мавку-Королеву. Мавка, ослаблена шумом, перетворилася на агресивного, сірого духа-паразита. Її краса зникла, обличчя було викривлене від болю. Вона спробувала заманити Марічку у висохлу пастку. Марічка знала: Мавку можна врятувати лише абсолютною чистотою. Вона дістала старовинне зілля з ранкової роси та почала співати. Пісня була простою, як дзюрчання струмка. Мавка здригнулася, сірий наліт зник, і вона, втомлено посміхнувшись, вказала Марічці дорогу. Далі її шлях пролягав через болота, де вона зустріла Водяника. Він був не величний, а жалюгідний: його тіло, сплетене з водоростей та корчів, було покрите патьоками іржі, а його очі були тьмяними, як мутна вода. «Вода скінчилася. Я — іржа», — прошепотів він голосом, схожим на булькання. Марічка віддала йому свою останню чисту воду. Водяник відповів взаємністю: «Візьми. Це те, що залишилося від кришталевої течії. Це — кришталева сльоза.» Це був прозорий, гладкий камінь — ключ до мегаліту. Тим часом Зеліян вів свою безперервну битву. Він постійно відволікав дрони: створював вихори листя, візуальні ілюзії, змушуючи машини на повному ходу натикатися на вікові дуби. Це був танець на виснаження, його тіло з кори почало тріскатися. Марічка, знесилена, нарешті досягла мегаліту. Це був дольмен — величезний, позеленілий від моху камінь, що височів посеред галявини. Він мав форму вуха, що мовчазно слухало віки. Вона вставила "кришталеву сльозу" Водяника у поглиблення. Камінь почав вібрувати, випромінюючи низький, як гудіння землі, звук. У цей момент Зеліян, зібравши свої останні сили, підійшов до головного джерела шуму — потужної звукової вежі "Аріадни". Він почав свій останній, найвеличніший танець. Він крутився у шаленому вихорі, його тіло сяяло гнилим світлом, створюючи акустичний вихор, що мав протистояти ворожому шуму. Марічка, керуючись енергією мегаліту, заспівала стародавню пісню Лісу. Це була не мелодія, а вібрація — чиста, низькочастотна, могутня. Цей звук, що йшов із самої землі, був антиподом "Білого шуму". Пісня прокотилася Лісом. Вона резонувала з квазікристалами в електроніці дронів (тим несподіваним науково-фантастичним елементом, який завжди присутній на межі світів). Дрони, які раніше були невразливі, почали виходити з ладу. Звукова вежа "Аріадни" тріснула і рухнула, а сам Чорний Ліс прокинувся: мох ожив, дерева гнулися, ліани, наче зелені змії, захоплювали машини. Ліс переміг. Корпорація, отримавши величезні втрати, відступила, класифікувавши територію як "аномальну та економічно невигідну". Але перемога мала свою ціну. Чугайстер Зеліян, виснажений після свого "танцю смерті", не зник. Він зупинився на самому краю Лісу і почав повільно перетворюватися. Його тіло з кори та гілок стало товстішим, потужнішим, і він перетворився на гігантське, вічне, мовчазне дерево. Він став не просто духом, а фізичною межею, непрохідним щитом. Марічка залишилася Хранителькою. Її битва не закінчена, бо людська дурість вічна, але тепер у неї був фізичний щит та відновлена магія. Люди будуть приходити до Лісу, але вони більше не зможуть його перемогти. Вона підійшла до дерева-Зеліяна і торкнулася його грубої, вічної кори. Ліс тихо дихав, відновлюючи свої сили. Марічка знала, що відтепер її обов'язок — співати. І доки вона співатиме свою просту, чисту пісню, останній дикий ліс у світі буде жити. Вона підняла очі на обрій, де панували сірі, ідеальні міста, і в її погляді читалася спокійна, але рішуча обіцянка: Світ духів знову сильний.
    ШІ - Останній Чугайстерів танець
    Love
    1
    423переглядів
  • Українська компанія DevDroids представила дрон-ретранслятор «Рекрут». Дрон забезпечує стабільний зв’язок для наземних роботизованих комплексів. Він може працювати до п’яти годин завдяки дротовому живленню від наземного джерела. https://channeltech.space/war/devdroids-unveiled-recruit-drone/
    Українська компанія DevDroids представила дрон-ретранслятор «Рекрут». Дрон забезпечує стабільний зв’язок для наземних роботизованих комплексів. Він може працювати до п’яти годин завдяки дротовому живленню від наземного джерела. https://channeltech.space/war/devdroids-unveiled-recruit-drone/
    CHANNELTECH.SPACE
    Українська DevDroids представила дрон «Рекрут» із дротовим живленням для НРК - Channel Tech
    Українська компанія DevDroids розробила дрон-ретранслятор «Рекрут». Дізнайтеся, як він забезпечує стабільний зв’язок для наземних роботизованих комплексів.
    Like
    1
    98переглядів
Більше результатів