День мобілізаційного працівника

Щорічно 17 березня Україна відзначає професійне національне свято – День мобілізаційного працівника (День військкоматів).

Подію започатковано 22 серпня 2000 року. Спочатку дата святкування була 14 вересня, на честь переформування мобілізаційного управління у 1993 році. У 2016 році день свята змінили у зв’язку з першою масштабною мобілізацією, яка відбулась саме 17 березня на початку російської агресії (2014 рік).


День мобілізаційного працівника має за мету висловити подяку за важливу й відповідальну працю – організацію мобілізації, комплектування військ тощо.

17 березня не є вихідним, проте цього дня державна влада вітає робітників та нагороджує найкращих преміями, грамотами, званнями, нагородами тощо.

Шановні поети, та любителі поезії! Стартує щомісячний поетичний конкурс від «Поетів Інтернету» у Телеграмі!

Ви надсилаєте свій вірш та робите вступний внесок від 100 грн.
Переможця обирають читачі своїми реакціями!

Призи:
+ грошова винагорода 80% від усього зібраного призового фонду
+ золота електронна грамота
+ персональний розбір вірша
+ декламація вірша
+ пісня на вірш
+ відеокліп на вірш
+ респект від спільноти

Прийняття робіт та голосування відбувається упродовж місяця.
Нагородження: 1 число кожного місяця.

Тема, розмір та стиль вірша – вільні! Один автор – один вірш.

Щоб стати учасником, потрібно приєднатися до спільноти, ось посилання:
https://t.me/ gJRn7sjGp9c5MTQ6
Умови участі – у гілці «КОНКУРС»

Приєднуйтесь! Перемагайте!
Творіть та гроші заробляйте!

Трагедія на Київщині: від холоду та голоду помер оператор фільму «Пропала грамота» Павло Лойко, - РБК

У Ворзелі помер відомий кінооператор Павло Лойко, який працював на студії Довженка та знімав легендарну кінострічку «Пропала грамота». Йому було 82 роки. Трагічну звістку повідомила вдова композитора Ігоря Поклада - Світлана - в своєму Facebook.

Впродовж останнього часу Павло Лойко та його дружина перебували у вкрай складному матеріальному становищі. Через брак коштів подружжя фактично не мало змоги повноцінно харчуватися.

"Сталася трагедія. Вночі помер сусід. Він помер від голоду та холоду. Сім'я - він та дружина. Більше нікого. На жаль, вони були відлюдниками, нікого в своє життя не пускали. Максимум – "Добрий день", "Добрий вечір". А так діляночка, городина… І вік 80+. Вдова розповіла, що вже два тижні вони сиділи на воді, бо не було грошей на їжу. Серце чоловіка зупинилося, не витримало. Залишилася дружина Лідія похилого віку. Становище матеріальне дуже скрутне", - розповіла Світлана Поклад.

Жінка додала, що у вдови оператора не було коштів для поховання чоловіка. Тому після розголосу ситуації їй допомогла фінансово місцева влада та небайдужі українці. Тому Поклад подякувала усім за підтримку такими словами:

"Я щиро вдячна всім, хто не пройшов повз біду. Сподіваюся, після розголосу соціальні служби зможуть допомогти вдові. Ми, сусіди, теж будемо стежити за ситуацією. І чомусь вірю, що тепер пані Лідія зможе контактувати з нами усіма. Ще раз дякую вам за щирість".

🕯 Світла пам'ять митцю...
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

Шановні поети, та любителі поезії! Стартує щомісячний поетичний конкурс від «Поетів Інтернету» у Телеграмі!

Ви надсилаєте свій вірш та робите вступний внесок від 100 грн.
Переможця обирають читачі своїми реакціями!

Призи:
+ грошова винагорода 80% від усього зібраного призового фонду
+ золота електронна грамота
+ персональний розбір вірша
+ декламація вірша
+ пісня на вірш
+ відеокліп на вірш
+ респект від спільноти

Прийняття робіт та голосування відбувається упродовж місяця.
Нагородження: 1 число кожного місяця.

Тема, розмір та стиль вірша – вільні! Один автор – один вірш.

Щоб стати учасником, потрібно приєднатися до спільноти, ось посилання:
https://t.me/ hE5J-dz9-BVlYWEy
Умови участі – у гілці «КОНКУРС»

Приєднуйтесь! Перемагайте!
Творіть та гроші заробляйте!

#історія #речі
​ Охоронна грамота від біблійних часів.
Перша згадка про щось схоже на паспорт міститься ще в Біблії (Книга Неемії, близько 450 р. до н.е.). Служитель перського царя Артаксеркса I попросив листа, щоб безпечно проїхати через сусідні землі. Тобто паспорт спочатку був не «дозволом виїхати», а проханням царя «не бити того, хто це несе».

​ "Passé Port" — Пройти через порт

Сама назва, за однією з версій, походить від французького passe port (пройти через порт) або passe porte (пройти через ворота). У Середньовіччі це була просто довідка, що ви не розносите чуму і не є шпигуном. Що цікаво, фотографій тоді не було, тому в паспорті писали щось на кшталт: «Ніс середній, очі сірі, обличчя звичайне». Під такий опис підходив кожен другий мешканець Європи, що неабияк допомагало справжнім шпигунам.

​ Золота доба без віз

Наприкінці XIX століття світ був настільки відкритим, що паспорти майже зникли. Ви могли сісти на поїзд у Парижі й вийти в Константинополі, не показуючи жодного папірця. Все змінилося з Першою світовою війною. Параноя, страх іноземних агентів і необхідність контролювати мобілізацію змусили уряди повернути документи. Саме тоді, у 1914 році, з’явилися перші фотокартки. На них дозволялося бути з собакою, родиною або курити люльку — головне, щоб обличчя було видно.

​ Сьогодні: Сила кольору та чіпа
Зараз паспорт — це ієрархія. Світ ділиться на тих, чий паспорт відкриває всі двері (як-от Сінгапур чи Японія), і тих, кому треба збирати стос довідок заради тижневої відпустки. Колір обкладинки теж не випадковий:
​Червоний/Бордовий — зазвичай обирають країни з комуністичним минулим або члени ЄС.
​Синій — символ «Нового світу» (США, Канада) або країн Митного союзу (МЕРКОСУР).
​Зелений — більшість мусульманських країн (колір прапора Пророка).
​Чорний — рідкісний, використовується деякими африканськими країнами або Новою Зеландією (їхній національний колір).

​ Філософія кордону

Паспорт — це парадокс. Він підтверджує вашу ідентичність, але водночас заганяє її в рамки державних стандартів. Це маленька книжечка, яка важить лише кілька грамів, але має силу зупинити вас на краю світу або відкрити шлях до нової долі.

#історія #події
Грудень 1991 року став часом справжнього дипломатичного тріумфу України. Після історичного референдуму 1 грудня, світ почав масово визнавати нову реальність: на політичній мапі з’явилася незалежна, потужна держава. 20 грудня цю важливу естафету підхопили Мексика та Швеція.

Швеція стала однією з перших країн Європейського Союзу (тоді ще ЄС був у процесі трансформації), яка офіційно підтримала український суверенітет. Це визнання було надзвичайно символічним, адже Україну та Швецію пов’язують сторіччя спільної історії — від часів вікінгів та Київської Русі до союзу Івана Мазепи з Карлом XII. Крок Стокгольма відкрив шлях до тісної скандинавсько-української співпраці.

Того ж дня Україну визнала Мексика — одна з найбільших та найвпливовіших держав Латинської Америки. Це рішення продемонструвало, що вихід України з-під контролю Москви є глобальною подією, яку вітають далеко за межами Європи. Мексика заклала фундамент для розвитку дипломатичних та торговельних відносин України з усім Західним півкуллям.

Ці акти визнання мали критичне значення: вони остаточно руйнували ілюзії радянського керівництва про можливість збереження СРСР у будь-якому вигляді. Кожна підписана грамота від іноземних держав перетворювала Україну з колишньої республіки на повноправного суб'єкта міжнародного права, з яким тепер мусив рахуватися весь світ.

День ракетних військ і артилерії України

Що це за день?
Важливість армії важко переоцінити. Тому протягом року нам так часто зустрічаються військові свята. Війна жахлива у всіх її проявах. Саме тому, в знак подяки та вшанування воїнів запроваджуються такі пам’ятні дні.Тільки уявіть, що 60-70% основної вогневої сили складаюсь саме ракетні та артилерійські війська. Вони вже щодня доводять ефективність в дії під час повномасшабної війни з росією, й робили це під час російської агресії на сході країни – під Мар’їнкою і Дебальцево, Маріуполем та Щастям. День ракетних військ і артилерії України відзначався 3 листопада за Указом Президента від 31-го жовтня 1997 року. З 2024 року День ракетних військ і артилерії України перенесено на 4 грудня (указ Президента України від 2 листопада 2024 року)

Як виникла ідея відзначати День ракетних військ і артилерії України?
Передумовою для встановлення цього дня стали події Другої світової війни. А саме – початок операції по визволенню Києва. Під час операції була використана техніка ведення вогню, яка до цього не застосовувалась.


Саме того дня, в неймовірно складних умовах, артилерія спромоглася забезпечити доленосний прорив. Вогонь першого прориву вівся безупинно протягом сорока хвилин, таким чином створивши зону суцільного вогню.

Ціною чисельних втрат столиця була звільнена від окупантів, але важливість саме першого прориву залишилася незмінною. Для того, щоб вшанувати артилеристів та ракетників, які не побоялися ризикнути життям та пішли на все заради перемоги було призначене свято на їх честь.

Щорічно День ракетних і артилерійних сил в Україні відзначається 3 листопада.

День ракетних військ і артилерії України в історії
1917-1921
Під час Української революції Роман Дашкевич організував гарматну батарею січових стрільців та за власні кошти забезпечив воїнів мундирами, крісами та кулеметами.
1960
На території України починають формуватися частини ракетних військ.
1962
СРСР та США знаходяться на межі ядерної війни. 27-го жовтня СРСР була готова завдати ракетно-ядерного удару. Конфлікт вдалося врегулювати.
196417 листопада
СРСР проголосили 19 листопада святом ракетних та артилерійських військ.
1988-1991
Всі ракети малої та середньої дальності ліквідували.
199731 жовтня
Президент України проголосив 3 листопада Днем ракетних і артилерійських військ України.
Часті Питання та відповіді про День ракетних військ і артилерії України
Чи розвивається ракетне озброєння в сучасній Україні?
Україна має можливості для повного циклу виробництва бойових ракет. Серед проєктів та розробок ракетної програми – керована ракета “Вільха”, балістична ракета “Грім-2”, крилата ракета “Нептун” тощо.

Скільки одиниць артилерії налічується в Україні?
Сухопутні війська мають на озброєнні 1737 одиниць артилерії.

Як відзначати День ракетних і артилерійних сил України?
Кожного року органи місцевої влади організовують концерти, де вітають, відзначають медалями та грамотами військових.
Учасників бойових дій запрошують до шкіл та університетів для проведення лекцій виховного та повчального характеру. Під час таких лекцій діти дізнаються про обов’язки військових з перших вуст.
Можна організувати зустріч ветеранів або військовослужбовців, що були разом на фронті.
Чому важливий цей день?
Відзначаючи та розказуючи про День ракетних і артилерійських військ ми вшановуємо пам’ять загиблих заради майбутнього, ми показуємо наскільки вони важливі для нас.

Відчуваючи підтримку не тільки на сімейному, а й на державному рівні наші воїни будуть переповнені патріотичним настроєм. Своєю чергою, це надасть нові сили та жагу відстоювати та захищати нашу державу.

Шановні поети, та любителі поезії! Стартує щомісячний поетичний конкурс від «Поетів Інтернету» у Телеграмі!

Ви надсилаєте свій вірш та робите вступний внесок від 100 грн.
Переможця обирають читачі своїми реакціями!

Призи:
+ грошова винагорода 80% від усього зібраного призового фонду
+ золота електронна грамота
+ персональний розбір вірша
+ декламація вірша
+ пісня на вірш
+ відеокліп на вірш
+ респект від спільноти

Прийняття робіт та голосування відбувається на протязі місяця.
Нагородження: 1 число кожного місяця.

Тема, розмір та стиль вірша – вільні! Один автор – один вірш.

Щоб стати учасником, потрібно приєднатися до спільноти, ось посилання:
https://t.me/ tUXoMPbLQgU0ODli
Умови участі – у гілці «КОНКУРС»

Приєднуйтесь! Перемагайте!
Творіть та гроші заробляйте!

#історія #події
Від козацької булави до символу влади: Затвердження Президентських клейнодів (1999).
Після здобуття незалежності Україна потребувала не лише нової Конституції та інститутів, але й власних, укорінених у багатовіковій історії символів влади. Ці символи, або клейноди, мали наголошувати на тяглості державності від часів Київської Русі та Козаччини, а не починати історію з чистого аркуша.

29 листопада 1999 року, у розпал першої хвилі державотворення, Президент Леонід Кучма підписав Указ № 1507/99, який юридично закріпив чотири офіційні символи глави держави, надавши їм протокольного значення:
1. Прапор (штандарт) Президента України
Це синій квадрат із золотим Тризубом у центрі, оточеним рослинним орнаментом. Прапор є офіційним знаком, що підіймається над місцем перебування Президента та використовується під час урочистих церемоній.
2. Знак Президента України (Колар)
Найбільш історично насичений елемент. Це орденський ланцюг, який глава держави одягає під час інавгурації та інших особливо урочистих подій. Його ланки — медальйони — містять ключові віхи української історії: Тризуб, золотий нагрудний скіфський елемент (пектораль), золота гривня часів Київської Русі та Київська зірка. Це пряма візуальна лінія від найдавніших культур на українських землях до сучасної держави.
3. Гербова печатка Президента
Використовується для засвідчення підпису Президента на грамотах, дипломах та офіційних документах. Вона містить малий Державний Герб України (Тризуб), оточений написом «Президент України».
4. Булава Президента України
Не варто плутати з бойовою зброєю: ця булава є символом влади, що має наскрізне історичне значення в Україні. Вона відсилає до традицій гетьманів та козацьких отаманів, символізуючи військову та політичну суверенність. Президентська булава виготовлена з позолоченого срібла та оздоблена дорогоцінними металами. Її вершина прикрашена золотим картушем з гравійованим написом «Orbis terrarum».
Запровадження цих клейнодів 29 листопада 1999 року стало важливим етапом у формуванні національної ідентичності та державного протоколу, демонструючи світові, що українська влада успадковує традиції величних історичних епох.

#історія #події
Битва за Київ: як Директорія повстала проти Гетьманату Скоропадського.
Саме цього дня, 15 листопада 1918 року, розпочалися події, що кардинально змінили політичну мапу України. Це дата початку повстання Директорії УНР проти уряду Гетьмана Павла Скоропадського. Цей конфлікт, відомий як Антигетьманське повстання, призвів до повалення Гетьманату і відновлення Української Народної Республіки.
Гетьманат, встановлений у квітні 1918 року за підтримки німецьких та австро-угорських військ, став спробою консервативного державного будівництва. Скоропадський провів важливі реформи, зокрема в освіті та адміністрації, створив військо та банківську систему. Однак він був непопулярним серед широких верств населення, які прагнули соціальних та аграрних перетворень.

Головна причина конфлікту

Ключовою причиною повстання стало зовнішньополітичне маневрування Гетьмана. Після поразки Центральних держав у Першій світовій війні (листопад 1918 р.) Скоропадський втратив головну опору. Намагаючись врятувати державу, він оголосив про Федерацію з небільшовицькою Росією (т. зв. «Грамота від 14 листопада 1918 року»).
Цей крок був сприйнятий українськими національними силами, які об'єдналися у Директорію (провідні члени — Володимир Винниченко та Симон Петлюра), як зрада ідеї незалежності. Директорія закликала до збройної боротьби за відновлення УНР.

Початок і кульмінація

Повстання швидко набрало обертів, оскільки Директорію підтримали численні селянські та робітничі загони, а також військові частини, лояльні до українських есерів та соціал-демократів.
* 15 листопада: Початок активних дій повстанців.
* 18 листопада: Ключова битва під Мотовилівкою, де війська Директорії розгромили вірні Гетьману частини.
* 14 грудня: Після місяця запеклих боїв, Гетьман Павло Скоропадський зрікся влади.
Перемога Директорії ознаменувала друге відродження УНР та короткий період національно-демократичного правління. Проте, ця перемога принесла і нові виклики: боротьбу з більшовиками та білогвардійцями, що поглибило хаос Української революції.
Цей день є яскравим прикладом того, як внутрішні розбіжності та компроміси з незалежністю можуть стати каталізатором докорінних змін у державі.