Щось відбій останньої тривоги в нашому районі трапився десь о пів на шосту ранку?

То я вже переймаюся, яку катаклізьму нам «доброзичливий» сусід готує?…

Дожили, піллллять…

Відсутність тривог та підвищених небезпек - привод для переймань…

Що тішить, сьогодні черговий відмін полоненими відбувся!

Й це - чудова новина!

До городу сьогодні не дійшла…

Бо хрррребет з куприком вимагали короткочасної відпустки?

То знайшла, чим себе в хаті зайняти?

Відпі-пііііі-пі-мила обидві кухонні полички з ємностями для приправ, склянками, чашками та горнятками!

Начекрижила тазок запеченої Ірина Олександрова щоковини з цибулею, оцтом, гірчицею та приправою для сала!

Вже майже половину зжжжерли!:)

Під пиво!:)

Для вживання якого був гідний привід!!!

Донечка моя отримала сертифікат про підвищення кваліфікації!!! Після проходження навчання!

З чим ми її й вітали!!!

Ви там як?

День такий…
Похмуро.
Холодно.
Вітрище з ніг зносить…

Після вчорашнього армагедцю, який тривав як не години чотири, ще досі до ладу себе не привела?

А тут вже сьогодні настало?
Ночером спала ммммертво…
Тривогу проспала, прокинулася, коли телефон про підвищену небезпеку волав?
Відбій трапився тільки о пів на першу…

Й навіть не все це крутиться в голові?
В голові 2014 рік…
Саме в цей день почалися бої за Донецький аеропорт…
Якому я віддала стільки років свого життя, коли служила там в відділенні прикордонного контролю…

Кожен закапелок памʼятаю…
Тут я ховала для своєї Лінди, службового собаки з пошуку наркотичних речовин, закладки. З метою тренирування…

Там я пила каву з співслужбовцями…

Під сходинками палила, коли не було часу зганяти на вулицю…

Купувала Гулівери та рошеновські шоколадні батончики в дівок в крамничці…

В книжковому кіоску брала книжки, щоб почитати між рейсами…

В інше крило будівлі ганяла до приміщення, де зберігалися наші тривожні валізи…

Віталася з черговими на службовому вході, коли вирушала на літовище зустрічати або проводжати літаки…

Де той Донецьк?
Де той аеропорт?…
Пройде пʼять днів й я тимчасово, тижнів на два, поїду від ввввійни з трьома дітьми з Донбасу…
Щоб більше ніколи назад не повернутися…

Втім, вввввійна наздогнала нас і на Полтавщині…
Й якби ж тільки Полтавщину зачепило…
Вся Україна отримує «братерської ллллюбові» з лишком…

Та невсеремося ж.
Життя триває, тривай і ти.
Будь там що…

ПРИСВЯТА ТИМ, ХТО НЕ ЗУСТРІВ ВЕСНУ

(Закатованим ворогом на Київщині)

Стоїть наш край, хоч вибухи гримлять,
Нема орди і край наш рідний вільний!
А йшли потвори від життя звільня́ть…
Дай Боже, що і інші зе́млі звільним!

Нема орди, але не всі живі,
Не всі весни́ тоді ще дочекали,
Віками не вкладеться в голові,
Скількох убивці в нас закатували.

Присвята тим, хто не зустрів весну,
Чий голос в ката в горлі захлину́вся,
Хто впав у ту безодню крижану
І до порога сво́го не вернувся.

Для них не пролунав відбій тривог,
Їх ранок зупинився на порозі,
Лиш вічний спокій і далекий Бог
Прийняли ду́ші в лютій тій тривозі.

Ім'я́ ми пам'ятаєм кожне й крок,
І без хреста закатаних у землю,
Для них тепер – лиш тиша між зіро́к
І пам'ять наша невмируща, щемна.

Кого́ убили, хто живцем згорів…
За мрії всі, розстріляні ордою,
Ми не пробачим винним цих гріхів,
Цей біль від нас не витік із водою.

Убиті, закатовані в пітьмі́,
І погляди скляні, зв'язані ру́ки…
Вони лишились вічно на війні,
А в нас лишилась пам'ять від розпуки.

Ми не пробачим вирваних життів,
Кого́ закатували у підвалах,
За сльо́зи матерів, дітей, батьків,
Кого́ живцем у лісі розпинали.

Як символ незнище́нного буття,
Горіти буде за́вжди свічка кожна,
Бо в кожнім імені – ціна життя…
Не вберегла валіза та тривожна.

Травинка кожна правдою зросте,
І кожен камінь пам'ять сво́ю має,
Бо право на свободу – це святе.
Наш край живий і все він пам'ятає.

Сади посадим на місцях боїв
І відбудуєм спалені оселі,
Це не побачать ті, хто онімів…
Почуєм знову солов'їні трелі.

03.04.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1060251

А ми що…
Ми поки що на той відбій очікуємо…

На Полтавщині відбій…
Ото все кодлллло гатить по Заходу України…

Зранку зганяла на сільський ярмарок, трохи розсади придбала.
Й зараз би б чалапати у город? Ту розсаду садити?
Поки вже похмуро, а дощ тільки збирається?

А не йду…
Очі від новин відірвати не можу…
Шалена лють переповнює…
Аж дрізже з мене та агресія та ненавість…

Хто ж з таким настроєм рослини садить?
Що з них виросте?

Рослини садити тре з любовʼю, лагідне їм щось шепотіти в момент посадки…
А з любовʼю та лагідністю зараз якось геть не складається…

Пішла в квітники…
Вирячувати очі на те, що вже росте та квітне…
Що було саджено в правильному настрої…

Ви як там?
Переймаюся…

💔 Рятувальники на Полтавщині приїхали після удару коли вже пролунав відбій «тривоги». Після початку гасіння пожежі відбувся новий удар чотирма ракетами по екіпажу, — ДСНС.

Двоє рятувальників загинули. Ще 23 – поранені.

Життя таке…

Все поруч…
Паралельно та перпендикулярно. Або взагалі, діагонально…

Радощі й сум.
Любов й ненавість.
Бажання спокою та існування в вигляді кришечки чайника, що давно вже кипить…

Ірина Олександрова традиційно найголовна по кухні.
Донечка побігла у церкву.
Синочок щось прихворів. Намагається вмовити свою температуру тримати себе в руках?
Мене колежанка доправила на цвинтар та назад…

Тюльпанів матусі й донецькому дядьку Сашку я нарізала.
Травичку на могилках посапала.
Квіточки посіяла. Чорнобривці, майори, космеї, волошки.

Їхали, тривога вже давно була оголошена?
Тіііііільки в позу Хаймерсу стала з маленькою сапочкою над матусіною могилкою, йййййааааак дасть ППО десь гатити!!!
Й бляшанка добросусідська гидотно дзилинчить???

Продовжую сапкою махати, з небіжчиками своїми спілкуватися, та розмірковую?
Чи бігти до посадки, між деревами ховатися?…
Чи прям тут, між могилами влягатися?…

Та пронесло…

Поки колежанку чекала, ледве взаміж не вийшла?:)
Підійшов до мене знайомитися такий собі пес!:)
Приязний?:) Доброзичливий цілком?:)
Штани мої нюхав, руки лизькав?
Я вибачалася, що пригостити його мені нема чим?
Бо ті обовʼязкові смаколики, що на цвинтар несуть, діти вже забрали!

Відволіклася на свою цигарку й розумію, що на мені вже намагаються одружитися!:)
Тю?:)
Потвора мала!:)
- Раз жерти нічого не даєш, може ж в тебе є щось інше мені запропонувати?:)

Нагнала його!:)
Хвилин пʼять його не було, дивлюся, він вже з чиєїсь могилки щось вкрав!:)

Аж коли додому повернулася, відбій тривоги пролунав…
Ссссссцкйбнблдгсня…

ПРИСВЯТА ТИМ, ХТО НЕ ЗУСТРІВ ВЕСНУ
(Закатованим ворогом на Київщині)

Стоїть наш край, хоч вибухи гримлять,
Нема орди і край наш рідний вільний!
А йшли потвори від життя звільня́ть…
Дай Боже, що і інші зе́млі звільним!

Нема орди, але не всі живі,
Не всі весни́ тоді ще дочекали,
Віками не вкладеться в голові,
Скількох убивці в нас закатували.

Присвята тим, хто не зустрів весну,
Чий голос в ката в горлі захлину́вся,
Хто впав у ту безодню крижану
І до порога сво́го не вернувся.

Для них не пролунав відбій тривог,
Їх ранок зупинився на порозі,
Лиш вічний спокій і далекий Бог
Прийняли ду́ші в лютій тій тривозі.

Ім’я́ ми пам’ятаєм кожне й крок,
І без хреста закатаних у землю,
Для них тепер – лиш тиша між зіро́к
І пам’ять наша невмируща, щемна.

Кого́ убили, хто живцем згорів…
За мрії всі, розстріляні ордою,
Ми не пробачим винним цих гріхів,
Цей біль від нас не витік із водою.

Убиті, закатовані в пітьмі́,
І погляди скляні, зв’язані ру́ки…
Вони лишились вічно на війні,
А в нас лишилась пам’ять від розпуки.

Ми не пробачим вирваних життів,
Кого́ закатували у підвалах,
За сльо́зи матерів, дітей, батьків,
Кого́ живцем у лісі розпинали.

Як символ незнище́нного буття,
Горіти буде за́вжди свічка кожна,
Бо в кожнім імені – ціна життя…
Не вберегла валіза та тривожна.

Травинка кожна правдою зросте,
І кожен камінь пам’ять сво́ю має,
Бо право на свободу – це святе.
Наш край живий і все він пам’ятає.

Сади посадим на місцях боїв
І відбудуєм спалені оселі,
Це не побачать ті, хто онімів…
Почуєм знову солов’їні трелі.

03.04.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1060251

Та невже?:(
Нарешті відбій…
Скільки годин та тривога тривала, я вже й не рахувала?…

❗️ Сміттєвоз влетів у відбійник — страшні наслідки ожеледиці на Новообухівській трасі

Будьте уважні за кермом, зберігайте дозволену швидкість та тримайте дистанцію!
#Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news