Життя таке…

Все поруч…
Паралельно та перпендикулярно. Або взагалі, діагонально…

Радощі й сум.
Любов й ненавість.
Бажання спокою та існування в вигляді кришечки чайника, що давно вже кипить…

Ірина Олександрова традиційно найголовна по кухні.
Донечка побігла у церкву.
Синочок щось прихворів. Намагається вмовити свою температуру тримати себе в руках?
Мене колежанка доправила на цвинтар та назад…

Тюльпанів матусі й донецькому дядьку Сашку я нарізала.
Травичку на могилках посапала.
Квіточки посіяла. Чорнобривці, майори, космеї, волошки.

Їхали, тривога вже давно була оголошена?
Тіііііільки в позу Хаймерсу стала з маленькою сапочкою над матусіною могилкою, йййййааааак дасть ППО десь гатити!!!
Й бляшанка добросусідська гидотно дзилинчить???

Продовжую сапкою махати, з небіжчиками своїми спілкуватися, та розмірковую?
Чи бігти до посадки, між деревами ховатися?…
Чи прям тут, між могилами влягатися?…

Та пронесло…

Поки колежанку чекала, ледве взаміж не вийшла?:)
Підійшов до мене знайомитися такий собі пес!:)
Приязний?:) Доброзичливий цілком?:)
Штани мої нюхав, руки лизькав?
Я вибачалася, що пригостити його мені нема чим?
Бо ті обовʼязкові смаколики, що на цвинтар несуть, діти вже забрали!

Відволіклася на свою цигарку й розумію, що на мені вже намагаються одружитися!:)
Тю?:)
Потвора мала!:)
- Раз жерти нічого не даєш, може ж в тебе є щось інше мені запропонувати?:)

Нагнала його!:)
Хвилин пʼять його не було, дивлюся, він вже з чиєїсь могилки щось вкрав!:)

Аж коли додому повернулася, відбій тривоги пролунав…
Ссссссцкйбнблдгсня…

ПРИСВЯТА ТИМ, ХТО НЕ ЗУСТРІВ ВЕСНУ
(Закатованим ворогом на Київщині)

Стоїть наш край, хоч вибухи гримлять,
Нема орди і край наш рідний вільний!
А йшли потвори від життя звільня́ть…
Дай Боже, що і інші зе́млі звільним!

Нема орди, але не всі живі,
Не всі весни́ тоді ще дочекали,
Віками не вкладеться в голові,
Скількох убивці в нас закатували.

Присвята тим, хто не зустрів весну,
Чий голос в ката в горлі захлину́вся,
Хто впав у ту безодню крижану
І до порога сво́го не вернувся.

Для них не пролунав відбій тривог,
Їх ранок зупинився на порозі,
Лиш вічний спокій і далекий Бог
Прийняли ду́ші в лютій тій тривозі.

Ім’я́ ми пам’ятаєм кожне й крок,
І без хреста закатаних у землю,
Для них тепер – лиш тиша між зіро́к
І пам’ять наша невмируща, щемна.

Кого́ убили, хто живцем згорів…
За мрії всі, розстріляні ордою,
Ми не пробачим винним цих гріхів,
Цей біль від нас не витік із водою.

Убиті, закатовані в пітьмі́,
І погляди скляні, зв’язані ру́ки…
Вони лишились вічно на війні,
А в нас лишилась пам’ять від розпуки.

Ми не пробачим вирваних життів,
Кого́ закатували у підвалах,
За сльо́зи матерів, дітей, батьків,
Кого́ живцем у лісі розпинали.

Як символ незнище́нного буття,
Горіти буде за́вжди свічка кожна,
Бо в кожнім імені – ціна життя…
Не вберегла валіза та тривожна.

Травинка кожна правдою зросте,
І кожен камінь пам’ять сво́ю має,
Бо право на свободу – це святе.
Наш край живий і все він пам’ятає.

Сади посадим на місцях боїв
І відбудуєм спалені оселі,
Це не побачать ті, хто онімів…
Почуєм знову солов’їні трелі.

03.04.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1060251

Та невже?:(
Нарешті відбій…
Скільки годин та тривога тривала, я вже й не рахувала?…

❗️ Сміттєвоз влетів у відбійник — страшні наслідки ожеледиці на Новообухівській трасі

Будьте уважні за кермом, зберігайте дозволену швидкість та тримайте дистанцію!
#Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news

❗️На полігоні Капустин Яр росія проводить тренувальні пуски ракет С-500 — зараз відбій, але може бути оголошення тривоги і через ці причини.

Разом з тим, не втрачайте пильності та реагуйте на тривоги, зрозуміти чи це загроза реальна, чи превентивна — одразу не можливо. Ворог запускав Орєшнік по Україні двічі.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

🤯Кадри тієї самої ДТП за участі щонайменше 6 автомобілів на під’їзді до Жулянського мосту

Через ожеледицю мікроавтобус занесло — він врізався в легковик і перекинувся, а легковий автомобіль відкинуло у відбійник.

Пізніше ще кілька машин зіткнулися між собою.
Коли прибув евакуатор, у нього врізалося таксі з дівчиною, яка отримала травму ноги.

Рух ускладнений, працюють екстрені служби.

#історія #культура #музика
Симфонія сталі: Як індустріальний шум став музикою протесту.
​Ми звикли думати, що музика — це про гармонію, солодкі мелодії та упорядковані ритми. Але на початку XX століття, коли світ задихався від диму заводів і здригався від гуркоту перших двигунів, з'явилися люди, які зрозуміли: старе мистецтво померло під колесами паровозів. Луїджі Руссоло, італійський футурист, у своєму маніфесті "Мистецтво шумів" проголосив, що звук трамвая чи вибуху є набагато ціннішим, ніж чергова соната Бетховена.

​Технологічний прогрес приніс не лише комфорт, а й нову естетику бруду та сили. Руссоло створив "інтонаруморі" — дивні машини, що генерували скрегіт, гул та шипіння. Це була перша спроба приручити індустріальний хаос. Але справжній соціальний вибух стався пізніше, коли ці ідеї підхопили радикальні художники 70-х років, сформувавши жанр industrial.

​Музика стала соціальною зброєю. Гурт Throbbing Gristle у Британії чи Einstürzende Neubauten у Західному Берліні використовували бетономішалки, відбійні молотки та сталеві листи замість скрипок. Це не було розвагою — це була деконструкція самої ідеї контролю. В епоху Холодної війни, коли світ балансував на межі ядерного знищення, ці артисти дзеркально відбивали агресію середовища. Вони показували, що людина в мегаполісі — це лише придаток до верстата, і єдиний спосіб звільнитися — це перетворити свій біль на шум.

​Цікаво спостерігати, як подібні експерименти сприймалися в закритих суспільствах. Поки в Європі музиканти били молотами по арматурі, в москві та підконтрольній їй росії будь-який відхід від академічного канону вважався ідеологічною диверсією. Імперія панічно боялася звуку, який неможливо було втиснути в рамки маршу чи пісні про партію. Шум — це хаос, а хаос — це втрата контролю, чого кремлівські старці боялися понад усе.

​Індастріал навчив нас, що звук — це не лише естетика, а й фізична присутність. Низькочастотний гул може викликати страх, а металевий скрегіт — пробудити лють. Сьогодні, коли ми слухаємо електронну музику, ми навіть не замислюємося, що в її основі лежать ті самі індустріальні ритми, які колись вважалися безумством. Ми навчилися жити в шумі, приручили його, але він назавжди залишився нагадуванням про те, що техніка — це лише інструмент, а справжня музика народжується там, де людина намагається перекричати залізо.

​Світ змінився: відбійні молотки стали синтезаторами, а протест перемістився у цифрову площину. Проте дух футуристів і радикалів минулого століття живий — він у кожному звуці, що виходить за межі комфортного "красивого" мистецтва.

😱 Автобус Відень–Київ потрапив у серйозну аварію на Львівщині

Він з’їхав з дороги та врізався у відбійник і дерево. 9 людей отримали травми, 7 – у лікарні.

Нууууууу, так!:)
Канапа в мене завширшки як не більша, ніж завдовжки?:)
Бо це - дві повноцінних односпальних канапи!:)

Ні, ніяких зайвих предметів на ній не лежить!:)
Тільки життєво необхідний набір!:)

Будь що, також важливе для мене, зберігається в зоні доступу, на столі, який впритул до канапи, як то окуляри на мотузці, ліхтарики та лампи, пляшка з водою та коробочка з льодяниками, на випадок кашлю?:)
На підвіконні над головою заряджається телефон.

Ааааааа на канапі…
Тільки необхідне!:)
Згідно штатного розкладу!:)

На канапі лежу я!:)
Й якась кількість подушок та подушончіків!:)
Три великих, 50х70. Пласких, авжеж!
Одна маленька, на якій котик Пилипко спить дзьоб у дзьоб зі мною й хррррропе, як вгодований такий собі чоловік!:)
Ліворуч одна маленька, під мій лівий лікоть!:)
Велика (з трьох), під ліве коліно.
Такий же ж набір праворуч!:)
Ще одна маленька, запасна!:)

Під дупою, під ковдрою, ліворуч - собака Цуцилія.
З протилежного боку, на ковдрі, собака Лєдя!
В ногах - кішка Пані Вишенька!
На дупі - Лічінка №1!
На плечі - Онука наша Снігуронька!
Десь в цицьках - Жужала!

Періодично ці хутряні потвори стикаються дзьоб у дзьоб й тоді прям на мені трапляється сварка, бийка, зʼясування відносин на кшталт «вас тут не лежало»!:)
Й я крізь сон вмикаю прапорщика та розганяю цих гопників!:)
Щоб вже за декілька хвилин увесь цей підрозділ знов виконував свої зігріваючі обовʼязки!:)

Опалення вимушено вмикаю вже не тільки ввечері…
Бо коли за бортом -15 й нижче, а в кухні зранку +13, починають мерзнути щоки!:)
Та на ніч таки поки вимикаю!:) Бо залишимося без штанів й підштанників після оплати комуналки!:)

Щоки на ніч пхаю під теплу ковдру!:)

Кішка Онука зазвичай акуратна дівчинка!:) Пішки по моєму обличчю не сновигає!:)
А коли з під ковдри тільки маківка та одна ніздря моя стирчить, вона ж не в курсі, що то не моє плече, на якому вона любить спати?:)

Сьогодні ночером вона вмощувалася спати мені на фізіомордію!:)

Обурювалася, коли я її звідти ганяла!:)

А ще сьогодні я посварилася з Жужалою!:)
Не стільки я з нею, скільки вона зі мною?:)

Під час чергового знеструмлення я укублилася під ковдру з книжкою та ліхтариком?
Угрілася?
Й якось випадково успалася?:)

З вісімнадцятої до двадцятої плющила подушки!:) Як людина з чистою совістю!:)

Відповідно, коли мені вже спати схотілося?!:)
Сиииильно четверта ночеру! Чи вже ранку?:)
Йду до тамбуру палити останню цигарку?:) В трохи прочинені двері?:) Планую відбій?:)

Жужала намагається прорватися на вулицю!!!
Та зараз же ж!
Так я тебе й пустила???

За бортом вже -15!
Залишити її у дворі я не можу, бо змерзне ж моя улюблениця!

Чекати на її повернення півгодини, не менше, не збираюся!:) Бо нарешті очі заплющуватися почали!:)

- Аааааааа попісссяєш ти в один з писсссюльних котячих горшиків, любенька моя!!!:)

Дууууууже незадоволена Жужала була!:)
Дуже!

Ви там як!?
Я й новин ніяких побачити не встигла?
Бо між вимкненнями світла лише півтори години було?

Найголовне усвідомити встигла!
Невсеремось!
Перезимуємо!
Гггггсніпппппзда!

Дочекаюся світла, з вами тим набором слів ділитимуся!:)
Якщо встигну!:)
Бо на корисну діяльність сьогодні залишається не так й багато часу?:)
В хууууууткенькому темпі!:)

Ще доби не пройшло, як я жалілася на свій діагноз СБС?:) Не встигла розповісти, що недобачаю, недослухаю, недосновигаю, як у всіх цих моїх недо… знайшлися позитивні моменти?:)

Не можу сказати, що ночером я взагалі нічого не чула?:)
Та ні!:)
Трошки ж таки чула!:)
Як телефон офіційно оголошував відбій повітряної тривоги, чула!:)
Двічи!:)

Повз мене пройшли й виття сільської сирени!:)
Й телефонні лементування про тривогу (двічи!)!
Й як йййййййбні балалайки дзилинчали, я також не чула!:)
Та я навіть ППО проспала!:)

Люди з чистим сумлінням сплять кріпко?:)
Саме так я й спала!:)

А що?
Дупа на ніч намита!
Модні труселя одягнені!
Традиційна фраза на ніч вимовлена!
Чом би й не спати?:)

Знов же ж, доби не пройшло, а ми вже дегустуємо солене вчора сало!:)
Яке в часнику, гірчиці, оцті, солі, цукрові, перці!

Оооооооо!!!
Годне сало вийшло!
Завжди тепер таке робитиму!!!
Запаморочливо смачне!!!

Очікую на Святий вечір!
На колядників!
Ласощі вже підготувала для них!

Тож вже час нарешті й ялинку з закапелків тягти та вбирати?:)

В кожній родині свій алгоритм прикрашання ялинок.
Я починаю з того, що ялинкини ноги наммммертво скотчем прилепенюю до столу або підлоги? В залежності від розміру ялинки!:)
Нууууу, коли в хаті шість котів, інакше ніяк!:)

Потім чіпляю на ту ялинку гірлянду! Попередно перевіривши її працездатність!

За гірляндою йде розподіл по ялинці іграшок! Ви ж розумієте, що не скляних, бо знов же ж, шість котів радісно махають вам з усіх кутків хати колективним комплектом рук та ніг, нагадуючи, що вони тут є!:)))

Й в останню чергу вже навішуються якісь там намисточка!:)

За розкладом день почала з перегляду українського варіанту адвент-календаря!:)
Тільки очі розплющила, одразу полізла перевірити, чи нічний графік знеструмлення на сьогодні залишився без змін?:)

Ну так, впевнилася в графіку!
Розподілила час, коли мені придворну зграю годувати, коли ялинку вбирати, коли хліб пекти, коли до крамниці бігти?:)

Намотала на ялинку гірлянду, працездатну, авжеж!:)
Й вирішую, що має сенс її вже ввімкнути, щоб веселіше процес подальшого прикрашання йшов?:)

Таааааа зараз же ж?:)
Не вмикається???
Тю?
Та я ж тільки що перевіряла, годна та гірлянда, чи ні???

Ооооооотакої?
Світло вимкнулося на півгодини раніше за графік!
То намотала ще одну гірлянду!:) На батарейках!:)
(До речі, вже півгодини, як ввімкнутися повинно було? Знов не вгадала…)

В крамниці була, авжеж!:)
За чим побігла?:)
За мак-кавою!:)

Додому кошолку ледве притягла!:)
Чого я в крамниці тільки не придбала?:)
А таки ж не придбала чого?:)
Правильно!:)
Мак-кави!:)
А бігти ще раз мені вже ліньки!:)

Ото виляглася на канапі.
Світла очікую!
Майже свідомість втрачаю!
Мало того, що хліб з духовки вже пахняє на всю хату?:)
Так ще й штатна Попелюшка моя, Ірина Олександрова, горохову юшку з копченими крильцями варить, а ще ж вона домашньої ковбаси насмажила!:)

Ви там як?
Цілі?

Аааааа по мак-каву я таки ще раз в крамницю зганяла!:)