• СВТ. ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО

    Великий учитель Церкви Христової свт. Іоан Золотоустий (між 344 і 354-407) народився в Антіохії. По смерті матері він, роздавши майно, прийняв чернецтво, яке називав «істинною філософією», і пішов у пустелю, де написав «Шість слів про священство». 4 р. провів в усамітненні. Якось під час молитви Іоану явилися апп. Іоан Богослов і Петро. Ап. Іоан Богослов передав подвижнику сувій і сповістив про дар від Господа наставляти людей вченням Христовим. Ап. Петро передав св. Іоану ключі Церков.

    2 р. дотримувався повної безмовності. 381 р. свт. Антіохійський Мелетій висвятив його на диякона, 386-го - на пресвітера. Св. Іоан виявився блискучим проповідником. Дивовижне красномовство приваблювало до нього людей: християн, єретиків, язичників. Одна проста жінка назвала його Золотоустим. Відтоді всі почали називати його так.

    12 р. святий проповідував у храмі. 397 р. був призначений архієп. Константинопольським. Тоді ж склав чин літургії, яка і нині зберегла його ім'я, заснував хресні ходи, ввів антифонний спів за всеношною.

    Вороги свт. Іоана домоглися вигнання його спочатку до Вірменії, а потім до Абхазії. Свт. Іоан сказав, вирушаючи на заслання: «Не мною по-чалася проповідь, не мною і скінчиться».

    Зболений, свт. під конвоєм 3 місяці здійснював останній перехід. У Команах він зліг і в склепу св. Василіска відійшов до Господа. Духовна велич, що вражала сучасників, засяяла і в останніх його словах: «Слава Богу за все!»

    З відривного календаря "Український народний календар" за 13 листопада.
    ------------
    СВТ. ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО Великий учитель Церкви Христової свт. Іоан Золотоустий (між 344 і 354-407) народився в Антіохії. По смерті матері він, роздавши майно, прийняв чернецтво, яке називав «істинною філософією», і пішов у пустелю, де написав «Шість слів про священство». 4 р. провів в усамітненні. Якось під час молитви Іоану явилися апп. Іоан Богослов і Петро. Ап. Іоан Богослов передав подвижнику сувій і сповістив про дар від Господа наставляти людей вченням Христовим. Ап. Петро передав св. Іоану ключі Церков. 2 р. дотримувався повної безмовності. 381 р. свт. Антіохійський Мелетій висвятив його на диякона, 386-го - на пресвітера. Св. Іоан виявився блискучим проповідником. Дивовижне красномовство приваблювало до нього людей: християн, єретиків, язичників. Одна проста жінка назвала його Золотоустим. Відтоді всі почали називати його так. 12 р. святий проповідував у храмі. 397 р. був призначений архієп. Константинопольським. Тоді ж склав чин літургії, яка і нині зберегла його ім'я, заснував хресні ходи, ввів антифонний спів за всеношною. Вороги свт. Іоана домоглися вигнання його спочатку до Вірменії, а потім до Абхазії. Свт. Іоан сказав, вирушаючи на заслання: «Не мною по-чалася проповідь, не мною і скінчиться». Зболений, свт. під конвоєм 3 місяці здійснював останній перехід. У Команах він зліг і в склепу св. Василіска відійшов до Господа. Духовна велич, що вражала сучасників, засяяла і в останніх його словах: «Слава Богу за все!» З відривного календаря "Український народний календар" за 13 листопада. ------------
    194views
  • СВТ. ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО

    Великий учитель Церкви Христової свт. Іоан Золотоустий (між 344 і 354-407) народився в Антіохії. По смерті матері він, роздавши майно, прийняв чернецтво, яке називав «істинною філософією», і пішов у пустелю, де написав «Шість слів про священство». 4 р. провів в усамітненні. Якось під час молитви Іоану явилися апп. Іоан Богослов і Петро. Ап. Іоан Богослов передав подвижнику сувій і сповістив про дар від Господа наставляти людей вченням Христовим. Ап. Петро передав св. Іоану ключі Церков.

    2 р. дотримувався повної безмовності. 381 р. свт. Антіохійський Мелетій висвятив його на диякона, 386-го - на пресвітера. Св. Іоан виявився блискучим проповідником. Дивовижне красномовство приваблювало до нього людей: християн, єретиків, язичників. Одна проста жінка назвала його Золотоустим. Відтоді всі почали називати його так.

    12 р. святий проповідував у храмі. 397 р. був призначений архієп. Константинопольським. Тоді ж склав чин літургії, яка і нині зберегла його ім'я, заснував хресні ходи, ввів антифонний спів за всеношною.

    Вороги свт. Іоана домоглися вигнання його спочатку до Вірменії, а потім до Абхазії. Свт. Іоан сказав, вирушаючи на заслання: «Не мною по-чалася проповідь, не мною і скінчиться».

    Зболений, свт. під конвоєм 3 місяці здійснював останній перехід. У Команах він зліг і в склепу св. Василіска відійшов до Господа. Духовна велич, що вражала сучасників, засяяла і в останніх його словах: «Слава Богу за все!»

    З відривного календаря "Український народний календар" за 13 листопада.
    ------------
    СВТ. ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО Великий учитель Церкви Христової свт. Іоан Золотоустий (між 344 і 354-407) народився в Антіохії. По смерті матері він, роздавши майно, прийняв чернецтво, яке називав «істинною філософією», і пішов у пустелю, де написав «Шість слів про священство». 4 р. провів в усамітненні. Якось під час молитви Іоану явилися апп. Іоан Богослов і Петро. Ап. Іоан Богослов передав подвижнику сувій і сповістив про дар від Господа наставляти людей вченням Христовим. Ап. Петро передав св. Іоану ключі Церков. 2 р. дотримувався повної безмовності. 381 р. свт. Антіохійський Мелетій висвятив його на диякона, 386-го - на пресвітера. Св. Іоан виявився блискучим проповідником. Дивовижне красномовство приваблювало до нього людей: християн, єретиків, язичників. Одна проста жінка назвала його Золотоустим. Відтоді всі почали називати його так. 12 р. святий проповідував у храмі. 397 р. був призначений архієп. Константинопольським. Тоді ж склав чин літургії, яка і нині зберегла його ім'я, заснував хресні ходи, ввів антифонний спів за всеношною. Вороги свт. Іоана домоглися вигнання його спочатку до Вірменії, а потім до Абхазії. Свт. Іоан сказав, вирушаючи на заслання: «Не мною по-чалася проповідь, не мною і скінчиться». Зболений, свт. під конвоєм 3 місяці здійснював останній перехід. У Команах він зліг і в склепу св. Василіска відійшов до Господа. Духовна велич, що вражала сучасників, засяяла і в останніх його словах: «Слава Богу за все!» З відривного календаря "Український народний календар" за 13 листопада. ------------
    202views
  • #події
    3 листопада 1937 року в карельському урочищі Сандармох відбулися масові сталінські репресії, під час яких було розстріляно 134 людини, зокрема так званих "українських буржуазних націоналістів". Загалом у період із 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в Сандармоху було страчено 1111 в'язнів Соловецького табору особливого призначення, серед яких було багато українців — письменників, науковців, культурних діячів, яких дослідники назвали "цвітом нації" того часу. Ці розстріли стали частиною масштабних репресій Сталіна 1937-1938 років.

    Урожище Сандармох, розташоване неподалік селища Медвежа Гора у Карелії, було обране як ідеальне місце для таємних розстрілів: далеко від людських очей і звуків. Список в'язнів для страти формувався за рішенням трійок НКВС, в тому числі осіб з так званими "розстрільними списками", позначених як "вороги народу". Серед жертв були переважно політичні в'язні, репресовані на підставі сфабрикованих звинувачень. У 1995 році знайшли розстрільні списки у архіві, а в 1997 році розкопали масове поховання — 236 розстрільних ям із понад 9500 розстріляними загалом впродовж 1930-х у цій місцевості.

    Меморіал на місці масових розстрілів створено на честь жертв репресій, тут встановлені пам'ятні знаки. Сандармох став символом трагедії сталінських репресій і місцем пам’яті про тисячі невинних жертв минулого.

    Таким чином, 3 листопада 1937 року є трагічним днем, що увійшов в історію як день розстрілу сотень політичних в’язнів у Сандармоху, які загинули у часи тотального терору в СРСР.
    #події 3 листопада 1937 року в карельському урочищі Сандармох відбулися масові сталінські репресії, під час яких було розстріляно 134 людини, зокрема так званих "українських буржуазних націоналістів". Загалом у період із 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в Сандармоху було страчено 1111 в'язнів Соловецького табору особливого призначення, серед яких було багато українців — письменників, науковців, культурних діячів, яких дослідники назвали "цвітом нації" того часу. Ці розстріли стали частиною масштабних репресій Сталіна 1937-1938 років. Урожище Сандармох, розташоване неподалік селища Медвежа Гора у Карелії, було обране як ідеальне місце для таємних розстрілів: далеко від людських очей і звуків. Список в'язнів для страти формувався за рішенням трійок НКВС, в тому числі осіб з так званими "розстрільними списками", позначених як "вороги народу". Серед жертв були переважно політичні в'язні, репресовані на підставі сфабрикованих звинувачень. У 1995 році знайшли розстрільні списки у архіві, а в 1997 році розкопали масове поховання — 236 розстрільних ям із понад 9500 розстріляними загалом впродовж 1930-х у цій місцевості. Меморіал на місці масових розстрілів створено на честь жертв репресій, тут встановлені пам'ятні знаки. Сандармох став символом трагедії сталінських репресій і місцем пам’яті про тисячі невинних жертв минулого. Таким чином, 3 листопада 1937 року є трагічним днем, що увійшов в історію як день розстрілу сотень політичних в’язнів у Сандармоху, які загинули у часи тотального терору в СРСР.
    Sad
    1
    238views 1 Shares
  • 🇺🇦 17 українських дітей повернулись додому з окuпації, повідомив керівник ОП Андрій Єрмак.

    Серед них 17-річний хлопець, якого вороги відправили до військового табору: окопи, стройова, зброя, дрони — усе без згоди батьків. Іншого юнака затримали під час обшуку дому, допитuвали через рідних у ЗСУ.

    7-річного хлопчика бабуся з дідусем ховали вдома. 12-річна дівчинка та її 9-річний брат переживали щоденне цькування у школі.

    Сьогодні всі вони вдома, у безпеці. Отримують допомогу, відновлюють документи, повертаються до мирного життя 💙💛
    🇺🇦 17 українських дітей повернулись додому з окuпації, повідомив керівник ОП Андрій Єрмак. Серед них 17-річний хлопець, якого вороги відправили до військового табору: окопи, стройова, зброя, дрони — усе без згоди батьків. Іншого юнака затримали під час обшуку дому, допитuвали через рідних у ЗСУ. 7-річного хлопчика бабуся з дідусем ховали вдома. 12-річна дівчинка та її 9-річний брат переживали щоденне цькування у школі. Сьогодні всі вони вдома, у безпеці. Отримують допомогу, відновлюють документи, повертаються до мирного життя 💙💛
    168views
  • АП. ЯКОВА, БРАТА ГОСПОДНЬОГО ЗА ПЛОТТЮ

    Згідно з Переданням, Ісус Христос явився Якову після Свого воскресіння і поставив на єп. Єрусалимської Церкви. Ап. Якову (?- бл. 63) випала особлива діяльність: він не мандрував з проповіддю по ін. країнах, а священнодіяв у Єрусалимі. Служіння ап. Якова проходило серед ворогів християнства, проте він чинив справедливо, тому його поважали не лише християни, але й юдеї, називаючи опорою народу і Праведником.

    Бувши єрусалимським єп. бл. 30 р. пін поширив і утвердив Святу віру в Єрусалимі та у всій Палестині. Бачачи такий вплив апостола, юдейські начальники захвилювалися, щоб весь народ не навернувся до Христа, і вирішили схилити Якова до зречення або вбити його. Первосвященником в цей час був саддукей Анан.

    При натовпі апостола вивели на портик храму і після кількох улесливих слів зневажливо запитали: «Розкажи нам про Розп'ятого?» — «Ви питаєте мене про Ісуса? голосно сказав ап. Яків. - Він сидить на Небесах по правиці Всевишнього і знову прийде на хмарах небесних». Багато християн радісно вигукнули: «Осанна Синові Давида!» Первосвященники закричали: «О, і сам Праведник в омані!» — і скинули його на землю. Ап. Яків зумів ще піднятися на коліна і сказати: «Господи, прости їх! Вони не відають, що творять». — «Поб'ємо його камінням», — закричали вороги. Один священник почав умовляти їх зупинитися, але тієї миті якийсь єврей-сукнороб вдарив своїм валком апостола по голові і вбив його. Разом із ним було вбито багато християн.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 23 жовтня.
    -----------
    АП. ЯКОВА, БРАТА ГОСПОДНЬОГО ЗА ПЛОТТЮ Згідно з Переданням, Ісус Христос явився Якову після Свого воскресіння і поставив на єп. Єрусалимської Церкви. Ап. Якову (?- бл. 63) випала особлива діяльність: він не мандрував з проповіддю по ін. країнах, а священнодіяв у Єрусалимі. Служіння ап. Якова проходило серед ворогів християнства, проте він чинив справедливо, тому його поважали не лише християни, але й юдеї, називаючи опорою народу і Праведником. Бувши єрусалимським єп. бл. 30 р. пін поширив і утвердив Святу віру в Єрусалимі та у всій Палестині. Бачачи такий вплив апостола, юдейські начальники захвилювалися, щоб весь народ не навернувся до Христа, і вирішили схилити Якова до зречення або вбити його. Первосвященником в цей час був саддукей Анан. При натовпі апостола вивели на портик храму і після кількох улесливих слів зневажливо запитали: «Розкажи нам про Розп'ятого?» — «Ви питаєте мене про Ісуса? голосно сказав ап. Яків. - Він сидить на Небесах по правиці Всевишнього і знову прийде на хмарах небесних». Багато християн радісно вигукнули: «Осанна Синові Давида!» Первосвященники закричали: «О, і сам Праведник в омані!» — і скинули його на землю. Ап. Яків зумів ще піднятися на коліна і сказати: «Господи, прости їх! Вони не відають, що творять». — «Поб'ємо його камінням», — закричали вороги. Один священник почав умовляти їх зупинитися, але тієї миті якийсь єврей-сукнороб вдарив своїм валком апостола по голові і вбив його. Разом із ним було вбито багато християн. З відривного календаря "З вірою в душі" за 23 жовтня. -----------
    220views
  • АП. ЯКОВА, БРАТА ГОСПОДНЬОГО ЗА ПЛОТТЮ

    Згідно з Переданням, Ісус Христос явився Якову після Свого воскресіння і поставив на єп. Єрусалимської Церкви. Ап. Якову (?- бл. 63) випала особлива діяльність: він не мандрував з проповіддю по ін. країнах, а священнодіяв у Єрусалимі. Служіння ап. Якова проходило серед ворогів християнства, проте він чинив справедливо, тому його поважали не лише християни, але й юдеї, називаючи опорою народу і Праведником.

    Бувши єрусалимським єп. бл. 30 р. пін поширив і утвердив Святу віру в Єрусалимі та у всій Палестині. Бачачи такий вплив апостола, юдейські начальники захвилювалися, щоб весь народ не навернувся до Христа, і вирішили схилити Якова до зречення або вбити його. Первосвященником в цей час був саддукей Анан.

    При натовпі апостола вивели на портик храму і після кількох улесливих слів зневажливо запитали: «Розкажи нам про Розп'ятого?» — «Ви питаєте мене про Ісуса? голосно сказав ап. Яків. - Він сидить на Небесах по правиці Всевишнього і знову прийде на хмарах небесних». Багато християн радісно вигукнули: «Осанна Синові Давида!» Первосвященники закричали: «О, і сам Праведник в омані!» — і скинули його на землю. Ап. Яків зумів ще піднятися на коліна і сказати: «Господи, прости їх! Вони не відають, що творять». — «Поб'ємо його камінням», — закричали вороги. Один священник почав умовляти їх зупинитися, але тієї миті якийсь єврей-сукнороб вдарив своїм валком апостола по голові і вбив його. Разом із ним було вбито багато християн.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 23 жовтня.
    -----------
    АП. ЯКОВА, БРАТА ГОСПОДНЬОГО ЗА ПЛОТТЮ Згідно з Переданням, Ісус Христос явився Якову після Свого воскресіння і поставив на єп. Єрусалимської Церкви. Ап. Якову (?- бл. 63) випала особлива діяльність: він не мандрував з проповіддю по ін. країнах, а священнодіяв у Єрусалимі. Служіння ап. Якова проходило серед ворогів християнства, проте він чинив справедливо, тому його поважали не лише християни, але й юдеї, називаючи опорою народу і Праведником. Бувши єрусалимським єп. бл. 30 р. пін поширив і утвердив Святу віру в Єрусалимі та у всій Палестині. Бачачи такий вплив апостола, юдейські начальники захвилювалися, щоб весь народ не навернувся до Христа, і вирішили схилити Якова до зречення або вбити його. Первосвященником в цей час був саддукей Анан. При натовпі апостола вивели на портик храму і після кількох улесливих слів зневажливо запитали: «Розкажи нам про Розп'ятого?» — «Ви питаєте мене про Ісуса? голосно сказав ап. Яків. - Він сидить на Небесах по правиці Всевишнього і знову прийде на хмарах небесних». Багато християн радісно вигукнули: «Осанна Синові Давида!» Первосвященники закричали: «О, і сам Праведник в омані!» — і скинули його на землю. Ап. Яків зумів ще піднятися на коліна і сказати: «Господи, прости їх! Вони не відають, що творять». — «Поб'ємо його камінням», — закричали вороги. Один священник почав умовляти їх зупинитися, але тієї миті якийсь єврей-сукнороб вдарив своїм валком апостола по голові і вбив його. Разом із ним було вбито багато християн. З відривного календаря "З вірою в душі" за 23 жовтня. -----------
    220views
  • ПОКРОВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

    Свято Покрови Пресвятої Богородиці можна впевнено назвати святом Діви Марії - нашої духовної Матері. Це свято вказує на важливу рису її духовного материнства - милосердя. У цей день Церква звертається до Неї такими словами: «Пречиста Богородице! Ти для скорботних - велика заступниця, негайна помічнице, спасіння та опора людства, море милосердя, джерело Божої мудрості, покров для світу». А пізніше додає: «Тому покровом своєї милості покрий Церкву і ввесь народ».

    Коли пригадаємо собі історію свята, то побачимо, що саме ця риса Богородиці стала основою свята Покрови. За переданням, йому передувала подія, що відбулася в м. Константинополі (нині Стамбул, Туреччина) у Влахернському храмі 1 жовтня 910 р., де зберігалася велика християнська реліквія - риза Пресвятої Богородиці. Мешканці м. Константинополя були оточені турецькими військами і їхнє життя опинилося під великою загрозою. Тоді вся громада міста зібралася у місцевому храмі і ревно молилася до Богородиці про поміч і захист. Разом із народом молився св. Андрій Юродивий. Під час молитви святий побачив у яскравому світлі Богородицю разом з Іоаном Хрестителем і ап. Іоаном, яка об'явилася у святи лищі храму. Марія довго молилася перед престолом, а потім зняла з голови велику хустку - омофор - і широко розпростерла її над народом у храмі. Цим Вона засвідчила свою поміч і опіку над людьми і цілим містом. Чутка про це чудо швидко рознеслася по всьому місту. Після цього вороги відступили від Константинополя.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 1 жовтня.
    -----------
    ПОКРОВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Свято Покрови Пресвятої Богородиці можна впевнено назвати святом Діви Марії - нашої духовної Матері. Це свято вказує на важливу рису її духовного материнства - милосердя. У цей день Церква звертається до Неї такими словами: «Пречиста Богородице! Ти для скорботних - велика заступниця, негайна помічнице, спасіння та опора людства, море милосердя, джерело Божої мудрості, покров для світу». А пізніше додає: «Тому покровом своєї милості покрий Церкву і ввесь народ». Коли пригадаємо собі історію свята, то побачимо, що саме ця риса Богородиці стала основою свята Покрови. За переданням, йому передувала подія, що відбулася в м. Константинополі (нині Стамбул, Туреччина) у Влахернському храмі 1 жовтня 910 р., де зберігалася велика християнська реліквія - риза Пресвятої Богородиці. Мешканці м. Константинополя були оточені турецькими військами і їхнє життя опинилося під великою загрозою. Тоді вся громада міста зібралася у місцевому храмі і ревно молилася до Богородиці про поміч і захист. Разом із народом молився св. Андрій Юродивий. Під час молитви святий побачив у яскравому світлі Богородицю разом з Іоаном Хрестителем і ап. Іоаном, яка об'явилася у святи лищі храму. Марія довго молилася перед престолом, а потім зняла з голови велику хустку - омофор - і широко розпростерла її над народом у храмі. Цим Вона засвідчила свою поміч і опіку над людьми і цілим містом. Чутка про це чудо швидко рознеслася по всьому місту. Після цього вороги відступили від Константинополя. З відривного календаря "З вірою в душі" за 1 жовтня. -----------
    Like
    1
    358views
  • ПОКРОВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

    Свято Покрови Пресвятої Богородиці можна впевнено назвати святом Діви Марії - нашої духовної Матері. Це свято вказує на важливу рису її духовного материнства - милосердя. У цей день Церква звертається до Неї такими словами: «Пречиста Богородице! Ти для скорботних - велика заступниця, негайна помічнице, спасіння та опора людства, море милосердя, джерело Божої мудрості, покров для світу». А пізніше додає: «Тому покровом своєї милості покрий Церкву і ввесь народ».

    Коли пригадаємо собі історію свята, то побачимо, що саме ця риса Богородиці стала основою свята Покрови. За переданням, йому передувала подія, що відбулася в м. Константинополі (нині Стамбул, Туреччина) у Влахернському храмі 1 жовтня 910 р., де зберігалася велика християнська реліквія - риза Пресвятої Богородиці. Мешканці м. Константинополя були оточені турецькими військами і їхнє життя опинилося під великою загрозою. Тоді вся громада міста зібралася у місцевому храмі і ревно молилася до Богородиці про поміч і захист. Разом із народом молився св. Андрій Юродивий. Під час молитви святий побачив у яскравому світлі Богородицю разом з Іоаном Хрестителем і ап. Іоаном, яка об'явилася у святи лищі храму. Марія довго молилася перед престолом, а потім зняла з голови велику хустку - омофор - і широко розпростерла її над народом у храмі. Цим Вона засвідчила свою поміч і опіку над людьми і цілим містом. Чутка про це чудо швидко рознеслася по всьому місту. Після цього вороги відступили від Константинополя.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 1 жовтня.
    -----------
    ПОКРОВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Свято Покрови Пресвятої Богородиці можна впевнено назвати святом Діви Марії - нашої духовної Матері. Це свято вказує на важливу рису її духовного материнства - милосердя. У цей день Церква звертається до Неї такими словами: «Пречиста Богородице! Ти для скорботних - велика заступниця, негайна помічнице, спасіння та опора людства, море милосердя, джерело Божої мудрості, покров для світу». А пізніше додає: «Тому покровом своєї милості покрий Церкву і ввесь народ». Коли пригадаємо собі історію свята, то побачимо, що саме ця риса Богородиці стала основою свята Покрови. За переданням, йому передувала подія, що відбулася в м. Константинополі (нині Стамбул, Туреччина) у Влахернському храмі 1 жовтня 910 р., де зберігалася велика християнська реліквія - риза Пресвятої Богородиці. Мешканці м. Константинополя були оточені турецькими військами і їхнє життя опинилося під великою загрозою. Тоді вся громада міста зібралася у місцевому храмі і ревно молилася до Богородиці про поміч і захист. Разом із народом молився св. Андрій Юродивий. Під час молитви святий побачив у яскравому світлі Богородицю разом з Іоаном Хрестителем і ап. Іоаном, яка об'явилася у святи лищі храму. Марія довго молилася перед престолом, а потім зняла з голови велику хустку - омофор - і широко розпростерла її над народом у храмі. Цим Вона засвідчила свою поміч і опіку над людьми і цілим містом. Чутка про це чудо швидко рознеслася по всьому місту. Після цього вороги відступили від Константинополя. З відривного календаря "З вірою в душі" за 1 жовтня. -----------
    332views
  • Сьогодні ми відзначаємо велике свято — Покров Пресвятої Богородиці.

    За переказами, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь. Його мешканці звернулись з молитвами до Богородиці з проханням про порятунок. Богородиця явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою. Після цього вороги вже не могли побачити цих людей та заподіяти їм зла.

    Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.

    Покрова символізує духовний захист Пресвятої Богородиці, яка рятує тих, хто щиро просить її допомоги.

    Згадаємо, що церква Покрова Пресвятої Богородиці була головною на Запорізькій Січі, а саме свято Покрова було одним з найважливіших днів для козаків – тоді вони проводили свої ради, на яких обирали нового гетьмана або кошового отамана. Збираючись в похід на ворога, козаки молилися до своєї Покровительки: «Під Твою милість прибігаємо», а повернувшись, складали Їй щирі подяки. В їхній бойовій пісні: «Нумо, хлопці, до зброї» є слова: «Нам поможе святий Юр, ще й Пречиста Мати лихо звоювати!».

    У ХХ столітті козацькі традиції наслідували борці за незалежність України – армія Української Народної Республіки та Українська повстанська армія, тому й днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрова.

    Історія нашого народу пам’ятає багато чудесних випадків допомоги Божої Матері, передусім, у часи нападу ворогів на нашу землю. Тож і нині, крізь віки, ми молимося до нашої Небесної Захисниці, щоб Вона покрила нас і всю Україну Своїм чесним омофором – захистила від зла і лютого ворога, допомогла наблизити перемогу. Бо Вона у Бозі – наша Надія і Заступниця.
    Сьогодні ми відзначаємо велике свято — Покров Пресвятої Богородиці. За переказами, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь. Його мешканці звернулись з молитвами до Богородиці з проханням про порятунок. Богородиця явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою. Після цього вороги вже не могли побачити цих людей та заподіяти їм зла. Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами. Покрова символізує духовний захист Пресвятої Богородиці, яка рятує тих, хто щиро просить її допомоги. Згадаємо, що церква Покрова Пресвятої Богородиці була головною на Запорізькій Січі, а саме свято Покрова було одним з найважливіших днів для козаків – тоді вони проводили свої ради, на яких обирали нового гетьмана або кошового отамана. Збираючись в похід на ворога, козаки молилися до своєї Покровительки: «Під Твою милість прибігаємо», а повернувшись, складали Їй щирі подяки. В їхній бойовій пісні: «Нумо, хлопці, до зброї» є слова: «Нам поможе святий Юр, ще й Пречиста Мати лихо звоювати!». У ХХ столітті козацькі традиції наслідували борці за незалежність України – армія Української Народної Республіки та Українська повстанська армія, тому й днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрова. Історія нашого народу пам’ятає багато чудесних випадків допомоги Божої Матері, передусім, у часи нападу ворогів на нашу землю. Тож і нині, крізь віки, ми молимося до нашої Небесної Захисниці, щоб Вона покрила нас і всю Україну Своїм чесним омофором – захистила від зла і лютого ворога, допомогла наблизити перемогу. Бо Вона у Бозі – наша Надія і Заступниця.
    597views
  • #цікаве
    Цікаві факти про українську мову
    1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
    2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.
    3.В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.
    4. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.
    5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва "руська мова".
    6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".
    7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".
    8. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
    9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
    10. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово "вороги" – "вороженьки".
    За різними даними, українська мова займає 25 або 32 місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36-37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною. Загалом у світі 41-45 мільйонів осіб володіють українською.
    Нагадаємо, "Мова – ДНК нації" – волонтерський освітній проект для всіх охочих вдосконалювати свої знання української мови.


    #цікаве Цікаві факти про українську мову 1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів. 2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11. 3.В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний. 4. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів. 5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва "руська мова". 6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П". 7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф". 8. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. 9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня. 10. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово "вороги" – "вороженьки". За різними даними, українська мова займає 25 або 32 місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36-37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною. Загалом у світі 41-45 мільйонів осіб володіють українською. Нагадаємо, "Мова – ДНК нації" – волонтерський освітній проект для всіх охочих вдосконалювати свої знання української мови.
    704views
More Results