• #історія #особистості
    🖋️ Батько Реалізму: Гюстав Флобер — Майстер бездоганного стилю.
    Сьогодні, 12 грудня, ми відзначаємо день народження одного з найвпливовіших письменників XIX століття, французького класика, майстра літературного реалізму — Гюстава Флобера (Gustave Flaubert, 1821–1880). Його внесок у світову прозу є фундаментальним, а його твори — еталоном стилістичної досконалості.

    1. Головний Шедевр: «Мадам Боварі» (1856)
    Це, без сумніву, найвідоміший твір Флобера і один із ключових романів світового реалізму. Роман розповідає трагічну історію Емми Боварі, яка, прагнучи романтичних ідеалів, не знаходить щастя у провінційному шлюбі. Флобер досконало застосував метод «безособового письма» (або об'єктивного оповідання), де автор не висловлює своєї думки, а лише фіксує події та психологічні стани персонажів. 🤯

    2. Судовий Процес і Сенсація:
    Вихід роману «Мадам Боварі» викликав гучний скандал. Французька влада звинуватила Флобера в «образі суспільної моралі» та «зневазі релігії». Судовий процес 1857 року став сенсацією. Хоча письменника врешті-решт виправдали, скандал лише підвищив інтерес до роману, закріпивши за Флобером репутацію літературного новатора та борця за свободу творчості.

    3. Принцип «Le Mot Juste» (Точне Слово):
    Флобер був одержимий ідеєю досконалого стилю. Він виснажливо працював над кожним реченням, шукаючи «єдине, необхідне і точне слово». За легендою, він міг годинами шукати ідеальне дієслово чи епітет. Ця його маніакальна увага до форми і стилю зробила його творчість зразком для наступних поколінь письменників. ✍️

    4. Інші Знакові Твори:
    Крім «Мадам Боварі», до його спадщини належать такі значущі романи, як «Виховання почуттів» (психологічна хроніка покоління) та «Саламбо» (екзотична історична драма про Карфаген).
    Гюстав Флобер залишається класиком, чия філігранна робота зі словом та глибоке проникнення у психологію людини змінили вектор розвитку європейської літератури.
    #історія #особистості 🖋️ Батько Реалізму: Гюстав Флобер — Майстер бездоганного стилю. Сьогодні, 12 грудня, ми відзначаємо день народження одного з найвпливовіших письменників XIX століття, французького класика, майстра літературного реалізму — Гюстава Флобера (Gustave Flaubert, 1821–1880). Його внесок у світову прозу є фундаментальним, а його твори — еталоном стилістичної досконалості. 1. Головний Шедевр: «Мадам Боварі» (1856) Це, без сумніву, найвідоміший твір Флобера і один із ключових романів світового реалізму. Роман розповідає трагічну історію Емми Боварі, яка, прагнучи романтичних ідеалів, не знаходить щастя у провінційному шлюбі. Флобер досконало застосував метод «безособового письма» (або об'єктивного оповідання), де автор не висловлює своєї думки, а лише фіксує події та психологічні стани персонажів. 🤯 2. Судовий Процес і Сенсація: Вихід роману «Мадам Боварі» викликав гучний скандал. Французька влада звинуватила Флобера в «образі суспільної моралі» та «зневазі релігії». Судовий процес 1857 року став сенсацією. Хоча письменника врешті-решт виправдали, скандал лише підвищив інтерес до роману, закріпивши за Флобером репутацію літературного новатора та борця за свободу творчості. 3. Принцип «Le Mot Juste» (Точне Слово): Флобер був одержимий ідеєю досконалого стилю. Він виснажливо працював над кожним реченням, шукаючи «єдине, необхідне і точне слово». За легендою, він міг годинами шукати ідеальне дієслово чи епітет. Ця його маніакальна увага до форми і стилю зробила його творчість зразком для наступних поколінь письменників. ✍️ 4. Інші Знакові Твори: Крім «Мадам Боварі», до його спадщини належать такі значущі романи, як «Виховання почуттів» (психологічна хроніка покоління) та «Саламбо» (екзотична історична драма про Карфаген). Гюстав Флобер залишається класиком, чия філігранна робота зі словом та глибоке проникнення у психологію людини змінили вектор розвитку європейської літератури.
    Like
    Love
    2
    212views 1 Shares
  • #історія #особистості
    🎼 Маестро Кацал: Інженер, що збудував імперію «Дударика».
    Сьогодні, 10 грудня, ми вшановуємо 85-ту річницю від дня народження Миколи Лукича Кацала (1940–2016) — Народного артиста України, лауреата Шевченківської премії, але, що найважливіше, — засновника та незмінного художнього керівника Львівської державної академічної чоловічої хорової капели «Дударик». Його життя є яскравим прикладом того, як захоплення перетворюється на сенс життя і створює культурний феномен.

    🤯 З інженера — у диригенти

    Шлях Миколи Кацала до музики не був прямим. Він народився на Хмельниччині, а вищу освіту отримав у 1962 році у Львівському Політехнічному Інституті за фахом... інженер-геодезист. У Читі, куди його направили працювати, він керував пошуковою групою, але справжня пристрасть — музика — взяла гору. 🎶
    Кацал самотужки опановував музичну грамоту, а вже у 1970-х роках із відзнакою закінчив диригентський факультет Львівської консерваторії. Його інженерна точність та системність, як пізніше казали критики, ідеально поєдналися із творчим натхненням диригента.

    🧑‍🤝‍🧑 Феномен «Дударика»

    У 1971 році Микола Кацал офіційно заснував хор хлопчиків «Дударик». Він не просто створив хор, він створив цілу філософію:
    Навчання і Виховання: Кацал вважав, що спів — це не лише мистецтво, а й виховання. Він вимагав від своїх «дудариків» високої дисципліни та досконалості.
    Світове Визнання: Під його керівництвом капела стала візитною карткою української культури. Вони виступали у найпрестижніших залах світу, включаючи Карнегі-хол (США), собор Паризької Богоматері (Франція) та інші. Вони дали понад 2500 концертів і стали першим українським колективом, який виступив із власною програмою на сцені ООН. 🇺🇳

    🏫 Перша хорова школа

    Найбільшим організаційним досягненням Кацала стало створення у 1989 році першої в Україні Державної хорової школи. Ця школа, що розмістилася у приміщенні колишнього міського шпиталю Св. Лазаря у Львові, стала базою для сталого розвитку «Дударика» та прикладом для наслідування в усій країні. Вона забезпечила безперервний процес підготовки висококласних співаків та музикантів.

    Микола Кацал прожив життя, присвячене звуку, дітям і Україні. Його спадщина — це не лише музичні записи, а й тисячі вихованих ним людей, які зберегли любов до української пісні та культури. Браво, Маестро! 👏
    #історія #особистості 🎼 Маестро Кацал: Інженер, що збудував імперію «Дударика». Сьогодні, 10 грудня, ми вшановуємо 85-ту річницю від дня народження Миколи Лукича Кацала (1940–2016) — Народного артиста України, лауреата Шевченківської премії, але, що найважливіше, — засновника та незмінного художнього керівника Львівської державної академічної чоловічої хорової капели «Дударик». Його життя є яскравим прикладом того, як захоплення перетворюється на сенс життя і створює культурний феномен. 🤯 З інженера — у диригенти Шлях Миколи Кацала до музики не був прямим. Він народився на Хмельниччині, а вищу освіту отримав у 1962 році у Львівському Політехнічному Інституті за фахом... інженер-геодезист. У Читі, куди його направили працювати, він керував пошуковою групою, але справжня пристрасть — музика — взяла гору. 🎶 Кацал самотужки опановував музичну грамоту, а вже у 1970-х роках із відзнакою закінчив диригентський факультет Львівської консерваторії. Його інженерна точність та системність, як пізніше казали критики, ідеально поєдналися із творчим натхненням диригента. 🧑‍🤝‍🧑 Феномен «Дударика» У 1971 році Микола Кацал офіційно заснував хор хлопчиків «Дударик». Він не просто створив хор, він створив цілу філософію: Навчання і Виховання: Кацал вважав, що спів — це не лише мистецтво, а й виховання. Він вимагав від своїх «дудариків» високої дисципліни та досконалості. Світове Визнання: Під його керівництвом капела стала візитною карткою української культури. Вони виступали у найпрестижніших залах світу, включаючи Карнегі-хол (США), собор Паризької Богоматері (Франція) та інші. Вони дали понад 2500 концертів і стали першим українським колективом, який виступив із власною програмою на сцені ООН. 🇺🇳 🏫 Перша хорова школа Найбільшим організаційним досягненням Кацала стало створення у 1989 році першої в Україні Державної хорової школи. Ця школа, що розмістилася у приміщенні колишнього міського шпиталю Св. Лазаря у Львові, стала базою для сталого розвитку «Дударика» та прикладом для наслідування в усій країні. Вона забезпечила безперервний процес підготовки висококласних співаків та музикантів. Микола Кацал прожив життя, присвячене звуку, дітям і Україні. Його спадщина — це не лише музичні записи, а й тисячі вихованих ним людей, які зберегли любов до української пісні та культури. Браво, Маестро! 👏
    Like
    1
    160views
  • Всеукраїнський тиждень права
    В Україні, починаючи з 2008 року тиждень, який містить у собі 10 грудня – День прав людини, офіційно вважається тижнем права. Саме у цей день Генеральною Асамблеєю ООН було прийнято у 1948 році Загальну декларацію прав людини. Метою свята є підвищення рівня освіченості громадян у своїх правах та виховання поважного ставлення до прав інших громадян.

    Для цього заздалегідь планується проведення масштабних заходів, у яких працівники органів влади, юридичних установ, закладів освіти та громадського сектору проводять роз’яснювальну роботу.

    У деяких органах виконавчої влади проводяться екскурсії для дітей різного віку. Також у закладах середньої освіти читають лекції про заходи, які учні можуть зробити для того, щоб запобігти булінгу та дискримінації за будь-якими ознаками.


    Подібні лекції та бесіди з питань захисту прав людини проводяться в установах виконання покарань, військових частинах, серед учасників антитерористичної операції та внутрішньо переміщених осіб.
    Всеукраїнський тиждень права В Україні, починаючи з 2008 року тиждень, який містить у собі 10 грудня – День прав людини, офіційно вважається тижнем права. Саме у цей день Генеральною Асамблеєю ООН було прийнято у 1948 році Загальну декларацію прав людини. Метою свята є підвищення рівня освіченості громадян у своїх правах та виховання поважного ставлення до прав інших громадян. Для цього заздалегідь планується проведення масштабних заходів, у яких працівники органів влади, юридичних установ, закладів освіти та громадського сектору проводять роз’яснювальну роботу. У деяких органах виконавчої влади проводяться екскурсії для дітей різного віку. Також у закладах середньої освіти читають лекції про заходи, які учні можуть зробити для того, щоб запобігти булінгу та дискримінації за будь-якими ознаками. Подібні лекції та бесіди з питань захисту прав людини проводяться в установах виконання покарань, військових частинах, серед учасників антитерористичної операції та внутрішньо переміщених осіб.
    60views
  • Росія вивозить українських дітей до «таборів перевиховання» в КНДР.
    Експертка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська на слуханнях у Сенаті США розповіла, що росіяни незаконно вивозять дітей з ТОТ далеко за межі України, до мережі так званих «таборів перевиховання».
    За її словами, дослідження організації показують, що загалом існує 165 таборів, де дітей примусово мілітаризують та русифікують. І такі місця організовані не тільки в Росії та Білорусі, а й у Північній Кореї.
    Рашевська продемонструвала сенаторам фото 12-річного хлопця з окупованої Донеччини та 16-річної дівчини з Криму, яких російська влада відправила до північнокорейського табору «Сондовон» – більш як за 9 тис. кілометрів від дому.
    Там, як вона зазначила, дітей навчають деструктивних військових практик і знайомлять із корейськими ветеранами.
    Росія намагається пояснити такі вивезення «евакуацією», але подібні дії прямо порушують норми міжнародного гуманітарного права і є воєнним злочином.
    Національне інформаційне бюро

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Росія вивозить українських дітей до «таборів перевиховання» в КНДР. Експертка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська на слуханнях у Сенаті США розповіла, що росіяни незаконно вивозять дітей з ТОТ далеко за межі України, до мережі так званих «таборів перевиховання». За її словами, дослідження організації показують, що загалом існує 165 таборів, де дітей примусово мілітаризують та русифікують. І такі місця організовані не тільки в Росії та Білорусі, а й у Північній Кореї. Рашевська продемонструвала сенаторам фото 12-річного хлопця з окупованої Донеччини та 16-річної дівчини з Криму, яких російська влада відправила до північнокорейського табору «Сондовон» – більш як за 9 тис. кілометрів від дому. Там, як вона зазначила, дітей навчають деструктивних військових практик і знайомлять із корейськими ветеранами. Росія намагається пояснити такі вивезення «евакуацією», але подібні дії прямо порушують норми міжнародного гуманітарного права і є воєнним злочином. Національне інформаційне бюро https://t.me/Ukraineaboveallelse
    116views
  • Верховна Рада підтримала законопроєкт Мінмолодьспорту про науку в спорті

    4 грудня Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» щодо наукового та науково-методичного забезпечення у сфері фізичної культури і спорту». Цей документ розроблений на виконання Стратегії розвитку фізичної культури і спорту до 2028 року.

    Наукове забезпечення є одним із ключових факторів підготовки спортсменів до головних міжнародних змагань - Олімпійських ігор, Європейських ігор, чемпіонатів світу та Європи. Від якості наукового супроводу залежить конкурентоспроможність національних збірних та престиж України на міжнародній арені.

    «Новий Закон дає нам як Міністерству можливість забезпечити формування в Україні ефективної системи спортивної науки, яка відповідатиме міжнародним стандартам і потребам підготовки елітних спортсменів. Це стане важливим кроком для підвищення конкурентоспроможності українського спорту та зміцнення позицій нашої держави на світовій спортивній арені», – зазначив Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний.

    Напередодні Дня Незалежності відбувся офіційний запуск Olympic Lab - інноваційної спортивної екосистеми, яка об’єднує спортивну науку, медицину та освіту. До складу Olympic Lab увійшли провідні науково-дослідні інститути, університети та центри спортивної медицини, реабілітації та відновлення спортсменів. Серед них: Національний університет фізичного виховання і спорту України, Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського, Харківська державна академія фізичної культури, Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту, Український медичний центр спортивної медицини Мінмолодьспорту.
    #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    Верховна Рада підтримала законопроєкт Мінмолодьспорту про науку в спорті 4 грудня Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» щодо наукового та науково-методичного забезпечення у сфері фізичної культури і спорту». Цей документ розроблений на виконання Стратегії розвитку фізичної культури і спорту до 2028 року. Наукове забезпечення є одним із ключових факторів підготовки спортсменів до головних міжнародних змагань - Олімпійських ігор, Європейських ігор, чемпіонатів світу та Європи. Від якості наукового супроводу залежить конкурентоспроможність національних збірних та престиж України на міжнародній арені. «Новий Закон дає нам як Міністерству можливість забезпечити формування в Україні ефективної системи спортивної науки, яка відповідатиме міжнародним стандартам і потребам підготовки елітних спортсменів. Це стане важливим кроком для підвищення конкурентоспроможності українського спорту та зміцнення позицій нашої держави на світовій спортивній арені», – зазначив Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний. Напередодні Дня Незалежності відбувся офіційний запуск Olympic Lab - інноваційної спортивної екосистеми, яка об’єднує спортивну науку, медицину та освіту. До складу Olympic Lab увійшли провідні науково-дослідні інститути, університети та центри спортивної медицини, реабілітації та відновлення спортсменів. Серед них: Національний університет фізичного виховання і спорту України, Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського, Харківська державна академія фізичної культури, Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту, Український медичний центр спортивної медицини Мінмолодьспорту. #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    125views
  • День великомучениці Варвари

    Що це за день?
    Щороку 4 (17) грудня християни у всьому світі, у тому числі і в Україні святкують День великомучениці Варвари. Це суто жіноче свято, в цей день жінки випрошують у Варвари щастя та долі. З давніх-давен вважається, що День великомучениці Варвари відкриває пору зимових холодів та морозів. Недарма це свято ще називають зимовою Варварою. Наші пращури намагалися не виходити на вулицю без потреби, а жінки займалися домашніми справами окрім ткацтва та прядіння. За новоюліанським календарем День великомучениці Варвари тепер відзначається 4 грудня.

    Як виникла ідея відзначати День великомучениці Варвари
    Свято має дуже давню та трагічну історію. Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства.


    Дівчина-язичниця, що стала християнкою
    Варвара походила зі знатного язичницького роду Малої Азії. Дівчинка рано втратила матір, тому батько, на ім’я Діоскор дуже ретельно ставився до виховання дочки. Він ховав її від сторонніх поглядів, оскільки Варвара мала надзвичайну вроду, а він хотів вберегти її.

    Для цього він звів вежу, яку вона не могла залишати. Спостерігаючи за величчю та красою навколишнього світу з маленьких вікон своєї вежі, дівчина почала задумуватися про те, хто є творцем цієї дивовижної природи.

    Згодом до неї почали свататися знатні парубки та чоловіки, та вона всім відповідала відмовою, а батькові сказала, що взагалі не збирається заміж. Щоб змінити погляди доньки, довелося відпускати її на вулицю, де вона і познайомилася з християнами, які розповіли їй про єдиного Бога. В глибокій таємниці вона прийняла хрещення якраз у час, коли відбувалися сильні гоніння християн.

    Катування та страта
    Діоскор часто залишав домівку та відправлявся в подорожі у справах. Під час тривалої відсутності батька, коли в помісті велося будівництво, Варвара наказала будівельникам створити у новому будинку третє вікно. Це вікно вона вирішила присвятити Пресвятій Трійці.

    Коли батько дізнався, що його донька прийняла християнство, він не на жарт розлютився і відразу відвів її на суд місцевого правителя. Діоскор привселюдно заявив, що зрікається своєї дочки, оскільки вона зреклася давніх язичницьких звичаїв та перестала поклонятися богам і прийняла християнство. Правитель міста довго вмовляв дівчину підкоритися батьківській волі, та вона продовжувала твердо відстоювати свою думку.

    Після цього почалися катування: побиття воловими жилами та розтирання ран грубою тканиною-волосяницею. Через деякий час всі рани святої зникли, та катування і тортури не припинилися. Під кінець Варварі відрубав голову власний батько.

    Мощі великомучениці
    Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до осередку православної віри – Константинополя. В 12 столітті княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія стала дружиною Київського князя Святополка Михайла Ізяславича. Під час переїзду до Києва вона взяла із собою мощі відомої великомучениці.

    На початку 20 століття найбільша кількість мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині.

    День великомучениці Варвари в історії
    30617 грудня
    Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства.
    600?
    Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до Константинополя.
    XII ст.
    Княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія, під час переїзду до Києва взяла із собою мощі великомучениці.
    XX ст.на початку
    Мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині.
    Прикмети та повір’я
    Існує безліч прикмет, які складалися нашими пращурами з давніх-давен та дійшли до наших днів.

    Вважалося, що якщо 17 грудня на День великомучениці Варвари зберігається тепло, то рік буде урожайним, особливо вродить льон.
    Інтенсивне та яскраве сяйво на заході свідкує про ясну та сонячну погоду.
    Сильні морози, які починаються в цей день, будуть довготривалими.
    Якщо дим, що виходить з димоходу, стелиться низом, значить незабаром потепління.
    На Варварин день холод та мороз – значить дороги будуть вкриті льодом.
    На вулиці хмарно? Значить буде сніг. На небі ні хмаринки? Треба готуватися до морозів.
    Обряди та традиції
    Ще з часів Русі День великомучениці Варвари святкували виключно жінки. Вранці вони йшли до церкви, де молилися святій, та ставили свічки біля її образу. Свята Варвара є захисницею заміжніх жінок, їхнього особистого щастя.

    Молоді неодружені дівчата також часто звертаються до великомучениці з проханням послати хорошого нареченого та вдалого майбутнього подружнього життя.

    Однак свята є не тільки покровителькою представників прекрасної статі. Вона також опікується чоловіками, які працюють під землею: шахтарями, геологами тощо.

    Що можна в цей день, а чого не слід робити?
    4 грудня розпочиналася активна підготовка до Дня Миколая Чудотворця та різдвяних свят. Жінки прибирали у своїх будинках, готували всілякі смаколики, вишивали. Вишивки, зроблені в цей день, вважалися святими.

    Однак суворо заборонялося в цей день прясти та ткати. Існувало повір’я – якщо жінка не послухається та почне прясти в цей день, то може постраждати від власного веретена.

    Молоді дівчата на цей день ворожили. Для цього брали вишневі гілочки та ставили їх у воду. Якщо на Різдво на гілках з’являться бруньки чи листочки, то наступного року вони зустрінуть свого нареченого та навіть вийдуть заміж.

    Що просити у святої Варвари?
    Жінки вважали, що саме в цей день можуть випросити щастя та добробуту, як для себе, так і для своїх родичів. Є цілий перелік прохань, з якими в цей день можна звертатися до великомучениці Варвари:

    Здоров’я для членів сім’ї.
    Захист від упереджень та наклепів свекрухи.
    Прохання про вагітність та зцілення від безпліддя.
    Щастя та доброї долі для дітей.
    Особливої уваги заслуговують молитви вагітних жінок. В цей день вони можуть просити собі безнапасних пологів, а також молити про здоров’я майбутньої дитини.

    Заговори на день Варвари
    У день великомучениці Варвари кожна жінка може здійснити змову на щастя. Для цього знадобиться талісман з агатовим каменем. Агат треба ретельно промити та міцно затиснути в руці. Потім руку з каменем прикладається до уст та промовляється сама змова: «Будь ласка, завжди мене захищай, в труднощах допомагай, щастям наповняй». Після цього замовлений талісман замовниця має завжди носити як талісман. Якщо з часом агат втратив свій блиск та потемнів, треба взяти новий талісман та його заговорити.

    Чому важливий цей день?
    День великомучениці Варвари святкується у всьому православному світі, проте вважається святом жіночим. Жінки мають можливість звертатися до святої з проханнями про просте жіноче щастя. Віряни вважають, що Варвара обов’язково допоможе, якщо мати віру та дотримуватися всіх традицій свята.
    День великомучениці Варвари Що це за день? Щороку 4 (17) грудня християни у всьому світі, у тому числі і в Україні святкують День великомучениці Варвари. Це суто жіноче свято, в цей день жінки випрошують у Варвари щастя та долі. З давніх-давен вважається, що День великомучениці Варвари відкриває пору зимових холодів та морозів. Недарма це свято ще називають зимовою Варварою. Наші пращури намагалися не виходити на вулицю без потреби, а жінки займалися домашніми справами окрім ткацтва та прядіння. За новоюліанським календарем День великомучениці Варвари тепер відзначається 4 грудня. Як виникла ідея відзначати День великомучениці Варвари Свято має дуже давню та трагічну історію. Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства. Дівчина-язичниця, що стала християнкою Варвара походила зі знатного язичницького роду Малої Азії. Дівчинка рано втратила матір, тому батько, на ім’я Діоскор дуже ретельно ставився до виховання дочки. Він ховав її від сторонніх поглядів, оскільки Варвара мала надзвичайну вроду, а він хотів вберегти її. Для цього він звів вежу, яку вона не могла залишати. Спостерігаючи за величчю та красою навколишнього світу з маленьких вікон своєї вежі, дівчина почала задумуватися про те, хто є творцем цієї дивовижної природи. Згодом до неї почали свататися знатні парубки та чоловіки, та вона всім відповідала відмовою, а батькові сказала, що взагалі не збирається заміж. Щоб змінити погляди доньки, довелося відпускати її на вулицю, де вона і познайомилася з християнами, які розповіли їй про єдиного Бога. В глибокій таємниці вона прийняла хрещення якраз у час, коли відбувалися сильні гоніння християн. Катування та страта Діоскор часто залишав домівку та відправлявся в подорожі у справах. Під час тривалої відсутності батька, коли в помісті велося будівництво, Варвара наказала будівельникам створити у новому будинку третє вікно. Це вікно вона вирішила присвятити Пресвятій Трійці. Коли батько дізнався, що його донька прийняла християнство, він не на жарт розлютився і відразу відвів її на суд місцевого правителя. Діоскор привселюдно заявив, що зрікається своєї дочки, оскільки вона зреклася давніх язичницьких звичаїв та перестала поклонятися богам і прийняла християнство. Правитель міста довго вмовляв дівчину підкоритися батьківській волі, та вона продовжувала твердо відстоювати свою думку. Після цього почалися катування: побиття воловими жилами та розтирання ран грубою тканиною-волосяницею. Через деякий час всі рани святої зникли, та катування і тортури не припинилися. Під кінець Варварі відрубав голову власний батько. Мощі великомучениці Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до осередку православної віри – Константинополя. В 12 столітті княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія стала дружиною Київського князя Святополка Михайла Ізяславича. Під час переїзду до Києва вона взяла із собою мощі відомої великомучениці. На початку 20 століття найбільша кількість мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині. День великомучениці Варвари в історії 30617 грудня Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства. 600? Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до Константинополя. XII ст. Княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія, під час переїзду до Києва взяла із собою мощі великомучениці. XX ст.на початку Мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині. Прикмети та повір’я Існує безліч прикмет, які складалися нашими пращурами з давніх-давен та дійшли до наших днів. Вважалося, що якщо 17 грудня на День великомучениці Варвари зберігається тепло, то рік буде урожайним, особливо вродить льон. Інтенсивне та яскраве сяйво на заході свідкує про ясну та сонячну погоду. Сильні морози, які починаються в цей день, будуть довготривалими. Якщо дим, що виходить з димоходу, стелиться низом, значить незабаром потепління. На Варварин день холод та мороз – значить дороги будуть вкриті льодом. На вулиці хмарно? Значить буде сніг. На небі ні хмаринки? Треба готуватися до морозів. Обряди та традиції Ще з часів Русі День великомучениці Варвари святкували виключно жінки. Вранці вони йшли до церкви, де молилися святій, та ставили свічки біля її образу. Свята Варвара є захисницею заміжніх жінок, їхнього особистого щастя. Молоді неодружені дівчата також часто звертаються до великомучениці з проханням послати хорошого нареченого та вдалого майбутнього подружнього життя. Однак свята є не тільки покровителькою представників прекрасної статі. Вона також опікується чоловіками, які працюють під землею: шахтарями, геологами тощо. Що можна в цей день, а чого не слід робити? 4 грудня розпочиналася активна підготовка до Дня Миколая Чудотворця та різдвяних свят. Жінки прибирали у своїх будинках, готували всілякі смаколики, вишивали. Вишивки, зроблені в цей день, вважалися святими. Однак суворо заборонялося в цей день прясти та ткати. Існувало повір’я – якщо жінка не послухається та почне прясти в цей день, то може постраждати від власного веретена. Молоді дівчата на цей день ворожили. Для цього брали вишневі гілочки та ставили їх у воду. Якщо на Різдво на гілках з’являться бруньки чи листочки, то наступного року вони зустрінуть свого нареченого та навіть вийдуть заміж. Що просити у святої Варвари? Жінки вважали, що саме в цей день можуть випросити щастя та добробуту, як для себе, так і для своїх родичів. Є цілий перелік прохань, з якими в цей день можна звертатися до великомучениці Варвари: Здоров’я для членів сім’ї. Захист від упереджень та наклепів свекрухи. Прохання про вагітність та зцілення від безпліддя. Щастя та доброї долі для дітей. Особливої уваги заслуговують молитви вагітних жінок. В цей день вони можуть просити собі безнапасних пологів, а також молити про здоров’я майбутньої дитини. Заговори на день Варвари У день великомучениці Варвари кожна жінка може здійснити змову на щастя. Для цього знадобиться талісман з агатовим каменем. Агат треба ретельно промити та міцно затиснути в руці. Потім руку з каменем прикладається до уст та промовляється сама змова: «Будь ласка, завжди мене захищай, в труднощах допомагай, щастям наповняй». Після цього замовлений талісман замовниця має завжди носити як талісман. Якщо з часом агат втратив свій блиск та потемнів, треба взяти новий талісман та його заговорити. Чому важливий цей день? День великомучениці Варвари святкується у всьому православному світі, проте вважається святом жіночим. Жінки мають можливість звертатися до святої з проханнями про просте жіноче щастя. Віряни вважають, що Варвара обов’язково допоможе, якщо мати віру та дотримуватися всіх традицій свята.
    355views
  • День надзвичайних відзнак трудового колективу
    День надзвичайних відзнак трудового колективу (Extraordinary Work Team Recognition Day) відзначається 4 грудня. Цей день присвячений вшануванню досягнень і спільних зусиль трудових колективів. Цей день визнає важливість командної роботи для досягнення цілей організації та підкреслює цінність внеску кожного члена команди в успіх всієї організації.

    Еволюція командної роботи
    Концепція командної роботи на робочому місці бере свій початок у 1920-1930-х роках завдяки дослідженням Хоторна та новаторській роботі соціального психолога Вільяма Макдугалла (William McDougall). Ці дослідження показали, що внутрішні та зовнішні соціальні вимоги суттєво впливають на продуктивність працівника, а неформальні групи на робочому місці впливають на звички та ставлення працівників. Це розуміння призвело до формування продуктивних робочих команд – практики, яка залишається ключовою в сучасному управлінні людськими ресурсами.


    Святкування командного успіху
    День надзвичайних відзнак трудового колективу — це можливість для менеджерів і лідерів визнати досягнення своїх команд. Це час поміркувати над досягненнями кожного члена і команди в цілому, визнати, як їхні спільні зусилля сприяють успіху компанії.

    Дарування подарунків і командні виїзди на природу
    Один із популярних способів відзначити цей день – нагородити членів команди подарунками, наприклад, подарунковими картками від популярних магазинів. Іншим ефективним підходом є організація командних обідів або виїздів на природу, які забезпечують невимушену обстановку для згуртування членів команди та святкування їхніх колективних досягнень.

    Важливість психологічної безпеки
    Створення атмосфери психологічної безпеки в команді має вирішальне значення. Це передбачає виховання взаємної поваги, довіри та почуття приналежності, коли члени команди почуваються комфортно, висловлюючи свої ідеї та проблеми, не боячись відплати чи насмішок.

    Ключові елементи ефективної команди
    Спільна місія та мета
    Команди, які мають спільну місію та мету, є більш згуртованими та ефективними. Розуміння впливу ролі кожної людини на досягнення цілей організації може додати відчуття благородства та мотивації навіть до найбуденніших завдань.
    Ефективна комунікація
    Регулярна та якісна комунікація є життєво важливою для командного успіху. Команди повинні планувати час для обговорення поточних викликів, мозкового штурму рішень та підбиття підсумків після основних етапів. Послідовна комунікація є основою довіри та ефективної співпраці.
    Зміцнення командної єдності
    Спільне святкування дуже важливе для зміцнення єдності та спільних цілей. Командні святкування можуть варіюватися від простих зустрічей до ретельно продуманих ретритів, але ключовим моментом є залучення членів команди до прийняття рішення про те, як вони святкуватимуть і разом розмірковуватимуть про свої успіхи.
    Цей день нагадує про силу командної роботи та важливість визнання і відзначення зусиль робочих команд. Це день, щоб оцінити креативність, продуктивність і моральний дух, який дає робота в команді. Незалежно від того, чи даруєте ви подарунки, чи організовуєте спільні виїзди, чи просто висловлюєте вдячність, визнання надзвичайної роботи команд є життєво важливим для створення позитивного та продуктивного робочого середовища.

    День надзвичайних відзнак трудового колективу — це не просто день святкування досягнень; це день зміцнення цінностей співпраці, комунікації та взаємоповаги, які є ознаками успішних команд. Це день визнання того, що кожен член команди, незалежно від його ролі, робить значний внесок у колективний успіх організації.
    День надзвичайних відзнак трудового колективу День надзвичайних відзнак трудового колективу (Extraordinary Work Team Recognition Day) відзначається 4 грудня. Цей день присвячений вшануванню досягнень і спільних зусиль трудових колективів. Цей день визнає важливість командної роботи для досягнення цілей організації та підкреслює цінність внеску кожного члена команди в успіх всієї організації. Еволюція командної роботи Концепція командної роботи на робочому місці бере свій початок у 1920-1930-х роках завдяки дослідженням Хоторна та новаторській роботі соціального психолога Вільяма Макдугалла (William McDougall). Ці дослідження показали, що внутрішні та зовнішні соціальні вимоги суттєво впливають на продуктивність працівника, а неформальні групи на робочому місці впливають на звички та ставлення працівників. Це розуміння призвело до формування продуктивних робочих команд – практики, яка залишається ключовою в сучасному управлінні людськими ресурсами. Святкування командного успіху День надзвичайних відзнак трудового колективу — це можливість для менеджерів і лідерів визнати досягнення своїх команд. Це час поміркувати над досягненнями кожного члена і команди в цілому, визнати, як їхні спільні зусилля сприяють успіху компанії. Дарування подарунків і командні виїзди на природу Один із популярних способів відзначити цей день – нагородити членів команди подарунками, наприклад, подарунковими картками від популярних магазинів. Іншим ефективним підходом є організація командних обідів або виїздів на природу, які забезпечують невимушену обстановку для згуртування членів команди та святкування їхніх колективних досягнень. Важливість психологічної безпеки Створення атмосфери психологічної безпеки в команді має вирішальне значення. Це передбачає виховання взаємної поваги, довіри та почуття приналежності, коли члени команди почуваються комфортно, висловлюючи свої ідеї та проблеми, не боячись відплати чи насмішок. Ключові елементи ефективної команди Спільна місія та мета Команди, які мають спільну місію та мету, є більш згуртованими та ефективними. Розуміння впливу ролі кожної людини на досягнення цілей організації може додати відчуття благородства та мотивації навіть до найбуденніших завдань. Ефективна комунікація Регулярна та якісна комунікація є життєво важливою для командного успіху. Команди повинні планувати час для обговорення поточних викликів, мозкового штурму рішень та підбиття підсумків після основних етапів. Послідовна комунікація є основою довіри та ефективної співпраці. Зміцнення командної єдності Спільне святкування дуже важливе для зміцнення єдності та спільних цілей. Командні святкування можуть варіюватися від простих зустрічей до ретельно продуманих ретритів, але ключовим моментом є залучення членів команди до прийняття рішення про те, як вони святкуватимуть і разом розмірковуватимуть про свої успіхи. Цей день нагадує про силу командної роботи та важливість визнання і відзначення зусиль робочих команд. Це день, щоб оцінити креативність, продуктивність і моральний дух, який дає робота в команді. Незалежно від того, чи даруєте ви подарунки, чи організовуєте спільні виїзди, чи просто висловлюєте вдячність, визнання надзвичайної роботи команд є життєво важливим для створення позитивного та продуктивного робочого середовища. День надзвичайних відзнак трудового колективу — це не просто день святкування досягнень; це день зміцнення цінностей співпраці, комунікації та взаємоповаги, які є ознаками успішних команд. Це день визнання того, що кожен член команди, незалежно від його ролі, робить значний внесок у колективний успіх організації.
    207views
  • День гри в баскетбол
    День гри в баскетбол (Play Basketball Day) відзначається 2 грудня. Сьогоднішня подія присвячена баскетболу – одній з улюблених спортивних розваг світу. День, який можна весело провести разом з родиною та друзями граючи в баскетбол, або переглядаючи улюблений матч по телевізору. Будьте активними та розважайтеся!

    День баскетболу, що відзначається 2 грудня, – це день, присвячений одному з найпопулярніших видів спорту у світі – баскетболу. У цей день відзначають не лише сам вид спорту, а й вшановують його творця Джеймса Нейсміта. Це день, коли ентузіасти баскетболу можуть долучитися до гри, граючи, дивлячись або просто оцінюючи її історію та вплив.

    Витоки баскетболу
    Винахід Джеймса Нейсміта
    У 1891 році Джеймс Нейсміт, інструктор з фізичного виховання Міжнародної тренувальної школи YMCA у Спрінгфілді, штат Массачусетс, отримав завдання створити неагресивний зимовий вид спорту в закритих приміщеннях. Він розробив гру, в якій гравці закидали м’яч у кошики з фруктами, прикріплені на балконі. Ця гра, в яку спочатку грали футбольним м’ячем, заклала основу того, що ми знаємо зараз як баскетбол.

    Еволюція гри
    Гра Нейсміта швидко набула популярності, що призвело до створення першого баскетбольного м’яча в 1894 році, який був більшим за футбольний м’яч, що використовувався спочатку. Перший публічний баскетбольний матч відбувся в 1892 році, а в 1894 році був випущений перший баскетбольний м’яч. Популярність цього виду спорту стрімко зростала, і врешті-решт він був включений до програми Олімпійських ігор як офіційний вид спорту.

    Святкування Дня гри в баскетбол
    Граємо в баскетбол
    Найпростіший спосіб відсвяткувати День баскетболу – зіграти в гру. Незалежно від того, чи це буде гра в місцевому парку, чи запланована гра в лізі, чи навіть кидання м’яча наодинці, цей день ідеально підходить для того, щоб насолодитися спортом.
    Для тих, хто віддає перевагу більш соціальному святкуванню, проведення вечірки на баскетбольну тематику може стати веселим способом відзначити цей день. Декорації, музичні плейлисти та закуски, натхненні баскетболом, можуть створити привабливу атмосферу для шанувальників цього виду спорту.
    Перегляд фільмів та ігор про баскетбол
    Ще один спосіб відсвяткувати – переглянути баскетбольні фільми або ігри. Класичні фільми, такі як “Білі чоловіки не вміють стрибати”, “Hoosiers”, “Тренер Картер” та “Космічний джем” – чудовий вибір. Крім того, перегляд прямих трансляцій або класичних ігор по телебаченню чи в інтернеті може стати захоплюючим досвідом для вболівальників.
    Вивчення баскетбольних дрібниць
    День баскетболу – це також можливість дізнатися більше про цей вид спорту. Відкриття цікавих фактів про історію, правила та еволюцію баскетболу може бути як освітнім, так і розважальним.
    Баскетбол став одним з найбільш швидкозростаючих видів спорту в усьому світі, з професійними лігами та національними командами в багатьох країнах. Його простота, що вимагає лише м’яча і кільця, сприяє його широкому розповсюдженню. Цей вид спорту славиться своєю здатністю розвивати командну роботу та фізичну підготовку.
    День гри в баскетбол День гри в баскетбол (Play Basketball Day) відзначається 2 грудня. Сьогоднішня подія присвячена баскетболу – одній з улюблених спортивних розваг світу. День, який можна весело провести разом з родиною та друзями граючи в баскетбол, або переглядаючи улюблений матч по телевізору. Будьте активними та розважайтеся! День баскетболу, що відзначається 2 грудня, – це день, присвячений одному з найпопулярніших видів спорту у світі – баскетболу. У цей день відзначають не лише сам вид спорту, а й вшановують його творця Джеймса Нейсміта. Це день, коли ентузіасти баскетболу можуть долучитися до гри, граючи, дивлячись або просто оцінюючи її історію та вплив. Витоки баскетболу Винахід Джеймса Нейсміта У 1891 році Джеймс Нейсміт, інструктор з фізичного виховання Міжнародної тренувальної школи YMCA у Спрінгфілді, штат Массачусетс, отримав завдання створити неагресивний зимовий вид спорту в закритих приміщеннях. Він розробив гру, в якій гравці закидали м’яч у кошики з фруктами, прикріплені на балконі. Ця гра, в яку спочатку грали футбольним м’ячем, заклала основу того, що ми знаємо зараз як баскетбол. Еволюція гри Гра Нейсміта швидко набула популярності, що призвело до створення першого баскетбольного м’яча в 1894 році, який був більшим за футбольний м’яч, що використовувався спочатку. Перший публічний баскетбольний матч відбувся в 1892 році, а в 1894 році був випущений перший баскетбольний м’яч. Популярність цього виду спорту стрімко зростала, і врешті-решт він був включений до програми Олімпійських ігор як офіційний вид спорту. Святкування Дня гри в баскетбол Граємо в баскетбол Найпростіший спосіб відсвяткувати День баскетболу – зіграти в гру. Незалежно від того, чи це буде гра в місцевому парку, чи запланована гра в лізі, чи навіть кидання м’яча наодинці, цей день ідеально підходить для того, щоб насолодитися спортом. Для тих, хто віддає перевагу більш соціальному святкуванню, проведення вечірки на баскетбольну тематику може стати веселим способом відзначити цей день. Декорації, музичні плейлисти та закуски, натхненні баскетболом, можуть створити привабливу атмосферу для шанувальників цього виду спорту. Перегляд фільмів та ігор про баскетбол Ще один спосіб відсвяткувати – переглянути баскетбольні фільми або ігри. Класичні фільми, такі як “Білі чоловіки не вміють стрибати”, “Hoosiers”, “Тренер Картер” та “Космічний джем” – чудовий вибір. Крім того, перегляд прямих трансляцій або класичних ігор по телебаченню чи в інтернеті може стати захоплюючим досвідом для вболівальників. Вивчення баскетбольних дрібниць День баскетболу – це також можливість дізнатися більше про цей вид спорту. Відкриття цікавих фактів про історію, правила та еволюцію баскетболу може бути як освітнім, так і розважальним. Баскетбол став одним з найбільш швидкозростаючих видів спорту в усьому світі, з професійними лігами та національними командами в багатьох країнах. Його простота, що вимагає лише м’яча і кільця, сприяє його широкому розповсюдженню. Цей вид спорту славиться своєю здатністю розвивати командну роботу та фізичну підготовку.
    254views
  • Наумів день
    1 (14) грудня віряни святкують Наумів день. Це народне свято, відзначене у місяцеслові. Дата присвячена вшануванню пророка Наума, що мешкав у Галілеї у VII сторіччі до нашої ери. По-простому дату називають Наум Грамотник. Назва виникла тому, що в давні часи саме 1 грудня малюків, що вже підросли, віддавали старцям на виховання та навчання грамоті.

    У церковній літературі збереглося обмаль відомостей про життя пророка Наума. Є інформація про народження Наума у галілейському селищі Елкоша. Достеменно відомо, що цей чоловік записав свої пророцтва у книжку, яка була завершена у 663 р. до н. е. Наум є одним з дюжини «малих» старозаповітних пророків. У його книзі розповідається пророцтво про загибель мешканців ассирійського міста Ніневії через беззаконне життя. Обставини життя пророка Наума і досі невідомі. Вважається, що він помер на 45-му році життя та був похований на рідній землі.

    Як відзначають цей день?
    На Наумів день християни йдуть до церкви, просять благословити дітей, складають молитви. Раніше 14 грудня вважалося початком навчання дітей грамоті у селах та селищах.
    Наумів день 1 (14) грудня віряни святкують Наумів день. Це народне свято, відзначене у місяцеслові. Дата присвячена вшануванню пророка Наума, що мешкав у Галілеї у VII сторіччі до нашої ери. По-простому дату називають Наум Грамотник. Назва виникла тому, що в давні часи саме 1 грудня малюків, що вже підросли, віддавали старцям на виховання та навчання грамоті. У церковній літературі збереглося обмаль відомостей про життя пророка Наума. Є інформація про народження Наума у галілейському селищі Елкоша. Достеменно відомо, що цей чоловік записав свої пророцтва у книжку, яка була завершена у 663 р. до н. е. Наум є одним з дюжини «малих» старозаповітних пророків. У його книзі розповідається пророцтво про загибель мешканців ассирійського міста Ніневії через беззаконне життя. Обставини життя пророка Наума і досі невідомі. Вважається, що він помер на 45-му році життя та був похований на рідній землі. Як відзначають цей день? На Наумів день християни йдуть до церкви, просять благословити дітей, складають молитви. Раніше 14 грудня вважалося початком навчання дітей грамоті у селах та селищах.
    145views
  • День пам’яті преподобного Аліпія Столпника
    26 листопада (9 грудня) православні віряни відзначають День пам’яті преподобного Аліпія Столпника. Народився Аліпій в місті Адріанополі, мати його була християнкою, а батько рано помер. Через це мати віддала хлопця на виховання до єпископа Феодора, а сама, позбавившись майна, пішла працювати у церкву. Будучи юнаком Аліпій бажав служити Господу та для цього хотів усамітнитися, але єпископ тримав його біля себе.

    Подвижницьке життя Аліпія почалося з подорожі до Константинополя, в якій він супроводжував свого владику. Під час подорожі уві сні преподобний побачив видіння, в якому йому явилася св. мучениця Євфимія і наказала повернутися додому та на місці занедбаного цвинтаря язичників побудувати храм.


    Аліпій вказівку виконав. Поряд з церквою преподобний возвів для себе стовп, на якому безперестанно молився, наставляв та навчав протягом 53 років. За свою тверду віру та стійкість преподобний отримав від Бога дар зцілення тіла і душі, а також здатність пророкувати. Лише останні 14 років свого життя Аліпій через хворобу ніг лежав, а не стояв, та все одно продовжував дякувати Творцю. З часом поряд зі стовпом «виросли» чоловічий та жіночий монастирі, якими керував Аліпій до самої смерті, а помер він у 118 років.

    День пам’яті преподобного Аліпія Столпника 26 листопада (9 грудня) православні віряни відзначають День пам’яті преподобного Аліпія Столпника. Народився Аліпій в місті Адріанополі, мати його була християнкою, а батько рано помер. Через це мати віддала хлопця на виховання до єпископа Феодора, а сама, позбавившись майна, пішла працювати у церкву. Будучи юнаком Аліпій бажав служити Господу та для цього хотів усамітнитися, але єпископ тримав його біля себе. Подвижницьке життя Аліпія почалося з подорожі до Константинополя, в якій він супроводжував свого владику. Під час подорожі уві сні преподобний побачив видіння, в якому йому явилася св. мучениця Євфимія і наказала повернутися додому та на місці занедбаного цвинтаря язичників побудувати храм. Аліпій вказівку виконав. Поряд з церквою преподобний возвів для себе стовп, на якому безперестанно молився, наставляв та навчав протягом 53 років. За свою тверду віру та стійкість преподобний отримав від Бога дар зцілення тіла і душі, а також здатність пророкувати. Лише останні 14 років свого життя Аліпій через хворобу ніг лежав, а не стояв, та все одно продовжував дякувати Творцю. З часом поряд зі стовпом «виросли» чоловічий та жіночий монастирі, якими керував Аліпій до самої смерті, а помер він у 118 років.
    Like
    1
    127views
More Results