• День “Зробіть подарунок”
    День “Зробіть подарунок” (Make a Gift Day) відзначається 3 грудня та походить із США. Сьогодні чудова нагода показати своїм близьким, наскільки ви дбаєте про них. Це день, присвячений виготовленню подарунків та заохочує людей створювати унікальні подарунки для своїх близьких, підкреслюючи цінність подарунків ручної роботи, а не куплених у магазині. Традиція дарувати подарунки сягає корінням у сиву давнину і значно еволюціонувала протягом століть.

    Суть подарунків ручної роботи
    Подарунки ручної роботи завжди займали особливе місце в традиції дарування подарунків. Вони уособлюють творчість, зусилля, час і любов. Незалежно від того, чи це проста листівка, чи більш складний витвір, задум і зусилля, що стоять за подарунком ручної роботи, часто мають більшу цінність, ніж будь-що куплене.

    Святкування Дня “Зроби подарунок”
    Створення персоналізованих подарунків
    Суть цього свята полягає у створенні чогось унікального для когось особливого. Ідеї варіюються від листівок ручної роботи, підставок для фотографій, в’язаних шарфів до випічки. Можливості безмежні, а основна увага приділяється персоналізації та творчості.
    Оволодіння новими навичками
    Для тих, хто не відчуває себе особливо майстровитим, цей день – чудова нагода навчитися новим навичкам. Багато спільнот пропонують заняття з різних ремесел, а магазини пропонують ресурси та заняття для початківців.
    Їжа як подарунок
    Домашня їжа як подарунок — популярний вибір. Вони можуть варіюватися від прикрашених кексів, кошиків з фруктами та овочами, домашнього печива, консервації до сумішей спецій, зроблених своїми руками. Ці подарунки не тільки особисті, але й дарують чудовий кулінарний досвід.
    Історичний контекст
    Концепція Дня “Зроби подарунок” існує вже кілька десятиліть, а в газетних архівах можна знайти згадки про події 1980-х років. Спочатку спонсорований YMCA захід для дітей у штаті Нью-Йорк, він переріс у більш широке святкування, що заохочує творчість та особистий підхід у даруванні подарунків.

    День “Зроби подарунок” – це більше, ніж просто день рукоділля та творчості, це свято самовираження та доброї традиції дарування подарунків. Це день, коли можна відійти від комерціалізації подарунків і насолодитися радістю створення чогось своїми руками. Тож 3 грудня дайте волю своїй творчості і зробіть подарунок, що йде від щирого серця.
    День “Зробіть подарунок” День “Зробіть подарунок” (Make a Gift Day) відзначається 3 грудня та походить із США. Сьогодні чудова нагода показати своїм близьким, наскільки ви дбаєте про них. Це день, присвячений виготовленню подарунків та заохочує людей створювати унікальні подарунки для своїх близьких, підкреслюючи цінність подарунків ручної роботи, а не куплених у магазині. Традиція дарувати подарунки сягає корінням у сиву давнину і значно еволюціонувала протягом століть. Суть подарунків ручної роботи Подарунки ручної роботи завжди займали особливе місце в традиції дарування подарунків. Вони уособлюють творчість, зусилля, час і любов. Незалежно від того, чи це проста листівка, чи більш складний витвір, задум і зусилля, що стоять за подарунком ручної роботи, часто мають більшу цінність, ніж будь-що куплене. Святкування Дня “Зроби подарунок” Створення персоналізованих подарунків Суть цього свята полягає у створенні чогось унікального для когось особливого. Ідеї варіюються від листівок ручної роботи, підставок для фотографій, в’язаних шарфів до випічки. Можливості безмежні, а основна увага приділяється персоналізації та творчості. Оволодіння новими навичками Для тих, хто не відчуває себе особливо майстровитим, цей день – чудова нагода навчитися новим навичкам. Багато спільнот пропонують заняття з різних ремесел, а магазини пропонують ресурси та заняття для початківців. Їжа як подарунок Домашня їжа як подарунок — популярний вибір. Вони можуть варіюватися від прикрашених кексів, кошиків з фруктами та овочами, домашнього печива, консервації до сумішей спецій, зроблених своїми руками. Ці подарунки не тільки особисті, але й дарують чудовий кулінарний досвід. Історичний контекст Концепція Дня “Зроби подарунок” існує вже кілька десятиліть, а в газетних архівах можна знайти згадки про події 1980-х років. Спочатку спонсорований YMCA захід для дітей у штаті Нью-Йорк, він переріс у більш широке святкування, що заохочує творчість та особистий підхід у даруванні подарунків. День “Зроби подарунок” – це більше, ніж просто день рукоділля та творчості, це свято самовираження та доброї традиції дарування подарунків. Це день, коли можна відійти від комерціалізації подарунків і насолодитися радістю створення чогось своїми руками. Тож 3 грудня дайте волю своїй творчості і зробіть подарунок, що йде від щирого серця.
    92переглядів
  • #Постаті

    ЗІНАЇДА ТУЛУБ

    28 листопада 1890 р. у Києві у родині відомого юриста народилася на світ Зінаїда Тулуб. Її прадіди запорозькі полковники, дід Олександр Тулуб - кирило-мефодієвець, приятель Т. Шевченка. Діди-прадіди були україномовними, а батько - російський поет, бабця по матері - француженка. Зінаїда закінчила Київську жіночу гімназію, потім - Вищі жіночі курси історико-філологічного факультету.

    У 1919-1921 рр. молода жінка очолила лекторську секцію в частинах Червоної Армії. Та проза життя диктувала своє: щоб прогодувати маму та брата, Зінаїда Тулуб зайнялася перекладами. Вона відійшла від політики, заглибилася в роботу, писала сценарії для кінофабрики: «Гайдамаки», «Сагайдачний».

    Пробу пера українською вона віднесла Тичині: переклад оповідання сподобався і Павло Григорович запропонував літературну роботу. 1934 року Зінаїда Тулуб видала роман «Людолови» першу епопею вітчизняної історичної прози.

    Зінаїді Павлівні було 46 років, вона вела життя самітника-вченого. 1937-го зважилась на одруження, а роман «Людолови» послано на Всесвітню виставку до Парижа. Навіть мала бути нагорода.

    Та 4 липня 1937 року Зінаїду Тулуб арештовано, архів родини, найкращий у Києві альбом автографів великих людей, було знищено.

    (Закінчення 5 грудня)

    З відривного календаря "Український народний календар" за 28 листопада.
    -------------

    #Постаті

    ЗІНАЇДА ТУЛУБ

    (Закінчення. Початок 28 листопада)

    5 вересня 1937 р. Військова колегія Верховного Суду СРСР засудила українську письменницю Зінаїду Тулуб до 10 років ув'язнення.

    «З порога смерті благаю вас: дайте хоч ковток свободи!» - зойк болю та розпачу прорвався крізь колючі дроти на волю в словах Зінаїди Тулуб до найвищої посадової особи держави. Як «активний контрреволюціонер» письменниця відбула каторгу на Колимі, перенесла за цей час дві онкооперації. Потім були 9 років заслання до Казахстану. Там Зінаїда Павлівна працювала бібліотекарем і збирала матеріал про Тараса Шевченка. Доля звела її із 107-річним акином Ісхаковим, який хлопчиком чув Тараса. Ці матеріали дали змогу письменниці написати роман «В степу безкраїм за Уралом».

    «Не дайте мені загинути на чужині», - просила вона, звертаючись до високих інстанцій. Тільки у вересні 1956 року завдяки Максиму Рильському Зінаїду Тулуб реабілітували. Знесилена і хвора повернулася вона в Київ. Радість і гордість відчула страдниця, коли видала роман про Т. Шевченка.

    Працювала над книгою «Моє життя», завершити яку не судилося.

    26 вересня 1964 р. не стало ще однієї шляхетної особистості з романтичною зовнішністю, витонченими манерами та досконалим знанням семи мов.

    За публікацією Ганни Черкаської

    З відривного календаря "Український народний календар" за 5 грудня.
    --------
    #Постаті ЗІНАЇДА ТУЛУБ 28 листопада 1890 р. у Києві у родині відомого юриста народилася на світ Зінаїда Тулуб. Її прадіди запорозькі полковники, дід Олександр Тулуб - кирило-мефодієвець, приятель Т. Шевченка. Діди-прадіди були україномовними, а батько - російський поет, бабця по матері - француженка. Зінаїда закінчила Київську жіночу гімназію, потім - Вищі жіночі курси історико-філологічного факультету. У 1919-1921 рр. молода жінка очолила лекторську секцію в частинах Червоної Армії. Та проза життя диктувала своє: щоб прогодувати маму та брата, Зінаїда Тулуб зайнялася перекладами. Вона відійшла від політики, заглибилася в роботу, писала сценарії для кінофабрики: «Гайдамаки», «Сагайдачний». Пробу пера українською вона віднесла Тичині: переклад оповідання сподобався і Павло Григорович запропонував літературну роботу. 1934 року Зінаїда Тулуб видала роман «Людолови» першу епопею вітчизняної історичної прози. Зінаїді Павлівні було 46 років, вона вела життя самітника-вченого. 1937-го зважилась на одруження, а роман «Людолови» послано на Всесвітню виставку до Парижа. Навіть мала бути нагорода. Та 4 липня 1937 року Зінаїду Тулуб арештовано, архів родини, найкращий у Києві альбом автографів великих людей, було знищено. (Закінчення 5 грудня) З відривного календаря "Український народний календар" за 28 листопада. ------------- #Постаті ЗІНАЇДА ТУЛУБ (Закінчення. Початок 28 листопада) 5 вересня 1937 р. Військова колегія Верховного Суду СРСР засудила українську письменницю Зінаїду Тулуб до 10 років ув'язнення. «З порога смерті благаю вас: дайте хоч ковток свободи!» - зойк болю та розпачу прорвався крізь колючі дроти на волю в словах Зінаїди Тулуб до найвищої посадової особи держави. Як «активний контрреволюціонер» письменниця відбула каторгу на Колимі, перенесла за цей час дві онкооперації. Потім були 9 років заслання до Казахстану. Там Зінаїда Павлівна працювала бібліотекарем і збирала матеріал про Тараса Шевченка. Доля звела її із 107-річним акином Ісхаковим, який хлопчиком чув Тараса. Ці матеріали дали змогу письменниці написати роман «В степу безкраїм за Уралом». «Не дайте мені загинути на чужині», - просила вона, звертаючись до високих інстанцій. Тільки у вересні 1956 року завдяки Максиму Рильському Зінаїду Тулуб реабілітували. Знесилена і хвора повернулася вона в Київ. Радість і гордість відчула страдниця, коли видала роман про Т. Шевченка. Працювала над книгою «Моє життя», завершити яку не судилося. 26 вересня 1964 р. не стало ще однієї шляхетної особистості з романтичною зовнішністю, витонченими манерами та досконалим знанням семи мов. За публікацією Ганни Черкаської З відривного календаря "Український народний календар" за 5 грудня. --------
    197переглядів
  • #Постаті

    ЗІНАЇДА ТУЛУБ

    28 листопада 1890 р. у Києві у родині відомого юриста народилася на світ Зінаїда Тулуб. Її прадіди запорозькі полковники, дід Олександр Тулуб - кирило-мефодієвець, приятель Т. Шевченка. Діди-прадіди були україномовними, а батько - російський поет, бабця по матері - француженка. Зінаїда закінчила Київську жіночу гімназію, потім - Вищі жіночі курси історико-філологічного факультету.

    У 1919-1921 рр. молода жінка очолила лекторську секцію в частинах Червоної Армії. Та проза життя диктувала своє: щоб прогодувати маму та брата, Зінаїда Тулуб зайнялася перекладами. Вона відійшла від політики, заглибилася в роботу, писала сценарії для кінофабрики: «Гайдамаки», «Сагайдачний».

    Пробу пера українською вона віднесла Тичині: переклад оповідання сподобався і Павло Григорович запропонував літературну роботу. 1934 року Зінаїда Тулуб видала роман «Людолови» першу епопею вітчизняної історичної прози.

    Зінаїді Павлівні було 46 років, вона вела життя самітника-вченого. 1937-го зважилась на одруження, а роман «Людолови» послано на Всесвітню виставку до Парижа. Навіть мала бути нагорода.

    Та 4 липня 1937 року Зінаїду Тулуб арештовано, архів родини, найкращий у Києві альбом автографів великих людей, було знищено.

    (Закінчення 5 грудня)

    З відривного календаря "Український народний календар" за 28 листопада.
    -------------

    #Постаті

    ЗІНАЇДА ТУЛУБ

    (Закінчення. Початок 28 листопада)

    5 вересня 1937 р. Військова колегія Верховного Суду СРСР засудила українську письменницю Зінаїду Тулуб до 10 років ув'язнення.

    «З порога смерті благаю вас: дайте хоч ковток свободи!» - зойк болю та розпачу прорвався крізь колючі дроти на волю в словах Зінаїди Тулуб до найвищої посадової особи держави. Як «активний контрреволюціонер» письменниця відбула каторгу на Колимі, перенесла за цей час дві онкооперації. Потім були 9 років заслання до Казахстану. Там Зінаїда Павлівна працювала бібліотекарем і збирала матеріал про Тараса Шевченка. Доля звела її із 107-річним акином Ісхаковим, який хлопчиком чув Тараса. Ці матеріали дали змогу письменниці написати роман «В степу безкраїм за Уралом».

    «Не дайте мені загинути на чужині», - просила вона, звертаючись до високих інстанцій. Тільки у вересні 1956 року завдяки Максиму Рильському Зінаїду Тулуб реабілітували. Знесилена і хвора повернулася вона в Київ. Радість і гордість відчула страдниця, коли видала роман про Т. Шевченка.

    Працювала над книгою «Моє життя», завершити яку не судилося.

    26 вересня 1964 р. не стало ще однієї шляхетної особистості з романтичною зовнішністю, витонченими манерами та досконалим знанням семи мов.

    За публікацією Ганни Черкаської

    З відривного календаря "Український народний календар" за 5 грудня.
    --------
    #Постаті ЗІНАЇДА ТУЛУБ 28 листопада 1890 р. у Києві у родині відомого юриста народилася на світ Зінаїда Тулуб. Її прадіди запорозькі полковники, дід Олександр Тулуб - кирило-мефодієвець, приятель Т. Шевченка. Діди-прадіди були україномовними, а батько - російський поет, бабця по матері - француженка. Зінаїда закінчила Київську жіночу гімназію, потім - Вищі жіночі курси історико-філологічного факультету. У 1919-1921 рр. молода жінка очолила лекторську секцію в частинах Червоної Армії. Та проза життя диктувала своє: щоб прогодувати маму та брата, Зінаїда Тулуб зайнялася перекладами. Вона відійшла від політики, заглибилася в роботу, писала сценарії для кінофабрики: «Гайдамаки», «Сагайдачний». Пробу пера українською вона віднесла Тичині: переклад оповідання сподобався і Павло Григорович запропонував літературну роботу. 1934 року Зінаїда Тулуб видала роман «Людолови» першу епопею вітчизняної історичної прози. Зінаїді Павлівні було 46 років, вона вела життя самітника-вченого. 1937-го зважилась на одруження, а роман «Людолови» послано на Всесвітню виставку до Парижа. Навіть мала бути нагорода. Та 4 липня 1937 року Зінаїду Тулуб арештовано, архів родини, найкращий у Києві альбом автографів великих людей, було знищено. (Закінчення 5 грудня) З відривного календаря "Український народний календар" за 28 листопада. ------------- #Постаті ЗІНАЇДА ТУЛУБ (Закінчення. Початок 28 листопада) 5 вересня 1937 р. Військова колегія Верховного Суду СРСР засудила українську письменницю Зінаїду Тулуб до 10 років ув'язнення. «З порога смерті благаю вас: дайте хоч ковток свободи!» - зойк болю та розпачу прорвався крізь колючі дроти на волю в словах Зінаїди Тулуб до найвищої посадової особи держави. Як «активний контрреволюціонер» письменниця відбула каторгу на Колимі, перенесла за цей час дві онкооперації. Потім були 9 років заслання до Казахстану. Там Зінаїда Павлівна працювала бібліотекарем і збирала матеріал про Тараса Шевченка. Доля звела її із 107-річним акином Ісхаковим, який хлопчиком чув Тараса. Ці матеріали дали змогу письменниці написати роман «В степу безкраїм за Уралом». «Не дайте мені загинути на чужині», - просила вона, звертаючись до високих інстанцій. Тільки у вересні 1956 року завдяки Максиму Рильському Зінаїду Тулуб реабілітували. Знесилена і хвора повернулася вона в Київ. Радість і гордість відчула страдниця, коли видала роман про Т. Шевченка. Працювала над книгою «Моє життя», завершити яку не судилося. 26 вересня 1964 р. не стало ще однієї шляхетної особистості з романтичною зовнішністю, витонченими манерами та досконалим знанням семи мов. За публікацією Ганни Черкаської З відривного календаря "Український народний календар" за 5 грудня. --------
    153переглядів
  • #історія #особистості
    Голос, не зломлений Колимою: 135 років Зінаїді Тулуб 📚🖋️
    28 листопада 1890 року народилася Зінаїда Тулуб, українська письменниця, чиє життя стало трагічним дзеркалом епохи. Вона була не просто майстром слова; вона була хранителем великої української історії.

    Її magnum opus — історичний роман «Людолови» — це справжня епопея про бурхливе XVII століття, про запорозьке козацтво, про боротьбу з набігами і про долю Роксолани (Насті Лісовської). Тулуб створювала цей багатотомний твір, занурюючись у величезні архіви, щоб відтворити минуле з максимальною достовірністю.

    Але за захоплення власною історією і за «націоналістичні ухили» (як це було прийнято називати), радянська влада виставила рахунок. У 1937 році, на піку сталінських репресій, Зінаїду Тулуб заарештували. Вона провела майже два десятиліття в'язниць та таборів — Колима, Казахстан. Двадцять років, які мали знищити її як письменницю та як особистість. ⛓️
    Проте її дух виявився міцнішим за сталеві ґрати. У нелюдських умовах вона продовжувала писати та зберігати свої рукописи. Після реабілітації у 1957 році вона повернулася додому і завершила роботу над своїми творами.

    Зінаїда Тулуб — це символ стійкості української інтелігенції, яка навіть під смертельною загрозою не зрадила ні свого таланту, ні своєї любові до України. 🕊️🇺🇦

    #історія #особистості Голос, не зломлений Колимою: 135 років Зінаїді Тулуб 📚🖋️ 28 листопада 1890 року народилася Зінаїда Тулуб, українська письменниця, чиє життя стало трагічним дзеркалом епохи. Вона була не просто майстром слова; вона була хранителем великої української історії. Її magnum opus — історичний роман «Людолови» — це справжня епопея про бурхливе XVII століття, про запорозьке козацтво, про боротьбу з набігами і про долю Роксолани (Насті Лісовської). Тулуб створювала цей багатотомний твір, занурюючись у величезні архіви, щоб відтворити минуле з максимальною достовірністю. Але за захоплення власною історією і за «націоналістичні ухили» (як це було прийнято називати), радянська влада виставила рахунок. У 1937 році, на піку сталінських репресій, Зінаїду Тулуб заарештували. Вона провела майже два десятиліття в'язниць та таборів — Колима, Казахстан. Двадцять років, які мали знищити її як письменницю та як особистість. ⛓️ Проте її дух виявився міцнішим за сталеві ґрати. У нелюдських умовах вона продовжувала писати та зберігати свої рукописи. Після реабілітації у 1957 році вона повернулася додому і завершила роботу над своїми творами. Зінаїда Тулуб — це символ стійкості української інтелігенції, яка навіть під смертельною загрозою не зрадила ні свого таланту, ні своєї любові до України. 🕊️🇺🇦
    Love
    1
    164переглядів 1 Поширень
  • #історія #події
    Юридична крапка у справі століття: день, коли світ почув правду 🕯️
    28 листопада 2006 року Верховна Рада України зробила те, чого нація чекала десятиліттями, а жертви — цілу вічність. Саме цього дня, з перевагою всього у кілька голосів (233 «за»), парламент ухвалив Закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні».

    Це не був просто черговий нормативний акт. Це був момент істини, коли речі нарешті назвали своїми іменами. Не «продовольчі труднощі», не «голод», а Геноцид.
    Цей документ став фундаментом нашої національної пам'яті та юридичним щитом проти забуття. Закон чітко встановив: Голодомор 1932–1933 років є геноцидом українського народу, а публічне заперечення цього факту визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв і є протиправним. 📜

    Довгий час радянська машина пропаганди намагалася стерти цей злочин з лиця землі, переписуючи підручники та знищуючи архіви. Але правда, як і зерно, проростає навіть крізь бетон. Прийняття цього закону запустило ланцюгову реакцію визнання нашої трагедії світом.
    Сьогодні ми запалюємо свічки не тільки як символ скорботи, а і як знак перемоги правди над тоталітарною брехнею. Ми пам'ятаємо. Світ пам'ятає. 🌾🇺🇦

    #історія #події Юридична крапка у справі століття: день, коли світ почув правду 🕯️ 28 листопада 2006 року Верховна Рада України зробила те, чого нація чекала десятиліттями, а жертви — цілу вічність. Саме цього дня, з перевагою всього у кілька голосів (233 «за»), парламент ухвалив Закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні». Це не був просто черговий нормативний акт. Це був момент істини, коли речі нарешті назвали своїми іменами. Не «продовольчі труднощі», не «голод», а Геноцид. Цей документ став фундаментом нашої національної пам'яті та юридичним щитом проти забуття. Закон чітко встановив: Голодомор 1932–1933 років є геноцидом українського народу, а публічне заперечення цього факту визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв і є протиправним. 📜 Довгий час радянська машина пропаганди намагалася стерти цей злочин з лиця землі, переписуючи підручники та знищуючи архіви. Але правда, як і зерно, проростає навіть крізь бетон. Прийняття цього закону запустило ланцюгову реакцію визнання нашої трагедії світом. Сьогодні ми запалюємо свічки не тільки як символ скорботи, а і як знак перемоги правди над тоталітарною брехнею. Ми пам'ятаємо. Світ пам'ятає. 🌾🇺🇦
    Like
    1
    209переглядів
  • «Епоха, яка була знищена голодом»: музей Івана Гончара показав перші оцифровані архівні фото українців
    #history_of_Ukraine #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна #Новини_України
    https://brovaryregion.in.ua/?p=46287
    «Епоха, яка була знищена голодом»: музей Івана Гончара показав перші оцифровані архівні фото українців #history_of_Ukraine #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна #Новини_України https://brovaryregion.in.ua/?p=46287
    BROVARYREGION.IN.UA
    «Епоха, яка була знищена голодом»: музей Івана Гончара показав перші оцифровані архівні фото українців
    Зацифрування унікальних світлин стало можливим завдяки коштам, зібраним на Різдвяному Куражі. У дні, коли українці вшановують пам’ять заморених штучним голодом у 20 столітті людей різних поколінь, що жили на теренах України, Музей Івана Гончара оприлюднив сотні фото, на яких — ті, хто населяв тер
    94переглядів
  • СВІТЛИЙ ДЕНЬ НАШОЇ ПАМ'ЯТІ

    Останньої суботи листопада Україна і світ вшановують жертв Голодомору-геноциду.

    Українцем бути нелегко й непросто. Як свідчить історія, ще й смертельно небезпечно.

    Мільйони загублених життів... (Згідно з деякими підрахунками — понад 10 мільйонів людей забрали кілька хвиль Голодомору в Україні). І - лише тому, що українці.

    Зрозуміти це неможливо. Як і пробачити. Адже кожне людське життя - безцінне. А тут - мільйони загиблих і мільйони - ненароджених.

    Споконвіку російська імперія несла на нашу землю смерть і голод. Тож чи варто дивуватись, що й у цій війні, яку ми зараз переживаємо, ці серійні вбивці також повсюдно зачиняли мирних людей у приміщення і морили голодом. Згадати хоча б село Ягідне на Чернігівщині... Ці факти нам належить ще скрупульозно зібрати й донести цивілізованому світові.

    Геноцидне зло повернулось, бо його не покарали. Злочинці тримали цю правду під замками в архівах нквс та кдб. І лише за часів Незалежності в українців з'явився шанс та можливість розповісти світові правду про це найграндіозніше у світі зло.

    І ми повинні робити це далі! Нічого й ніколи не пробачимо!

    Запалімо свічку, щоб згадати тих, кого не стало тоді й зараз... Пам'ятаємо!

    З відривного календаря "Український народний календар" за 22 листопада.
    -------------
    СВІТЛИЙ ДЕНЬ НАШОЇ ПАМ'ЯТІ Останньої суботи листопада Україна і світ вшановують жертв Голодомору-геноциду. Українцем бути нелегко й непросто. Як свідчить історія, ще й смертельно небезпечно. Мільйони загублених життів... (Згідно з деякими підрахунками — понад 10 мільйонів людей забрали кілька хвиль Голодомору в Україні). І - лише тому, що українці. Зрозуміти це неможливо. Як і пробачити. Адже кожне людське життя - безцінне. А тут - мільйони загиблих і мільйони - ненароджених. Споконвіку російська імперія несла на нашу землю смерть і голод. Тож чи варто дивуватись, що й у цій війні, яку ми зараз переживаємо, ці серійні вбивці також повсюдно зачиняли мирних людей у приміщення і морили голодом. Згадати хоча б село Ягідне на Чернігівщині... Ці факти нам належить ще скрупульозно зібрати й донести цивілізованому світові. Геноцидне зло повернулось, бо його не покарали. Злочинці тримали цю правду під замками в архівах нквс та кдб. І лише за часів Незалежності в українців з'явився шанс та можливість розповісти світові правду про це найграндіозніше у світі зло. І ми повинні робити це далі! Нічого й ніколи не пробачимо! Запалімо свічку, щоб згадати тих, кого не стало тоді й зараз... Пам'ятаємо! З відривного календаря "Український народний календар" за 22 листопада. -------------
    198переглядів
  • СВІТЛИЙ ДЕНЬ НАШОЇ ПАМ'ЯТІ

    Останньої суботи листопада Україна і світ вшановують жертв Голодомору-геноциду.

    Українцем бути нелегко й непросто. Як свідчить історія, ще й смертельно небезпечно.

    Мільйони загублених життів... (Згідно з деякими підрахунками — понад 10 мільйонів людей забрали кілька хвиль Голодомору в Україні). І - лише тому, що українці.

    Зрозуміти це неможливо. Як і пробачити. Адже кожне людське життя - безцінне. А тут - мільйони загиблих і мільйони - ненароджених.

    Споконвіку російська імперія несла на нашу землю смерть і голод. Тож чи варто дивуватись, що й у цій війні, яку ми зараз переживаємо, ці серійні вбивці також повсюдно зачиняли мирних людей у приміщення і морили голодом. Згадати хоча б село Ягідне на Чернігівщині... Ці факти нам належить ще скрупульозно зібрати й донести цивілізованому світові.

    Геноцидне зло повернулось, бо його не покарали. Злочинці тримали цю правду під замками в архівах нквс та кдб. І лише за часів Незалежності в українців з'явився шанс та можливість розповісти світові правду про це найграндіозніше у світі зло.

    І ми повинні робити це далі! Нічого й ніколи не пробачимо!

    Запалімо свічку, щоб згадати тих, кого не стало тоді й зараз... Пам'ятаємо!

    З відривного календаря "Український народний календар" за 22 листопада.
    -------------
    СВІТЛИЙ ДЕНЬ НАШОЇ ПАМ'ЯТІ Останньої суботи листопада Україна і світ вшановують жертв Голодомору-геноциду. Українцем бути нелегко й непросто. Як свідчить історія, ще й смертельно небезпечно. Мільйони загублених життів... (Згідно з деякими підрахунками — понад 10 мільйонів людей забрали кілька хвиль Голодомору в Україні). І - лише тому, що українці. Зрозуміти це неможливо. Як і пробачити. Адже кожне людське життя - безцінне. А тут - мільйони загиблих і мільйони - ненароджених. Споконвіку російська імперія несла на нашу землю смерть і голод. Тож чи варто дивуватись, що й у цій війні, яку ми зараз переживаємо, ці серійні вбивці також повсюдно зачиняли мирних людей у приміщення і морили голодом. Згадати хоча б село Ягідне на Чернігівщині... Ці факти нам належить ще скрупульозно зібрати й донести цивілізованому світові. Геноцидне зло повернулось, бо його не покарали. Злочинці тримали цю правду під замками в архівах нквс та кдб. І лише за часів Незалежності в українців з'явився шанс та можливість розповісти світові правду про це найграндіозніше у світі зло. І ми повинні робити це далі! Нічого й ніколи не пробачимо! Запалімо свічку, щоб згадати тих, кого не стало тоді й зараз... Пам'ятаємо! З відривного календаря "Український народний календар" за 22 листопада. -------------
    180переглядів
  • Підтримати УП
    Новини Публікації Колонки Інтерв'ю Івенти Подкасти Спецпроєкти Блоги Архів
    УП100 2025
    Вночі дрони атакували Крим: під ударом опинилися електропідстанція
    Іван Д'яконов — 22 листопада, 07:34
    Вночі дрони атакували Крим: під ударом опинилися електропідстанція
    Фото: telegram/Exilenova+
    263
    В ніч на 22 листопада безпілотники масовано атакували тимчасово окупований Крим, вибухи пролунали у Сімферополі, Гвардійському, Красноперекопську та Армянську. Під удар, за попередньою інформацією, потрапили критичні енергетичні об'єкти.

    Джерело: "Крымский ветер", Astra

    Деталі: За словами місцевих мешканців, перші вибухи пролунали близько 00:45 у Сімферополі. Свідки повідомили про вибухи з боку ДРЕС, після чого приблизно о 00:50 до району події прибула карета швидкої допомоги.
    Підтримати УП Новини Публікації Колонки Інтерв'ю Івенти Подкасти Спецпроєкти Блоги Архів УП100 2025 Вночі дрони атакували Крим: під ударом опинилися електропідстанція Іван Д'яконов — 22 листопада, 07:34 Вночі дрони атакували Крим: під ударом опинилися електропідстанція Фото: telegram/Exilenova+ 263 В ніч на 22 листопада безпілотники масовано атакували тимчасово окупований Крим, вибухи пролунали у Сімферополі, Гвардійському, Красноперекопську та Армянську. Під удар, за попередньою інформацією, потрапили критичні енергетичні об'єкти. Джерело: "Крымский ветер", Astra Деталі: За словами місцевих мешканців, перші вибухи пролунали близько 00:45 у Сімферополі. Свідки повідомили про вибухи з боку ДРЕС, після чого приблизно о 00:50 до району події прибула карета швидкої допомоги.
    196переглядів
  • Підтримати УП
    Новини Публікації Колонки Інтерв'ю Івенти Подкасти Спецпроєкти Блоги Архів
    УП100 2025
    Обстріл Дніпра: на вокзалі вибухова хвиля вибила вікна, регіон частково знеструмлено
    Альона Мазуренко — 18 листопада, 03:33
    Обстріл Дніпра: на вокзалі вибухова хвиля вибила вікна, регіон частково знеструмлено
    фото: Суспільне Дніпро
    4778
    Через атаку російських дронів у Дніпрі кілька поїздів рушили із затримкою, на вокзалі вибухова хвиля вибила кілька вікон, регіон частково знеструмлено, постраждала будівля регіональної редакції "Суспільного" та Українського радіо Дніпра.

    Джерело: "Укрзалізниця", "Суспільне"

    Дослівно УЗ: "В результаті низки масованих обстрілів міста Дніпра із затримкою близько 2,5 годин вирушили пасажирські поїзди:31 Запоріжжя - Перемишль;
    119 Дніпро - Холм.
    Пасажири та бригади цих поїздів, а також приміського поїзда 6044 Пʼятихатки – Дніпро протягом усієї атаки перебували в укритті вокзалу та ушкоджень не зазнали.

    Вибуховою хвилею вибито декілька вікон у вагонах та на вокзалі; крім того, регіон частково знеструмлено, тож залізничники задіяли резервні тепловози - рух повністю поновлено".

    Деталі: Також через атаку пошкоджено будівлю редакції "Суспільне Дніпро" та "Українського радіо Дніпра".у приміщеннях сталася пожежа, повилітали вікна та двері, пошкоджено перекриття будівлі і дах.

    Під час атаки співробітників у редакції не було.
    Підтримати УП Новини Публікації Колонки Інтерв'ю Івенти Подкасти Спецпроєкти Блоги Архів УП100 2025 Обстріл Дніпра: на вокзалі вибухова хвиля вибила вікна, регіон частково знеструмлено Альона Мазуренко — 18 листопада, 03:33 Обстріл Дніпра: на вокзалі вибухова хвиля вибила вікна, регіон частково знеструмлено фото: Суспільне Дніпро 4778 Через атаку російських дронів у Дніпрі кілька поїздів рушили із затримкою, на вокзалі вибухова хвиля вибила кілька вікон, регіон частково знеструмлено, постраждала будівля регіональної редакції "Суспільного" та Українського радіо Дніпра. Джерело: "Укрзалізниця", "Суспільне" Дослівно УЗ: "В результаті низки масованих обстрілів міста Дніпра із затримкою близько 2,5 годин вирушили пасажирські поїзди:31 Запоріжжя - Перемишль; 119 Дніпро - Холм. Пасажири та бригади цих поїздів, а також приміського поїзда 6044 Пʼятихатки – Дніпро протягом усієї атаки перебували в укритті вокзалу та ушкоджень не зазнали. Вибуховою хвилею вибито декілька вікон у вагонах та на вокзалі; крім того, регіон частково знеструмлено, тож залізничники задіяли резервні тепловози - рух повністю поновлено". Деталі: Також через атаку пошкоджено будівлю редакції "Суспільне Дніпро" та "Українського радіо Дніпра".у приміщеннях сталася пожежа, повилітали вікна та двері, пошкоджено перекриття будівлі і дах. Під час атаки співробітників у редакції не було.
    403переглядів
Більше результатів