• Windows 11 26H2 поширюється для пристроїв із версіями 24H2 та 25H2 через пакет активації KB5121794. Для переходу на 26H2 не потрібна повна інсталяція системи — достатньо встановити невелике оновлення та перезапустити ПК. Оновлення об’єднує функції, оптимізацію та зміни безпеки, які впроваджувалися протягом останнього року. «Провідник файлів» отримав покращення продуктивності, підтримку нових форматів архівів і функції на базі ШІ. https://channeltech.space/os/windows-11-26h2-update/
    Windows 11 26H2 поширюється для пристроїв із версіями 24H2 та 25H2 через пакет активації KB5121794. Для переходу на 26H2 не потрібна повна інсталяція системи — достатньо встановити невелике оновлення та перезапустити ПК. Оновлення об’єднує функції, оптимізацію та зміни безпеки, які впроваджувалися протягом останнього року. «Провідник файлів» отримав покращення продуктивності, підтримку нових форматів архівів і функції на базі ШІ. https://channeltech.space/os/windows-11-26h2-update/
    CHANNELTECH.SPACE
    Microsoft випустила Windows 11 26H2: що змінилося в оновленні – Channel Tech
    Windows 11 26H2 поширюється через пакет KB5121794 для версій 24H2 та 25H2 і додає покращення пошуку, «Провідника» та панелі завдань.
    1
    201переглядів 1 Поширень
  • СТОРІНКИ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО БОКСУ
    Ukrainian Boxing School
    📷 архів. 2013 рік
    🥊 Перед чемпіонатом світу в Казахстані
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники
    СТОРІНКИ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО БОКСУ Ukrainian Boxing School 📷 архів. 2013 рік 🥊 Перед чемпіонатом світу в Казахстані ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники
    153переглядів
  • 27 вересня 1892 року у Бодакві на Полтавщині народився Дмитро Андрієвський, член українських урядів доби Української революції 1917-1921 років, один із теоретиків українського націоналізму, публіцист, діяч ОУН, якому Євген Коновалець пропонував стати Провідником.

    «Я дальше обстоюю, що Ви, пане інженер, повинні бути тим, який з конгресу українських націоналістів повинен вийти провідником націоналістів, – 21 листопада 1927 року у листі до Андрієвського писав Коновалець. – Час знов до конгресу повинні Ви, при нашій розуміється допомозі, вжити на це, щоби до майбутньої Вашої ролі як слід підготовитися».

    Дослідник Віктор Ревегук, віднайшов у архівах відповідь Андрієвського на цю пропозицію:«…тим, що Ви зараз на чолі нашої справи, я тішуся... тверджу, що саме Ви один нині можете пустити машину в рух». Пояснював відмову тим, що хоче займатися суто ідеологічною роботою, публіцистикою та громадською діяльністю.

    Світогляд та переконання Дмитра Андрієвського формувалися в контексті ідей українських самостійників. Під час навчання у гімназії в Лубнах, він познайомився з членами місцевого осередку Революційної Української партії. Тут він усвідомив суголосність своїх поглядів на майбутнє України з програмним документом партії. Це був Маніфест «Самостійна Україна» Миколи Міхновського.

    Відтепер Андрієвський перебував і формував навколо себе українозорієнтоване середовище. Працював в урядах УНР доби Української Центральної Ради, Української Держави та УНР доби Директорії.

    Восени 1918 року перебував з дипломатичною місією Української Держави у Швейцарії. Роботу поєднував з навчанням на інженерному факультеті державного Університету бельгійського міста Гент. Через два роки отримав диплом інженера – архітектора. За фахом працював спочатку у Франції, згодом – у Бельгії. Друкував статті у журналах «Тризуб» та «Національна думка». У них наголошував, що розбудова нації має початися з подолання у власних душах рабської психології і передбачає цілісність і монолітність української спільноти.

    На першій Конференції українських патріотів-націоналістів (3-7 листопада 1927 р.) у Берліні Андрієвського обрали Головою президії конференції. Також членом новоствореного проводу націоналістів як ідеологічного референта. Входив до оргкомітету з підготовки Першого Конгресу Організації Українських Націоналістів (ОУН), який відбувся в січні 1929 року у Відні.

    У 1934 році звернувся з протестом до Ліги Націй. Він переконував, що СРСР, керівництво якого організувало в Україні голодомор, та не визнає прав особистості, не місце серед Ліги.

    З початком Другої світової війни, за завданням проводу ОУН виїхав на українські землі. Дістався Львова, де його затримала німецька поліція. Згодом Андрієвського відправили до концтабору Брец.

    Після закінчення Другої світової повернувся до Бельгії. Тут організував Український допомоговий комітет. Це була громадська організація, яка опікувалася переміщеними особами. Протягом 1949 – 1952 років відвідав українські громади в Канаді та США, представляв ОУН у виконавчому органі створеної 1948 року Української Національної ради та Державного центру УНР.

    Вийшовши на пенсію, переїхав до Мюнхена. Останні роки мешкав у Будинку для престарілих осіб у Дорнштадті. Тут і помер 30 серпня 1976 року. 22 січня 2010-го прах Дмитра Андрієвського привезли в Україну. Перепоховання відбулося на Личаківському цвинтарі у Львові.

    Андрієвський передбачив розпад і загибель СРСР. «Майбутнє совєтської імперії, – пророкував він у 1958 році, – є виписане в самій її природі, в її внутрішнім змісті, в її побудові. Від початку свого існування вона є повна суперечностей, які її роздирають і від яких вона колись згине, розложиться, розпадеться».
    27 вересня 1892 року у Бодакві на Полтавщині народився Дмитро Андрієвський, член українських урядів доби Української революції 1917-1921 років, один із теоретиків українського націоналізму, публіцист, діяч ОУН, якому Євген Коновалець пропонував стати Провідником. «Я дальше обстоюю, що Ви, пане інженер, повинні бути тим, який з конгресу українських націоналістів повинен вийти провідником націоналістів, – 21 листопада 1927 року у листі до Андрієвського писав Коновалець. – Час знов до конгресу повинні Ви, при нашій розуміється допомозі, вжити на це, щоби до майбутньої Вашої ролі як слід підготовитися». Дослідник Віктор Ревегук, віднайшов у архівах відповідь Андрієвського на цю пропозицію:«…тим, що Ви зараз на чолі нашої справи, я тішуся... тверджу, що саме Ви один нині можете пустити машину в рух». Пояснював відмову тим, що хоче займатися суто ідеологічною роботою, публіцистикою та громадською діяльністю. Світогляд та переконання Дмитра Андрієвського формувалися в контексті ідей українських самостійників. Під час навчання у гімназії в Лубнах, він познайомився з членами місцевого осередку Революційної Української партії. Тут він усвідомив суголосність своїх поглядів на майбутнє України з програмним документом партії. Це був Маніфест «Самостійна Україна» Миколи Міхновського. Відтепер Андрієвський перебував і формував навколо себе українозорієнтоване середовище. Працював в урядах УНР доби Української Центральної Ради, Української Держави та УНР доби Директорії. Восени 1918 року перебував з дипломатичною місією Української Держави у Швейцарії. Роботу поєднував з навчанням на інженерному факультеті державного Університету бельгійського міста Гент. Через два роки отримав диплом інженера – архітектора. За фахом працював спочатку у Франції, згодом – у Бельгії. Друкував статті у журналах «Тризуб» та «Національна думка». У них наголошував, що розбудова нації має початися з подолання у власних душах рабської психології і передбачає цілісність і монолітність української спільноти. На першій Конференції українських патріотів-націоналістів (3-7 листопада 1927 р.) у Берліні Андрієвського обрали Головою президії конференції. Також членом новоствореного проводу націоналістів як ідеологічного референта. Входив до оргкомітету з підготовки Першого Конгресу Організації Українських Націоналістів (ОУН), який відбувся в січні 1929 року у Відні. У 1934 році звернувся з протестом до Ліги Націй. Він переконував, що СРСР, керівництво якого організувало в Україні голодомор, та не визнає прав особистості, не місце серед Ліги. З початком Другої світової війни, за завданням проводу ОУН виїхав на українські землі. Дістався Львова, де його затримала німецька поліція. Згодом Андрієвського відправили до концтабору Брец. Після закінчення Другої світової повернувся до Бельгії. Тут організував Український допомоговий комітет. Це була громадська організація, яка опікувалася переміщеними особами. Протягом 1949 – 1952 років відвідав українські громади в Канаді та США, представляв ОУН у виконавчому органі створеної 1948 року Української Національної ради та Державного центру УНР. Вийшовши на пенсію, переїхав до Мюнхена. Останні роки мешкав у Будинку для престарілих осіб у Дорнштадті. Тут і помер 30 серпня 1976 року. 22 січня 2010-го прах Дмитра Андрієвського привезли в Україну. Перепоховання відбулося на Личаківському цвинтарі у Львові. Андрієвський передбачив розпад і загибель СРСР. «Майбутнє совєтської імперії, – пророкував він у 1958 році, – є виписане в самій її природі, в її внутрішнім змісті, в її побудові. Від початку свого існування вона є повна суперечностей, які її роздирають і від яких вона колись згине, розложиться, розпадеться».
    530переглядів
  • Двоє криптоаналітиків використали Astra від OpenAI та Claude Opus 5 від Anthropic для розшифрування двох повідомлень Enigma. Astra відновила текст повідомлення, яке дослідники не могли розшифрувати з 2005 року. Для роботи модель досліджувала архіви, аналізувала контекст і створила симулятор машини Enigma. Claude Opus 5 допомогла розшифрувати інше повідомлення на основі додаткових підказок, зокрема імені офіцера. https://channeltech.space/ai/ai-enigma-messages-decoded/
    Двоє криптоаналітиків використали Astra від OpenAI та Claude Opus 5 від Anthropic для розшифрування двох повідомлень Enigma. Astra відновила текст повідомлення, яке дослідники не могли розшифрувати з 2005 року. Для роботи модель досліджувала архіви, аналізувала контекст і створила симулятор машини Enigma. Claude Opus 5 допомогла розшифрувати інше повідомлення на основі додаткових підказок, зокрема імені офіцера. https://channeltech.space/ai/ai-enigma-messages-decoded/
    CHANNELTECH.SPACE
    GPT Astra та Claude Opus розшифрували повідомлення Enigma – Channel Tech
    Astra від OpenAI та Claude Opus 5 від Anthropic допомогли криптоаналітикам розшифрувати два повідомлення Enigma, сім нерозкритих ще залишаються.
    1
    219переглядів 1 Поширень
  • 💭 Дружина воротаря мадридського «Реала» та збірної України Андрія Луніна – Анастасія – поділилася ностальгічним дописом у соцмережах.

    📸 Вона опублікувала архівні фотографії з Дніпра, на яких вони з Андрієм ще зовсім молоді. Пара позує біля набережної, цілується на фоні Дніпра, а також Анастасія показала свої фото з «Дніпро-Арени».

    ❤️ Публікацію Анастасія підписала коротко: «Дніпро».

    💬 Підписники тепло відреагували на світлини: «Які ви! Підтримка і любов», «Ви неймовірні», «Бажаю вам обом щасливого життя», «Найкрасивіша та найідеальніша пара».

    🥹 Ностальгічний допис нагадав про український період життя пари та місто, з яким у них пов’язано багато спогадів.
    #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football @читачі @всіх @топові прихильники
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    💭 Дружина воротаря мадридського «Реала» та збірної України Андрія Луніна – Анастасія – поділилася ностальгічним дописом у соцмережах. 📸 Вона опублікувала архівні фотографії з Дніпра, на яких вони з Андрієм ще зовсім молоді. Пара позує біля набережної, цілується на фоні Дніпра, а також Анастасія показала свої фото з «Дніпро-Арени». ❤️ Публікацію Анастасія підписала коротко: «Дніпро». 💬 Підписники тепло відреагували на світлини: «Які ви! Підтримка і любов», «Ви неймовірні», «Бажаю вам обом щасливого життя», «Найкрасивіша та найідеальніша пара». 🥹 Ностальгічний допис нагадав про український період життя пари та місто, з яким у них пов’язано багато спогадів. #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football @читачі @всіх @топові прихильники ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    405переглядів
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО БОКСУ
    📷 архів, 2011 рік
    🥊 Василь Ломаченко і Олександр Усик на чемпіонаті світу в Баку, Азербайджан 🇦🇿
    Джерело - https://www.facebook.com/profile.php?id=61550728234714
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники
    ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО БОКСУ 📷 архів, 2011 рік 🥊 Василь Ломаченко і Олександр Усик на чемпіонаті світу в Баку, Азербайджан 🇦🇿 Джерело - https://www.facebook.com/profile.php?id=61550728234714 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники
    294переглядів
  • СТОРІНКИ ІСТОРІї БРОВАРСЬКОГО БОКСУ
    Із ососбистого архіву Юрія Нужнека - броварський чемпіон Сергій Дзінзірук
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники
    СТОРІНКИ ІСТОРІї БРОВАРСЬКОГО БОКСУ Із ососбистого архіву Юрія Нужнека - броварський чемпіон Сергій Дзінзірук ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники
    168переглядів
  • Що таке феноменальна пам'ять: простими словами
    Коли кажуть, що у когось «феноменальна пам'ять», зазвичай мають на увазі здатність людини тримати в голові набагато більші обсяги інформації та набагато детальніші спогади, ніж це робить більшість людей.
    Ось що це означає на практиці, без складних наукових термінів:
    * Зберігання деталей замість загальних емоцій: Більшість людей через кілька років пам'ятають лише загальну картину події чи емоцію (наприклад, «ми зустрічалися минулого року і було весело»). Людина з феноменальною пам'яттю тримає в голові «метадані»: точну дату, час, одяг, слова, які казали співрозмовники, і дрібні обставини.
    * Миттєвий доступ до «архіву»: Це працює не як пошук у захаращеній кімнаті, а як чіткий пошуковий рядок. Мозок здатний в одну секунду витягнути з глибин пам'яті розмову, яка відбулася багато років тому, ніби переглядаючи сторінку улюбленої книги.
    * Сильна асоціативна сітка: Така пам'ять рідко буває просто «складом цифр чи фактів». Вона працює через зв'язки: одна почута фраза чіпляє за собою сотні інших спогадів, пов'язаних із нею за контекстом, часом чи місцем.
    * Живий «фільм» життя: Людина з такою особливістю ніби проживає значну частину свого минулого в режимі реального часу, маючи змогу в будь-який момент «відмотати плівку назад» і перевірити будь-яку деталь.
    Це унікальна особливість сприйняття, яка робить світ навколо неймовірно яскравим і деталізованим, дозволяючи бачити те, що інші давно стерли зі своєї пам'яті.
    Що таке феноменальна пам'ять: простими словами Коли кажуть, що у когось «феноменальна пам'ять», зазвичай мають на увазі здатність людини тримати в голові набагато більші обсяги інформації та набагато детальніші спогади, ніж це робить більшість людей. Ось що це означає на практиці, без складних наукових термінів: * Зберігання деталей замість загальних емоцій: Більшість людей через кілька років пам'ятають лише загальну картину події чи емоцію (наприклад, «ми зустрічалися минулого року і було весело»). Людина з феноменальною пам'яттю тримає в голові «метадані»: точну дату, час, одяг, слова, які казали співрозмовники, і дрібні обставини. * Миттєвий доступ до «архіву»: Це працює не як пошук у захаращеній кімнаті, а як чіткий пошуковий рядок. Мозок здатний в одну секунду витягнути з глибин пам'яті розмову, яка відбулася багато років тому, ніби переглядаючи сторінку улюбленої книги. * Сильна асоціативна сітка: Така пам'ять рідко буває просто «складом цифр чи фактів». Вона працює через зв'язки: одна почута фраза чіпляє за собою сотні інших спогадів, пов'язаних із нею за контекстом, часом чи місцем. * Живий «фільм» життя: Людина з такою особливістю ніби проживає значну частину свого минулого в режимі реального часу, маючи змогу в будь-який момент «відмотати плівку назад» і перевірити будь-яку деталь. Це унікальна особливість сприйняття, яка робить світ навколо неймовірно яскравим і деталізованим, дозволяючи бачити те, що інші давно стерли зі своєї пам'яті.
    1
    910переглядів
  • Якби нам вчасно давали те, що вже обіцяли, ми могли б бити по військових цілях у Криму в СІМ разів більше.

    А зараз Сили безпілотних систем мають лише 14% від того, що потрібно для повноцінної Кримської кампанії.

    Ось такі дві цифри назвав Роберт «Мадяр» Бровді у великому інтерв’ю Associated Press.

    І знаєте, після них важко позбутися одного відчуття: нам допомагають достатньо, щоб ми не програли. Але чи достатньо, щоб ми могли перемогти?

    Бо роками ми чуємо про «ескалацію», «червоні лінії», обережність. А Мадяр говорить дуже просто — проблема не у спроможності України виробляти зброю. Проблема у грошах і швидкості їх надходження.

    🔹 Про ті самі 14%:

    «Справа не в тому, що виробничі потужності українських виробників не дозволяють нам виготовляти необхідну кількість дронів. Проблема — у банальному несвоєчасному фінансуванні, яке наші партнери виділяють, але яке рухається значно повільніше, ніж наші плани».

    🔹 Крим для Мадяра — один із ключів до завершення війни.

    «Крим входить до ключових концептуальних опор на шляху до завершення війни».

    Нинішні удари — лише перший етап великої кампанії, мета якої — зробити Крим непридатним для використання російською армією як військового плацдарму.

    🔹 І результати вже є.

    За останні місяці СБС знищили понад 300 засобів російської ППО — зенітні комплекси, радари та засоби РЕБ.

    Мадяр навів дуже показову цифру: під час чотирьох останніх великих російських ракетних атак із Криму було запущено загалом лише п'ять ракет. Він пов'язує це із системним знищенням російської ППО та військової інфраструктури на півострові.

    🔹 Навіщо бити по енергетиці Криму?

    Значна частина старої радянської системи ППО росіян залежить від електромережі. Коли вона залишається без живлення, російські військові, за словами Мадяра, стають фактично «сліпими».

    Через перебої зі світлом страждають і цивільні. Мадяр вже двічі публічно просив вибачення в українців, які живуть у Криму, за ці незручності.

    🔹 А далі дуже цікаве про Starlink.

    Там, де в Криму є зв'язок Starlink, СБС здатні знищувати навіть добре захищені військові цілі, витрачаючи в середньому лише три дрони на одну ціль.

    Бо боєприпаси підбирають конкретно під об'єкт: одні — для опори мосту, інші — для цистерни з пальним, треті — для потяга.

    Мадяр наголошує: цивільну інфраструктуру намагаються не вражати.

    🔹 Що має статися з Кримом?

    «Створення умов, за яких жодні військові спроможності не зможуть там залишатися, зробить Крим нецікавим як військовий плацдарм».

    Україна також працює над тим, щоб позбавити Крим ролі російської військово-морської бази.

    І ще одна дуже цікава деталь.

    За словами Мадяра, приблизно через два тижні після початку нинішньої кампанії українська розвідка отримала інформацію, що російським військовим командуванням та спецслужбам нібито наказали готувати передислокацію з Криму. Також, за його словами, було таємне розпорядження вивозити секретні архіви та твори мистецтва.

    Associated Press окремо зазначає, що незалежно підтвердити цю інформацію не змогло.

    🔹 Але росія теж готується.

    Вона масово встановлює системи РЕБ, які мають погіршити роботу Starlink.

    Крім того, РФ створює власну систему супутникового зв'язку — конкурента Starlink.

    Мадяр попереджає:

    «Це ризик для всієї планети, тому що диктатура отримає доступ до інформації по всій земній кулі».

    🔹 Є ще одна дуже серйозна загроза.

    Кількість реактивних «Шахедів», які значно важче збивати, за останні тижні зросла у 2,5 раза.

    А Росія вже зараз, за оцінкою Мадяра, здатна одночасно випустити 77 балістичних ракет.

    Їхня мета — довести можливість такого залпу до 200 ракет одночасно.

    «Навіть якщо їм вдасться лише половина цього — все це полетить на нас».

    І тут Мадяр говорить річ, про яку ми повторюємо роками.

    Єдиний реальний спосіб зменшити кількість балістики — бити по всіх об'єктах, які беруть участь у виробництві цих ракет.

    Не чекати, поки ракета вже летить на Київ, Дніпро чи Львів, і намагатися збити її дорогим і дефіцитним Patriot.

    А не дати її виготовити.

    🔹 І окрема тема — Wildberries.

    Мадяр прямо назвав російський маркетплейс ціллю.

    «Wildberries — це насамперед платформа постачання. Це інтендант цієї війни».

    За його словами, там є окремий напрям продажу товарів для російської армії.

    Але є й інша мета таких ударів — щоб звичайні росіяни нарешті відчули, що війна існує не лише десь далеко в Україні.

    Удари триватимуть, сказав Мадяр, «доки швидке відновлення стане неможливим».

    Бо для величезної кількості росіян війна досі була телевізійною картинкою, яка майже не втручалася в їхнє особисте життя.
    Якби нам вчасно давали те, що вже обіцяли, ми могли б бити по військових цілях у Криму в СІМ разів більше. А зараз Сили безпілотних систем мають лише 14% від того, що потрібно для повноцінної Кримської кампанії. Ось такі дві цифри назвав Роберт «Мадяр» Бровді у великому інтерв’ю Associated Press. І знаєте, після них важко позбутися одного відчуття: нам допомагають достатньо, щоб ми не програли. Але чи достатньо, щоб ми могли перемогти? Бо роками ми чуємо про «ескалацію», «червоні лінії», обережність. А Мадяр говорить дуже просто — проблема не у спроможності України виробляти зброю. Проблема у грошах і швидкості їх надходження. 🔹 Про ті самі 14%: «Справа не в тому, що виробничі потужності українських виробників не дозволяють нам виготовляти необхідну кількість дронів. Проблема — у банальному несвоєчасному фінансуванні, яке наші партнери виділяють, але яке рухається значно повільніше, ніж наші плани». 🔹 Крим для Мадяра — один із ключів до завершення війни. «Крим входить до ключових концептуальних опор на шляху до завершення війни». Нинішні удари — лише перший етап великої кампанії, мета якої — зробити Крим непридатним для використання російською армією як військового плацдарму. 🔹 І результати вже є. За останні місяці СБС знищили понад 300 засобів російської ППО — зенітні комплекси, радари та засоби РЕБ. Мадяр навів дуже показову цифру: під час чотирьох останніх великих російських ракетних атак із Криму було запущено загалом лише п'ять ракет. Він пов'язує це із системним знищенням російської ППО та військової інфраструктури на півострові. 🔹 Навіщо бити по енергетиці Криму? Значна частина старої радянської системи ППО росіян залежить від електромережі. Коли вона залишається без живлення, російські військові, за словами Мадяра, стають фактично «сліпими». Через перебої зі світлом страждають і цивільні. Мадяр вже двічі публічно просив вибачення в українців, які живуть у Криму, за ці незручності. 🔹 А далі дуже цікаве про Starlink. Там, де в Криму є зв'язок Starlink, СБС здатні знищувати навіть добре захищені військові цілі, витрачаючи в середньому лише три дрони на одну ціль. Бо боєприпаси підбирають конкретно під об'єкт: одні — для опори мосту, інші — для цистерни з пальним, треті — для потяга. Мадяр наголошує: цивільну інфраструктуру намагаються не вражати. 🔹 Що має статися з Кримом? «Створення умов, за яких жодні військові спроможності не зможуть там залишатися, зробить Крим нецікавим як військовий плацдарм». Україна також працює над тим, щоб позбавити Крим ролі російської військово-морської бази. І ще одна дуже цікава деталь. За словами Мадяра, приблизно через два тижні після початку нинішньої кампанії українська розвідка отримала інформацію, що російським військовим командуванням та спецслужбам нібито наказали готувати передислокацію з Криму. Також, за його словами, було таємне розпорядження вивозити секретні архіви та твори мистецтва. Associated Press окремо зазначає, що незалежно підтвердити цю інформацію не змогло. 🔹 Але росія теж готується. Вона масово встановлює системи РЕБ, які мають погіршити роботу Starlink. Крім того, РФ створює власну систему супутникового зв'язку — конкурента Starlink. Мадяр попереджає: «Це ризик для всієї планети, тому що диктатура отримає доступ до інформації по всій земній кулі». 🔹 Є ще одна дуже серйозна загроза. Кількість реактивних «Шахедів», які значно важче збивати, за останні тижні зросла у 2,5 раза. А Росія вже зараз, за оцінкою Мадяра, здатна одночасно випустити 77 балістичних ракет. Їхня мета — довести можливість такого залпу до 200 ракет одночасно. «Навіть якщо їм вдасться лише половина цього — все це полетить на нас». І тут Мадяр говорить річ, про яку ми повторюємо роками. Єдиний реальний спосіб зменшити кількість балістики — бити по всіх об'єктах, які беруть участь у виробництві цих ракет. Не чекати, поки ракета вже летить на Київ, Дніпро чи Львів, і намагатися збити її дорогим і дефіцитним Patriot. А не дати її виготовити. 🔹 І окрема тема — Wildberries. Мадяр прямо назвав російський маркетплейс ціллю. «Wildberries — це насамперед платформа постачання. Це інтендант цієї війни». За його словами, там є окремий напрям продажу товарів для російської армії. Але є й інша мета таких ударів — щоб звичайні росіяни нарешті відчули, що війна існує не лише десь далеко в Україні. Удари триватимуть, сказав Мадяр, «доки швидке відновлення стане неможливим». Бо для величезної кількості росіян війна досі була телевізійною картинкою, яка майже не втручалася в їхнє особисте життя.
    2Kпереглядів
  • Впевнений, що рано чи пізно Україна втратить свої західні землі - подарунок Сталіна - і все повернеться до Угорщини, Румунії та Польщі - путін.

    "Єдиним гарантом територіальної цілісності України була росія, але Київ недалекоглядно оголосив Москву своїм ворогом", - заявив російський диктатор.

    Військовий злочинець також знову розповів російським морякам, що росія «не починала» жодної війни,
    а «відповідала на дії України,
    яка розв'язала бойові дії за сприяння Заходу».

    Крім того, Путін переконаний, що «росіяни в Україні є титульною нацією».

    Путін уже оголосив війну не Україні. Він оголосив війну самому існуванню українців

    Кожного разу, коли Путін відкриває рота, в Україні починають сперечатися:
    «Це пропаганда», «Не варто звертати увагу», «Він просто знову марить історією».

    Ні.

    Це не марення.

    Це державна ідеологія Росії.

    І якщо уважно послухати його останні заяви, стає очевидним: Кремль більше навіть не приховує своїх справжніх цілей.

    Вони воюють не за Донбас.

    Не за Крим.

    Не за НАТО.

    Вони воюють за право вирішувати, чи має право український народ існувати взагалі.

    Коли Путін говорить, що західні області України - це «подарунок Сталіна»,
    який рано чи пізно повернеться Польщі, Румунії чи Угорщині,
    він не займається історичними вправами.

    Він запускає механізм делегітимізації української держави.

    Мовляв, немає ніякої цілісної України. Є набір випадково складених територій, які можна розібрати назад, як старий радянський конструктор.

    Наступна теза ще небезпечніша.

    «Єдиним гарантом територіальної цілісності України була Росія».

    Тобто агресор, який окупував Крим, розпалив війну на Донбасі, розпочав повномасштабне вторгнення і щодня запускає ракети по українських містах, намагається виставити себе… гарантом української державності.

    Це вже навіть не пропаганда.

    Це спроба переписати саму реальність.

    Але найстрашніше пролунало майже між іншим.

    Путін заявив, що «росіяни в Україні є титульною нацією».

    Саме ця фраза є ключем до всієї війни.

    Бо якщо титульною нацією є росіяни, тоді українці автоматично перестають бути державотворчим народом.

    А якщо українці не є державотворчим народом - тоді не існує і права на власну державу.

    Саме тому Кремль роками повторює:

    «один народ»;

    «штучна Україна»;

    «історична Росія»;

    «денацифікація».

    Усе це - одна і та сама концепція.

    Не військова.

    Ідеологічна.

    Саме тому сьогодні Росія б’є не лише по енергетиці чи військових складах.

    Вона б’є по історії.

    По культурі.

    По мові.

    По пам’ятниках.

    По музеях.

    По книжках.

    По школах.

    По архівах.

    По українській пам’яті.

    Тому що головна ціль Кремля - не захопити квадратні кілометри.

    Головна ціль - зробити так, щоб через покоління ніхто вже не пам’ятав, що існувала окрема українська нація.

    І саме тут виникає незручне питання вже до української влади.

    Чому держава, яка четвертий рік веде війну за своє існування, досі не має потужного Національного центру стратегічних наративів?

    Росія десятиліттями фінансує інститути історичної політики, пропагандистські медіа, псевдоісториків, аналітичні центри та фабрики інформаційних операцій.

    В Україні ж відповідь на більшість російських інформаційних атак часто зводиться до кількох коментарів посадовців або постів у соціальних мережах.

    Це боротьба списом проти артилерії.

    Україні потрібна інституція, яка щодня, системно й професійно розбиратиме та спростовуватиме кремлівські міфи, працюватиме з міжнародними медіа, готуватиме історичні, юридичні й політичні аргументи та формуватиме власний український наратив.

    Не реактивно.

    На випередження.

    Бо інформаційна війна давно стала окремим фронтом.

    Є ще одна тема, від якої українська політика роками сором’язливо відводить очі.

    Путін відкрито говорить про знищення саме українського народу як окремої національної спільноти.

    Отже, Україна повинна мати чітку й сучасну державну політику захисту української ідентичності.

    Саме тому дедалі частіше звучить дискусія про законодавче визначення українців як державотворчої (титульної) нації із безумовним збереженням рівних конституційних прав для всіх громадян України незалежно від їхнього походження чи мови.

    Адже Кремль атакує не абстрактне населення України.

    Його головна мішень - українська нація як носій державності.

    Не чиновники.

    Не політичні технологи.

    Не окремі посадовці.

    Їх не прийшли «перевиховувати».

    Їх не оголошували неіснуючим народом.

    Не їхню історію називають вигаданою.

    Не їхню мову десятиліттями висміюють.

    Не їхню культуру системно намагаються стерти.

    Об’єктом російської політики є саме українці як окремий народ.

    Саме тому відповідь України має бути не лише військовою.

    Вона повинна бути світоглядною.

    Бо ракета руйнує будинок.

    А імперська ідеологія намагається зруйнувати народ.

    І якщо першу можна збити системою ППО, то другу здатна зупинити лише сильна держава, яка знає, ким вона є, кого захищає і заради чого існує.

    Жаль що Україна не має власного наративного центру, жаль що на Банковій 5-6 кочовиків які з потужним, яким нічого не загрожує, займаються набиванням власних кишень, а не ідеологічним наповненням Держави Україна. Які в апріорі не можуть відповісти Кремлю.
    Впевнений, що рано чи пізно Україна втратить свої західні землі - подарунок Сталіна - і все повернеться до Угорщини, Румунії та Польщі - путін. "Єдиним гарантом територіальної цілісності України була росія, але Київ недалекоглядно оголосив Москву своїм ворогом", - заявив російський диктатор. Військовий злочинець також знову розповів російським морякам, що росія «не починала» жодної війни, а «відповідала на дії України, яка розв'язала бойові дії за сприяння Заходу». Крім того, Путін переконаний, що «росіяни в Україні є титульною нацією». Путін уже оголосив війну не Україні. Він оголосив війну самому існуванню українців Кожного разу, коли Путін відкриває рота, в Україні починають сперечатися: «Це пропаганда», «Не варто звертати увагу», «Він просто знову марить історією». Ні. Це не марення. Це державна ідеологія Росії. І якщо уважно послухати його останні заяви, стає очевидним: Кремль більше навіть не приховує своїх справжніх цілей. Вони воюють не за Донбас. Не за Крим. Не за НАТО. Вони воюють за право вирішувати, чи має право український народ існувати взагалі. Коли Путін говорить, що західні області України - це «подарунок Сталіна», який рано чи пізно повернеться Польщі, Румунії чи Угорщині, він не займається історичними вправами. Він запускає механізм делегітимізації української держави. Мовляв, немає ніякої цілісної України. Є набір випадково складених територій, які можна розібрати назад, як старий радянський конструктор. Наступна теза ще небезпечніша. «Єдиним гарантом територіальної цілісності України була Росія». Тобто агресор, який окупував Крим, розпалив війну на Донбасі, розпочав повномасштабне вторгнення і щодня запускає ракети по українських містах, намагається виставити себе… гарантом української державності. Це вже навіть не пропаганда. Це спроба переписати саму реальність. Але найстрашніше пролунало майже між іншим. Путін заявив, що «росіяни в Україні є титульною нацією». Саме ця фраза є ключем до всієї війни. Бо якщо титульною нацією є росіяни, тоді українці автоматично перестають бути державотворчим народом. А якщо українці не є державотворчим народом - тоді не існує і права на власну державу. Саме тому Кремль роками повторює: «один народ»; «штучна Україна»; «історична Росія»; «денацифікація». Усе це - одна і та сама концепція. Не військова. Ідеологічна. Саме тому сьогодні Росія б’є не лише по енергетиці чи військових складах. Вона б’є по історії. По культурі. По мові. По пам’ятниках. По музеях. По книжках. По школах. По архівах. По українській пам’яті. Тому що головна ціль Кремля - не захопити квадратні кілометри. Головна ціль - зробити так, щоб через покоління ніхто вже не пам’ятав, що існувала окрема українська нація. І саме тут виникає незручне питання вже до української влади. Чому держава, яка четвертий рік веде війну за своє існування, досі не має потужного Національного центру стратегічних наративів? Росія десятиліттями фінансує інститути історичної політики, пропагандистські медіа, псевдоісториків, аналітичні центри та фабрики інформаційних операцій. В Україні ж відповідь на більшість російських інформаційних атак часто зводиться до кількох коментарів посадовців або постів у соціальних мережах. Це боротьба списом проти артилерії. Україні потрібна інституція, яка щодня, системно й професійно розбиратиме та спростовуватиме кремлівські міфи, працюватиме з міжнародними медіа, готуватиме історичні, юридичні й політичні аргументи та формуватиме власний український наратив. Не реактивно. На випередження. Бо інформаційна війна давно стала окремим фронтом. Є ще одна тема, від якої українська політика роками сором’язливо відводить очі. Путін відкрито говорить про знищення саме українського народу як окремої національної спільноти. Отже, Україна повинна мати чітку й сучасну державну політику захисту української ідентичності. Саме тому дедалі частіше звучить дискусія про законодавче визначення українців як державотворчої (титульної) нації із безумовним збереженням рівних конституційних прав для всіх громадян України незалежно від їхнього походження чи мови. Адже Кремль атакує не абстрактне населення України. Його головна мішень - українська нація як носій державності. Не чиновники. Не політичні технологи. Не окремі посадовці. Їх не прийшли «перевиховувати». Їх не оголошували неіснуючим народом. Не їхню історію називають вигаданою. Не їхню мову десятиліттями висміюють. Не їхню культуру системно намагаються стерти. Об’єктом російської політики є саме українці як окремий народ. Саме тому відповідь України має бути не лише військовою. Вона повинна бути світоглядною. Бо ракета руйнує будинок. А імперська ідеологія намагається зруйнувати народ. І якщо першу можна збити системою ППО, то другу здатна зупинити лише сильна держава, яка знає, ким вона є, кого захищає і заради чого існує. Жаль що Україна не має власного наративного центру, жаль що на Банковій 5-6 кочовиків які з потужним, яким нічого не загрожує, займаються набиванням власних кишень, а не ідеологічним наповненням Держави Україна. Які в апріорі не можуть відповісти Кремлю.
    1Kпереглядів
Більше результатів