• Архівні кадри однієї зі спецоперацій 5-го окремого загону Центру спеціального призначення "Омега" - зі звільнення селища, захопленого окупантами.

    Злагоджені дії та ретельна підготовка дають свій результат: ворог знищений, населений пункт взятий під контроль Сил оборони.
    Архівні кадри однієї зі спецоперацій 5-го окремого загону Центру спеціального призначення "Омега" - зі звільнення селища, захопленого окупантами. Злагоджені дії та ретельна підготовка дають свій результат: ворог знищений, населений пункт взятий під контроль Сил оборони.
    56переглядів 1Відтворень
  • СЕЗОН ПОЛЮВАННЯ НА ХАЙП: ЧОМУ УКРАЇНА БІЛЬШЕ НЕ В ТОПІ ВАШИХ ПЕРЕГЛЯДІВ ?
    (мої роздуми, про те що ви й самі спостерігаєте...)

    Клацання пультом — і ми вже в архіві. Світ нарешті дочекався нового релізу: «Велика війна на Близькому Сході». Тепер у ваших смартфонах новий фаворит. Всі ці кадри, де «Шахеди» роями летять на скляні хмарочоси Дубая чи Дохи в прямому ефірі, стали для зажерливого західного глядача ковтком свіжого повітря. Ви в захваті, бо це нарешті виглядає дорого. Це не брудні окопи Донбасу, це футуристичний бойовик у 4K з вогнями нічних мегаполісів. Світ миттєво перемкнув канал на новий сезон «Гри у війнушку», бо наш серіал здався вам занадто затягнутим і нудним. Тепер ми — лише шум у паузах між екшеном з Перської затоки, а ви знову вмощуєтеся зручніше, щоб обсмоктувати нові спецефекти під келих холодного шардоне.
    На головній сцені цього балагану продовжує корчитися Трамп. Людина-бренд, чий мозок налаштований виключно на режим касового апарату. Він настільки зациклений на власних судових позовах, що готовий злити в унітаз цілі нації, аби врятувати власну шкіру. Йому насрати на Україну з високої дзвіниці. Він боїться не Путіна і не краху світового порядку, він тремтить, що його персональне шоу закриють раніше, ніж він встигне продати чергову партію золотих кросівок. Його політика — це не стратегія, а судомна спроба відбитися від юридичних дементорів, поки світ навколо горить.
    Світ зажерся цією війною, бо вона виявилася занадто справжньою для вашого кліпового мислення. Вам подавай короткий метр на один сезон, щоб було як у Netflix: динамічно і з обов’язковим хепі-ендом через три серії. А ми зіпсували вам весь маркетинг. Ми не вмерли за три дні, не розвалилися за рік і тепер просто набридаємо своїми звітами про загиблих. Україна випала з трендів, бо справжня війна — це не про красу польоту ракети над пустелею, а про сморід немитого тіла, гниття в окопах і виття матерів, яке неможливо прибрати жодним фільтром у TikTok.
    Ваш попкорн гіркий, але ви продовжуєте його жерти, бо нічого іншого запропонувати не можете. Поки ми гриземося за кожен метр чорнозему, ви в кулуарах обговорюєте «ескалацію» і перемикаєте стріми на більш «соковиту» картинку з Ірану. Для вас 1000 загиблих за добу — це просто статистика, яку зручно обговорити в перерві між ланчем і походом у спортзал. Ви чекаєте на нові емоції, але правда в тому, що ми не актори. У нас немає дублерів, і коли нас вбивають у кадрі, ми не встаємо після команди «знято».
    Український народ перестав нити ще в лютому 22-го. Ми не граємо жертв для вашого розчулення, ми просто тримаємо двері, за якими починається реальне пекло. Нам не потрібні ваші співчутливі лайки. Світова спільнота вже подумки здає наші території в обмін на свій спокійний сон біля телевізора. Але пам’ятайте: коли наше «шоу» закінчиться через вашу втому, наступний сезон зніматимуть вже у ваших вітальнях. І повірте, там не буде попкорну, а будуть лише реальні кулі без жодних спецефектів.

    R. K. ✍️ 01.03.2026
    СЕЗОН ПОЛЮВАННЯ НА ХАЙП: ЧОМУ УКРАЇНА БІЛЬШЕ НЕ В ТОПІ ВАШИХ ПЕРЕГЛЯДІВ ? (мої роздуми, про те що ви й самі спостерігаєте...) Клацання пультом — і ми вже в архіві. Світ нарешті дочекався нового релізу: «Велика війна на Близькому Сході». Тепер у ваших смартфонах новий фаворит. Всі ці кадри, де «Шахеди» роями летять на скляні хмарочоси Дубая чи Дохи в прямому ефірі, стали для зажерливого західного глядача ковтком свіжого повітря. Ви в захваті, бо це нарешті виглядає дорого. Це не брудні окопи Донбасу, це футуристичний бойовик у 4K з вогнями нічних мегаполісів. Світ миттєво перемкнув канал на новий сезон «Гри у війнушку», бо наш серіал здався вам занадто затягнутим і нудним. Тепер ми — лише шум у паузах між екшеном з Перської затоки, а ви знову вмощуєтеся зручніше, щоб обсмоктувати нові спецефекти під келих холодного шардоне. На головній сцені цього балагану продовжує корчитися Трамп. Людина-бренд, чий мозок налаштований виключно на режим касового апарату. Він настільки зациклений на власних судових позовах, що готовий злити в унітаз цілі нації, аби врятувати власну шкіру. Йому насрати на Україну з високої дзвіниці. Він боїться не Путіна і не краху світового порядку, він тремтить, що його персональне шоу закриють раніше, ніж він встигне продати чергову партію золотих кросівок. Його політика — це не стратегія, а судомна спроба відбитися від юридичних дементорів, поки світ навколо горить. Світ зажерся цією війною, бо вона виявилася занадто справжньою для вашого кліпового мислення. Вам подавай короткий метр на один сезон, щоб було як у Netflix: динамічно і з обов’язковим хепі-ендом через три серії. А ми зіпсували вам весь маркетинг. Ми не вмерли за три дні, не розвалилися за рік і тепер просто набридаємо своїми звітами про загиблих. Україна випала з трендів, бо справжня війна — це не про красу польоту ракети над пустелею, а про сморід немитого тіла, гниття в окопах і виття матерів, яке неможливо прибрати жодним фільтром у TikTok. Ваш попкорн гіркий, але ви продовжуєте його жерти, бо нічого іншого запропонувати не можете. Поки ми гриземося за кожен метр чорнозему, ви в кулуарах обговорюєте «ескалацію» і перемикаєте стріми на більш «соковиту» картинку з Ірану. Для вас 1000 загиблих за добу — це просто статистика, яку зручно обговорити в перерві між ланчем і походом у спортзал. Ви чекаєте на нові емоції, але правда в тому, що ми не актори. У нас немає дублерів, і коли нас вбивають у кадрі, ми не встаємо після команди «знято». Український народ перестав нити ще в лютому 22-го. Ми не граємо жертв для вашого розчулення, ми просто тримаємо двері, за якими починається реальне пекло. Нам не потрібні ваші співчутливі лайки. Світова спільнота вже подумки здає наші території в обмін на свій спокійний сон біля телевізора. Але пам’ятайте: коли наше «шоу» закінчиться через вашу втому, наступний сезон зніматимуть вже у ваших вітальнях. І повірте, там не буде попкорну, а будуть лише реальні кулі без жодних спецефектів. R. K. ✍️ 01.03.2026
    174переглядів
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО БОКСУ - 2016 РІК
    "УКРАЇНСЬКІ ОТАМАНИ" В ЛОНДОНІ
    Із особистого архіву andreisinepupov
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО БОКСУ - 2016 РІК "УКРАЇНСЬКІ ОТАМАНИ" В ЛОНДОНІ Із особистого архіву andreisinepupov ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    127переглядів
  • 24 лютого в Музеї Другої світової війни у Гданську відкрили виставку «Маріуполь. Шлях пам’яті та мрії»

    Подія об’єднала понад 150 учасників — представників українських і польських міст, міжнародних експертів, дипломатів, правозахисників та громадських діячів і стала потужним сигналом світової солідарності з Україною.

    Експозиція створена в межах міжнародної правозахисної ініціативи Mariupol Justice у партнерстві з Фондом Ріната Ахметова, що документує воєнні злочини та працює над міжнародним визнанням трагедії Маріуполя.

    Організатори — Маріупольська міська рада та Муніципалітет Гданська. Креативний партнер виставки — ГО «ГОГОЛЬFEST».

    Виставка розповідає про 86 днів оборони міста через документи, свідчення й мистецькі інсталяції. Серед експонатів — історії маріупольців та щоденник загиблої у Маріуполі Катерини Савенко, які є частиною архіву Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

    У межах відкриття відбулася конференція «Справедливість для України: від Маріуполя до Гданська». Фонд уже зібрав понад 140 тисяч усних свідчень про війну та близько 12 тисяч історій маріупольців — як важливе джерело правди.

    Ця виставка та подія стали символом пам’яті, мужності та незламності українського народу.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    24 лютого в Музеї Другої світової війни у Гданську відкрили виставку «Маріуполь. Шлях пам’яті та мрії» Подія об’єднала понад 150 учасників — представників українських і польських міст, міжнародних експертів, дипломатів, правозахисників та громадських діячів і стала потужним сигналом світової солідарності з Україною. Експозиція створена в межах міжнародної правозахисної ініціативи Mariupol Justice у партнерстві з Фондом Ріната Ахметова, що документує воєнні злочини та працює над міжнародним визнанням трагедії Маріуполя. Організатори — Маріупольська міська рада та Муніципалітет Гданська. Креативний партнер виставки — ГО «ГОГОЛЬFEST». Виставка розповідає про 86 днів оборони міста через документи, свідчення й мистецькі інсталяції. Серед експонатів — історії маріупольців та щоденник загиблої у Маріуполі Катерини Савенко, які є частиною архіву Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова. У межах відкриття відбулася конференція «Справедливість для України: від Маріуполя до Гданська». Фонд уже зібрав понад 140 тисяч усних свідчень про війну та близько 12 тисяч історій маріупольців — як важливе джерело правди. Ця виставка та подія стали символом пам’яті, мужності та незламності українського народу. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    121переглядів
  • Архівне відео боїв за Гостомель 2022 рік. Наші оборонці з ПЗРК уражають російський Ка-52.

    Так, сьогодні буде трохи спогадів. Це наша історія, яку ми не маємо права забувати.
    Архівне відео боїв за Гостомель 2022 рік. Наші оборонці з ПЗРК уражають російський Ка-52. Так, сьогодні буде трохи спогадів. Це наша історія, яку ми не маємо права забувати.
    79переглядів 2Відтворень
  • #історія #події
    Вікно у вічність: Відкриття Музею Метрополітен 🖼️
    20 лютого 1872 року Нью-Йорк зробив заявку на статус нової культурної столиці світу — для відвідувачів відчинив свої двері Музей мистецтва Метрополітен (The Met). Це не була ініціатива монарха чи результат загарбницьких походів, як у випадку з європейськими музеями. «Мет» народився з амбіцій американських бізнесменів, митців та інтелектуалів, які вважали, що молода нація потребує доступу до світової спадщини для власного розвитку. 🏛️

    Перша будівля музею на П'ятій авеню була доволі скромною, а його першим експонатом став римський саркофаг. Проте темпи розширення колекції вражали: завдяки меценатам та продуманій стратегії закупівель, музей за лічені десятиліття зібрав шедеври, що охоплюють 5000 років історії людства. Від давньоєгипетського храму Дендур до полотен Вермеєра та Ван Гога — «Мет» перетворився на гігантський архів цивілізації, де під одним дахом уживаються культури всіх континентів. 🏺

    Унікальність Метрополітен-музею полягає в його інклюзивності. Він створювався як освітній проєкт для широких мас, а не як закритий клуб для еліти. Сьогодні це один із найбільш відвідуваних музеїв планети, який задає тренди в реставрації, мистецтвознавстві та цифрових технологіях. Музей довів, що культура є найкращою інвестицією в майбутнє міста: щорічно мільйони туристів приїжджають до Нью-Йорка саме заради того, щоб побачити його скарби. 🌍

    Для нас історія «Мету» — це приклад того, як приватна ініціатива та любов до прекрасного можуть створити інституцію, сильнішу за час та політичні зміни. Це місце, де мистецтво перестає бути власністю і стає спільним надбанням людства, нагадуючи нам про те, що ми всі є частиною однієї великої історії. ✨
    #історія #події Вікно у вічність: Відкриття Музею Метрополітен 🖼️ 20 лютого 1872 року Нью-Йорк зробив заявку на статус нової культурної столиці світу — для відвідувачів відчинив свої двері Музей мистецтва Метрополітен (The Met). Це не була ініціатива монарха чи результат загарбницьких походів, як у випадку з європейськими музеями. «Мет» народився з амбіцій американських бізнесменів, митців та інтелектуалів, які вважали, що молода нація потребує доступу до світової спадщини для власного розвитку. 🏛️ Перша будівля музею на П'ятій авеню була доволі скромною, а його першим експонатом став римський саркофаг. Проте темпи розширення колекції вражали: завдяки меценатам та продуманій стратегії закупівель, музей за лічені десятиліття зібрав шедеври, що охоплюють 5000 років історії людства. Від давньоєгипетського храму Дендур до полотен Вермеєра та Ван Гога — «Мет» перетворився на гігантський архів цивілізації, де під одним дахом уживаються культури всіх континентів. 🏺 Унікальність Метрополітен-музею полягає в його інклюзивності. Він створювався як освітній проєкт для широких мас, а не як закритий клуб для еліти. Сьогодні це один із найбільш відвідуваних музеїв планети, який задає тренди в реставрації, мистецтвознавстві та цифрових технологіях. Музей довів, що культура є найкращою інвестицією в майбутнє міста: щорічно мільйони туристів приїжджають до Нью-Йорка саме заради того, щоб побачити його скарби. 🌍 Для нас історія «Мету» — це приклад того, як приватна ініціатива та любов до прекрасного можуть створити інституцію, сильнішу за час та політичні зміни. Це місце, де мистецтво перестає бути власністю і стає спільним надбанням людства, нагадуючи нам про те, що ми всі є частиною однієї великої історії. ✨
    Like
    1
    307переглядів
  • Окрім Межигір’я, Віктор Янукович мав ще одну резиденцію на Київщині — у Сухолуччі 🌲

    Там були 30 гектарів лісу, власна гавань, церква та розкішний особняк, де приймали олігархів і президентів. Після 2014 року територію відкрили для людей, але з початком повномасштабної війни маєток опинився під обстрілами та був знищений.

    Нещодавно ВАКС заочно засудив Януковича до 15 років за незаконне заволодіння 17,5 га лісу вартістю понад 22 млн грн ⚖️
    Окрім Межигір’я, Віктор Янукович мав ще одну резиденцію на Київщині — у Сухолуччі 🌲 Там були 30 гектарів лісу, власна гавань, церква та розкішний особняк, де приймали олігархів і президентів. Після 2014 року територію відкрили для людей, але з початком повномасштабної війни маєток опинився під обстрілами та був знищений. Нещодавно ВАКС заочно засудив Януковича до 15 років за незаконне заволодіння 17,5 га лісу вартістю понад 22 млн грн ⚖️
    90переглядів 0Відтворень
  • 😳 Найбільший витік даних в історії: хакери злили в інтернет 6,8 млрд e-mail-адрес – кібершахраї вже використовують ці дані.
    Хакер Adkka72424 збирав інформацію 2 роки і виклав 150 ГБ архіву з адресами з комбо-баз, старих логінів та попередніх витоків.
    Попередьте близьких, як захиститися:
    ➡️ Увімкніть двофакторну автентифікацію;
    ➡️ Оновіть паролі в важливих сервісах;
    ➡️ Будьте уважні до листів і сумнівних посилань.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    😳 Найбільший витік даних в історії: хакери злили в інтернет 6,8 млрд e-mail-адрес – кібершахраї вже використовують ці дані. Хакер Adkka72424 збирав інформацію 2 роки і виклав 150 ГБ архіву з адресами з комбо-баз, старих логінів та попередніх витоків. Попередьте близьких, як захиститися: ➡️ Увімкніть двофакторну автентифікацію; ➡️ Оновіть паролі в важливих сервісах; ➡️ Будьте уважні до листів і сумнівних посилань. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    58переглядів
  • #історія #події
    Кубань 1918: Козацька республіка, яка хотіла бути з Україною 🌾⚔️
    Поки в Києві 1918 року намагалися втримати незалежність УНР, на схід від Криму відбувалася подія, яка досі викликає нервове сікання в кремлівських кабінетах. 16 лютого 1918 року Законодавча Рада Кубані проголосила створення Самостійної Кубанської Народної Республіки. Це була держава нащадків запорожців, які не забули свого коріння. 🇺🇦

    Малиновий клин проти червоної навали

    Кубанські козаки — це не «ряжене» воїнство, а прямі нащадки чорноморців, переселених із Запоріжжя. Коли імперія розвалилася, вони швидко згадали, хто вони є. Прапор республіки мав три смуги: синю (лінійці), зелену (черкеси) та широку малинову посередині — символ запорозького козацтва. Республіка охоплювала величезні території від Тамані до кордонів Кавказу. 🚩

    Шлях до Києва

    Найцікавіше розпочалося згодом. Кубанська Рада не просто оголосила незалежність, а й активно шукала союзу з Україною. У 1918 році до Києва прибула делегація з проханням про федеративне об'єднання з УНР. Гетьман Павло Скоропадський навіть готував військову десантну операцію для допомоги братам-кубанцям. Мова, пісні, традиції — на той момент Кубань була настільки ж українською, як Полтавщина чи Черкащина. 🤝🎼

    Трагедія «двох роsetupій»

    Кубань опинилася в лещатах між двома вогнями: «червоною» росією більшовиків та «білою» росією Денікіна. Іронічно, але «білі» російські патріоти ненавиділи кубанську незалежність не менше за Леніна. Вони вбивали лідерів Кубані (як-от Миколу Рябовола) за саме лише слово «федерація з Україною». У підсумку, знекровлена республіка була окупована більшовиками у 1920 році, що призвело до десятиліть терору, Голодомору та примусової русифікації. 🕯️🚫

    Історія Кубанської Народної
    Республіки — це нагадування про те, що кордони українського світу колись сягали набагато далі на схід. Це розповідь про нездійснену мрію, яка була розчавлена імперським чоботом, але назавжди залишилася в архівах як свідчення справжнього духу козацької волі. 🐎💨
    #історія #події Кубань 1918: Козацька республіка, яка хотіла бути з Україною 🌾⚔️ Поки в Києві 1918 року намагалися втримати незалежність УНР, на схід від Криму відбувалася подія, яка досі викликає нервове сікання в кремлівських кабінетах. 16 лютого 1918 року Законодавча Рада Кубані проголосила створення Самостійної Кубанської Народної Республіки. Це була держава нащадків запорожців, які не забули свого коріння. 🇺🇦 Малиновий клин проти червоної навали Кубанські козаки — це не «ряжене» воїнство, а прямі нащадки чорноморців, переселених із Запоріжжя. Коли імперія розвалилася, вони швидко згадали, хто вони є. Прапор республіки мав три смуги: синю (лінійці), зелену (черкеси) та широку малинову посередині — символ запорозького козацтва. Республіка охоплювала величезні території від Тамані до кордонів Кавказу. 🚩 Шлях до Києва Найцікавіше розпочалося згодом. Кубанська Рада не просто оголосила незалежність, а й активно шукала союзу з Україною. У 1918 році до Києва прибула делегація з проханням про федеративне об'єднання з УНР. Гетьман Павло Скоропадський навіть готував військову десантну операцію для допомоги братам-кубанцям. Мова, пісні, традиції — на той момент Кубань була настільки ж українською, як Полтавщина чи Черкащина. 🤝🎼 Трагедія «двох роsetupій» Кубань опинилася в лещатах між двома вогнями: «червоною» росією більшовиків та «білою» росією Денікіна. Іронічно, але «білі» російські патріоти ненавиділи кубанську незалежність не менше за Леніна. Вони вбивали лідерів Кубані (як-от Миколу Рябовола) за саме лише слово «федерація з Україною». У підсумку, знекровлена республіка була окупована більшовиками у 1920 році, що призвело до десятиліть терору, Голодомору та примусової русифікації. 🕯️🚫 Історія Кубанської Народної Республіки — це нагадування про те, що кордони українського світу колись сягали набагато далі на схід. Це розповідь про нездійснену мрію, яка була розчавлена імперським чоботом, але назавжди залишилася в архівах як свідчення справжнього духу козацької волі. 🐎💨
    Like
    1
    328переглядів
  • #дати #свята
    Литва: Як 20 підписів змінили долю Балтії та розлютили імперії.
    ​Коли ми говоримо про 16 лютого, неможливо оминути наших балтійських друзів. Саме цього дня 1918 року у Вільнюсі було підписано Акт про незалежність Литви. Це не просто документ, це зухвалий маніфест народу, який вирішив, що з нього досить бути розмінною монетою між німецьким кайзером та російським царем. 📜

    ​Ситуація на той момент виглядала, м’яко кажучи, безнадійною: Литва була окупована німецькими військами, а на сході вже розгорялася пожежа більшовицького перевороту. Проте Литовська Таріба (Рада) виявилася напрочуд впертою. 20 сміливців зібралися в невеликому будинку в центрі Вільнюса і проголосили відновлення незалежної держави з демократичним устроєм. 🏛️

    ​Чому це важливо сьогодні?
    Історія Литви — це дзеркало української боротьби. Вони також пройшли через довгі десятиліття радянської окупації, анексію та спроби москви стерти їхню ідентичність. Але саме цей Акт 1918 року став тим юридичним та моральним фундаментом, на якому литовці згодом, у 1990-му, першими серед радянських республік знову проголосили свою свободу.
    ​Сьогодні Литва — один із найвідданіших союзників України. І це не дивно: народ, який століттями виборював право називатися державою, чудово розуміє ціну свободи. 🤝

    ​Цікавий факт: оригінал Акта вважався втраченим майже сто років! Його знайшли лише у 2017 році в архівах Міністерства закордонних справ Німеччини. Це зайвий раз доводить: рукописи не горять, а державність, закарбована волею народу, обов'язково повертається на карту світу, як би її не намагалися замалювати сусіди-імперіалісти. 🕵️‍♂️

    ​Сьогодні ми вітаємо литовських братів із їхнім святом. Su Lietuvos valstybės atkūrimo diena! 🥂
    #дати #свята Литва: Як 20 підписів змінили долю Балтії та розлютили імперії. ​Коли ми говоримо про 16 лютого, неможливо оминути наших балтійських друзів. Саме цього дня 1918 року у Вільнюсі було підписано Акт про незалежність Литви. Це не просто документ, це зухвалий маніфест народу, який вирішив, що з нього досить бути розмінною монетою між німецьким кайзером та російським царем. 📜 ​Ситуація на той момент виглядала, м’яко кажучи, безнадійною: Литва була окупована німецькими військами, а на сході вже розгорялася пожежа більшовицького перевороту. Проте Литовська Таріба (Рада) виявилася напрочуд впертою. 20 сміливців зібралися в невеликому будинку в центрі Вільнюса і проголосили відновлення незалежної держави з демократичним устроєм. 🏛️ ​Чому це важливо сьогодні? Історія Литви — це дзеркало української боротьби. Вони також пройшли через довгі десятиліття радянської окупації, анексію та спроби москви стерти їхню ідентичність. Але саме цей Акт 1918 року став тим юридичним та моральним фундаментом, на якому литовці згодом, у 1990-му, першими серед радянських республік знову проголосили свою свободу. ​Сьогодні Литва — один із найвідданіших союзників України. І це не дивно: народ, який століттями виборював право називатися державою, чудово розуміє ціну свободи. 🤝 ​Цікавий факт: оригінал Акта вважався втраченим майже сто років! Його знайшли лише у 2017 році в архівах Міністерства закордонних справ Німеччини. Це зайвий раз доводить: рукописи не горять, а державність, закарбована волею народу, обов'язково повертається на карту світу, як би її не намагалися замалювати сусіди-імперіалісти. 🕵️‍♂️ ​Сьогодні ми вітаємо литовських братів із їхнім святом. Su Lietuvos valstybės atkūrimo diena! 🥂
    Like
    1
    200переглядів
Більше результатів