#рослини
Запорозький дуб — один із найстаріших дерев України, віком понад 700 років. Це унікальна пам’ятка первісних дубових лісів Подніпров’я, розташована в Запоріжжі, в районі Верхньої Хортиці. З 1972 року дуб мав статус ботанічної пам’ятки природи місцевого значення, а згодом перетворився на символ міста. Висота дерева сягала 36 метрів, а діаметр стовбура перевищував 6.
Окрім природної цінності, дуб має глибоке історичне та культурне значення. Для менонітів, які оселилися на Хортиці наприкінці 18 століття, він став духовним центром громади — місцем зустрічей, свят і молитви.
4 червня 2025 року дерево втратило свою останню живу гілку. Хоча дуб і завершив своє природне життя, його образ та історія продовжують жити в серцях людей — як символ глибокого коріння, пам’яті та спадщини.
Запорозький дуб — один із найстаріших дерев України, віком понад 700 років. Це унікальна пам’ятка первісних дубових лісів Подніпров’я, розташована в Запоріжжі, в районі Верхньої Хортиці. З 1972 року дуб мав статус ботанічної пам’ятки природи місцевого значення, а згодом перетворився на символ міста. Висота дерева сягала 36 метрів, а діаметр стовбура перевищував 6.
Окрім природної цінності, дуб має глибоке історичне та культурне значення. Для менонітів, які оселилися на Хортиці наприкінці 18 століття, він став духовним центром громади — місцем зустрічей, свят і молитви.
4 червня 2025 року дерево втратило свою останню живу гілку. Хоча дуб і завершив своє природне життя, його образ та історія продовжують жити в серцях людей — як символ глибокого коріння, пам’яті та спадщини.
#рослини
Запорозький дуб — один із найстаріших дерев України, віком понад 700 років. Це унікальна пам’ятка первісних дубових лісів Подніпров’я, розташована в Запоріжжі, в районі Верхньої Хортиці. З 1972 року дуб мав статус ботанічної пам’ятки природи місцевого значення, а згодом перетворився на символ міста. Висота дерева сягала 36 метрів, а діаметр стовбура перевищував 6.
Окрім природної цінності, дуб має глибоке історичне та культурне значення. Для менонітів, які оселилися на Хортиці наприкінці 18 століття, він став духовним центром громади — місцем зустрічей, свят і молитви.
4 червня 2025 року дерево втратило свою останню живу гілку. Хоча дуб і завершив своє природне життя, його образ та історія продовжують жити в серцях людей — як символ глибокого коріння, пам’яті та спадщини.

91переглядів