#події #історія
27 жовтня 2025 року минає 88 років від трагічної події, що сталася в 1937 році в урочищі Сандармох, розташованому на території сучасної Карелії, Росія. Цей день увійшов в історію як початок масових розстрілів, коли загинули тисячі людей, серед яких були видатні українські інтелектуали. Серед жертв — представники розстріляного відродження, зокрема Михайло Матвеєв, 1111-й за списком, та інші діячі культури, мистецтва і науки, які стали символом опору тоталітарному режиму.

Урочище Сандармох стало одним із символів Великого терору, коли радянська влада проводила масові репресії проти інтелігенції та політичних дисидентів. У цей день 1937 року тут було страчено сотні людей, серед яких багато українців, звинувачених у "контрреволюційній діяльності". Ці події стали частиною ширшої кампанії знищення національної еліти, спрямованої на придушення будь-якого опору сталінському режиму.

Сьогодні, 88 років потому, пам’ять про ці жертви вшановується на меморіальних заходах. На фото видно, як люди збираються біля пам’ятника в урочищі Сандармох, тримаючи прапори України та інші символи пам’яті. Квіти, вінки та молитви стали традиційною частиною церемоній, що нагадують про необхідність збереження історичної правди та вшанування тих, хто віддав життя за свободу і культуру.

Ця трагедія залишається важливим уроком для сучасного покоління, підкреслюючи значення боротьби за права людини та збереження національної ідентичності. Пам’ять про Сандармох живе в серцях тих, хто відвідує це місце, і в історичних дослідженнях, які продовжують розкривати деталі тих страшних подій.

27 жовтня 1937 року в Карелії, в урочищі Сандармох, розпочалися наймасовіші розстріли в’язнів Соловецького табору особливого призначення. До 4 листопада тут совєцька влада знищила 1111 осіб.

Урочище Сандармох розташоване за 19 кілометрів від міста Медвеж’єгорськ. Воно стало спеціальною територією, яку органи нквд срср використовували для масових страт. Наприкінці 1930-х тут розстріляні майже 10 тисяч осіб – спецпоселенців, в’язнів із Біломорсько-Балтійського каналу та Соловецьких таборів. Усього виявлено 236 розстрільних ям.

Наприкінці жовтня-початку листопада 1937-го Сандармох став місцем страти соловецького тюремного етапу. За кілька днів тут загинули Микола Зеров, Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний, Валер’ян Поліщук, Павло Пилипович, вчені, політичні й державні діячі Володимир Чехівський, Степан Рудницький, Матвій Яворський і багато інших українських інтелектуалів.

Як встановив російський дослідник Олександр Черкасов, смертників “готували” до страти у трьох кімнатах бараку в Медвежій Горі. У першій – звіряли прізвище і роздягали, в другій – зв’язували, в третій – лупили по голові дерев’яною “колотушкою”, аби людина втратила свідомість. Далі вантажили на машини і по 40 душ перевозили в Сандармох. Напівживих людей скидали до великих ям, а член розстрільної бригади Михайло Матвєєв особисто стріляв кожному в голову.

Місце злочину, вчиненого 27 жовтня - 4 листопада 1937-го, довгий час приховувалося. Його виявили лише в 1997-му. На фото пам’ятний знак в урочищі Сандармох «Убієнним синам України».

#особистості #мистецтво
Художниця з Сєвєродонецька Каріна Синиця, яка нині живе в Києві, працює з темами архітектури, пам’яті та простору, досліджуючи, як міське середовище відображає емоції й досвід часу.

У її живописі архітектурні фрагменти стають декораціями, що зберігають сліди присутності та втрати. Виставка «Велкам ту парадайз» (2023–2025) поєднує живопис і фотошпалери з пострадянських інтер’єрів, протиставляючи ілюзію «раю» наслідкам війни — руїнам, зниклим місцям, випаленій землі.

Журналісти поспілкувалися з мисткинею про пам’ять, простір і пошук дому після втрати: https://suspilne.media/culture/1141482-znahoditi-krasu-v-tomu-so-insi...

#парки
🌳 Крістерова гірка — парк, що виріс із мрії.
Колись це була ділянка звичайного німецького ткача, який понад усе любив землю й дерева. Вільгельм Крістер перетворив її на зелену оазу з виноградниками, садами та пасікою — і саме з його мрії народився парк, який Київ знає й досі.

📍 вулиця Красицького, 23, Київ

Міжнародний день шкільних бібліотек

Що це за день?
Ми вже звикли до того, що про новини дізнаємося з Інтернету, спілкуємося зазвичай у месенджерах, читаємо електронні видання і майже забули, яка вона — тиша в бібліотечному залі, де так по-особливому пахне друкованими книгами. Якщо на запитання: «Коли ви востаннє були в бібліотеці?» дасте відповідь: «Зовсім недавно», то, імовірно, ви або студент, або маєте на увазі шкільну бібліотеку, яка на сьогодні є найбільш доступним культурно-освітнім середовищем для більш ніж 4 мільйонів учнів майже 15 тисяч шкіл в Україні. Бібліотеки шкіл мають власне свято, яке відзначається щорічно в четвертий понеділок жовтня — Міжнародний день шкільних бібліотек.

Як виникла ідея відзначати Міжнародний день шкільних бібліотек?
Наші далекі предки цінували книги та освіту ще за часів Русі. Князь Володимир відкривав школи, де учні навчалися, переписуючи книги. В часи правління Ярослава Мудрого при Софійському соборі в Києві з’явилася перша бібліотека.

В XI столітті серед інших шкіл вже існували так звані «школи книжного вчення», в яких готували молодих професіоналів для областей управління, культури, церковного життя. Характерною рисою таких шкіл було навчання за допомогою книг і текстів. Цікаво, що вчителів того періоду називали «книжниками».


Поява книгодрукування стала чинником великих змін в бібліотечній справі. Вже в 16 ст. з’явились великі книгосховища в Острозі і Львові. В 1630-х роках стала формуватися бібліотека Києво-Могилянської академії (засновник — митрополит Київський і Галицький Петро Могила). Великі власні бібліотеки почала формувати заможна українська шляхта.

В тій частині України, що входила до Російської імперії, велику роль у розвитку шкільних бібліотек мала реформа 1860-х років. Почалося створення народної школи та мережі учнівських бібліотек. Основним джерелом коштів для цього стали добровільні пожертви та плата за навчання. На українських землях, що належали Австро-Угорщині, бібліотеки діяли завдяки культурно-освітнім осередкам «Просвіта».

В XIX-XX столітті, в зв’язку з прискоренням технічного прогресу, відбувався швидкий розвиток бібліотек, у тому числі й шкільних.

За радянських часів шкільні бібліотеки існували в кожному навчальному закладі. Вони були загалом добре забезпечені необхідною літературою, але спрямування читацьких інтересів дітей багато в чому було підпорядковано комуністичній ідеології.

В період незалежності України шкільні бібліотеки переживають непростий період реформування та вдосконалення разом із системою освіти в цілому. Перед ними стоїть завдання перетворитися не лише в справжні навчальні центри, а й в центри дозвілля, які максимально відповідають вимогам сучасності.

Робота бібліотек визначається Законом “Про освіту”, Положенням про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу, Законом “Про бібліотеки і бібліотечну справу”.

День української писемності та мови
Завдяки мові та мисленню суспільство здатне змінювати навколишній світ. Недарма, українську мову називають солов’їною, адже вона багата на епітети та її звучання неймовірне. Безумовно, мова для народу є його скарбницею, живою схованкою людського духу. Рідна мова утворює невидимий зв’язок між усіма поколіннями минулого та майбутнього. Навіть коли українську мову намагалися витіснити, народ завжди зберігав та відстоював право розмовляти своєю мовою. Українські поети, художники, політичні діячі у всі часи намагалися зберегти та популяризувати рідну мову. З року в рік наша мова збирає все більше справжніх прихильників. Вже з 1997-го року щорічно в Україні святкують День української писемності та мови 9 листопада.

Через реформу церковного календаря ПЦУ 2023 року подію було перенесено Україна вперше відзначала День української писемності та мови 27 жовтня. 28 липня 2023 року Президент України підписав указ про зміну дати святкування з 9 листопада на 27 жовтня.

Перенесення відзначення події повʼязане з переходом на новоюліанський календар, бо дата встановлення Дня української писемності та мови визначена у день памʼяті Преподобного Нестора-Літописця.

Всесвітній день ерготерапії або трудотерапії
Кожен рік 27 жовтня відбувається Всесвітній день ерготерапії або Всесвітній день трудотерапії.

Всесвітній день ерготерапії (World Occupational Therapy Day) – це міжнародне свято, яке визнає значний внесок ерготерапевтів і значний вплив, який вони мають на суспільство. Започаткований 27 жовтня 2010 року, цей день став ключовою датою в календарі ерготерапії, що відзначається в усьому світі з метою популяризації та вшанування цієї професії.

Сутність ерготерапії
Ерготерапія – це медична професія, яка фокусується на використанні оцінки та втручань для розвитку, відновлення або підтримки значущих видів діяльності або занять окремих осіб, груп або спільнот. Суть цієї професії полягає в наданні людям можливості брати участь у повсякденному житті, забезпечуючи їм повноцінне та продуктивне життя.

Хто такий ерготерапевт/трудотерапевт?
Ерготерапія – це лікування працею, причому вона застосовується до хворих як на фізичні недуги, так і на психічні.

Це свято було започатковане у 2010 році з метою поінформованості людей про важливість професії ерготерапевтів.

Продукти та послуги на підтримку ерготерапевтів
Такі компанії, як Jobskin®, розробляють, виготовляють і постачають широкий асортимент одягу та медичних виробів, які допомагають ерготерапевтам у їхній трансформаційній роботі. Ці продукти, такі як сенсорні динамічні ортези (SDO), що складаються з динамічного одягу з лайкри, пропонують терапевтичні переваги, які дозволяють пацієнтам вести більш повноцінне життя. 1

Глобальний вплив
Всесвітня федерація ерготерапевтів (WFOT) відіграє центральну роль в організації Всесвітнього дня ерготерапії. Представляючи понад 580 000 ерготерапевтів по всьому світу через більш ніж 100 національних професійних організацій, WFOT прагне встановити міжнародні стандарти освіти в галузі ерготерапії та сприяти досягненню досконалості в дослідженнях і практиці. 2

Мета заснування Всесвітнього дня ерготерапії
Головна мета ерготерапії – мотивувати людей до активної участі у важливих заняттях в будь-якому віці та стані здоров’я. Також святкування дозволяє привернути увагу до діяльності федерації та масштабувати її роботу на місцевому, національному та міжнародному рівні.

Основна мета Всесвітнього дня ерготерапії – підвищити обізнаність про роботу з розвитку професії та підтримати діяльність WFOT на місцевому, національному та міжнародному рівнях. День ерготерапії відзначається щорічно 27 жовтня, а в багатьох країнах у жовтні також проводиться тиждень або місяць ерготерапії. Теми та святкуванняЩороку Всесвітній день ерготерапії має унікальну тему.

Наприклад, у 2021 році темою було “Належати. Бути собою”, а тема 2023 року – “Єдність через спільноту”, що підкреслює роль професії у співпраці з різними групами та спільнотами задля колективного блага суспільства.

Як відзначають цю подію?
З онлайн-джерел WFOT можна завантажити офіційний логотип Всесвітнього свята, приєднатися до мережі трудотерапії OTION, щоб спілкуватися з людьми з інших країн, ділитися новинами та ідеями. Розповсюдження інформації для робочих колективів та широкої публіки відбувається в установах, закладах та соціальних мережах.

З цієї нагоди численні ресурси, включаючи медіа-пакети з офіційними логотипами, ілюстрації для соціальних мереж і банерну рекламу, доступні різними мовами для безкоштовного завантаження з веб-сайту WFOT.

День пам’яті преподобного Нестора Літописця
27 жовтня (9 листопада) – визначна дата для багатьох представників світу історії та релігії. Сьогодні відзначають День пам’яті преподобного Нестора Літописця. Ця видатна людина народилася в 50-х роках XI століття в Києві. Юнаком він прийшов до преподобного Феодосія та отримав сан ієродиякона.

Високе духовне життя Нестора, глибоке цінування знань, смиренність та покаяння, патріотизм зробили його шанованим людьми монахом. Головним досягненням Нестора Літописця Печерського стала праця «Повість минулих літ» (1112-1113 роки). У ній преподобний розповів про історію Русі, церкви, свого народу. Для створення літопису він зібрав безліч інформації з різноманітних джерел, опрацював ці відомості та написав глибоко духовний, історико-філософський, богословський твір.


Нестор помер у 1114 році, був похований у печерах Антонія Печерського. Він заповідав своїм учням продовжувати запис своєї великої повісті. Твір продовжили ігумени Сильвестр, Мойсей Видубицький (1200 р.), Лаврентій (1377 р.).

🏆🇺🇦 Тріумфатором світової першості з панкратіону (розділ Amateur MMA) у Сербії стала українська збірна

🥇Анна Беженар (до 50 кг), Олександр Гуляєв (до 71 кг), Юрій Богородченко (до 100 кг) - чемпіони світу

🥈 Срібні нагороди ЧС здобули: Яна Мельничук (до 61 кг), Юлія Мельничук (до 65 кг), Олексій Стрижко (до 84 кг).

🥉 Бронзові медалі вибороли: Софія Женевська (до 70 кг), Станіслав Дремлюга (до 57 кг), Юрій Пасич (до 66 кг), Кирил Кисельов (до 77 кг), Вадим Жуков (до 93 кг), Олександр Ходаков (до 130 кг).

🔥 І жіноча, і чоловіча збірні перемогли у командному заліку чемпіонату світу.
#спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

У Тель-Авіві футбольне дербі перетворилося на вуличну війну — спочатку ледь не спалили стадіон, а потім бійня перетекла на вулиці міста

Вболівальники клубів «Хапоель» і «Маккабі» влаштували дебош, закидавши поле димовими шашками і піротехнікою. Безлади вирвалися за межі стадіону: били вітрини, підпалювали сміттєві баки і перевертали огорожі.

Офіцер поліції, намагаючись розігнати натовп верхи на коні, збив підлітка — хлопець опинився під копитами і отримав травми. Постраждали 37 осіб. Поліція скасувала матч сьомого туру чемпіонату Ізраїлю.
#World_Football #European_football
#футбол_football #Brovarysport @brovarysport