День ракетних військ і артилерії України

Що це за день?
Важливість армії важко переоцінити. Тому протягом року нам так часто зустрічаються військові свята. Війна жахлива у всіх її проявах. Саме тому, в знак подяки та вшанування воїнів запроваджуються такі пам’ятні дні.Тільки уявіть, що 60-70% основної вогневої сили складаюсь саме ракетні та артилерійські війська. Вони вже щодня доводять ефективність в дії під час повномасшабної війни з росією, й робили це під час російської агресії на сході країни – під Мар’їнкою і Дебальцево, Маріуполем та Щастям. День ракетних військ і артилерії України відзначався 3 листопада за Указом Президента від 31-го жовтня 1997 року. З 2024 року День ракетних військ і артилерії України перенесено на 4 грудня (указ Президента України від 2 листопада 2024 року)

Як виникла ідея відзначати День ракетних військ і артилерії України?
Передумовою для встановлення цього дня стали події Другої світової війни. А саме – початок операції по визволенню Києва. Під час операції була використана техніка ведення вогню, яка до цього не застосовувалась.


Саме того дня, в неймовірно складних умовах, артилерія спромоглася забезпечити доленосний прорив. Вогонь першого прориву вівся безупинно протягом сорока хвилин, таким чином створивши зону суцільного вогню.

Ціною чисельних втрат столиця була звільнена від окупантів, але важливість саме першого прориву залишилася незмінною. Для того, щоб вшанувати артилеристів та ракетників, які не побоялися ризикнути життям та пішли на все заради перемоги було призначене свято на їх честь.

Щорічно День ракетних і артилерійних сил в Україні відзначається 3 листопада.

День ракетних військ і артилерії України в історії
1917-1921
Під час Української революції Роман Дашкевич організував гарматну батарею січових стрільців та за власні кошти забезпечив воїнів мундирами, крісами та кулеметами.
1960
На території України починають формуватися частини ракетних військ.
1962
СРСР та США знаходяться на межі ядерної війни. 27-го жовтня СРСР була готова завдати ракетно-ядерного удару. Конфлікт вдалося врегулювати.
196417 листопада
СРСР проголосили 19 листопада святом ракетних та артилерійських військ.
1988-1991
Всі ракети малої та середньої дальності ліквідували.
199731 жовтня
Президент України проголосив 3 листопада Днем ракетних і артилерійських військ України.
Часті Питання та відповіді про День ракетних військ і артилерії України
Чи розвивається ракетне озброєння в сучасній Україні?
Україна має можливості для повного циклу виробництва бойових ракет. Серед проєктів та розробок ракетної програми – керована ракета “Вільха”, балістична ракета “Грім-2”, крилата ракета “Нептун” тощо.

Скільки одиниць артилерії налічується в Україні?
Сухопутні війська мають на озброєнні 1737 одиниць артилерії.

Як відзначати День ракетних і артилерійних сил України?
Кожного року органи місцевої влади організовують концерти, де вітають, відзначають медалями та грамотами військових.
Учасників бойових дій запрошують до шкіл та університетів для проведення лекцій виховного та повчального характеру. Під час таких лекцій діти дізнаються про обов’язки військових з перших вуст.
Можна організувати зустріч ветеранів або військовослужбовців, що були разом на фронті.
Чому важливий цей день?
Відзначаючи та розказуючи про День ракетних і артилерійських військ ми вшановуємо пам’ять загиблих заради майбутнього, ми показуємо наскільки вони важливі для нас.

Відчуваючи підтримку не тільки на сімейному, а й на державному рівні наші воїни будуть переповнені патріотичним настроєм. Своєю чергою, це надасть нові сили та жагу відстоювати та захищати нашу державу.

День великомучениці Варвари

Що це за день?
Щороку 4 (17) грудня християни у всьому світі, у тому числі і в Україні святкують День великомучениці Варвари. Це суто жіноче свято, в цей день жінки випрошують у Варвари щастя та долі. З давніх-давен вважається, що День великомучениці Варвари відкриває пору зимових холодів та морозів. Недарма це свято ще називають зимовою Варварою. Наші пращури намагалися не виходити на вулицю без потреби, а жінки займалися домашніми справами окрім ткацтва та прядіння. За новоюліанським календарем День великомучениці Варвари тепер відзначається 4 грудня.

Як виникла ідея відзначати День великомучениці Варвари
Свято має дуже давню та трагічну історію. Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства.


Дівчина-язичниця, що стала християнкою
Варвара походила зі знатного язичницького роду Малої Азії. Дівчинка рано втратила матір, тому батько, на ім’я Діоскор дуже ретельно ставився до виховання дочки. Він ховав її від сторонніх поглядів, оскільки Варвара мала надзвичайну вроду, а він хотів вберегти її.

Для цього він звів вежу, яку вона не могла залишати. Спостерігаючи за величчю та красою навколишнього світу з маленьких вікон своєї вежі, дівчина почала задумуватися про те, хто є творцем цієї дивовижної природи.

Згодом до неї почали свататися знатні парубки та чоловіки, та вона всім відповідала відмовою, а батькові сказала, що взагалі не збирається заміж. Щоб змінити погляди доньки, довелося відпускати її на вулицю, де вона і познайомилася з християнами, які розповіли їй про єдиного Бога. В глибокій таємниці вона прийняла хрещення якраз у час, коли відбувалися сильні гоніння християн.

Катування та страта
Діоскор часто залишав домівку та відправлявся в подорожі у справах. Під час тривалої відсутності батька, коли в помісті велося будівництво, Варвара наказала будівельникам створити у новому будинку третє вікно. Це вікно вона вирішила присвятити Пресвятій Трійці.

Коли батько дізнався, що його донька прийняла християнство, він не на жарт розлютився і відразу відвів її на суд місцевого правителя. Діоскор привселюдно заявив, що зрікається своєї дочки, оскільки вона зреклася давніх язичницьких звичаїв та перестала поклонятися богам і прийняла християнство. Правитель міста довго вмовляв дівчину підкоритися батьківській волі, та вона продовжувала твердо відстоювати свою думку.

Після цього почалися катування: побиття воловими жилами та розтирання ран грубою тканиною-волосяницею. Через деякий час всі рани святої зникли, та катування і тортури не припинилися. Під кінець Варварі відрубав голову власний батько.

Мощі великомучениці
Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до осередку православної віри – Константинополя. В 12 столітті княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія стала дружиною Київського князя Святополка Михайла Ізяславича. Під час переїзду до Києва вона взяла із собою мощі відомої великомучениці.

На початку 20 століття найбільша кількість мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині.

День великомучениці Варвари в історії
30617 грудня
Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства.
600?
Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до Константинополя.
XII ст.
Княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія, під час переїзду до Києва взяла із собою мощі великомучениці.
XX ст.на початку
Мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині.
Прикмети та повір’я
Існує безліч прикмет, які складалися нашими пращурами з давніх-давен та дійшли до наших днів.

Вважалося, що якщо 17 грудня на День великомучениці Варвари зберігається тепло, то рік буде урожайним, особливо вродить льон.
Інтенсивне та яскраве сяйво на заході свідкує про ясну та сонячну погоду.
Сильні морози, які починаються в цей день, будуть довготривалими.
Якщо дим, що виходить з димоходу, стелиться низом, значить незабаром потепління.
На Варварин день холод та мороз – значить дороги будуть вкриті льодом.
На вулиці хмарно? Значить буде сніг. На небі ні хмаринки? Треба готуватися до морозів.
Обряди та традиції
Ще з часів Русі День великомучениці Варвари святкували виключно жінки. Вранці вони йшли до церкви, де молилися святій, та ставили свічки біля її образу. Свята Варвара є захисницею заміжніх жінок, їхнього особистого щастя.

Молоді неодружені дівчата також часто звертаються до великомучениці з проханням послати хорошого нареченого та вдалого майбутнього подружнього життя.

Однак свята є не тільки покровителькою представників прекрасної статі. Вона також опікується чоловіками, які працюють під землею: шахтарями, геологами тощо.

Що можна в цей день, а чого не слід робити?
4 грудня розпочиналася активна підготовка до Дня Миколая Чудотворця та різдвяних свят. Жінки прибирали у своїх будинках, готували всілякі смаколики, вишивали. Вишивки, зроблені в цей день, вважалися святими.

Однак суворо заборонялося в цей день прясти та ткати. Існувало повір’я – якщо жінка не послухається та почне прясти в цей день, то може постраждати від власного веретена.

Молоді дівчата на цей день ворожили. Для цього брали вишневі гілочки та ставили їх у воду. Якщо на Різдво на гілках з’являться бруньки чи листочки, то наступного року вони зустрінуть свого нареченого та навіть вийдуть заміж.

Що просити у святої Варвари?
Жінки вважали, що саме в цей день можуть випросити щастя та добробуту, як для себе, так і для своїх родичів. Є цілий перелік прохань, з якими в цей день можна звертатися до великомучениці Варвари:

Здоров’я для членів сім’ї.
Захист від упереджень та наклепів свекрухи.
Прохання про вагітність та зцілення від безпліддя.
Щастя та доброї долі для дітей.
Особливої уваги заслуговують молитви вагітних жінок. В цей день вони можуть просити собі безнапасних пологів, а також молити про здоров’я майбутньої дитини.

Заговори на день Варвари
У день великомучениці Варвари кожна жінка може здійснити змову на щастя. Для цього знадобиться талісман з агатовим каменем. Агат треба ретельно промити та міцно затиснути в руці. Потім руку з каменем прикладається до уст та промовляється сама змова: «Будь ласка, завжди мене захищай, в труднощах допомагай, щастям наповняй». Після цього замовлений талісман замовниця має завжди носити як талісман. Якщо з часом агат втратив свій блиск та потемнів, треба взяти новий талісман та його заговорити.

Чому важливий цей день?
День великомучениці Варвари святкується у всьому православному світі, проте вважається святом жіночим. Жінки мають можливість звертатися до святої з проханнями про просте жіноче щастя. Віряни вважають, що Варвара обов’язково допоможе, якщо мати віру та дотримуватися всіх традицій свята.

День кубиків
День кубиків (National Dice Day, World Dice Day) відзначається 4 грудня. Свято походить зі США. День кубиків — це щорічне святкування, присвячене невеликому, але надзвичайно популярному ігровому предмету — кубикам (дитячим/ігровим гральним кісткам). Метою цього дня є підкреслити роль кубиків у іграх, розвагах і навіть історії — адже вони існують тисячі років.

Історія та походження свята День кубиків
Кубики використовувалися ще в стародавніх цивілізаціях: знайдено гральні кістки близько 2800–2500 років до н.е. у регіоні сьогоднішнього Ірану.
Сучасне свято багато в чому виникло з ігрових ентузіастів і спільнот, які вирішили вшанувати цей простий атрибут гри. Один з блогів зазначає, що до 2010 року ініціатива стала міжнародною під назвою «World Dice Day».
Точне ім’я автора чи організатора свята невідоме, але дата стала фіксованою — 4 грудня.
Що можна робити в День кубиків
Організуйте ігрову вечірку з друзями або родиною, використовуючи кубики — будь-які настільні чи рольові ігри, де кидки кубика відіграють важливу роль.
Познайомтесь або згадайте історію кубиків — від стародавніх гральних кісток до сучасних дизайнерських фішок.
Проведіть тематичні активності: наприклад, «створи власний кубик» (з різними символами чи кольорами), або зіграйте в нестандартні ігри з кубиками.
Поділіться у соцмережах фото чи відео з кубиками, хештегами #DiceDay, #RollTheDice.
Чому День кубиків важливий
Кубики — це символ ігор, випадковості, стратегії й розваги. Святкування показує, як простий предмет може об’єднувати людей різного віку та досвіду.
У часи цифрових розваг повернення до простих фізичних іграшок і об’єднань за ігровим столом має значення — це соціальний досвід, а не лише екран.
Через кубики можна поговорити про історію, математику, ймовірність — таким чином ігри стають ще цікавішими.
Свято заохочує творчість,що стимулює розум і фантазію.
У школі чи в клубі зробіть майстер-клас: виготовлення кубика з паперу чи дерева, розфарбованого символами.
Запишіть відео чи селфі з кидком кубика — святкуйте «свою ставку» на майбутнє.
Використайте день як нагоду поговорити з дітьми чи молоддю про те, що таке випадковість, стратегія, ризик — через гру навчання стає веселим.
День кубиків — це свято радості, радості гри, і навіть трохи історії. Одне просте кидання кубика може перенести нас від стародавнього Єгипту до сучасного ігрового вечора з друзями. Хай випадок піднесе вам радість!

Міжнародний день Каберне Фран
Міжнародний день Каберне Фран (International Cabernet Franc Day) відзначається 4 грудня та вшановує один з найважливіших і найуніверсальніших сортів червоного винограду у світі вина. Виведений у 17 столітті, виноград Каберне Фран відіграв ключову роль у виноградарстві, не тільки як окремий сорт, але і як батько інших популярних сортів, таких як Мерло і Каберне Совіньйон.

Історичне коріння та глобальне поширення
Історія Каберне Фран починається на південному заході Франції, з пристрасті кардинала Рішельє до особливого синьо-чорного винограду. Його перевезення виноградних живців з Бордо до долини Луари поклало початок подорожі Каберне Фран. Сьогодні це один з найпоширеніших сортів винограду у світі, який процвітає в різних кліматичних зонах і на різних ґрунтах. 1


Бордо і не тільки
У Бордо Каберне Фран часто змішують з іншими червоними сортами винограду для виробництва червоних вин у бордоському стилі. Він також є основним сортом у долині Луари, де його використовують у рожевих винах і як моноваріантне вино, відоме своїм легким та середнім тілом і ароматами червоних фруктів, зеленого болгарського перцю та землі. 2

Міжнародне зростання
Каберне Фран завоював значну популярність у Сполучених Штатах, Аргентині, Австралії та на півночі Італії. Він також популярний у Тоскані як окремий сорт та у Фріулі-Венеції-Джулії. Пристосованість винограду до різних кліматичних умов, включаючи прохолодні, сприяла його світовій популярності.

Дегустаційні нотатки та поєднання з їжею
Вина з сорту Каберне Фран мають темно-рубіновий колір, який у витриманих винах часто наближається до гранатового. Вони середньотілесні, з виразною свіжістю і букетом червоного і чорного перцю, темних фруктів і димних відтінків. Висока кислотність вина та низький вміст таніну роблять його універсальним для поєднання з різноманітними продуктами, включаючи страви на основі томатів, димчасті соуси, смажені зелені овочі та ряд сирів, таких як брі, камамбер та горгонзола.

Святкові заходи
Насолоджуйтесь смаком. Найкращий спосіб відсвяткувати День Каберне Фран – це насолодитися келихом цього вишуканого вина. Воно чудово поєднується з широким спектром страв, від курки та риби до яловичини та сиру.
Відкрийте для себе історію. Дізнайтеся про походження та еволюцію Каберне Фран. Розуміння його шляху від виноградників Франції до світової сцени додає глибини дегустації.
Відвідайте виноробні, що спеціалізуються на Каберне Фран, щоб спробувати різні прояви цього універсального винограду. Такі регіони, як Бордо, долина Луари, Тоскана та Каліфорнія, пропонують унікальні вина Каберне Фран.
Міжнародний день Каберне Фран – це більше, ніж просто вшанування сорту винограду; це визнання багатої історії та різноманітності світу вина. Незалежно від того, чи є ви досвідченим знавцем або просто любителем вина, цей день пропонує прекрасну можливість дослідити й оцінити нюанси Каберне Фран.

Міжнародний день Каберне Фран – це свідчення незмінної спадщини та універсальності цього сорту винограду, це свято виноградарів та виноробів, це свято вина та винограду.

Всесвітній день охорони дикої природи
Всесвітній день охорони дикої природи (World Wildlife Conservation Day) відзначається 4 грудня — це подія, що спонукає до роздумів про нагальну потребу збереження флори й фауни Землі, що перебувають під загрозою зникнення. Цей день, заснований у 2012 році тодішнім державним секретарем США Гілларі Клінтон, є нагадуванням про відповідальність людства перед світом природи. Це день для того, щоб усвідомити, замислитися і вжити заходів проти загроз для балансу біологічного різноманіття планети.

Історичний контекст
Необхідність збереження дикої природи була визнана протягом століть. Європейські поселенці в Америці в 1600-х роках почали полювати на диких тварин для європейських ринків, що призвело до скорочення популяцій диких тварин. Це занепокоєння зростало з роками, і такими важливими віхами, як Закон про збереження видів, що перебувають під загрозою зникнення, 1969 року, прийнятий президентом Річардом Ніксоном, який встановив захист для видів, що перебувають під загрозою зникнення.


Попри зусилля, нелегальна торгівля зникаючими видами та знищення оселищ продовжують зростати. Наразі під загрозою зникнення перебуває понад 41 000 видів, включаючи таких знакових тварин, як орангутанг Тапанулі, тигри, гігантські панди, гірські горили та чорні носороги. Людська діяльність, така як незаконна торгівля дикими тваринами, руйнування середовищ існування та зміна клімату, прискорює втрату біорізноманіття.

Природоохоронні зусилля та історії успіху
Такі організації, як Всесвітній фонд дикої природи (WWF) та місцеві органи влади досягли значних успіхів у збереженні природи. Наприклад, популяція тигрів у росії пережила вражаюче повернення, а гігантські панди у 2016 році були переведені з категорії зникаючих у категорію вразливих. Ці успіхи демонструють потенціал узгоджених природоохоронних зусиль. 1

Як долучитися до збереження природи
Поширюйте інформацію
Розкажіть тим, хто вас оточує, про важливість збереження дикої природи. Обмін знаннями може призвести до колективних дій та більшого впливу.
Візьміть на себе зобов’язання
Приєднайтеся до світової спільноти у захисті зникаючих видів та протидії незаконному браконьєрству.
Підтримайте природоохоронні організації
Пожертви таким організаціям, як Всесвітній фонд дикої природи (WWF), сприяють навчанню та оснащенню захисників дикої природи.
Виступати за зміну політики
Підтримуйте політику, яка захищає дику природу та її середовище існування, а також вимагайте від урядів звітувати про їхні зусилля з охорони природи.
Впроваджувати сталі практики
Обирайте продукти, які не шкодять дикій природі, та розгляньте можливість переходу на рослинну дієту, щоб зменшити вплив на довкілля.
Долучайтеся до громадської діяльності
Беріть участь у місцевих природоохоронних проектах та підтримуйте створення заповідників.
Невідкладність дій
Скорочення популяцій диких тварин викликає тривогу: з 1970 по 2018 рік їхня чисельність скоротилася на 68%. Цей день – не лише для того, щоб дізнатися, а й для того, щоб змінити ситуацію на краще. Працюючи разом, ми можемо захистити нашу дику природу і забезпечити стале майбутнє для всіх мешканців нашої планети.

Всесвітній день охорони дикої природи – це заклик до дії для кожного з нас. Це день, коли ми повинні об’єднати наші зусилля для захисту природи та її мешканців та біорізноманіття нашої планети.

День списку Санта Клауса
День списку Санта Клауса (Santa`s List Day), що відзначається щороку 4 грудня, – це химерне свято, яке увібрало в себе суть дитячого хвилювання та магію Різдва. Цей день присвячений моменту, коли Санта Клаус складає свій список дітей, які були неслухняними або чемними протягом року. Ті, хто потрапляє до списку чемних, можуть очікувати на іграшки, цукерки та інші чудові подарунки напередодні Різдва, а неслухняні можуть знайти вугілля у своїх панчохах.

Отже, у Санти Клауса є свій власний Список Санта Клауса, заглянувши у який, він одразу розуміє – хто та як поводився у цьому році.

Багато інтернет-ресурсів подають неправильний переклад назви цього свята, День списку Санта Клауса (Santa`s List Day), називаючи його Днем написання листів Святому Миколаю. Однак, ця “неточність” не лише дезінформує, а й зовсім не передає сутність події.


А ви вже написали листа святому Миколаю? Саме час! нумо писати!

Як виникло свято Список Санти Клауса?
День Списку Санти, ймовірно, з’явився завдяки традиціям, пов’язаним зі святим Миколаєм, та еволюції легенди про Санта-Клауса, особливо під впливом історій та пісень про те, як Санта веде список неслухняних і чемних дітей.

Санта складає “хороший” список для дітей, які добре поводилися протягом року, і “поганий” список для тих, хто не поводився. Хороший список зазвичай призводить до подарунків, в той час, як поганий список може призвести до відсутності подарунків або вугілля.

Коріння Дня Святого Миколая переплітається з історією самого Санта-Клауса — постаті, яка протягом століть розвивалася в різних культурних і релігійних традиціях. Найбільш прямий родовід можна простежити до Святого Миколая, християнського єпископа, відомого своєю щедрістю, особливо до дітей. З часом історія про Святого Миколая злилася з іншими культурними традиціями та фольклором, зрештою перетворившись на веселого, червоношкірого Санта-Клауса, відомого сьогодні. Образ Санта-Клауса, як доброзичливої фігури, що винагороджує доброчесних і робить зауваження тим, хто погано поводиться, був основним елементом різдвяних легенд протягом багатьох поколінь. Ця постать, яка мандрує світом напередодні Різдва, розносячи подарунки, стала символом магії та дива святкового сезону, завдяки чому День списку Санти став чудовою прелюдією до різдвяних святкувань.

Чому День Списку Санти важливий?
Заохочує до гарної поведінки. День Списку Санти слугує для дітей веселим нагадуванням про те, що вони повинні поводитися добре протягом року. Очікування потрапити до доброго списку Санти може мотивувати до гарної поведінки та доброти.
Розпалює уяву. Цей день запалює уяву дітей, дозволяючи їм мріяти про Північний полюс, ельфів і чарівний процес складання списку Санта-Клаусом.
Сімейні традиції. Це чудова нагода для родин зібратися разом і взяти участь у святкових заходах, створюючи міцні спогади та традиції.
Сприяє щедрості. Концепція дарування та отримання подарунків, пов’язана з Днем списку Санти, підкреслює дух щедрості, що є основною цінністю святкового сезону.
Культурне значення. Цей день відображає багату культурну історію легенди про Санту Клауса, об’єднуючи покоління через спільні історії та традиції.
Підготовка до Різдва. Цей день передує різдвяним святкуванням, готуючи ґрунт для святкового сезону і створюючи хвилювання.
Навчає відповідальності. Діти вчаться відповідальності та наслідків своїх вчинків, оскільки потрапляння до списку бажань часто пов’язане з їхньою поведінкою протягом року.

Як відсвяткувати День списку Санти Клауса?
Складіть свій власний список бажань. Створіть список добрих справ і досягнень за рік. Це може бути цікавим заняттям як для дітей, так і для дорослих, заохочуючи до роздумів про позитивні аспекти року.
Спечіть святкові ласощі. Випікання печива або інших святкових ласощів може бути чудовим способом відсвяткувати. Це веселе заняття, яким може насолоджуватися вся сім’я, і підтримання традиції залишати печиво для Санти. Залиште трохи для “старого” під ялинкою.
Рукоділля з дітьми. Займіться святковим рукоділлям, наприклад, виготовленням ялинкових прикрас або написанням листів Санті. Це не лише розвиває творчість, але й додає особистого дотику до святкового декору.
Читайте різдвяні історії. Зберіться разом і почитайте казки про Санту Клауса та його ельфів. Це може бути затишним і пізнавальним заняттям, особливо для маленьких дітей.
Дивіться різдвяні фільми. Насолоджуйтесь сімейними кіносеансами з фільмами про Санту Клауса та його пригоди. Це найдоступніший спосіб зануритися у святковий дух.
Станьте волонтером або зробіть пожертву. Втілюйте дух дарування, ставши волонтером у місцевих притулках або пожертвувавши гроші на благодійність. Це навчить дітей важливості допомоги тим, хто її потребує.
Співайте різдвяні пісні. Спів або прослуховування різдвяних пісень, в яких згадується Санта Клаус, може стати чудовим способом відсвяткувати цей день і налаштуватися на святковий лад.

#історія #особистості
​🥇 Підкорювач шести метрів: Спадщина Сергія Бубки — легенди світового спорту.
​4 грудня 1963 року народився Сергій Бубка — видатний український легкоатлет, олімпійський чемпіон, перший в історії спортсмен, який підкорив висоту 6 метрів у стрибках із жердиною. Його кар'єра стала епохальною, встановивши стандарти, що залишаються недосяжними для більшості стрибунів і донині.

​Золота ера та постійне вдосконалення

​Сергій Бубка народився у Ворошиловграді (нині Луганськ) і почав займатися легкою атлетикою у ранньому віці. Він швидко виділився завдяки своїй техніці, неймовірній швидкості та силі, які дозволяли йому використовувати жорсткіші жердини, що давало перевагу у висоті.
​Перший світовий рекорд Бубка встановив у 1983 році у віці 19 років, взявши висоту 5.85\text{ м}. З цього моменту почалася його золота ера:
​35 світових рекордів: Бубка побив світовий рекорд 35 разів (17 разів на відкритих стадіонах і 18 разів у закритих приміщеннях). Цей постійний ріст був частиною його стратегії, адже за кожен побитий рекорд спортсмен отримував фінансову винагороду. Бубка часто додавав лише 1 сантиметр до свого попереднього рекорду, що дозволило йому максимізувати кількість рекордів.
​Підкорення 6 метрів: У 1985 році в Парижі він став першою людиною на планеті, яка подолала 6 метрів. Цей бар'єр вважався психологічно та фізично неможливим для стрибунів.
​Абсолютний рекорд: Його абсолютний світовий рекорд на відкритому повітрі, встановлений у Сестрієре (Італія) у 1994 році, становив 6.14\text{ м}. Цей рекорд протримався майже 20 років.

​Олімпійський тріумф та складні випробування

​Незважаючи на домінування у світовій легкій атлетиці, олімпійська кар'єра Бубки була неоднозначною.
​Єдине золото: Його єдиною золотою олімпійською медаллю стала перемога на Іграх у Сеулі 1988 року.
​Бойкот та травми: Через бойкот СРСР Ігор 1984 року, а також через низку травм і невдач на Іграх 1992, 1996 та 2000 років, Бубка так і не зміг повторити свій олімпійський успіх, що додало його біографії драматичності.
​Проте він залишається шестиразовим чемпіоном світу на відкритих стадіонах (1983–1997), що є абсолютним рекордом для будь-якої дисципліни легкої атлетики.

​Спадщина та державне визнання

​Після завершення кар'єри Сергій Бубка активно займався спортивною та політичною діяльністю. Він був обраний членом Міжнародного олімпійського комітету (МОК) та очолював Національний олімпійський комітет України.
​Його внесок у розвиток світового спорту та прославляння України на міжнародній арені був відзначений найвищими державними нагородами, включно зі званням Героя України. Сергій Бубка увійшов в історію не лише як рекордсмен, а як символ того, що людські можливості не мають меж.

#історія #події
Від місіонерського посту до мегаполісу: 4 грудня 1674 року — початок історії Чикаго.
Історія одного з найбільших міст Сполучених Штатів Америки – Чикаго – бере свій початок у глибокому XVII столітті, задовго до його офіційного заснування як поселення. Саме 4 грудня 1674 року на місці, де річка Чикаго впадає в озеро Мічиган, французький єзуїт, дослідник та місіонер Жак Маркетт (Jacques Marquette) заснував невеликий місіонерський пост, який згодом стане колискою майбутнього мегаполіса.

Жак Маркетт: Місіонер і першовідкривач

Жак Маркетт був однією з ключових фігур французької колонізації Північної Америки. У 1673 році він разом з картографом Луї Жольє здійснив грандіозну експедицію, що відкрила для європейців значну частину річки Міссісіпі. Повертаючись з цієї подорожі, Маркетт затримався на території сучасного штату Іллінойс, щоб виконати свою основну місію – поширення християнства серед місцевих корінних народів.
Місце, де нині розташоване Чикаго, було стратегічно важливим:
Географічне положення: Це був зручний портage (місце для перетягування каное між водними шляхами) між Великими озерами та річкою Міссісіпі через річку Чикаго та річку Дес-Плейнс.
Природні ресурси: Багаті мисливські угіддя та плідна земля.
Місцеві племена: Тут проживали племена іллінойсів, що були відкриті для контактів.

Заснування місіонерського посту

Уже в 1673 році Маркетт провів зиму в цьому районі, але постійний пост був заснований під час його другої подорожі. 4 грудня 1674 року він встановив тимчасову місіонерську станцію на березі річки Чикаго, збудувавши невелику хатину. Цей пост мав слугувати базою для подальшої євангелізації та пунктом збору інформації про місцеві племена.
Хоча це не було повноцінне місто чи військова фортеця, саме ця подія вважається першим відомим європейським поселенням на місці майбутнього Чикаго. Цей пост відіграв важливу роль як торгова точка та зупинка для французьких траперів і дослідників, які прямували у внутрішні райони континенту.

Спадщина та майбутнє Чикаго

Жак Маркетт помер у 1675 році, менш ніж через рік після заснування посту. Проте його діяльність заклала основу для подальшого французького, а пізніше й американського освоєння регіону. Місіонерський пост, хоч і був тимчасовим, привернув увагу до стратегічної важливості місця.
Протягом наступних століть тут існували торгові пости, військові форти (такі як Форт Дірборн) та невеликі поселення, поки в 1833 році не було офіційно засноване місто Чикаго, що згодом перетворилося на один із найбільших економічних та культурних центрів США.

Сьогодні Чикаго пишається своїм зв'язком з Жаком Маркеттом. На його честь названі вулиці, парки, університети, а також історичні пам'ятки. Це нагадування про те, як скромний місіонерський пост у диких землях став відправною точкою для розвитку сучасного мегаполісу.

#історія #події
Шлях до Червоної планети: 27 років тому NASA запустило «Mars Pathfinder».
4 грудня 1996 року з космічного стартового комплексу 17B на мисі Канаверал відбувся запуск ракети-носія Delta II, яка вивела на міжпланетну траєкторію апарат «Mars Pathfinder». Ця місія NASA стала справжнім проривом у дослідженні Марса, оскільки вперше в історії успішно доставила на поверхню Червоної планети не просто стаціонарний апарат, а мобільний марсохід.

Амбітні цілі та інноваційний підхід

Місія «Mars Pathfinder» була розроблена в рамках програми NASA «Faster, Better, Cheaper» (Швидше, Краще, Дешевше), яка передбачала створення ефективних та відносно недорогих космічних апаратів. Основними цілями місії були:
Демонстрація нових технологій: Вперше застосувати інноваційний метод посадки з використанням повітряних подушок для м'якого приземлення.
Дослідження атмосфери та поверхні Марса: Вивчити склад марсіанської атмосфери, геологічні особливості поверхні та зібрати дані про метеорологічні умови.
Випробування марсохода: Розгорнути та протестувати перший автономний марсохід під назвою «Sojourner», який мав провести геологічні дослідження у безпосередній близькості від посадкового модуля.
Посадка, що увійшла в історію
«Mars Pathfinder» приземлився на Марсі 4 липня 1997 року в районі долини Арес, стародавнього русла річки, де, як вважалося, могли бути відкладення гірських порід з різних регіонів планети. Процес посадки був справжнім технологічним дивом:
Апарат увійшов в атмосферу Марса на величезній швидкості.
Випустив парашут, який уповільнив його рух.
На висоті близько 300 метрів над поверхнею спрацювали ракетні двигуни.
За кілька секунд до приземлення надулися величезні повітряні подушки, що повністю оточили посадковий апарат.
Апарат відскочив від поверхні понад 15 разів, перш ніж остаточно зупинився.
Цей метод дозволив уникнути використання важких посадкових опор і значно спростив конструкцію, зробивши місію економічно вигіднішою.

«Sojourner» — перший дослідник Марса

Після успішної посадки розкрився посадковий модуль, і на поверхню Марса спустився марсохід «Sojourner» (названий на честь американської аболіціоністки Сожурнер Трут). Розміром з мікрохвильову піч, вагою всього 10,6 кг, він був оснащений камерами та спектрометром для аналізу хімічного складу ґрунту та каміння.
«Sojourner» працював на Марсі майже три місяці (планувалося 7 днів), подолавши понад 100 метрів та провівши аналізи 15 зразків ґрунту та каміння. Він передав на Землю тисячі унікальних зображень та величезний обсяг наукових даних, що дозволили вченим краще зрозуміти геологічну історію Марса.

Спадщина місії

Зв'язок з «Mars Pathfinder» був втрачений 27 вересня 1997 року, ймовірно, через відмову батарей або програмного забезпечення. Проте місія перевершила всі очікування, продемонструвавши:
Можливість недорогих та швидких місій на Марс.
Ефективність посадки з повітряними подушками, яку згодом використовували й інші успішні місії (наприклад, Mars Exploration Rovers «Spirit» і «Opportunity»).

Цінність мобільних платформ для детального дослідження поверхні планети

«Mars Pathfinder» та «Sojourner» відкрили нову еру роботизованих досліджень Марса, проклавши шлях для сучасних та амбітних місій, таких як «Curiosity» та «Perseverance». Це був сміливий крок, який надихнув мільйони людей на Землі та довів, що людство здатне сягати найдальших куточків Сонячної системи.

Міжнародний день людей з інвалідністю

Що це за день?
3 грудня кожного року світ відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю. На жаль, багато захворювань чи травм на сьогодні є невиліковними та обмежують людей у фізичних можливостях — вони не можуть виконувати звичні для кожної здорової людини функції. Від цього страждає близько 15% людей на планеті. Таких осіб називають людьми з інвалідністю. Люди з інвалідністю мають численні труднощі — побутові, психологічні, проблеми з освітою та працевлаштуванням. Їм часто притаманні нижчий рівень життя та часткова чи повна соціальна ізоляція.

Міжнародний день людей з інвалідністю в історії
1981
Проголошено ООН як Міжнародний рік людей з інвалідністю.
199121 березня
Прийнято Закон «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
1992
Організація Об’єднаних Націй проголосила 3 грудня Міжнародним днем людей з інвалідністю.
200613 грудня
Проголосована Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю. Вона набрала чинності 3 травня 2008 року.
200916 грудня
Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю була ратифікована Україною.
Часті Питання та відповіді про Міжнародний день людей з інвалідністю
Що означає слово інвалідність?
Слово походить від латинського «invalidus», що значить слабкий, немічний.

Чи має Міжнародний день людей з інвалідністю свій лозунг?
Так, кожного року визначається окремий лозунг для цього дня. Наприклад, лозунг 2020 року — «Не всі інвалідності є видимими». Ця тема спрямована на розуміння інвалідності, яку не можна побачити, наприклад, психічні хвороби або неврологічні розлади.

Чи образливе слово “інвалід”?
Так. І хоч донедавна воно було офіційним, тепер слід вживати “людина з інвалідністю”. Це прибирає оціночну характеристику з назви.

Чи може українець з інвалідністю для пошуку роботи звернутися в службу зайнятості України?
Так. Пошук відповідної роботи для цієї категорії громадян проводиться з урахуванням висновків медично-соціальних експертних комісій.

Які відомі люди мали інвалідність?
Таких людей дуже багато. Серед них — Людвіг ван Бетховен, Франклін Рузвельт, Ванга, Стівен Хокінг, Стіві Вандер. Всі вони є прикладом того, що люди з обмеженими можливостями можуть бути впливовими та важливими для суспільства.

В якій європейській країні найбільше працюючих людей з інвалідністю?
Ця країна — Німеччина. Майже 70% осіб з інвалідністю там здійснюють своє право на працевлаштування.

Як відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю?
В Міжнародний день людей з інвалідністю в Україні, як і в інших державах, проводяться різноманітні тематичні заходи — конференції, зустрічі, семінари. На них запрошуються державні чиновники, люди з обмеженими можливостями та представники правозахисних організацій. В умовах такого діалогу вирішення питань щодо побутових умов, медичних послуг, влаштування на роботу людей з інвалідністю є значно ефективнішим.

Навчальні заклади також проводять тематичні уроки та лекції для ознайомлення учнів та студентів з цією актуальною темою. Для кращого розуміння можна запропонувати дітям подивитися один чи кілька фільмів про те, яким яскравим може бути життя людей з обмеженими можливостями — наприклад, «Всесвіт Стіва Хокінга» або «Серфер душі».

Люди, які не мають особистого досвіду інвалідності, нечасто замислюються над її проблемами. Але цього дня є шанс згадати про те, що поруч з нами живуть співгромадяни з фізичними обмеженнями. Допомогти людині з інвалідністю піднятися сходами або просто принести покупки з магазину не займе багато часу, але такі дрібниці дуже багато важать і для того, хто приймає допомогу, і для того, хто допомагає. Це зберігає нашу спільну віру в людяність та добро.

Чому важлива ця подія?
Значення цього дня зовсім не в тому, щоб викликати почуття жалю до людей з особливими потребами. Навпаки, він нагадує нам про рівність таких людей з іншими громадянами. Але не слід забувати, що ці люди потребують допомоги та соціального захисту.

В нашій країні все ще не створені умови для вільного пересування людей з інвалідністю на вулицях, у транспорті та в громадських приміщеннях. Тому багато з них вимушені майже весь час проводити вдома, сподіваючись лише на допомогу членів сім’ї.
Дуже невеликі розміри пенсій з інвалідності не можуть забезпечити нормальний рівень життя, часто цих коштів не вистачає навіть на необхідне лікування. А влаштуватися на роботу людям з інвалідністю досить непросто, попри встановлені державою квоти.
Додає прикрощів також недостатнє сприйняття суспільством цих проблем.
Тож саме в концентрації уваги на труднощах людей з особливими потребами та пошуку їх вирішень і полягає важливість цього дня.