#поезія
А завтра — зима. Боже милий,чи,може, здалося?
Ще мляво гарбуз досипає на голому полі.
В повітрі пасемка — туман розпускає волосся
і топчуться стежкою тіні, похмурі та голі...

Гарцють вітри, листопадових коней муштрують.
Рушають у путь зубожілі листочки останні —
простившись на вік, безтурботно у щоки цілують
затомлену землю в німому, без зойку, зітханні...

А завтра — зима. Я не вірю. Ну, як то так стало?
В порозі ще гріють боки́ три каштани й горіхи...
Мені ще так мало цієї осінньої казки, так мало...
Я тут залишусь, у цім дні. Маю трохи ще втіхи...

А завтра — зима...

Людмила Галінська

#схуднення #прикол #гумор #штани #резинка

#поезія

Приходь до мене Осене на чай,
Я напечу тобі млинців із медом,
Укрию плечі старим картатим пледом.
Лишися на хвилиночку бодай.

Кружляє листя. Ллють сірі дощі.
Вороння каркає- набридливі музики.
Он, геть промокли твої любі черевики.
Холодна цівка стікає по плащі.

А в моїй хаті пахнуть спориші.
Ми будем листя у гербарій сортувати.
Брунатним лаком каштани малювати.
Підкинемо цурпалки до печí.

Надворі вітер. Холод пробирає.
А в хаті затишно і мурчик на печі.
Я казку почитаю для душі.
Хай теплий вогник радісно палає.


Оксана Лесик-Падучак

#поезія
З колишніх осеней...

Наснилась Осінь, руда панянка.
В широкім брилі з квіткaми руж.
У неї сукня в дрібну крапàнку,
вуста звабливі, зі смàком груш.
У неї коси -- морквяний спалах,
відтінок міді і шал пожеж.
У неї погляд листків опалих
і усміх сонця... Так-так, авжеж!
Вона, як фея, з казок дитячих,
чаклує мжичку, щоб на гриби.
По гривах пестить вітрів ледачих,
щоб в диких танцях листки жили.
Вона золòтить ранетам щоки,
корицю сипле в горнятко кави.
І крàде літо, як ті сороки,
що цуплять перстні в важких оправах
собі до сховку... Тo -- пані Осінь.
Щодень інакша. Як фея фей.
У неї срібло в рудім волоссі
буває часом , як у людей...

Наснилась Осінь...

Людмила Галінська

Може, осінь оця -- особлива?
Скільки їх у моєму житті ?
Кожна -- рідна. І в них я -- щаслива.
Як люблю я ці дні золоті.
Все багряне, руде і пахуче,
Кожен день -- як веснянка на носі...
Ці тумани, ажурно- тягучі,
І берези, такі довгокосі...
І каштани , -- малі антистреси,
І горіхи, --- вороняче щастя.
Пишні айстри, ще ті, баронеси.
Виногоади, як давнє причастя.
Запах ранків. І сиві морози.
І зайцІ', що от-от змінять шуби.
Гарбузи, що лежать при дорозі.
Перший дим із старенької груби.
Я все те кожен рік так чекаю.
Може, я вся із осені родом ?
Кожен раз у скарбничку складаю,
І у серці тримаю. Під кодом...


Людмила Галінська

Що в мене може бути на думці…

Осінь…
Човгаю парком, кленове листячко збираю.
Каштани. Знов же ж…

Зі старшими дітьми каштани збирали.
З молодшими дітьми каштани збирали.
З онукам каштани збирали…

Декілька минулих життів тому…

То нащось сьогодні сама собі половину кишені каштанів назбирала…

Міжнародний день костюма
Друзі, «привдягніться»! 13 жовтня чоловіки та жінки усього світу мають носити костюми – Міжнародний день костюма (International Suit Up Day). Звісно, якщо вони є прихильниками свята костюма, який відзначається в цей день. Водночас, гарно випрасувані штани, білу сорочку, краватку та піджак треба носити незалежно від того, чим ви зараз займаєтеся: працюєте в офісі, знаходитеся дома чи займаєтеся спортом. Це свято для людей з гарним почуттям гумору, а також для тих, хто полюбляє завжди бути вдягненим «ніби щойно від кравця». Тому святкуйте, веселіться, насолоджуйтеся.

Як виникла ідея відзначати Міжнародний день костюма?
Вперше Міжнародний день костюма відсвяткували в знаменитому американському телесеріалі під назвою «Як я зустрів вашу маму», котрий виходив на телеканалі CBS з 2005 по 2014 рік. Головний персонаж – холостяк та бабій Барні Стінсон, якого зіграв Ніл Патрік Гарріс, просто обожнює гарно вдягатися. Він завжди має елегантний вигляд, а костюм на ньому «сидить» наче влитий! Стінсон завжди носив тільки костюм, а «Привдягнися» – його крилата фраза. Прихильники телесеріалу запозичили лозунг Барні Стінсона та оголосили 13 жовтня Міжнародним днем костюма. На честь Стінсона 13 жовтня всі носять костюми, куди б вони не пішли: в школу, на роботу чи на вечірку.


Окремо слід відзначити оду костюму, яку виконав улюблений персонаж в одному з епізодів. Пісня називається: «Ніщо не пасує мені так, як костюм!».

Все почалося з серіалу
Вперше серіал «Як я зустрів вашу маму» вийшов в ефір 19 вересня 2005 року і налічує дев’ять сезонів. Режисерами цього популярного ситкому стали досвідчені в плані створення телевізійних серіалів Роб Грінберг і Памела Фрайман, яка працювала також над такими великими проектами як «Друзі» і «Санта-Барбара». Ідея серіалу належить Томасу Крейгу і Картеру Бейзу, які стали сценаристами і продюсерами серіалу.

Головна дія розгортається в 2030 році, коли головний герой Тед Мосбі (Джош Реднор) розповідає своїм дітям-підліткам про своє минуле, початок взаємин з їх мамою і історії, які траплялися з ним і його друзями в молодості, в 2005 році. Тед розповідає, що він почав активні пошуки своєї другої половинки, оскільки кращий друг Маршалл повідомив йому, що планує зробити пропозицію своїй дівчині Лілі.

Переконаний ловелас і холостяк, Барні Стінсон вважає себе найкращим другом Теда. Спеціаліст зі взаємин, фахівець з носіння костюмів та вигадування правил, він створює «Братанський Кодекс» або по-інакшому «Код Бро». У 2008 році видавництво «Simon & Schuster» випустило «Братанський кодекс» в друкованому вигляді.

#поезія
Осінь приходить у душу тихенько.
На пальчиках.
Так, ніби злодюжка якась...
Десь у середині серпня, коли сонце славно припікає, а по обіді блаженно ніжить , пестить, заколисує...
І ти геть її не згадуєш.
Ще не час
Не та пора.

Та вона вже тут.
Сидить під старим горіхом на дитячій гойдалці, колихаєтья...
Смакує чорні ожини твого занедбаного саду.
Лащиться рудим кошам попід ногами.
Стишує спеку.
Малює перші жовтаві прожилки на лапатому листі тополі.
І ти навіть не встигаєш осягнути всім своїм єством простоти її хитрого задуму, як опиняєшся в заручниках.
Вона стає володаркою твоєї душі.
Ще в серпні...
Коли все довкола зелене, погідне та пахуче.

Заходить без запрошень.
Лишається надовго.
Пробуджує нові чуття та емоції.
І ти піддаєшся на її умови.
Впокорюєшся...
Заварюєш липовий чай у глиняному кухлику,
чекаєш кислих ранетів, аби скуштувати шматочок шарлотки з корицею.
Споглядаєш як жовтіє сад і коротшають дні.
Чекаєш затяжних дощів у обіймах сивої мряки.
Збираєш кольорове листя, брунатні каштани, пізню малину та клаптики літніх спогадів...
І вже не хочеш її відпускати.
Вона стає рідною.
Вона стає частиною тебе.
Чи ти стаєш її клаптиком...


Людмила Галінська

#поезія

Коли вже скапає з троянд святий єлей..
Сап'янове пелюстя потемніє..
Завáрить Осінь грушовий глінтвейн..
Й від того чару трішечки сп'яніє.

Роздмухає кадилом сиву мряку.
Розпатлає жоржини у саду.
Збере у кошіль калатáлки маку.
Повигинає бадилля у дугу.

Порозмальовує в ставку латаття..
В коралево- бурштинові тони.
В загравах запалúть багаття.
І заколише бджіл в медові сни.

Черлені лýскавки розвісить на калину..
Карі каштани покриє у емаль.
Розтягне ніч і укоротить днину.
І забринить у серці тихий жаль.

Зір міріади заплете в стожари..
Розкине їх на чорний гобелен.
Останні цвіркуни заграють у флояри.

Хто на шляху зустріне Осінь-- той блажен.

Оксана Лесик-Падучак

#поезія
Хмурий ранок блукає в садках,
На городах огудина сохне.
В хащах тихо... Стривожений птах
Десь зненацька сполохано тьохне.

Гарбузи закруглили боки –
Цього року їх сила-силенна!
Ніч холодна далася взнаки:
Присмачила ту сірість буденну.

Крук горіхом торохнув притьмом
І смакує солодке ядерце.
Опустіли поля за селом,
Мостить з листя тварина кубельце.

Покотились каштани в бур'ян,
Тихо нишпорять в травах пожухлих.
Клен вдягає святковий жупан
І тремтить, поки вітер не вщухне.


Віра Джерельна

‼️УВАГА! ЗНИК ХЛОПЕЦЬ!

Поліція Київщини розшукує неповнолітнього Данила Терещука, 15 років, з м. Фастів.
28 вересня близько 23:30 він вийшов з дому і не повернувся.

Прикмети: зріст ~170 см, щільної статури, волосся русяве коротке.
Одяг: чорні спортивні штани, темна куртка.

👉 Якщо володієте будь-якою інформацією про місцеперебування хлопця — телефонуйте 102 або за номером +380933034986.