• Часто чую, що їсти здорову їжу це дорого…

    Дійсно, зараз ціни на продукти шалено летять у космос і кожного разу дивуєшся, чому пакет напівпустий, порівняно з минулим разом, а грошей платиш більше… 😒

    Але часто люди попадають під вплив маркетингу і вважають дорожчі, екзотичніші і розрекламовані продукти більш корисними.

    Хочу показати вам на прикладах, що можна обирати дешевші продукти, які практично нічим не поступаються дорогим, а буває що і навпаки є більш щільнішими на вітаміни та мікроелементи👌

    Якщо було цікаво - ❤️
    Часто чую, що їсти здорову їжу це дорого… Дійсно, зараз ціни на продукти шалено летять у космос і кожного разу дивуєшся, чому пакет напівпустий, порівняно з минулим разом, а грошей платиш більше… 😒 Але часто люди попадають під вплив маркетингу і вважають дорожчі, екзотичніші і розрекламовані продукти більш корисними. Хочу показати вам на прикладах, що можна обирати дешевші продукти, які практично нічим не поступаються дорогим, а буває що і навпаки є більш щільнішими на вітаміни та мікроелементи👌 Якщо було цікаво - ❤️
    46переглядів
  • #історія #постаті #музика
    Коли мова заходить про Селін Діон, музичні критики зазвичай розділяються на два табори: одні шукають беруші, інші — носовички. Але якщо відкинути сентиментальну позолоту, перед нами постає унікальний антропологічний та технічний феномен. Діон — це не просто голос, це ідеально налаштований біологічний інструмент, що виник на перетині квебекського провінціалізму та агресивного глобалізму.

    ​Її шлях до олімпу нагадує ретельно сплановану військову операцію. Вихід на англомовний ринок був би неможливим без диктаторської дисципліни та повної відмови від вокальних дефектів, які зазвичай роблять виконавця "людяним". Вона стала символом епохи, де технічна досконалість запису почала домінувати над сирим драйвом. Поки гранж-сцена в Сіетлі захлиналася від власного відчаю та брудних гітар, Селін уособлювала стерильний, доведений до абсолюту комфорт.
    ​Цікаво спостерігати, як її творчість трансформувалася під впливом технологій. Вона була однією з перших, хто зрозумів: у світі, де звук стає цифровим, потрібно співати так, щоб жоден алгоритм не знайшов похибки. Її вокал — це математична модель щирості. Це особливо помітно в історії з My Heart Will Go On. Діон спочатку терпіти не могла цю пісню, вважаючи її занадто солодкою навіть для свого репертуару. Проте комерційне чуття та продюсерський розрахунок створили гімн, що став не просто саундтреком, а звуковим фоном для цілого покоління, яке повірило, що трагедію можна упакувати в ідеальний радіоформат.

    ​У певному сенсі Діон — це відповідь музичної індустрії на запит про стабільність. Вона не бунтувала, не ламала готелів і не зловживала речовинами. Її єдиною залежністю була точність. Навіть зараз, зіткнувшись із рідкісною хворобою, вона демонструє ту саму крижану витривалість, яка зробила її іконою. Це історія про те, як голос може стати архітектурною спорудою — монументальною, дещо холодною, але бездоганно спроектованою.
    #історія #постаті #музика Коли мова заходить про Селін Діон, музичні критики зазвичай розділяються на два табори: одні шукають беруші, інші — носовички. Але якщо відкинути сентиментальну позолоту, перед нами постає унікальний антропологічний та технічний феномен. Діон — це не просто голос, це ідеально налаштований біологічний інструмент, що виник на перетині квебекського провінціалізму та агресивного глобалізму. ​Її шлях до олімпу нагадує ретельно сплановану військову операцію. Вихід на англомовний ринок був би неможливим без диктаторської дисципліни та повної відмови від вокальних дефектів, які зазвичай роблять виконавця "людяним". Вона стала символом епохи, де технічна досконалість запису почала домінувати над сирим драйвом. Поки гранж-сцена в Сіетлі захлиналася від власного відчаю та брудних гітар, Селін уособлювала стерильний, доведений до абсолюту комфорт. ​Цікаво спостерігати, як її творчість трансформувалася під впливом технологій. Вона була однією з перших, хто зрозумів: у світі, де звук стає цифровим, потрібно співати так, щоб жоден алгоритм не знайшов похибки. Її вокал — це математична модель щирості. Це особливо помітно в історії з My Heart Will Go On. Діон спочатку терпіти не могла цю пісню, вважаючи її занадто солодкою навіть для свого репертуару. Проте комерційне чуття та продюсерський розрахунок створили гімн, що став не просто саундтреком, а звуковим фоном для цілого покоління, яке повірило, що трагедію можна упакувати в ідеальний радіоформат. ​У певному сенсі Діон — це відповідь музичної індустрії на запит про стабільність. Вона не бунтувала, не ламала готелів і не зловживала речовинами. Її єдиною залежністю була точність. Навіть зараз, зіткнувшись із рідкісною хворобою, вона демонструє ту саму крижану витривалість, яка зробила її іконою. Це історія про те, як голос може стати архітектурною спорудою — монументальною, дещо холодною, але бездоганно спроектованою.
    Love
    1
    255переглядів 1 Поширень
  • #дати #свята
    Всесвітній день конструктора LEGO: Як пластикова цеглинка захопила світ.
    28 січня 1958 року о 13:58 сталася подія, що назавжди змінила дитинство мільйонів людей: Готфрід Кірк Крістіансен запатентував систему з’єднання пластикових цеглинок за принципом «шип-паз». З того моменту конструктор перестав бути просто іграшкою і став окремою мовою творчості, архітектури та навіть інженерії. 🧱✨

    Від дерева до пластику: Шлях через пожежі

    Історія LEGO почалася в майстерні данського теслі Оле Кірка Крістіансена, який виготовляв дерев’яні іграшки. Сама назва походить від данського «Leg Godt», що означає «грай добре». Але справжній прорив стався, коли родина перейшла на пластик. Цікаво, що завод Крістіансена кілька разів вщент згорав, але кожного разу він починав заново. Така впертість — справжній фундамент успіху. 🔥🏭

    Геніальність у простоті: Система, що не застаріває

    Унікальність LEGO в тому, що цеглинка, виготовлена у 1958 році, ідеально підійде до набору, купленого сьогодні у 2026-му. Компанія дотримується неймовірно жорстких стандартів якості: форма для відливання деталей має точність до 0,002 мм. Саме тому цеглинки так надійно тримаються вкупі й так приємно «клікають» при з’єднанні. 📐🎯

    LEGO — це не лише для дітей

    Сьогодні LEGO — це серйозний інструмент:
    Для дорослих (AFOL — Adult Fans of LEGO): Складні набори архітектури, автомобілів чи космічних апаратів стали об’єктом колекціонування та інвестицій. Деякі набори дорожчають швидше за золото. 📈🚗
    Для освіти: Серії як LEGO Education допомагають дітям вивчати робототехніку та програмування. 🤖🎓
    Для психології: Метод LEGO Serious Play використовують у великих корпораціях для візуалізації ідей та розв'язання конфліктів.
    Більше, ніж пластик
    LEGO — це парки Legoland, повнометражні фільми, відеоігри та навіть цілі спільноти ентузіастів, що створюють гігантські копії міст або історичних подій. У Данії навіть побудували «LEGO House» — будинок, що виглядає як конструктор і є справжнім храмом креативності. 🇩🇰🏠

    Сьогодні чудовий привід дістати стару коробку з-під ліжка або купити новий набір, адже конструювання — це найкращий спосіб зняти стрес і відчути себе творцем власного всесвіту. Головне — не наступити на детальку босою ногою! 🦶🚫
    #дати #свята Всесвітній день конструктора LEGO: Як пластикова цеглинка захопила світ. 28 січня 1958 року о 13:58 сталася подія, що назавжди змінила дитинство мільйонів людей: Готфрід Кірк Крістіансен запатентував систему з’єднання пластикових цеглинок за принципом «шип-паз». З того моменту конструктор перестав бути просто іграшкою і став окремою мовою творчості, архітектури та навіть інженерії. 🧱✨ Від дерева до пластику: Шлях через пожежі Історія LEGO почалася в майстерні данського теслі Оле Кірка Крістіансена, який виготовляв дерев’яні іграшки. Сама назва походить від данського «Leg Godt», що означає «грай добре». Але справжній прорив стався, коли родина перейшла на пластик. Цікаво, що завод Крістіансена кілька разів вщент згорав, але кожного разу він починав заново. Така впертість — справжній фундамент успіху. 🔥🏭 Геніальність у простоті: Система, що не застаріває Унікальність LEGO в тому, що цеглинка, виготовлена у 1958 році, ідеально підійде до набору, купленого сьогодні у 2026-му. Компанія дотримується неймовірно жорстких стандартів якості: форма для відливання деталей має точність до 0,002 мм. Саме тому цеглинки так надійно тримаються вкупі й так приємно «клікають» при з’єднанні. 📐🎯 LEGO — це не лише для дітей Сьогодні LEGO — це серйозний інструмент: Для дорослих (AFOL — Adult Fans of LEGO): Складні набори архітектури, автомобілів чи космічних апаратів стали об’єктом колекціонування та інвестицій. Деякі набори дорожчають швидше за золото. 📈🚗 Для освіти: Серії як LEGO Education допомагають дітям вивчати робототехніку та програмування. 🤖🎓 Для психології: Метод LEGO Serious Play використовують у великих корпораціях для візуалізації ідей та розв'язання конфліктів. Більше, ніж пластик LEGO — це парки Legoland, повнометражні фільми, відеоігри та навіть цілі спільноти ентузіастів, що створюють гігантські копії міст або історичних подій. У Данії навіть побудували «LEGO House» — будинок, що виглядає як конструктор і є справжнім храмом креативності. 🇩🇰🏠 Сьогодні чудовий привід дістати стару коробку з-під ліжка або купити новий набір, адже конструювання — це найкращий спосіб зняти стрес і відчути себе творцем власного всесвіту. Головне — не наступити на детальку босою ногою! 🦶🚫
    Love
    1
    166переглядів
  • #історія #події
    ​Сьогодні ми сприймаємо наш прапор як константу, але 28 січня 1992 року Верховна Рада України займалася справою, яка для багатьох тодішніх депутатів виглядала як сеанс екзорцизму. Саме цього дня була прийнята Постанова «Про Державний прапор України», яка офіційно легітимізувала синьо-жовте полотнище. 🇺🇦

    ​Бюрократія проти історії

    ​Хоча незалежність проголосили ще в серпні 1991-го, а прапор над куполом парламенту підняли 4 вересня, де-юре держава все ще перебувала у дивному «підвішеному» стані. Комуністична більшість, відома як «Група 239», відчувала фантомні болі за червоно-лазуровим прапором УРСР. Для них синьо-жовті кольори десятиліттями були «петлюрівщиною» та «буржуазним націоналізмом».
    ​Проте під тиском реальності та результатів грудневого референдуму, навіть найзапеклішим прихильникам серпа і молота довелося змиритися. Постанова № 2067-XII була лаконічною: прямокутне полотнище з двох рівних за шириною горизонтальних смуг. Крапка. Жодних компромісних зірочок чи калинових гілок, які намагалися «втулити» реформатори-перестрахувальники. 📑

    ​Чому це було важливо?

    ​До цього моменту використання національної символіки в офіційних документах чи на міжнародній арені було предметом юридичних маніпуляцій. росія вже тоді з неприхованим скепсисом спостерігала за процесом «декомунізації» українського неба, сподіваючись на якийсь формат «СНД-ної» єдності в символах. Затвердження прапора стало чітким сигналом: повернення до москви та її червоних стандартів не буде. 🚫🚩

    ​Геральдичні баталії та міфи

    ​Цікаво, що саме в ті часи почали активно плодитися міфи про те, що прапор треба «перевернути», бо він, мовляв, не за фен-шуєм чи не за правилами геральдики. Насправді ж, порядок кольорів (синій зверху, жовтий знизу) був остаточно закріплений ще в часи УНР та української держави Павла Скоропадського. 28 січня 1992 року депутати просто підтвердили спадковість, яку не змогли стерти роки радянської окупації.
    ​Сьогодні цей прапор — це не просто «небо і пшениця». Це символ, за який люди йшли в тюрми в СРСР і за який сьогодні віддають життя на фронті. Бюрократичний папірець 1992 року лише зафіксував те, що українці вже давно вирішили для себе на площах. 🦾
    #історія #події ​Сьогодні ми сприймаємо наш прапор як константу, але 28 січня 1992 року Верховна Рада України займалася справою, яка для багатьох тодішніх депутатів виглядала як сеанс екзорцизму. Саме цього дня була прийнята Постанова «Про Державний прапор України», яка офіційно легітимізувала синьо-жовте полотнище. 🇺🇦 ​Бюрократія проти історії ​Хоча незалежність проголосили ще в серпні 1991-го, а прапор над куполом парламенту підняли 4 вересня, де-юре держава все ще перебувала у дивному «підвішеному» стані. Комуністична більшість, відома як «Група 239», відчувала фантомні болі за червоно-лазуровим прапором УРСР. Для них синьо-жовті кольори десятиліттями були «петлюрівщиною» та «буржуазним націоналізмом». ​Проте під тиском реальності та результатів грудневого референдуму, навіть найзапеклішим прихильникам серпа і молота довелося змиритися. Постанова № 2067-XII була лаконічною: прямокутне полотнище з двох рівних за шириною горизонтальних смуг. Крапка. Жодних компромісних зірочок чи калинових гілок, які намагалися «втулити» реформатори-перестрахувальники. 📑 ​Чому це було важливо? ​До цього моменту використання національної символіки в офіційних документах чи на міжнародній арені було предметом юридичних маніпуляцій. росія вже тоді з неприхованим скепсисом спостерігала за процесом «декомунізації» українського неба, сподіваючись на якийсь формат «СНД-ної» єдності в символах. Затвердження прапора стало чітким сигналом: повернення до москви та її червоних стандартів не буде. 🚫🚩 ​Геральдичні баталії та міфи ​Цікаво, що саме в ті часи почали активно плодитися міфи про те, що прапор треба «перевернути», бо він, мовляв, не за фен-шуєм чи не за правилами геральдики. Насправді ж, порядок кольорів (синій зверху, жовтий знизу) був остаточно закріплений ще в часи УНР та української держави Павла Скоропадського. 28 січня 1992 року депутати просто підтвердили спадковість, яку не змогли стерти роки радянської окупації. ​Сьогодні цей прапор — це не просто «небо і пшениця». Це символ, за який люди йшли в тюрми в СРСР і за який сьогодні віддають життя на фронті. Бюрократичний папірець 1992 року лише зафіксував те, що українці вже давно вирішили для себе на площах. 🦾
    Love
    1
    114переглядів 1 Поширень
  • #історія #музика
    Коли ми говоримо про Френка Сінатру, ми зазвичай уявляємо оксамитовий баритон, бездоганний смокінг і склянку джеку з двома кубиками льоду. Але якщо прибрати цей голлівудський глянець, перед нами постане людина, яка фактично винайшла концепцію сучасного поп-ідола та радикально змінила технологію запису звуку.

    До появи Сінатри естрадний співак був лише функцією при оркестрі. Соліст виходив, відпрацьовував свою партію і зникав у тіні диригента. Френсіс Альберт змінив ієрархію: він зробив мікрофон своїм головним інструментом, а не просто засобом посилення звуку. 🎻

    Він першим зрозумів, що конденсаторний мікрофон дозволяє не кричати на весь зал, а шепотіти прямо у вухо слухачеві. Це була інтимність, поставлена на промислові рейки. Сінатра опанував техніку бельканто і застосував її до популярної пісні, навчившись затримувати дихання так, як це робили плавці (чим він, власне, і займався для тренування легень). Результатом став легато-фразінг — манера, де слова плавно перетікають одне в інше без розривів, створюючи ілюзію нескінченної мелодії.

    Проте за ідеальним звуком ховалася складна політична гра. Сінатра був втіленням м'якої сили США. Його зв'язки з родиною Кеннеді та водночас із сумнівними джентльменами з Чикаго робили його постать значно об'ємнішою за звичайного артиста. Він був соціальною зброєю: італійський емігрант, який став обличчям американського істеблішменту, доводячи, що в цій країні ти можеш бути ким завгодно, якщо маєш достатньо нахабства і таланту.

    Цікаво, що в радянському союзі, і зокрема в москві та по всій території тогочасної росії, музика Сінатри тривалий час сприймалася як буржуазний елемент. Хоча пізніше, коли залізна завіса почала іржавіти, його записи стали символом недосяжної свободи та комфорту. Поки в підвалах москви слухали хрипкі копії на рентгенівських знімках, світ уже насолоджувався концептуальними альбомами Френка, такими як In the Wee Small Hours, що став першим в історії справді цілісним альбомом-настроєм, а не просто збіркою випадкових синглів.

    Сінатра не просто співав про кохання чи Нью-Йорк. Він співав про владу над власним голосом, над залом і над епохою. Він перетворив естраду на інтелектуальний перформанс, де кожна пауза мала вагу золота, а кожен рух капелюха був вивіреним актом драматургії. 🥃

    https://youtu.be/qeq3d38F4xc?si=mF8t6-M0OJK6xbK9
    #історія #музика Коли ми говоримо про Френка Сінатру, ми зазвичай уявляємо оксамитовий баритон, бездоганний смокінг і склянку джеку з двома кубиками льоду. Але якщо прибрати цей голлівудський глянець, перед нами постане людина, яка фактично винайшла концепцію сучасного поп-ідола та радикально змінила технологію запису звуку. До появи Сінатри естрадний співак був лише функцією при оркестрі. Соліст виходив, відпрацьовував свою партію і зникав у тіні диригента. Френсіс Альберт змінив ієрархію: він зробив мікрофон своїм головним інструментом, а не просто засобом посилення звуку. 🎻 Він першим зрозумів, що конденсаторний мікрофон дозволяє не кричати на весь зал, а шепотіти прямо у вухо слухачеві. Це була інтимність, поставлена на промислові рейки. Сінатра опанував техніку бельканто і застосував її до популярної пісні, навчившись затримувати дихання так, як це робили плавці (чим він, власне, і займався для тренування легень). Результатом став легато-фразінг — манера, де слова плавно перетікають одне в інше без розривів, створюючи ілюзію нескінченної мелодії. Проте за ідеальним звуком ховалася складна політична гра. Сінатра був втіленням м'якої сили США. Його зв'язки з родиною Кеннеді та водночас із сумнівними джентльменами з Чикаго робили його постать значно об'ємнішою за звичайного артиста. Він був соціальною зброєю: італійський емігрант, який став обличчям американського істеблішменту, доводячи, що в цій країні ти можеш бути ким завгодно, якщо маєш достатньо нахабства і таланту. Цікаво, що в радянському союзі, і зокрема в москві та по всій території тогочасної росії, музика Сінатри тривалий час сприймалася як буржуазний елемент. Хоча пізніше, коли залізна завіса почала іржавіти, його записи стали символом недосяжної свободи та комфорту. Поки в підвалах москви слухали хрипкі копії на рентгенівських знімках, світ уже насолоджувався концептуальними альбомами Френка, такими як In the Wee Small Hours, що став першим в історії справді цілісним альбомом-настроєм, а не просто збіркою випадкових синглів. Сінатра не просто співав про кохання чи Нью-Йорк. Він співав про владу над власним голосом, над залом і над епохою. Він перетворив естраду на інтелектуальний перформанс, де кожна пауза мала вагу золота, а кожен рух капелюха був вивіреним актом драматургії. 🥃 https://youtu.be/qeq3d38F4xc?si=mF8t6-M0OJK6xbK9
    Like
    1
    230переглядів
  • #історія #постаті
    Його ім’я давно стало синонімом абсолютної геніальності. 27 січня світ відзначає день народження Вольфганга Амадея Моцарта — людини, яка не просто писала музику, а, здавалося, перекладала звуки сфер на зрозумілу нам мову. 🎹✨
    Геній поза часом: Чому музика Моцарта досі керує світом?
    Моцарт був справжнім "вундеркіндом" у часи, коли це слово ще не було мейнстримом. У 5 років він уже складав перші п'єси, у 6 — гастролював Європою, а у 12 — написав свою першу оперу. Але за фасадом блискучого успіху ховалася людина неймовірної працездатності та трагічної долі. Він створював шедеври зі швидкістю, яка сьогодні здається надлюдською: понад 600 творів за коротке життя, що обірвалося у 35 років. 🎼🎻

    Музика Моцарта — це унікальне поєднання легкості, яка межує з дитячою щирістю, та глибокого драматизму, що зазирає в саму безодню людської душі. Від грайливого «Весілля Фігаро» до величного і похмурого «Реквієму» — він охопив увесь спектр людських емоцій. Цікаво, що вчені досі досліджують так званий «ефект Моцарта», стверджуючи, що його гармонії здатні покращувати пам'ять та знімати стрес. Хто знав, що класика XVIII століття стане кращою терапією для людини цифрової ери? 🎧🧠

    Для України постать Моцарта має й особливий, родинний вимір. Його молодший син, Франц Ксавер Моцарт, прожив понад 30 років у Львові. Він був видатним педагогом, композитором та диригентом, заснувавши перше в місті світське музичне товариство «Цецилія». Тож дух великого Амадея незримо присутній у величних залах Львівської опери та на бруківці старого міста. 🏛️🇺🇦

    Моцарт не намагався бути "модним" — він був справжнім. Його творчість пережила королів, імператорів та ідеології, довівши, що чиста краса є найтривкішою валютою в історії людства. 🕯️👑
    #історія #постаті Його ім’я давно стало синонімом абсолютної геніальності. 27 січня світ відзначає день народження Вольфганга Амадея Моцарта — людини, яка не просто писала музику, а, здавалося, перекладала звуки сфер на зрозумілу нам мову. 🎹✨ Геній поза часом: Чому музика Моцарта досі керує світом? Моцарт був справжнім "вундеркіндом" у часи, коли це слово ще не було мейнстримом. У 5 років він уже складав перші п'єси, у 6 — гастролював Європою, а у 12 — написав свою першу оперу. Але за фасадом блискучого успіху ховалася людина неймовірної працездатності та трагічної долі. Він створював шедеври зі швидкістю, яка сьогодні здається надлюдською: понад 600 творів за коротке життя, що обірвалося у 35 років. 🎼🎻 Музика Моцарта — це унікальне поєднання легкості, яка межує з дитячою щирістю, та глибокого драматизму, що зазирає в саму безодню людської душі. Від грайливого «Весілля Фігаро» до величного і похмурого «Реквієму» — він охопив увесь спектр людських емоцій. Цікаво, що вчені досі досліджують так званий «ефект Моцарта», стверджуючи, що його гармонії здатні покращувати пам'ять та знімати стрес. Хто знав, що класика XVIII століття стане кращою терапією для людини цифрової ери? 🎧🧠 Для України постать Моцарта має й особливий, родинний вимір. Його молодший син, Франц Ксавер Моцарт, прожив понад 30 років у Львові. Він був видатним педагогом, композитором та диригентом, заснувавши перше в місті світське музичне товариство «Цецилія». Тож дух великого Амадея незримо присутній у величних залах Львівської опери та на бруківці старого міста. 🏛️🇺🇦 Моцарт не намагався бути "модним" — він був справжнім. Його творчість пережила королів, імператорів та ідеології, довівши, що чиста краса є найтривкішою валютою в історії людства. 🕯️👑
    Like
    1
    147переглядів
  • #історія #речі
    🪨 Грифельна дошка: Планшет, що виховав людство 🪨
    До того як папір став дешевим і доступним, мільйони дітей по всьому світу починали свій шлях до знань з невеликого шматка чорного каменю в дерев'яній рамі. Це був "багаторазовий зошит", який можна було обнулити одним помахом мокрої ганчірки.

    ⛰️ Дарунок гір

    Матеріалом для таких дошок слугував сланець — природний камінь, який легко розколюється на тонкі та рівні пластини. Назва "грифель" походить від німецького Griffel (паличка для письма). Спочатку це були просто загострені шматочки того самого сланцю, які залишали на дошці світлу подряпину.

    🏫 Революція в класі

    До кінця XVIII століття навчання було переважно індивідуальним: вчитель підходив до кожного учня окремо. Але у 1801 році Джеймс Пілланс, директор школи в Единбурзі, зробив радикальний крок. Він взяв багато маленьких грифельних дошок і з'єднав їх в одну величезну на стіні.
    Так з’явилася перша шкільна дошка. Тепер вчитель міг малювати карти та писати формули відразу для всіх, що назавжди змінило формат масової освіти.

    🧹 Екологічність та гігієна

    Грифельні дошки були ідеальними для бідних сімей: один раз купив — і користуєшся роками. Проте була й темна сторона. У XIX столітті діти часто витирали дошки просто рукавом або... власною слиною. Через це школи часто ставали центрами поширення хвороб, поки вчителі не почали суворо вимагати використання індивідуальних губок.

    🎨 Від сланцю до гаджетів

    У середині XX століття грифельні дошки почали витісняти зелені та чорні дошки з металу, вкриті порцеляновою емаллю (на них писали вже крейдою). А згодом з'явилися білі маркерні дошки та інтерактивні панелі.
    Цікаво, що сучасні графічні планшети та iPad багато в чому повторюють концепцію грифельної дошки: нескінченна поверхня для письма, де будь-яку помилку можна миттєво стерти.
    #історія #речі 🪨 Грифельна дошка: Планшет, що виховав людство 🪨 До того як папір став дешевим і доступним, мільйони дітей по всьому світу починали свій шлях до знань з невеликого шматка чорного каменю в дерев'яній рамі. Це був "багаторазовий зошит", який можна було обнулити одним помахом мокрої ганчірки. ⛰️ Дарунок гір Матеріалом для таких дошок слугував сланець — природний камінь, який легко розколюється на тонкі та рівні пластини. Назва "грифель" походить від німецького Griffel (паличка для письма). Спочатку це були просто загострені шматочки того самого сланцю, які залишали на дошці світлу подряпину. 🏫 Революція в класі До кінця XVIII століття навчання було переважно індивідуальним: вчитель підходив до кожного учня окремо. Але у 1801 році Джеймс Пілланс, директор школи в Единбурзі, зробив радикальний крок. Він взяв багато маленьких грифельних дошок і з'єднав їх в одну величезну на стіні. Так з’явилася перша шкільна дошка. Тепер вчитель міг малювати карти та писати формули відразу для всіх, що назавжди змінило формат масової освіти. 🧹 Екологічність та гігієна Грифельні дошки були ідеальними для бідних сімей: один раз купив — і користуєшся роками. Проте була й темна сторона. У XIX столітті діти часто витирали дошки просто рукавом або... власною слиною. Через це школи часто ставали центрами поширення хвороб, поки вчителі не почали суворо вимагати використання індивідуальних губок. 🎨 Від сланцю до гаджетів У середині XX століття грифельні дошки почали витісняти зелені та чорні дошки з металу, вкриті порцеляновою емаллю (на них писали вже крейдою). А згодом з'явилися білі маркерні дошки та інтерактивні панелі. Цікаво, що сучасні графічні планшети та iPad багато в чому повторюють концепцію грифельної дошки: нескінченна поверхня для письма, де будь-яку помилку можна миттєво стерти.
    Like
    1
    113переглядів
  • #дати #свята
    Вартові кордонів: Міжнародний день митника 🛂
    Сьогодні професійне свято тих, хто стоїть на першій лінії економічної безпеки кожної держави. Міжнародний день митника (International Customs Day) був заснований у 1983 році на честь першої сесії Ради митного співробітництва, яка відбулася саме 26 січня 1953 року в Брюсселі. Згодом ця організація перетворилася на всесвітньо відому Всесвітню митну організацію (WCO). 🌍

    Більше, ніж просто перевірка валіз

    Багато хто асоціює митницю лише з чергами на кордоні або суворим питанням: «Чи є у вас щось для декларування?». Проте сучасна митниця — це складний механізм, що бореться з контрабандою зброї, наркотиків, предметів мистецтва та незаконним вивезенням капіталу. В умовах цифрового світу митники перетворюються на аналітиків, які відстежують глобальні ланцюги постачань. 💻

    Митниця та історія

    Цікаво, що митна справа — одна з найдавніших у світі. Наприклад, у стародавніх Афінах мито на ввіз товарів становило 2\%. А в українській історії митні збори (так зване «мито») згадуються ще в договорах київських князів з Візантією. Вже тоді люди розуміли: без контролю над потоками товарів держава втрачає силу. 🏺

    Собаки-герої

    Окремої згадки заслуговують чотирилапі «співробітники» митниці. Службові собаки здатні виявити те, що не завжди під силу навіть сучасним сканерам. Вони знаходять контрабандну готівку, сигарети та заборонені речовини, часто стаючи справжніми зірками новинних стрічок. 🐕

    Сучасний контекст для України

    Для України сьогодні цей день має особливе значення. Митна служба — це не лише наповнення бюджету, а й контроль за військовою та гуманітарною допомогою. Реформа митниці залишається одним із ключових викликів на нашому шляху до Європейського Союзу, де кордони мають бути прозорими для друзів та надійним замком для ворогів. 🇪🇺🇺🇦

    Тож сьогодні варто подякувати тим митникам, які чесно виконують свою роботу, захищаючи інтереси держави та кожного з нас.
    #дати #свята Вартові кордонів: Міжнародний день митника 🛂 Сьогодні професійне свято тих, хто стоїть на першій лінії економічної безпеки кожної держави. Міжнародний день митника (International Customs Day) був заснований у 1983 році на честь першої сесії Ради митного співробітництва, яка відбулася саме 26 січня 1953 року в Брюсселі. Згодом ця організація перетворилася на всесвітньо відому Всесвітню митну організацію (WCO). 🌍 Більше, ніж просто перевірка валіз Багато хто асоціює митницю лише з чергами на кордоні або суворим питанням: «Чи є у вас щось для декларування?». Проте сучасна митниця — це складний механізм, що бореться з контрабандою зброї, наркотиків, предметів мистецтва та незаконним вивезенням капіталу. В умовах цифрового світу митники перетворюються на аналітиків, які відстежують глобальні ланцюги постачань. 💻 Митниця та історія Цікаво, що митна справа — одна з найдавніших у світі. Наприклад, у стародавніх Афінах мито на ввіз товарів становило 2\%. А в українській історії митні збори (так зване «мито») згадуються ще в договорах київських князів з Візантією. Вже тоді люди розуміли: без контролю над потоками товарів держава втрачає силу. 🏺 Собаки-герої Окремої згадки заслуговують чотирилапі «співробітники» митниці. Службові собаки здатні виявити те, що не завжди під силу навіть сучасним сканерам. Вони знаходять контрабандну готівку, сигарети та заборонені речовини, часто стаючи справжніми зірками новинних стрічок. 🐕 Сучасний контекст для України Для України сьогодні цей день має особливе значення. Митна служба — це не лише наповнення бюджету, а й контроль за військовою та гуманітарною допомогою. Реформа митниці залишається одним із ключових викликів на нашому шляху до Європейського Союзу, де кордони мають бути прозорими для друзів та надійним замком для ворогів. 🇪🇺🇺🇦 Тож сьогодні варто подякувати тим митникам, які чесно виконують свою роботу, захищаючи інтереси держави та кожного з нас.
    Like
    1
    92переглядів
  • Оновився рейтинг The Ring у суперлегкій вазі: Сміт на 1-й позиції

    Суперлегковаговик Далтон Сміт (19-0, 14 КО) влаштував минулого тижня невеликий апсет. У виїзному шоу відібрав пояс чемпіона WBC у Субріеля Матіаса (23-3, 22 КО) — нокаутував нокаутера в 5-му раунді.
    Перемога дозволила Сміту піднятися з 7-ї позиції на 1-е місце в рейтингу дивізіону за версією The Ring. Вище тільки чемпіон — володар пояса WBO Теофімо Лопес.

    Очікується, що в наступному бою Далтон битиметься з обов'язковим претендентом Альберто Пуельо — він в The Ring на 3-му місці.

    Цікаво, що Матіас, який відібрав пояс у Пуельо влітку минулого року, значно нижче — на 7-му рядку.

    Топ-10 суперлегкої ваги за версією The Ring

    Чемпіон: Теофімо Лопес
    №1: Далтон Сміт
    №2: Річардсон Хітчінс
    №3: Альберто Пуельо
    №4: Арнольд Барбоса, мл.
    №5: Гері Антуанн Расселл
    №6: Сандор Мартін
    №7: Субріель Матіас
    №8: Адам Азім
    №9: Ліндольфо Дельгадо
    №10: Енді Хіраока
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    Оновився рейтинг The Ring у суперлегкій вазі: Сміт на 1-й позиції Суперлегковаговик Далтон Сміт (19-0, 14 КО) влаштував минулого тижня невеликий апсет. У виїзному шоу відібрав пояс чемпіона WBC у Субріеля Матіаса (23-3, 22 КО) — нокаутував нокаутера в 5-му раунді. Перемога дозволила Сміту піднятися з 7-ї позиції на 1-е місце в рейтингу дивізіону за версією The Ring. Вище тільки чемпіон — володар пояса WBO Теофімо Лопес. Очікується, що в наступному бою Далтон битиметься з обов'язковим претендентом Альберто Пуельо — він в The Ring на 3-му місці. Цікаво, що Матіас, який відібрав пояс у Пуельо влітку минулого року, значно нижче — на 7-му рядку. Топ-10 суперлегкої ваги за версією The Ring Чемпіон: Теофімо Лопес №1: Далтон Сміт №2: Річардсон Хітчінс №3: Альберто Пуельо №4: Арнольд Барбоса, мл. №5: Гері Антуанн Расселл №6: Сандор Мартін №7: Субріель Матіас №8: Адам Азім №9: Ліндольфо Дельгадо №10: Енді Хіраока #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    65переглядів
  • Королівський візит із «приземленням»: принцеса Анна в Києві (1973).

    У вересні 1973 року Київ приймав Чемпіонат Європи з кінного спорту. Головною зіркою турніру стала дочка королеви Єлизавети II — принцеса Анна.

    Але виступ пішов не за планом: принцеса впала з коня (саме цей момент потрапив у кадр). На щастя, вона відбулася лише легкими травмами.

    Цікаво, що за цим інцидентом з трибун спостерігав її батько — принц Філіп, який також був у Києві як голова Міжнародної федерації кінного спорту.
    #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    Королівський візит із «приземленням»: принцеса Анна в Києві (1973). У вересні 1973 року Київ приймав Чемпіонат Європи з кінного спорту. Головною зіркою турніру стала дочка королеви Єлизавети II — принцеса Анна. Але виступ пішов не за планом: принцеса впала з коня (саме цей момент потрапив у кадр). На щастя, вона відбулася лише легкими травмами. Цікаво, що за цим інцидентом з трибун спостерігав її батько — принц Філіп, який також був у Києві як голова Міжнародної федерації кінного спорту. #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    83переглядів
Більше результатів