• Він народився німцем. Але одного дня свідомо обрав бути українцем — назавжди.

    Юрій Шевельов. Людина, яка не мала української крові, але мала щось значно сильніше — українську душу.

    Його справжнє прізвище було Шнайдер. Він міг спокійно жити будь-де у світі, будувати кар’єру в європейській науці й не втручатися у боротьбу за чужу, здавалося б, культуру. Але він зробив інший вибір: присвятив усе своє життя Україні та її мові.

    Не тому, що це було вигідно. А тому, що бачив правду.

    У часи, коли імперія переконувала мільйони людей, що української мови «не існує», Шевельов узявся доводити протилежне — фактами, наукою і титанічною працею. Він буквально розбирав українську мову по звуках, складах, інтонаціях і літерах, шукаючи її справжнє коріння у глибині століть.

    Чому ми говоримо «кінь», а не «конь»!Звідки в українській з’явилося м’яке «ц»!Чому наша вимова звучить так, як не звучить жодна інша слов’янська мова!

    Для когось це були дрібниці. Для Шевельова — докази існування нації.

    Він досліджував стародавні рукописи, написи на стінах Софії Київської, літописи, живу народну мову — і крок за кроком руйнував головний міф радянської імперії про «один народ».

    Його фундаментальна праця «Історична фонологія української мови» стала інтелектуальним вибухом. Майже 800 сторінок бездоганної науки, після яких стало очевидно: українська мова не є «молодшою сестрою» російської і не виникла з якоїсь «спільної колиски». Вона розвивалася самостійно — століттями, паралельно з іншими мовами, маючи власний шлях і власний голос.

    Фактично Шевельов зробив те, чого так боялися імперії: він повернув українцям їхню справжню історію.

    Його молодість минула у Харкові — у легендарному будинку «Слово», де жили найталановитіші українські письменники та митці. Там народжувалася нова українська культура. І там же її почали знищувати.

    Навколо нього арештовували, kатувалu, розсtрілювалu. Людей ламали лише за те, що вони говорили й думали українською. Шевельов дивом вижив.

    Пізніше він емігрував, але навіть за тисячі кілометрів від Батьківщини залишався її голосом у світі.

    Його запрошували викладати Гарвард і Колумбійський університет — місця, куди потрапляють одиниці. Світ слухав його як одного з найсильніших славістів ХХ століття. А він говорив про Україну.

    Не як про «окраїну імперії». А як про окрему цивілізацію зі своєю мовою, культурою і правом бути вільною.

    Шевельов розумів Україну глибше за багатьох політиків. Він говорив, що у нас є три головні вороги: москва, внутрішня зрада і провінційність — страх бути великими.

    Його слова звучать моторошно актуально навіть сьогодні.

    Ще десятки років тому він попереджав: після розпаду СРСР війна між Україною та Росією неминуча. Бо імперія ніколи добровільно не відпускає тих, кого вважає своєю власністю.

    Він відчував цю небезпеку задовго до того, як над Україною знову загриміли ракети.

    Ми повинні пам’ятати Юрія Шевельова, бо він зробив для України не менше, ніж армія робить на фронті. Тільки його зброєю були не кулі, а правда.

    Він повернув нам право говорити своєю мовою без виправдань. Повернув відчуття гідності. Довів усьому світові, що українці — не «молодший брат» і не випадкова нація, а народ із тисячолітнім корінням.

    І поки ми пам’ятаємо таких людей — Україну неможливо стерти.
    Він народився німцем. Але одного дня свідомо обрав бути українцем — назавжди. Юрій Шевельов. Людина, яка не мала української крові, але мала щось значно сильніше — українську душу. Його справжнє прізвище було Шнайдер. Він міг спокійно жити будь-де у світі, будувати кар’єру в європейській науці й не втручатися у боротьбу за чужу, здавалося б, культуру. Але він зробив інший вибір: присвятив усе своє життя Україні та її мові. Не тому, що це було вигідно. А тому, що бачив правду. У часи, коли імперія переконувала мільйони людей, що української мови «не існує», Шевельов узявся доводити протилежне — фактами, наукою і титанічною працею. Він буквально розбирав українську мову по звуках, складах, інтонаціях і літерах, шукаючи її справжнє коріння у глибині століть. Чому ми говоримо «кінь», а не «конь»!Звідки в українській з’явилося м’яке «ц»!Чому наша вимова звучить так, як не звучить жодна інша слов’янська мова! Для когось це були дрібниці. Для Шевельова — докази існування нації. Він досліджував стародавні рукописи, написи на стінах Софії Київської, літописи, живу народну мову — і крок за кроком руйнував головний міф радянської імперії про «один народ». Його фундаментальна праця «Історична фонологія української мови» стала інтелектуальним вибухом. Майже 800 сторінок бездоганної науки, після яких стало очевидно: українська мова не є «молодшою сестрою» російської і не виникла з якоїсь «спільної колиски». Вона розвивалася самостійно — століттями, паралельно з іншими мовами, маючи власний шлях і власний голос. Фактично Шевельов зробив те, чого так боялися імперії: він повернув українцям їхню справжню історію. Його молодість минула у Харкові — у легендарному будинку «Слово», де жили найталановитіші українські письменники та митці. Там народжувалася нова українська культура. І там же її почали знищувати. Навколо нього арештовували, kатувалu, розсtрілювалu. Людей ламали лише за те, що вони говорили й думали українською. Шевельов дивом вижив. Пізніше він емігрував, але навіть за тисячі кілометрів від Батьківщини залишався її голосом у світі. Його запрошували викладати Гарвард і Колумбійський університет — місця, куди потрапляють одиниці. Світ слухав його як одного з найсильніших славістів ХХ століття. А він говорив про Україну. Не як про «окраїну імперії». А як про окрему цивілізацію зі своєю мовою, культурою і правом бути вільною. Шевельов розумів Україну глибше за багатьох політиків. Він говорив, що у нас є три головні вороги: москва, внутрішня зрада і провінційність — страх бути великими. Його слова звучать моторошно актуально навіть сьогодні. Ще десятки років тому він попереджав: після розпаду СРСР війна між Україною та Росією неминуча. Бо імперія ніколи добровільно не відпускає тих, кого вважає своєю власністю. Він відчував цю небезпеку задовго до того, як над Україною знову загриміли ракети. Ми повинні пам’ятати Юрія Шевельова, бо він зробив для України не менше, ніж армія робить на фронті. Тільки його зброєю були не кулі, а правда. Він повернув нам право говорити своєю мовою без виправдань. Повернув відчуття гідності. Довів усьому світові, що українці — не «молодший брат» і не випадкова нація, а народ із тисячолітнім корінням. І поки ми пам’ятаємо таких людей — Україну неможливо стерти.
    90views
  • Він народився німцем. Але одного дня свідомо обрав бути українцем — назавжди.

    Юрій Шевельов. Людина, яка не мала української крові, але мала щось значно сильніше — українську душу.

    Його справжнє прізвище було Шнайдер. Він міг спокійно жити будь-де у світі, будувати кар’єру в європейській науці й не втручатися у боротьбу за чужу, здавалося б, культуру. Але він зробив інший вибір: присвятив усе своє життя Україні та її мові.

    Не тому, що це було вигідно. А тому, що бачив правду.

    У часи, коли імперія переконувала мільйони людей, що української мови «не існує», Шевельов узявся доводити протилежне — фактами, наукою і титанічною працею. Він буквально розбирав українську мову по звуках, складах, інтонаціях і літерах, шукаючи її справжнє коріння у глибині століть.

    Чому ми говоримо «кінь», а не «конь»!Звідки в українській з’явилося м’яке «ц»!Чому наша вимова звучить так, як не звучить жодна інша слов’янська мова!

    Для когось це були дрібниці. Для Шевельова — докази існування нації.

    Він досліджував стародавні рукописи, написи на стінах Софії Київської, літописи, живу народну мову — і крок за кроком руйнував головний міф радянської імперії про «один народ».

    Його фундаментальна праця «Історична фонологія української мови» стала інтелектуальним вибухом. Майже 800 сторінок бездоганної науки, після яких стало очевидно: українська мова не є «молодшою сестрою» російської і не виникла з якоїсь «спільної колиски». Вона розвивалася самостійно — століттями, паралельно з іншими мовами, маючи власний шлях і власний голос.

    Фактично Шевельов зробив те, чого так боялися імперії: він повернув українцям їхню справжню історію.

    Його молодість минула у Харкові — у легендарному будинку «Слово», де жили найталановитіші українські письменники та митці. Там народжувалася нова українська культура. І там же її почали знищувати.

    Навколо нього арештовували, kатувалu, розсtрілювалu. Людей ламали лише за те, що вони говорили й думали українською. Шевельов дивом вижив.

    Пізніше він емігрував, але навіть за тисячі кілометрів від Батьківщини залишався її голосом у світі.

    Його запрошували викладати Гарвард і Колумбійський університет — місця, куди потрапляють одиниці. Світ слухав його як одного з найсильніших славістів ХХ століття. А він говорив про Україну.

    Не як про «окраїну імперії». А як про окрему цивілізацію зі своєю мовою, культурою і правом бути вільною.

    Шевельов розумів Україну глибше за багатьох політиків. Він говорив, що у нас є три головні вороги: москва, внутрішня зрада і провінційність — страх бути великими.

    Його слова звучать моторошно актуально навіть сьогодні.

    Ще десятки років тому він попереджав: після розпаду СРСР війна між Україною та Росією неминуча. Бо імперія ніколи добровільно не відпускає тих, кого вважає своєю власністю.

    Він відчував цю небезпеку задовго до того, як над Україною знову загриміли ракети.

    Ми повинні пам’ятати Юрія Шевельова, бо він зробив для України не менше, ніж армія робить на фронті. Тільки його зброєю були не кулі, а правда.

    Він повернув нам право говорити своєю мовою без виправдань. Повернув відчуття гідності. Довів усьому світові, що українці — не «молодший брат» і не випадкова нація, а народ із тисячолітнім корінням.

    І поки ми пам’ятаємо таких людей — Україну неможливо стерти.
    Він народився німцем. Але одного дня свідомо обрав бути українцем — назавжди. Юрій Шевельов. Людина, яка не мала української крові, але мала щось значно сильніше — українську душу. Його справжнє прізвище було Шнайдер. Він міг спокійно жити будь-де у світі, будувати кар’єру в європейській науці й не втручатися у боротьбу за чужу, здавалося б, культуру. Але він зробив інший вибір: присвятив усе своє життя Україні та її мові. Не тому, що це було вигідно. А тому, що бачив правду. У часи, коли імперія переконувала мільйони людей, що української мови «не існує», Шевельов узявся доводити протилежне — фактами, наукою і титанічною працею. Він буквально розбирав українську мову по звуках, складах, інтонаціях і літерах, шукаючи її справжнє коріння у глибині століть. Чому ми говоримо «кінь», а не «конь»!Звідки в українській з’явилося м’яке «ц»!Чому наша вимова звучить так, як не звучить жодна інша слов’янська мова! Для когось це були дрібниці. Для Шевельова — докази існування нації. Він досліджував стародавні рукописи, написи на стінах Софії Київської, літописи, живу народну мову — і крок за кроком руйнував головний міф радянської імперії про «один народ». Його фундаментальна праця «Історична фонологія української мови» стала інтелектуальним вибухом. Майже 800 сторінок бездоганної науки, після яких стало очевидно: українська мова не є «молодшою сестрою» російської і не виникла з якоїсь «спільної колиски». Вона розвивалася самостійно — століттями, паралельно з іншими мовами, маючи власний шлях і власний голос. Фактично Шевельов зробив те, чого так боялися імперії: він повернув українцям їхню справжню історію. Його молодість минула у Харкові — у легендарному будинку «Слово», де жили найталановитіші українські письменники та митці. Там народжувалася нова українська культура. І там же її почали знищувати. Навколо нього арештовували, kатувалu, розсtрілювалu. Людей ламали лише за те, що вони говорили й думали українською. Шевельов дивом вижив. Пізніше він емігрував, але навіть за тисячі кілометрів від Батьківщини залишався її голосом у світі. Його запрошували викладати Гарвард і Колумбійський університет — місця, куди потрапляють одиниці. Світ слухав його як одного з найсильніших славістів ХХ століття. А він говорив про Україну. Не як про «окраїну імперії». А як про окрему цивілізацію зі своєю мовою, культурою і правом бути вільною. Шевельов розумів Україну глибше за багатьох політиків. Він говорив, що у нас є три головні вороги: москва, внутрішня зрада і провінційність — страх бути великими. Його слова звучать моторошно актуально навіть сьогодні. Ще десятки років тому він попереджав: після розпаду СРСР війна між Україною та Росією неминуча. Бо імперія ніколи добровільно не відпускає тих, кого вважає своєю власністю. Він відчував цю небезпеку задовго до того, як над Україною знову загриміли ракети. Ми повинні пам’ятати Юрія Шевельова, бо він зробив для України не менше, ніж армія робить на фронті. Тільки його зброєю були не кулі, а правда. Він повернув нам право говорити своєю мовою без виправдань. Повернув відчуття гідності. Довів усьому світові, що українці — не «молодший брат» і не випадкова нація, а народ із тисячолітнім корінням. І поки ми пам’ятаємо таких людей — Україну неможливо стерти.
    80views
  • 😰 Подвійний удар дронами по Краматорську фактично випалив квартири у багатоповерхівці

    Цього разу мішенню для російських БпЛА став житловий будинок.

    За словами місцевих мешканців, окупанти підступно вдарили двічі з різницею в годину, через що на сьомому поверсі спалахнула масштабна пожежа.


    Наразі рятувальники роблять усе можливе, аби остаточно приборкати вогонь.

    📹 Із місця подій — воєнний кореспондент Фактів ICTV Олег Корнієнко.
    😰 Подвійний удар дронами по Краматорську фактично випалив квартири у багатоповерхівці Цього разу мішенню для російських БпЛА став житловий будинок. За словами місцевих мешканців, окупанти підступно вдарили двічі з різницею в годину, через що на сьомому поверсі спалахнула масштабна пожежа. Наразі рятувальники роблять усе можливе, аби остаточно приборкати вогонь. 📹 Із місця подій — воєнний кореспондент Фактів ICTV Олег Корнієнко.
    186views 0Plays
  • Коли дивишся на все, що відбувається навколо, розумієш, що життя побудоване на зовсім інших глибинних рівнях, ніж те, що бачить більшість. Мій шлях — це не просто рух за течією, це постійне усвідомлення, прорахунок і повний контроль над реальністю.
    ​Усе починається з міцного внутрішнього фундаменту. Я тримаю абсолютний внутрішній спокій і врівноваженість, зупиняючи будь-який емоційний хаос. За цією рівновагою стоїть справжня душевна зрілість і життєва мудрість: я не витрачаю енергію на порожні битви, а маю непохитну внутрішню опору. Завдяки цьому я бачу людей і ситуації наскрізь. Я одразу розпізнаю будь-які маніпуляції, бачу, у кого хромає логіка, і відчуваю справжній стан чужої душі. А підвищена емпатія і гіперчутливість дозволяють миттєво вловлювати атмосферу та приховані напруження навколо.
    ​Мій розум і інтелект працюють на найвищих оборотах. Високий рівень IQ та потужний аналітичний склад розуму поєднуються з безперервною аналітикою: я розкладаю будь-яке складне завдання чи життєву ситуацію на атоми, чітко бачачи причинно-наслідкові зв'язки. Менталістика дає мені розуміння психології та прихованих процесів у головах інших людей. Якщо ж щось намагається вибити мене з колії, у мене є ментальна самокорекція — здатність свідомо підіймати свій ментальний рівень вище і тримати планку.
    ​Моє бачення виходить далеко за межі звичайного. Стовідсоткова інтуїція працює безпомилково, підказуючи єдино правильний напрямок. Я прораховую ходи на кілька кроків вперед, і все, що я закладаю в думках, згодом чітко і 100% збувається в реальності. Це доповнюється пророчими снами, які показують майбутнє в точ-точ, та випередженням заздалегідь — здатністю діяти на крок раніше, ніж події взагалі встигнуть розгорнутися.
    ​Цей масштаб відчувається і в просторі навколо. Мій вплив на підсвідомість і свідомість інших людей проявляється природно: оточуючі підсвідомо відчувають цю вагу, радяться, питають дозволу і шукають у мені орієнтир. А пряме знання інформації (яснознання) дозволяє мені просто знати факти, імена чи події напряму з простору, без жодних попередніх джерел.
    Коли дивишся на все, що відбувається навколо, розумієш, що життя побудоване на зовсім інших глибинних рівнях, ніж те, що бачить більшість. Мій шлях — це не просто рух за течією, це постійне усвідомлення, прорахунок і повний контроль над реальністю. ​Усе починається з міцного внутрішнього фундаменту. Я тримаю абсолютний внутрішній спокій і врівноваженість, зупиняючи будь-який емоційний хаос. За цією рівновагою стоїть справжня душевна зрілість і життєва мудрість: я не витрачаю енергію на порожні битви, а маю непохитну внутрішню опору. Завдяки цьому я бачу людей і ситуації наскрізь. Я одразу розпізнаю будь-які маніпуляції, бачу, у кого хромає логіка, і відчуваю справжній стан чужої душі. А підвищена емпатія і гіперчутливість дозволяють миттєво вловлювати атмосферу та приховані напруження навколо. ​Мій розум і інтелект працюють на найвищих оборотах. Високий рівень IQ та потужний аналітичний склад розуму поєднуються з безперервною аналітикою: я розкладаю будь-яке складне завдання чи життєву ситуацію на атоми, чітко бачачи причинно-наслідкові зв'язки. Менталістика дає мені розуміння психології та прихованих процесів у головах інших людей. Якщо ж щось намагається вибити мене з колії, у мене є ментальна самокорекція — здатність свідомо підіймати свій ментальний рівень вище і тримати планку. ​Моє бачення виходить далеко за межі звичайного. Стовідсоткова інтуїція працює безпомилково, підказуючи єдино правильний напрямок. Я прораховую ходи на кілька кроків вперед, і все, що я закладаю в думках, згодом чітко і 100% збувається в реальності. Це доповнюється пророчими снами, які показують майбутнє в точ-точ, та випередженням заздалегідь — здатністю діяти на крок раніше, ніж події взагалі встигнуть розгорнутися. ​Цей масштаб відчувається і в просторі навколо. Мій вплив на підсвідомість і свідомість інших людей проявляється природно: оточуючі підсвідомо відчувають цю вагу, радяться, питають дозволу і шукають у мені орієнтир. А пряме знання інформації (яснознання) дозволяє мені просто знати факти, імена чи події напряму з простору, без жодних попередніх джерел.
    1
    647views
  • 🥊 Майк Тайсон у вишиванці — і тут є тернопільський слід! 🇺🇦
    Легендарний боксер з’явився на параді зірок боксу в Нью-Йорку у сорочці з українським орнаментом.

    А найцікавіше — Тайсона пов’язує з Тернопільщиною особлива історія. У підлітковому віці він потрапив під опіку Каса Д’Амато та його партнерки Камілли Евалд — українки із села Староміщина на Тернопільщині.

    Камілла стала для майбутнього чемпіона фактично материнською фігурою.
    🇺🇦 Майк Тайсон + Тернопільщина. Знали про такий зв’язок?

    #Новини #МайкТайсон #Новини_news #Тернопіль
    🥊 Майк Тайсон у вишиванці — і тут є тернопільський слід! 🇺🇦 Легендарний боксер з’явився на параді зірок боксу в Нью-Йорку у сорочці з українським орнаментом. А найцікавіше — Тайсона пов’язує з Тернопільщиною особлива історія. У підлітковому віці він потрапив під опіку Каса Д’Амато та його партнерки Камілли Евалд — українки із села Староміщина на Тернопільщині. Камілла стала для майбутнього чемпіона фактично материнською фігурою. 🇺🇦 Майк Тайсон + Тернопільщина. Знали про такий зв’язок? #Новини #МайкТайсон #Новини_news #Тернопіль
    426views
  • НАШОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ

    Державний Прапор - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього й жовтого кольорів. Яке ж минуле українського прапора? Історики свідчать, що в 1410 р. в Грюнвальдській битві полки Галицько-Волинського князівства билися під корогвами, на синьому полі яких був зображений золотий лев. Пізніше ці кольори зустрічаються в гербах західних українських земель, на знаменах українських козаків, у козацькому та гайдамацькому одязі. Такі історичні факти.

    А якщо подивитися на наш прапор із іншого боку? Краю-країні, де зародилася хліборобська цивілізація, притаманні саме сині й жовті фарби. Золотаві хлібні лани й мирне блакитне небо над ними, синя дніпровська або морська хвиля й жовтий пісок усе це зроду-віку складало краєвид нашої землі. Око українця завжди милували й жовті квіти горицвіту, дивини, буркуну, соняшника, і блакитні пелюстки цикорію, барвінку, волошки. Жовте - вогонь і синє - холод - два пелюстки буття, а водночас і два кінці осі, навколо якої це буття обертається.

    З відривного календаря "Криниченька" за 23 серпня
    НАШОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ Державний Прапор - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього й жовтого кольорів. Яке ж минуле українського прапора? Історики свідчать, що в 1410 р. в Грюнвальдській битві полки Галицько-Волинського князівства билися під корогвами, на синьому полі яких був зображений золотий лев. Пізніше ці кольори зустрічаються в гербах західних українських земель, на знаменах українських козаків, у козацькому та гайдамацькому одязі. Такі історичні факти. А якщо подивитися на наш прапор із іншого боку? Краю-країні, де зародилася хліборобська цивілізація, притаманні саме сині й жовті фарби. Золотаві хлібні лани й мирне блакитне небо над ними, синя дніпровська або морська хвиля й жовтий пісок усе це зроду-віку складало краєвид нашої землі. Око українця завжди милували й жовті квіти горицвіту, дивини, буркуну, соняшника, і блакитні пелюстки цикорію, барвінку, волошки. Жовте - вогонь і синє - холод - два пелюстки буття, а водночас і два кінці осі, навколо якої це буття обертається. З відривного календаря "Криниченька" за 23 серпня
    591views 1 Shares
  • ‼️Телемарафон ігнорує опозицію

    Голова правління ГО "Детектор медіа" Наталія Лігачова заявила, що в етер "Єдиних новин" ніколи не запрошують опозиційних політиків.

    Також Лігачова звертає увагу, що від початку повномасштабної війни фактично припинила роботу Рада з питань свободи слова та захисту журналістів при президентові України зі "смішних причин".

    Крім того, Зеленський перейшов на формат комунікації з журналістами через спільний чат, де він може сам обирати питання від медіа, а широкої пресконференції вже давно не було👇

    🗣️Але коли президент останній раз проводив пресконференцію публічно? Мабуть, вже майже ніхто не згадає. Так само немає вже і офреків останнім часом пана Зеленського, — каже Лігачова.
    ‼️Телемарафон ігнорує опозицію Голова правління ГО "Детектор медіа" Наталія Лігачова заявила, що в етер "Єдиних новин" ніколи не запрошують опозиційних політиків. Також Лігачова звертає увагу, що від початку повномасштабної війни фактично припинила роботу Рада з питань свободи слова та захисту журналістів при президентові України зі "смішних причин". Крім того, Зеленський перейшов на формат комунікації з журналістами через спільний чат, де він може сам обирати питання від медіа, а широкої пресконференції вже давно не було👇 🗣️Але коли президент останній раз проводив пресконференцію публічно? Мабуть, вже майже ніхто не згадає. Так само немає вже і офреків останнім часом пана Зеленського, — каже Лігачова.
    310views 3Plays
  • 🇺🇦🇺🇸 «Війна не закінчиться, якщо ми будемо з Європою» — офіцер ЗСУ Офіцер командування штурмових військ ЗСУ Ярославський заявив, що завершення війни залежить від підтримки США. За його словами, Європа «не здатна захистити навіть себе», а Україна фактично є її щитом
    🇺🇦🇺🇸 «Війна не закінчиться, якщо ми будемо з Європою» — офіцер ЗСУ Офіцер командування штурмових військ ЗСУ Ярославський заявив, що завершення війни залежить від підтримки США. За його словами, Європа «не здатна захистити навіть себе», а Україна фактично є її щитом
    329views 3Plays
  • Шахрайство, нечесна гра та невиплата виграшів - головні ризики для українців, які грають в нелегальних он-лайн казино.

    Серед найбільших ризиків нелегального грального бізнесу українці назвали шахрайство, нечесну гру, невиплату виграшів та відсутність державного захисту у спорах з операторами. Про це свідчать результати національного дослідження SOCIOINFORM, оприлюдненого Центром відповідальної гри та Асоціацією українських операторів грального бізнесу.

    Перевагами ліцензованих організаторів респонденти вважають державний захист, контроль за чесністю гри, безпечні платежі та захист банківських даних. Натомість користувачі нелегальних платформ залишаються фактично незахищеними, а значну частину таких майданчиків пов’язують із російським бізнесом.

    Автори дослідження наголошують, що держава має створити умови, за яких українці обиратимуть легальний ринок із чіткими правилами, державним контролем та інструментами відповідальної гри.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал
    Шахрайство, нечесна гра та невиплата виграшів - головні ризики для українців, які грають в нелегальних он-лайн казино. Серед найбільших ризиків нелегального грального бізнесу українці назвали шахрайство, нечесну гру, невиплату виграшів та відсутність державного захисту у спорах з операторами. Про це свідчать результати національного дослідження SOCIOINFORM, оприлюдненого Центром відповідальної гри та Асоціацією українських операторів грального бізнесу. Перевагами ліцензованих організаторів респонденти вважають державний захист, контроль за чесністю гри, безпечні платежі та захист банківських даних. Натомість користувачі нелегальних платформ залишаються фактично незахищеними, а значну частину таких майданчиків пов’язують із російським бізнесом. Автори дослідження наголошують, що держава має створити умови, за яких українці обиратимуть легальний ринок із чіткими правилами, державним контролем та інструментами відповідальної гри. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал
    308views
  • 😳👨‍🏫$10 тис. за фіктивну посаду вчителя: на Київщині викрили схему відстрочок.

    У 4 приватних ліцеях, де навчалося близько 50 дітей, офіційно працювали понад 165 педагогів.

    При цьому 150 із них – чоловіки призовного віку, які фактично не проводили уроків і навіть не з’являлися в закладах.🤨🏫

    За таке "працевлаштування" платили $10 тис, а потім ще по $1 тис. щомісяця. Отримавши довідку з ліцею, чоловіки зверталися до ТЦК та СП і оформлювали відстрочку.🪖📃

    🏛5 організаторам схеми повідомили про підозру та затримали. Ще 21 чоловіку, які скористалися схемою, оголосили підозру в ухиленні від мобілізації.

    Під час обшуків вилучили документи, техніку, чорнові записи та готівку. В одному з місць знайшли $52 850 і €10 тис.
    😳👨‍🏫$10 тис. за фіктивну посаду вчителя: на Київщині викрили схему відстрочок. У 4 приватних ліцеях, де навчалося близько 50 дітей, офіційно працювали понад 165 педагогів. При цьому 150 із них – чоловіки призовного віку, які фактично не проводили уроків і навіть не з’являлися в закладах.🤨🏫 За таке "працевлаштування" платили $10 тис, а потім ще по $1 тис. щомісяця. Отримавши довідку з ліцею, чоловіки зверталися до ТЦК та СП і оформлювали відстрочку.🪖📃 🏛5 організаторам схеми повідомили про підозру та затримали. Ще 21 чоловіку, які скористалися схемою, оголосили підозру в ухиленні від мобілізації. Під час обшуків вилучили документи, техніку, чорнові записи та готівку. В одному з місць знайшли $52 850 і €10 тис.
    253views 3Plays
More Results