• «Добро без Границ: от Донбасса до Газы …» — антисемитский и антиукраинский форум прошёл в России

    Под вывеской «гуманитарного просвещения» в России, в Казани, в декабре 2025 года прошло мероприятие под названием «Добро без Границ от Донбасса до Газы и Судана». Организаторы заявляли разговор о милосердии, помощи мирным жителям и «человечности вне политики». Однако фактическое содержание форума показало обратное: аудитории предложили идеологический продукт, выстроенный вокруг тезиса о якобы «единой человеконенавистнической идеологии», действующей «от Газы до Донбасса».

    Именно этот тезис стал каркасом всего события. Под гуманитарной вывеской были сознательно смешаны война, оккупация и террор, стёрты различия между агрессором и жертвой, а ответственность за конкретные преступления — размыта.

    «Без политики» — только в анонсах

    Заявляли помощь «вне политики». На деле форум оправдывал войну против Украины, продвигал поддержку «СВО» и называл оккупированные украинские территории «пострадавшими регионами России». Политика была не фоном — она была сутью.

    Антиукраинская пропаганда: жертву объявляют источником зла

    Со сцены утверждали, что «трагедии в Газе и на Донбассе — проявления единой человеконенавистнической идеологии», говорили о «прямой связи методов», называя «киевский режим верным учеником израильской политики».

    Прямая цитата:

    «Киевский режим, который сегодня так рьяно поддерживает и оправдывает геноцид палестинцев, сам является его верным учеником. Не случайно ещё до 2022 года Донбасс в Киеве открыто называли „украинской Газой“ и „террористическим анклавом“, чьё население подлежало бы „зачистке“».

    В этой логике Украина выставлялась источником «террора», а российская агрессия — вынужденной и оправданной.

    Антисемитизм под прикрытием «антисионизма»

    Звучали утверждения, что Киев якобы перенимает у Израиля «целостную стратегию», включающую «постоянный военный террор и внесудебные расправы».
    Затем была использована формула, напрямую связанная с Холокостом:

    «Их цель, как и в Израиле — „окончательное решение русского вопроса“, теперь на Украине. Но Россия не могла позволить осуществиться этим планам».

    Использование термина «окончательное решение» — это сознательное искажение исторической памяти. В таком контексте Израиль подаётся как государство, действующее в логике нацистского уничтожения, а Россия — как сила, якобы этому препятствующая.

    Конспирология как «доказательства»

    В качестве «фактов» говорили о «присутствии израильских советников и боевиков на Украине», называли имена и утверждали существование «израильской команды» в составе ВСУ — без каких-либо подтверждений.

    «Еврей-антисионист» как пропагандистская ширма

    Одного из участников представили как «нашего друга и соратника, еврея-антисиониста». Его идентичность использовалась как индульгенция: если подобные обвинения звучат от «еврея», значит, они якобы не могут быть антисемитскими.
    Он рассказывал в основном про «израильских солдат, совершающих военные преступления в Секторе Газа», усиливая образ коллективного зла.

    Другие спикеры и отсутствие альтернативных голосов

    Одно из выступлений было посвящено сектору Газа и подавалось в эмоционально-философском ключе:

    «Выступление было посвящено трагедии населения сектора Газа длиною более 75 лет.
    Мы живём в условиях двойной трагедии — света и тьмы».

    При этом отсутствовал разговор о нападениях ХАМАС, ответственности вооружённых группировок и сложной региональной динамике. Все спикеры придерживались одной линии: «двойные стандарты Запада», «единый корень трагедий», исключение России из числа ответственных сторон.

    Обман как система

    Форум продвигал идеологию, где ответственность растворяется, агрессия оправдывается, а антиукраинские и антисемитские нарративы подаются как моральная позиция.
    Именно в этом и заключается главная опасность подобных мероприятий: гуманизм здесь — не цель, а инструмент.

    Почему это важно знать израильтянам

    Израильскому обществу важно понимать: подобные «гуманитарные» форумы в России не могут проходить без ведома и согласия властей Кремля. Это не частная инициатива и не маргинальное мнение — это элемент государственной идеологической работы.

    Особенно важно знать это тем, кто до сих пор считает путинскую Россию
    «другом Израиля»,
    «полезной для безопасности»,
    или продолжает говорить: «не всё так однозначно».

    Ничего неоднозначного здесь нет. Когда антисемитские искажения, манипуляции памятью о Холокосте и демонизация Израиля звучат под государственным зонтиком, это сигнал, который нельзя игнорировать.

    НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱
    👉 Полный разбор — здесь:
    https://news.nikk.co.il/ot-donbassa-do-gazy/

    ❓Можно ли считать «другом Израиля» государство, где подобные мероприятия становятся нормой?
    «Добро без Границ: от Донбасса до Газы …» — антисемитский и антиукраинский форум прошёл в России Под вывеской «гуманитарного просвещения» в России, в Казани, в декабре 2025 года прошло мероприятие под названием «Добро без Границ от Донбасса до Газы и Судана». Организаторы заявляли разговор о милосердии, помощи мирным жителям и «человечности вне политики». Однако фактическое содержание форума показало обратное: аудитории предложили идеологический продукт, выстроенный вокруг тезиса о якобы «единой человеконенавистнической идеологии», действующей «от Газы до Донбасса». Именно этот тезис стал каркасом всего события. Под гуманитарной вывеской были сознательно смешаны война, оккупация и террор, стёрты различия между агрессором и жертвой, а ответственность за конкретные преступления — размыта. «Без политики» — только в анонсах Заявляли помощь «вне политики». На деле форум оправдывал войну против Украины, продвигал поддержку «СВО» и называл оккупированные украинские территории «пострадавшими регионами России». Политика была не фоном — она была сутью. Антиукраинская пропаганда: жертву объявляют источником зла Со сцены утверждали, что «трагедии в Газе и на Донбассе — проявления единой человеконенавистнической идеологии», говорили о «прямой связи методов», называя «киевский режим верным учеником израильской политики». Прямая цитата: «Киевский режим, который сегодня так рьяно поддерживает и оправдывает геноцид палестинцев, сам является его верным учеником. Не случайно ещё до 2022 года Донбасс в Киеве открыто называли „украинской Газой“ и „террористическим анклавом“, чьё население подлежало бы „зачистке“». В этой логике Украина выставлялась источником «террора», а российская агрессия — вынужденной и оправданной. Антисемитизм под прикрытием «антисионизма» Звучали утверждения, что Киев якобы перенимает у Израиля «целостную стратегию», включающую «постоянный военный террор и внесудебные расправы». Затем была использована формула, напрямую связанная с Холокостом: «Их цель, как и в Израиле — „окончательное решение русского вопроса“, теперь на Украине. Но Россия не могла позволить осуществиться этим планам». Использование термина «окончательное решение» — это сознательное искажение исторической памяти. В таком контексте Израиль подаётся как государство, действующее в логике нацистского уничтожения, а Россия — как сила, якобы этому препятствующая. Конспирология как «доказательства» В качестве «фактов» говорили о «присутствии израильских советников и боевиков на Украине», называли имена и утверждали существование «израильской команды» в составе ВСУ — без каких-либо подтверждений. «Еврей-антисионист» как пропагандистская ширма Одного из участников представили как «нашего друга и соратника, еврея-антисиониста». Его идентичность использовалась как индульгенция: если подобные обвинения звучат от «еврея», значит, они якобы не могут быть антисемитскими. Он рассказывал в основном про «израильских солдат, совершающих военные преступления в Секторе Газа», усиливая образ коллективного зла. Другие спикеры и отсутствие альтернативных голосов Одно из выступлений было посвящено сектору Газа и подавалось в эмоционально-философском ключе: «Выступление было посвящено трагедии населения сектора Газа длиною более 75 лет. Мы живём в условиях двойной трагедии — света и тьмы». При этом отсутствовал разговор о нападениях ХАМАС, ответственности вооружённых группировок и сложной региональной динамике. Все спикеры придерживались одной линии: «двойные стандарты Запада», «единый корень трагедий», исключение России из числа ответственных сторон. Обман как система Форум продвигал идеологию, где ответственность растворяется, агрессия оправдывается, а антиукраинские и антисемитские нарративы подаются как моральная позиция. Именно в этом и заключается главная опасность подобных мероприятий: гуманизм здесь — не цель, а инструмент. Почему это важно знать израильтянам Израильскому обществу важно понимать: подобные «гуманитарные» форумы в России не могут проходить без ведома и согласия властей Кремля. Это не частная инициатива и не маргинальное мнение — это элемент государственной идеологической работы. Особенно важно знать это тем, кто до сих пор считает путинскую Россию «другом Израиля», «полезной для безопасности», или продолжает говорить: «не всё так однозначно». Ничего неоднозначного здесь нет. Когда антисемитские искажения, манипуляции памятью о Холокосте и демонизация Израиля звучат под государственным зонтиком, это сигнал, который нельзя игнорировать. НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 👉 Полный разбор — здесь: https://news.nikk.co.il/ot-donbassa-do-gazy/ ❓Можно ли считать «другом Израиля» государство, где подобные мероприятия становятся нормой?
    NEWS.NIKK.CO.IL
    "Добро без Границ: от Донбасса до Газы ..." - антисемитский и антиукраинский форум прошел в России - НАновости - новости Израиля
    Под вывеской «гуманитарного просвещения» в России прошло мероприятие под названием «Добро без Границ от Донбасса до Газы и Судана». Организаторы заявляли - НАновости - новости Израиля - Суббота, 13 декабря, 2025, 13:21
    109views
  • СБУ та НАБУ викрили керівництво оборонного заводу, яке розкрадало державні кошти на закупівлях броні для танків ЗСУ.
    Служба безпеки та НАБУ ліквідували масштабну схему привласнення оборонних коштів, яка діяла у двох регіонах України. Відповідно до матеріалів справи, фігуранти розікрали 102 млн бюджетних гривень на виробництві динамічного захисту для танків ЗСУ.
    За результатами комплексних заходів у Запоріжжі та на Дніпропетровщині викрито організаторів оборудки: комерційного директора держпідприємства, його ексочільника та власника компанії-підрядника.
    Як встановило розслідування, у квітні 2022 року державний завод уклав контракт з Міноборони України на термінову закупівлю комплексів динамічного захисту для вітчизняних танків.
    Споряджена бронетехніка мала невідкладно стати «в стрій» та вирушити із заводських цехів прямо в зону бойових дій на різних напрямках фронту.
    Втім, замість негайного виконання оборонного замовлення, головний фігурант, який тоді очолював підприємство-виробника, організував розкрадання бюджетних коштів.
    Для реалізації оборудки він залучив комерційного директора заводу та засновника підрядної компанії, з якою підписав договір на придбання комплектуючих для бронезахисту за цінами втричі вищими за ринкові.
    Отриману «різницю» ділки вивели у тінь через мережу підконтрольних фірм для подальшого розподілу між учасниками злочинної схеми.
    Ініційовані СБУ та НАБУ фахові експертизи підтвердили факти завдання збитків державному бюджету в особливо великих розмірах.
    Під час обшуків за місцями роботи та проживання фігурантів виявлено документацію та комп’ютерну техніку, яку використовували у незаконних діях.
    На підставі зібраних доказів трьом організаторам злочину повідомлено про підозру за декількома статтями Кримінального кодексу України:
    •⁠  ⁠ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб);
    •⁠  ⁠ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом);
    •⁠  ⁠ч. 1 ст. 366 (службове підроблення).
    Наразі підозрюваний ексочільник оборонного заводу вже перебуває під вартою у межах раніше розпочатого розслідування за фактами виробництва бракованих мінометних снарядів. Нагадаємо, що слідчі СБУ затримали його наприкінці квітня цього року.
    Питання запобіжного заходу щодо інших фігурантів вирішується.
    Комплексні заходи проводили співробітники СБУ у Дніпропетровській області за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    СБУ та НАБУ викрили керівництво оборонного заводу, яке розкрадало державні кошти на закупівлях броні для танків ЗСУ. Служба безпеки та НАБУ ліквідували масштабну схему привласнення оборонних коштів, яка діяла у двох регіонах України. Відповідно до матеріалів справи, фігуранти розікрали 102 млн бюджетних гривень на виробництві динамічного захисту для танків ЗСУ. За результатами комплексних заходів у Запоріжжі та на Дніпропетровщині викрито організаторів оборудки: комерційного директора держпідприємства, його ексочільника та власника компанії-підрядника. Як встановило розслідування, у квітні 2022 року державний завод уклав контракт з Міноборони України на термінову закупівлю комплексів динамічного захисту для вітчизняних танків. Споряджена бронетехніка мала невідкладно стати «в стрій» та вирушити із заводських цехів прямо в зону бойових дій на різних напрямках фронту. Втім, замість негайного виконання оборонного замовлення, головний фігурант, який тоді очолював підприємство-виробника, організував розкрадання бюджетних коштів. Для реалізації оборудки він залучив комерційного директора заводу та засновника підрядної компанії, з якою підписав договір на придбання комплектуючих для бронезахисту за цінами втричі вищими за ринкові. Отриману «різницю» ділки вивели у тінь через мережу підконтрольних фірм для подальшого розподілу між учасниками злочинної схеми. Ініційовані СБУ та НАБУ фахові експертизи підтвердили факти завдання збитків державному бюджету в особливо великих розмірах. Під час обшуків за місцями роботи та проживання фігурантів виявлено документацію та комп’ютерну техніку, яку використовували у незаконних діях. На підставі зібраних доказів трьом організаторам злочину повідомлено про підозру за декількома статтями Кримінального кодексу України: •⁠  ⁠ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб); •⁠  ⁠ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом); •⁠  ⁠ч. 1 ст. 366 (службове підроблення). Наразі підозрюваний ексочільник оборонного заводу вже перебуває під вартою у межах раніше розпочатого розслідування за фактами виробництва бракованих мінометних снарядів. Нагадаємо, що слідчі СБУ затримали його наприкінці квітня цього року. Питання запобіжного заходу щодо інших фігурантів вирішується. Комплексні заходи проводили співробітники СБУ у Дніпропетровській області за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    90views
  • 🔴Тепер із СЗЧ тільки в штурмові війська 2.0
    👥 Вчора в медійному просторі було палке обговорення навколо директив щодо СЗЧ, де в одній було передбачено заборону агітацій та видачу рекомендаційних листів, а в іншій вказано про надання пріоритету передачі бійців з батальйону резерву в штурмові полки, батальйони та декілька бригад. Важливо зазначати, що ДШВ в списку не було, як це подавалося в медіа.
    🇺🇦 Після цього було здійснено заяву від Генерального Штабу про проведення "реформ" в системі переведення. Зокрема, було зазначено про перехід на електронну форму обміну рекомендаційних листів між військовими частинами, а також спрощено механізм призначення на посади в нових вч бійців, які повернулися з СЗЧ. Таким чином командування "веде боротьбу" з процесом переведення через СЗЧ, яке зайняло велике відсоткове співвідношення поряд з іншими причинами походу туди бійців.
    ❓ Наразі поки невідомо, чи введена реформа електронного документообігу в цьому процесі є виключною і чи скасовані повністю можливості подати такі рекомендації (відношення) фізично. Але скоріше за все ні, і саме відповідними директивами про заборону ведення агітацій та приймання рекомендаційних листів лінійних бригад ЗСУ щодо бійців, які пішли в СЗЧ та пріоритетом надання людей в так звані "штурмові війська" намагаються "боротися" з цим процесом.
    📌 З одного боку дійсно була проведена така реформа, яка має місце для заяв, що стосується проблеми СЗЧ. Але з іншого боку, внутрішніми нормативно-правовими актами фактично ігнорується рішення Ставки Верховного Головнокомандувача, тобто Президента, про справедливий розподіл бійців між бригадами. Адже вказівка про надання пріоритету окремим підрозділам "штурмових військ" це не про справедливий розподіл в часи, коли бригади кричать про нестачу людей і втрачають через це позиції. На практиці підтверджується велика частина фактів, коли лінійним бригадам ЗСУ не надаються люди, а для багатьох бригад якраз поповнення бійцями ЗСЧ було останнім ковтком повітря необхідності в бійцях.
    🚫 Одночасно з цим, дана "реформа" абсолютно не вирішує проблему з переведенням, яка є нагальною на сьогодні. І якраз переведення через СЗЧ, було хоч і прогалиною, але дієвим механізмом реалізувати нормальний перехід. Дана "реформа" сковує бійців в цій можливості і змушує отримувати обмежений вибір продовження своєї служби. На жаль, командування не хоче бачити корінь проблеми і вирішувати її, вважаючи, що "дієвий" механізм вже розроблено і він "працює".
    🟡 І той хто заявляє, що це фейк, зокрема, ходячи по ефірах — свідомо обманює суспільство, адже дані директиви існують, факти недоотримання бійців в бригадах існують, а військовослужбовців демотивує не наголошення на проблемі, а обмеження в діях, які зберігають хоч якусь мотивацію продовжувати вести боротьбу і так в нелегкій війні. Дуже дивно спостерігати як саботується рішення Ставки Верховного Головнокомандувача, де хитрими і підступними способами продовжує поповнюватися склад одних військ, поки бригади, які роками тримали ділянки їх втрачають, бо є критична нестача людей.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    🔴Тепер із СЗЧ тільки в штурмові війська 2.0 👥 Вчора в медійному просторі було палке обговорення навколо директив щодо СЗЧ, де в одній було передбачено заборону агітацій та видачу рекомендаційних листів, а в іншій вказано про надання пріоритету передачі бійців з батальйону резерву в штурмові полки, батальйони та декілька бригад. Важливо зазначати, що ДШВ в списку не було, як це подавалося в медіа. 🇺🇦 Після цього було здійснено заяву від Генерального Штабу про проведення "реформ" в системі переведення. Зокрема, було зазначено про перехід на електронну форму обміну рекомендаційних листів між військовими частинами, а також спрощено механізм призначення на посади в нових вч бійців, які повернулися з СЗЧ. Таким чином командування "веде боротьбу" з процесом переведення через СЗЧ, яке зайняло велике відсоткове співвідношення поряд з іншими причинами походу туди бійців. ❓ Наразі поки невідомо, чи введена реформа електронного документообігу в цьому процесі є виключною і чи скасовані повністю можливості подати такі рекомендації (відношення) фізично. Але скоріше за все ні, і саме відповідними директивами про заборону ведення агітацій та приймання рекомендаційних листів лінійних бригад ЗСУ щодо бійців, які пішли в СЗЧ та пріоритетом надання людей в так звані "штурмові війська" намагаються "боротися" з цим процесом. 📌 З одного боку дійсно була проведена така реформа, яка має місце для заяв, що стосується проблеми СЗЧ. Але з іншого боку, внутрішніми нормативно-правовими актами фактично ігнорується рішення Ставки Верховного Головнокомандувача, тобто Президента, про справедливий розподіл бійців між бригадами. Адже вказівка про надання пріоритету окремим підрозділам "штурмових військ" це не про справедливий розподіл в часи, коли бригади кричать про нестачу людей і втрачають через це позиції. На практиці підтверджується велика частина фактів, коли лінійним бригадам ЗСУ не надаються люди, а для багатьох бригад якраз поповнення бійцями ЗСЧ було останнім ковтком повітря необхідності в бійцях. 🚫 Одночасно з цим, дана "реформа" абсолютно не вирішує проблему з переведенням, яка є нагальною на сьогодні. І якраз переведення через СЗЧ, було хоч і прогалиною, але дієвим механізмом реалізувати нормальний перехід. Дана "реформа" сковує бійців в цій можливості і змушує отримувати обмежений вибір продовження своєї служби. На жаль, командування не хоче бачити корінь проблеми і вирішувати її, вважаючи, що "дієвий" механізм вже розроблено і він "працює". 🟡 І той хто заявляє, що це фейк, зокрема, ходячи по ефірах — свідомо обманює суспільство, адже дані директиви існують, факти недоотримання бійців в бригадах існують, а військовослужбовців демотивує не наголошення на проблемі, а обмеження в діях, які зберігають хоч якусь мотивацію продовжувати вести боротьбу і так в нелегкій війні. Дуже дивно спостерігати як саботується рішення Ставки Верховного Головнокомандувача, де хитрими і підступними способами продовжує поповнюватися склад одних військ, поки бригади, які роками тримали ділянки їх втрачають, бо є критична нестача людей. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    105views
  • OpenAI представила нову модель GPT-5.2 як відповідь на успіх Google Gemini 3 Pro. Версія GPT-5.2 Thinking досягла 100% результату в математичному тесті AIME 2025. Новинка робить на 30% менше фактичних помилок і краще справляється з професійними завданнями https://channeltech.space/ai/openai-gpt-5-2-release-features-vs-gemin...
    OpenAI представила нову модель GPT-5.2 як відповідь на успіх Google Gemini 3 Pro. Версія GPT-5.2 Thinking досягла 100% результату в математичному тесті AIME 2025. Новинка робить на 30% менше фактичних помилок і краще справляється з професійними завданнями https://channeltech.space/ai/openai-gpt-5-2-release-features-vs-gemini-3-pro/
    CHANNELTECH.SPACE
    OpenAI випускає GPT-5.2, щоб конкурувати з Google та Anthropic - Channel Tech
    OpenAI випустила GPT-5.2 у версіях Instant, Thinking та Pro. Модель набрала 100% у тесті AIME 2025 та робить на 30% менше помилок.
    73views
  • #дати #свята
    🙏 Чудотворець і Захисник: День Святителя Спиридона Тримифунтського.
    Сьогодні, 12 грудня (за новоюліанським та григоріанським календарем), православні християни, зокрема Православна Церква України (ПЦУ) та Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ), вшановують пам'ять Святителя Спиридона Тримифунтського (близько 270–348 рр.). Цей святий є одним із найшанованіших у східній традиції, його часто ставлять в один ряд із Миколаєм Чудотворцем.

    Ключові факти про Святителя Спиридона:

    1. Пастир і Захисник Віри:
    Спиридон жив на острові Кіпр, у місті Тримифунт, де був єпископом. До прийняття сану він був простим, але дуже доброчесним пастухом. Саме тому його часто зображують у скромному одязі або пастушій шапці. Цей факт підкреслює його близькість до простого народу.

    2. Чудеса та Допомога Бідним:
    Святитель Спиридон прославився як великий чудотворець. Згідно з переказами, він міг зупиняти посуху, зцілювати хворих і навіть воскрешати мертвих. Він особливо опікувався бідними та нужденними, вважаючись їхнім покровителем. За це його глибоко шанували ще за життя.

    3. Учасник Нікейського Собору:
    У 325 році Спиридон брав участь у Першому Вселенському (Нікейському) Соборі. Під час суперечок про природу Ісуса Христа він, будучи простим і неграмотним, на відміну від багатьох учених богословів, здійснив диво: він узяв у руки цеглину і стиснув її. Зверху з'явився вогонь (символ Святого Духа), знизу потекла вода (символ Отця), а в руках залишилася земля (символ Сина). Цим наочним прикладом він пояснив єдність і нероздільність Пресвятої Трійці. 🔥💧

    4. Покровитель Подорожуючих та Фінансів:
    Завдяки своєму доброму серцю та чудесам, пов'язаним із допомогою бідним, Святителя Спиридона вважають покровителем подорожуючих, а також тим, хто забезпечує матеріальний добробут і захищає від фінансових труднощів.

    Мощі Святителя Спиридона зберігаються на грецькому острові Корфу (Керкіра) і є однією з головних святинь Греції.
    #дати #свята 🙏 Чудотворець і Захисник: День Святителя Спиридона Тримифунтського. Сьогодні, 12 грудня (за новоюліанським та григоріанським календарем), православні християни, зокрема Православна Церква України (ПЦУ) та Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ), вшановують пам'ять Святителя Спиридона Тримифунтського (близько 270–348 рр.). Цей святий є одним із найшанованіших у східній традиції, його часто ставлять в один ряд із Миколаєм Чудотворцем. Ключові факти про Святителя Спиридона: 1. Пастир і Захисник Віри: Спиридон жив на острові Кіпр, у місті Тримифунт, де був єпископом. До прийняття сану він був простим, але дуже доброчесним пастухом. Саме тому його часто зображують у скромному одязі або пастушій шапці. Цей факт підкреслює його близькість до простого народу. 2. Чудеса та Допомога Бідним: Святитель Спиридон прославився як великий чудотворець. Згідно з переказами, він міг зупиняти посуху, зцілювати хворих і навіть воскрешати мертвих. Він особливо опікувався бідними та нужденними, вважаючись їхнім покровителем. За це його глибоко шанували ще за життя. 3. Учасник Нікейського Собору: У 325 році Спиридон брав участь у Першому Вселенському (Нікейському) Соборі. Під час суперечок про природу Ісуса Христа він, будучи простим і неграмотним, на відміну від багатьох учених богословів, здійснив диво: він узяв у руки цеглину і стиснув її. Зверху з'явився вогонь (символ Святого Духа), знизу потекла вода (символ Отця), а в руках залишилася земля (символ Сина). Цим наочним прикладом він пояснив єдність і нероздільність Пресвятої Трійці. 🔥💧 4. Покровитель Подорожуючих та Фінансів: Завдяки своєму доброму серцю та чудесам, пов'язаним із допомогою бідним, Святителя Спиридона вважають покровителем подорожуючих, а також тим, хто забезпечує матеріальний добробут і захищає від фінансових труднощів. Мощі Святителя Спиридона зберігаються на грецькому острові Корфу (Керкіра) і є однією з головних святинь Греції.
    Like
    2
    123views
  • #історія #особистості
    🎬 Золотий Фонд Кіно: Леонід Биков — людина з великим серцем.
    Сьогодні, 12 грудня, ми вшановуємо пам'ять видатного українського актора, режисера і сценариста, народного артиста УРСР — Леоніда Бикова (1928–1979). Він належить до тієї когорти митців, чия творчість вийшла за рамки кінематографу, ставши символом гуманізму, честі та незламного духу.

    Ключові факти про Леоніда Бикова:
    1. Нездійснена мрія про небо:
    Биков народився на Донеччині. З дитинства він мріяв стати льотчиком. ✈️ Ця мрія не здійснилася через невеликий зріст, але знайшла своє втілення в його найвизначнішій режисерській роботі — фільмі «В бій ідуть тільки "старі"» (1973). У цій стрічці він не лише зіграв легендарного «Маестро» (Титоренко), а й оспівав мрії, дружбу та трагізм військових буднів. Цей фільм став справжнім культовим явищем.
    2. «Максим Перепелиця» і комедійний талант:
    Хоча він прославився як режисер військових драм, його акторський талант розкрився у багатьох жанрах. У 1950-х роках він став улюбленцем публіки після ролі простодушного, але винахідливого солдата у комедії «Максим Перепелиця» (1955). Биков міг бути одночасно смішним, зворушливим і глибоким.
    3. «Ати-бати, йшли солдати...» (1976):
    Його другий і останній режисерський фільм, що став не менш значущим. У цій стрічці Биков знову досліджував тему війни, але вже через призму пам'яті та мирного життя. Фільм є заповітом митця про необхідність пам'ятати про героїзм і ціну Перемоги.
    4. Людина принципів:
    Леонід Биков був відомий своєю скромністю та непідкупною чесністю. Він був справжнім народним артистом у найкращому сенсі цього слова. Усі кошти, які він заробив на своїх фільмах, він завжди вкладав у виробництво нових стрічок, а не у власне збагачення.

    💔 Його життя трагічно обірвалося у 1979 році в автомобільній катастрофі.
    Творчість Леоніда Бикова — це не просто кіно, це спадщина щирості та людяності.
    #історія #особистості 🎬 Золотий Фонд Кіно: Леонід Биков — людина з великим серцем. Сьогодні, 12 грудня, ми вшановуємо пам'ять видатного українського актора, режисера і сценариста, народного артиста УРСР — Леоніда Бикова (1928–1979). Він належить до тієї когорти митців, чия творчість вийшла за рамки кінематографу, ставши символом гуманізму, честі та незламного духу. Ключові факти про Леоніда Бикова: 1. Нездійснена мрія про небо: Биков народився на Донеччині. З дитинства він мріяв стати льотчиком. ✈️ Ця мрія не здійснилася через невеликий зріст, але знайшла своє втілення в його найвизначнішій режисерській роботі — фільмі «В бій ідуть тільки "старі"» (1973). У цій стрічці він не лише зіграв легендарного «Маестро» (Титоренко), а й оспівав мрії, дружбу та трагізм військових буднів. Цей фільм став справжнім культовим явищем. 2. «Максим Перепелиця» і комедійний талант: Хоча він прославився як режисер військових драм, його акторський талант розкрився у багатьох жанрах. У 1950-х роках він став улюбленцем публіки після ролі простодушного, але винахідливого солдата у комедії «Максим Перепелиця» (1955). Биков міг бути одночасно смішним, зворушливим і глибоким. 3. «Ати-бати, йшли солдати...» (1976): Його другий і останній режисерський фільм, що став не менш значущим. У цій стрічці Биков знову досліджував тему війни, але вже через призму пам'яті та мирного життя. Фільм є заповітом митця про необхідність пам'ятати про героїзм і ціну Перемоги. 4. Людина принципів: Леонід Биков був відомий своєю скромністю та непідкупною чесністю. Він був справжнім народним артистом у найкращому сенсі цього слова. Усі кошти, які він заробив на своїх фільмах, він завжди вкладав у виробництво нових стрічок, а не у власне збагачення. 💔 Його життя трагічно обірвалося у 1979 році в автомобільній катастрофі. Творчість Леоніда Бикова — це не просто кіно, це спадщина щирості та людяності.
    Like
    2
    148views
  • ФШР матиме право голосу на Генасамблеї ФІДЕ: шанс на повернення національних символів росіянам зростає 🤬

    Російський шаховий союз матиме право голосу на Генеральній асамблеї ФІДЕ 2025 року, де потенційно вирішуватиметься питання повернення їх прапору на змаганнях ♟️

    Так, ФІДЕ опублікувала перелік країн, які матимуть право голосу на майбутній Генассамблеї – серед 200 федерацій та однієї з призупиненим членством є Росія та Україна. Нашу федерацію представлятиме Олександр Камишин, який очолює ФШУ з літа 2024 року 📝

    Зазначимо, що на минулорічній Генассамблеї ФІДЕ вже виносила до порядку денного питання повернення росіянам та білорусам національного прапора – тоді ЗМІ повідомляли про підкуп бідних країн, щоб вони голосували "правильно", але рішення так і не ухвалили. Тепер, фактично, Росія в особі Дмітрія Олєйнікова особисто голосуватиме у питанні чи повертати їй прапор 🔙
    #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    ФШР матиме право голосу на Генасамблеї ФІДЕ: шанс на повернення національних символів росіянам зростає 🤬 Російський шаховий союз матиме право голосу на Генеральній асамблеї ФІДЕ 2025 року, де потенційно вирішуватиметься питання повернення їх прапору на змаганнях ♟️ Так, ФІДЕ опублікувала перелік країн, які матимуть право голосу на майбутній Генассамблеї – серед 200 федерацій та однієї з призупиненим членством є Росія та Україна. Нашу федерацію представлятиме Олександр Камишин, який очолює ФШУ з літа 2024 року 📝 Зазначимо, що на минулорічній Генассамблеї ФІДЕ вже виносила до порядку денного питання повернення росіянам та білорусам національного прапора – тоді ЗМІ повідомляли про підкуп бідних країн, щоб вони голосували "правильно", але рішення так і не ухвалили. Тепер, фактично, Росія в особі Дмітрія Олєйнікова особисто голосуватиме у питанні чи повертати їй прапор 🔙 #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    94views
  • #історія #особистості
    🛡️ Полковник Нації: Життя і боротьба Андрія Мельника
    ​Сьогодні, 12 грудня, ми відзначаємо день народження одного з найбільш впливових і, водночас, суперечливих лідерів українського націоналістичного руху – Андрія Мельника (1890–1964). Полковник Армії УНР, військовий і політичний діяч, він залишив глибокий слід в історії боротьби за українську державність.

    ​Ключові факти з біографії:

    ​1. Військовий Шлях:
    Народився на Галичині. Його військова кар’єра розпочалася ще під час Першої світової війни в лавах австро-угорської армії, де він потрапив у російський полон. Після повернення він активно долучився до українського державотворення. Мельник був одним із засновників та активним учасником Легіону Українських Січових Стрільців (УСС). Під час Української революції він служив у лавах Армії УНР, де дослужився до звання полковника. 🎖️

    ​2. Близькість до Коновальця:

    Андрій Мельник був близьким соратником та другом Євгена Коновальця. Вони разом стояли біля витоків багатьох ключових українських військових та політичних структур, включаючи Українську Військову Організацію (УВО).

    ​3. Лідерство в ОУН:

    Після трагічної загибелі Коновальця у 1938 році, саме Андрій Мельник очолив Організацію Українських Націоналістів (ОУН). Він став відомий як Голова Проводу Українських Націоналістів (ПН), або просто «Провідник».

    ​4. Розкол Руху:

    Його лідерство, однак, призвело до розколу ОУН. У 1940 році від організації відокремилася молодша, більш радикальна група на чолі зі Степаном Бандерою. Відтоді в історії існує поділ на дві фракції: ОУН(м) — мельниківці, і ОУН(б) — бандерівці.

    ​Андрій Мельник провів роки Другої світової війни, намагаючись зберегти український націоналістичний рух в умовах жорстоких окупаційних режимів. Він пережив ув'язнення в нацистському концтаборі Заксенгаузен (Sachsenhausen), а після війни продовжував боротьбу в еміграції, керуючи ОУН(м) до самої смерті у 1964 році.

    ​Його життя було повністю присвячене ідеї української державності, хоча методи та політичні стратегії, які він обирав, і досі викликають дискусії серед істориків.
    #історія #особистості 🛡️ Полковник Нації: Життя і боротьба Андрія Мельника ​Сьогодні, 12 грудня, ми відзначаємо день народження одного з найбільш впливових і, водночас, суперечливих лідерів українського націоналістичного руху – Андрія Мельника (1890–1964). Полковник Армії УНР, військовий і політичний діяч, він залишив глибокий слід в історії боротьби за українську державність. ​Ключові факти з біографії: ​1. Військовий Шлях: Народився на Галичині. Його військова кар’єра розпочалася ще під час Першої світової війни в лавах австро-угорської армії, де він потрапив у російський полон. Після повернення він активно долучився до українського державотворення. Мельник був одним із засновників та активним учасником Легіону Українських Січових Стрільців (УСС). Під час Української революції він служив у лавах Армії УНР, де дослужився до звання полковника. 🎖️ ​2. Близькість до Коновальця: Андрій Мельник був близьким соратником та другом Євгена Коновальця. Вони разом стояли біля витоків багатьох ключових українських військових та політичних структур, включаючи Українську Військову Організацію (УВО). ​3. Лідерство в ОУН: Після трагічної загибелі Коновальця у 1938 році, саме Андрій Мельник очолив Організацію Українських Націоналістів (ОУН). Він став відомий як Голова Проводу Українських Націоналістів (ПН), або просто «Провідник». ​4. Розкол Руху: Його лідерство, однак, призвело до розколу ОУН. У 1940 році від організації відокремилася молодша, більш радикальна група на чолі зі Степаном Бандерою. Відтоді в історії існує поділ на дві фракції: ОУН(м) — мельниківці, і ОУН(б) — бандерівці. ​Андрій Мельник провів роки Другої світової війни, намагаючись зберегти український націоналістичний рух в умовах жорстоких окупаційних режимів. Він пережив ув'язнення в нацистському концтаборі Заксенгаузен (Sachsenhausen), а після війни продовжував боротьбу в еміграції, керуючи ОУН(м) до самої смерті у 1964 році. ​Його життя було повністю присвячене ідеї української державності, хоча методи та політичні стратегії, які він обирав, і досі викликають дискусії серед істориків.
    Like
    1
    80views
  • #історія #події
    ​Сьогодні, 12 грудня, ми згадуємо трагічну подію, що стала кульмінацією життя одного з найяскравіших козацьких ватажків. У 1635 році у Варшаві, столиці Речі Посполитої, був страчений гетьман нереєстрового запорозького козацтва Іван Сулима. Його смерть стала жорстокою відповіддю польської влади на зухвале козацьке повстання.

    ​Два ключові факти про Івана Сулиму, які треба знати:
    ​1. Флотоводець, якого боявся султан.
    Сулима прославився своїми морськими походами на турецькі та татарські володіння. Він був настільки відомим, що в юності, потрапивши у турецький полон і ставши галерним бранцем, зміг організувати втечу, захопити галеру з товаришами-невільниками та дістатися на ній до Риму. За цей подвиг Папа Римський Павло V навіть нагородив його золотою медаллю! 🏅 Сулима був не лише сухопутним, але й морським героєм.
    ​2. Руйнування "дамби" проти козаків.
    Головною причиною, що призвела гетьмана до страти, стало руйнування ним у серпні 1635 року щойно зведеної фортеці Кодак. Ця фортеця, побудована французьким інженером Гійомом Левассером де Бопланом, мала стати "дамбою", що відрізала б Запорізьку Січ від України та унеможливила морські походи козаків.
    ​Іван Сулима, повертаючись із чергового походу, не просто обійшов Кодак, а взяв його штурмом та повністю знищив гарнізон разом з комендантом. Цей вчинок став викликом Короні та був розцінений як державна зрада.
    ​Козацького ватажка схопили через зраду реєстрових козаків, які видали його польській владі в обмін на обіцянки. У Варшаві Сулима постав перед судом. На його страті наполягав турецький посол, погрожуючи Речі Посполитій війною через постійні козацькі походи.
    ​12 грудня 1635 року Іван Сулима був страчений на центральній площі Варшави. За вироком суду, йому відрубали голову, а потім тіло четвертували, а частини розвісили на міських мурах для залякування. 😱

    ​Попри жорстоку кару, героїчна смерть Івана Сулими лише зміцнила рішучість запорожців у боротьбі за свої вольності. Його ім'я стало символом незламності козацького духу та готовності до найбільших жертв заради свободи.
    #історія #події ​Сьогодні, 12 грудня, ми згадуємо трагічну подію, що стала кульмінацією життя одного з найяскравіших козацьких ватажків. У 1635 році у Варшаві, столиці Речі Посполитої, був страчений гетьман нереєстрового запорозького козацтва Іван Сулима. Його смерть стала жорстокою відповіддю польської влади на зухвале козацьке повстання. ​Два ключові факти про Івана Сулиму, які треба знати: ​1. Флотоводець, якого боявся султан. Сулима прославився своїми морськими походами на турецькі та татарські володіння. Він був настільки відомим, що в юності, потрапивши у турецький полон і ставши галерним бранцем, зміг організувати втечу, захопити галеру з товаришами-невільниками та дістатися на ній до Риму. За цей подвиг Папа Римський Павло V навіть нагородив його золотою медаллю! 🏅 Сулима був не лише сухопутним, але й морським героєм. ​2. Руйнування "дамби" проти козаків. Головною причиною, що призвела гетьмана до страти, стало руйнування ним у серпні 1635 року щойно зведеної фортеці Кодак. Ця фортеця, побудована французьким інженером Гійомом Левассером де Бопланом, мала стати "дамбою", що відрізала б Запорізьку Січ від України та унеможливила морські походи козаків. ​Іван Сулима, повертаючись із чергового походу, не просто обійшов Кодак, а взяв його штурмом та повністю знищив гарнізон разом з комендантом. Цей вчинок став викликом Короні та був розцінений як державна зрада. ​Козацького ватажка схопили через зраду реєстрових козаків, які видали його польській владі в обмін на обіцянки. У Варшаві Сулима постав перед судом. На його страті наполягав турецький посол, погрожуючи Речі Посполитій війною через постійні козацькі походи. ​12 грудня 1635 року Іван Сулима був страчений на центральній площі Варшави. За вироком суду, йому відрубали голову, а потім тіло четвертували, а частини розвісили на міських мурах для залякування. 😱 ​Попри жорстоку кару, героїчна смерть Івана Сулими лише зміцнила рішучість запорожців у боротьбі за свої вольності. Його ім'я стало символом незламності козацького духу та готовності до найбільших жертв заради свободи.
    Like
    1
    54views
  • Основним інтересом Сполучених Штатів є проведення переговорів про швидке припинення військових дій в Україні з метою стабілізації європейських економік, запобігання ненавмисній ескалації або розширенню війни, відновлення стратегічної стабільності з росією, а також забезпечення відновлення України після військових дій, щоб вона могла вижити як життєздатна держава, - цитата зі Стратегії національної безпеки США, яку Трамп підписав в листопаді 2025 року.
    🤓 Оцінка ризиків для України від Стратегії Трампа-2025 (у порівнянні з Байденом-2022)
    Стратегія та публічні меседжі Трампа вже орієнтовані на якнайшвидше припинення війни, навіть ціною «болючих рішень» для України в його Стратегії наголос – на «стратегічній стабільності з росією», а не на її невідворотній поразці.
    Це створює ризик організованого тиску Вашингтона на Київ (і через Європу), щоб погодитися на угоду, яка законсервує частину окупації. Фактичний прецедент такого тиску ми вже бачимо в реальній політиці.
    Зниження фокусу США на довгостроковому стримуванні росії в Європі.
    Якщо Байденська Стратегія визначала рф як загрозу, яку треба системно стримувати, укріплюючи НАТО, то Трампівська Стратегія більше вказує про «повернення до стабільності з росією» й делегуванні більшої відповідальності Європі.
    Трампівська Стратегія визначає менше політичної волі у США до тривалого нарощування сил НАТО у Європі й до великих довгострокових пакетів допомоги Україні, прямо або опосередковано підштовхує Європу до самостійного забезпечення власної безпеки, зокрема через вимогу значно більшого оборонного бюджету й риторику щодо критики європейської політики.
    Для України це двояко:
    Плюс – Європа змушена нарешті серйозно озброюватися, що може означати більше зброї та виробництва для нас.
    Мінус – без жорсткого американського «хребта» в НАТО зростає ризик «втоми від України» й поглиблення поділів усередині ЄС щодо того, як саме закінчувати війну.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Основним інтересом Сполучених Штатів є проведення переговорів про швидке припинення військових дій в Україні з метою стабілізації європейських економік, запобігання ненавмисній ескалації або розширенню війни, відновлення стратегічної стабільності з росією, а також забезпечення відновлення України після військових дій, щоб вона могла вижити як життєздатна держава, - цитата зі Стратегії національної безпеки США, яку Трамп підписав в листопаді 2025 року. 🤓 Оцінка ризиків для України від Стратегії Трампа-2025 (у порівнянні з Байденом-2022) Стратегія та публічні меседжі Трампа вже орієнтовані на якнайшвидше припинення війни, навіть ціною «болючих рішень» для України в його Стратегії наголос – на «стратегічній стабільності з росією», а не на її невідворотній поразці. Це створює ризик організованого тиску Вашингтона на Київ (і через Європу), щоб погодитися на угоду, яка законсервує частину окупації. Фактичний прецедент такого тиску ми вже бачимо в реальній політиці. Зниження фокусу США на довгостроковому стримуванні росії в Європі. Якщо Байденська Стратегія визначала рф як загрозу, яку треба системно стримувати, укріплюючи НАТО, то Трампівська Стратегія більше вказує про «повернення до стабільності з росією» й делегуванні більшої відповідальності Європі. Трампівська Стратегія визначає менше політичної волі у США до тривалого нарощування сил НАТО у Європі й до великих довгострокових пакетів допомоги Україні, прямо або опосередковано підштовхує Європу до самостійного забезпечення власної безпеки, зокрема через вимогу значно більшого оборонного бюджету й риторику щодо критики європейської політики. Для України це двояко: Плюс – Європа змушена нарешті серйозно озброюватися, що може означати більше зброї та виробництва для нас. Мінус – без жорсткого американського «хребта» в НАТО зростає ризик «втоми від України» й поглиблення поділів усередині ЄС щодо того, як саме закінчувати війну. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    98views
More Results