#Наша_нематеріальна_спадщина

РАДИВИЛІВСЬКІ ГОЛУБЦІ

Радивилівські голубці з млинцями нещодавно стали частиною нематеріальної культурної спадщини України. І хоч голубці в кожному регіоні готують посвоєму і всі вони неповторні, можна спробувати й такі.

Рецепт належить жінці, яка у молоді роки була у наймах у заможних людей і принесла його у свою родину. У той час голубці із млинцями готувалися тільки на великі свята: Великдень, Різдво чи Храмове свято.

Для фаршу потрібні свинина або м'ясо курки, чи індика. Млинці готують як на молоці і яйцях, так і на воді. Також їх печуть із гречаного борошна, не солодкі, а присолені. Зараз у тісто дода-ють сік буряка і мелену зелень, що надає їм особливого забарвлення. Качан капусти вибирають із тонким листям без прожилок. Листя пропарюють і ділять навпіл. У фарш додають цибулю і моркву, сіль, перець тощо. Далі на листок кладуть млинець, на нього — фарш і щільно закручують рулетиком. На дно глиняного посуду чи чавунця шарами викладають картопляні кружальця, листя капусти, змащуючи їх свинячим жиром. Заливають підсоленою водою. Колись готували голубці в печі, тепер запікають у духовці чи тушкують.

Подавали страву до столу зі сметаною і зеленню або смаженими шкварками. Зараз кожна господиня робить голубці по-своєму, додаючи томатний, вершковий, грибний, пряний чи сирний соус. Однак томатно-сметанний соус є найпопулярнішим. Такі голубці смачні та соковиті.

З відривного календаря "Український народний календар" за 16 грудня.
-----------

https://youtu.be/ZuSctG32F9g?si=Q-LqlzrCtfWnAhBC

#Наша_нематеріальна_спадщина

РАДИВИЛІВСЬКІ ГОЛУБЦІ

Радивилівські голубці з млинцями нещодавно стали частиною нематеріальної культурної спадщини України. І хоч голубці в кожному регіоні готують посвоєму і всі вони неповторні, можна спробувати й такі.

Рецепт належить жінці, яка у молоді роки була у наймах у заможних людей і принесла його у свою родину. У той час голубці із млинцями готувалися тільки на великі свята: Великдень, Різдво чи Храмове свято.

Для фаршу потрібні свинина або м'ясо курки, чи індика. Млинці готують як на молоці і яйцях, так і на воді. Також їх печуть із гречаного борошна, не солодкі, а присолені. Зараз у тісто дода-ють сік буряка і мелену зелень, що надає їм особливого забарвлення. Качан капусти вибирають із тонким листям без прожилок. Листя пропарюють і ділять навпіл. У фарш додають цибулю і моркву, сіль, перець тощо. Далі на листок кладуть млинець, на нього — фарш і щільно закручують рулетиком. На дно глиняного посуду чи чавунця шарами викладають картопляні кружальця, листя капусти, змащуючи їх свинячим жиром. Заливають підсоленою водою. Колись готували голубці в печі, тепер запікають у духовці чи тушкують.

Подавали страву до столу зі сметаною і зеленню або смаженими шкварками. Зараз кожна господиня робить голубці по-своєму, додаючи томатний, вершковий, грибний, пряний чи сирний соус. Однак томатно-сметанний соус є найпопулярнішим. Такі голубці смачні та соковиті.

З відривного календаря "Український народний календар" за 16 грудня.
-----------

https://youtu.be/ZuSctG32F9g?si=Q-LqlzrCtfWnAhBC

День дурнуватих іграшок

День дурнуватих іграшок або День безглуздих іграшок (Stupid Toy Day), що відзначається 16 грудня — ностальгічне свято безглуздих скарбів дитинства та дитячих спогадів, це дивне свято, яке запрошує нас згадати химерні та, здавалося б, безглузді іграшки нашого дитинства. В кожного з нас є згадка про дивну або безглузду іграшку з дитинства. Від культового містера Картопляна голова до цифрового улюбленця Тамагочі — цей день є одою примхам нашої юності та іграшкам, які, озираючись назад, можуть здатися безглуздими, але колись займали особливе місце в дитячих серцях.

Суть Дня дурнуватих іграшок
Історія та походження
Вперше відзначений у 2017 році, День безглуздих іграшок є дотиком до ностальгії та гумору дорослих, особливо напередодні Різдва, коли купівля іграшок для дітей у розпалі. Це день, коли можна згадати іграшки, які визначали наше дитинство, незалежно від того, наскільки смішними вони можуть здаватися зараз.


Святкуємо дитячі спогади
Цей день — не лише про іграшки, а й про спогади та переживання, пов’язані з ними. Це час подумати про невинність і простоту дитинства, коли навіть найбезглуздіша іграшка могла приносити величезну радість і розваги, а часто на вигляд безглузда — була навчальною або терапевтичною.

Як святкувати День дурнуватих іграшок
Згадуємо іграшки дитинства

Відкопайте старі іграшки. Покопайтеся у своїй старій колекції іграшок і переживіть магію дитинства. Зламана фігурка чи настільна гра, в якій не вистачає частин, — ці іграшки є порталом у минуле.
Грайте з класичними іграшками — ці іграшки, які зараз здаються безглуздими, колись були центром нашого всесвіту.
Ділитися та дарувати

Пожертвуйте іграшки. Нехай це будуть не “дурні” іграшки, але подумайте про те, щоб пожертвувати нові іграшки в місцеві центри опіки або сиротинці. Кожна дитина заслуговує на радість від гри з іграшкою, якою б дивною чи безглуздою вона не була.
Даруйте безглузді іграшки. Підхопіть дух дня, подарувавши безглузді або ностальгічні іграшки родині та друзям, або навіть передайте свої найцінніші іграшки з дитинства.
Роздуми про минуле

Згадуйте та діліться історіями. Поділіться історіями про свої улюблені безглузді іграшки з друзями та родиною. Це чудовий спосіб налагодити зв’язок і посміятися над спільними теплими спогадами з дитинства.
День дурних іграшок як нагадування — цей день нагадує про те, що те, чим ми колись дорожили, в ретроспективі може здаватися безглуздим. Це навчає нас відпускати минуле і цінувати теперішнє.
Чому ми любимо День безглуздих іграшок
Подорож стежками пам’яті
День безглуздих іграшок дозволяє нам повернутися в дитинство і згадати прості радощі, які з ним пов’язані. Це день, сповнений ностальгії, сміху і трохи саморефлексії.
Святкування безглуздого боку життя
Цей день визнає, що це нормально — бути дурним і цінувати ці безглузді моменти. Це свято світлого боку життя і радості, яку можна знайти в найнесподіваніших місцях.
Профілактика категоричності
Наші дурнуваті іграшки нагадують нам, що не завжди прагматизм, раціональність і практичність єдині критерії “правильності”. Не все у світі логічне і має відповідати стандартам. Так ми навчилися гнучкості та адаптивності, вмінню чути свої почуття та приймати різномаїття у всьому.
Вчимося з минулого
Озираючись на свої “дурні” іграшки, ми вчимося цінувати зростання і зміни в нашому житті. Це день, коли ми можемо пробачити собі наші минулі “дурниці” і з нетерпінням чекати на світле майбутнє.
День дурнуватих іграшок — це унікальне свято, яке викликає посмішку на наших обличчях, коли ми згадуємо іграшки, які колись означали для нас цілий світ. Це день, щоб відсвяткувати радість, невинність і простоту дитинства і визнати, як цей досвід сформував нас. Тож 16 грудня знайдімо хвилинку, щоб оцінити наші безглузді іграшки та неоціненні спогади, які вони уособлюють.

День “Все у шоколаді”

День “Все у шоколаді” (Chocolate Covered Anything Day) відзначається 16 грудня, придумане у США — це свято шоколадної творчості та смаку. Це день, присвячений безмежним кулінарним можливостям шоколаду. Це оригінальне свято заохочує любителів шоколаду досліджувати й насолоджуватися універсальністю шоколаду, в який можна вкрити практично все, що тільки можна собі уявити.

Радість шоколадних витворів
День “Все у шоколаді” – це день для шоколадних експериментів.
У День “Все у шоколаді” звичайне стає незвичайним завдяки додаванню шоколаду. Від класичних варіантів, таких як фрукти та печиво, до більш авантюрних, таких як картопляні чипси, картопля фрі або навіть ковбаса, цей день присвячений експериментам з шоколадом у нові та захоплюючі способи.


Історичне значення
Історія шоколаду бере свій початок у Мезоамериці, де його вперше почали використовувати як ферментований напій близько 1900 року до нашої ери. Ацтеки вірили, що насіння какао було даром бога мудрості Кецалькоатля. Подорож шоколаду до Європи в шістнадцятому столітті призвела до додавання цукру, що зробило його популярним серед усіх соціальних класів.

Як відзначити День “Все у шоколаді”
Вечірка шоколадного фондю. Зберіть друзів і родину на вечірку шоколадного фондю. Використовуйте шоколадний фонтанчик або горщик для фондю і вмочуйте в нього все — від полуниці та бананів до більш незвичних предметів.
Десерти в шоколаді. Створіть або придбайте такі десерти, як шоколадний липкий пудинг з ірисок, шоколадний хлібно-масляний пудинг або навіть шоколадний торт зі спеціями чилі, щоб надати йому унікальної родзинки.
Скористайтеся можливістю відвідати місцеві шоколадні крамниці та оцінити мистецтво виготовлення шоколаду. Спробуйте щось нове та підтримайте місцевий бізнес.
Дізнайтеся про історію шоколаду та процес його виробництва. Поділіться цими знаннями з іншими, щоб поширювати любов до шоколаду.
Чому ми любимо все у шоколаді
Універсальність шоколаду дозволяє йому доповнювати різноманітні смаки, від солодкого до солоного і навіть гострого.
Темний шоколад, зокрема, відомий своїми корисними для здоров’я властивостями, включаючи високий вміст марганцю, міді та заліза.
Вживання шоколаду може викликати емоції, подібні до закоханості, що робить його улюбленими ласощами для всіх.
Креативні ідеї для шоколадних ласощів
Фрукти в шоколаді. Занурте в шоколад такі фрукти, як полуниця, банани та ківі, і ви отримаєте класичні ласощі.
Авантюрне занурення в шоколад. Експериментуйте з нетрадиційними продуктами, такими як мариновані огірки, бекон, сир для найсміливіших любителів шоколаду.
День “Все у шоколаді” – це свято творчості, насолоди смаком та всесвітньої любові до шоколаду. Це день, коли можна звільнитися від кулінарних норм і дослідити безмежні можливості, які може запропонувати шоколад.

Сир, вино і тиша між думками...

Харківський вайб. Перший сніг. Перша крига. Вони такі...

На задньому плані — то виє сирена, то глухі вибухи артилерії.

Але це не заважає хлопчику пробігтися по кризі й зібрати всі палички. Бо ніколи не знаєш, що може статися в опалювальному сезоні. А так — потягне додому, щоб зігрітися.

І попри все — красиво.
Попри все — живемо.

В Иерусалиме — «Зоопарк КПП»: война в Украине глазами тех, кто не умеет говорить.
Jerusalem Jewish Film Festival 2025 — 17 и 18 декабря

«Шесть человек погибли во время попыток спасти животных экопарка. Двое, пытавшиеся принести животным еду, были убиты русскими, а их тела были найдены примерно через полтора месяца. Еще одного дрессировщика заставили войти в клетку со львами после того, как снаряд разбил клетку, и его тут же растерзали».

«Было убито более 1500 животных».

«Крупные хищники убили своих детёнышей из-за стресса. Обезьяны убежали в окружающие леса — представьте, как они страдали на морозе украинской зимы».

— из рассказа основателя зоопарка под Харьковом Александра Фельдмана в интервью Israel Hayom.

Эта история легла в основу документального фильма «Зоопарк КПП» (Checkpoint Zoo) — одного из самых тяжёлых и честных фильмов о войне в Украине. Без фронтовых карт и лозунгов — через судьбы людей и животных, оказавшихся на линии огня.

Сюжет фильма посвящён 71-дневной операции по эвакуации тысяч животных из харьковского Фельдман-Экопарка. Документальные кадры, снятые как самими работниками зоопарка, так и киносъёмочной группой, показывают напряжённую борьбу за выживание животных и беспримерную самоотверженность людей, которые, рискуя жизнью, пытались их спасти.

Режиссёр фильма Джошуа Зиман подчёркивает, что его интересовала не только жестокость войны, но и то, как в экстремальных условиях проявляются сострадание, привязанность и солидарность. В его фильме животные становятся немыми свидетелями человеческих решений — а иногда и зеркалом того, кем мы остаёмся в момент катастрофы.

Фильм рассказывает о первых днях российского вторжения, когда Экопарк оказался в эпицентре боёв. О сотрудниках и волонтёрах, которые под обстрелами продолжали кормить, поить и вывозить животных. О решениях, которые приходилось принимать, когда не хватало еды, воды и времени. И о цене, которую за это заплатили.

Jerusalem Jewish Film Festival 2025 — один из ключевых культурных форумов Израиля, который в этом году проходит уже в 27-й раз. Фестиваль традиционно проводится во время Хануки — с 13 по 18 декабря 2025 года в Иерусалимской синематеке и представляет фильмы из разных стран, посвящённые еврейской культуре, истории, идентичности и актуальным гуманитарным темам. Помимо показов, программа включает встречи с режиссёрами, обсуждения с аудиторией и панельные дискуссии.

Показ фильма «Зоопарк КПП» состоится в рамках фестиваля:
📅 17 декабря — 20:00 (показ с обсуждением)
📅 18 декабря — 18:00
📍 Иерусалимская синематека

В нашей статье — контекст фестиваля, история создания фильма, жёсткие свидетельства очевидцев и сцены, которые трудно забыть. Это текст не только о войне в Украине, но и о том, где проходит граница человечности, когда рушится привычный мир.

НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱
А вы смогли бы остаться и спасать тех, кто не может убежать, если под обстрелами рискуешь собственной жизнью?

👉 https://news.nikk.co.il/zoopark-na-linii-ognya/

#НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine

Осиротіли двоє дітей: під Покровськом поліг 28-річний воїн з Київщини
#Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
https://brovaryregion.in.ua/?p=46576

⚔️ ЗСУ деокупували в Покровську близько 16 квадратних кілометрів, – Сирський.

«У самому Покровську за крайні кілька тижнів ми змогли повернути під контроль близько 16 квадратних кілометрів у північній частині міста. Логістика в Мирноград складна, але продовжується», – повідомив головком.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

Война в Украине — не «чужая»: почему Иран уже использует российский опыт против Израиля — «מעריב»

Это не про Европу и не про «далёкий конфликт».
Война в Украине превратилась в живую лабораторию современной войны, за результатами которой внимательно следят враги Израиля.

Такой вывод делает израильское издание «Маарив» 13 декабря 2025 года в аналитической колонке Давида бен Баста.
Ключевая мысль автора заключается в том, что в глобальном мире не существует «дальних» войн, а уроки, извлечённые из войны в Украине, уже используются противниками Израиля.

В колонке отмечается, что Иран изучает российский боевой опыт — массовое применение дронов, радиоэлектронную борьбу, децентрализованное управление войсками и адаптацию к затяжным конфликтам.
Ослабленная войной россия, как указывает автор, всё больше зависит от Тегерана, и эта зависимость начинает отражаться на региональной безопасности, включая Израиль.

Также в анализе Маарив подчёркивается, что ослабление роли россии в Сирии, рост свободы действий Ирана и «Хизбаллы», а также расползание современного оружия с украинского фронта формируют новые угрозы для Ближнего Востока.

Опасность аналитической нейтральности (позиция НАновости)
В анализе Маарив сознательно избегается оценка моральной стороны войны в Украине: не называется агрессор и не обозначается ответственность сторон. Такой подход можно объяснить стремлением сохранить аналитическую дистанцию, однако он несёт серьёзные риски. Когда агрессия не называется напрямую, война превращается в абстрактное «столкновение сторон», что размывает причины конфликта и облегчает заимствование его методов. Для Израиля это особенно опасно: подобная нейтральность нормализует насилие и играет на руку тем режимам и структурам, которые затем применяют полученный опыт у его границ.

НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱
https://nikk.agency/vojna-v-ukraine-ne-chuzhaya/

А как вы считаете: Израиль сегодня учится быстрее своих врагов — или всё ещё реагирует на угрозы постфактум?

#НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine