#історія #події
🇩🇪 🇺🇸 Початок Арденнської операції (1944): Останній відчайдушний кидок Гітлера.
16 грудня 1944 року німецький Вермахт розпочав свій останній великий контрнаступ на Західному фронті Другої світової війни. Операція, відома як Арденнська операція (або Битва за Виступ, Battle of the Bulge), відбулася у важкопрохідних лісах Арденн, що охоплюють територію Бельгії та Люксембургу.
Ця битва стала однією з найбільш кровопролитних для американської армії у війні.

📜 Передумови: Західний фронт наприкінці 1944 року

До кінця 1944 року війська союзників (США, Велика Британія та Канада) успішно висадилися в Нормандії, звільнили Францію та Бельгію і підійшли безпосередньо до кордонів Німеччини. Союзники вважали, що Вермахт повністю виснажений, а бойові дії активізуються лише навесні 1945 року.
Адольф Гітлер, однак, виношував план, який, на його думку, міг переломити хід війни:
Мета операції: Завдати потужного, несподіваного удару через слабко захищений сектор Арденн. Прорватися до річки Маас і захопити стратегічно важливий порт Антверпен (Бельгія).
Стратегічний розрахунок: Оточити та знищити чотири армії союзників, розділивши британські та американські війська, що змусило б їх вимагати сепаратного миру.

⚔️ Хід операції: Фактор несподіванки

Німецькі війська, накопичивши значні сили танків (зокрема, новітні «Тигри» та «Пантери») і піхоти, скористалися:
Погодними умовами: Потужний туман і низька хмарність не давали союзній авіації (яка мала перевагу в повітрі) проводити розвідку та надавати підтримку.
Слабка оборона: Арденнський сектор утримували переважно недосвідчені або відпочиваючі американські підрозділи.
Вранці 16 грудня 1944 року німецька артилерія розпочала масований обстріл позицій союзників. Наступ був несподіваним і стрімким.
Німецькі війська пробили оборону, створивши виступ завдовжки близько 100 км у лінії фронту (звідки і пішла назва «Битва за Виступ»).
Ключові американські частини опинилися в оточенні або були змушені поспішно відступати.

🛡️ Героїчний опір та перелом

Незважаючи на початковий успіх Вермахту, німці не змогли досягти своїх головних цілей:
Бастонський вузол: Ключовим моментом стала облога бельгійського міста Бастонь, важливого транспортного вузла. Його мужньо обороняла 101-а повітряно-десантна дивізія США. Їхня відмова здатися ("Nuts!") деморалізувала німців і затримала їхнє просування.
Погода: До 23–24 грудня погода поліпшилася, і союзницька авіація змогла вступити в бій, завдаючи нищівних ударів по німецьких танкових колонах і логістиці.
Підкріплення: Американські підрозділи генерала Джорджа Паттона були перекинуті з півдня на північ у надзвичайно швидкі терміни, стабілізувавши південний фланг Виступу.
До середини січня 1945 року союзники ліквідували німецький виступ, відновивши початкову лінію фронту.

📈 Наслідки

Жертви: Це була найбільша та найкровопролитніша битва на Західному фронті. Американські втрати (убиті, поранені, зниклі безвісти) склали близько 89 тисяч осіб. Втрати Німеччини — близько 100 тисяч осіб.

Вирок Вермахту: Арденнська операція виснажила останні оперативні резерви Вермахту, які могли б бути використані для захисту кордонів Німеччини. Це фактично позбавило Німеччину здатності до великих наступальних дій на будь-якому фронті, прискоривши остаточну перемогу союзників.

⚡️ Зимова погода прийшла до Києва: вулиці столиці вкрилися снігом

Синоптики прогнозують майже весь день опади у вигляді мокрого снігу та дощу.
#Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news

У листопаді 1845 року Шевченко працював у складі Археографічної комісії. Їздив по селах і містах і змальовував старовинні церкви, монастирі, незвичайні будівлі тощо. Погода видалася мокрою, вітряною і холодною.

Дорогою із села В'юнище до Андрушіва поет змок до нитки. Весь день його морозило, і надвечір він повернувся до В'юнища зовсім хворим. Довелося злягти в чужій хаті.

Хворіючи, поет написав своє посланіє «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «Минають дні, минають ночі» і ще кілька ліричних творів.

Про хворобу Тараса Шевченка дізнався його щирий приятель, переяславський лікар Андрій Козачковський і негайно перевіз друга з В'юнища до себе у Переяслав. У хворого почалося двостороннє запалення легенів. У той час мало хто видужував від цієї хвороби. Це знав і лікар, знав і поет. Після 20 грудня Тарасу Григоровичу погіршало, становище його було майже безнадійним.

Вірш «Як умру, то поховайте…» написано на Різдво — 25 грудня 1845 року. То був його заповіт.
На щастя, міцний організм переміг хворобу, і через два тижні поет уже вирушив на Чернігівщину з тим же таки завданням Археографічної комісії.

«Заповіт» — квінтесенція творчості Шевченка періоду «Трьох літ». У ньому сфокусовано провідні ідеї, мотиви й образи гнівної музи поета-борця. Увесь твір звучить як пристрасна промова до народу.

Силу Шевченкового «Заповіту» одразу відчули охоронці самодержавства. Шеф жандармів і начальник третього відділу Олексій Орлов, переглядаючи рукописну збірку «Три літа», яка стала головною підставою звинувачення поета й заслання — аж на десять років, з люттю перекреслив текст «Заповіту», кваліфікувавши цей твір (та деякі інші) як рос. «в высшей степени дерзкого и возмутительного содержания».

Останні дні поет провів в Петербурзі, де помер від хвороби серця та легенів. Тіло Шевченка довго везли з Петербурга до України. Провезли повінню Дніпром до Чернечої гори, де за рядками з його ж «Заповіту», друзі і поховали поета.
Свинцеву труну котили тендітні дівочі руки, а над могилою поставили дубовий хрест.

Письменник і публіцист Петро Ребро зробив припущення, що у своєму «Заповіті» Тарас Шевченко змальовує пейзаж неподалік від острова Хортиця й саме тут просить поховати його згодом. Окрім згадки про Дніпро, кручі (якими можна назвати скелі острова над річкою) наводиться, що у першій публікації твору в «Кобзарі» в рядках «Було видно, було чути, / Як реве ревучий» Ревучий зазначається з великої літери. Одну з таких назв мав Ненаситець — нині затоплений поріг на Дніпрі, що за переказами був чутний за 15-20 кілометрів.

Теорію Петра Ребра підтримала письменниця Оксана Забужко. Про це вона розповіла в одному з випусків літературної програми «ЛітПроСвіт».

#shorts #ТарасШевченко #якумрутопоховайте #Січеград #shorts #ТворчаСтудіяСічеград #АнтонЖадько #заповіт #боротьба #цитатиукраїнською #незламні


https://youtube.com/shorts/D1vdNdTjLNY

Про сніг навіть спогадів не залишилося?:)
Виникає закономірне питання - а нащо я його взагалі чистила?:)

Ааааааа щоб було!:)
Щоб лопату вигуляти!:)
Щоб в нотатнику напроти пункту «встигнути пошкребти сніг» поставити вггггодований такий плюсик!:)

Збиралася на обидві пошти…
Довго розмірковувала, яке саме взуття одягти?:)
Дійшла висновку, саме те по таким погодам - калоші!:)
В них і пішла!:)
А що?
Чи я не сільська стара?:)
Хочу й буду!
Й ніхто з мене тих калошів не зняв!:)

Та ще й відсотків вісімдесят односельців, яких зустріла, мали такий же ж вигляд, як й я?:)
Калоші рулють!:)

Поки човгала селом, зненацька згадала, що Різдво ж насувається?
Колядників слід очікувати?:)
А до нашого обійстя з цією метою завертає кожен перший!!!

То ще в крамниці придбала два ящики солодощів!
Нехай стоять!
Підозрюю, на всі свята не вистачить?
Ну то ще докупимо!:)

Ви там як?

Частина 4
❄️ Повний Jingle Bells! Снігом уже засипало Запоріжжя, Полтаву та Харків, – місцеві ЗМІ.
Вчора у багатьох регіонах йшов мокрий сніг. Друзі, а яка погода зараз у вашому місті? 👇

https://t.me/Ukraineaboveallelse

Частина 3
❄️ Повний Jingle Bells! Снігом уже засипало Запоріжжя, Полтаву та Харків, – місцеві ЗМІ.
Вчора у багатьох регіонах йшов мокрий сніг. Друзі, а яка погода зараз у вашому місті? 👇

https://t.me/Ukraineaboveallelse

Частина 2
❄️ Повний Jingle Bells! Снігом уже засипало Запоріжжя, Полтаву та Харків, – місцеві ЗМІ.
Вчора у багатьох регіонах йшов мокрий сніг. Друзі, а яка погода зараз у вашому місті? 👇

https://t.me/Ukraineaboveallelse

Частина 1
❄️ Повний Jingle Bells! Снігом уже засипало Запоріжжя, Полтаву та Харків, – місцеві ЗМІ.
Вчора у багатьох регіонах йшов мокрий сніг. Друзі, а яка погода зараз у вашому місті? 👇

https://t.me/Ukraineaboveallelse

🤦‍♂ Трамп заявив, що Крим "оточений океаном з чотирьох боків"

"Крим величезний, але він з'єднаний із тією частиною України, про яку ми зараз говоримо, так? Через маленький вузький перешийок. Це чотири боки океану в найтеплішій частині. Там найкраща погода, найкраще все.
Але Обама його віддав",
— сказав президент США.

©NV

День Святителя Миколая Чудотворця
Щороку 6 грудня християни вшановують пам’ять Святителя Миколая Чудотворця (День Святого Миколая) — одного з найулюбленіших святих. Навряд чи знайдеться людина, яка не чула про Святого Миколая, а ікони з його зображенням є майже в кожній оселі. Миколай був відданим проповідником християнства. Силою молитви він здійснював численні дива. Ображені та несправедливо засуджені, мандрівники й бідняки вважають Святого Миколая своїм захисником. Відома також прихильність святого до дітей. До речі, день Святого Миколая святкують двічі на рік — взимку та навесні. День Святителя Миколая Чудотворця розпочинає низку різдвяних свят та подій, що пронизані атмосферою милосердя, щедрості та доброти. Саме в цей день зранку дітлахи зазирають під подушку, бо вночі приходив Святий Миколай: чемним діткам він приносить ласощі та подарунки, а неслухняним – різочку.

Санта Клаус і Святий Миколай мають спільне коріння, оскільки образ Санти частково базується на легендах про Святого Миколая, що прославився своєю добротою, щедрістю та чудесами, зокрема тим, що допомагав бідним і дітям.

У 2023 році Україна вперше відзначала День Святого Миколая 6 грудня після реформи церковного календаря ПЦУ.

Як святкувати День Святителя Миколая Чудотворця?
День Святого Миколая Чудотворця український народ святкує з давніх-давен.

За численними легендами, Миколай приносив їжу, теплий одяг та іграшки у будинки, де жили бідні родини з дітьми. Робив він це так, щоб залишитися непоміченим, зазвичай вночі. Тож добра традиція дарувати в цей день подарунки дітям, залишаючи їх під подушкою, зберігається й дотепер.

Жінки готували до свята особливе печиво, яке називалося «миколайчики».

Дорослі українці здавна відзначали це свято застіллями та ходили в гості. Цього дня прийнято було робити благочинні справи — допомогти нужденним чи сиротам вважалося добрим знаком. Якщо ж на Миколая дбати лише про себе, то найближчі сім років варто чекати невдач та фінансових збитків.

Існував також звичай миритися з недругами, а укладати угоди цього дня було безпечніше, бо було заборонено брехати.

Також заборонялося стригти волосся та й взагалі будь-що різати ножицями.

В давнину саме після цього дня починався період сватань, а після Різдва вже справляли весілля.

Погода в день Святого Миколая визначала, якою буде прийдешня зима. Тепло цього дня віщувало ясну й нехолодну зиму, а якщо сніжило — зима обіцяла бути морозною.

Але головною подією, звісно ж, були відвідини церкви. Люди молилися Святому Миколаю і просили здоров’я для себе та своїх рідних, а особливо для дітей.

Сучасні українці зберегли майже всі традиції цього свята. День Святого Миколая в Україні люблять та з нетерпінням чекають і дорослі, й діти.

Чому ми любимо День Святого Миколая?
Ми любимо й шануємо Святого Миколая за його любов до Бога та до людей. Він є прикладом щедрості, безкорисливості та доброти. Недарма у православних християн Миколай вважається найпоблажливішим та найближчим до простого люду святим.

Завдяки Святому Миколаю є нагода задуматися над тим, чи достатньо добрих справ ми зробили за рік, чи заслуговуємо на його прихильність, і, можливо, переглянути своє ставлення до доброчинності.

У день Святого Миколая ми всі відчуваємо себе трішки дітьми, які вірять у казку та в дива. Хочеться вірити, що це справді особливий, магічний день, у який збуваються наші мрії й бажання.

Тому так приємно побувати в ролі доброго чарівника, готувати подарунки для кожного у своїй родині, адже не тільки діти, а й дорослі мріють про приємні сюрпризи.

Тож цього холодного зимового дня ми забуваємо про прикрощі й невдачі та маємо чудовий привід зібратися разом з родичами чи друзями за святковим столом, щоб відчути теплу, казкову та світлу атмосферу цього свята.