ЗМИЛУЙСЯ, ВСЕВИШНІЙ Боже милосердний, змилуйся над нами, Грішними свої́ми до́ньками й синами, Змилуйся над нами, я тебе благаю, Ру́ки у молитві я за це складаю. Нам даруй, Всевишній, віру й розуміння, І зішли на землю нам благословіння, Захисти від ли́ха, відведи тривогу, І вкажи єдину праведну доро́гу. Огорни любов’ю нам серця́ зболілі, Щоб ми йшли до світла у надії й вірі, Спокій хай настане в кожного в оселі, А думки́ і душі стануть знов веселі. Нам даруй єднання, братню силу й згоду, Щоб не знали більше ми тяжку негоду, Щоб любов і правда в серці процвітала, Й ненька Україна сліз не проливала. Нам прости провини, помилки́ і чвари, Розжени над світом всі похмурі хмари. МИРУ й ПЕРЕМОГИ молимо у тебе, Простягни над нами чисте мирне небо. Боже милосердний, поверни нам тишу, Хай нас ворог клятий назавжди́ залишить, Хай твоя́ десни́ця* нас завжди́ тримає Й ні на мить ніко́ли нас не залишає. 23.01.2026 р. ДЕСНИЦЯ* — це застаріле, книжне або урочисте слово, що означає права рука, а іноді й рука взагалі. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1055941

СВІЧА ВЖЕ БІЛЬШЕ НЕ ГОРИТЬ (Світлій пам’яті героя Ярослава Плахотнюка) Свіча вже більше не горить, Її потвори загасили, Йому було б ще жить і жить, Але страшні ординці вбили. Його чекала ще весна І миле слово мами вранці… Та смерть прислала сатана У чорній масці на світанці. Все голос матері звучить, Вона шукає слід у тиші, Її молитви – наче міст Між світом мертвих і живіших. Пізнати втрату довело́сь, Нема спокійних днів у мами, Її синок – не просто хтось, Він – світло, що горить сльозами. Йому наза́вжди двадцять сім, Ніко́ли більше вже не буде, Вбачатись буде він в усім, Розпукою для мами всюди. Осінній вітер плакав теж, Зривав листки, як спогад мами, Бо похоронний все ж кортеж Привіз героя аж до брами. Заснув наза́вжди Ярослав, Тепер домівка – домовина, Він ПЕРЕМОГУ гаптував… Розлука вічна мами й сина. 07.11.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025

ТРАГІЧНА СМЕРТЬ ЗНАЙШЛА ГЕРОЯ ВДОМА (Світлій пам’яті захисника героя земляка Петра Максиміва) Трагічна смерть знайшла героя вдома, Трагічна смерть нас сколихнула всіх, Та наперед нам доля невідома, Свіча загасла, далі жить не зміг. Герою смерть не раз дивилась в очі, Не раз він йшов із ворогом на прю, Були страшні на фронті дні і ночі, Загасла свічка в рідному краю́. Моли́тви мама защораз молила, І вервицю із рук не випуска, Його під серцем берегла й носила, А сліз тепер з очей тече ріка. Домівкою вже стала домовина, Петро у хату більше не ввійде́… Свіча загасла ще в одного сина, Із болем в серці мама вже живе. Він добровольцем зброю взяв у ру́ки Й пішов на фронт усіх нас захищать, Та довело́сь відчути біль розлуки, Й Петру наза́вжди у землі́ лежать. Трагічна смерть, свіча його загасла, Та він герой для кожного із нас, Та тільки пам’ять наша неугасна, Що нагада про нього повсякчас. Тепер в могилі воїн спочиває, Земля постане пухом хай йому, Що захищав – ніхто не забуває. Та згасла свічка рано так чому́? 15.10.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025

25 квітня 2026 року пішла з життя заслужена тренерка України — Коваленко Валентина Михайлівна. Місто Біла Церква втратило людину, яка зробила вагомий внесок у розвиток легкої атлетики та виховала цілу плеяду спортсменів високого класу. За роки своєї тренерської діяльності Валентина Михайлівна підготувала десять майстрів спорту та майстрів спорту міжнародного класу. Все своє життя вона присвятила розвитку легкої атлетики в Україні, передаючи свої знання, досвід і любов до спорту вихованцям. Її учні ставали чемпіонами світу, призерами чемпіонатів Європи, учасниками Олімпійських ігор, багаторазовими переможцями чемпіонатів України та країн СНД. Світла пам’ять про Валентину Михайлівну назавжди залишиться в серцях її учнів, колег та всіх, хто її знав. Прощання відбудеться 28 квітня в м. БІЛА ЦЕРКВА Для детальної інформації +447787464881 Донька Євгенія #спорт #спорт_sports #brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

СВІЧА ЖИТТЯ ВЖЕ БІЛЬШЕ НЕ ПАЛА (Світлій пам’яті героя-односельчанина Богдана Квецка) Поліг Богдан за нас усіх в бою́, Йому життя на фронті обірвалось, Тепер він там, в Небесному строю́, Від цьо́го горя й болю всім додалось. Поліг Богдан, у засвіти пішов, І смертне ложе довело́сь стелити, У серці – біль, у пам’яті – любов… Пішов від нас, хоч дуже прагнув жити. Слідів не ли́шить більше на землі́, Не мовить слово, пісню не затягне, Завмерло все у вічнім джерелі… І вишиванку більше не одягне. У тиші храму, в дзвоні над селом, Почулися слова́ його прощання, Заснув Богдан наза́вжди вічним сном, І путь була́ для нього вже остання. Поліг Богдан, та в наших він серцях, І в пам’яті людей він буде за́вжди, Хіба прийде́ до когось тільки в снах, Хоч жити мав й живим прихо́дить мав би. Осінній лист лягає, мов покров, На ту могилу, де він спочиває, Молитва лине тиха, без розмов, Його свіча життя вже не палає. Земля прийняла з болем, як дитя, Що повернулось в лоно материне, А Небо шепче: «Сину, ти – життя, Ти – вічний стяг у серці України». 14.10.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1049499

🫀💔🌅🕯️Стало відомо про втрату сповнену болем двох військовослужбовців, двох рідних братів-красенів з родини Залізняків з села Водяного: 14 квітня 2026 року солдата, водія 2 танкової роти танкового батальйону Залізняка Олега Євгеновича внаслідок мінно-вибухового поранення, удару засобами безпілотних систем типу FPV противника, отриманого 18 березня 2026 року в районі населеного пункту Костянтинівка Краматорського району Донецької області та загибелі 15 квітня 2026 року головного сержанта 2 танкової роти танкового батальйону. Залізняка Костянтина Євгеновича під час виконання бойового завдання, внаслідок обстрілу БпЛА Молнія противника в районі населеного пункту Комишуваха Запорізького району Запорізької області. Обидві втрати стали тяжким ударом для рідних, близьких і мешканців громади. Батьки втратили одразу двох Синів-Соколів… Красені. Мамині і татові крила. Мамина і татова опора і надія… Цей біль неможливо виміряти словами. Це рана, яка назавжди залишиться у серці родини. У Олега залишилася маленька донечка Меланія п’яти років. Дружина Анна У Костянтина дружина Олександра. Нехай Пам'ять Героям буде Вічною Живою скрізь віки простір час #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

🇺🇦 Як зараз виглядає Прип’ять — місто, де колись вирувало життя Сьогодні його вулиці стоять у тиші: порожні будинки, зарослі алеї та простір, який поступово повертає собі природа, показали у відео журналісти «УС». Цієї неділі — 40-ва річниця Чорнобильської трагедії. Чотири десятиліття потому ці місця й досі нагадують про події, що назавжди змінили історію і зруйнували життя тисяч людей.

СВІЧКИ Свічки́, свічки́, та скільки вас ще буде? Ще скільки вас прийде́ться запали́ть? Палахкотіть ви взя́лися усюди, Бо ворог інші вирішив гаси́ть. Свічки́, свічки́, стає щораз вас більше, Ви горите, а серце в нас болить, Й чому́сь стає все гірше, гірше й гірше, Бо кожен з них до старості мав жить. Свічки́, свічки́, в вас полум’я яскраве, Дивлю́сь на вас – в душі вогонь пала, Лягли герої й не жадали слави – Любов до України в них жила́. Свічки́, свічки́, вас всюди додається, Та полум’я не гріє, а й болить, Героям довело́сь з життям проститься, Й на землю кров, неначе воду лить. Свічки́, свічки́, ви – пам’ять про героїв, Нагадування кожному про них, Нелічено позбирано набоїв, Й наза́вжди голос кожного затих. Свічки́, свічки́, та скільки вас ще буде? Героїв скільки ве́рне на щиті? Вас за героїв запалили люди, Усі вони для нас тепер святі. 08.10.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1049742

😢На війні загинув 25-річний боєць 12-ї бригади оперативного призначення «Азов» НГУ Богдан «Кулома» Левусь. Про це повідомив його батько Дмитро Левусь, відомий політолог, директор Центру суспільних досліджень «Український меридіан». 🕯️«Синку, тобі назавжди 25. Дякуємо всім за підтримку. Слава Героям!» – написав Дмитро Левусь. Боєць загинув 12 квітня. Він служив оператором БПЛА. «Кулому» поховали з усіма військовими почестями на Національному меморіальному військовому кладовищі в день народження його батька – 21 квітня.

😢На війні загинув 25-річний боєць 12-ї бригади оперативного призначення «Азов» НГУ Богдан «Кулома» Левусь. Про це повідомив його батько Дмитро Левусь, відомий політолог, директор Центру суспільних досліджень «Український меридіан». 🕯️«Синку, тобі назавжди 25. Дякуємо всім за підтримку. Слава Героям!» – написав Дмитро Левусь. Боєць загинув 12 квітня. Він служив оператором БПЛА. «Кулому» поховали з усіма військовими почестями на Національному меморіальному військовому кладовищі в день народження його батька – 21 квітня. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни