• Інструмент Groundsource використовує Gemini для аналізу 5 000 000 новинних архівів. Створено глобальну базу даних із 2 600 000 випадків раптових повеней у 150 країнах. Система дозволяє прогнозувати ризики в містах за 24 години до катастрофи. Прогнози вже інтегровані в безплатну платформу Google Flood Hub. https://channeltech.space/ai/google-groundsource-gemini-flood-predict...
    Інструмент Groundsource використовує Gemini для аналізу 5 000 000 новинних архівів. Створено глобальну базу даних із 2 600 000 випадків раптових повеней у 150 країнах. Система дозволяє прогнозувати ризики в містах за 24 години до катастрофи. Прогнози вже інтегровані в безплатну платформу Google Flood Hub. https://channeltech.space/ai/google-groundsource-gemini-flood-prediction-2026/
    CHANNELTECH.SPACE
    Google запускає Groundsource: ШІ Gemini прогнозуватиме повені за 24 години за допомогою архівів новин – Channel Tech
    Новий інструмент Google Groundsource використовує ШІ для аналізу 5 млн статей та прогнозування раптових повеней у 150 країнах. Дізнайтеся, як працює система у 2026 році.
    1
    65переглядів 1 Поширень
  • #історія #події
    Куренівська трагедія: Глиняний апокаліпсис, який намагалися замовчати.
    Київ, 13 березня 1961 року. Понеділок, початок робочого дня. О 8:30 ранку на Поділ, через район Куренівки, ринула стіна пульпи — суміші води, глини та промислових відходів. Це не була природна стихія. Це був результат злочинної недбалості радянської системи, яка вирішила «спростити» технологію замиву Бабиного Яру.

    Історія катастрофи почалася за десять років до того, коли київська влада вирішила перетворити яр, місце масових розстрілів часів Другої світової війни, на полігон для відходів цегельних заводів. Замість бетонної дамби спорудили земляний вал. Система водовідведення працювала на межі, а в березні 1961-го не витримала талого снігу та надмірної кількості води.

    Хроніка жаху:
    Висота хвилі: Грязьовий вал заввишки 14 метрів (як п’ятиповерховий будинок) нісся зі швидкістю 5 метрів на секунду.
    Масштаб руйнувань: Пульпа накрила житлові будинки, трамвайне депо ім. Красіна, лікарню та стадіон «Спартак». Люди гинули миттєво — їх засипало живцем або вбивало електричним струмом від повалених стовпів. ⚡️
    Цементування живцем: Трагедія Куренівки була особливо жорстокою: суміш піску та глини швидко тверділа, перетворюючись на бетон. Тіла загиблих доводилося буквально вигризати з ґрунту екскаваторами.

    Радянська влада, вірна своїм традиціям, одразу ввімкнула режим цензури. Місто було оточене військами, у Києві вимкнули міжміський телефонний зв’язок, а літакам заборонили пролітати над місцем події. Офіційна цифра загиблих, озвучена державою, — 145 осіб. Проте історики та свідки стверджують, що реальна кількість жертв сягала 1,5 — 2 тисяч. Більшість із них так і залишилися офіційно «зниклими безвісти».

    Сьогодні 13 березня — це день глибокої скорботи за тими, хто став жертвою не лише селю, а й цинічного ставлення до людського життя. Це нагадування про те, що забуття та нехтування безпекою заради «плану» завжди закінчуються трагедією.
    #історія #події Куренівська трагедія: Глиняний апокаліпсис, який намагалися замовчати. Київ, 13 березня 1961 року. Понеділок, початок робочого дня. О 8:30 ранку на Поділ, через район Куренівки, ринула стіна пульпи — суміші води, глини та промислових відходів. Це не була природна стихія. Це був результат злочинної недбалості радянської системи, яка вирішила «спростити» технологію замиву Бабиного Яру. 🏢💨 Історія катастрофи почалася за десять років до того, коли київська влада вирішила перетворити яр, місце масових розстрілів часів Другої світової війни, на полігон для відходів цегельних заводів. Замість бетонної дамби спорудили земляний вал. Система водовідведення працювала на межі, а в березні 1961-го не витримала талого снігу та надмірної кількості води. Хроніка жаху: Висота хвилі: Грязьовий вал заввишки 14 метрів (як п’ятиповерховий будинок) нісся зі швидкістю 5 метрів на секунду. 🌊 Масштаб руйнувань: Пульпа накрила житлові будинки, трамвайне депо ім. Красіна, лікарню та стадіон «Спартак». Люди гинули миттєво — їх засипало живцем або вбивало електричним струмом від повалених стовпів. ⚡️ Цементування живцем: Трагедія Куренівки була особливо жорстокою: суміш піску та глини швидко тверділа, перетворюючись на бетон. Тіла загиблих доводилося буквально вигризати з ґрунту екскаваторами. Радянська влада, вірна своїм традиціям, одразу ввімкнула режим цензури. Місто було оточене військами, у Києві вимкнули міжміський телефонний зв’язок, а літакам заборонили пролітати над місцем події. Офіційна цифра загиблих, озвучена державою, — 145 осіб. Проте історики та свідки стверджують, що реальна кількість жертв сягала 1,5 — 2 тисяч. Більшість із них так і залишилися офіційно «зниклими безвісти». 🥀 Сьогодні 13 березня — це день глибокої скорботи за тими, хто став жертвою не лише селю, а й цинічного ставлення до людського життя. Це нагадування про те, що забуття та нехтування безпекою заради «плану» завжди закінчуються трагедією. 🕯️
    1
    75переглядів
  • #історія #події
    Операція «Meetinghouse»: Ніч, коли Токіо перетворилося на вогняне пекло.
    В історії Другої світової війни є події, які за кількістю жертв та рівнем руйнувань перевершують навіть ядерні удари, але часто залишаються в їхній тіні. Ніч з 9 на 10 березня 1945 року стала саме такою датою. Масований наліт американських бомбардувальників B-29 на Токіо став найбільш смертоносною авіаційною атакою в історії людства.

    1. Стратегія «Вогняного смерчу»

    Генерал Кертіс Лемей, розчарований низькою ефективністю денних точних бомбардувань, зважився на радикальну зміну тактики. Замість фугасних бомб літаки завантажили касетами із запалювальними снарядами (напалмом та білим фосфором). Оскільки більшість будівель у Токіо були дерев'яно-паперовими, американське командування свідомо зробило ставку на виникнення неконтрольованої пожежі.

    2. 334 «Суперфортеці» над столицею

    Тієї ночі понад 300 літаків B-29 скинули на місто близько 1700 тонн запалювальних бомб. Щоб збільшити точність та бомбове навантаження, літаки йшли на критично низькій висоті (1500–2500 метрів) без оборонного озброєння. Вогонь поширювався зі швидкістю урагану, створюючи ефект «вогняного смерчу», який висмоктував кисень і плавив навіть залізо.

    3. Масштаби катастрофи

    Результати були жахливими: за одну ніч загинуло понад 100 000 людей (за деякими оцінками — до 130 000), що більше, ніж безпосередні жертви в Хіросімі. Близько 1 мільйона мешканців залишилися без даху над головою, а чверть міста була випалена дотла. Річка Суміда, куди люди стрибали, намагаючись врятуватися від спеки, буквально кипіла.

    4. Етична дилема та логіка війни

    Ця операція досі викликає запеклі дискусії серед істориків. З одного боку, Токіо було центром військового виробництва, де тисячі дрібних домашніх майстерень працювали на армію. З іншого — свідоме нищення цивільних кварталів піднімає питання про межі допустимого навіть у «справедливій» війні проти агресора. Сам генерал Лемей згодом скептично зазначав: «Якби ми програли війну, нас би судили як військових злочинців».

    Для нас сьогодні ця подія — нагадування про те, якою ціною дається перемога над тоталітарними режимами, що відмовляються капітулювати. Поки в москві досі святкують «культ війни», цивілізований світ пам'ятає ці жахи як застереження: війна — це не паради, а попіл і трагедія мільйонів.
    #історія #події Операція «Meetinghouse»: Ніч, коли Токіо перетворилося на вогняне пекло. В історії Другої світової війни є події, які за кількістю жертв та рівнем руйнувань перевершують навіть ядерні удари, але часто залишаються в їхній тіні. Ніч з 9 на 10 березня 1945 року стала саме такою датою. Масований наліт американських бомбардувальників B-29 на Токіо став найбільш смертоносною авіаційною атакою в історії людства. 💣🔥 1. Стратегія «Вогняного смерчу» Генерал Кертіс Лемей, розчарований низькою ефективністю денних точних бомбардувань, зважився на радикальну зміну тактики. Замість фугасних бомб літаки завантажили касетами із запалювальними снарядами (напалмом та білим фосфором). Оскільки більшість будівель у Токіо були дерев'яно-паперовими, американське командування свідомо зробило ставку на виникнення неконтрольованої пожежі. 🏚️🏭 2. 334 «Суперфортеці» над столицею Тієї ночі понад 300 літаків B-29 скинули на місто близько 1700 тонн запалювальних бомб. Щоб збільшити точність та бомбове навантаження, літаки йшли на критично низькій висоті (1500–2500 метрів) без оборонного озброєння. Вогонь поширювався зі швидкістю урагану, створюючи ефект «вогняного смерчу», який висмоктував кисень і плавив навіть залізо. ✈️🌀 3. Масштаби катастрофи Результати були жахливими: за одну ніч загинуло понад 100 000 людей (за деякими оцінками — до 130 000), що більше, ніж безпосередні жертви в Хіросімі. Близько 1 мільйона мешканців залишилися без даху над головою, а чверть міста була випалена дотла. Річка Суміда, куди люди стрибали, намагаючись врятуватися від спеки, буквально кипіла. 🌊🔥 4. Етична дилема та логіка війни Ця операція досі викликає запеклі дискусії серед істориків. З одного боку, Токіо було центром військового виробництва, де тисячі дрібних домашніх майстерень працювали на армію. З іншого — свідоме нищення цивільних кварталів піднімає питання про межі допустимого навіть у «справедливій» війні проти агресора. Сам генерал Лемей згодом скептично зазначав: «Якби ми програли війну, нас би судили як військових злочинців». ⚖️🤔 Для нас сьогодні ця подія — нагадування про те, якою ціною дається перемога над тоталітарними режимами, що відмовляються капітулювати. Поки в москві досі святкують «культ війни», цивілізований світ пам'ятає ці жахи як застереження: війна — це не паради, а попіл і трагедія мільйонів. 🛡️🕊️
    1
    142переглядів
  • #історія #факт
    «Людина, що зупинила вогонь»: Подвиг капітана Степана Закревського
    ​Липень 1811 року вписаний у пам'ять Києва не золотом бань, а чорним попелом. Тоді Поділ, серце ремісничого та торгового міста, перетворився на розпечене пекло. Пожежа, що спалахнула на Житньому ринку, за лічені години охопила вузькі дерев'яні вулички. У повітрі стояв такий жар, що дзвони на церквах починали плавитися, а Дніпро здавався єдиним шляхом до порятунку для тисяч охоплених панікою містян.

    ​Серед цього хаосу постала постать капітана Степана Закревського, пожежного старости, чиє ім'я сьогодні навряд чи знайдеш у популярних путівниках. Коли стало зрозуміло, що заливати вогонь водою — марна справа, а стихія рухається до Гостинного двору та магістрату, Закревський прийняв рішення, яке багато хто назвав безумством. Він наказав не гасити, а... руйнувати.

    ​Під його керівництвом пожежні та добровольці почали зносити вцілілі будинки на шляху вогню, створюючи порожнечу — «мертву зону», де полум'ю не було за що зачепитися. Це був акт відчаю та стратегічного генія одночасно. Розлючений натовп, бачачи, як за наказом капітана руйнують їхні домівки, ледь не вчинив самосуд. Закревського проклинали, у нього летіло каміння, а чиновники погрожували трибуналом за нищення майна.

    ​Проте саме ця «лінія розриву» зупинила стіну вогню. Степан Закревський стояв у самому диму, з обпаленим обличчям, керуючи діями людей, поки останній язик полум'я не згас перед порожнім майданчиком. Він врятував частину Подолу та Верхнє місто, куди вогонь міг перекинутися схилами.
    ​Після катастрофи, коли емоції вщухли, стало зрозуміло: без його жорсткої волі Києва, яким ми його знаємо, могло б не залишитися.

    Капітан не шукав слави — він просто виконав свій професійний обов’язок ціною власної репутації та спокою. Сьогодні, проходячи повідреставрованими вуличками Подолу, ми ступаємо по землі, яку він буквально вирвав із пащі вогню, пожертвувавши малим, щоб зберегти велике.
    #історія #факт «Людина, що зупинила вогонь»: Подвиг капітана Степана Закревського 🏛️🔥 ​Липень 1811 року вписаний у пам'ять Києва не золотом бань, а чорним попелом. Тоді Поділ, серце ремісничого та торгового міста, перетворився на розпечене пекло. Пожежа, що спалахнула на Житньому ринку, за лічені години охопила вузькі дерев'яні вулички. У повітрі стояв такий жар, що дзвони на церквах починали плавитися, а Дніпро здавався єдиним шляхом до порятунку для тисяч охоплених панікою містян. 💨 ​Серед цього хаосу постала постать капітана Степана Закревського, пожежного старости, чиє ім'я сьогодні навряд чи знайдеш у популярних путівниках. Коли стало зрозуміло, що заливати вогонь водою — марна справа, а стихія рухається до Гостинного двору та магістрату, Закревський прийняв рішення, яке багато хто назвав безумством. Він наказав не гасити, а... руйнувати. 🛠️ ​Під його керівництвом пожежні та добровольці почали зносити вцілілі будинки на шляху вогню, створюючи порожнечу — «мертву зону», де полум'ю не було за що зачепитися. Це був акт відчаю та стратегічного генія одночасно. Розлючений натовп, бачачи, як за наказом капітана руйнують їхні домівки, ледь не вчинив самосуд. Закревського проклинали, у нього летіло каміння, а чиновники погрожували трибуналом за нищення майна. 📜 ​Проте саме ця «лінія розриву» зупинила стіну вогню. Степан Закревський стояв у самому диму, з обпаленим обличчям, керуючи діями людей, поки останній язик полум'я не згас перед порожнім майданчиком. Він врятував частину Подолу та Верхнє місто, куди вогонь міг перекинутися схилами. ​Після катастрофи, коли емоції вщухли, стало зрозуміло: без його жорсткої волі Києва, яким ми його знаємо, могло б не залишитися. Капітан не шукав слави — він просто виконав свій професійний обов’язок ціною власної репутації та спокою. Сьогодні, проходячи повідреставрованими вуличками Подолу, ми ступаємо по землі, яку він буквально вирвав із пащі вогню, пожертвувавши малим, щоб зберегти велике. 🕯️🏘️
    1
    201переглядів
  • З 1 березня 2026 року пенсії та страхові виплати в Україні буде проіндексовано на 12,1%. Це більше, ніж рівень інфляції за 2025 рік (8%). Відповідне рішення ухвалив Уряд.
    Після перерахунку пенсії зростуть щонайменше на 100 гривень і не більше ніж на 2 595 гривень.
    🗣Міністр соціальної політики, сім'ї та єдності України Денис Улютін наголосив, що індексація — це обов’язковий механізм, який дозволяє захищати пенсії від знецінення через інфляцію.
    Підвищення отримають пенсіонери, зокрема:
    пенсіонери загальної системи (державне пенсійне страхування)
    військові пенсіонери
    люди з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи
    отримувачі пенсій за особливі заслуги
    колишні працівники органів місцевого самоврядування тощо, яким пенсія обчислена за раніше діючими «спеціальними» умовами
    постраждалі від нещасних випадків на виробництві.
    Детальніше — на сайті Мінсоцполітики
    https://www.msp.gov.ua/press-center/news/denys-ulyutin:-uryad-ukhvaly...

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    📌З 1 березня 2026 року пенсії та страхові виплати в Україні буде проіндексовано на 12,1%. Це більше, ніж рівень інфляції за 2025 рік (8%). Відповідне рішення ухвалив Уряд. Після перерахунку пенсії зростуть щонайменше на 100 гривень і не більше ніж на 2 595 гривень. 🗣Міністр соціальної політики, сім'ї та єдності України Денис Улютін наголосив, що індексація — це обов’язковий механізм, який дозволяє захищати пенсії від знецінення через інфляцію. 👥 Підвищення отримають пенсіонери, зокрема: 🔹пенсіонери загальної системи (державне пенсійне страхування) 🔹військові пенсіонери 🔹люди з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи 🔹отримувачі пенсій за особливі заслуги 🔹колишні працівники органів місцевого самоврядування тощо, яким пенсія обчислена за раніше діючими «спеціальними» умовами 🔹постраждалі від нещасних випадків на виробництві. 🔗Детальніше — на сайті Мінсоцполітики https://www.msp.gov.ua/press-center/news/denys-ulyutin:-uryad-ukhvalyv-rishennya-pro-indeksatsiyu-pensiy-vyshche-rivnya-inflyatsiyi-za-2025-rik https://t.me/Ukraineaboveallelse
    138переглядів
  • Розробник втратив усі дані на диску через помилку в скрипті від ChatGPT Codex для очищення кешу. Причиною катастрофи стало некоректне екранування символів у шляху до папки при виклику cmd через PowerShell. Замість видалення конкретних папок, скрипт інтерпретував шлях як корінь диска і почав рекурсивне стирання. Інцидент підсвітив небезпеку вайбкодингу, коли ШІ-код запускається без ретельної перевірки синтаксису. https://channeltech.space/ai/ai-script-error-wiped-hard-drive-vibecod...
    Розробник втратив усі дані на диску через помилку в скрипті від ChatGPT Codex для очищення кешу. Причиною катастрофи стало некоректне екранування символів у шляху до папки при виклику cmd через PowerShell. Замість видалення конкретних папок, скрипт інтерпретував шлях як корінь диска і почав рекурсивне стирання. Інцидент підсвітив небезпеку вайбкодингу, коли ШІ-код запускається без ретельної перевірки синтаксису. https://channeltech.space/ai/ai-script-error-wiped-hard-drive-vibecoding/
    CHANNELTECH.SPACE
    Помилка в коді ШІ стерла всі дані на диску розробника – Channel Tech
    Один неправильний символ у створеному ШІ скрипті PowerShell призвів до повного видалення даних на диску розробника.
    1
    289переглядів 1 Поширень
  • #історія #речі
    Дирижабль: Величні «небесні левіафани», що обіцяли стати майбутнім
    На початку XX століття здавалося, що майбутнє авіації належить не галасливим літакам, а величним, майже беззвучним гігантам, що плавно ковзають серед хмар. Дирижабль (від французького dirigeable — «керований») став першим транспортним засобом, який зробив трансатлантичні перельоти комфортними та регулярними. Це була епоха, коли небо належало справжнім повітряним лайнерам.

    На відміну від звичайної повітряної кулі, дирижабль мав двигун, пропелери та систему керма, що дозволяло йому летіти туди, куди хотів пілот, а не куди дув вітер. Справжнім батьком жорстких дирижаблів став німецький граф Фердинанд фон Цеппелін. Його конструкція була революційною: величезний алюмінієвий каркас, обтягнутий тканиною, всередині якого знаходилися окремі балони з газом. Це дозволяло створювати гігантські апарати довжиною понад 200 метрів.

    Золота ера дирижаблів припала на 1920-ті та 30-ті роки. Політ на «Цепеліні» був верхом розкоші. Поки літаки того часу були тісними та холодними, пасажири дирижаблів насолоджувалися просторими каютами, ресторанами з вишуканою кухнею, прогулянковими палубами та навіть музичними салонами з роялями (виготовленими з алюмінію для полегшення ваги). Дирижабль «Граф Цеппелін» у 1929 році здійснив кругосвітню подорож, подолавши 33 тисячі кілометрів лише з трьома зупинками.

    Головним недоліком цих велетнів була їхня «начинка». Більшість дирижаблів наповнювали воднем — легким, але надзвичайно вибухонебезпечним газом. Гелій, який не горить, на той час був доступний майже виключно США, які наклали ембарго на його експорт. Це призвело до найвідомішої катастрофи в історії повітроплавання — загибелі лайнера «Гінденбург» у 1937 році. Кадри палаючого гіганта, зняті журналістами в прямому ефірі, миттєво поставили хрест на пасажирських дирижаблях.

    Цікавий факт: дирижаблі використовувалися не лише для перевезень. Під час Першої світової війни вони були першими стратегічними бомбардувальниками, здатними досягати Лондона з території Німеччини. А пізніше, у часи розквіту, їх намагалися використовувати як «авіаносці в небі»: літаки-винищувачі могли злітати та приземлятися прямо на спеціальні підвіси під черевом дирижабля.

    Сьогодні дирижаблі повертаються, але вже в новій ролі. Сучасні апарати використовують безпечний гелій, надміцні матеріали та сонячні панелі. Їх розглядають як екологічну альтернативу вантажним суднам для доставки важких конструкцій у важкодоступні райони. Хоча епоха розкішних небесних палаців минула, дирижаблі залишаються символом віри людини в те, що навіть найважчий метал може стати легшим за повітря, якщо до нього додати дрібку інженерного генія.
    #історія #речі Дирижабль: Величні «небесні левіафани», що обіцяли стати майбутнім ☁️🚢 На початку XX століття здавалося, що майбутнє авіації належить не галасливим літакам, а величним, майже беззвучним гігантам, що плавно ковзають серед хмар. Дирижабль (від французького dirigeable — «керований») став першим транспортним засобом, який зробив трансатлантичні перельоти комфортними та регулярними. Це була епоха, коли небо належало справжнім повітряним лайнерам. 🌬️✨ На відміну від звичайної повітряної кулі, дирижабль мав двигун, пропелери та систему керма, що дозволяло йому летіти туди, куди хотів пілот, а не куди дув вітер. Справжнім батьком жорстких дирижаблів став німецький граф Фердинанд фон Цеппелін. Його конструкція була революційною: величезний алюмінієвий каркас, обтягнутий тканиною, всередині якого знаходилися окремі балони з газом. Це дозволяло створювати гігантські апарати довжиною понад 200 метрів. 🇩🇪🏗️ Золота ера дирижаблів припала на 1920-ті та 30-ті роки. Політ на «Цепеліні» був верхом розкоші. Поки літаки того часу були тісними та холодними, пасажири дирижаблів насолоджувалися просторими каютами, ресторанами з вишуканою кухнею, прогулянковими палубами та навіть музичними салонами з роялями (виготовленими з алюмінію для полегшення ваги). Дирижабль «Граф Цеппелін» у 1929 році здійснив кругосвітню подорож, подолавши 33 тисячі кілометрів лише з трьома зупинками. 🥂🎹 Головним недоліком цих велетнів була їхня «начинка». Більшість дирижаблів наповнювали воднем — легким, але надзвичайно вибухонебезпечним газом. Гелій, який не горить, на той час був доступний майже виключно США, які наклали ембарго на його експорт. Це призвело до найвідомішої катастрофи в історії повітроплавання — загибелі лайнера «Гінденбург» у 1937 році. Кадри палаючого гіганта, зняті журналістами в прямому ефірі, миттєво поставили хрест на пасажирських дирижаблях. 📉🔥 Цікавий факт: дирижаблі використовувалися не лише для перевезень. Під час Першої світової війни вони були першими стратегічними бомбардувальниками, здатними досягати Лондона з території Німеччини. А пізніше, у часи розквіту, їх намагалися використовувати як «авіаносці в небі»: літаки-винищувачі могли злітати та приземлятися прямо на спеціальні підвіси під черевом дирижабля. 🛩️⚓ Сьогодні дирижаблі повертаються, але вже в новій ролі. Сучасні апарати використовують безпечний гелій, надміцні матеріали та сонячні панелі. Їх розглядають як екологічну альтернативу вантажним суднам для доставки важких конструкцій у важкодоступні райони. Хоча епоха розкішних небесних палаців минула, дирижаблі залишаються символом віри людини в те, що навіть найважчий метал може стати легшим за повітря, якщо до нього додати дрібку інженерного генія. 🌍🌤️
    1
    391переглядів
  • ❗️ Київ перебуває на межі катастрофи через обстріли РФ, — заявив мер у коментарі Financial Times

    Збереження незалежності України зараз під загрозою, а США закликають до припинення війни на невигідних для України умовах, — додав він.
    #Новини_news #Kyiv #Новини_Київ_Київщина #News_Kyiv #News_Ukraine @Новини_news @world_news #news @Brovary #Київщина
    ❗️ Київ перебуває на межі катастрофи через обстріли РФ, — заявив мер у коментарі Financial Times Збереження незалежності України зараз під загрозою, а США закликають до припинення війни на невигідних для України умовах, — додав він. #Новини_news #Kyiv #Новини_Київ_Київщина #News_Kyiv #News_Ukraine @Новини_news @world_news #news @Brovary #Київщина
    208переглядів
  • Вийшов фінальний трейлер екранізації бестселера Project Hail Mary Енді Віра з Раяном Ґослінгом. Глядачам вперше показали Роккі — ключового інопланетного персонажа фільму. Сюжет розповідає про місію вченого з порятунку Землі від глобальної катастрофи. Прем’єра стрічки відбудеться 20 березня 2026 року. https://channeltech.space/media/project-hail-mary-final-trailer-ryan-...
    Вийшов фінальний трейлер екранізації бестселера Project Hail Mary Енді Віра з Раяном Ґослінгом. Глядачам вперше показали Роккі — ключового інопланетного персонажа фільму. Сюжет розповідає про місію вченого з порятунку Землі від глобальної катастрофи. Прем’єра стрічки відбудеться 20 березня 2026 року. https://channeltech.space/media/project-hail-mary-final-trailer-ryan-gosling-rocky/
    CHANNELTECH.SPACE
    Проєкт Аве Марія: фінальний трейлер фільму з Раяном Ґослінгом – Channel Tech
    Дивіться фінальний трейлер Project Hail Mary від Amazon MGM. Раян Ґослінг, зустріч із Роккі та деталі виходу фільму в IMAX та Dolby Cinema.
    1
    367переглядів 1 Поширень
  • #історія #події
    Трагедія в Мюнхені, що зупинила серце футбольного світу ⚽️
    6 лютого 1958 року авіація та спорт зіткнулися у жахливій точці невороття. Літак рейсу 609 авіакомпанії British European Airways, на борту якого перебувала команда «Манчестер Юнайтед», зазнав катастрофи при спробі зльоту в аеропорту Мюнхена. Ця подія стала не просто новиною в газетах — вона стала національною жалобою для Британії та незагоєною раною для всього футболу.

    Команда Метта Басбі поверталася з Белграда після тріумфального виходу в півфінал Кубка європейських чемпіонів. Це були молоді, зухвалі та неймовірно талановиті хлопці, яких за юний вік і феноменальну гру називали «малюками Басбі». Їм пророкували панування в Європі на десятиліття вперед. Але мюнхенська сльота та крига на крилах вирішили інакше.

    Після двох невдалих спроб зльоту через проблеми з двигунами, пілоти вирішили спробувати втретє. Літак не зміг набрати необхідну швидкість на вкритій талою кашею смузі, пробив огорожу аеродрому і врізався в житловий будинок. Із 44 осіб на борту загинуло 23, серед них — 8 провідних гравців команди. Світ втратив Данкана Едвардса, якого багато хто вважав кращим за Пеле, ще до того, як він встиг розкрити свій потенціал на повну.

    Трагедія могла стати фіналом для клубу. Тренер Метт Басбі отримав важкі травми і два рази проходив обряд соборування, але вижив. Коли він прийшов до тями, його першим питанням було: «Як там хлопці?». Дізнавшись правду, він хотів піти зі спорту, але дружина переконала його продовжити справу заради пам'яті загиблих.

    Рівно через 10 років після катастрофи, у 1968 році, Басбі вивів новий склад «Манчестер Юнайтед» (на чолі з тими, хто вижив у Мюнхені — Боббі Чарльтоном та Біллом Фоулксом) на поле і виграв Кубок європейських чемпіонів. Це був найвищий акт відплати долі та доказ того, що легенди не вмирають, доки живе пам'ять про них. Сьогодні на стадіоні «Олд Траффорд» стрілки «Мюнхенського годинника» назавжди завмерли на позначці 15:04.
    #історія #події Трагедія в Мюнхені, що зупинила серце футбольного світу ⚽️ 6 лютого 1958 року авіація та спорт зіткнулися у жахливій точці невороття. Літак рейсу 609 авіакомпанії British European Airways, на борту якого перебувала команда «Манчестер Юнайтед», зазнав катастрофи при спробі зльоту в аеропорту Мюнхена. Ця подія стала не просто новиною в газетах — вона стала національною жалобою для Британії та незагоєною раною для всього футболу. 🏟️ Команда Метта Басбі поверталася з Белграда після тріумфального виходу в півфінал Кубка європейських чемпіонів. Це були молоді, зухвалі та неймовірно талановиті хлопці, яких за юний вік і феноменальну гру називали «малюками Басбі». Їм пророкували панування в Європі на десятиліття вперед. Але мюнхенська сльота та крига на крилах вирішили інакше. ✈️❄️ Після двох невдалих спроб зльоту через проблеми з двигунами, пілоти вирішили спробувати втретє. Літак не зміг набрати необхідну швидкість на вкритій талою кашею смузі, пробив огорожу аеродрому і врізався в житловий будинок. Із 44 осіб на борту загинуло 23, серед них — 8 провідних гравців команди. Світ втратив Данкана Едвардса, якого багато хто вважав кращим за Пеле, ще до того, як він встиг розкрити свій потенціал на повну. 🕯️ Трагедія могла стати фіналом для клубу. Тренер Метт Басбі отримав важкі травми і два рази проходив обряд соборування, але вижив. Коли він прийшов до тями, його першим питанням було: «Як там хлопці?». Дізнавшись правду, він хотів піти зі спорту, але дружина переконала його продовжити справу заради пам'яті загиблих. 💔 Рівно через 10 років після катастрофи, у 1968 році, Басбі вивів новий склад «Манчестер Юнайтед» (на чолі з тими, хто вижив у Мюнхені — Боббі Чарльтоном та Біллом Фоулксом) на поле і виграв Кубок європейських чемпіонів. Це був найвищий акт відплати долі та доказ того, що легенди не вмирають, доки живе пам'ять про них. Сьогодні на стадіоні «Олд Траффорд» стрілки «Мюнхенського годинника» назавжди завмерли на позначці 15:04. 🕰️
    1
    338переглядів
Більше результатів