А так можна було? УБД землі немає, а всяким промосковським підорасам знаходять, та ще й на полонині Боржава, — ЕП.
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
🏔 Карпати по знижці: оточення нардепа ОПЗЖ Льовочкіна отримало землю на Закарпатті за символічною ціною.
АРМА продала оточенню колишнього очільника АП часів Януковича 460 га на полонині Боржава за 89,5 млн грн - це близько 2 тис. грн за сотку.
У листопаді 2024 року в Агентстві розраховували отримати за ці землі понад 1 млрд грн.
Офіційними власниками ділянок стали чоловік сестри Льовочкіна Андрій Вінграновський та його бізнес-партнер Ігор Власюк.
У серпні 2025 року Bihus повідомляв, що Льовочкін планує будівництво гірськолижного курорту «Боржава».
Схоже для проросійських політиків відкривається нова сторінка історії, які перечекали війну, зберегли впливи, гроші й тепер знову готуються до реваншу.
Шуфрич у нас отримує шанси вийти із СІЗО, Льовочкін спокійно будує бізнес на українській землі, маючи можливості примножити свій капітал.
🔴Бо важливо розуміти: ці 460 гектарів — не просто якісь там "хащі" в горах. Йдеться про унікальну полонину на Закарпатті, територію з колосальним туристичним потенціалом.
І держава могла б самостійно розвивати тут курортний комплекс, створювати робочі місця, наповнювати бюджети й у перспективі отримувати сотні мільйонів гривень доходу.
Натомість той капітал, отриманий у майбутньому Льовочкіном, може згодом запрацювати на проросійські проєкти.
І питання лише просте: що ще слід очікувати від цієї системи, яка дозволяє таким діячам не просто залишатися в грі, а й створювати їм умови для поступового повернення на найвищі щаблі влади в Україні?

https://t.me/Ukraineaboveallelse

ГОСПОДЬ СТВОРИВ, ТА ІРОД ЗНИЩИВ

Госпо́дь створив і світ й красу,
Щоб ми могли життю радіти,
Ще й дав нам Божую росу́,
Яка вмивала трави й квіти.

Для нас і землю він обрав,
На ній постала Україна,
Госпо́дь її поцілував
І зазвучала солов’їна.

Джере́ла й рі́ки нам відкрив,
І освятив Бог тії во́ди.
Всевишній все для нас творив,
Ще й дав усі дари́ природи.

Над нами небо простягнув,
На ньому зо́рі густо всіяв,
Та й промінь сонця протягнув
І вітерцем на нас повіяв.

Нам хліб Госпо́дь подарував,
Обси́пав ним усе колосся,
І повен колос Бог вгинав.
Для нас багатство це знайшло.

Ще й соняхи нам посадив,
Які, мов сонечка світили.
І льон, як небо, простелив,
Аби у злиднях ми не жи́ли.

Ще й чорноземи вдарував,
Зробив родючою землицю,
На врожаї́ благословляв.
З Вкраїни Бог робив світлицю.

Нам насадив Госпо́дь лісів
І звів красивії Карпати,
Рукою над усім провів,
Щоб нам в достатку проживати.

Госпо́дь творив усе для нас,
Щоб ми в красі тій потопали,
Наси́пав нам усіх прикрас,
Щоб ми, як квіти, розцвітали.

Але в одну лютневу ніч
Орда на землю цю ступила,
Й по всій країні навсібіч
Свої́ ракети запустила.

І стали нищити усе,
Почало все в вогні палати.
Ординець горе скрізь несе.
Що ще від не́людів чекати?

Горить родючая земля,
її всівають скрізь снаряди –
Такі розваги москаля,
Ще й мріють вбивці про паради.

А землю змочує вже кров
Й тече вона давно рікою.
Рашист-убивця увійшов
І горе нам приніс з собою.

Вже стогне ненька і рида,
І те́рпить звірства, біль і му́ки,
В молитві ру́ки все склада,
І серце рветься від розпуки.

Її гаптують вороги,
Гаптують кров’ю скрізь невинну,
Накинуть хочуть ланцюги –
Так гноблять не́люди гостинну.

Ще й сіють міни на полях,
Де у ріллю лягало збіжжя.
Де був роздольний рідний шлях –
Постало всюди бездоріжжя.

Ридає ненька у вогні,
Бо в пеклі рідна опинилась,
Попала в ру́ки сатані,
Але катам цим не вклонилась.

Сади квітучі щовесни
Колись ми бачили усюди,
Тепер про них у нас лиш сни,
Слізьми́ вмиваються в нас люди.

Хрущі в садочках не гудуть,
Їх через постріли не чути,
Не можна цьо́го і збагну́ть
Чому́ так з нами мало бути.

Але Госпо́дь відро́дить все,
Війну проже́не з сатаною,
Нам ПЕРЕМОГУ принесе́,
За неї всі життя – ціною.

05.05.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 947086

«Слабо уявляю себе в цивільному житті»: історія операторки дронів Ади Саксман. Ада обожнює металфестивалі, екстремальні види спорту, походи в Карпати, веломандрівки, джампінг.
#Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport
https://brovaryregion.in.ua/?p=46832

Уперше ставши за верстат у 7 років, пані Вікторія присвятила ткацькому мистецтву усе своє життя — створила безліч кількість килимів, картин, доріжок і тайстр, які стали надбанням родинного музею на Буковині, яким дбайливо опікується уся родина. Аудіосупровід створено за допомогою штучного інтелекту. У відео використані матеріали: Суспільне. Чернівці, УкрЮтюбПроєкт. «Чернівці, Карпати, Дністер — що тут виробляють? | Крафтові Мандри», Буковинський центр культури і мистецтва.

📺 "Динамо" - найпопулярніша команда УПЛ за переглядами

УПЛ ТБ підбила підсумки першої частини сезону 2025-2026. Загальна кількість переглядів перших 16-ти турів склала 16,5 мільйона (в середньому 137,8 тисячі глядачів на матч).

Топ-5 найбільш популярних команд на переглядами:

🔵 "Динамо" - 3,9 мільйона
🟠 "Шахтар" - 3,6 мільйона
🟡 "Полісся" - 2,5 мільйона
🟢 "Карпати" - 2,4 мільйона
🔴 "Верес" - 2,1 мільйона

👉 Найбільше переглядів очікувано зібрало Класичне дербі 11-го туру між "Шахтарем" та "Динамо" (459 тисяч)
#Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football

Будьмо!
Є в Україні таке ємке слово. Його радо й завзято повторюють іноземці за столом: Bud’mo!
Хоч і не розуміють ніхрена.
Воно не перекладається!
Це навіть не «паляниця». Це хромосома з ДНК.
Будьмо!
Будьмо - це про те, що ми є, були й будемо.
Це про те, що нас не вбити.
Про те, що ми не скоримося ніколи й нікому.
А радше загинемо, але не здамося.
Будьмо - це воля, це Січ.
Це вічний гул Дикого Степу!
Будьмо! - це Україна.
Це вишиванки, й хрущі над вишнею.
Це наші старі кладовища і давні могили.
Це Голодомор і колективізація.
Це Червона рута і Стус, і Григір Тютюнник.
Тарас, Леся, Франко.
Жадан і Іздрик, Козак-Систем.
Драч, Павличко і Вінграновський.
Червона калина.
Це - Мазепа і Мотря.
Богдан і Петлюра.
Це - тіні забутих предків.
Це Василь Симоненко і Ліна Костенко.
Василь Стефаник і Нечуй-Левицький.
Будьмо - це мис Тарханкут і Карпати.
Це острів Зміїний,
Харків і Суми, Чернігів і Полтава, Херсон.
І Коктебель!
Лузанівка і Пересипський міст…
Будьмо, це коли - ой, на горі, та й женці жнуть! І десь там Галя несе воду.
І хлопці розпрягають коней.
І сорочку мати вишила мені. Червоними та чорними нитками…
Під копитом камінь тріснув…
Будьмо - це донати та безпілотники.
Будьмо - це окопні свічки та камуфляжні сітки.
Будьмо - це тюльпани й хризантеми на останній дорозі Воїна.
Будьмо - це українські прапори над гробками.
Будьмо - це наші нерви й наші діти й собаки в «двох стінах» під час повітряних тривог, це - наші сльози, наша гідність, честь і гонор.
Будьмо - це лелеки навесні, що повертаються до свого гнізда, до свого дому. І F-16 з лелеками…
Будьмо - це вранці лугом, босими ногами…
І зелені лини в ятері, що переливаються проти сонця, і мед, що зі щільників тече по ліктях… і дідова коса, що дзвенить від мантачки на світанку, ще до роси…
Будьмо, це бабині вареники з капустою й сиром…
Будьмо, це - знов зозулі голос чути в лісі…
І білий сніг на зеленому листі…
Будьмо - це Ми! Ми - будьмо!
Будьмо! Будьмо навіки, брати й сестри!

Віталій Чепінога

Будьмо!
Є в Україні таке ємке слово. Його радо й завзято повторюють іноземці за столом: Bud’mo!
Хоч і не розуміють ніхрена.
Воно не перекладається!
Це навіть не «паляниця». Це хромосома з ДНК.
Будьмо!
Будьмо - це про те, що ми є, були й будемо.
Це про те, що нас не вбити.
Про те, що ми не скоримося ніколи й нікому.
А радше загинемо, але не здамося.
Будьмо - це воля, це Січ.
Це вічний гул Дикого Степу!
Будьмо! - це Україна.
Це вишиванки, й хрущі над вишнею.
Це наші старі кладовища і давні могили.
Це Голодомор і колективізація.
Це Червона рута і Стус, і Григір Тютюнник.
Тарас, Леся, Франко.
Жадан і Іздрик, Козак-Систем.
Драч, Павличко і Вінграновський.
Червона калина.
Це - Мазепа і Мотря.
Богдан і Петлюра.
Це - тіні забутих предків.
Це Василь Симоненко і Ліна Костенко.
Василь Стефаник і Нечуй-Левицький.
Будьмо - це мис Тарханкут і Карпати.
Це острів Зміїний,
Харків і Суми, Чернігів і Полтава, Херсон.
І Коктебель!
Лузанівка і Пересипський міст…
Будьмо, це коли - ой, на горі, та й женці жнуть! І десь там Галя несе воду.
І хлопці розпрягають коней.
І сорочку мати вишила мені. Червоними та чорними нитками…
Під копитом камінь тріснув…
Будьмо - це донати та безпілотники.
Будьмо - це окопні свічки та камуфляжні сітки.
Будьмо - це тюльпани й хризантеми на останній дорозі Воїна.
Будьмо - це українські прапори над гробками.
Будьмо - це наші нерви й наші діти й собаки в «двох стінах» під час повітряних тривог, це - наші сльози, наша гідність, честь і гонор.
Будьмо - це лелеки навесні, що повертаються до свого гнізда, до свого дому. І F-16 з лелеками…
Будьмо - це вранці лугом, босими ногами…
І зелені лини в ятері, що переливаються проти сонця, і мед, що зі щільників тече по ліктях… і дідова коса, що дзвенить від мантачки на світанку, ще до роси…
Будьмо, це бабині вареники з капустою й сиром…
Будьмо, це - знов зозулі голос чути в лісі…
І білий сніг на зеленому листі…
Будьмо - це Ми! Ми - будьмо!
Будьмо! Будьмо навіки, брати й сестри!

Віталій Чепінога

Троє відданих фанатів клубу ФК "Карпати" — Андрій Солтисік, Роман Тарновський та Тарас Целюх — віддали свої життя на фронті.
#Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
https://brovarysport.net.ua/?p=35632

🏟Львівський стадіон «Україна» перед матчем Карпати – Металіст 1925⚽️👍

🎥: ФК Карпати

Колишній гравець збірної України з футболу Андрій Полунін помер у віці 54 років.

Полунін виступав за низку українських клубів: «Дніпро», «ЦСКА», «Кривбас», «Карпати», а також у Німеччині в складі «Нюрнберга», «Санкт-Паулі» та «Рот-Вайса». На його рахунку 9 ігор у складі збірної України та один гол — у ворота збірної Італії.
#Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport