У ЛОНІ СМЕРТІ У лоні смерті точаться бої́, Його приніс нам ворог з оркостану, Давно там не шумлять уже гаї́... Моли́тви я молить не перестану. Герої наші — стомлені, та б'ють, Щоб вирвати життя з пазу́рів ночі, За кожен метр святу ціну дають, Де смерть їм заглядає просто в очі. Хай небо береже усіх бійців, Що край тримають наш над краєм прірви, Не змовкне від́голос страшних часів, Народ наш ворог з коренем не вирве. Там, де вогонь засліплює зірки́, Гартується незламна наша воля, Крізь попіл і розбиті сторінки́ Знов пишеться нова вкраїнська доля. Нехай же кожен постріл і удар Наблизить день омріяної тиші, Щоб зник нарешті цей страшний кошмар, І МИР запанував у рідній ніші. Залізна віра в серці проросте, Освітить сонце МИРУ степ широкий, Зерно свободи — чисте і святе — До ПЕРЕМОГИ йдем рішучим кроком. Впаде́ пітьма́, розвіється туман, Настане час для правди і відплати, Заго́їться на тілі кожна з ран, Бо віру й волю в нас не відібрати. Розквітне знов калина під вікном, Всміхне́ться рідна мати посивіла, Зігріє дім нас лагідним теплом, Бо правда в нас, і в ній — велика сила. Замайорить наш прапор в висоті, Де вільний вітер розганяє хмари, Скінча́ться дні ці чорні непрості, Бо не здолають нас війна і чвари. Пове́рнуться додому із війни, Родина стріне й затишок оселі, Бо честі й слави гідні всі вони, Хай кроки їхні стануть знов веселі. Батьки обі́ймуть сина чи доньку́, Впаде́ сльоза щаслива на долоні, В боях пізнали доленьку гірку І витримали пекло у полоні. Карбуйм в пам'ять імена святі́, Щоб діти знали, як дала́сь свобода, Бо і в страшнім буремному житті Живе незламний дух свого́ народу. Ми відбудуєм спільний світлий храм, Майбутнє мирне будемо творити, На зло усім запеклим ворогам У вільній Україні будем жити! 13.03.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1059009

#історія #речі 🔭 Секстант: навігатор, що не потребує розетки. До появи GPS та всезнаючих супутників капітани кораблів почувалися у відкритому морі приблизно як ви в незнайомому місті з розрядженим телефоном. Але у XVIII столітті з'явився він — секстант. Цей витончений пристрій із дзеркалець та шкали у 60 градусів (що і дало йому назву, бо це шоста частина кола) став справжнім «квантовим стрибком» для тих, хто не хотів закінчити кар’єру на невідомому рифі. 🌊 ⚓ Спіймати сонце за хвіст Принцип роботи секстанта настільки ж елегантний, наскільки й виснажливий для нетренованого мозку. Вам потрібно одночасно «спіймати» лінію горизонту і відображення небесного тіла (Сонця або зірки), поєднати їх у дзеркалі та виміряти кут. Звучить просто? А тепер уявіть, що ви робите це на палубі, яка хитається, як зуби після боксерського поєдинку, а солоні бризки намагаються виїсти вам очі. Секстант вимагав від штурмана залізних нервів та віртуозного володіння тригонометрією. 📐 🛰️ Космічний дід діджиталізації Цікаво, що секстант — одна з небагатьох речей, які майже не змінилися за 250 років. Він настільки надійний, що навіть астронавти місії «Аполлон-8» мали його на борту. Джим Ловелл використовував секстант для навігації в космосі, коли техніка вирішила трохи «відпочити». Це, мабуть, найвищий комплімент для приладу — бути корисним і на піратській шхуні, і в кабіні космічного корабля. 🚀 💎 Естетика точності Секстанти виготовляли з латуні, яка не боїться морської солі, а руків’я часто робили з червоного дерева. Це не просто інструмент, це витвір мистецтва, що пахне пригодами, йодом і трішки відчаєм. Легенда каже, що справжній капітан міг визначити свої координати за допомогою секстанта навіть після третьої пляшки рому. Хоча ми б радили ставитися до таких міфів з певною часткою скепсису — математика, на відміну від капітана, алкоголю не терпить. 🥃 Сьогодні секстант — це скоріше романтичний символ, ніж робочий інструмент. Проте він нагадує нам про часи, коли шлях додому залежав не від алгоритмів Google, а від гострого зору, чистого неба та вміння домовитися з зірками. 🌌✨

СЦЕНАРІЙ СМЕРТІ Сценарій, що написаний давно, Його писали вбивці-сценаристи І марили, щоб зняти це кіно, Та щоб знімались в ньому не артисти. Не Голлівуд кіно таке відзняв, Зірки́ не Голлівудські в нім знімались, Це оператор-вбивця монтував, І люди в ньому із життям прощались. В нім кожен епізод украй страшний, В нім кожен епізод украй болючий, І режисер кричав постійно: «Вбий!», А ним же був рашист гнилий смердючий. Сценарій скільки часу той писавсь? Локації як довго обирались? А від перегляду чи світ цього́ жахавсь? Чи очі хоч тепер повідкривались? Бою́сь, що ні, зроби́ть це не дано́, Хоч кадри із реальністю страшною: Тіла́, зава́ли, чорнеє рядно… Та очі світу все під пеленою. Сценарій, що написаний давно, Сценарій смерті, болю й тероризму. Побачив світ живе страшне кіно, Його знімать під силу лиш рашизму. Це те кіно, яке побачив світ, Тут навіть Голлівуд відпочиває, Сценарій втілили, відбувсь приліт, Та світ і далі лиш спостерігає. 09.07.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024 ID: 1017360

💸🇨🇳 Найбагатша спортсменка цієї Олімпіади Ейлін Гу взяла золото в хафпайпі – до цього в Мілані у неї було два срібла, а на Іграх в Пекіні чотири роки тому вона зібрала ще два золота і срібло За минулий рік Ейлін заробила 23 млн доларів на рекламі Louis Vuitton, Porsche та інших преміум-брендів – більше, ніж зірки НХЛ Остон Меттьюс і Коннор Макдевід 💰 #world_sport #спорт @sports #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Найсексуальніша бобслеїстка світу, фігурист-сирота з Києва і зірки хокею: українці під іншими прапорами на Олімпіаді-2026 #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе https://brovaryregion.in.ua/?p=47539

#історія #речі Секстант: Прилад, що підкорив океани за допомогою зірок 🌌🧭 Уявіть, що ви посеред безкрайнього океану. Навколо — лише вода до самого горизонту, жодних орієнтирів, а під рукою немає ані GPS, ані навіть радіо. До середини XVIII століття така ситуація часто ставала фатальною для моряків. Все змінилося з появою секстанта — витонченого приладу, який дозволив людині точно визначити своє місцеперебування, «прив’язавши» корабель до небесних світил. Назва приладу походить від латинського sextans — «шоста частина», оскільки його дуга (лімб) становить рівно 60 градусів, або одну шосту частину повного кола. Головна магія секстанта полягає в системі дзеркал. Моряк дивиться крізь зорову трубу одночасно на лінію горизонту та на відображення сонця або зірки. Поєднуючи їх в одному об’єктиві за допомогою рухомого важеля, штурман вимірює кут висоти світила над горизонтом. Знаючи цей кут і точний час, за допомогою спеціальних таблиць можна вирахувати широту та довготу з точністю до кількох миль. ☀️📐 Секстант з’явився майже одночасно у 1730-х роках завдяки працям двох винахідників: англійця Джона Гедлі та американця Томаса Годфрі. Він став вдосконаленою версією квадранта та октанта, оскільки дозволяв вимірювати кути до 120 градусів, що було критично важливо для навігації за місяцем. Саме секстант зробив морські подорожі передбачуваними, відкривши шлях для регулярної світової торгівлі та безпечних наукових експедицій Джеймса Кука. 🚢🗺️ Цікавий факт: секстант виявився настільки надійним інструментом, що він вийшов за межі океанів. У 1960-х роках спеціальні космічні секстанти використовувалися астронавтами місій «Аполлон». У разі відмови бортового комп’ютера Ніл Армстронг та його колеги мали змогу визначити курс на Землю, орієнтуючись за зірками через ілюмінатор корабля. Це був чи не єдиний античний за своєю суттю прилад на борту надсучасного ракетоплана. 🚀✨ Існує міф, що користуватися секстантом дуже просто. Насправді це вимагало неабиякої майстерності: на палубі корабля, що постійно хитається, треба було впіймати мить, коли сонце «торкається» горизонту. Найменша похибка у вимірюванні кута в одну мінуту (1/60 градуса) призводила до помилки в одну морську милю на карті. Тому штурман був найбільш шанованою людиною на судні після капітана. 🌊👨‍✈️ Сьогодні, в епоху супутників, секстант став красивим анахронізмом, символом морської романтики. Проте він і досі входить до обов’язкової програми навчання професійних моряків. Чому? Бо батарейки в навігаторах сідають, електроніка може вийти з ладу, а зірки та закони геометрії залишаються незмінними вічно. Секстант — це нагадування про часи, коли доля корабля залежала лише від гострого зору людини та її вміння читати небо. 🌌⚓

#історія #постаті Микола Касьян: Феноменальні руки, що «бачили» крізь шкіру 👐🩺 14 лютого 1937 року в містечку Кобеляки на Полтавщині народився Микола Касьян — людина-легенда, чиє ім'я стало синонімом надії для мільйонів людей із хворобами хребта. Він не просто лікував — він повернув мануальну терапію з розряду «народного цілительства» у велику медичну науку. 🧪 Рекордсмен із Книги Гіннеса 🏆 Микола Андрійович мав унікальний дар: він відчував найменші зміщення хребців кінчиками пальців. Його працездатність вражала — за один робочий день він міг прийняти кілька сотень пацієнтів. Саме завдяки цій неймовірній інтенсивності він потрапив до Книги рекордів Гіннеса: у 1990 році було зафіксовано, що протягом року він здійснив вправлення хребців 41 251 пацієнту. 📈 Від космонавтів до простих селян 👨‍🚀🌾 Слава про кобеляцького лікаря ширилася далеко за межі України. До нього в чергу ставали радянські космонавти, зірки естради та високопосадовці. Проте сам Касьян ніколи не ділив людей на «еліту» та «простих». Він міг з однаковою прямотою (а іноді й міцним слівцем, за що його обожнювали за щирість) висварити і генерала, і сусіда, якщо ті не дотримувалися його рекомендацій. 🥂 Кобеляки — столиця хребта 🏙️ Завдяки зусиллям Касьяна маленьке місто на Полтавщині стало світовим центром мануальної терапії. Він заснував там Центр мануальної терапії, який працює і донині. Попри численні запрошення переїхати до москви чи за кордон, він залишався вірним рідному місту, вважаючи, що «де народився, там і згодився». 🏘️ Спадщина та пам'ять 🕯️ Микола Касьян залишив по собі не лише зцілених людей, а й цілу школу послідовників. Його методики, хоч і викликали дискусії серед традиційних ортопедів, довели свою ефективність тисячами реальних історій одужання. Він був людиною з великим серцем і «золотими» руками, які відчували біль кожного, хто звертався до нього по допомогу. 🥂✨

#історія #постаті #кіно Джо Пеші: Маленький гігант великого кіно 🎬 9 лютого 1943 року народився Джозеф Франк Пеші — актор, який став живим втіленням образу «небезпечного коротуна» в Голлівуді. Його зріст — лише 163 см, але коли він з'являється на екрані, навіть двометрові здоровані починають нервово озиратися. 🍿 Від перукаря до зірки Мартіна Скорсезе Шлях Джо до слави був тернистим. На початку кар'єри він працював перукарем і навіть випустив музичний альбом (так, він чудово співає!). Але справжній вибух стався, коли Роберт Де Ніро та Мартін Скорсезе побачили його в малобюджетному фільмі й запросили в «Скажений бик». 🥊 Тріо на віки: Разом із Де Ніро та Скорсезе Пеші створив еталонні кримінальні драми, які стали класикою. Оскароносний психопат: За роль Томмі Девіто у «Славних хлопцях» він отримав «Оскар». Його персонаж був настільки непередбачуваним і жорстоким, що глядачі буквально затамовували подих під час кожної сцени. 🏆 «Сам удома»: Найулюбленіший невдаха планети Незважаючи на статус «головного гангстера», мільярди людей знають і люблять Джо за роль грабіжника Гаррі в комедії «Сам удома». Жертва Кевіна Маккаллістера: Пеші майстерно перевтілився в комічного лиходія, який терпить неймовірні (і дуже болючі) знущання від восьмирічного хлопчика. 🏠 Метод актора: Щоб маленький Маколей Калкін справді його боявся, Джо уникав спілкування з ним на знімальному майданчику і навіть одного разу випадково прикусив йому палець під час репетиції, щоб налякати по-справжньому. 😬 Саркастичний пенсіонер У 1999 році Пеші оголосив про завершення кар'єри, щоб насолоджуватися життям і музикою. Він відмовляв майже всім, поки Скорсезе не вмовив його повернутися для фільму «Ірландець» у 2019-му. Там він постав зовсім іншим — тихим, стриманим і неймовірно мудрим мафіозним босом, довівши, що талант не іржавіє. 🍷 Джо Пеші — це унікальне поєднання вибухового темпераменту, комедійного дару та італійської харизми. Він довів, що для того, щоб бути «великим хлопцем» у кадрі, не обов'язково бути високим — достатньо мати характер. 🕶️

#історія #постаті Лана Тернер: Фатальна жінка, яку знайшли за стійкою кафе. 8 лютого 1921 року народилася Джулія Джин Тернер, яку світ згодом дізнається як Лану Тернер — «дівчину в светрі» та непоколебиму ікону золотого віку Голлівуду. Її шлях до слави — це втілення американської мрії з присмаком нуару: 15-річну дівчину помітив репортер, коли вона просто пила колу в кафе «Curry's Ice Cream Parlor». Так почалася одна з найяскравіших і водночас найскандальніших кар'єр у кіно. 🎬🥤 Лана стала символом фатальної жінки (femme fatale). Її роль у фільмі «Листоноша завжди дзвонить двічі» 1946 року перетворила її на об'єкт обожнювання мільйонів. Вона не просто грала — вона випромінювала небезпечну елегантність, яка заворожувала глядача навіть через чорно-білий екран. Але якщо в кіно її героїні часто виходили сухими з води, то реальне життя Лани було куди складнішим і драматичнішим за будь-який сценарій. 👠💎 Особисте життя акторки було схоже на американські гірки: вісім шлюбів (сім чоловіків, з одним вона одружувалася двічі) та нескінченні заголовки в таблоїдах. Найгучніший скандал стався у 1958 році, коли її донька-підліток Шеріл, захищаючи матір, смертельно поранила ножем коханця Лани — гангстера Джонні Стомпанато. Судовий розгляд цієї справи став головним шоу Америки, а Лана, попри страх за кар'єру, змогла тріумфально повернутися на екрани, отримавши номінацію на «Оскар» за роль у «Пейтон Плейс». 📰🗡️ Лана Тернер була професіоналом до мозку кісток. Вона знала силу свого образу і вміла ним користуватися, залишаючись однією з найбільш високооплачуваних зірок студії MGM. Її стиль — від ідеально укладеного платинового волосся до бездоганних суконь — копіювали жінки по обидва боки Атлантики. Вона довела, що можна бути одночасно і вразливою жінкою, і залізною бізнес-леді в жорстокому світі кіноіндустрії. 🌟👗 Сьогодні Лана Тернер залишається уособленням тієї епохи, коли кіно було магією, а зірки — недосяжними богами. Її життя вчило: навіть якщо ти звичайна дівчина з кафе, ти можеш підкорити світ, головне — вчасно замовити правильний напій і мати характер, здатний витримати спалахи тисяч фотокамер. 📸🎞️

Шлях із Києва до Хайфи: Марк Голенков — вихованець київського дитячого футболу, герой перемоги «Маккабі» Хайфа U19 над «Барселоною» в Юнацькій лізі УЄФА Майже чотири роки тому, з початком путінської повномасштабної агресії проти України, до Ізраїлю з Києва приїхав 13-річний підліток Марк Голенков. Репатріант. Воротар. Хлопець, який до того жив звичайним життям дитини в українському футбольному середовищі, де тренування — головна подія дня. Потім у Київ прийшла війна. Російські ракети, вибухи, сирени, ночі без сну, відчуття, що звичний світ руйнується просто на очах. Дитячий футбол, плани, мрії — усе це в один момент опинилося поруч з іншими словами: укриття, тривога, евакуація, від’їзд. А потім — переїзд. Ізраїль. Хайфа. А потім минуло чотири роки — і прізвище Голенков раптом зазвучало так, як зазвичай звучать імена людей, які в один момент роблять «неможливе». Не в кіно. Не в переказі. У реальному матчі плей-оф, де в тебе є одна спроба — і все. І цього справді не чекав ніхто. «Маккабі» Хайфа U19, яка сенсаційно вийшла до 1/16 фіналу Юнацької ліги УЄФА, в драматичному матчі вибила з турніру «Барселону». Поєдинок відбувся 4 лютого 2026 року на стадіоні «Дьїрмот» у місті Дьйор (Угорщина), де «Маккабі» був номінальним господарем поля. Основний час завершився з рахунком 2:2, а в серії післяматчевих пенальті ізраїльська команда перемогла 3:1. Ключовий факт цього вечора звучить просто: воротар Марк Голенков відбив три післяматчеві 11-метрові удари поспіль. Три поспіль. Проти «Барселони». У плей-оф європейського турніру. Ще вчора можна було сказати: «так, він із Києва, так, переїхав». Сьогодні українська частина його біографії виглядає вже не фоном, а фундаментом. Марк Голенков почав займатися футболом у Києві, в дитячо-юнацькій школі клубу «Зірка». З раннього віку він обрав позицію воротаря й швидко почав вирізнятися серед однолітків. У жовтні 2015 року, у віці семи років, Голенков узяв участь у II Міжнародному турнірі з мініфутболу «Дитячі мрії» на Закарпатті у складі «Зірки» (Київ). За підсумками змагань Марка визнали найкращим воротарем турніру, а його команда здобула бронзові медалі. У 2017 році «Зірка» (Київ) перемогла на міжнародному турнірі Brașov Indoor Cup з футзалу, і Голенков знову отримав індивідуальну нагороду найкращого воротаря — цього разу у віці дев’яти років. Згодом він перейшов до системи підготовки «Динамо» (Київ). До осені 2021 року Марк виступав за команду «Динамо» U14 в Еліт-лізі ДЮФЛУ, регулярно виходив у стартовому складі, грав «на нуль» у важливих матчах і став основним воротарем своєї вікової групи, зокрема й у принципових поєдинках проти академії «Шахтаря». Для ізраїльської аудиторії ця перемога чіпляє ще й тому, що це дуже впізнавана біографія для сотень тисяч людей. Євреї з України за останні роки пройшли шлях, який важко описати однією фразою: тривожні збори, переїзд, нова школа, нова мова, нове коло друзів, нове відчуття дому. І майже завжди — спроба не загубити себе дорогою. У таких історіях спорт часто стає не «хобі», а рятівним колом. Він дає структуру, розклад, зрозумілі правила: ось тренер, ось команда, ось твоя роль. Ти можеш бути розгубленим у побуті, але на полі знову розумієш, хто ти є. Тому історія Голенкова — це не просто «талановитий воротар». Це приклад того, як підліток з України, вихований у київській футбольній культурі, знайшов в Ізраїлі новий шлях і не розчинився в переїзді. Навпаки — вийшов на рівень, де його прізвище почули далеко за межами країни. Є ще одна деталь, дуже ізраїльська: Хайфа — місто, де репатріація завжди була частиною повітря. Тут звикли, що людина може приїхати з іншого світу й за кілька років стати «своєю». Не за паспортом — за вчинками. В Ізраїлі його молодіжна траєкторія виглядає так: Hapoel Beer Sheva (2022–2023) Maccabi Haifa (з 2023 року) З 15 років Марк живе сам у спортивному інтернаті «Маккабі» Хайфа. Це означає дисципліну й режим не «за бажанням», а як єдиний спосіб витримати конкуренцію. Ще один важливий факт: він підписав продовження контракту на три роки й фігурує як гравець молодіжної команди «Маккабі» Хайфа та юнацької збірної Ізраїлю. Для 17-річного воротаря це не формальність, а чіткий сигнал — клуб бачить у ньому проєкт, у який готовий інвестувати. А тепер — один вечір, про який заговорила вся Європа. Юнацька ліга УЄФА. «Маккабі» Хайфа — «Барселона». Серія пенальті — і воротар, який не зламався. Це історія не лише про футбол. Це історія про українське дитинство, війну, репатріацію, Хайфу і момент, коли ти витримав тиск — і став ім’ям. Ця історія ще пишеться. Бо коли в Хайфі з’являється воротар, який бере три пенальті поспіль проти «Барселони», — це вже не лише про футбол. Це про шлях. І про витримку. Повна версія — тут: https://nikk.agency/uk/shlyah-z-kiieva-do-hajfi/ НАновости‼️ – новини Ізраїлю Важно❓ Поділіться ❗️ і підписуйтесь, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881 #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #МаркГоленков #МаккабіХайфа #футбол #Хайфа