Міністерство молоді та спорту України спільно з Федерацією шахів України звернулися до президента і делегатів Міжнародної федерації шахів (ФІДЕ) із закликом не допустити повного відновлення діяльності шахових федерацій Росії та Білорусі.

Звернення, підписане Міністром молоді та спорту України Матвієм Бідним та президентом Федерації шахів України Олександром Камишіним. стосується Генеральної асамблеї ФІДЕ, запланованої на 14 грудня 2025 року. На ній, за наявною інформацією, планується розгляд пропозиції з повернення національних збірних Росії та Білорусі до всіх змагань ФІДЕ, а також відновлення використання їхніх державних символів.
#Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#історія #особистості
🕯️ Совість Нації та Апостол Шістдесятників: Життя Євгена Сверстюка.
Сьогодні, 13 грудня 1928 року, народився Євген Олександрович Сверстюк — видатний український літературний критик, есеїст, поет, філософ, активний учасник руху шістдесятників і один із найстійкіших політв'язнів радянського режиму, якого часто називали «совістю нації».

Сходження на Арені Шістдесятництва 🧠

Отримавши освіту психолога та літературознавця, Сверстюк швидко став однією з ключових постатей у середовищі української інтелігенції 1960-х років. Він працював редактором у журналі «Український ботанічний журнал», але його справжнім покликанням була боротьба за національну свідомість і культуру.
Його есеїстична проза, що поширювалася переважно у самвидаві, була гострою, філософськи глибокою і присвячена моральному відродженню нації та критиці радянської системи. Серед його найвідоміших праць — «Собор у риштуванні» (присвячений роману Олеся Гончара), «Іван Котляревський сміється» та «Блудні сини України».
Ключові теми творчості: Сверстюк акцентував на необхідності збереження високих моральних і християнських цінностей, культурної спадщини та подолання «духу провінціалізму» і рабства.

Довгий Шлях на Зону ⛓️

Сверстюк був одним із перших, хто підняв голос проти масових арештів української інтелігенції у 1965 році. Його активна громадянська позиція призвела до постійних звільнень з роботи та переслідувань.
У січні 1972 року (під час другої хвилі масових арештів шістдесятників) Євгена Сверстюка було заарештовано. Його звинуватили у «антирадянській агітації та пропаганді» за його есе.
Вирок: 7 років таборів суворого режиму (Перм-36) та 5 років заслання (Бурятія).
Стійкість: Сверстюк провів у неволі 12 років, зберігши при цьому свою гідність та інтелектуальну активність, залишаючись прикладом незламності для інших в'язнів.

Спадщина Незалежної України 🇺🇦

Після повернення із заслання у 1983 році та відновлення України, Євген Сверстюк продовжував залишатися моральним камертоном суспільства. Він не пішов у велику політику, зосередившись на культурній та освітній діяльності:
Публіцистика: Видавав журнал «Наша віра».
Наука: Очолював Український ПЕН-клуб (між 1993 та 2010 роками).
Визнання: У 1995 році був нагороджений Державною премією України імені Тараса Шевченка.

Євген Сверстюк до останніх днів свого життя (помер у 2014 році) був живим свідченням того, як сила духу однієї людини може протистояти тоталітарній системі, та залишається однією з найважливіших постатей у пантеоні борців за незалежну Україну

День святкової їжі для нужденних тварин
День святкової їжі для нужденних тварин (Holiday Food Drive for the Needy Animals Day) відзначають 11 грудня та присвячений Дню захисту тварин. Ця подія започаткована у США та актуальна у всьому світі.

День збору їжі для нужденних тварин — це свято милосердя та день, присвячений підтримці вразливих тварин у всьому світі. Цей день заохочує людей з різних верств суспільства жертвувати їжу місцевим притулкам для тварин і долучатися до волонтерської діяльності, привертаючи увагу до долі мільйонів бездомних, голодуючих або нелікованих тварин-компаньйонів.

Значення Дня святкової їжі для нужденних тварин
Цей день має на меті не лише забезпечити тварин їжею, але й визнати важливу роль, яку тварини відіграють у нашому житті та навколишньому середовищі. Це заклик до дій для любителів тварин і суспільства об’єднатися на підтримку цих істот, яким часто не вистачає любові та уваги, які отримують наші домашні улюбленці.

Історичний контекст
1824 – Заснування R.S.P.C.A. у Великій Британії.
1869 – Заснування першого притулку для тварин у США
1975 – Публікація книги Пітера Сінгера “Визволення тварин”, що започаткувала рух за права тварин.
1980 – Створення організації “Люди за етичне поводження з тваринами” (People for the Ethical Treatment of Animals, PETA).
Як взяти участь
Організація збору продуктів харчування. Подумайте про організацію збору їжі або іграшок для домашніх тварин, попросивши учасників принести речі для місцевих притулків.
Залучайте місцеві продуктові комори та організації на кшталт “Їжа на колесах”, щоб вони включали корм для домашніх улюбленців у свої роздачі.
Проводьте час як волонтери в місцевих притулках для тварин.
Донати. Пожертвуйте притулкам їжу, ковдри, ліжка та іграшки. Грошові пожертви також мають вирішальне значення для їхньої діяльності.
Поділіться своєю діяльністю та досвідом у соціальних мережах, використовуючи хештег #HolidayFoodDriveForNeedyAnimalsDay.
Інформуйте інших про важливість захисту тварин і про те, як вони можуть зробити свій внесок.
Чому це важливо
Ваші внески допомагають полегшити страждання тварин у притулках і на вулицях.
Пожертви полегшують фінансовий тягар притулків, дозволяючи їм спрямовувати ресурси на інші нагальні потреби.
Участь у таких заходах сприяє формуванню почуття спільноти та спільної мети.
Допомога тваринам, які її потребують, дає відчуття власної значущості та сприяє особистому добробуту.
День святкової їжі для нужденних тварин – це більше, ніж просто день пожертвувань, це рух до більш співчутливого світу. Беручи участь в акції, ми не тільки допомагаємо нужденним тваринам, а й долучаємося до більш широкої бесіди про добробут і права тварин. Давайте використаємо цей день, щоб змінити життя тварин на краще і надихнути інших зробити те ж саме.

#історія #особистості
⚽️ Символ Незламності: Блискучий Шлях Андрія Гусіна (1972–2014).
11 грудня 1972 року народився Андрій Леонідович Гусін — легендарний український футболіст, півзахисник, чиє ім'я асоціюється з найяскравішими перемогами київського "Динамо" та успіхами національної збірної України наприкінці 1990-х та на початку 2000-х років.

Народження Зірки та Унікальний Шлях

Гусін розпочав свою кар'єру у львівських "Карпатах", а потім, на початку 1990-х, перейшов до київського "Динамо". Його шлях у футболі був унікальним.
Зміна Амплуа: Спочатку Гусін грав на позиції нападника. Однак під керівництвом легендарного тренера Валерія Лобановського він був перекваліфікований у центрального опорного півзахисника. Цей перехід став ключовим для його кар'єри.
Стиль Гри: Як опорний півзахисник, Гусін вирізнявся феноменальною витривалістю, бойовими якостями, вмінням "цементувати" центр поля та, що найважливіше, несподівано підключатися до атак. Він забивав важливі голи, з'являючись у штрафному майданчику суперника в найбільш неочікуваний момент.

Золота Ера "Динамо" та Збірна

Андрій Гусін був невід'ємною частиною "золотої" команди "Динамо" кінця 90-х, яка досягла грандіозних успіхів на європейській арені.
"Динамо" Київ: У складі київського клубу він став семиразовим чемпіоном України та чотириразовим володарем Кубка України.
Ліга Чемпіонів (1999): Його найбільший клубний успіх — вихід у півфінал Ліги чемпіонів УЄФА у сезоні 1998/99 року, де "Динамо" лише трохи поступилося мюнхенській "Баварії".
Збірна України: Гусін був ключовим гравцем національної збірної. Він провів за головну команду країни 71 матч та забив 9 голів. Саме його гол у матчі проти Грузії у 2005 році фактично забезпечив Україні перше в історії вихід до фінальної частини Чемпіонату світу з футболу 2006 року.

Трагічний Кінець

Після завершення ігрової кар'єри Гусін присвятив себе тренерській діяльності. Його життя трагічно обірвалося 17 вересня 2014 року під час мотоциклетної аварії на автодромі "Чайка" під Києвом.
Андрій Гусін залишається символом вірності, працьовитості та незламного духу, які він демонстрував як на футбольному полі, так і в житті.

#історія #особистості
🕯️ Служитель Народу: Життєвий Шлях Отця Андрія Бандери (1882–1941).
11 грудня 1882 року народився Андрій Михайлович Бандера — священник Української греко-католицької церкви (УГКЦ), культурно-громадський діяч, капелан Української Галицької Армії (УГА) та, що найвідоміше, батько провідника ОУН Степана Бандери. Його життя стало трагічним символом долі української інтелігенції у ХХ столітті.

Служіння і Діяльність

Андрій Бандера був не просто священником, а активним будівничим національного життя на Галичині.
Освіта та Рукоположення: Він закінчив теологічний факультет Львівського університету. Після рукоположення у 1906 році служив у різних парафіях на Івано-Франківщині, де поєднував душпастирську роботу з просвітницькою.
Громадська Робота: Отець Андрій активно організовував у селах осередки товариств "Просвіта" і "Сільський господар", поширював українську літературу, боровся з пияцтвом та зміцнював національну свідомість селян.
Капелан УГА: Під час Української революції (1918–1919) він був активним учасником державотворчих процесів та служив польовим капеланом у лавах Української Галицької Армії, супроводжуючи воїнів у боях.

Батько і Вихователь

Родина Бандер була надзвичайно патріотичною. Андрій та його дружина Мирослава (донька священника) виховали семеро дітей, серед яких — майбутній лідер націоналістичного руху Степан.
Отець Андрій, керуючись принципами УГКЦ та національної ідеї, заклав у своїх дітей глибоке почуття обов'язку перед Україною, суворої дисципліни та високої моралі. Він був першим, хто познайомив своїх синів із національними героями та історією боротьби за незалежність.

Трагічна Доля

Життя Андрія Бандери обірвалося після приходу радянської влади на Західну Україну у 1939 році.
Арешт: Його заарештували органи НКВС у травні 1941 року за звинуваченням у "контрреволюційній діяльності".
Вирок і Страта: Після жорстоких допитів, на яких священник тримався гідно, його засудили до страти. 10 липня 1941 року отця Андрія Бандеру було розстріляно в Києві, у Биківнянському лісі, або, за іншими даними, в одній із київських тюрем.

Таким чином, Андрій Бандера став жертвою двох окупаційних режимів (був також ув'язнений польською владою) за свою непохитну вірність українській ідеї та церкві.

Національна ліга професійного боксу України підбила підсумки 2025 року та окреслила плани на 2026-й
9 грудня в Києві, у готельному комплексі «Київ», відбулося офіційне підсумкове зібрання Національної ліги професійного боксу України, присвячене результатам діяльності організації у 2025 році.
У заході взяли участь керівництво Ліги, промоутери, тренери, представники боксерської спільноти та партнери НЛПБУ. Засідання стало платформою для підбиття підсумків року, що минає, та відкритого обговорення ключових напрямків розвитку професійного боксу в Україні.
Під час зустрічі було проаналізовано основні досягнення Ліги у 2025 році, серед яких — проведення великої кількості турнірів, організованих під егідою Національної ліги професійного боксу України, що сприяло активізації змагального процесу та створенню нових можливостей для українських спортсменів; розвиток співпраці з регіональними промоутерами; підтримка українських професійних боксерів та розширення міжнародних контактів.
Окрему увагу учасники приділили актуальним викликам, з якими стикається професійний бокс в Україні, а також шляхам їх подолання в сучасних умовах. У форматі відкритої дискусії обговорювалися питання регламентів, промоутерської діяльності, суддівства та популяризації боксу серед широкої аудиторії.
Завершальною частиною засідання стало планування пріоритетів та робочих напрямків на 2026 рік. Було окреслено стратегічні цілі Ліги, спрямовані на подальший розвиток українського професійного боксу та створення нових можливостей для спортсменів.
Національна ліга професійного боксу України подякувала всім учасникам за активну участь у заході та підкреслила важливість консолідації боксерської спільноти задля спільного розвитку спорту в Україні.
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
#World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport

Міжнародний день ветеринарної медицини
Міжнародний день ветеринарної медицини (International Day of Veterinary Medicine) відзначається 9 грудня. Це особлива подія, присвячена визнанню життєво важливої ролі ветеринарної медицини у підтримці здоров’я та добробуту тварин. Цей день дає можливість відзначити важку працю та відданість ветеринарних фахівців у всьому світі та віддати належне галузі ветеринарної медицини та людям, які присвятили своє життя цій благородній професії.

Роль ветеринарної медицини
Ветеринарна медицина відіграє вирішальну роль не лише у догляді за домашніми тваринами, але й у підтримці здоров’я населення, безпеці харчових продуктів та збереженні навколишнього середовища. Ветеринари невтомно працюють для захисту здоров’я тварин і людей по всьому світу. Їх робота охоплює широкий спектр діяльності, в тому числі:


обстеження та лікування тварин
проведення операцій
проведення вакцинації
навчання та консультування з питань догляду за тваринами
призначення ліків
Проведення досліджень хвороб
Ветеринари працюють у різних місцях, від приватних клінік і лікарень до лабораторій, зоопарків і навчальних аудиторій. Деякі з них працюють у польових умовах, наприклад, на фермах, ранчо та природоохоронних територіях, надаючи життєво важливі ветеринарні послуги у віддалених регіонах з недостатнім рівнем обслуговування. 1

Хоча багато хто визнає важливість ветеринарів у догляді за домашніми тваринами, їхній вплив виходить далеко за межі приватних будинків. Ветеринарні фахівці відіграють вирішальну роль у підтримці та захисті добробуту сільськогосподарських і харчових тварин. Це відіграє важливу роль у більш широкому контексті громадського здоров’я та безпеки.

Здорові тварини та безпечна взаємодія між людьми і тваринами мають важливе значення для зменшення ризику заподіяння шкоди та запобігання передачі зоонозних хвороб. Своєю роботою, спрямованою на підтримку здоров’я тварин, ветеринари роблять значний внесок у здоров’я громад та екосистем у всьому світі.

Святкування Міжнародного дня ветеринарної медицини
Міжнародний день ветеринарної медицини — ідеальний час, щоб висловити вдячність ветеринарам. Люди можуть відсвяткувати його, подякувавши місцевим ветеринарам, можливо, за допомогою невеликого подарунка або записки з подякою, визнаючи величезну цінність їхньої роботи. Це також чудова нагода дізнатися про останні інновації у ветеринарній медицині, які можуть принести користь як домашнім тваринам, так і суспільству в цілому.

Міжнародний день ветеринарної медицини — це нагадування про важливу роль, яку відіграють ветеринари в нашому житті та житті наших домашніх улюбленців. Це день, щоб оцінити відданість і важку працю цих професіоналів і визнати широкий вплив їхньої роботи на здоров’я населення, безпеку харчових продуктів і збереження навколишнього середовища.

#історія #особистості
🙏 Патріарх Володимир (Романюк): Символ Нескореної Церкви та Дисидентського Руху.
Сьогодні, 9 грудня, ми віддаємо шану видатному релігійному діячеві, чиє життя стало втіленням боротьби за українську автокефалію та національну свободу — Патріарху Володимиру (Василю Романюку). Він народився цього дня у 1925 році. 🕯️
Його біографія є унікальним поєднанням служіння Церкві, участі у визвольному русі та незламного дисидентського опору радянському тоталітаризму.

Шлях боротьби та випробувань

Учасник Визвольного Руху: Молодим хлопцем Василь Романюк був пов'язаний з Організацією українських націоналістів (ОУН) та брав участь у діяльності УПА на Прикарпатті, за що був вперше засуджений у 1944 році.
Багаторічний Політв'язень: Після виходу на волю та прийняття священного сану (у 1964 р.), Романюк продовжив свою діяльність, ставши активним членом правозахисного та дисидентського руху. Його двічі ув'язнювали за антирадянську діяльність, і він провів у таборах та засланні понад 17 років.
Захисник Мови та Церкви: Під час ув'язнення він був співв'язнем та соратником таких відомих дисидентів, як В'ячеслав Чорновіл та Василь Стус. Він боровся за права українських політв'язнів, засуджував русифікацію та виступав за незалежність українського православ'я.

На Чолі Відродження

З настанням незалежності України Патріарх Володимир став одним із головних архітекторів відновлення Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ), а згодом — Української Православної Церкви Київського Патріархату (УПЦ КП).
У 1993 році він був обраний Патріархом Київським і всієї Руси-України. 👑 Його патріаршество було коротким, але надзвичайно важливим періодом, що характеризувався боротьбою за визнання УПЦ КП та за єдність українського православ'я.

Патріарх Володимир трагічно помер у липні 1995 року. Його поховання, яке призвело до подій, відомих як «Чорний вівторок» (сутички під час спроби поховати його на території Софійського собору), стало символічним моментом у боротьбі за українську святиню та свідченням того, наскільки його постать була важливою для національно-духовного відродження.

Чому це важливо? Тому що якщо ворог вже почав активний наступ, то часто зупинити його з різних причин буває важко. А саме такі дії збивають їх з пантелику і знижують темп і силу удару.

На базі нашого підрозділу вже майже рік проходить апробація цієї концепції. Водночас у Штурмових військ інша структура, інші задачі, які по-іншому виконуються.

– Як я розумію з того, що ви сказали, не йдеться про звільнення цих легіонерів? Вони залишаються в структурі ЗСУ, просто мають перейти до Штурмових військ?

– Так, планується перевести особовий склад до Штурмових військ.

– У такому разі, якщо брати суто математично, загальна кількість особового складу не зменшується?

– Теоретично це має бути так, але я боюсь, що далеко не всі іноземні добровольці захочуть йти у штурмовики.

– Можливо, вони просто ще не підготовлені до штурмової діяльності – і морально, і просто з погляду професійної підготовки? Чи передбачена додаткова підготовка для таких військовослужбовців?

– Суть у тому, що ці люди спеціально готуються під спеціальні задачі. Це висококваліфіковані військовослужбовці, які знають собі ціну, які знають, як працювати: топографія, оцінка обстановки, саперне діло, робота з БПЛА тощо. Тобто в нас хлопці самі заточені на ті завдання, які вони виконують зараз— це професійний навчений особовий склад для спеціального використання. Натомість штурмовик – це трошки інший рівень навченості й підготовки.

На сьогодні легіон є ефективним і самодостатнім бойовим підрозділом, що займається контрдиверсійною та диверсійною роботою, який має власний рекрутинг та систему навчання, власні БПЛА, засоби вогневого ураження, підрозділи підтримки тощо. Але, на жаль, через ухвалене Генштабом рішення фактично йдеться про його розформування, а добровольці-іноземці, що воюють у легіоні, можуть відмовитися змінювати напрям своєї діяльності.

Про ці проблеми в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA розповів командир Другого інтернаціонального легіону оборони України майор Олександр Якимович.

– Отже, рішення про розформування інтернаціональних легіонів вже остаточно ухвалено вищим військово-політичним керівництвом країни?

– Так. Усі накази, директиви, все видане. 31 грудня, тобто за трохи більше як двадцять днів, Другий легіон припинить існування, його буде ліквідовано як військову частину. Фактично йдеться про розформування інтернаціональних легіонів у складі Сухопутних військ. Лишається лише Міжнародний легіон при ГУР – і фактично все. Три легіони, що були в Сухопутних військах, були бойовими, а четвертий виконував функції навчального центру. Він і надалі залишатиметься навчальним центром, але вже не буде називатися легіоном.