#виставки
Відкриття групової виставки "PLYN"
11 листопада о 19:00 в Octo Tower відбудеться відкриття виставки "PLYN", організованої PLYNDIN Gallery спільно з Octo.galerie. У проєкті беруть участь 18 українських митців. Виставка "PLYN" присвячена руху і присутності, страхам і бажанням, перемогам і поразкам. Це виставка про життя, що ловить момент і тече далі, а також про мистецтво, яке не завмирає, а переходить "від кімнати до кімнати, від міста до міста, від людини до людини". Це виставка про зміну як норму й енергію процесу — не про музейну тишу.

Виставка триватиме до 11 грудня за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 5. Вхід вільний

#події
💥 Корифеї. Увіковічнення українського слова
1882: День, коли народився професійний український театр 🎭
27 жовтня (за новим стилем 9 листопада) 1882 року в місті Єлисаветграді (нині Кропивницький) відбулася подія, що назавжди змінила історію української культури: дебют першого професійного українського театру, відомого як Театр корифеїв. Цей день став переломним моментом, адже вперше на Наддніпрянській Україні, яка тоді перебувала під гнітом Російської імперії, з'явилася стаціонарна професійна трупа, що працювала українською мовою.
Засновником і беззаперечним лідером «Товариства українських артистів» став Марко Лукич Кропивницький — актор, драматург, режисер, композитор і, без перебільшення, людина-оркестр. Він зібрав навколо себе блискучу плеяду акторів і митців, які згодом увійшли в історію як корифеї (від грецького «корифей» — керівник хору, видатний діяч).
"Наталка Полтавка" як маніфест
Відкриття сезону відбулося тріумфальною постановкою п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Цей вибір був глибоко символічним. П’єса, яка поєднувала драматичний сюжет із народною піснею та мовою, не просто розважала, а й утверджувала право українського слова на великій сцені, незважаючи на Валуєвський циркуляр та Емський указ, які обмежували використання української мови.
Саме в цій дебютній виставі на професійну сцену вперше вийшла Марія Заньковецька, чий талант одразу підкорив публіку. Разом із Кропивницьким, а згодом з Михайлом Старицьким, Миколою Садовським та Панасом Саксаганським вона створила унікальний синкретичний театр, який поєднував реалістичну драматичну гру з вокалом, музикою, танцями та хоровим співом.
Це було не просто мистецтво; це була боротьба за національну ідентичність. Театр корифеїв став потужним рупором української ідеї, за що ним захоплювалися Іван Франко та інші культурні діячі, називаючи його «золотим віком» національного театру. Його вплив не обмежився сценою: він сформував основи для подальшого розвитку всієї української драматургії та театрального мистецтва.
Сьогодні Театр корифеїв є першим професійним театром в Україні, що свідчить про глибоку самобутність і життєздатність нашої культури.

– Щодо Росії. На вашу думку, ці вже не натяки, а конкретні дії та сигнали можуть пришвидшити "відкриття вікна можливостей" для Путіна щодо нападу на Європу?

– Звісно. Ми ж бачили, що Путін ніколи нічого не робить без попереднього тестування ситуації. Його авантюризм супроводжується запуском пробних кульок: спершу перевірка супротивників на витривалість, реакцію на агресивні кроки. Приклади – атаки дронами на країни НАТО, перетини кордонів, провокації проти військово-морських суден. Усе це частина ескалаційного процесу. Як аналогія: спершу він засовує ногу у двері, потім ногу повністю, потім ще більше, і зрештою відкриває двері настіж. Результат – нові провокації й підвищення рівня небезпеки.

– Тобто, можна очікувати, що Путін перестане тестувати, а поріг ескалації суттєво зросте. А чи готові європейці, гіпотетично, без США, до військової протидії Росії?Начебто вони розуміють і бачать ризики, але якщо подивитися на українське питання, то бачимо радше вичікування: що зробить Трамп, як він себе поведе. Суб’єктивно, складається враження, що європейці хочуть витягнути момент, коли треба буде проявити ініціативу. Висувати власні ідеї, не чекати сигналів від Трампа, не намагатися розшифрувати, що має на увазі Путін. Але тут спрацьовує європейський парадокс: багато говорять про кризу, але мало роблять для практичного вирішення. Зрозуміло, що самостійно діяти вони не готові, усе одно потрібна взаємодія з США, але взяти на себе левову частку зусиль щодо підтримки безпеки континенту поки що не можуть. Навіть якщо після Трампа прийде "притомна" адміністрація, я сумніваюся, що рівень безпекової допомоги США суттєво зміниться – тенденція до скорочення вже закладена.Щодо реакції НАТО. Дисбаланс всередині організації зростає: є країни, котрі готові брати більшу відповідальність, попри позицію Трампа, а є ті, хто й досі чекає на сигнали від нього і навіть не діє, покладаючись лише на США. Наскільки це посилює внутрішній дисбаланс альянсу?

– Безумовно. І це одна з цілей Москви – розхитати трансатлантичну єдність і стимулювати розбіжності серед європейських членів НАТО.Трамп сам ще й підігрує Путіну...

– Саме так. І це вже не парадокс, а реальність. Для НАТО це екзистенційний момент: або європейська частина альянсу виробляє власний спосіб протидії, враховуючи зниження американської заангажованості, або залишається залежною, а дехто з членів вже має власні, відмінні від НАТО безпекові інтереси та стосунки з Росією – що ще недавно було майже неможливо уявити. А зараз це реальність.

#вистави
«Земля» – це мудра сценічна притча про нерозривний зв’язок людини з Батьківщиною, про суперечливу людську природу, що постійно вагається між добром і злом, і про одвічну боротьбу за самовизначення. Спочатку з’являється життя, народжене в гармонії з природою: перші кроки, дотик матері, відчуття захищеності, любов, яскраві відкриття, становлення роду. Але в якийсь момент, за незмінним перебігом людської історії, приходить хтось, хто прагне відібрати землю. А разом із нею – сенс існування, саме життя.

Українське «земля» і литовське žẽmė — споріднені не лише за звучанням, а й за духом. Це єднання поєднало два театральні проєкти Івана Уривського: литовську постановку žẽmė, створену в перші місяці повномасштабного вторгнення, та українську «Земля», що підкорила сцену театру імені Лесі Українки. Обидві вистави стали мистецьким діалогом двох культур, об’єднаних спільним розумінням ціни незалежності.

🗓️8 та 9 грудня
🕕 18:00
📍 Національний академічний драматичний театр мені Лесі Українки

Останні квиточки:
8 ГРУДНЯ🎫 https://concert.ua/uk/booking/zemlja-kyiv-08/
9 ГРУДНЯ🎫 https://concert.ua/uk/booking/zemlja-kyiv-09/

#виставки
Відкриття виставки Галини Андрусенко та Олени Штепури "Камінь".
5 листопада з 18:00 до 21:00 відбудеться відкриття виставки "Камінь" художниць Галини Андрусенко та Олени Штепури. Проєкт, що досліджує тему каменю, експонуватиметься до 9 листопада.

Адреса: м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 11Б (на домофоні 34К, 3 поверх). Вхід вільний

#події
5 листопада 1953 року на Дніпрі сталася подія, яка назавжди змінила архітектурний ландшафт Києва і увійшла в історію світової інженерії: було урочисто відкрито Міст імені Євгена Патона. Ця конструкція є значно більшою, ніж просто транспортна артерія; це технічний пам'ятник українській науковій думці.

💡 Винахід, Що Перевернув Світ Мостобудування

Справжня унікальність мосту Патона полягає в його конструкції: він став першим у світі суцільнозварним мостом, збудованим із застосуванням повністю автоматизованого зварювання.
За цією титанічною роботою стояв видатний український учений, академік Євген Оскарович Патон. Саме він був не лише ініціатором, а й науковим керівником проекту. Патон присвятив десятиліття розробці та впровадженню технології автоматичного зварювання під флюсом, довівши, що зварена конструкція може бути надійнішою і легшою, ніж традиційні клепані мости.

Скептицизм vs. Наука: У 40-х
роках XX століття у світі панував скепсис щодо використання зварювання для таких масштабних конструкцій. Багато інженерів боялися, що зварні шви не витримають навантаження та перепадів температур. Патон не тільки спростував ці побоювання, але й встановив новий глобальний стандарт у мостобудуванні.

Від Проекту до Символу ✨

Будівництво, розпочате ще до війни, було перерване німецькою окупацією і відновилося вже після визволення Києва.
* Довжина: Міст простягнувся на вражаючі 1543 метри, з'єднавши правий берег із лівобережними районами міста.
* Унікальна Технологія: Для зведення мосту було застосовано близько 10 600 зварних швів, виконаних здебільшого автоматичними зварювальними апаратами, розробленими в Інституті електрозварювання АН УРСР (який зараз носить ім'я Патона). Це дозволило значно пришвидшити будівництво і водночас забезпечити надзвичайну міцність.
На жаль, сам Євген Патон не дожив до моменту урочистого відкриття лише кілька місяців, але його дітище стало його безсмертним пам'ятником.
Міст Патона, що став частиною великого Дніпровського каскаду, не просто вирішив транспортну проблему столиці. Він став видимим свідченням потужності української науково-технічної думки, назавжди зафіксувавши Київ на карті світових інженерних досягнень. Геніальне рішення, перевірене десятиліттями!

Вимоги на шляху до ЄС. Україна має змінити «негативні тенденції» у боротьбі з корупцією та прискорити реформи з верховенства права — Reuters
4 листопада, 07:58
247
ЄС визнає прогрес України, однак закликає посилити боротьбу з корупцією (Фото: REUTERS/Yves Herman)

Україна демонструє «вражаючу відданість» євроінтеграції, однак має активніше боротися з корупцією та прискорити реформи у сфері верховенства права. Про це йдеться в проєкті майбутнього звіту Єврокомісії, пише Reuters.

У документі, який є частиною звіту про розширення ЄС і який мають затвердити у вівторок, 4 листопада, зазначається, що «незважаючи на надзвичайно складні обставини, спричинені російською агресією, Україна протягом останнього року продовжувала демонструвати помітну відданість на шляху до членства в ЄС».

Єврокомісія позитивно оцінила початок реформ, але наголосила, що Києву потрібно посилити незалежність судової системи, ефективніше боротися з організованою злочинністю та дотримуватися принципів підтримки громадянського суспільства.

Реклама
Європейські посадовці раніше висловлювали занепокоєння діями, ухваленими в липні, які посилили контроль Генерального прокурора над Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП).Після суспільного обурення під час рідкісних протестів у воєнний час українська влада відмовилася від цих рішень, однак інцидент привернув увагу прихильників України у Брюсселі та столицях країн ЄС, зазначає агентство.

Український уряд заявив, що прагне завершити переговори про вступ до кінця 2028 року. Водночас Єврокомісія наголосила, що для досягнення цієї мети Києву потрібно значно прискорити реформи.

«Комісія готова підтримати це амбітне завдання, але вважає, що для його виконання необхідно пришвидшити темпи реформ, особливо у базових сферах — передусім у сфері верховенства права», — йдеться в документі.Також у звіті пропонується посилити захист демократичних стандартів у майбутніх етапах розширення ЄС.

«Щоб гарантувати, що нові держави-члени продовжать дотримуватися принципів верховенства права, демократії та основоположних прав, Комісія вважає, що майбутні договори про вступ мають містити сильніші механізми запобігання відступу від зобов’язань, узятих під час переговорів про приєднання», — зазначено у проєкті звіту.

Reuters додав, що Україна подала заявку на вступ до ЄС через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року. Попри війну та блокування Будапештом наступних етапів переговорів, Київ наполегливо просуває свій євроінтеграційний курс.1 жовтня президент України Володимир Зеленський повідомляв, що Україна завершила внутрішній скринінг законодавства на відповідність нормам ЄС та готова до початку переговорів щодо відкриття першого кластера.

29 вересня Єврокомісар з питань розширення Марта Кос повідомила, що Єврокомісія завершила процес скринінгу українського законодавства.

27 серпня повідомлялося, що через загострення напруженості між Будапештом і Києвом надії на те, що Угорщина скасує своє вето на початок переговорів щодо вступу України до ЄС, зменшуються. Литва запропонувала обійти блокування і знайти спосіб просунутися далі.21 серпня президент України Володимир Зеленський просив президента США Дональда Трампа вплинути на прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, щоб він не блокував вступ України до Європейського Союзу.

15 серпня Politico писало, що ЄС розглядає можливість надання Молдові «великого кроку» вперед у її прагненні приєднатися до блоку напередодні парламентських виборів наприкінці вересня, вперше випередивши Україну

Редактор: Софія Хушвахтова
Теги: вступ України до ЄС Єврокомісія Європейська Комісія Війна Росії проти України Україна-ЄС Європейський союз Вступ України в ЄС Звіт Реформа

#події
4 листопада 1922 року в спекотній Долині Царів, неподалік від Луксора в Єгипті, сталося відкриття, що приголомшило світ і назавжди змінило уявлення про стародавній Єгипет. Британський археолог Говард Картер та його команда, фінансовані лордом Карнарвоном, виявили сходи, що вели до майже непошкодженої гробниці фараона Тутанхамона.
Мовчання Століть та Золотий Блиск ✨
Протягом шести років Говард Картер безуспішно шукав гробницю молодого фараона. Коли фінансування мало бути припинене, саме 4 листопада 1922 року один із робітників наткнувся на першу сходинку. Наступні тижні були наповнені напруженою роботою, а вже 26 листопада Картер обережно зробив невеликий отвір у дверях гробниці. На запитання лорда Карнарвона: "Ви щось бачите?", археолог відповів легендарною фразою: "Так, чудові речі!"
І справді, побачене перевершило всі очікування:
* Нерозграбована гробниця: На відміну від більшості інших поховань фараонів, гробниця Тутанхамона збереглася майже недоторканою, що зробило це відкриття унікальним.
* Незліченні скарби: Усередині було знайдено тисячі предметів, серед яких золоті прикраси, статуетки, меблі, зброя, колісниці та, звичайно, всесвітньо відома золота похоронна маска фараона.
* Мумія Тутанхамона: У найпотаємнішій кімнаті, у саркофазі, що складався з трьох частин, була виявлена мумія самого фараона.

Хто такий Тутанхамон? 👦

Тутанхамон був фараоном XVIII династії Нового царства, який правив приблизно з 1332 по 1323 роки до нашої ери. Він зійшов на трон у дуже юному віці (близько 9 років) і помер молодим, ймовірно, не проживши й 20 років. Через його ранню смерть і порівняно недовге правління, його ім'я не було таким значним в історії Єгипту, як Рамзес II або Хатшепсут. Однак саме відкриття його гробниці зробило його, мабуть, найвідомішим фараоном у світі.

"Прокляття фараонів" та сучасний вплив 😨

Відкриття гробниці Тутанхамона супроводжувалося чутками про "прокляття фараонів", особливо після низки загадкових смертей учасників експедиції, включаючи лорда Карнарвона. Хоча наукових підтверджень цьому немає, ці історії лише додали таємничості та привабливості до цієї археологічної знахідки.
Відкриття гробниці Тутанхамона стало не лише тріумфом археології, але й каталізатором світового інтересу до стародавнього Єгипту, надихаючи художників, письменників, кінематографістів та мільйони людей у всьому світі. Золоті скарби з його поховання досі мандрують світовими музеями, захоплюючи своєю красою та майстерністю.

#події
🚂 Епоха пари та сталі: Як перший поїзд назавжди змінив Львів.
4 листопада 1861 року стало точкою відліку для історії залізниць на території сучасної України. Того дня на новозбудований вокзал у Львові, який тоді був частиною Австро-Угорської імперії, прибув перший пасажирський потяг під назвою "Ярослав" . Цей рейс розпочав регулярне залізничне сполучення за маршрутом Перемишль – Львів, а далі – до столиці імперії, Відня.
Чому це було так важливо? 💥
Прибуття "Ярослава" стало не просто транспортною подією, а справжнім культурним та економічним шоком у найкращому сенсі цього слова:
* Початок модернізації: Залізниця стала символом технічного прогресу та приєднала Галичину до європейської транспортної мережі. Зникла необхідність у довготривалих і некомфортних подорожах кінними диліжансами.
* Економічний бум: Відкриття залізниці стимулювало торгівлю та промисловість. Львів перетворився на ключовий транспортний хаб, полегшивши експорт сировини (наприклад, нафти з Борислава та деревини) та імпорт промислових товарів.
* Міграція та комунікація: Залізничне сполучення прискорило пересування людей, ідей та інформації, сприяючи культурному обміну та розвитку.
* Формування професії: З цією датою пов'язане і професійне свято — День залізничника України (яке ми, власне, щойно згадували), що відзначається саме 4 листопада.
"Львівська перша": Факти про лінію 🧐
Залізнична лінія Львів – Перемишль (яка була продовженням шляху до Відня) стала першою на сучасній українській території. Її будівництвом займалася приватна компанія — Цісарсько-королівська привілейована залізниця імені Карла Людвіга (C. K. Uprzywilejowana Kolej Karola Ludwika), названа на честь ерцгерцога Карла Людвіга.
Сьогодні, коли ми обговорюємо інфраструктуру та логістику, варто пам'ятати, що 164 роки тому саме сталеві рейки вперше проклали шлях для України до широкої Європи. Це був сміливий, хоч і імперський, але незворотний крок до сучасності. Вітаємо усіх причетних до української залізниці! 👏