Друзі, ось вам на вечір історія таємна 🫣(замість казки ) і водночас така, що і схожа на анекдот: Наші пращури в Пра_Українських степах випадково чи навмисно відкрили світову таємницю😉 — рослину, що може бути і ліками, і веселощами одночасно. І наче вони сказали(ну принаймні Геродот про це пише): « А давайте-но, ми спробуємо це подимити! А раптом…» І ось тепер(маємо ) весь світ захоплено палить, і навіть не підозрює, що саме з нашого Українського степу все почалося! Мабуть, колись варто було б поставити цьому(винаходу) пам’ятник — «Той, хто першим вдихнув Український дим»😉🤣🤣🤣 А ми тепер посміхаємося і думаємо: "Мабуть, саме ми навчили світ палити і радіти одночасно?"😉🤔 Ну що ж, дякуйте, Пра_Українцям, за їхню "димну ідею" — вона ж живе і до сьогодні... ✍️02.04.2025

#психологія Чому ми боїмося близькості, навіть коли прагнемо любові? Ми можемо мріяти про глибокий зв’язок, ніжність, “того самого”/“ту саму”. Але коли хтось наближається надто близько, хочеться втекти. Це не парадокс, а захисна реакція психіки. Близькість — це не лише тепло, це ще й вразливість. А вона лякає. Ось 5 можливих причин, чому ми водночас хочемо любові і тікаємо від неї: 1️⃣ Дитячий досвід “любові з умовами”: Якщо в дитинстві любов треба було “заробляти” — ми звикаємо, що близькість = ризик бути знеціненим або покинутим, якщо не відповідатимеш очікуванням. 2️⃣ Страх втратити себе у стосунках: Іноді близькість сприймається як розчинення — “мене не стане”, “мене поглинуть”, особливо якщо межі не сформовані. 3️⃣ Попередні травми / зради / токсичні стосунки: Коли раніше близькість призводила до болю — мозок запам’ятовує це як загрозу. І вмикає захист, навіть коли нині все по-іншому. 4️⃣ Страх бути побаченим “справжнім”: Маска впевненості/успішності/самостійності — це щит. Але близькість роздягає, і виникає страх: “А раптом мене не приймуть, коли побачать справжнього/справжню?” 5️⃣ Несвідоме переконання “я не гідний/гідна любові”: Це може жити глибоко всередині й саботувати стосунки. Бо любов здається недосяжною або “не про мене”. Страх близькості — не вада, а сигнал про те, що ваша психіка колись навчилася захищатись. І його можна перепрожити у безпечних стосунках, у щирості з собою, у маленьких кроках назустріч теплу, на яке ви заслуговуєте.

Україна створила диво Україна вкотре творить диво, переписує старі правила і стає ще міцнішою як держава на світовій арені Те, що підписала Україна зі США, — не просто угода. Це унікальна угода. Наголошую: унікальна Жодна країна, яка перебуває у стані війни та залежить від зовнішньої допомоги, не вела переговори з Вашингтоном на рівних — і тим більше не диктувала своїх умов, які врешті-решт прийняли. Україна це зробила. І зробила грамотно Трамп розраховував на просту угоду. Він хотів швидку перемогу для себе особисто — з великими цифрами, які існували лише в голові. Він був упевнений, що країна, залежно, просто підпише все, що їй покладуть на стіл. Що вона не матиме ні голосу, ні права вибору. Що Україна продасть себе на будь-яких умовах Він бачив Україну не як партнера, а як загнаного в кут кролика, який готовий віддати все, аби вижити. Завдання було гранично цинічним: вписати країну в схему вічних зобов'язань, перетворити на боржника, отримати ресурси та вплив під виглядом допомоги Коли Україна відмовилася, Трамп розлютився. Він почав тиснути — заморожував допомогу, принижував публічно, шантажував, маніпулював. Але Україна не злякалася та не піддалася. Зеленський та його команда одразу обрали позицію: жодного економічного рабства. Лише партнерство. Тільки чесно. Тільки на справедливих умовах І тут починається головне. Тому що саме з цього моменту все пішло не за американським планом, а українською. Тижнями Україна зазнавала нападів Трампа. Терпіла внутрішню турбулентність, зовнішні загрози та постійний медійний, політичний тиск. І весь цей час переговорна команда – тихо, методично, не збиваючись із курсу – покращувала угоду. Абзац за абзацом. Рядок за рядком У результаті все змінилося Україна одержала справедливу угоду, в якій не бере на себе боргових зобов'язань. Ні за минуле, ні за майбутнє. Угода, в якій вона не залежить, а рівноправна. Чи не здає ресурси, а керує ними сама. Не просить - а запрошує до партнерства Цей фонд називають партнерським. Але спочатку він не був таким. Його таким зробили. Люди з великими яйцями. І не меншим розумом Україна виходить із ролі жертви. Вона виходить із позиції «нам повинні». Тепер вона стає державою, з якою рахуються. Тому що змогла вистояти там, де здалися майже всі. Тому що не боїться найсильніших Спочатку вона це довела на полі бою, вистоявши проти супротивника, який був у рази сильніший — путінської Росії. А тепер — за столом переговорів, де перед нею була не просто наймогутніша держава, а й, можливо, найжорсткіший і найцинічніший переговорник — Дональд Трамп Браво. Просто, браво! 👏

Бив вагітну, переслідував дітей і досі на волі: жінка з Київщини публічно заявила про системне насильство Жителька Київської області Катерина Олейник оприлюднила у своєму Instagram-дописі факти багаторічного насильства, яке, за її словами, вона та інші жінки зазнавали з боку місцевого мешканця Олексія Григорійовича Козачка. За словами Катерини, чоловік роками застосовував фізичне та психологічне насильство, переслідував жінок і дітей, але досі залишається непокараним — незважаючи на численні звернення до поліції, суди та офіційне оголошення в розшук. «Я неодноразово писала на нього заяви. Був суд. І я не єдина постраждала», — пише вона. Жінка зазначає, що переживала тривалий моральний і фізичний тиск, а одного разу він ударив її по обличчю. Вона також розповіла про іншу жінку, яку кривдник побив під час вагітності — це призвело до викидня. За словами Олейник, жертв набагато більше — серед постраждалих є літні люди та навіть неповнолітні. Проте більшість справ затягуються або взагалі закриваються. Правоохоронці, за словами жінки, роками ігнорували звернення, пояснюючи це тим, що Козачок нібито має психічні розлади. Попри оголошення в розшук, чоловік не з’являється на суди, а правоохоронці не вживають дієвих заходів для його затримання. «Я дуже хочу, щоб він відповів за все, що зробив. Безкарність не повинна бути нормою», — підкреслює Катерина, закликаючи громадськість і владу звернути увагу на цю резонансну справу. #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал

103-річна жінка із Великої Британії назвала секрет свого довголіття. Вона стверджує, що вся справа в рибі та овочax #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world https://brovaryregion.in.ua/?p=42512

#технології Редактор KREA серйозно прокачався — тепер підтримує найпотужніший апскейлер від Topaz Labs, той самий, яким користуються в Голлівуді. Навіть якщо у вас картинка з малою роздільною здатністю, її можна витягнути до 22K — і вона виглядатиме, як обкладинка для IMAX.👇 https://www.krea.ai/enhancer

"Європа має докласти зусиль для завершення війни": у Держдепі разкрили деталі розмови Рубіо з главою МЗС Франції Барро Держекретар США Марко Рубіо провів переговори з міністром закордонних справ Франції Жаном-Ноелем Барро. Основною темою зустрічі стало обговорення безпекової ситуації у Європі та шляхи того, як завершити війну рф проти України Як зазначила речниця Держдепу Теммі Брюс, Рубіо сказав французському колезі, що Європа має докласти більших зусиль для встановлення в Україні сталого миру Вона додала, що Рубіо високо оцінив лідерство Франції у "залученні європейської та української підтримки для сталої угоди". Водночас, у розмові з Барро він наголосив, що Європа має залучити реальні ресурси та політичну волю, щоб покласти край війні #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

#природа Вишневі дерева на річці Каннондзі-гава: Символ весни та гармонії. Річка Каннондзі-гава, що протікає в Японії, є одним із тих мальовничих місць, де природа та культура переплітаються в гармонійному танці. Особливо вражаючою вона стає навесні, коли береги річки вкриваються ніжно-рожевими квітами сакури — японської вишні. Ці вишневі дерева, що ростуть уздовж Каннондзі-гава, створюють незабутню атмосферу, приваблюючи тисячі туристів і місцевих жителів, які прагнуть насолодитися традиційним японським ритуалом ханамі — спогляданням цвітіння сакури. Каннондзі-гава, розташована в префектурі Сайтама, не є найвідомішою річкою Японії, але її тиха краса та природна чарівність роблять її ідеальним місцем для спокійного відпочинку. Уздовж берегів річки висаджено сотні вишневих дерев, переважно сорту *Somei Yoshino* — найпоширенішого виду сакури в Японії. Ці дерева, що розквітають у кінці березня або на початку квітня, створюють справжній тунель із ніжних пелюсток, які віддзеркалюються у спокійних водах річки. У цей період Каннондзі-гава перетворюється на місце паломництва для любителів природи та фотографів. Ханамі на Каннондзі-гава має особливий шарм завдяки відносній віддаленості від галасливих туристичних центрів. Місцеві жителі та гості розстеляють килимки під деревами, влаштовують пікніки, насолоджуються традиційними стравами, такими як бенто, і діляться саке, милуючись пелюстками, що падають, мов легкий сніг. Цей образ пелюсток, що гойдаються на вітрі, часто порівнюють із швидкоплинністю життя — центральною темою японської естетики. Вишневі дерева на Каннондзі-гава не лише прикрашають ландшафт, а й мають глибоке культурне значення. Сакура є символом Японії, уособленням краси, оновлення та крихкості буття. Щороку цвітіння сакури нагадує людям про цінність миті та необхідність цінувати прості радості життя. Крім того, дерева вздовж річки доглядаються місцевою громадою, що відображає японську традицію поваги до природи та спільної відповідальності за її збереження. Відвідування Каннондзі-гава під час цвітіння сакури — це не лише можливість насолодитися красою природи, а й шанс доторкнутися до японської культури. Увечері, коли дерева підсвічуються ліхтарями, береги річки набувають магічного вигляду, створюючи ідеальні умови для романтичних прогулянок чи медитативного споглядання. Це місце, де можна відчути єдність із природою та знайти спокій у швидкоплинному світі. Тож, якщо ви шукаєте місце, де можна зануритися в атмосферу японської весни, Каннондзі-гава з її вишневими деревами стане ідеальним вибором. Це не просто річка чи дерева — це історія про красу, гармонію та плин часу, розказана мовою природи.

Привіт. Це Роккі Бальбоа. Хочу сьогодні поговорити про одну цікаву штуку — сирі яйця 🥚. Так, ті самі, що іноді хтось п'є зранку, ніби це секретна формула сили. Я теж так робив колись. Але давайте чесно: чи це дійсно потрібно? І що каже наука? 🔍 Чому люди п’ють сирі яйця? Головна причина — білок. Яйце — доступне джерело протеїну, який допомагає відновлювати м’язи. Сире — бо швидко, без приготування, без витрат часу. Особливо це було актуально до появи всіх цих модних протеїнових коктейлів. ⚠️ Але є кілька речей, які варто знати: 1. Засвоюваність. Білок із сирого яйця засвоюється гірше, ніж з вареного чи смаженого. Вчені кажуть — приблизно на 50–60%. Тобто користі менше, ніж здається. 2. Ризик сальмонели. Так, це буває рідко, але трапляється. Сире яйце може бути заражене, і тоді — проблеми зі шлунком, або гірше. Особливо небезпечно для дітей чи людей зі слабким імунітетом. 3. Біотин і сирий білок. Сирий яєчний білок містить речовину, яка може зв’язувати вітамін B7 (біотин) і заважати його засвоєнню. Це не критично, якщо ви зʼїли одне яйце раз на місяць, але якщо робити це постійно — вже інша справа. ✅ Що краще? – Якщо хочеш білка — зварене яйце або омлет дадуть тобі те саме, але без ризику. – Якщо хочеш бути "брутальним" — можна просто робити ранкову зарядку. Вона точно не зіпсує шлунок. Я не лікар, я просто хлопець, який багато разів падав і вставав. Але скажу чесно: іноді прості речі мають більше сенсу, ніж модні. А найкраще — знати, чому ти щось робиш, і що воно дає. З повагою — Роккі Бальбоа 🥊🍳 #fan_art #супер_факт #супер_порада

🇺🇸🇺🇦 Джулі Девіс призначено тимчасовою повіреною США в Україні Джулі Девіс виконуватиме обов’язки тимчасової повіреної, доки Трамп не призначить нового посла США в Україні. Відомо, що зараз Девіс виконує обов'язки посла США в Республіці Кіпр. У 2020 році вона була затверджена на посаді першого з 2008 року посла США в Республіці Білорусь. Раніше пані Девіс працювала заступницею помічника Державного секретаря США у справах Західної Європи та Європейського Союзу в Бюро у справах Європи та Євразії, а також заступницею Постійного представника Місії США при НАТО. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world