ПРЕЗИДЕНТ КОФБ ЮЛІАН МОСКАЛЕНКО 🙏❗️Потрібна допомога ❗️🙏 На фото зліва, Дмитро Вареник , студент Київського Обласного Спортивного Фахового коледжу! Талановитий боксер , та представник Київщини ! Слава Господу Богу після тяжкої операції голови, Дмитро сьогодні вийшов з коми ! 🔥Я звертаюсь до спортивної спільноти України, з проханням показати силу справжньої боксерської родини! Після тяжкої травми , Дмитру знадобиться пройти тяжкий та дороговартісний шлях відновлення та реабілітації! Кожному хто доєднається до підтримки низький уклін та повага ! Всім бажаючим підтримати сімʼю Дмитра надсилаю номер карт батьків 🙏 5457082515629777 Карта мами 5168745121073370 Карта батька ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport

#поезія Для тебе я не тихеє болото. Мої чорти гуляють навстіж душу. Ходи, блукай — я тебе не примушу Сидіти тихо, я ж тобі не Бог. І наче знову витираю рота Від фарб червоних і від хмелю пива. Як добре, що моя любов вціліла — Як я з чортами розвіювала смог. Палали зорі, і я теж палала. За що таку ти грішну полюбив? Мені так шкода, що пташиний спів У раю гарний, тобі — чужа святиня. І світ горить із запахом сандалу, Говорить: Бігти, бігти безупинно, Тримати речі, душу грішну й тіло. Що ти віддав мені, — тож я богиня. Іра Спірідонова

#вистави ПРЕМʼЄРА! 🎭Студентська дипломна вистава Майстерні Богдана Бенюка «Це величне море» автора Йосефа Бар-Йосефа Сюжет: Ноах, молодий адвокат із ортодоксальної родини, який порвав із релігією, разом зі своєю дружиною Пніною, яка змушена йти проти своєї сім'ї, щоб бути з ним, – переїжджають із ортодоксального Єрусалиму до набагато світського Тель-Авіва. Але сім'ї не судилося зберегтися. Молодий Ноах закохується в Риту з сусіднього будинку, яка приїхала до Тель-Авіва зі своїм чоловіком, що залишився без ніг, що страждає від комплексу психологічних травм. Вони закохуються одне в одного і світ великої ідилії починає руйнуватися…. Вистава – шматок життя, який близький і відгукнеться кожному. Про любов як залежність. Про вибір. Про людину. Про життя. ⏱️КОЛИ: 4 жовтня о 16:00 17 жовтня о 16:00 📍Де? Місто Київ вул.Жилянська 88, Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв, 4 поверх, 59 аудиторія ✍️ВХІД ВІЛЬНИЙ, але за попередньою реєстрацією: https://forms.gle/dzfBxJSjzas1fJC49 або пишіть в телеграм, щоб забронювати місце: @konoplyanych_max Instagram: Майстерня Б.М.Бенюка https://www.instagram.com/maysternya.bnk?igsh=a2dwcnY2c2I5Z3Fu

🇺🇦💪🏆Національна збірна України з богатирського багатоборства — переможці командного чемпіонату Європи 4х4 до 105 кг в Австрії🇦🇹! 🥇Наші чемпіони European Strongest Nation 2025: Валерій Газаєв, Володимир Рекша, Віталій Герасимов, Євген Настенко та Іван Мисковець. Срібло виборола команда Австрії, бронзу — збірна Румунії. В індивідуальних змаганнях Євген Настенко здобув 🥈срібло у ваговій категорії до 105 кг, а дебютант збірної України Іван Мисковець став 🥉 бронзовим призером. Віталій Герасимов 🥇переміг у категорії Мастерс. #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#поезія Пиши, моя дівчинко, знову сідай і пиши... Не про війну. Бо й так тоскно та надто гірко. Чорна хустка покрила світ. Майорять хрести. Дикий розпач, мов черви, точить у серці дірку. Пиши, моя пташко, знову про щось пиши... Про осінь, ліси та луки у сивих косинках туману, На біль не зважай. Все минеться. Добро неси, приклавши сухий подорожник на зболену рану... Пиши, моя квіточко, знову кудись пиши... До гір верховини, до витоків серця, до Бога... Може, почує... Дійдуть до небес кольорові твої листи. І військо крилате, мов листя, злетить до порога. Пиши, моя дівчинко, знову сідай і пиши... Не про війну. Бо жалòба давно в'є гніздо на покутті. Про осінь, тумани, брунатно-черлені прадавні ліси... Про горстку рудих чорнобривців... Про мрії забуті... Пиши Людмила Галінська

#думки Не навʼязуйся і не привʼязуйся... Не навʼязуйся — бо тоді втрачаєш гідність. Не привʼязуйся — бо тоді втрачаєш свободу. Живи з Богом у серці — і твої звʼязки з людьми будуть світлими, чистими і вільними. Хто твій — залишиться. Хто чужий — відійде. І в обох випадках це буде на благо твоєї душі…..

#поезія Не плач коли останній лист впаде до тебе на долоні. Ще будуть ягоди червоні -- найкращі із твоїх намист. Не плач, як серце защемить в порі осінніх листопадів. Не виглядай тих снігопадів, не та пора... Переболить. Не плач, як осінь задощить по ранах сивими сльозами. Згадай собі усмІ'шку мами -- зігріє, наче оксамит. Не плач, коли твоє життя нестерпно котиться і рветься. Хто знає... Бог там розбереться. І зшиє нитками чуття. Людмила Галінська

КОЛИ МОЛЮСЯ Я ДО БОГА Коли молюся я до Бога, Молитва тиха як зоря, То голосно, якщо тривога, Горить в мені і не згоря. Вона як полум'я любові Холодну душу зігріва, Зніма журбу тамує болі, Гріхом залишені бува. Моя молитва — то не відчай, Перед сльозою самоти, Вона мене у вічність кличе Із справ земних і суєти. Коли буваю я свавільним Чи просто гордим у житті, Вона, молитва ця, всерівно, Не дасть зійти мені з путі. Моя молитва в час осінній, Коли на скронях сивина, Жива надія на спасіння Одним одна, одним одна. Нехай звучить вона не довго, Всього два слова і не більш, Та всеодно єднає з Богом, Приносить мир душі моїй. ©️ о. Олексій Філюк З книги "365 християнських пісень на кожен Божий день". https://youtu.be/bf7oZSce6HQ?si=C8hTfvX9IQ9j4yOY

КОЛИ МОЛЮСЯ Я ДО БОГА Коли молюся я до Бога, Молитва тиха як зоря, То голосно, якщо тривога, Горить в мені і не згоря. Вона як полум'я любові Холодну душу зігріва, Зніма журбу тамує болі, Гріхом залишені бува. Моя молитва — то не відчай, Перед сльозою самоти, Вона мене у вічність кличе Із справ земних і суєти. Коли буваю я свавільним Чи просто гордим у житті, Вона, молитва ця, всерівно, Не дасть зійти мені з путі. Моя молитва в час осінній, Коли на скронях сивина, Жива надія на спасіння Одним одна, одним одна. Нехай звучить вона не довго, Всього два слова і не більш, Та всеодно єднає з Богом, Приносить мир душі моїй. ©️ о. Олексій Філюк З книги "365 християнських пісень на кожен Божий день". https://youtu.be/bf7oZSce6HQ?si=C8hTfvX9IQ9j4yOY

#поезія Вік би не бачити й не чуть про тебе, скрипко чорна, а вірші йдуть, і йдуть, і йдуть, неначе кров із горла, і пахнуть рутою, котра уже напівзабута, і пахнуть м’ятою. Добра сам Бог мені прелютий був зичив, даючи цей хист проклятий — віршувати на власну голову. А зміст? А змісту не добрати. Коли топилася душа в грайливім струмуванні, ти необачно полишав всі приписи посланій, де стільки ком, рисок, крапок — сам чорт там шию зверне. Сердечний наживеш порок чи совісті каверни. Добром об’яснена душа велить вогнем палати. Ти лиш за хистом полишав право — обирати собі дорогу. Бо не він, а ти — був раб. Не блазнем, а рудокопом. Домовин таланту вічним в’язнем. Василь Стус