#дати #свята Стратегія майбутнього: День глобального планування як точка відліку 📋 ​30 грудня світ відзначає День глобального планування — свято, яке не має офіційного статусу в календарях ООН, але має величезне практичне значення для мільйонів людей. Це день, коли гамір передноворічних закупівель варто на мить зупинити, щоб перетворити хаотичні мрії на чіткі цілі та стратегії на наступні 365 днів ✍️ ​Філософія цього дня полягає в тому, що успіх не є справою випадку, а є результатом підготовки. Психологи та бізнес-коучі стверджують: людина, яка записує свої цілі на папері, має на 42% більше шансів їх досягти. День глобального планування закликає нас дивитися ширше — не просто планувати відпустку чи покупки, а замислитися над особистим розвитком, професійними здобутками та внеском у суспільство 🌍 ​Однією з головних традицій цього дня є створення «Списку обіцянок» (New Year's Resolutions). Проте, на відміну від звичайних побажань, глобальне планування вимагає конкретики: використання методології SMART (конкретність, вимірюваність, досяжність, реалістичність та часові рамки). Це час для аналізу помилок минулого року та трансформації їх у досвід, що стане паливом для майбутніх перемог 🚀 ​Крім індивідуального рівня, цей день нагадує про глобальні виклики людства — екологію, сталий розвиток та технологічний прогрес. Це чудовий момент, щоб запланувати корисні звички, які допоможуть планеті: відмова від зайвого пластику, перехід на відновлювані джерела енергії чи участь у волонтерських проєктах. Кожен великий крок людства завжди починався з маленького пункту в чиємусь плані 🏛️ ​День глобального планування — це маніфест нашої здатності керувати власною долею. Поки старий рік добігає кінця, чистий аркуш паперу чекає на ваші найсміливіші задуми. Пам’ятайте: найкращий спосіб передбачити майбутнє — це створити його самому ⏳

Коли цифри в ООН «брешуть»: чому ставлення України до Ізраїлю не можна вимірювати лише «голосуваннями» Кожне голосування десь в ООН, у якому фігурує Ізраїль, у найбільш «російськомовному Ізраїлі» (і, скажімо чесно, переважно в середовищі Z-«ботів» та «фізичних осіб», підозріло схожих на Z-«ботів») миттєво перетворюється на суперечку з калькулятором. У стрічці з’являються відсотки, графіки, «ось вам доказ» — і далі це вже не розмова, а бійка цифрами. Тему цього поста підняли у Facebook #Natalia Goutkin — і ось наша позиція. Україна в цих таблицях майже завжди виглядає «незручно»: частіше або утримується, або голосує проти ізраїльської позиції, і дуже рідко — «за». Для багатьох це стає швидким «вироком»: значить, ставлення до Ізраїлю погане. Проблема в тому, що ООН — це не суд моралі й не тест на дружбу. Це політична біржа, де голоси часто працюють як валюта, а не як переконання. І якщо вимірювати ставлення України до Ізраїлю лише статистикою ООН, це буде не аналіз, а методологічна помилка. Важливий контекст: подібні «погані» відсотки щодо Ізраїлю легко знайти у десятків країн, які з Ізраїлем торгують, співпрацюють у сфері технологій, приймають туристів, купують системи безпеки, обмінюються делегаціями — і при цьому в Нью-Йорку голосують майже так само, як Україна. Тобто сама цифра не відповідає на головне питання: чому так відбувається і що це насправді означає. Чому голосування ООН не дорівнюють симпатії чи антипатії ООН давно живе за логікою блоків. Європейський Союз — окрема матриця. Велика група країн Глобального Півдня — своя. Пострадянський простір тягне радянську інерцію «як заведено». Ісламський блок має стабільний інтерес. У результаті голосування щодо Ізраїлю часто стають ритуалом: позиції закріплені заздалегідь, а конкретні формулювання лише дають привід «відмітитися». Звідси перший чесний висновок: коли Україна голосує разом з європейською лінією — це не завжди про Ізраїль. Це часто про те, де Україна тримається дипломатично і від кого залежить її виживання у війні. І це звучить грубо, але саме так працює політика у воєнний час. Україна не може голосувати «у вакуумі» Київ критично спирається на підтримку США та Європи — зброєю, фінансами, санкційним тиском, дипломатією. А ЄС в оонівських голосуваннях щодо Ізраїлю нерідко займає позицію, яка в Ізраїлі сприймається як холодна або однобока. Україна, залишаючись у цій коаліції, майже неминуче отримує той самий «малюнок голосувань». Не тому, що Київ раптово вирішив «бути проти Ізраїлю», а тому, що в нього є жорсткий коридор зовнішньої політики. У такій системі «голос проти» іноді означає: «ми не можемо дозволити собі конфлікт із тими, хто тримає нас на плаву». Це неприємно. Але це реальність. Чому в багатьох країн цифри щодо Ізраїлю “погані” — і це не завжди про Ізраїль ООН у ізраїльській темі виглядає як перевантажений механізм, який роками розкручує один і той самий сюжет. Там легко зібрати більшість проти Ізраїлю: майже не потрібно платити ціну, майже не потрібно пояснювати виборцям деталі, можна прикритися загальними словами про «мир» і «процес». А далі запускається звична машина резолюцій і символічних голосувань, які самі по собі мало що змінюють на землі, але створюють політичний шум. І в цьому шумі Україна звучить як частина загального хору. Не як диригент. Незручний момент: Ізраїль теж часто голосує не «так, як очікують» у Києві Ізраїль — не єдиний, хто живе власними інтересами. Коли в ООН голосують за резолюції, де засуджується російська агресія проти України, Єрусалим час від часу обирав обережність: не брати участі, пом’якшувати формулювання, уникати прямого конфлікту. В Ізраїлі це пояснювали регіональною безпекою та «необхідністю маневру» — насамперед через присутність Росії в Сирії. Є й інші причини — багато хто про них знає і не всі хочуть їх озвучувати публічно. В Україні це часто читали інакше — як моральну невизначеність. І це ще один аргумент, чому таблиця ООН не показує «ставлення» — вона показує, у кого які ризики й які залежності. Тоді як правильно вимірювати ставлення України до Ізраїлю Не цифрами в Нью-Йорку. Дивитися варто на «важчі» речі, де є ціна: рівень реальних контактів між державами, позиції щодо терору і безпеки, публічні заяви в моменти криз, роботу з діаспорою, гуманітарні та медичні проєкти, співпрацю в технологіях, те, як країни реагують на загибель цивільних — у Києві та в Єрусалимі. Там, де є реальна відповідальність, дипломатія зазвичай чесніша, ніж у залах ООН. Для ізраїльтян українського походження і для тих, хто живе в Ізраїлі та дивиться на Україну не як на абстракцію, важливіше інше: обидві країни воюють за право на безпеку, обидві стикаються з ідеологіями, які виправдовують знищення «чужих», і обидві регулярно бачать, як міжнародні інститути відстають від реальності. Тому питання варто ставити по-дорослому: що Україна та Ізраїль роблять одне для одного в реальному світі — і які політичні рамки заважають цьому звучати голосніше, ніж черговий рядок в оонівській статистиці. Саме в цьому сенсовому коридорі працює НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency. #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine НАновини‼️: 🇺🇦🇮🇱 Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали

Президент Трамп заявив, що США стали «реальними Об’єднаними Націями», і розкритикував ООН за пасивність у війні росії проти України За словами Трампа, за останні 11 місяців він «врегулював або зупинив» вісім воєн і конфліктів. При цьому він окремо згадав війну між рф та Україною, назвавши її «катастрофою», та заявив, що Організація Об’єднаних Націй надала «дуже мало допомоги» у вирішенні цього питання.

За 11 місяців 2025 року кількість загиблих цивільних укрїнців зросла на десятки відсотків — звіт ООН За даними ООН, за 11 місяців 2025 року кількість загиблих цивільних осіб в Україні на 26% більша, ніж за весь 2024 рік, і на 70% більша, ніж у 2023-му. Лише у листопаді загинули щонайменше 226 людей, ще 952 — отримали поранення. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

#дати #свята Гроссмейстери переговорів: День дипломатичної служби України. ​22 грудня 1917 року в розпал буремних подій Української революції було зроблено крок, що визначив суб’єктність нашої держави на світовій арені. Урядом УНР було засновано Генеральне секретарство міжнародних справ. Саме ця дата стала фундаментом, на якому сьогодні стоїть сучасна українська дипломатія. Це свято людей, чия зброя — слово, інтелект та витримка. 🇺🇦. ​Українська дипломатична школа пройшла шлях від перших делегацій у Бересті до потужного голосу в ООН, ЄС та НАТО. Сьогодні наші дипломати — це «другий фронт». Поки воїни тримають позиції на полі бою, дипломатичний корпус виборює міжнародну підтримку, зброю, санкції проти агресора та наближає наше майбутнє в європейській родині. Це робота без вихідних, у постійних перельотах, за зачиненими дверима кабінетів, де вирішується доля мільйонів. 🤝 ​Бути українським дипломатом сьогодні — це мистецтво переконувати скептиків і об’єднувати світ навколо цінностей свободи. Це професія, яка вимагає не лише бездоганного знання протоколу та мов, а й залізних нервів. Адже за кожним підписаним меморандумом чи успішним самітом стоять місяці виснажливої підготовки та філігранна гра на шахівниці світової політики. 🌍 ​Сьогодні ми дякуємо всім, хто тримає цей інтелектуальний щит України. Ваша праця часто залишається невидимою для широкого загалу, але її результати відчуває кожен громадянин. Бажаємо нашим дипломатам лише переможних переговорів, міцних союзів та головного успіху — визнання України процвітаючим і мирним центром Європи. Слава українським дипломатам! 🥂

Хезешо читаю!:) З декілька минулих життів тому згадую, коли мені було рочків дванадцять, я дуже затоваришувала з нашою шкільною бібліотекаркою, Оксаною Миколаївною. (Ти диви? Й імʼя досі памʼятаю?) Й вона формувала моє відношення до літератури!:) Саме з її подачі я почала читати фантастику! Й мабуть, фентезі? Якщо фентезі в той час вже існувало? Ви уявляєте довжину поличок в шкільній бібліотеці?:) Три дні лісом, три дні полем, до обрію, ліворуч, третій намет праворуч!:) Й книжок у два ряди!:) Й я їх всі перечитала!!!:) Начиталася донесхочу!:) Наступного разу щось на кшалт того дитячого читання мені потрапило до рук, коли я вже була дорослою тітонькою!:) Й нічогенько так мені зайшли Макс Фрай та Ольга Громико! Пройшла ще якась кількість часу… Й вже не до рук? Взагалі я цілком, моя родина, моя країна потрапили в часи якоїсь жорсткої «фантастики»… Де я вже навіть не примовляю нескінченно: - Цього не може бути, тому що не може бути ніколи… Зʼясовується, може?… Й щоб втримати зозуленьку на місці, намагаюся хуч як себе відволікати від тієї божевільні, в якій випав час жити… Читаю аби що… Коли світло вимкнено, книжки. Коли світло ще є, пирюся в телефон. Знаходжу відповідні групи, й як те дитинча занурююсь в якісь майже казки… Щоб дістанціюватися від всього безладу, що оточує… Ото перед вкладанням спати, між зазиранням до телеграмних новин, летить - не летить? Звідки летить? Скільки летить? Куди саме летить? Уважно читаю якусь містичну історію про домовиків та ще якусь нечисть?:) А потім ночером прокидаюся, як в казці?:) В казці в головної героїні на грудаку щось важке та темне сиділо?:) Заважало дихати та існувати?:) Домовик!!! Я ж на спині майже ніколи не сплю?:) То прокидаюсь й розумію, що по моєму загривкові товчеться щось вгггггодоване таке!:) Чорне?:) Очиськами виблискує?:) Сопе у вухо?:) Тарахкотить, як генератор біля крамниці?:) Тю? Домовик, чи що?:) Навела різкість в очах!:) Придивилася уважніше?:) Чи що!:) Жодного разу ніякий не домовик!:) Ооооооонука наша Снігуронька!!! Писком своїм мені у ніс тиркається!:) Встановлює мережу родинну!:) Ви там як? Цілі?

#дати #свята Міжнародний день солідарності людей. У 2005 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 20 грудня днем, коли світ має згадати про одну з фундаментальних цінностей людства — солідарність. Це свято нагадує нам, що у боротьбі з бідністю, голодом та несправедливістю ми сильні лише тоді, коли діємо разом. Солідарність — це не просто співчуття, це активна підтримка тих, хто опинився в біді, незалежно від кордонів чи національностей. 🌍🤝

Голос за правду: Израиль поддержал резолюцию ООН о нарушениях прав человека в оккупированном украинском Крыму Речь идёт о резолюции DR 49 (пункт повестки 71(c), документ A/80/545), вынесенной на рассмотрение Генеральной Ассамблеи ООН в рамках 80-й сессии. Голосование состоялось 18 декабря 2025 года. Важно: документ охватывает ситуацию с правами человека на всех временно оккупированных россией территориях Украины, а не только в Крыму. Резолюция предусматривает усиленный международный мониторинг системных нарушений, совершаемых российской оккупационной администрацией в отношении местного населения. Генассамблея прямо осуждает агрессивную войну рф против Украины, подтверждает суверенитет и территориальную целостность Украины в её международно признанных границах и подчёркивает непризнание любых попыток изменить статус оккупированных территорий. От москвы требуется немедленно прекратить агрессию и вывести все войска с территории Украины. Как проголосовали страны За резолюцию проголосовали 79 государств — США, вся Европа (за исключением Сербии), а также страны демократического мира. Против высказались 16 стран: россия, белоруссия, южная корея, китай, иран, буркина-фасо, эритрея, судан, мали, зимбабве, бурунди, ЦАР, конго, экваториальная гвинея, куба и никарагуа. Ещё 73 делегации воздержались. Поддержка документа со стороны Израиля стала заметным политическим сигналом на фоне сложного регионального и международного контекста, а также продолжающейся войны против Украины. Вопрос к аудитории: Как вы оцениваете голосование Израиля — как принципиальную позицию или как элемент более широкой дипломатической стратегии? НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 Важно❓ Поделитесь ❗️ https://news.nikk.co.il/golos-za-pravdu/ #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #ООН #UNGA #Крым #Оккупация #ПраваЧеловека #Геополитика

#дати #свята Шлях до мрії та безпеки: Міжнародний день мігранта як нагадування про людську гідність 🌍 Сьогодні світ відзначає Міжнародний день мігранта — дату, встановлену Генеральною Асамблеєю ООН у 2000 році. Саме 18 грудня була прийнята Міжнародна конвенція про захист прав усіх працівників-мігрантів та членів їхніх сімей. Цей день — не про статистику, а про мільйони людських доль, кожна з яких шукає кращого майбутнього, безпеки або просто можливості працювати 🛡️. Міграція є невід'ємною частиною історії людства. Протягом століть люди переїжджали через війни, економічну скруту або природні катастрофи, приносячи з собою нові ідеї, культуру та знання. У сучасному світі мігранти роблять колосальний внесок у розвиток економік як тих країн, куди вони приїжджають, так і своїх рідних держав через грошові перекази. Вони заповнюють ніші на ринку праці, розвивають науку та мистецтво, стаючи містками між різними цивілізаціями 🤝. Для України цей день сьогодні має особливий, болючий підтекст. Мільйони українців стали вимушеними мігрантами через повномасштабну російську агресію. Це нагадує нам, що міграція — це не завжди вибір, часто це єдиний шлях до порятунку життя. Міжнародна спільнота цього дня акцентує увагу на тому, що незалежно від статусу чи причин переїзду, кожна людина має право на повагу, захист від дискримінації та гідне ставлення 🕯️. Сьогодні важливо подякувати тим країнам і громадам, які відкривають свої двері для шукачів притулку, та ще раз нагадати: міграція має бути безпечною, впорядкованою та легальною. Це день солідарності та розуміння того, що в глобалізованому світі ми всі пов'язані спільними надіями на мир і процвітання 🇺🇦.