НЕ ПРОБАЧИТЬ

Де взя́лись о́рки, ті злочинці кляті?
Чому́ їх карлик всіх до нас послав?
Вони вбивають нас у нашій хаті,
Наказ такий страшний рашист віддав.

А всі вони, неначе безхребетні,
Це – вбивці здичавілої орди,
Ще й о́бстріли ведуть у нас ракетні.
Завда́ли нам незнаної біди́.

Церкви́ палають, школи і лікарні,
Будинки, що наповнені людьми,
Ввірвалися потво́ри ці моральні,
Шакалів-вбивців не чекали ми.

Ввірвалися, як піст мав розпоча́тись,
Великий Великодній строгий піст,
Не йшли вони до це́ркви сповідатись,
Руїни роблять з наших сіл і міст.

В підвалах в нас народжуються діти,
А інші помирають малюки,
Лягають в землю пуп’янки і квіти
Від вражої ординської руки́.

Тремтять будинки, ши́бки вилітають,
А з деяких руїни лиш стають,
Потво́ри московиті нас вбивають,
Щомиті скрізь ударів завдають.

Ввірвались в нашу хату ті ординці,
Накази вбивчі виконать прийшли,
Та неньку не дадуть їм українці,
Багато з них вже сво́ю смерть знайшли.

Народ Вкраїни то́го не пробачить,
Й Госпо́дь їм то́го точно не прости́ть,
Від ран смертельних Україна плаче,
Бо не хотіла цвіт свій хорони́ть.

Хоч нам нелегко – ми не відступаєм,
Не вбити їм вкраїнський сильний дух,
Щомиті ПЕРЕМОГУ наближаєм,
Й не скажемо, щоб став з землі їм пух.

Та з нами Бог й за нами ПЕРЕМОГА,
Цю погань ми проже́нем навіки́,
Вже в інший світ їм встелена доро́га,
Й не спле́туть надмогильні їм вінки́.

16.03.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ДУХОВНА ЗБРОЯ

Молі́мось всі, молі́мось, хто як може,
Госпо́дь почує кожного із нас,
Перемогти нам ворога поможе,
Молі́мось, щоб настав уже той час.

Молитва наша орків проганяє,
Захисникам більш сили додає,
Весна нам ПЕРЕМОГУ заквітчає,
В боях поразку ворог зазнає́.

В молитві нашій є цілюща сила –
Духовна зброя проти ворогів,
На ворога чекає лиш могила,
На всіх скаже́них тих рашистських псів.

Ця на́волоч не вірить зо́всім в Бога,
І нищать скрізь вкраїнськії церкви́,
У пекло їм прокла́дена доро́га,
А ми складе́мо щирі молитви́.

Молі́мось ми, Госпо́дь усіх нас чує,
Молитва – це духовний сильний фронт,
Нам ПЕРЕМОГУ і кує́ й гаптує,
А їх всіх кличе обрій-горизонт.

Орді прокля́тій нас не подолати,
Ми – нація, неско́рені борці.
Насмі́лились нас нищити, вбивати…
В бою́ вони – нікчемнії бійці́.

Тому́ гатя́ть ракетами усюди,
І бомби разкида́ють з висоти́,
Від цьо́го гинуть всюди наші люди,
Від вбивць, потвор, рашистської орди́.

Молитвою підсилюємо віру,
Міцніє дух вкраїнців вочевидь,
На ПЕРЕМОГУ ми даєм офіру,
А до орди́ в нас – лють, і злість, і бридь.

18.03.2022 р.


© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ВІЗЬМИ, ВСЕВИШНІЙ, ВСІХ НАС ПІД ОПІКУ

О, бережи нас, Господи, щомиті,
Бо кров'ю ми давно уже умиті,
У крові ми скупались й потону́ли,
Цей присмак ми усі уже відчули.

Прости нас грішних, Господи, благаю,
Всі молитви́ до тебе я складаю,
Над нами я прошу́, змилосердися,
На неньку-Україну подивися.

Нас нищить ворог, Царю наш Небесний.
Коли вже він, неначе крига, скресне?
Коли зійде́ для нас вже сонце МИРУ?
Прошу́ про це тебе, Всевишній, щиро!

Орда рашистів землю нашу топче,
І техніка орди вже скрізь гуркоче,
Скрізь авіа й ракетнії удари,
Над нами ще й ворожі байрактари.

І на землі́ обстрілюють усюди,
Щомиті гинуть скрізь невинеі люди.
О, Господи, вже зглянься ти над нами,
В хресті твої́ми дочками й синами.

Візьми, Всевишній, всіх нас під опіку,
Бо вже смертей через орду без ліку,
Закрий нам небо від врага щитами,
Опікуйся, Всевишній, про́шу, нами.

За руку нас веди до ПЕРЕМОГИ,
Закрий орді усі до нас дороги,
Дай світло МИРУ на землі священній,
Тобою на віки́ благословенній.

14.03.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2022
ID: 945428

НЕ ЗАЛИШАЙ

В опіці, Господи, тримай,
Не залишай нас наоди́нці,
Усіх завжди́ оберігай,
Тебе благають українці.

Не залишай нас ні на мить,
Бо вся надія лиш на тебе,
Лиш ти нас можеш захисти́ть,
Поглянь на нас усіх із неба.

Нас ворог знищить захотів,
Нещадно кат усіх вбиває,
Цілком уже оскаженів,
З землею скрізь усе рівняє.

Тебе благаю, зупини
Цю вражу силу і навалу,
Від України відверни́,
Щоб стільки ми вже не страждали.

Надія, Господи, одна –
Що ти щито́м своїм закриєш,
І забере́ться сатана,
Доро́ги сві́тла нам відкриєш.

В опіці, Господи, тримай,
Тримай наш люд і всю Вкраїну,
І ні на мить не залишай,
Небесний Царю, Божий Сину.

14.03.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

НЕ ЗНИЩИТЬ ЛЮТИЙ ВОРОГ НАС

Не знищить лютий ворог нас,
Не знищить Україну,
Даремно тратить сили й час,
У нас він і загине.

Він на святе вже зазіхнув,
На неньку-Україну,
Ординець навіть не збагнув
По що до нас він лине.

Він мріяв взяти всіх і все,
Але не здогадався,
Який дарунок понесе́,
Єхидно посміхався.

Він «МРІЮ» нашу загубив,
Але й свою́ утратив,
Дітей невинних ірод вбив.
За все рашист запла́тить.

Нам дуже боляче в цю мить,
Все більше звір лютує,
Наказ віддав спали́ть, убить,
Усе підряд руйнує.

Ракети, бомби, градопад,
І та́нки, і піхота.
На кожнім кроці тілопад –
Вбиває всіх мерзота.

Але не знищить ворог нас,
Бо правда й Бог із нами,
Міцніє віра защораз
З Господніми щитами.

А нам Госпо́дь дає щити
І нас оберігає,
Не ся́гне ворог наш мети
Й кістки́ не позбирає.

Нелегко нам, та стоїмо́,
Ми неньку захищаєм,
Вкраїні честь віддаємо́,
Бо вірність їй тримаєм.

Не знищить клятий ворог нас,
Хоч дуже він лютує,
У нас в церква́х – іконостас,
Диявол в них панує.

В молитві всі ми день і ніч,
Дорослі і маленькі,
На всіх фронтах ми пліч-о-пліч
За Україну-неньку.

19.03.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ОРДИНСЬКА НАВАЛА

Немає більшої нава́ли,
Як та орда, яка прийшла,
На цій землі́ їх не чекали,
Та ця мерзота нас знайшла.

Рашистити – не́люди ввірва́лись
На землю нашу цю святу,
Але самі́ не сподівались,
Що взя́ли тактику не ту.

Неначе в звірів, в них пова́дки,
Душі́ у жодного нема –
Русні жорстокої нащадки.
Чом не забрала їх чума?

Усі вони оскаженілі:
Вбивають, ріжуть, нищать всіх.
Скрізь решето́ в людей у тілі,
Від цьо́го ре́гіт в них і сміх.

Впритул стріляють, не здригнуться –
Розвагу іроди знайшли.
Коли ж вони вже схаменуться?
По що вони до нас прийшли?

Нічо́го в них нема святого,
Це – здичавілая орда,
Всі тягнуть ру́ки до чужого,
В чужу домівку в них хода.

Скоріш би нам орди позбутись,
Що позбавляє нас життя,
Під мирним небом всім проснутись!
Не пі́де все це в забуття.

13.04.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ВКРАЇНА БУЛА, Є І ЗАВЖДИ БУДЕ

Вкраїна бу́ла, є і за́вжди бу́де,
Бо з нею Бог і з нею добрі люди,
Ми не дамо Вкраїну загубити,
Вкраїна-ненька бу́де за́вжди жити!

Світанок той ніко́ли не забудем,
І ра́зом ПЕРЕМОГУ ми здобудем,
Рашистів прожене́мо з України,
Знешкодимо усі ворожі міни.

Нелегко нам, та ми не здаємо́ся,
Прокл́ятих орків ми не боїмося,
Ми сво́ю землю гідно захищаєм,
Щомиті ПЕРЕМОГУ наближаєм.

Від московитів ми не утікаєм,
Цю наволоч із неньки виганяєм,
До нас мерзота в лютому ввірва́лась,
Пройтись парадом гнида сподівалась.

Встеляють землю орки замість гно́ю,
Що рвались так із ЗСУ до бо́ю.
Не думали і навіть не гадали,
Що їх по смерть усіх до нас послали.

То ж гідну відсіч ми даєм ординцям,
Всевишній помагає українцям.
І хоч бої́ в нас точаться усюди,
Вкраїна бу́ла, є і за́вжди бу́де!

23.03.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ЗВІРСТВА, НЕЛЮД І НЕМОВЛЯ

Вбиває не́люд навіть немовлят,
Жорстоко, по-звіря́чому, вбиває.
Щомиті сипле, та не снігопад –
Це ірод кулепадом накриває.

І плач, і зойк, і сто́гін чути скрізь,
І ллється кров, і голос затихає,
Уже набра́лись ці́лі рі́ки сліз,
Бо від життя ординець визволяє.

Яку ж загрозу не́сло немовля?
Чому́ той кат поці́лився у нього?
Чому́ така жорсткість в москаля?
Невже в душі́ у них нема святого?

Чому́ ті вбивці горе нам несуть
Й хизу́ються, що діють в Україні?
Могили через них у нас ростуть…
Потвори, наче ку́бла ті зміїні.

Рука підня́лась в них на немовлят,
Яким Госпо́дь вдихнув життя і ду́шу,
Зживають з світу наших Янголят,
Вбивають, наче іграшок із плюшу.

Вбивають їх, але не вб’ють любов,
Не вб’ють любов до неньки-України,
Ми ллємо сльо́зи й проливаєм кров,
Могили скрізь, і згарища, й руїни.

20.06.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 951010

#Вірші_поезія_Україна_війна_орки_нескореність_незламність_ворог_патріотизм_діти
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів

ДВАДЦЯТЬ ДВАДЦЯТЬ ДВА

Весна не цвітом цьогорі́ч зустріла,
Руїни замість нього навкруги́,
Вкраїна-ненька ледве не зомліла,
Бо нищать рідну кляті вороги.
А ми стояти будем до останку
І ворогу ми неньку не дамо,
До нас ввірвалась погань на світанку -
Хотіла взяти нас в своє́ ярмо.

Цей лютий буду за́вжди пам'ятати,
Де двадцять двадцять два в календарі́,
Ракети, що летіли "цілувати",
І бомби на будинках і в дворі.
Лютневий ранок в вибухах скупався,
Для всіх настав від вибухів гучних,
Орди́нець у любові так зізнався,
Ми не чекали бід таких і лих.

Той двадцять двадцять два все пам'ятати,
Бо в двадцять двадцять два їдуть бої́,
Піднявся нарід неньку захищати,
Від ворога, що йде в наші краї́.
Той двадцять двадцять два ми забудем,
І з пам'яті ніко́ли не зітре́м,
Бо плач, і крик, і стогін вже усюди,
Трагедію в серцях ми пронесе́м.

Прийшла весна, та ску́пана у кро́ві,
У небі нашім вражі літаки,
Освідчення таке до нас в любові
Від орківської вражої руки́.
На рідну неньку не́люд наступає,
Її шматує із усіх боків,
Безжально кат жінок й дітей вбиває,
Скрізь чуєм плач, хоч мав лунати спів.

Та з нами Бог й за нами перемога,
За нами правда на землі святій,
Всі нечесть проганяєм від порога,
Пануєм гордо на землі́ своїй.

08.03.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ЗА УКРАЇНУ

Ми йдем у бій із окупантом,
Госпо́дь нам сили додає,
Нам лиш Госпо́дь стає гарантом,
Бо він нам руку подає.

Так день за днем в боях із орком
Ми за Вкраїну стоїмо,
Нас ранять кулями й осколком…
Та гідну відсіч даємо́.

Неначе привиди, примари,
До нас злізає саранча,
Літають в небі байрактари,
Госпо́дь дає для них меча.

В боях кує́мо ПЕРЕМОГУ,
Хоч гине й наш за неньку цвіт,
Ми розіб’є́м врагів облогу,
Не стане ворог й край воріт.

Наза́вжди стихнуть їхні та́нки,
Замовкнуть орки назавжди́,
В землі́ зали́шаться останки.
Ніхто́ не кликав їх сюди.

Ми йдем у бій за Україну,
За неї го́лови кладем,
Хтось не почує: «Доню», «Сину»…
До ПЕРЕМОГИ всі веде́м.

24.03.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022