🚫 З 10 квітня на річках Дніпро, Десна та головних водосховищах починається нерестова заборона Рибалити дозволено лише з берега поза межами нерестовищ, використовуючи максимум два гачки або один спінінг. Промисловий вилов, підводне полювання та рух моторних човнів заборонені. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

☕️ Доброго ранку, підписники! Сьогодні Страсна п’ятниця — це найсуворіший день тижня перед Великоднем, присвячений пам’яті про земні страждання та хресну смерть Христа. Що сьогодні не бажано робити: ➡️ Важка праця — краще відкласти ремонт, прибирання, прання та будь-яку роботу по господарству. Вважається, що всі хатні справи мали бути завершені до Чистого четверга. ➡️ Роботи на землі — наші предки вірили, що в цей день не можна нічого садити чи «тривожити землю» залізом — це вважається поганою прикметою для майбутнього врожаю. ➡️ Веселощі та розваги — спів, танці та гуляння не доречні. Кажуть: «Хто в Страсну п’ятницю сміється, той рік плакати буде». ➡️ Користування гострими предметами — існує давня заборона на шиття, різання чи вишивання. Навіть хліб у цей день традиційно заведено ламати руками, а не різати ножем. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

🎣 З 1 квітня стартує нерестова заборона на вилов риби. Риболовля у цей період дозволяється лише з берега, з однією вудкою і двома гачками та з лімітом 3 кілограми риби на людину. ⚪️ на річках і їхніх притоках – нерест триває до 30 травня. ⚪️ у водосховищах, озерах і затоках – до 19 червня. За порушення передбачений штраф в розмірі від 1 700 до 6 800 грн. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

Українські банки суттєво збільшили доходи від штрафів і пені — за 2025 рік сума стягнень зросла майже вдвічі: з 279 млн грн до 498,5 млн грн. 📊 Найчастіше клієнтів штрафують за прострочення платежів, порушення умов користування картками або ненадання документів. Юристи зазначають: фінансові установи дедалі частіше розширюють перелік санкцій і навіть вводять нові — інколи за дрібні порушення. Водночас не всі штрафи є законними. Під час воєнного стану діють обмеження, зокрема заборона нарахування штрафів за споживчими кредитами. У таких випадках їх можна оскаржити — спочатку через звернення до банку, а за потреби й у суді. ⚖️ Експерти радять уважно читати договори та вимагати детальний розрахунок штрафів у разі їх нарахування. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

Іран не перебував за крок до створення ядерної зброї ні на момент початку операції «Епічна лють», ні перед ударами США по ядерних об’єктах у червні 2025 року, — заява колишнього глави контртерористичного центру Джо Кента. В Ірані з 2004 року діє релігійна заборона на розробку ядерної зброї, у США немає розвідданих, що її порушують або планують скасувати, — додав колишній соратник Трампа. https://t.me/Ukraineaboveallelse

🏴🚨«Челсі» отримав покарання і може зіткнутися з трансферними обмеженнями Як повідомляє Sky Sports, клуб із Лондона оштрафували за фінансові порушення, які мали місце у 2011–2018 роках🥵 Що вирішили: ▪️ штраф — £10,7 млн ▪️ заборона підписувати гравців до академії на 9 місяців ▪️ умовний бан на трансфери для першої команди на рік (із відстрочкою на 2 роки) Йдеться про старі справи ще з періоду, коли клубом володів Роман Абрамович🥶 #football #European_football @European_football #футбол_football #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#історія #події 1878 року, саме 10 березня, у Женеві побачив світ найменший «Кобзар» Тараса Шевченка — кишенькове видання форматом 85×55 мм (або 9×5 см за іншими джерелами). Наклад — лише 1000 примірників, підготовлених коштом «Громади», за участю Михайла Драгоманова, Федора Вовка та Антона Ляхоцького. Це був репринт (фотографічний передрук) на основі попередніх цензурованих чи напівцензурованих видань, але головне — без цензури царської. Чому саме Женева й саме кишеньковий формат? Бо з 1876-го в росії діяв Емський указ, який фактично заборонив українське друковане слово: цензура, заборона ввезення, заборона викладання українською. Видати Шевченка в Києві чи Львові було неможливо без купюр. Тож українська еміграція (переважно в Швейцарії) знайшла вихід: друкувати маленьке, зручне для переховування, легко переправляти через кордон. Книжечку ховали в одязі, в багажі, передавали з рук у руки — справжня контрабанда ідей. Це видання складалося з першої частини (126 сторінок), містила ключові твори без купюр, і стало одним із перших повноцінних позацензурних «Кобзарів» після смерті поета. Драгоманов, який жив у Женеві й керував «Громадою», розумів: маленька книжечка — це зброя. Вона не просто зберігала тексти — вона поширювала їх у час, коли за читання Шевченка можна було потрапити до в’язниці. Іронія: імперія, яка забороняла мову, не змогла заборонити кишеньковий формат. Книжки таки потрапляли в Україну, читалися таємно, передавалися далі. Це видання — символ опору цензурі, доказ, що слова Шевченка сильніші за укази. Сьогодні такі міні-«Кобзарі» — рідкісні раритети в музеях, а їхній дух живий у кожному, хто читає «Кобзар» без дозволу. Бо свобода слова починається з маленької книжечки, яку можна сховати в кишені.

#дати 10 березня 1861 року в Петербурзі, у віці 47 років, тихо відійшов у вічність Тарас Григорович Шевченко. 💔 Це не просто дата — це точка, де зійшлися всі страждання, заслання, цензура й непереможний дух людини, яка стала символом нації ще за життя. Смерть прийшла після десятиліть поневірянь: 10 років солдатчини, заборона писати й малювати, постійний нагляд. Останні роки в Академії мистецтв — вже з надірваним здоров’ям. Сучасники згадували: майже всю ніч перед смертю він сидів, спираючись на руки, бо біль у грудях не давав лягти. Ранок 10 березня став останнім. Тіло спочатку поховали на Смоленському кладовищі, але за заповітом («Поховайте та вставайте, кайдани порвіте…») прах перевезли в Україну — і в травні 1861-го перепоховали на Чернечій горі в Каневі. З того часу гора стала місцем паломництва, а дата — днем національної жалоби. Чому саме 10 березня залишається пам’ятним? Бо це не радянський винахід, а безпосередня роковина смерті. З 1862 року почалися перші меморіальні заходи, згодом традиція закріпилася як Шевченківські дні — 9 березня (народження за новим стилем) та 10 березня (смерть). У радянські часи намагалися маніпулювати датами, але народ зберіг справжню пам’ять. Сьогодні це неформальне, але глибоко шановане вшанування: панахиди, покладання квітів, читання віршів, роздуми про те, наскільки актуальними лишаються його слова про волю, правду й кайдани. Шевченко не просто помер — він залишив заповіт, який Україна виконує щодня. Його смерть стала початком безсмертя. Тож 10 березня — це не сум, а нагадування: «Борітеся — поборете». 🇺🇦

#історія #постаті Тарас Шевченко: Людина за межами іконостасу — від денді у білих панталонах до в’язня сумління. Коли ми говоримо про 9 березня, традиційно згадуємо «пророка» та «батька нації». Але за нашаруваннями радянської та навіть сучасної патетики часто губиться жива людина — пристрасна, талановита, скептична і неймовірно стійка. Тарас Шевченко не народився з кобзою в руках; він вигризав своє право на особистість у системи, яка вважала його лише «майном». ✍️🎩 1. Петербурзький період: Академія та «білі панталони» Після викупу з кріпацтва у 1838 році Шевченко не одягнув одразу селянську свитку. Навпаки, він став зіркою петербурзького бомонду. Учень Карла Брюллова, улюбленець світських салонів, Тарас був справжнім денді: він купував дорогий одяг (легендарні білі панталони та гумове пальто-макінтош, що було піком тогочасної моди), відвідував театри та оперу. Його талант художника цінували на рівні з провідними майстрами Імператорської академії мистецтв. Це був період інтелектуального вибуху, коли колишній «козачок» Енгельгардта став рівним серед найкращих умів епохи. 🎨🎭 2. Кирило-Мефодіївське братство: Перехід у політичне поле Поворотним моментом стала подорож Україною у 1843-1845 роках. Те, що він побачив — руїну, кріпацтво та нищення козацьких вольностей, — змінило його назавжди. Шевченко приєднується до Кирило-Мефодіївського братства. Поки інші учасники дискутували про слов’янську федерацію, Тарас писав «Сон» та «Кавказ» — тексти, які били прямо в обличчя імперській системі. Його сатира на царя миколу І та царицю була настільки гострою, що монарх сприйняв це як особисту образу. Як наслідок — арешт 1847 року та сумнозвісний вирок. ⚔️📜 3. Десять років без права малювати: Випробування пустелею Заслання в Оренбург, Орську фортецю та пізніше в Новопетровське укріплення було спробою інтелектуального вбивства. Резолюція «під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати» була витонченим катуванням для митця. Але саме тут проявився його неймовірний характер. Шевченко малював потайки, ховаючи свої «захалявні книжечки», займався науковими експедиціями (як-от Аральська описова експедиція), де проявив себе як фаховий топограф та дослідник природи. Він не просто виживав — він продовжував творити, попри щоденну муштру та приниження. 🛡️🏜️ 4. Скепсис та релігійність: Складні стосунки з Богом У текстах Шевченка ми бачимо глибокий філософський конфлікт. Він не був «атеїстом», як хотіла показати радянська пропаганда, але й не був смиренним прихожанином. Його звернення до Бога часто звучать як докір за несправедливість, що панує на землі («А до того — я не знаю Бога»). Це була позиція людини, яка шукає вищої правди, але відмовляється миритися з релігією як інструментом поневолення. Такий рівень критичного мислення робить його ближчим до сучасних екзистенціалістів, ніж до середньовічних поетів. 🕯️ 5. Повернення та мрія про «хату над Дніпром» Останні роки після звільнення (1857) були фізично важкими, але творчо насиченими. Шевченко став першим в імперії, хто отримав звання академіка гравюри — це був тріумф професіоналізму над обставинами. Він мріяв одружитися, купити ділянку землі в Україні та спокійно працювати. Але імперія не дала йому цього шансу: постійний нагляд, заборона жити в Україні та підірване здоров’я призвели до передчасної смерті у 47 років. 🏠🌊 Тарас Шевченко залишив нам не просто збірку віршів. Він залишив методологію опору: через освіту, через мистецтво, через гостре слово і, головне, через відмову визнавати себе рабом — чи то поміщика, чи то царя, чи то обставин.

🐶 В Україні заборонили тримати собак на ланцюгу: 1 березня набрали чинності нові правила утримання домашніх тварин. ⚪️ Заборонено постійно тримати собак на прив’язі без можливості вигулу та вільного руху. ⚪️ За порушення норм благополуччя передбачена адміністративка. Сума залежатиме від того, в якому стані перебуває тварина. ⚪️ Заборона каліцтв: купірування вух чи хвостів «для краси» відтепер поза законом. Такі операції дозволені виключно за медичними показаннями ветеринара. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини