#поезія
Моє серце безсоннями б'ється на сході:
У Полтаві та Сумах, Донецьку, Дніпрі.
Під завалами, в сховищах, в діапазоні
Всіх можливих частот, всіх доступних мелодій,
Голосніше – в атаки жорстокі нічні.
Жовто-синім вогнем зігріває проспекти
Й милі харківські парки, луганські стежки.
Моє серце на заході вище Говерли,
А на півдні – вітрильники та каравели
В суголоссі пісень бороздять небосхил.
Розливається стуком дощу по бруківці
Міста Лева, туман у Тернопільський став
Стелить тишу, суницями десь на узліссі –
У траві дрібно й густо-червоно, як бісер,
Аромат неймовірний в долоні всотавсь.
Моє серце стривожене зараз війною,
Вражий обстріл пече його сотнею стріл.
Кожен воїн – один з-поміж супергероїв,
Хто кордони Вкраїни щоденно боронить,
Коли навіть здається: не вистачить сил.
Ти все зможеш, я вірю!
Тримаємо стрій!
04.09.2025
Олеся Репа
Моє серце безсоннями б'ється на сході:
У Полтаві та Сумах, Донецьку, Дніпрі.
Під завалами, в сховищах, в діапазоні
Всіх можливих частот, всіх доступних мелодій,
Голосніше – в атаки жорстокі нічні.
Жовто-синім вогнем зігріває проспекти
Й милі харківські парки, луганські стежки.
Моє серце на заході вище Говерли,
А на півдні – вітрильники та каравели
В суголоссі пісень бороздять небосхил.
Розливається стуком дощу по бруківці
Міста Лева, туман у Тернопільський став
Стелить тишу, суницями десь на узліссі –
У траві дрібно й густо-червоно, як бісер,
Аромат неймовірний в долоні всотавсь.
Моє серце стривожене зараз війною,
Вражий обстріл пече його сотнею стріл.
Кожен воїн – один з-поміж супергероїв,
Хто кордони Вкраїни щоденно боронить,
Коли навіть здається: не вистачить сил.
Ти все зможеш, я вірю!
Тримаємо стрій!
04.09.2025
Олеся Репа
#поезія
Моє серце безсоннями б'ється на сході:
У Полтаві та Сумах, Донецьку, Дніпрі.
Під завалами, в сховищах, в діапазоні
Всіх можливих частот, всіх доступних мелодій,
Голосніше – в атаки жорстокі нічні.
Жовто-синім вогнем зігріває проспекти
Й милі харківські парки, луганські стежки.
Моє серце на заході вище Говерли,
А на півдні – вітрильники та каравели
В суголоссі пісень бороздять небосхил.
Розливається стуком дощу по бруківці
Міста Лева, туман у Тернопільський став
Стелить тишу, суницями десь на узліссі –
У траві дрібно й густо-червоно, як бісер,
Аромат неймовірний в долоні всотавсь.
Моє серце стривожене зараз війною,
Вражий обстріл пече його сотнею стріл.
Кожен воїн – один з-поміж супергероїв,
Хто кордони Вкраїни щоденно боронить,
Коли навіть здається: не вистачить сил.
Ти все зможеш, я вірю!
Тримаємо стрій!
04.09.2025
Олеся Репа


244переглядів